За стягнення на іпотеку судовий збір платиться як за майновий позов - Велика Палата
У постанові від 26 лютого зазначено, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Велика Палата відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що за подачу позову про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру.
#ІПОТЕКА
У постанові від 26 лютого зазначено, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Велика Палата відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що за подачу позову про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру.
#ІПОТЕКА
verdictum.ligazakon.net
Постанова № 907/9/17 вiд 26.02.2019 Верховний Суд. Велика Палата
Пошуково-аналітична система обробки, аналізу та класифікації текстів у повній базі судових рішень. Знаходьте потрібні рішення швидше!
Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог і виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Як встановили суди попередніх інстанцій, банк та юридична особа уклали кредитний договір. Позичальник не виконав узятих на себе зобов’язань з повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами, тому позивач з метою захисту прав і законних інтересів звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з позичальника та фінансових поручителів заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, врахував, що під час розгляду справи суди визнали таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист із тих підстав, що боржник повністю сплатив визначену судовим рішенням суму. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, правильно взяв до уваги обставини щодо стану виконання боржником свого обов’язку з погашення заборгованості, що був предметом судового розгляду. А тому ВП ВС погодилася з висновками суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи законодавчо обумовлене припинення зобов’язань за договором застави, як похідних від зобов’язань за кредитним договором, і відмовила в задоволенні касаційної скарги.
Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України як у редакції, чинній на момент звернення з позовом, так і в чинній редакції у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, або сумою, яка оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безакцептному (безспірному) порядку. Аналогічні положення містяться і в Цивільному процесуальному кодексі України.
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
#ІПОТЕКА
ВП ВС вважає, що висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватися як за вимогу немайнового характеру, суперечить висновкам, сформульованим під час розгляду цієї справи, а тому визнала за необхідне відступити від нього.
З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) можна ознайомитися за ПОСИЛАННЯМ
Як встановили суди попередніх інстанцій, банк та юридична особа уклали кредитний договір. Позичальник не виконав узятих на себе зобов’язань з повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами, тому позивач з метою захисту прав і законних інтересів звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з позичальника та фінансових поручителів заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, врахував, що під час розгляду справи суди визнали таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист із тих підстав, що боржник повністю сплатив визначену судовим рішенням суму. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, правильно взяв до уваги обставини щодо стану виконання боржником свого обов’язку з погашення заборгованості, що був предметом судового розгляду. А тому ВП ВС погодилася з висновками суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи законодавчо обумовлене припинення зобов’язань за договором застави, як похідних від зобов’язань за кредитним договором, і відмовила в задоволенні касаційної скарги.
Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України як у редакції, чинній на момент звернення з позовом, так і в чинній редакції у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, або сумою, яка оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безакцептному (безспірному) порядку. Аналогічні положення містяться і в Цивільному процесуальному кодексі України.
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
#ІПОТЕКА
ВП ВС вважає, що висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватися як за вимогу немайнового характеру, суперечить висновкам, сформульованим під час розгляду цієї справи, а тому визнала за необхідне відступити від нього.
З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) можна ознайомитися за ПОСИЛАННЯМ
Борги перед банками: прийдуть до всіх‼️
#ІПОТЕКА
Бум на рынке недвижимости, который наблюдался в Украине до 2008 года, многие успели позабыть. Однако остались граждане, которые его еще помнят.
Это те, кто на форе галопирующего роста цен на недвижимость взяли в банке кредиты для покупки квартир, а когда кризис обрушил их доходы, остались должны банкам весьма круглые суммы.
Банки были не в силах взыскать эти долги, и ситуация неопределенности тянулась почти десятилетие. Однако теперь все изменилось. Кредиторы скоро постучатся в двери к каждому должнику. Что изменилось?
Ситуация с возвратом кредитов, взятых украинцами для покупки недвижимости, долгие годы была для банков тупиковой. Они не могли забрать у должников залоговое имущество из-за отсутствия эффективных инструментов.
ПОВНА СТАТТЯ
Автор: ДМИТРО ГОЛОВКО
#ІПОТЕКА
Бум на рынке недвижимости, который наблюдался в Украине до 2008 года, многие успели позабыть. Однако остались граждане, которые его еще помнят.
Это те, кто на форе галопирующего роста цен на недвижимость взяли в банке кредиты для покупки квартир, а когда кризис обрушил их доходы, остались должны банкам весьма круглые суммы.
Банки были не в силах взыскать эти долги, и ситуация неопределенности тянулась почти десятилетие. Однако теперь все изменилось. Кредиторы скоро постучатся в двери к каждому должнику. Что изменилось?
Ситуация с возвратом кредитов, взятых украинцами для покупки недвижимости, долгие годы была для банков тупиковой. Они не могли забрать у должников залоговое имущество из-за отсутствия эффективных инструментов.
ПОВНА СТАТТЯ
Автор: ДМИТРО ГОЛОВКО
ВС/КЦС: Дія мораторію на примусове стягнення майна громадян, яке забезпеченням за валютними кредитами розповсюджується і на позасудовий порядок такого стягнення (ВС/КЦС № 465/1310/17 від 31.10.2018)
#АРЕШТ_МАЙНА #ІПОТЕКА
У 2014 році у зв’язку із стрімким знеціненням національної валюти Верховною Радою України було прийнято Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Згідно вказаного Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валют.
