​​Обмеження керівника боржника -юридичної особи у виїзді за межі України ‼️🔥
#СТОРОНИ_ВП
Коли я був молодим і працював у ДВС, до мене у якості представника часто приходив такий собі колоритний представник - старий дідусь, юрист одного великого підприємства.

Улюбленою його фразою було: "Я не знаю як зараз, я законів не читаю вже років 20, але раніше ми робили ось так, і все в нас було добре...")))

Так от, я не знаю, що там зараз пише ГПК про можливість обмеження керівника боржника -юридичної особи у виїзді за межі України, але "мого" керівника -боржника, суд таки обмежив)))
☝️ПОСТАНОВА ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ від "08" липня 2019, Справа№ 910/15784/18
Приватний виконавець: Андрій Авторгов
ВС/КАС: Спір щодо відсутності компетенції вчиняти ті чи інші дії допускається виключно між субєктами владних повноважень (ВС/КАС № 802/833/17-а від 05.07.2019)

#ДІЇ_БЕЗДІЇ #СТОРОНИ_ВП
У даній справі підприємство звернулось до суду із позовом до органу Державної виконавчої служби у якому порушено питання відсутності у ДВС повноважень відкривати виконавчі провадження з примусового виконання постанов Держаної служби України з безпеки на транспорті та всіх його управлінь щодо застосування адміністративно-господарських штрафів.

Обгрунтовуючи свої вимоги підприємство послалось на те, що справи про накладення адміністративно-господарських штрафів мають право розглядати посадові особи центрального органу виконавчої влади, а постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративно-господарських штрафів не визнані виконавчими документами, таким чином адміністративно-господарські штрафи, застосовані до субєктів господарювання, повинні стягуватись на підставі виконавчих документів, виданих судом, відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Постановою адміністративного суду першої інстанції вказані вимоги задоволено.

Натомість апеляційний суд із таким рішенням не погодився та у позові відмовив.

Така відмова і стала підставою для звернення підприємства до Касаційного адміністративного суду із касаційною скаргою.

Проте, доводи позивача КАС до уваги не взяв та визнав їх необґрунтованими.

Приймаючи таке рішення КАС послався на те, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За нормами п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС Українивизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

При цьому спори, які виникають із застосування зазначеної норми закону можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб’єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління.

Із аналізу наведеної норми можна зробити висновок про те, що позивачем у компетенційних спорах є субєкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший субєкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Отже, вимоги підприємства, яке не є суб’єктом владних повноважень про встановлення відсутності компетенції (повноважень) органів ДВС приймати до виконання постанови територіальних органів Управління Державної служби України, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір щодо відсутності компетенції (повноважень) допускається виключно між суб`єктами владних повноважень.
​​Шановні колеги, нагадуємо Вам, що в описі нашого каналу містяться хештеги.Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал. Для полегшення пошуку інформації. Просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.

#АРЕШТ_МАЙНА
#АРЕШТ_КОШТІВ
#АЛІМЕНТИ
#ІПОТЕКА
#СТЯГНЕННЯ_ІНОЗЕМНОЇ_ВАЛЮТИ
#РЕАЛІЗАЦІЯ_МАЙНА
#КОНФІСКАТ
#СТОРОНИ_ВП
#ВИКОНАВЧИЙ_ЗБІР
#ДІЇ_БЕЗДІЇ

Фактичного Вам виконання!
Особливості стягнення боргу з іноземця: що слід врахувати‼️
#СТОРОНИ_ВП
Для пересічного громадянина питання стягнення боргу з іноземця може видатися вкрай складним, з огляду на статус такого боржника. Але чи насправді все так складно?

👌Законодавець визначає іноземця як особу, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Іноземці можуть перебувати чи проживати на території України, набувши одного з наступних статусів: іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні.

☝️Правове регулювання процедури стягнення боргу з іноземних осібрегламентоване положеннями Закону України «Про виконавче провадження», статтею 77 котрого визначено, що під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.

