Щодо заборони відчуження майна підприємств, які підлягають корпоратизації
#Дії_бездії #Арешт_майна #Реалізація_майна
▫️АТ «Перший Київський машинобудівний завод» (далі також - АТ «ПКМЗ») звернулось до суду з позовом до районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у області (надалі - відділ ДВС), третя особа - ТОВ «Агроміл Дистрибьюшн», в якому просило: визнати протиправними дії державного виконавця відділу ДВС у виконавчому провадженні щодо передачі нерухомого майна для реалізації; визнати незаконними дії державного виконавця відділу ДВС у виконавчому провадженні щодо проведення опису нерухомого майна АТ «ПКМЗ».
⚠️Правова позиція Верховного Суду: відповідно до норми ч. 9 ст. 11 Закону України Про управління обєктами державної власності нерухоме майно обєктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження. Зазначені обмеження не поширюються на рішення органів управління господарських товариств, Фонду державного майна України або уповноважених органів управління про передачу об'єктів соціальної сфери, гуртожитків та обєктів незавершеного капітального будівництва до комунальної власності.
🔸У статутному капіталі позивача частка держави становить 100 відсотків, що підтверджується інформаційною довідкою Національного депозитарію України.
🔸Відповідно до Додатку 2 до Закону України «Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації», що був чинний у період вчинення відповідачем оскаржуваних дій - втрата чинності відбулася) до Переліку обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації входить ВАТ «Більшовик», що відповідно до п. 7 наказу Фонду державного майна України змінило найменування з ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на АТ «Перший Київський машинобудівний завод», скорочене найменування з ПАТ НВП «Більшовик» на АТ «Перший Київський машинобудівний завод».
🔸Враховуючи те, що АТ «Перший Київський машинобудівний завод» у період вчинення оскаржуваних дій був обєктом права державної власності, що не належить приватизації, і, відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління обєктами державної власності» щодо нерухомого майна цього підприємства не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження такого майна.
⚠️Отже, висновки суду апеляційної інстанції, про правомірність дій державного виконавця щодо реалізації майна АТ «Перший Київський машинобудівний завод» є помилковими.
⚠️Таким чином, наявність можливості корпоратизації не виключає підприємство з категорії тих підприємств, що не підлягають приватизації. Можливість корпоратизації підприємства не змінює вимогу законодавства щодо заборони відчуження майна підприємств, які не підлягають приватизації (але підлягають корпоратизації).
#Дії_бездії #Арешт_майна #Реалізація_майна
▫️АТ «Перший Київський машинобудівний завод» (далі також - АТ «ПКМЗ») звернулось до суду з позовом до районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у області (надалі - відділ ДВС), третя особа - ТОВ «Агроміл Дистрибьюшн», в якому просило: визнати протиправними дії державного виконавця відділу ДВС у виконавчому провадженні щодо передачі нерухомого майна для реалізації; визнати незаконними дії державного виконавця відділу ДВС у виконавчому провадженні щодо проведення опису нерухомого майна АТ «ПКМЗ».
⚠️Правова позиція Верховного Суду: відповідно до норми ч. 9 ст. 11 Закону України Про управління обєктами державної власності нерухоме майно обєктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження. Зазначені обмеження не поширюються на рішення органів управління господарських товариств, Фонду державного майна України або уповноважених органів управління про передачу об'єктів соціальної сфери, гуртожитків та обєктів незавершеного капітального будівництва до комунальної власності.
🔸У статутному капіталі позивача частка держави становить 100 відсотків, що підтверджується інформаційною довідкою Національного депозитарію України.
🔸Відповідно до Додатку 2 до Закону України «Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації», що був чинний у період вчинення відповідачем оскаржуваних дій - втрата чинності відбулася) до Переліку обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації входить ВАТ «Більшовик», що відповідно до п. 7 наказу Фонду державного майна України змінило найменування з ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на АТ «Перший Київський машинобудівний завод», скорочене найменування з ПАТ НВП «Більшовик» на АТ «Перший Київський машинобудівний завод».
🔸Враховуючи те, що АТ «Перший Київський машинобудівний завод» у період вчинення оскаржуваних дій був обєктом права державної власності, що не належить приватизації, і, відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління обєктами державної власності» щодо нерухомого майна цього підприємства не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження такого майна.