Однак, нормами згаданого нормативно-правового акту не конкретизовано на стягнення у якому порядку розповсюджується така заборона.
У даній справі боржник звернувся до суду із позовом до колекторської фірми про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним.
Відповідно до позовних вимог рішенням суду з позивача на користь відповідача було стягнуто суму заборгованості за кредитним договором, забезпеченим іпотекою...
ПОВНА СТАТТЯ⏬
#АРЕШТ_МАЙНА #ІПОТЕКА
У 2014 році у зв’язку із стрімким знеціненням національної валюти Верховною Радою України було прийнято Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Згідно вказаного Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валют.
Однак, нормами згаданого нормативно-правового акту не конкретизовано на стягнення у якому порядку розповсюджується така заборона.
У даній справі боржник звернувся до суду із позовом до колекторської фірми про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним.
Відповідно до позовних вимог рішенням суду з позивача на користь відповідача було стягнуто суму заборгованості за кредитним договором, забезпеченим іпотекою...
ПОВНА СТАТТЯ⏬
Telegraph
ВС/КЦС: Дія мораторію на примусове стягнення майна громадян, яке забезпеченням за валютними кредитами розповсюджується і на позасудовий…
У 2014 році у зв’язку із стрімким знеціненням національної валюти Верховною Радою України було прийнято Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Згідно вказаного Закону не може бути примусово…
Спадкоємець боржника повинен повернути увесь залишок кредиту відразу, умови договору щодо сплати кредиту частинами НЕ застосовуються на підставі ст. 1282 ЦК України ВС/КЦС у справі № 759/12484/15-ц від 11 березня 2019 р.
#ІПОТЕКА #БОРЖНИК #ЗАСТАВА
Не тільки дивна, а і абсолютно «непідйомна» інтерпретація статті 1282 ЦК України – «обов’язок спадкоємців задовільнити вимоги кредитора», яка зокрема в частині другій передбачає, що «вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.»
Яким чином, спадкоємцю відразу знайти усю суму неповернутого спадкодавцем кредиту, і чому спадкоємець повинен втрачати право власності на предмет іпотеки, якщо не домовиться з банківським клерком про нові можливо гірші умови кредитування.
Так дійсно «шляхом одноразового платежу», але що є вимогою по кредитному договору на певний момент часу, і чому умови кредитного договору із смертю боржника щодо строків повернення кредиту чи сплату його частинами не застосовуються? Якщо договір банком не розривається, вимогою може бути лише заборгованість по простроченому періодичному платежу і не більше, а решта сума кредиту ще не набуває статусу боргу.
В цій справі ситуацію для спадкодавця врятувало недотримання банком при поданні позову про стягнення предмету іпотеки присічного строку пред’явлення вимог у шість місяців передбаченого статтею 1281 ЦК України. ВС підтвердивши зазначений вище висновок при незастосування права спадкоємця про повернення спадкового кредиту частинами все ж такі відмовив банку із підстави порушення ним ст. 1281 ЦК України.
Суд касаційної інстанції підкреслив, що відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. І оскільки банк пропустив цей строк, то боргові зобов'язання спадкоєммця перед банком припиняються.
ПОЩАСТИЛО :)
Автор: Веб-ресурс "Протокол"
#ІПОТЕКА #БОРЖНИК #ЗАСТАВА
Не тільки дивна, а і абсолютно «непідйомна» інтерпретація статті 1282 ЦК України – «обов’язок спадкоємців задовільнити вимоги кредитора», яка зокрема в частині другій передбачає, що «вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.»
Яким чином, спадкоємцю відразу знайти усю суму неповернутого спадкодавцем кредиту, і чому спадкоємець повинен втрачати право власності на предмет іпотеки, якщо не домовиться з банківським клерком про нові можливо гірші умови кредитування.
Так дійсно «шляхом одноразового платежу», але що є вимогою по кредитному договору на певний момент часу, і чому умови кредитного договору із смертю боржника щодо строків повернення кредиту чи сплату його частинами не застосовуються? Якщо договір банком не розривається, вимогою може бути лише заборгованість по простроченому періодичному платежу і не більше, а решта сума кредиту ще не набуває статусу боргу.
В цій справі ситуацію для спадкодавця врятувало недотримання банком при поданні позову про стягнення предмету іпотеки присічного строку пред’явлення вимог у шість місяців передбаченого статтею 1281 ЦК України. ВС підтвердивши зазначений вище висновок при незастосування права спадкоємця про повернення спадкового кредиту частинами все ж такі відмовив банку із підстави порушення ним ст. 1281 ЦК України.
Суд касаційної інстанції підкреслив, що відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. І оскільки банк пропустив цей строк, то боргові зобов'язання спадкоєммця перед банком припиняються.
ПОЩАСТИЛО :)
Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Звернення стягнення на предмет іпотеки двічі — недопустимо: позиція ВП ВС
Постанова ВП ВС про недопущення позасудового стягнення іпотеки вже після рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки та належного відповідача у справі.
#ІПОТЕКА
У справі, що розглядалась, спір виник з приводу порушення права власності позивача на нерухоме майно внаслідок дій банку і приватного нотаріуса з реєстрації такого права за банком на підставі договору про іпотечний кредит.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що банк уже використав своє право на задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку, проте не повідомив про це приватного нотаріуса, який безпідставно задовольнив забезпечену іпотекою вимогу банку шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Постановою апеляційного суду рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову у частині вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог позивача до приватного нотаріуса закрито. Апеляційний суд керувався тим, що банк не є належним відповідачем за заявленими позивачкою вимогами, оскільки оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності не приймав, відповідними повноваженнями не наділений.
