​​Правова позиція🔥🔥🔥
Фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору!
#Виконавчий_збір #Дії_бездії #Відкриття_ВП
🔹Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
🔹Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
⚠️Аналізуючи вищевказані норми суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) повязується з початком примусового виконання.
⚠️Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

​​Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
#Сторони_вп #Відкриття_ВП
🔹Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
🔹Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
🔹За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобовязанні він замінюється правонаступником.
🔹Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
⚠️Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обовязків вибулої сторони в цих правовідносинах.

​​🔥Щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого документа в зв'язку з відсутністю відомостей РНОКПП боржника
#Дії_бездії #Відкриття_ВП #Сторони_вп #Боржник
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
✔️Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутність у виконавчому документі відомостей про РНОКПП або серії та номера паспорта фізичної особи боржника є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання!
⚠️У такому випадку стягувач має звернутись до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, для приведення його у відповідність із вимогами (частина 4 статті 4 зазначеного Закону), тому повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав невідповідності наведеним вимогам не є порушенням, ні прав стягувача, ні принципу обов'язковості виконання судового рішення. Отже, дії державного виконавця у цій справі є правомірними, а тому оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню.

✖️Проте Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) зробив висновок, що «відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника та реєстраційного номеру облікової картки платника податків - фізичної особи не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання, оскільки відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може одержувати таку інформацію у відповідних органах».
⚠️Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18).

❗️Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об'єкт) для розгляду справи об'єднаною палатою, оскільки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) є посилання на правову позицію Верховного Суду України, викладену у його постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14, при тому самому правовому регулюванні спірної правової ситуації незважаючи на зміни у законодавстві, а відступати від правового висновку, викладеного Верховним Судом України, як того просить колегія суддів, передаючи справу на розгляд об'єднаної палати, може лише Велика Палата Верховного Суду🤷‍♂️
🤦‍♂️В результаті, Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

​​Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, покладено на Державну казначейську службу України як центральний орган виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, із визначенням тримісячного строку виконання вказаних рішень. При цьому, виплата компенсації в розмірі трьох відсотків річних передбачена лише у разі не перерахування коштів протягом трьох місяців за рішенням суду про стягнення коштів, а не зобов'язального характеру.
#Відкриття_ВП #Боржник
🔸Державна казначейська служба України зазначає, що законодавство передбачає різні способи виконання судових рішень і чітко розмежовує компетенцію державних органів щодо їх виконання, зокрема, рішення зобов'язального характеру виконуються органами державної виконавчої служби у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а рішення про стягнення коштів виконуються виключно органами державної казначейської служби, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845. Отже, суди попередніх інстанції помилково відхилили посилання відповідача про те, що компенсація в розмірі трьох відсотків річних нараховується виключно лише у випадку прострочення виконання рішення про стягнення коштів.
⚠️Правова позиція Верховного Суду: законодавець при прийнятті Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» й інших нормативно-правових актів розмежував види рішень, виконання яких гарантується державою, а саме:
✅рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є зокрема, державний орган;
✅рішення суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є зокрема, державний орган.
🔸При цьому ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в ч. 4 ст. 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

У цій справі встановлено, що відповідно до виконавчого листа суд зобов'язав Управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії ОСОБА1 і виплатити недоплачені суми з урахуванням проведених виплат, тобто зобов'язав управління Пенсійного фонду України вчинити дії. Тобто, постанова суду, на виконання якої видано вказаний виконавчий лист, належить до рішень зобов'язального характеру.
У відповідності до вимог ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
З огляду на викладене, законодавець визначив, що примусове виконання категорії судових рішень зобов'язального характеру регулюється Законом України Про виконавче провадження.

​​Навіть при виконанні рішення до відкриття виконавчого провадження з боржника підлягають стягненню витрати виконавчого провадження – постанова ВС КАС від 29.11.2018 у справі № 748/1049/17.
#Відкриття_ВП #Виконавчий_збір #Дії_бездії
⚠️Суд звертає увагу, що витрати виконавчого провадження це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів, тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника, безвідносно до того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку. Скаржник помилково ототожнює виконавчий збір із витратами виконавчого провадження.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 20.03.2017 є незаконними, оскільки позивачем було виконано судове рішення у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

​​⚠️Шановні колеги, нагадуємо Вам, що в описі нашого каналу містяться хештеги.
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.

🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію

​​🔥Щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого документа в зв'язку з відсутністю відомостей РНОКПП боржника
#Дії_бездії #Відкриття_ВП #Сторони_вп #Боржник

Нагадаємо, раніше на каналі публікувався пост про ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року, якою справу № 175/3554/14 передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
✔️Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду спочатку вважала та підтримувала позицію органу ДВС, що відсутність у виконавчому документі відомостей про РНОКПП або серії та номера паспорта фізичної особи боржника є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання!

‼️Однак вже після повернення справи з Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.04.2020 Касаційну скаргу районного відділу державної виконавчої служби залишено без задоволення😨.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла до висновку, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання. За таких обставин оскаржені рішення в частині скасування повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є правильними.

Щодо тлумачення строків, передбачених ч. 4 ст. 4 Закону «Про виконавче провадження» № 1404-VIII
#Дії_бездії #Відкриття_ВП
▫️Фабула справи:
Позивач (ДАБІ) звернувся з позовом до відділу державної виконавчої служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову про скасування процесуального документу та повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова про накладення штрафу не є постановою, прийнятою у справі про адміністративне правопорушення, а є постановою, прийнятою у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності в порядку, визначеному Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) та в розумінні ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) є іншим виконавчим документом, строк предявлення до виконання якого становить один рік, якщо інше не передбачено законом. У цьому зв'язку позивач продовжив, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 208/94-ВР постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути подана до виконання протягом двох років з дня її винесення.
✅Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовив у задоволенні позову.

🔥Правова позиція Верховного Суду:
🔸Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути предявлені до виконання в такі строки: < …> 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
🔸Відповідно до ч.ч. 2,4 ст. 4 Закону № 208/94-ВР постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у ч. 2 ст. 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.
🔸Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.
З 05.10.2016 набрав чинності Закон «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до ч.1 ст. 12 якого виконавчі документи можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
🔸Водночас, відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, предявляються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
⚠️Висновки: строк, який передбачено ч. 4 ст. 4 Закону «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, не є строком предявлення виконавчого документа до примусового виконання. Норми вказаної статті визначають строк, після закінчення якого постанова про накладення штрафу не підлягає виконанню, а не протягом якого її можна звернути до примусового виконання. Щодо останнього, то в аспекті спірних правовідносин варто зауважити, що спеціальним для них є Закон № 1404-VIII, який в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин, не передбачає можливості застосування інших строків предявлення виконавчих документів до виконання, аніж ті, які визначені цим Законом.

​​Щодо передачі виконавчого провадження від приватного виконавця до державної виконавчої служби
#Дії_бездії #Відкриття_ВП

⚠️Положення Закону України «Про виконавче провадження» не зобов’язують приватного виконавця передавати виконавче провадження, яке перебуває у нього на виконанні, державному виконавцю з тієї підстави, що державний виконавець відкрив перше виконавче провадження щодо одного боржника.

🔸Натомість ч. 5 ст. 5 цього Закону допускає передачу виконавчого документа від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої приватному виконавцю лише за заявою стягувача.

🔥Поширення на приватних виконавців дії правила щодо передачі всіх виконавчих проваджень виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження щодо боржника, призведе до створення для державних виконавців більш сприятливих умов діяльності, що є неприйнятним з огляду на мету реформи системи примусового виконання рішень - дотримання балансу повноважень приватних і державних виконавців.

Такі правові висновки узгоджуються з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду № 12-197гс18 від 05.12.2018.