⚠️Отже, висновки суду апеляційної інстанції, про правомірність дій державного виконавця щодо реалізації майна АТ «Перший Київський машинобудівний завод» є помилковими.
⚠️Таким чином, наявність можливості корпоратизації не виключає підприємство з категорії тих підприємств, що не підлягають приватизації. Можливість корпоратизації підприємства не змінює вимогу законодавства щодо заборони відчуження майна підприємств, які не підлягають приватизації (але підлягають корпоратизації).
Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця
#Реалізація_майна #Арешт_майна
🔰Позов мотивовано тим, що за результатами електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, позивач став переможцем. Згідно з ухвалою суду про забезпечення позову в цивільній справі за скаргою ОСОБА2 на бездіяльність державного виконавця зупинено електронні торги щодо реалізації вищевказаного арештованого майна та заборонено посадовим особам ДВС вчиняти дії щодо складання акта про проведення електронних торгів. На підставі вказаної ухвали та в порядку ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» було зупинено вчинення виконавчих дій, внаслідок чого строк на розрахунок за придбане майно був перерваний до моменту усунення обставин, що стали підставою для його переривання. Після скасування апеляційним судом зазначеної ухвали суду першої інстанції позивач звернувся до ДВС із заявою, у якій повідомив про усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, та з вимогою поновити строк на перерахування коштів за придбане нерухоме майно. Однак, відповідачем строк для повного розрахунку за придбане позивачем на електронних торгах майно не поновлено, що стало підставою для звернення з цим позовом.
✅Окружний адміністративний суд позов задовольнив.
❌Апеляційний адміністративний суд рішення окружного адміністративного суду скасував та закрив провадження у справі на тій підставі, що цей спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
⚠️Висновок: Набуття майна за результатами електронних торгів є різновидом договору купівлі-продажу, власником такого майна є боржник, продавцями - державний виконавець та організатор торгів, а покупцем - переможець електронних торгів. Тому спір у правовідносинах щодо набуття речових прав на реалізоване на електронних торгах майно за своїм характером є приватноправовим, незважаючи на участь у ньому суб'єкта владних повноважень, та залежно від субєктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.
#Реалізація_майна #Арешт_майна
🔰Позов мотивовано тим, що за результатами електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, позивач став переможцем. Згідно з ухвалою суду про забезпечення позову в цивільній справі за скаргою ОСОБА2 на бездіяльність державного виконавця зупинено електронні торги щодо реалізації вищевказаного арештованого майна та заборонено посадовим особам ДВС вчиняти дії щодо складання акта про проведення електронних торгів. На підставі вказаної ухвали та в порядку ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» було зупинено вчинення виконавчих дій, внаслідок чого строк на розрахунок за придбане майно був перерваний до моменту усунення обставин, що стали підставою для його переривання. Після скасування апеляційним судом зазначеної ухвали суду першої інстанції позивач звернувся до ДВС із заявою, у якій повідомив про усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, та з вимогою поновити строк на перерахування коштів за придбане нерухоме майно. Однак, відповідачем строк для повного розрахунку за придбане позивачем на електронних торгах майно не поновлено, що стало підставою для звернення з цим позовом.
✅Окружний адміністративний суд позов задовольнив.