ВС вказав, що приватний нотаріус оскаржуваним рішенням зареєстрував за банком право власності на предмет іпотеки за договором про іпотечний кредит — нерухоме майно після звернення стягнення, хоч і в інший спосіб (шляхом продажу) на цей самий предмет іпотеки на підставі рішення суду. Тобто банк двічі звернув стягнення на предмет іпотеки двома різними способами, що прямо суперечить умовам договору про іпотечний кредит. Вказане свідчить про існування між сторонами спору про право, що виник з договірних відносин, а позов спрямований на захист майнового права позивачки. Зазначена категорія справ належить до спорів щодо права на предмет іпотеки, тобто має приватноправовий характер і, як наслідок, підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Крім того, Суд зазначив, що спірні правовідносини з державної реєстрації права власності на нерухоме майно пов'язані та виникли з договірних відносин між позивачем та банком, а саме з договору іпотеки та його реалізації, і безпосередньо впливають на цивільні права вказаних суб'єктів щодо нерухомого майна, тому є цивільними. У зв'язку з цим помилковим є також висновок апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову до банку з тих підстав, що він не є належним відповідачем за вказаними позовними вимогами, адже, як уже зазначалося, спірні правовідносини виникли з цивільного договору, укладеного між позивачкою та банком, пов'язані із захистом права власності позивачки та з належним виконанням умов цього договору, тому в цьому спорі банк є належним відповідачем.
Ознайомитись з постановою можна за посиланням.
Автор: Ольга Соколовская
Постанова ВП ВС про недопущення позасудового стягнення іпотеки вже після рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки та належного відповідача у справі.
#ІПОТЕКА
У справі, що розглядалась, спір виник з приводу порушення права власності позивача на нерухоме майно внаслідок дій банку і приватного нотаріуса з реєстрації такого права за банком на підставі договору про іпотечний кредит.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що банк уже використав своє право на задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку, проте не повідомив про це приватного нотаріуса, який безпідставно задовольнив забезпечену іпотекою вимогу банку шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Постановою апеляційного суду рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову у частині вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог позивача до приватного нотаріуса закрито. Апеляційний суд керувався тим, що банк не є належним відповідачем за заявленими позивачкою вимогами, оскільки оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності не приймав, відповідними повноваженнями не наділений.
ВС вказав, що приватний нотаріус оскаржуваним рішенням зареєстрував за банком право власності на предмет іпотеки за договором про іпотечний кредит — нерухоме майно після звернення стягнення, хоч і в інший спосіб (шляхом продажу) на цей самий предмет іпотеки на підставі рішення суду. Тобто банк двічі звернув стягнення на предмет іпотеки двома різними способами, що прямо суперечить умовам договору про іпотечний кредит. Вказане свідчить про існування між сторонами спору про право, що виник з договірних відносин, а позов спрямований на захист майнового права позивачки. Зазначена категорія справ належить до спорів щодо права на предмет іпотеки, тобто має приватноправовий характер і, як наслідок, підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Крім того, Суд зазначив, що спірні правовідносини з державної реєстрації права власності на нерухоме майно пов'язані та виникли з договірних відносин між позивачем та банком, а саме з договору іпотеки та його реалізації, і безпосередньо впливають на цивільні права вказаних суб'єктів щодо нерухомого майна, тому є цивільними. У зв'язку з цим помилковим є також висновок апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову до банку з тих підстав, що він не є належним відповідачем за вказаними позовними вимогами, адже, як уже зазначалося, спірні правовідносини виникли з цивільного договору, укладеного між позивачкою та банком, пов'язані із захистом права власності позивачки та з належним виконанням умов цього договору, тому в цьому спорі банк є належним відповідачем.
Ознайомитись з постановою можна за посиланням.
Автор: Ольга Соколовская
Судебно-юридическая газета
Ольга Соколовская / Блоги / Судебно-юридическая газета
Судебно-юридическая газета: все свежие новости и события украинского и мирового законодательства и судов. Судебная практика и полезные статьи в помощь юристам, база досье судей.
Мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання: Велика Палата
#ЗАСТАВА #ІПОТЕКА #МОРАТОРІЙ
Велика Палата нагадала, що мораторій лише тимчасово забороняє примусове стягнення майна.
Велика Палата у справі №726/1538/16-ц сформулювала позицію щодо дії мораторію на заставлене майно.
Мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Відтак, мораторій, встановлений Законом №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет іпотеки (застави). Крім того, згідно з п. 4 Закону №1304-VII, протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Вказаний Закон є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності. Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону не підлягає виконанню.
#ЗАСТАВА #ІПОТЕКА #МОРАТОРІЙ
Велика Палата нагадала, що мораторій лише тимчасово забороняє примусове стягнення майна.
Велика Палата у справі №726/1538/16-ц сформулювала позицію щодо дії мораторію на заставлене майно.
Мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Відтак, мораторій, встановлений Законом №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет іпотеки (застави). Крім того, згідно з п. 4 Закону №1304-VII, протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Вказаний Закон є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності. Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону не підлягає виконанню.
