Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця
#Реалізація_майна #Арешт_майна
🔰Позов мотивовано тим, що за результатами електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, позивач став переможцем. Згідно з ухвалою суду про забезпечення позову в цивільній справі за скаргою ОСОБА2 на бездіяльність державного виконавця зупинено електронні торги щодо реалізації вищевказаного арештованого майна та заборонено посадовим особам ДВС вчиняти дії щодо складання акта про проведення електронних торгів. На підставі вказаної ухвали та в порядку ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» було зупинено вчинення виконавчих дій, внаслідок чого строк на розрахунок за придбане майно був перерваний до моменту усунення обставин, що стали підставою для його переривання. Після скасування апеляційним судом зазначеної ухвали суду першої інстанції позивач звернувся до ДВС із заявою, у якій повідомив про усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, та з вимогою поновити строк на перерахування коштів за придбане нерухоме майно. Однак, відповідачем строк для повного розрахунку за придбане позивачем на електронних торгах майно не поновлено, що стало підставою для звернення з цим позовом.
✅Окружний адміністративний суд позов задовольнив.
❌Апеляційний адміністративний суд рішення окружного адміністративного суду скасував та закрив провадження у справі на тій підставі, що цей спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
⚠️Висновок: Набуття майна за результатами електронних торгів є різновидом договору купівлі-продажу, власником такого майна є боржник, продавцями - державний виконавець та організатор торгів, а покупцем - переможець електронних торгів. Тому спір у правовідносинах щодо набуття речових прав на реалізоване на електронних торгах майно за своїм характером є приватноправовим, незважаючи на участь у ньому суб'єкта владних повноважень, та залежно від субєктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.
#Реалізація_майна #Арешт_майна
🔰Позов мотивовано тим, що за результатами електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, позивач став переможцем. Згідно з ухвалою суду про забезпечення позову в цивільній справі за скаргою ОСОБА2 на бездіяльність державного виконавця зупинено електронні торги щодо реалізації вищевказаного арештованого майна та заборонено посадовим особам ДВС вчиняти дії щодо складання акта про проведення електронних торгів. На підставі вказаної ухвали та в порядку ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» було зупинено вчинення виконавчих дій, внаслідок чого строк на розрахунок за придбане майно був перерваний до моменту усунення обставин, що стали підставою для його переривання. Після скасування апеляційним судом зазначеної ухвали суду першої інстанції позивач звернувся до ДВС із заявою, у якій повідомив про усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, та з вимогою поновити строк на перерахування коштів за придбане нерухоме майно. Однак, відповідачем строк для повного розрахунку за придбане позивачем на електронних торгах майно не поновлено, що стало підставою для звернення з цим позовом.
✅Окружний адміністративний суд позов задовольнив.
❌Апеляційний адміністративний суд рішення окружного адміністративного суду скасував та закрив провадження у справі на тій підставі, що цей спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
⚠️Висновок: Набуття майна за результатами електронних торгів є різновидом договору купівлі-продажу, власником такого майна є боржник, продавцями - державний виконавець та організатор торгів, а покупцем - переможець електронних торгів. Тому спір у правовідносинах щодо набуття речових прав на реалізоване на електронних торгах майно за своїм характером є приватноправовим, незважаючи на участь у ньому суб'єкта владних повноважень, та залежно від субєктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ЗА 2020 РІК З ПИТАНЬ ЮРИСДИКЦІЇ СПОРІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ОРГАНОМ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
#Арешт_майна #Дії_бездії #Виконавчий_збір #Реалізація_майна
🔸Щодо юрисдикції спорів, що виникають з органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна: Постанова від 11 березня 2020 року у справі № 803/1485/17
🔸Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17
🔸Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 580/3262/19
🔸Щодо юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно: Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволено цивільний позов у кримінальному провадженні: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17
#Арешт_майна #Дії_бездії #Виконавчий_збір #Реалізація_майна
🔸Щодо юрисдикції спорів, що виникають з органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна: Постанова від 11 березня 2020 року у справі № 803/1485/17
🔸Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17
🔸Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 580/3262/19
🔸Щодо юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно: Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволено цивільний позов у кримінальному провадженні: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17
⚠️Шановні колеги, нагадуємо Вам, що в описі нашого каналу містяться хештеги.