Щодо забезпечення прав сторони (боржника) у виконавчому провадженні стосовно обізнаності про початок виконавчого провадження.
#Відкриття_ВП #Дії_бездії #Боржник

ТОВ «Фосфат» звернулось до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій серед іншого, просило визнати недійсною постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
❌Ухвалою господарського суду відмовлено ТОВ «Фосфат» у задоволенні скарги на дії державного виконавця.
✅Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду скасовано частково. Скаргу ТОВ «Фосфат» на дії державного виконавця задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця, вчинені при винесенні та направленні ТОВ «Фосфат» постанови про відкриття виконавчого провадження. Визнано недійсною постанову про відкриття провадження, винесену державним виконавцем.
✅ВС КГС залишив касаційну скаргу ДВС без задоволення.

Висновки ВС КГС:
🔸За змістом ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються виконавцем рекомендованим поштовим відправленням стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі, не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Боржник вважається належним чином повідомленим, якщо йому документи виконавчого провадження надіслані за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
⚠️Отже, відсутність доказів направлення державним виконавцем боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду про звернення стягнення на майно боржника, у встановлені Законом порядку та строки, свідчить про порушення його прав бути обізнаним про початок виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів.
В результаті визнано недійсною постанову про відкриття провадження, винесену державним виконавцем.

Процесуальний закон не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11).
#Відкриття_ВП

👌https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747730

Мін’юст хоче наділити держвиконавців широким правом скасовувати виконавчі провадження, розпочаті приватними виконавцями
#Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП
Фактично державна виконавча служба зможе скасувати будь-яку постанову приватного виконавця: останні кажуть, що це повернення у «кам’яну добу».
Детальніше‼️

Колеги, з цією військовою агресією ᵣосії, зовсім забули про актуальні позиції ВС щодо відкриття виконавчих провадження за місцем знаходження майна (коштів) боржника, виправляємося💪🇺🇦👇

Наявність у боржника відкритого кредитного банківського рахунку, без власних коштів боржника, не є його майном у такому банку.
#Арешт_коштів #Відкриття_ВП
Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду згідно постанови від 08.02.2022 у справі № 580/905/21
🔸Гроші банку на кредитних рахунках не можна ототожнювати із власними коштами божника.
🔸Водночас наявність банківського рахунку в місті Києві не гарантує, що на цьому рахунку є грошові кошти, зокрема у розмірі 0,30 грн, які належать боржнику, а не банку.
🔸Сама по собі наявність карткового рахунку, відкритого для обліку поточної заборгованості позивача по кредитній угоді не свідчить про наявність у боржника майна у вигляді власних грошових коштів на території міста Києва.
🔸При цьому, майном на яке може бути звернено стягнення є, зокрема, кошти, а не рахунки в банку. Відтак, наявність у боржника банківських рахунків не свідчить про наявність у боржника майна в такому банку та не є таким майном.

19.08.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» № 2468-IX від 28.07.2022 яким в т. ч. внесені зміни до абзацу 15 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».

Тепер забороняється #Відкриття_ВП та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до Переліку затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

❗️Правові наслідки зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду юридичної особи-боржника з помилкою та належний спосіб захисту
#Боржник #Відкриття_ВП

У виконавця не буде підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, в розумінні пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", навіть якщо у виконавчому документі буде зазначено ідентифікаційний код юридичної особи-боржника з помилкою, але разом з цим в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем буде зазначено правильний код ЄДРПОУ боржника. До відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 921/434/21.

Аналогічна правова позиція висловлена 14 травня 2020 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 804/8020/16, адміністративне провадження №К/9901/33557/18.

❗️Визначення місця виконання виконавчого документа має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника.
#Відкриття_ВП #Боржник

Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким ЗУ "Про виконавче провадження" пов'язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 № 924/90/22

❗️Приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими боржником є:держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

Отже обмеження стосується боржників - державних підприємств, а також всіх інших юридичних осіб, у статутному капіталі яких більше 25 відсотків часток належать державі.
#Боржник #Відкриття_ВП #Обмеження

🔗Постанова ВС КГС від 05.09.2023, справа № 920/640/22