Невиправдані очікування: боржники не бажають — банки не можуть
#ІПОТЕКА
Офіційною підставою для ухвалення закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3.06.2014 №1304-VII стала втрата значних коштів громадянами внаслідок різких коливань курсу на валютному ринку та знецінення гривні. Можновладці розуміли, що Україну очікує падіння національної валюти, й у такий спосіб, заперечуючи проблему, ігноруючи об’єктивні економічні процеси, поглибили кризу, аби уникнути масових протестів боржників. Минуло майже 5 років, а мораторій досі діє та дозволяє багатьом недобросовісним позичальникам не платити за рахунками. Як наслідок, значно погіршилися показники банківського сектору, оскільки виплати на обслуговування кредитів у валютних позичальників знизилися до мінімуму, що не може не впливати на економіку України.
Станом на квітень 2019 р. в нашій країні більшість нерухомості, наданої як забезпечення кредитів у валюті, підпадає під дію закону №1304-VII. Більшість таких забезпечень оформлювали до 2012 р. На той момент банки пропонували вигідні умови кредитування саме під валюту, тому поточний стан унеможливлює стягнення на «мораторну» іпотеку шляхом проведення конкретних виконавчих дій, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цих положень на період чинності закону про мораторій. Проте тодішніх ставок в Україні більше немає, і головними причинами цього стало падіння економіки, ринкові фактори, девальвація гривні, зовнішні борги, дефіцит бюджету, відсутність валютних резервів Національного банку.
Із самого початку закон №1304-VII мав виключно соціальну спрямованість, адже зупиняв примусове відчуження майна власників. Передусім це стосувалося нерухомості, яка мала оформлені кредити у валюті. Відповідно до акта мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів у валюті, діє, якщо:
✅ боржник є громадянином України;
✅ боржник постійно проживає в помешканні, яке стало іпотечним, і не має іншої житлової нерухомості;
✅ нерухомість відповідає обмеженням за площею: 140 м2 для квартири та 250 м2 — для житлового будинку.
Проте є кілька нюансів. Скажімо, важливо брати до уваги також інші норми закону, які на практиці органи примусового виконання або боржники часто ігнорують. Незважаючи на те що мораторій поширюється тільки на громадян України, як зазначалося вище, існує невеликий відсоток справ, за якими іпотека, надана як забезпечення кредитів у валюті, оформлювалася нерезидентами України.
⏬ПОВНА СТАТТЯ З ПРОТОКОЛУ
#ІПОТЕКА
Офіційною підставою для ухвалення закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3.06.2014 №1304-VII стала втрата значних коштів громадянами внаслідок різких коливань курсу на валютному ринку та знецінення гривні. Можновладці розуміли, що Україну очікує падіння національної валюти, й у такий спосіб, заперечуючи проблему, ігноруючи об’єктивні економічні процеси, поглибили кризу, аби уникнути масових протестів боржників. Минуло майже 5 років, а мораторій досі діє та дозволяє багатьом недобросовісним позичальникам не платити за рахунками. Як наслідок, значно погіршилися показники банківського сектору, оскільки виплати на обслуговування кредитів у валютних позичальників знизилися до мінімуму, що не може не впливати на економіку України.
Станом на квітень 2019 р. в нашій країні більшість нерухомості, наданої як забезпечення кредитів у валюті, підпадає під дію закону №1304-VII. Більшість таких забезпечень оформлювали до 2012 р. На той момент банки пропонували вигідні умови кредитування саме під валюту, тому поточний стан унеможливлює стягнення на «мораторну» іпотеку шляхом проведення конкретних виконавчих дій, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цих положень на період чинності закону про мораторій. Проте тодішніх ставок в Україні більше немає, і головними причинами цього стало падіння економіки, ринкові фактори, девальвація гривні, зовнішні борги, дефіцит бюджету, відсутність валютних резервів Національного банку.
Із самого початку закон №1304-VII мав виключно соціальну спрямованість, адже зупиняв примусове відчуження майна власників. Передусім це стосувалося нерухомості, яка мала оформлені кредити у валюті. Відповідно до акта мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів у валюті, діє, якщо:
✅ боржник є громадянином України;
✅ боржник постійно проживає в помешканні, яке стало іпотечним, і не має іншої житлової нерухомості;
✅ нерухомість відповідає обмеженням за площею: 140 м2 для квартири та 250 м2 — для житлового будинку.
Проте є кілька нюансів. Скажімо, важливо брати до уваги також інші норми закону, які на практиці органи примусового виконання або боржники часто ігнорують. Незважаючи на те що мораторій поширюється тільки на громадян України, як зазначалося вище, існує невеликий відсоток справ, за якими іпотека, надана як забезпечення кредитів у валюті, оформлювалася нерезидентами України.
⏬ПОВНА СТАТТЯ З ПРОТОКОЛУ
protocol.ua
Чому мораторій на стягнення іпотечної нерухомості необхідно змінювати
Юридическая дискуссия - Статьи - Чому мораторій на стягнення іпотечної нерухомості необхідно змінювати - бесплатный юридический портал №1 в Украине - Протокол
Велика Палата заборонила звертати стягнення на мораторійну іпотеку
#ІПОТЕКА
Ще один правовий висновок Верховного Суду який вказує на неможливість звернення стягнення на іпотеку, яка підпадає під мораторій
У мережі інтернет доволі часто можна зустріти дискусії правників з приводу можливості використання позасудових способів звернення стягнення на іпотеку на яку поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Одні кажуть, що можна так як позасудовий спосіб не відноситься до примусової реалізації, інші навпаки кажуть, що позасудовий спосіб теж є примусовою реалізацію, а тому звертати стягнення не можна.