Таким чином, до іноземців встановлені ті самі ж вимоги і покладені ті ж обов'язки при стягненні боргу, що й на громадян України. Стягнення здійснюється за рішенням суду в межах виконавчого провадження.
📌ПОВНА СТАТТЯ
​​😡Відчувши незворотніть виконання рішення в примусовому порядку, боржники домовляються зі стягувачами та вигадують нові способи як ухилитись від оплати основної винагороди приватному виконавцю.
#БОРЖНИК #СТОРОНИ_ВП #ВИКОНАВЧИЙ_ЗБІР

Після оплати заборгованості напряму в банківську установу банк простив боржнику залишок боргу і видав боржнику довідку що заборгованість відсутня в повному обсязі.
В цій справі боржник намагався визнати виконавчий документ таким що не підлягає виконанню після часткової оплати і спрощення залишку боргу (пеня).
В даному випадку боржник діє не добросовісно і намагається підмінити поняття з метою уникнення свого обов’язку по сплаті основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, що явно виходить за межі принципу справедливості, добросовісності та розумності статті 2 ЦПК України.
Приємно що Миколаївський апеляційний суд розглянув мою апеляційну скаргу з урахуванням засад (принципів) цивільного судочинства як: верховенство права, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
🔥Суд зазначив:
Таким чином, враховуючи, що припинення обов'язку боржника відбулося після початку примусового виконання судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у розумінні вимог
статті 432 ЦПК України.
Викладене, на думку колегії суддів, не суперечить позиції Верховного Суду у постановах від 24 жовтня 2018 року у справі № 2-2407/11, від 19 вересня 2018 року у справі № 755/7805/13ц, щодо підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, передбачених ст.369 ЦПК України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.
За такого, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність передбачених ст. 432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню."
Автор: Дмитро Куліченко
​​Суд: Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.🙈
#СТОРОНИ_ВП #БОРЖНИК

Питання можливості виїзду за кордон "банківських боржників". На прикладі цієї судової справи можна впевнитись, що стати невиїзним за наявності заборгованості перед фінансовою установою не так вже і просто.

Отже, державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження особи (боржник) у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобовязань, покладених на неї рішенням суду. В обґрунтування подання заявник вказував, що на виконанні у ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа суду у справі про стягнення з цієї особи на користь банку заборгованості по кредиту у сумі 2 729 284,80 доларів США, що еквівалентно 20 788 417 грн. 46 коп. за ставкою НБУ на день подачі позову до суду. Незважаючи на обізнаність боржника як про існуючу в нього заборгованість, так і про наявність виконавчого провадження, він ухиляється від виконання судового рішення, а також вчиняє дії, що ускладнюють та унеможливлюють його виконання.

Ухвалою суду подання державного виконавця задоволено, - тимчасово обмежено зазначену особу у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на неї рішенням суду. Саме ця ухвала і стала предметом розгляду апеляційного суду, який цю ухвалу скасував і у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - відмовив.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано наступними обставинами, судженнями та приписами чинного законодавства.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи, або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду та вїзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішення іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Отже, вищенаведеними положеннями законодавства передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Йдеться, зокрема, про те, що боржник повинен утримуватись від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмове повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Тобто, ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
​​#Арешт_майна
🔥Положення статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" не вимагають обов'язкового отримання державним виконавцем правовстановлюючих документів на зазначене рухоме майно.

#Аліменти
🔥Починаючи з 28 серпня 2018 року виконавець ПОВИНЕН стягувати з боржника на утримання дитини у розмірі, не меншому, ніж мінімальний гарантований розмір, передбачений Сімейним кодексом України.

#Іпотека
🔥Банк має можливість самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу третій особі, якщо це застережено в договорі.

#Стягнення_іноземної_валюти
🔥Сума, що підлягає стягненню за виконавчим документом, обчислюється в іноземній валюті, яка конвертується в національну валюту на день здійснення платежу.

#Реалізація_майна
🔥Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - неналежний спосіб захисту.