❌Апеляційний адміністративний суд рішення окружного адміністративного суду скасував та закрив провадження у справі на тій підставі, що цей спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
⚠️Висновок: Набуття майна за результатами електронних торгів є різновидом договору купівлі-продажу, власником такого майна є боржник, продавцями - державний виконавець та організатор торгів, а покупцем - переможець електронних торгів. Тому спір у правовідносинах щодо набуття речових прав на реалізоване на електронних торгах майно за своїм характером є приватноправовим, незважаючи на участь у ньому суб'єкта владних повноважень, та залежно від субєктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ЗА 2020 РІК З ПИТАНЬ ЮРИСДИКЦІЇ СПОРІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ОРГАНОМ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
#Арешт_майна #Дії_бездії #Виконавчий_збір #Реалізація_майна
🔸Щодо юрисдикції спорів, що виникають з органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна: Постанова від 11 березня 2020 року у справі № 803/1485/17
🔸Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17
🔸Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 580/3262/19
🔸Щодо юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно: Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволено цивільний позов у кримінальному провадженні: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17
#Арешт_майна #Дії_бездії #Виконавчий_збір #Реалізація_майна
🔸Щодо юрисдикції спорів, що виникають з органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна: Постанова від 11 березня 2020 року у справі № 803/1485/17
🔸Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17
🔸Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 580/3262/19
🔸Щодо юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно: Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволено цивільний позов у кримінальному провадженні: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17
Утримання аліментів з доходу від відчуження нерухомого майна
#Аліменти #Арешт_майна #Дії_бездії
▫️18 грудня 2018 року скаржником (боржником) отримано постанову державного виконавця Богдяж К.О. від 16 жовтня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у відповідності до якої звернено стягнення на дохід, отриманий ним від продажу належної йому нерухомості, а саме 1\4 частку отриманої суми за продаж нерухомості, в зв'язку з чим з'явився борг у сумі 31935,50 грн. Скаржник вважає дії державного виконавця неправомірними та просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця відносно здійснення нарахування з усіх видів заробітку (доходу), що належать боржнику, першочергово витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 240,11 грн. та проводити щомісячно утримання у розмірі 50% до погашення загальної суми заборгованості у розмірі 31935,50 грн., а також скасувати постанову,
❎Ухвалою міського суду від 16 вересня 2019 року у задоволенні скарги відмовлено.
❎Постановою апеляційного суду від 17 грудня 2019 року залишено апеляційну скаргу боржника без задоволення.
🔸Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що нарахування аліментів з отриманого доходу, у тому числі від відчуження нерухомого майна, відповідає нормам діючого законодавства України та по суті узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним.
⚠️Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №760/4569/18-ц від 05 вересня 2019 року, в якій були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.
🔸Законодавством визначений перелік доходів, з яких утримання аліментів не провадиться, та в якому відсутній дохід від відчуження майна.
‼️Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
#Аліменти #Арешт_майна #Дії_бездії
▫️18 грудня 2018 року скаржником (боржником) отримано постанову державного виконавця Богдяж К.О. від 16 жовтня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у відповідності до якої звернено стягнення на дохід, отриманий ним від продажу належної йому нерухомості, а саме 1\4 частку отриманої суми за продаж нерухомості, в зв'язку з чим з'явився борг у сумі 31935,50 грн. Скаржник вважає дії державного виконавця неправомірними та просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця відносно здійснення нарахування з усіх видів заробітку (доходу), що належать боржнику, першочергово витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 240,11 грн. та проводити щомісячно утримання у розмірі 50% до погашення загальної суми заборгованості у розмірі 31935,50 грн., а також скасувати постанову,
❎Ухвалою міського суду від 16 вересня 2019 року у задоволенні скарги відмовлено.
❎Постановою апеляційного суду від 17 грудня 2019 року залишено апеляційну скаргу боржника без задоволення.
🔸Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що нарахування аліментів з отриманого доходу, у тому числі від відчуження нерухомого майна, відповідає нормам діючого законодавства України та по суті узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним.
⚠️Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №760/4569/18-ц від 05 вересня 2019 року, в якій були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.
🔸Законодавством визначений перелік доходів, з яких утримання аліментів не провадиться, та в якому відсутній дохід від відчуження майна.
‼️Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
⚠️Шановні колеги, нагадуємо Вам, що в описі нашого каналу містяться хештеги.
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію
Щодо умов звернення стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями
#Іпотека #Арешт_майна #Реалізація_майна
Особа1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця, треті особи - Державне підприємство Сетам, ОСОБА2, ОСОБА3, в якому просив: визнати незаконними виконавчі дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на квартиру, яка передана в іпотеку згідно укладеного між ОСОБА2 та ОСОБА1 договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом та договору про задоволення вимог Іпотекодержателя посвідченого приватним нотаріусом, яке проводиться в рахунок задоволення вимог стягувача ОСОБА3, що не є заставодержателем і в рамках виконавчого провадження без участі Іпотекодержателя ОСОБА1.