Судова практика теж розділилася з цього питання. Так, у Постанові від 13.06.2018 року у справі № 645/5280/16-ц суд прийшов до висновку, що кредитор може звернути стягнення на підставі іпотечного застереження при тому, що майно боржника підпадало під дію мораторію. У Постанові від 31.10.2018 року у справі № 465/1310/17суд навпаки вказав, що не можна. Детально зазначені рішення я вже розбирав у своїй іншій статті, тому не буду акцентувати на них увагу.
ПОВНА СТАТТЯ⏬
#ІПОТЕКА
Ще один правовий висновок Верховного Суду який вказує на неможливість звернення стягнення на іпотеку, яка підпадає під мораторій
У мережі інтернет доволі часто можна зустріти дискусії правників з приводу можливості використання позасудових способів звернення стягнення на іпотеку на яку поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Одні кажуть, що можна так як позасудовий спосіб не відноситься до примусової реалізації, інші навпаки кажуть, що позасудовий спосіб теж є примусовою реалізацію, а тому звертати стягнення не можна.
Судова практика теж розділилася з цього питання. Так, у Постанові від 13.06.2018 року у справі № 645/5280/16-ц суд прийшов до висновку, що кредитор може звернути стягнення на підставі іпотечного застереження при тому, що майно боржника підпадало під дію мораторію. У Постанові від 31.10.2018 року у справі № 465/1310/17суд навпаки вказав, що не можна. Детально зазначені рішення я вже розбирав у своїй іншій статті, тому не буду акцентувати на них увагу.
ПОВНА СТАТТЯ⏬
blog.liga.net
Велика Палата заборонила звертати стягнення на мораторійну іпотеку
Ще один правовий висновок Верховного Суду який вказує на неможливість звернення стягнення на іпотеку, яка підпадає під мораторій
ОКРЕМА ДУМКА Банк має можливість самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу третій особі, якщо це застережено в договорі. Такий висновок зробив ВС в постанові №310/11024/15-ц‼️
#ІПОТЕКА
На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлену в ухвалі від 6 лютого 2019 року, іпотекодержатель має у позасудовому порядку здійснювати захист свого цивільного права та інтересу, оскільки з приводу реалізації цього способу захисту сторони досягли домовленості у договорі іпотеки.
На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлену в ухвалі від 6 лютого 2019 року, іпотекодержатель має у позасудовому порядку здійснювати захист свого цивільного права та інтересу, оскільки з приводу реалізації цього способу захисту сторони досягли домовленості у договорі іпотеки.
Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок
виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому статтею 37 закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеки".
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону України "Про іпотеки"); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 закону).
#ІПОТЕКА
На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлену в ухвалі від 6 лютого 2019 року, іпотекодержатель має у позасудовому порядку здійснювати захист свого цивільного права та інтересу, оскільки з приводу реалізації цього способу захисту сторони досягли домовленості у договорі іпотеки.
На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлену в ухвалі від 6 лютого 2019 року, іпотекодержатель має у позасудовому порядку здійснювати захист свого цивільного права та інтересу, оскільки з приводу реалізації цього способу захисту сторони досягли домовленості у договорі іпотеки.
Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок
виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому статтею 37 закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеки".
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону України "Про іпотеки"); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 закону).
Шановні колеги, нагадуємо Вам, що в описі нашого каналу містяться хештеги.Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал. Для полегшення пошуку інформації. Просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
✅#АРЕШТ_МАЙНА
✅#АРЕШТ_КОШТІВ
✅#АЛІМЕНТИ
✅#ІПОТЕКА
✅#СТЯГНЕННЯ_ІНОЗЕМНОЇ_ВАЛЮТИ
✅#РЕАЛІЗАЦІЯ_МАЙНА
✅#КОНФІСКАТ
✅#СТОРОНИ_ВП
✅#ВИКОНАВЧИЙ_ЗБІР
✅#ДІЇ_БЕЗДІЇ
Фактичного Вам виконання!
✅#АРЕШТ_МАЙНА
✅#АРЕШТ_КОШТІВ
✅#АЛІМЕНТИ
✅#ІПОТЕКА
✅#СТЯГНЕННЯ_ІНОЗЕМНОЇ_ВАЛЮТИ
✅#РЕАЛІЗАЦІЯ_МАЙНА
✅#КОНФІСКАТ
✅#СТОРОНИ_ВП
✅#ВИКОНАВЧИЙ_ЗБІР
✅#ДІЇ_БЕЗДІЇ
Фактичного Вам виконання!
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
В черговому навчальному відео від Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області висвітлено особливості реалізації предмета #Іпотека та вимоги до оформлення документів про результати торгів.
#Арешт_майна
🔥Положення статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" не вимагають обов'язкового отримання державним виконавцем правовстановлюючих документів на зазначене рухоме майно.
#Аліменти
🔥Починаючи з 28 серпня 2018 року виконавець ПОВИНЕН стягувати з боржника на утримання дитини у розмірі, не меншому, ніж мінімальний гарантований розмір, передбачений Сімейним кодексом України.
#Іпотека
🔥Банк має можливість самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу третій особі, якщо це застережено в договорі.