#Конфіскат
🔥Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути перешкодою для проведення виконавчих дій щодо виконання вироку суду.

#Сторони_вп
🔥Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.

#Виконавчий_збір
🔥Допущені державним виконавче помилки в оскаржуваних постановах не може бути підставою для визнання її неправомірною.

#Боржник
🔥Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення виконання судового рішення про стягнення боргу

#Дії_бездії
🔥Утримання банком комісії при здійсненні зарахування заборгованості на картковий рахунок стягувача є питанням договірних відносин між самим стягувачем та установою банку і не входить до компетенції виконавця.
​​Зняття арешту з майна боржника за позовом особи, яка не є строною виконавчого провадження🔥#Арешт_майна, #Боржник, #Сторони_вп

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, оскільки предметом оскарження є дії державної виконавчої служби, пов’язані з виконанням рішення господарського суду. Тож до повноважень цього суду належить і контроль за виконанням ухваленого ним судового рішення на стадії виконавчого провадження, зокрема й за діями державного виконавця.

ВП ВС у постанові від 3.07.2019 наголосила, що не погоджується з позицією апеляційного суду. Вона вказала на таке: коли суд господарської юрисдикції ухвалив рішення в межах предмета спору, а державний виконавець на стадії виконання цього рішення використав свої повноваження, як-от: наклав арешт на майно боржника, оголосив обмеження на його відчуження й таким чином порушив право чи пріоритет на це майно третьої особи (особи, яка не була стороною чи учасником провадження в господарському суді та не є стягувачем чи боржником у виконавчому провадженні), то є підстави резюмувати, що в такому правовому відношенні державний виконавець діє як публічна посадова особа, здійснює насамперед публічно-владні, обов’язкові управлінські функції, які нерідко забезпечуються примусом. У цьому разі державний виконавець набуває статусу посадової особи – суб’єкта владних повноважень.

Отже, якщо суб’єкт владних повноважень порушує право чи законні інтереси, зокрема юридичної особи, що спричиняє спір саме у сфері публічно-правових відносин, остання вправі звернутися до суду адміністративної юрисдикції й очікувати захисту. Адже саме цей суд є тим органом, юрисдикція якого поширюється на справи в публічно-правових спорах юрособи із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, або #Дії_бездії.
​​Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним боржником з дня видання наказу про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача!
#Сторони_вп
Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
🔸При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
🔸Згідно зі статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
🔸Приписами статті 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
⚠️Отже, що у разі поновлення працівника на роботі в судовому порядку, відповідне рішення суду підлягає негайному виконанню та вважається виконаним з моменту видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення та внесення запису до трудової книжки. У випадку затримки роботодавцем виконання рішення суду та поновлення працівника на роботі, він має сплатити робітнику середній заробіток за час затримки.
​​⚠️Виконавче провадження поглиблений курс!
🔹Курс ознайомить із організацією діяльності органів ДВС та приватних виконавців. Студенти опанують особливості механізму виконавчого провадження, вивчать юрисдикцію і компетенції відповідних судів та особливості звернення стягнення на майно боржника. #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник
🔹Навчальні матеріали розроблено разом з Міністерством Юстицій України та та за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

1. Судові рішення, види та зміст
2. Оформлення виконавчих документів
3. Судовий контроль за виконанням рішення
4. Виправлення помилки у виконавчому документі
5. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
6. Порядок звернення стягнення на кошти, інше майно боржника
7. Арешт і вилучення майна (коштів) боржника
8. Розшук боржника та майна боржника
9. Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника
10. Порядок реалізації арештованого майна
11. Підстави та порядок зняття арешту з майна
12. Порядок звернення стягнення на нерухоме майно
13. Звернення стягнення на заставлене майно та предмет іпотеки
14. Звернення стягнення на кошти та майно боржника
15. Умови та порядок звернення стягнення на доходи боржника
16. Порядок стягнення аліментів
17. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити або утриматися від вчинення дій
18. Виконання рішення про виселення боржника та вселення
19. Передача стягувачу предметів, зазначених у ВД
20. Порядок виконання виконавчих написів, вчинених на аграрних розписках
21. Основи організації та діяльності органів ДВС; вимоги, кваліфікаційна комісія приватних виконавців
22. Зупинення діяльності приватного виконавця
23. Припинення діяльності приватного виконавця
24. Винагорода приватного виконавця
25. Дисциплінарна комісія приватних виконавців