▫️Рішенням окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.
▫️Мотивація касаційної скарги: ОСОБА1 зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано положення ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем не отримано згоди заставодержателя, та, як наслідок, у приватного виконавця відсутні підстави для реалізації майна боржника, що перебуває в іпотеці.
‼️Правова позиція Верховного Суду: згідно ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:
✅право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
✅вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
✅наявна письмова згода заставодержателя.
⚠️Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, встановлених ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.
🔸У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону.
🔸Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.
#Іпотека #Арешт_майна #Реалізація_майна
Особа1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця, треті особи - Державне підприємство Сетам, ОСОБА2, ОСОБА3, в якому просив: визнати незаконними виконавчі дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на квартиру, яка передана в іпотеку згідно укладеного між ОСОБА2 та ОСОБА1 договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом та договору про задоволення вимог Іпотекодержателя посвідченого приватним нотаріусом, яке проводиться в рахунок задоволення вимог стягувача ОСОБА3, що не є заставодержателем і в рамках виконавчого провадження без участі Іпотекодержателя ОСОБА1.
▫️Рішенням окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.
▫️Мотивація касаційної скарги: ОСОБА1 зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано положення ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем не отримано згоди заставодержателя, та, як наслідок, у приватного виконавця відсутні підстави для реалізації майна боржника, що перебуває в іпотеці.
‼️Правова позиція Верховного Суду: згідно ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:
✅право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
✅вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
✅наявна письмова згода заставодержателя.
⚠️Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, встановлених ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.
🔸У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону.
🔸Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.
🔥Щодо втрати статусу спільного сумісного майна внаслідок виконавчих дій
#Арешт_майна #Реалізація_майна
🔸Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
🔸Згідно із ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
⚠️Встановивши, що спірна земельна ділянка та збудований на ній житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами придбані під час перебування сторін у шлюбі, суд правильно визначився із тим, що це майно набуло статусу спільної сумісної власності подружжя під час його придбання.
Разом з цим, згідно з абз. 1 ч. ч. 1, 6, 8, 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 910/3507/18 (провадження № 12-243гс18).
⚠️Отже, спірне майно з часу його передачі державним виконавцем кредитору, а саме ОСОБА3, за іншим спором втратило статус спільного сумісного майна, вибуло з володіння подружжя на підставі виконавчих дій, а у подальшому було відчужено ОСОБА5 за цивільно-правовою угодою, а тому внаслідок встановлення відсутності прав колишнього подружжя на спірне майно, підстави для задоволення позову відсутні.
#Арешт_майна #Реалізація_майна
🔸Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
🔸Згідно із ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
⚠️Встановивши, що спірна земельна ділянка та збудований на ній житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами придбані під час перебування сторін у шлюбі, суд правильно визначився із тим, що це майно набуло статусу спільної сумісної власності подружжя під час його придбання.
Разом з цим, згідно з абз. 1 ч. ч. 1, 6, 8, 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 910/3507/18 (провадження № 12-243гс18).
⚠️Отже, спірне майно з часу його передачі державним виконавцем кредитору, а саме ОСОБА3, за іншим спором втратило статус спільного сумісного майна, вибуло з володіння подружжя на підставі виконавчих дій, а у подальшому було відчужено ОСОБА5 за цивільно-правовою угодою, а тому внаслідок встановлення відсутності прав колишнього подружжя на спірне майно, підстави для задоволення позову відсутні.
zakononline.com.ua
Постанова від 26.02.2019 по справі № 910/3507/18 Велика палата
Позиція Великої Палати
Верховного Суду у справі
4.1. Київ
Справа №
910/3507/18
Провадження №
12-243гс18
Велика Палата Верховного
Суду у складі:
головуючого судді
Князєва В. Залучення позивачем до участі у справі Виконавця не змінює його цивільно-правового…
Верховного Суду у справі
4.1. Київ
Справа №
910/3507/18
Провадження №
12-243гс18
Велика Палата Верховного
Суду у складі:
головуючого судді
Князєва В. Залучення позивачем до участі у справі Виконавця не змінює його цивільно-правового…
Порушення, допущені посадовими особами державної виконавчої служби до початку прилюдних торгів, не можуть бути підставою для визнання останніх недійсними.