#Стягнення_іноземної_валюти
🔥Сума, що підлягає стягненню за виконавчим документом, обчислюється в іноземній валюті, яка конвертується в національну валюту на день здійснення платежу.
#Реалізація_майна
🔥Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - неналежний спосіб захисту.
#Конфіскат
🔥Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути перешкодою для проведення виконавчих дій щодо виконання вироку суду.
#Сторони_вп
🔥Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.
#Виконавчий_збір
🔥Допущені державним виконавче помилки в оскаржуваних постановах не може бути підставою для визнання її неправомірною.
#Боржник
🔥Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення виконання судового рішення про стягнення боргу
#Дії_бездії
🔥Утримання банком комісії при здійсненні зарахування заборгованості на картковий рахунок стягувача є питанням договірних відносин між самим стягувачем та установою банку і не входить до компетенції виконавця.
🔥Положення статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" не вимагають обов'язкового отримання державним виконавцем правовстановлюючих документів на зазначене рухоме майно.
#Аліменти
🔥Починаючи з 28 серпня 2018 року виконавець ПОВИНЕН стягувати з боржника на утримання дитини у розмірі, не меншому, ніж мінімальний гарантований розмір, передбачений Сімейним кодексом України.
#Іпотека
🔥Банк має можливість самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу третій особі, якщо це застережено в договорі.
#Стягнення_іноземної_валюти
🔥Сума, що підлягає стягненню за виконавчим документом, обчислюється в іноземній валюті, яка конвертується в національну валюту на день здійснення платежу.
#Реалізація_майна
🔥Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - неналежний спосіб захисту.
#Конфіскат
🔥Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути перешкодою для проведення виконавчих дій щодо виконання вироку суду.
#Сторони_вп
🔥Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.
#Виконавчий_збір
🔥Допущені державним виконавче помилки в оскаржуваних постановах не може бути підставою для визнання її неправомірною.
#Боржник
🔥Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення виконання судового рішення про стягнення боргу
#Дії_бездії
🔥Утримання банком комісії при здійсненні зарахування заборгованості на картковий рахунок стягувача є питанням договірних відносин між самим стягувачем та установою банку і не входить до компетенції виконавця.
⚠️Виконавче провадження поглиблений курс!
🔹Курс ознайомить із організацією діяльності органів ДВС та приватних виконавців. Студенти опанують особливості механізму виконавчого провадження, вивчать юрисдикцію і компетенції відповідних судів та особливості звернення стягнення на майно боржника. #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник
🔹Навчальні матеріали розроблено разом з Міністерством Юстицій України та та за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
1. Судові рішення, види та зміст
2. Оформлення виконавчих документів
3. Судовий контроль за виконанням рішення
4. Виправлення помилки у виконавчому документі
5. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
6. Порядок звернення стягнення на кошти, інше майно боржника
7. Арешт і вилучення майна (коштів) боржника
8. Розшук боржника та майна боржника
9. Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника
10. Порядок реалізації арештованого майна
11. Підстави та порядок зняття арешту з майна
12. Порядок звернення стягнення на нерухоме майно
13. Звернення стягнення на заставлене майно та предмет іпотеки
14. Звернення стягнення на кошти та майно боржника
15. Умови та порядок звернення стягнення на доходи боржника
16. Порядок стягнення аліментів
17. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити або утриматися від вчинення дій
18. Виконання рішення про виселення боржника та вселення
19. Передача стягувачу предметів, зазначених у ВД
20. Порядок виконання виконавчих написів, вчинених на аграрних розписках
21. Основи організації та діяльності органів ДВС; вимоги, кваліфікаційна комісія приватних виконавців
22. Зупинення діяльності приватного виконавця
23. Припинення діяльності приватного виконавця
24. Винагорода приватного виконавця
25. Дисциплінарна комісія приватних виконавців
🔹EdEra — студія онлайн-освіти. Ми робимо онлайн-освіту в Україні якісною та доступною. Наша команда створює онлайн-курси, спецпроекти, інтерактивні підручники та освітні блоги. Навчальні матеріали на нашому сайті безкоштовні та доступні 24/7.
🔹Курс ознайомить із організацією діяльності органів ДВС та приватних виконавців. Студенти опанують особливості механізму виконавчого провадження, вивчать юрисдикцію і компетенції відповідних судів та особливості звернення стягнення на майно боржника. #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник
🔹Навчальні матеріали розроблено разом з Міністерством Юстицій України та та за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
1. Судові рішення, види та зміст
2. Оформлення виконавчих документів
3. Судовий контроль за виконанням рішення
4. Виправлення помилки у виконавчому документі
5. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
6. Порядок звернення стягнення на кошти, інше майно боржника
7. Арешт і вилучення майна (коштів) боржника
8. Розшук боржника та майна боржника
9. Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника
10. Порядок реалізації арештованого майна
11. Підстави та порядок зняття арешту з майна
12. Порядок звернення стягнення на нерухоме майно
13. Звернення стягнення на заставлене майно та предмет іпотеки
14. Звернення стягнення на кошти та майно боржника
15. Умови та порядок звернення стягнення на доходи боржника
16. Порядок стягнення аліментів
17. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити або утриматися від вчинення дій
18. Виконання рішення про виселення боржника та вселення
19. Передача стягувачу предметів, зазначених у ВД
20. Порядок виконання виконавчих написів, вчинених на аграрних розписках
21. Основи організації та діяльності органів ДВС; вимоги, кваліфікаційна комісія приватних виконавців
22. Зупинення діяльності приватного виконавця
23. Припинення діяльності приватного виконавця
24. Винагорода приватного виконавця
25. Дисциплінарна комісія приватних виконавців
🔹EdEra — студія онлайн-освіти. Ми робимо онлайн-освіту в Україні якісною та доступною. Наша команда створює онлайн-курси, спецпроекти, інтерактивні підручники та освітні блоги. Навчальні матеріали на нашому сайті безкоштовні та доступні 24/7.