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію
Щодо умов звернення стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями
#Іпотека #Арешт_майна #Реалізація_майна
Особа1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця, треті особи - Державне підприємство Сетам, ОСОБА2, ОСОБА3, в якому просив: визнати незаконними виконавчі дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на квартиру, яка передана в іпотеку згідно укладеного між ОСОБА2 та ОСОБА1 договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом та договору про задоволення вимог Іпотекодержателя посвідченого приватним нотаріусом, яке проводиться в рахунок задоволення вимог стягувача ОСОБА3, що не є заставодержателем і в рамках виконавчого провадження без участі Іпотекодержателя ОСОБА1.
▫️Рішенням окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.
▫️Мотивація касаційної скарги: ОСОБА1 зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано положення ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем не отримано згоди заставодержателя, та, як наслідок, у приватного виконавця відсутні підстави для реалізації майна боржника, що перебуває в іпотеці.
‼️Правова позиція Верховного Суду: згідно ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:
✅право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
✅вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
✅наявна письмова згода заставодержателя.
⚠️Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, встановлених ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.
🔸У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону.
🔸Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.
#Іпотека #Арешт_майна #Реалізація_майна
Особа1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця, треті особи - Державне підприємство Сетам, ОСОБА2, ОСОБА3, в якому просив: визнати незаконними виконавчі дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на квартиру, яка передана в іпотеку згідно укладеного між ОСОБА2 та ОСОБА1 договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом та договору про задоволення вимог Іпотекодержателя посвідченого приватним нотаріусом, яке проводиться в рахунок задоволення вимог стягувача ОСОБА3, що не є заставодержателем і в рамках виконавчого провадження без участі Іпотекодержателя ОСОБА1.
▫️Рішенням окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.
▫️Мотивація касаційної скарги: ОСОБА1 зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано положення ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем не отримано згоди заставодержателя, та, як наслідок, у приватного виконавця відсутні підстави для реалізації майна боржника, що перебуває в іпотеці.
‼️Правова позиція Верховного Суду: згідно ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:
✅право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
✅вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
✅наявна письмова згода заставодержателя.
⚠️Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, встановлених ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.
🔸У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону.
🔸Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.
В Раду внесли черговий законопроект про реалізацію арештованого майна
#Реалізація_майна #Іпотека
Проектом Закону передбачається внесення змін до ряду законодавчих актів у сфері реалізації арештованого майна в межах процедури виконавчого провадження, а саме:
1️⃣ виключення процедури реалізації за фіксованою ціною.
2️⃣ визначення порядку проведення електронних аукціонів Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади.
3️⃣ забезпечення можливості проведення електронних аукціонів у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій.
4️⃣ виключити із закону «Про іпотеку» статті 43-46, які унормовують проведення торгів, адже буде застосовуватися електронний аукціон.
Автор сподівається, що прийняття проекту Закону дозволить підвищити ефективність системи реалізації арештованого майна у процедурі примусового звернення стягнень з дотриманням принципу нотаріального засвідчення фактів для надання їм юридичної вірогідності, а також потенційно підвищити ефективність примусового виконання судових рішень
#Реалізація_майна #Іпотека
Проектом Закону передбачається внесення змін до ряду законодавчих актів у сфері реалізації арештованого майна в межах процедури виконавчого провадження, а саме:
1️⃣ виключення процедури реалізації за фіксованою ціною.
2️⃣ визначення порядку проведення електронних аукціонів Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади.
3️⃣ забезпечення можливості проведення електронних аукціонів у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій.
4️⃣ виключити із закону «Про іпотеку» статті 43-46, які унормовують проведення торгів, адже буде застосовуватися електронний аукціон.