#Реалізація_майна #Арешт_майна
☝️На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій, які дотримувалися протилежної позиції. У справі №357/4884/13-ц позивач звернувся із заявою про перегляд рішення 2013 року за нововиявленими обставинами. Адже в межах кримінального провадження експерта-оцінювача обвинувачували, зокрема, у тому, що він умисно склав завідомо неправдивий звіт щодо незалежної оцінки 1/2 квартири, яка була реалізована на прилюдних торгах зі знижкою 15% від оцінки.
🔸КЦС зазначив, що заниження експертом вартості спірної частини квартири, саме по собі не свідчить, що позивач не міг брати участі в торгах. Тобто він мав змогу придбати спірну частину квартири, відповідно, його права та законні інтереси як особи, котра не брала участі в спірних торгах, не порушені.
🔸Натомість порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні повноважень щодо призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення його вартості чи оцінки тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому законом «Про виконавче провадження».
#Реалізація_майна #Арешт_майна
☝️На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій, які дотримувалися протилежної позиції. У справі №357/4884/13-ц позивач звернувся із заявою про перегляд рішення 2013 року за нововиявленими обставинами. Адже в межах кримінального провадження експерта-оцінювача обвинувачували, зокрема, у тому, що він умисно склав завідомо неправдивий звіт щодо незалежної оцінки 1/2 квартири, яка була реалізована на прилюдних торгах зі знижкою 15% від оцінки.
🔸КЦС зазначив, що заниження експертом вартості спірної частини квартири, саме по собі не свідчить, що позивач не міг брати участі в торгах. Тобто він мав змогу придбати спірну частину квартири, відповідно, його права та законні інтереси як особи, котра не брала участі в спірних торгах, не порушені.
🔸Натомість порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні повноважень щодо призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення його вартості чи оцінки тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому законом «Про виконавче провадження».
Щодо тлумачення заборони вчиняти виконавчі дії, зазначеної у п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»
#Реалізація_майна #Арешт_коштів #Арешт_майна
Відмовляючи в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», поширюється на виконання рішення у справі № 911/5057/15 про стягнення грошових коштів, у зв'язку з чим дійшли висновку щодо правомірності винесення ВДВС постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
⚠️Однак, Верховний Суд не погоджується з таким тлумаченням та застосуванням п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, оскільки зі змісту наведеної норми прямо вбачається, що заборона на вчинення виконавчих дій не стосується стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, тоді як предметом стягнення у цій справі є саме грошові кошти.
Верховний Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що з урахуванням заборони, встановленої п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент його прийняття, законодавцем в основу правового регулювання, визначеного цією нормою права, було покладено як принцип обовязковості виконання судових рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження обєктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки, національної безпеки та з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.
☝️Висновки: винятком із заборони, зазначеної у п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», є стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто, вказаною нормою Закону з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема грошові кошти.
#Реалізація_майна #Арешт_коштів #Арешт_майна
Відмовляючи в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», поширюється на виконання рішення у справі № 911/5057/15 про стягнення грошових коштів, у зв'язку з чим дійшли висновку щодо правомірності винесення ВДВС постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
⚠️Однак, Верховний Суд не погоджується з таким тлумаченням та застосуванням п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, оскільки зі змісту наведеної норми прямо вбачається, що заборона на вчинення виконавчих дій не стосується стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, тоді як предметом стягнення у цій справі є саме грошові кошти.
Верховний Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що з урахуванням заборони, встановленої п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент його прийняття, законодавцем в основу правового регулювання, визначеного цією нормою права, було покладено як принцип обовязковості виконання судових рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження обєктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки, національної безпеки та з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.
☝️Висновки: винятком із заборони, зазначеної у п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», є стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто, вказаною нормою Закону з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема грошові кошти.
ЯК ПОВЕРНУТИ МАЙНО БОРЖНИКУ, ЩОБ ЗВЕРНУТИ НА НЬОГО СТЯГНЕННЯ?
#Арешт_майна #Боржник
🔰Дуже часто, коли виникає судовий спір, якщо відповідач взагалі не вбачає позитивного вирішення справи на свою користь, то намагається зробити дві речі: затягнути час розгляду справи та унеможливити виконання потенційного рішення.