⚠️Шановні колеги, нагадуємо Вам, що в описі нашого каналу містяться хештеги.
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію
Щодо умов звернення стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями
#Іпотека #Арешт_майна #Реалізація_майна
Особа1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця, треті особи - Державне підприємство Сетам, ОСОБА2, ОСОБА3, в якому просив: визнати незаконними виконавчі дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на квартиру, яка передана в іпотеку згідно укладеного між ОСОБА2 та ОСОБА1 договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом та договору про задоволення вимог Іпотекодержателя посвідченого приватним нотаріусом, яке проводиться в рахунок задоволення вимог стягувача ОСОБА3, що не є заставодержателем і в рамках виконавчого провадження без участі Іпотекодержателя ОСОБА1.
▫️Рішенням окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.
▫️Мотивація касаційної скарги: ОСОБА1 зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано положення ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем не отримано згоди заставодержателя, та, як наслідок, у приватного виконавця відсутні підстави для реалізації майна боржника, що перебуває в іпотеці.
‼️Правова позиція Верховного Суду: згідно ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:
✅право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
✅вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
✅наявна письмова згода заставодержателя.
⚠️Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, встановлених ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.
🔸У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону.
🔸Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.
#Іпотека #Арешт_майна #Реалізація_майна
Особа1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця, треті особи - Державне підприємство Сетам, ОСОБА2, ОСОБА3, в якому просив: визнати незаконними виконавчі дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на квартиру, яка передана в іпотеку згідно укладеного між ОСОБА2 та ОСОБА1 договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом та договору про задоволення вимог Іпотекодержателя посвідченого приватним нотаріусом, яке проводиться в рахунок задоволення вимог стягувача ОСОБА3, що не є заставодержателем і в рамках виконавчого провадження без участі Іпотекодержателя ОСОБА1.
▫️Рішенням окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.
▫️Мотивація касаційної скарги: ОСОБА1 зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано положення ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем не отримано згоди заставодержателя, та, як наслідок, у приватного виконавця відсутні підстави для реалізації майна боржника, що перебуває в іпотеці.
‼️Правова позиція Верховного Суду: згідно ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:
✅право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
✅вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
✅наявна письмова згода заставодержателя.
⚠️Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, встановлених ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.
🔸У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону.
🔸Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.
В Раду внесли черговий законопроект про реалізацію арештованого майна
#Реалізація_майна #Іпотека
Проектом Закону передбачається внесення змін до ряду законодавчих актів у сфері реалізації арештованого майна в межах процедури виконавчого провадження, а саме:
1️⃣ виключення процедури реалізації за фіксованою ціною.
2️⃣ визначення порядку проведення електронних аукціонів Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади.
3️⃣ забезпечення можливості проведення електронних аукціонів у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій.
4️⃣ виключити із закону «Про іпотеку» статті 43-46, які унормовують проведення торгів, адже буде застосовуватися електронний аукціон.
Автор сподівається, що прийняття проекту Закону дозволить підвищити ефективність системи реалізації арештованого майна у процедурі примусового звернення стягнень з дотриманням принципу нотаріального засвідчення фактів для надання їм юридичної вірогідності, а також потенційно підвищити ефективність примусового виконання судових рішень
#Реалізація_майна #Іпотека
Проектом Закону передбачається внесення змін до ряду законодавчих актів у сфері реалізації арештованого майна в межах процедури виконавчого провадження, а саме:
1️⃣ виключення процедури реалізації за фіксованою ціною.
2️⃣ визначення порядку проведення електронних аукціонів Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади.
3️⃣ забезпечення можливості проведення електронних аукціонів у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій.
4️⃣ виключити із закону «Про іпотеку» статті 43-46, які унормовують проведення торгів, адже буде застосовуватися електронний аукціон.
Автор сподівається, що прийняття проекту Закону дозволить підвищити ефективність системи реалізації арештованого майна у процедурі примусового звернення стягнень з дотриманням принципу нотаріального засвідчення фактів для надання їм юридичної вірогідності, а також потенційно підвищити ефективність примусового виконання судових рішень
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, ОТРИМАННЯ Держвиконавцем відповідного ДОЗВОЛУ органу опіки та піклування є ОБОВ'ЯЗКОВИМ в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу Держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій Держвиконавця та/або органу опіки та піклування.