🔹EdEra — студія онлайн-освіти. Ми робимо онлайн-освіту в Україні якісною та доступною. Наша команда створює онлайн-курси, спецпроекти, інтерактивні підручники та освітні блоги. Навчальні матеріали на нашому сайті безкоштовні та доступні 24/7.
​​Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
#Сторони_вп #Відкриття_ВП
🔹Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
🔹Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
🔹За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобовязанні він замінюється правонаступником.
🔹Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
⚠️Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обовязків вибулої сторони в цих правовідносинах.
​​🔥Щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого документа в зв'язку з відсутністю відомостей РНОКПП боржника
#Дії_бездії #Відкриття_ВП #Сторони_вп #Боржник
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
✔️Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутність у виконавчому документі відомостей про РНОКПП або серії та номера паспорта фізичної особи боржника є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання!
⚠️У такому випадку стягувач має звернутись до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, для приведення його у відповідність із вимогами (частина 4 статті 4 зазначеного Закону), тому повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав невідповідності наведеним вимогам не є порушенням, ні прав стягувача, ні принципу обов'язковості виконання судового рішення. Отже, дії державного виконавця у цій справі є правомірними, а тому оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню.

✖️Проте Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) зробив висновок, що «відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника та реєстраційного номеру облікової картки платника податків - фізичної особи не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання, оскільки відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може одержувати таку інформацію у відповідних органах».
⚠️Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18).

❗️Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об'єкт) для розгляду справи об'єднаною палатою, оскільки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) є посилання на правову позицію Верховного Суду України, викладену у його постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14, при тому самому правовому регулюванні спірної правової ситуації незважаючи на зміни у законодавстві, а відступати від правового висновку, викладеного Верховним Судом України, як того просить колегія суддів, передаючи справу на розгляд об'єднаної палати, може лише Велика Палата Верховного Суду🤷‍♂️
🤦‍♂️В результаті, Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
​​Заміна сторони виконавчого провадження про стягнення аліментів у разі смерті стягувача🔥
#Сторони_вп #Аліменти
▫️Правонаступництво у виконавчому провадженні означає перехід прав і обовязків сторони виконавчого провадження (стягувача або боржника) від однієї особи (правопопередника) до іншої особи (правонаступника), у зв'язку з правонаступництвом у матеріальних правовідносинах.
▫️Відповідно до ст. 179 СК України самостійне одержання аліментів неповнолітньою дитиною є її правом.
▫️За змістом ст. 179 СК України аліменти можуть виплачуватися на ім'я батьків або інших законних представників дитини, які розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. ▫️Визначене ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 442 ЦПК України право особи звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником передбачає право замінити сторону виконавчого провадження, а не заміну сторони виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин (закриття виконавчого провадження).
⚠️Правонаступництво сторін у виконавчому провадженні допускається на будь-якій стадії процесу.
🔸Відповідні правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122 цс13, постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 05 грудня 2018 року у справі 643/4902/14.
⚠️Таким чином заміна сторони виконавчого провадження може бути проведена судом до моменту повного виконання рішення суду. У цій справі на підставі рішення суду виникло правовідношення, в якому стягувач зобовязана утримувати неповнолітню дочку за встановлених судом умов, визначених відповідно до закону. Звертаючись із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заявник просила замінити стягувача у виконавчому провадженні про стягнення аліментів у звязку із смертю їх одержувача та призначення її піклувальником неповнолітньої дитини, на утримання якої ці аліменти стягуються. На підставі зазначеного та враховуючи те, що законом визначено право, а не обовязок особи від чотирнадцяти до вісімнадцяти років звертатися до суду за захистом прав, та з огляду на цільове призначення аліментів, заміна сторони у виконавчому провадженні у цій справі відповідатиме інтересам дитини та її праву на отримання аліментів на її утримання.
​​⚠️Шановні колеги, нагадуємо Вам, що в описі нашого каналу містяться хештеги.
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.

🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію
​​🔥Щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого документа в зв'язку з відсутністю відомостей РНОКПП боржника
#Дії_бездії #Відкриття_ВП #Сторони_вп #Боржник

Нагадаємо, раніше на каналі публікувався пост про ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року, якою справу № 175/3554/14 передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
✔️Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду спочатку вважала та підтримувала позицію органу ДВС, що відсутність у виконавчому документі відомостей про РНОКПП або серії та номера паспорта фізичної особи боржника є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання!

‼️Однак вже після повернення справи з Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.04.2020 Касаційну скаргу районного відділу державної виконавчої служби залишено без задоволення😨.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла до висновку, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання. За таких обставин оскаржені рішення в частині скасування повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є правильними.
При примусовому виконанні виконавчих документів на іноземців покладено ті ж обов’язки що і на громадян України
#Боржник #Сторони_вп
▫️5 листопада 2019 року Першим апеляційним адміністративним судом розглянуто у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою районного відділу державної виконавчої служби на рішення окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року за позовом митниці ДФС до районного відділу державної виконавчої служби про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

⚠️За результатами розгляду справи Першим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, в якій зазначено про таке.
🔸Державним виконавцем державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника штрафу у твердій сумі.
Втім, накладати арешт на майно боржника за клопотанням заявника державний виконавець відмовився зазначивши, що оскільки в обліково-реєстраційних державних базах даних та реєстрах відсутні відомості про право власності на автомобіль боржника, який є громадянином іншої держави, то накладати штраф та реалізовувати рухоме майно на іноземців не є можливим.
🔸Приймаючи рішення в межах розгляду даної справи, Перший апеляційний адміністративний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що оскільки рухоме майно (автомобіль) знаходиться на території України, то державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника-іноземця, яке належить такому боржнику на праві власності з огляду на приписи статті 77 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-ІІІ від 2 червня 2019 року, зазначивши при цьому, що при примусовому виконанні виконавчих документів на іноземців покладено ті ж обов’язки що і на громадян України.
​​Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця особами, які не є сторонами виконавчого провадження
#Сторони_вп #Дії_бездії

☝️Фабула справи: ТОВ звернулося з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу, в якому просило визнати протиправним та скасувати пп. 3 п. 1 постанови про арешт майна у виконавчому провадженні щодо накладення арешту на право оренди земельної ділянки.
▫️Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство не є стороною виконавчого провадження і не може в інший спосіб захистити своє порушене право користування земельною ділянкою як її орендар.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
🔻Відмовляючи у відкритті провадження, суди виходили з того, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на те, що Товариство повинне звернутися до загального місцевого суду з позовом про визнання права власності на майно та про зняття з нього арешту.

⚠️Правова позиція Верховного Суду: у цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що позивач не є стороною виконавчого провадження, в якому приватним виконавцем прийнято постанову про, серед іншого, накладення арешту на право оренди земельної ділянки, орендарем якої є ТОВ «Аграрні системні технології».
🔸Оскільки ГПК України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
⚠️Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 815/2255/16 та від 27 березня 2019 року в справі № 823/359/18, від 05 червня 2019 року в справі № 917/2267/14, від 03 липня 2019 року в справі № 826/14603/17 та ін.
🔸Отже, відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 287 КАС України рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

🔥Висновки: враховуючи те, що позивач не є стороною виконавчого провадження і не наділений правом щодо оскарження дій приватного виконавця щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника в передбаченому ГПК України порядку, Верховний Суд вважає помилковим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, оскільки згідно з приписами ч. 1 ст. 287 КАС України та ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розгляд такого позову віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
​​Звертаючись до суду, сторона виконавчого провадження зобов'язана обґрунтувати, а суд, в свою чергу, зобов'язаний встановити, яке саме право скаржника як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту в порядку судового контролю за виконанням.
#Дії_бездії #Сторони_вп