🔰Якщо це спір з фізичною особою, то як правило, можна зустріти випадки дарування або продажу майна боржником своїм родичам. Дуже зручно, коли фактично ти і далі користується річчю, але яка юридично записана, наприклад, на твою бабусю, маму чи дружину/чоловіка, тощо.
🔰На жаль, з цим зробити майже нічого не можна було. Проте, за останні декілька років ситуація кардинально змінилася і у кредиторів з’явилася можливість захистити свої права. А саме, почали з’являтися багато правових висновків Верховного Суду, які дають можливість визнати такі угоди недійсними.
#Арешт_майна #Боржник
🔰Дуже часто, коли виникає судовий спір, якщо відповідач взагалі не вбачає позитивного вирішення справи на свою користь, то намагається зробити дві речі: затягнути час розгляду справи та унеможливити виконання потенційного рішення.
🔰Якщо це спір з фізичною особою, то як правило, можна зустріти випадки дарування або продажу майна боржником своїм родичам. Дуже зручно, коли фактично ти і далі користується річчю, але яка юридично записана, наприклад, на твою бабусю, маму чи дружину/чоловіка, тощо.
🔰На жаль, з цим зробити майже нічого не можна було. Проте, за останні декілька років ситуація кардинально змінилася і у кредиторів з’явилася можливість захистити свої права. А саме, почали з’являтися багато правових висновків Верховного Суду, які дають можливість визнати такі угоди недійсними.
Відсутність даних про огляд об'єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку майна.
#Реалізація_майна #Арешт_майна
Задовольняючи скаргу боржника, суд апеляційної інстанції пов'язував незаконність звіту з відсутністю даних про огляд об'єкта оцінки, виходячи з однакової дати призначення суб'єкта оціночної діяльності та огляду належної заявнику квартири, однак такий висновок суду ґрунтується на припущеннях, що заборонено в силу положення частини шостої статті 81 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що підставою для визнання протиправним та скасування звіту є проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання оцінки майна без візуального огляду приміщення, обґрунтував свій висновок на припущеннях та не зазначив, якою нормою законодавства це передбачено.
🔥При цьому відсутність даних про огляд об'єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку майна.
#Реалізація_майна #Арешт_майна
Задовольняючи скаргу боржника, суд апеляційної інстанції пов'язував незаконність звіту з відсутністю даних про огляд об'єкта оцінки, виходячи з однакової дати призначення суб'єкта оціночної діяльності та огляду належної заявнику квартири, однак такий висновок суду ґрунтується на припущеннях, що заборонено в силу положення частини шостої статті 81 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що підставою для визнання протиправним та скасування звіту є проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання оцінки майна без візуального огляду приміщення, обґрунтував свій висновок на припущеннях та не зазначив, якою нормою законодавства це передбачено.
🔥При цьому відсутність даних про огляд об'єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку майна.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ЗА 2020 РІК З ПИТАНЬ ЮРИСДИКЦІЇ СПОРІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ОРГАНОМ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
#Арешт_майна #Дії_бездії #Виконавчий_збір #Реалізація_майна
🔸Щодо юрисдикції спорів, що виникають з органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна: Постанова від 11 березня 2020 року у справі № 803/1485/17
🔸Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17
🔸Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 580/3262/19
🔸Щодо юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно: Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволено цивільний позов у кримінальному провадженні: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17
#Арешт_майна #Дії_бездії #Виконавчий_збір #Реалізація_майна
🔸Щодо юрисдикції спорів, що виникають з органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна: Постанова від 11 березня 2020 року у справі № 803/1485/17
🔸Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17
🔸Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 580/3262/19
🔸Щодо юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно: Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволено цивільний позов у кримінальному провадженні: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17
Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.
#Арешт_майна
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 646/7463/16-ц.
👉https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562668
Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.
#Арешт_майна
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 646/7463/16-ц.
👉https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562668
‼️Як Законом України «Про виконавче провадження», так й Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, не передбачено обов’язок державного виконавця повідомляти боржника про опис майна.