#Іпотека #Реалізація_майна
Зазначене стосується також і дій приватних виконавців.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101584602
#Іпотека #Реалізація_майна
Зазначене стосується також і дій приватних виконавців.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101584602
Forwarded from Верховний Суд
Оскаржуючи рішення суду про поділ майна подружжя, виконавець діє в інтересах стягувача виконавчого провадження – КЦС ВС
Апеляційний суд закрив провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця на рішення, яким задоволено позов про поділ спільного майна подружжя. Вказав, що спірні правовідносини виникли між подружжям, вимоги до приватного виконавця не заявлялися. Не було взято до уваги посилання виконавця на те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі банк, позбавивши його можливості захистити свої права та законні інтереси стосовно іпотечного майна, яке поділено. Колегія суддів звернула увагу, що виконавець не є представником банку, який не позбавлений права самостійно звернутися до суду з апеляційною скаргою.
КЦС ВС скасував ухвалу апеляційного суду, передав справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, зробивши такі правові висновки.
В апеляційній скарзі приватний виконавець зазначив, що спірний будинок з господарчими будівлями та спорудами є предметом договору іпотеки. При укладенні кредитного договору та договору іпотеки перевірявся сімейний стан відповідача і було встановлено, що він не перебуває в шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах. Також відповідач підтвердив, що предмет іпотеки є його особистою приватною власністю.
Суд стягнув із відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором, судове рішення звернено до примусового виконання. Апеляційний суд за поданням приватного виконавця встановив порядок виконання рішення шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах спірного будинку, право користування яким має малолітня дитина, без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування.
Апеляційний суд не врахував, що обов’язок ініціювання будь-якого наступного судового процесу з метою виконання попереднього судового рішення Законом України «Про виконавче провадження» покладено на компетентні органи, уповноважені державою на забезпечення виконання судових рішень, а не на кредитора, який правомірно очікує від держави належного виконання остаточного судового рішення про стягнення боргу; повноваження виконавця на звернення з позовною заявою, апеляційною скаргою є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2 ст. 4, ч. 4 ст. 42 ЦПК України), у тому числі з апеляційною скаргою в інтересах стягувача на судове рішення у справі про поділ спільного майна подружжя, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна та виконання судового рішення про стягнення боргу.
Також апеляційний суд не врахував, що приватноправовий інструментарій (зокрема поділ майна подружжя) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про його стягнення. При цьому, у разі використання приватноправового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для уникнення чи унеможливлення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про його стягнення, зокрема якщо поділ майна подружжя спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника, відповідне судове рішення стосується прав та/або інтересів кредитора (особи на користь якої постановлено таке судове рішення).
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, оцінюючи порушення оскарженим судовим рішенням прав та інтересів приватного виконавця, а не стягувача у виконавчому провадженні – банку, в інтересах якого приватний виконавець звернувся з апеляційною скаргою у цій справі.
Постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 509/84/14-ц (провадження № 61-10946св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110814031.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #КЦС_ВС #виконавче_провадження #кредитні_спори #іпотека #поділ_майна_подружжя #зловживання_правами
Апеляційний суд закрив провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця на рішення, яким задоволено позов про поділ спільного майна подружжя. Вказав, що спірні правовідносини виникли між подружжям, вимоги до приватного виконавця не заявлялися. Не було взято до уваги посилання виконавця на те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі банк, позбавивши його можливості захистити свої права та законні інтереси стосовно іпотечного майна, яке поділено. Колегія суддів звернула увагу, що виконавець не є представником банку, який не позбавлений права самостійно звернутися до суду з апеляційною скаргою.
КЦС ВС скасував ухвалу апеляційного суду, передав справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, зробивши такі правові висновки.
В апеляційній скарзі приватний виконавець зазначив, що спірний будинок з господарчими будівлями та спорудами є предметом договору іпотеки. При укладенні кредитного договору та договору іпотеки перевірявся сімейний стан відповідача і було встановлено, що він не перебуває в шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах. Також відповідач підтвердив, що предмет іпотеки є його особистою приватною власністю.
Суд стягнув із відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором, судове рішення звернено до примусового виконання. Апеляційний суд за поданням приватного виконавця встановив порядок виконання рішення шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах спірного будинку, право користування яким має малолітня дитина, без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування.
Апеляційний суд не врахував, що обов’язок ініціювання будь-якого наступного судового процесу з метою виконання попереднього судового рішення Законом України «Про виконавче провадження» покладено на компетентні органи, уповноважені державою на забезпечення виконання судових рішень, а не на кредитора, який правомірно очікує від держави належного виконання остаточного судового рішення про стягнення боргу; повноваження виконавця на звернення з позовною заявою, апеляційною скаргою є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2 ст. 4, ч. 4 ст. 42 ЦПК України), у тому числі з апеляційною скаргою в інтересах стягувача на судове рішення у справі про поділ спільного майна подружжя, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна та виконання судового рішення про стягнення боргу.
Також апеляційний суд не врахував, що приватноправовий інструментарій (зокрема поділ майна подружжя) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про його стягнення. При цьому, у разі використання приватноправового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для уникнення чи унеможливлення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про його стягнення, зокрема якщо поділ майна подружжя спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника, відповідне судове рішення стосується прав та/або інтересів кредитора (особи на користь якої постановлено таке судове рішення).
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, оцінюючи порушення оскарженим судовим рішенням прав та інтересів приватного виконавця, а не стягувача у виконавчому провадженні – банку, в інтересах якого приватний виконавець звернувся з апеляційною скаргою у цій справі.
Постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 509/84/14-ц (провадження № 61-10946св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110814031.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #КЦС_ВС #виконавче_провадження #кредитні_спори #іпотека #поділ_майна_подружжя #зловживання_правами