🔸В порядку судового контролю за виконанням судових рішень правовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту
🔸По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів сторони виконавчого провадження — є неприпустимим
саме по собі порушення норм законодавства ще не є достатньою підставою для задоволення скарги в порядку судового контролю; необхідно також довести та встановити порушення прав саме скаржника як сторони виконавчого провадження
⚠️Таким чином, якщо державний виконавець або інша посадова особа ДВС, приватний виконавець — порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, проте при цьому не порушив права скаржника (скаржник не обґрунтував, а суд не встановив порушення прав саме скаржника, а не будь якої іншої особи), — то така скарга задоволенню не підлягає
Про порядок проведення начальником відділу державної виконавчої служби перевірки виконавчого провадження
#Дії_бездії #Боржник #Сторони_вп

🔸У цій справі начальник ВДВС, приймаючи оскаржувані постанови про проведення перевірок виконавчих проваджень, зазначив, що підставою для проведення таких перевірок є заяви боржників.
🔸При цьому начальник ВДВС не врахував, що за змістом ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» боржник у виконавчому провадженні має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ або, в передбачених законом випадках, до відповідного адміністративного суду.
‼️Суд дійшов висновку, що начальник відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець не наділений повноваженнями щодо проведення перевірки виконавчого провадження за заявою боржника (крім виправлення граматичних чи арифметичних помилок) та розглядати скарги боржника на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.
Щодо виправлення помилок у постановах виконавчого провадження
#Дії_бездії #Сторони_вп #Боржник

Позивач обґрунтовує тим, що державний виконавець не мав повноважень на винесення оскаржуваної Постанови від 04.04.2017, оскільки виконавче провадження, по якому винесена постанова (ВП 51342790), було зупинене відповідно до Постанови державного виконавця від 13.02.2017, на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2017. Окрім того, позивач зазначив, що Постанова про виправлення арифметичних та граматичних помилок не відповідає вимогам закону. Вона необґрунтована та невмотивована, до того ж, ніяких арифметичних та/або граматичних помилок державним виконавцем під час винесення процесуальних документів, перелічених у цій постанові, не було зроблено. У даному випадку мало місце внесення державним виконавцем недостовірних даних у процесуальні документи протягом року примусового виконання виконавчого напису (не вірний ідентифікаційний код боржника, невірна дата набрання чинності виконавчим документом, невірна дата видачі виконавчого документа, постанова про арешт майна боржника та передання його на відповідальне зберігання боржникові взагалі винесена під номером іншого виконавчого провадження). Таким чином, позивач вважає, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними та просить суд скасувати Постанову про виправлення граматичних та арифметичних помилок від 04.04.2017.

⚠️Правова позиція Верховного Суду: абз. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - № 1404-VIII) передбачає право начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавця з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
🔸Колегія суддів вказує, що ч. 4 ст. 35 Закону № 1404-VIII, передбачає право державного виконавця здійснювати певні дії у період зупинення виконавчих дій. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зупинення виконавчих дій не є абсолютним та не виключає проведення підготовчих та організаційних заходів по забезпеченню виконання виконавчого документу, а спірна постанова не є заходом примусового стягнення.
🔸Суд зазначає, що Законом передбачено право виконавця з власної ініціативи виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки.
🔸Судова колегія приходить до висновку, що вказана стаття Закону № 1404-VIII спрямована на надання можливості виконавцю виправити помилки, що викладені у процесуальних документах в рамках виконавчого провадження, які при цьому б не змінювали змісту документу.

🔥Висновки: постанова про виправлення помилок у ряді постанов виконавчого провадження не змінює їх змісту, оскільки їх виправлення у даному випадку не змінює сторін виконавчого провадження або розмір стягнення та предмет арешту.