#Арешт_майна
Постанова Верховного Суду від 2 червня 2022 року № 480/5060/20
#Арешт_майна
Постанова Верховного Суду від 2 червня 2022 року № 480/5060/20
❗️Участь боржника у виконавчому провадженні є його правом, а тому відсутність належного представника під час вчинення виконавчої дії щодо опису та арешту майна не звільняє державного виконавця від обов’язку здійснити опис та арешт майна.
При цьому, ні Законом №1404-VIII, ні Інструкцією не передбачено обов'язку державного виконавця повідомляти боржника про опис майна
#Боржник #Арешт_майна
🧷Постанова Верховного Суду від 2 червня 2022 року у справі № 480/5060/20
При цьому, ні Законом №1404-VIII, ні Інструкцією не передбачено обов'язку державного виконавця повідомляти боржника про опис майна
#Боржник #Арешт_майна
🧷Постанова Верховного Суду від 2 червня 2022 року у справі № 480/5060/20
❗️Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.
#Арешт_майна #Реалізація_майна
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Тобто зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення в іншій справі, а зупиняє лише продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника.
🧷Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20
#Арешт_майна #Реалізація_майна
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Тобто зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення в іншій справі, а зупиняє лише продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника.
🧷Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20
Виконавче провадження
+1 рішення апеляції щодо опису квартири за технічною документацією🔥: "Та обставина, що приватний виконавець здійснив опис та арешт майна, квартири, без проникнення в неї, на думку колегії суддів не є підставою для скасування постанови, оскільки приватний…
❗️На боржника у виконавчому провадженні, покладено обов`язок добросовісної процесуальної поведінки.
#Арешт_майна #Боржник
Постанова КАС (апеляційна інстанція) від 02.03.2023, справа № 752/2605/13-ц
Однак в порушення приписів ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник не допустила приватного виконавця до належного їй нерухомого майна для проведення виконавчих дій.
Таким чином, приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження в квартиру в результаті недобросовісної поведінки боржника, яка не отримувала надісланих на її адресу документів виконавчого провадження, фактично ухилялась від виконання рішення суду, внаслідок чого опис квартири був проведений без огляду об`єкта.
#Арешт_майна #Боржник
Постанова КАС (апеляційна інстанція) від 02.03.2023, справа № 752/2605/13-ц
Однак в порушення приписів ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник не допустила приватного виконавця до належного їй нерухомого майна для проведення виконавчих дій.
Таким чином, приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження в квартиру в результаті недобросовісної поведінки боржника, яка не отримувала надісланих на її адресу документів виконавчого провадження, фактично ухилялась від виконання рішення суду, внаслідок чого опис квартири був проведений без огляду об`єкта.
Виконавче провадження
Генеральна довіреність – не право власності, або "зніміть арешт - це моє майно, а не боржника"‼️ #Боржник #Дії_бездії #Арешт_майна ▫️Правове регулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України…
❗️Момент переходу права власності на транспортний засіб не повязується з його державною реєстрацією
#Арешт_майна #Реалізація_майна #Боржник
➖Як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації.
➖Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
⚠️Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з подібним висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/3640/18 (провадження № 61-11481св20), в якій, аналізуючи положення статті 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух», суд зазначив: «…правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу.
➖Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує».
⬇️Ці та інші правові висновки викладені в постанові ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20
➖Як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації.
➖Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
⚠️Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з подібним висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/3640/18 (провадження № 61-11481св20), в якій, аналізуючи положення статті 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух», суд зазначив: «…правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу.
➖Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує».
⬇️Ці та інші правові висновки викладені в постанові ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20
❗️У разі повернення виконавчого документу, виконавчі провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, у вигляді зняття арешту.
#Арешт_майна #Дії_бездії
⚠️У цій справі виконавче провадження не було знищено, а виконавчий документи повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 1404-VIII.
🔸Верховний Суд зазначає, що державний виконавець, повернувши виконавчий документ, керувався нормами Закону № 1404-VIII, проте відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII мав керуватися Законом № 606-XIV, тобто пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV. Проте вказане не впливає на підставу повернення виконавчого документа, оскільки норма в Законі №1404-VIII є ідентичною нормі, якою керувався державний виконавець.
🔸Враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, повернення виконавчого документа стягувачу у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
🔹За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно врахував, що постановами державного виконавця від 29 грудня 2016 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, тобто, виконавчі провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV, у вигляді зняття арешту.
🔗Ці та інші корисні висновку викладені у постанові ВС КЦС від 29.03.2023 у справі № 202/1182/22
#Арешт_майна #Дії_бездії
⚠️У цій справі виконавче провадження не було знищено, а виконавчий документи повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 1404-VIII.
🔸Верховний Суд зазначає, що державний виконавець, повернувши виконавчий документ, керувався нормами Закону № 1404-VIII, проте відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII мав керуватися Законом № 606-XIV, тобто пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV. Проте вказане не впливає на підставу повернення виконавчого документа, оскільки норма в Законі №1404-VIII є ідентичною нормі, якою керувався державний виконавець.
🔸Враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, повернення виконавчого документа стягувачу у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
🔹За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно врахував, що постановами державного виконавця від 29 грудня 2016 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, тобто, виконавчі провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV, у вигляді зняття арешту.
🔗Ці та інші корисні висновку викладені у постанові ВС КЦС від 29.03.2023 у справі № 202/1182/22
❗️Посилання ДВС на знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, вірно не прийнятті судом до уваги, так як положення чинного законодавства не встановлюють, що вказані обставини звільняють виконавця, який допустив відповідне порушення закону, від обов`язку зняти арешт з майна у випадку закінчення виконавчого провадження.
#Арешт_майна #Дії_бездії
⚠️Враховуючи допущене державним виконавцем порушення щодо незняття протягом тривалого часу (майже 10 років) арешту з майна боржника, внаслідок якого було порушено право останнього на мирне володіння його майном, державний виконавець у відповідь на звернення боржника не повинен був обмежуватись доводами щодо знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, а роз`яснити прийнятний та допустимий у межах ситуації, що склалась, механізм усунення відповідного порушення (роз`яснити про можливість вчинення будь-яких виконавчих дій (в тому числі прийняття постанови про скасування арешту) виключно в межах відкритого виконавчого провадження, запропонувати звернутися із заявою про відновлення матеріалів виконавчого провадження, що надасть можливість витребувати копії необхідних матеріалів у тих, у кого вони могли зберегтися), а також сприяти відновленню права боржника, порушеного внаслідок саме бездіяльності державного виконавця.
До речі скаржник не посилається на законодавчу заборону відновити виконавче провадження за власною ініціативою в разі звернення боржника із заявою, яка зумовлює таке відновлення (як зазначено у пункті 1.7 цієї постанови така заява 10.06.2022 за вих. №795/23 подавалась АТ "Облтеплокомуненерго" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).
ПОСТАНОВА ВІД 14 СЕРПНЯ 2023 РОКУ CПРАВА № 927/322/14 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
#Арешт_майна #Дії_бездії
⚠️Враховуючи допущене державним виконавцем порушення щодо незняття протягом тривалого часу (майже 10 років) арешту з майна боржника, внаслідок якого було порушено право останнього на мирне володіння його майном, державний виконавець у відповідь на звернення боржника не повинен був обмежуватись доводами щодо знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, а роз`яснити прийнятний та допустимий у межах ситуації, що склалась, механізм усунення відповідного порушення (роз`яснити про можливість вчинення будь-яких виконавчих дій (в тому числі прийняття постанови про скасування арешту) виключно в межах відкритого виконавчого провадження, запропонувати звернутися із заявою про відновлення матеріалів виконавчого провадження, що надасть можливість витребувати копії необхідних матеріалів у тих, у кого вони могли зберегтися), а також сприяти відновленню права боржника, порушеного внаслідок саме бездіяльності державного виконавця.
До речі скаржник не посилається на законодавчу заборону відновити виконавче провадження за власною ініціативою в разі звернення боржника із заявою, яка зумовлює таке відновлення (як зазначено у пункті 1.7 цієї постанови така заява 10.06.2022 за вих. №795/23 подавалась АТ "Облтеплокомуненерго" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).
ПОСТАНОВА ВІД 14 СЕРПНЯ 2023 РОКУ CПРАВА № 927/322/14 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