Автор сподівається, що прийняття проекту Закону дозволить підвищити ефективність системи реалізації арештованого майна у процедурі примусового звернення стягнень з дотриманням принципу нотаріального засвідчення фактів для надання їм юридичної вірогідності, а також потенційно підвищити ефективність примусового виконання судових рішень
Звернення стягнення на пенсію боржника не підпадає під дію ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"
#Стягнення_іноземної_валюти #Боржник #Реалізація_майна
❗️Скаргу мотивовано тим, що відносно боржника банку ОСОБА1 здійснюється виконавче провадження № 48418663 про стягнення з пенсії останнього залишку заборгованості перед ПАТ «Універсал Банк», яка залишилася після реалізації належного ОСОБА2 предмета іпотеки.
▫️Постановою державного виконавця від 28 грудня 2017 року виконавчий документ, на підставі якого здійснювалося зазначене виконавче провадження, повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із тим, що положеннями Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлено заборону на примусове стягнення іншого майна з позичальника при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації предмета іпотеки.
⚠️Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2018 року скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця при винесенні 28 грудня 2017 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.
🔸Оскільки на пенсію боржника звертати стягнення законодавством дозволено, встановлена пунктом 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборона примусового стягнення майна боржника при недостатності коштів, одержаних від реалізації предмета іпотеки, не є підставою для невиконання остаточного судового рішення і повернення виконавчого документа на підставі пункту 9 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
🔸На ОСОБА1 не може розповсюджуватися встановлена пунктом 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборона примусово стягувати інше майно боржника, в тому числі і його пенсію, а тому скарга ПАТ «Універсал Банк» підлягає до задоволення саме з цих підстав, а не з підстав, викладених у судових рішеннях попередніх інстанцій. Інші підстави, наведені судами, є правльними.
#Стягнення_іноземної_валюти #Боржник #Реалізація_майна
❗️Скаргу мотивовано тим, що відносно боржника банку ОСОБА1 здійснюється виконавче провадження № 48418663 про стягнення з пенсії останнього залишку заборгованості перед ПАТ «Універсал Банк», яка залишилася після реалізації належного ОСОБА2 предмета іпотеки.
▫️Постановою державного виконавця від 28 грудня 2017 року виконавчий документ, на підставі якого здійснювалося зазначене виконавче провадження, повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із тим, що положеннями Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлено заборону на примусове стягнення іншого майна з позичальника при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації предмета іпотеки.
⚠️Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2018 року скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця при винесенні 28 грудня 2017 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.
🔸Оскільки на пенсію боржника звертати стягнення законодавством дозволено, встановлена пунктом 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборона примусового стягнення майна боржника при недостатності коштів, одержаних від реалізації предмета іпотеки, не є підставою для невиконання остаточного судового рішення і повернення виконавчого документа на підставі пункту 9 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
🔸На ОСОБА1 не може розповсюджуватися встановлена пунктом 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборона примусово стягувати інше майно боржника, в тому числі і його пенсію, а тому скарга ПАТ «Універсал Банк» підлягає до задоволення саме з цих підстав, а не з підстав, викладених у судових рішеннях попередніх інстанцій. Інші підстави, наведені судами, є правльними.
🔥Щодо втрати статусу спільного сумісного майна внаслідок виконавчих дій
#Арешт_майна #Реалізація_майна
🔸Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
🔸Згідно із ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
⚠️Встановивши, що спірна земельна ділянка та збудований на ній житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами придбані під час перебування сторін у шлюбі, суд правильно визначився із тим, що це майно набуло статусу спільної сумісної власності подружжя під час його придбання.
Разом з цим, згідно з абз. 1 ч. ч. 1, 6, 8, 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 910/3507/18 (провадження № 12-243гс18).
⚠️Отже, спірне майно з часу його передачі державним виконавцем кредитору, а саме ОСОБА3, за іншим спором втратило статус спільного сумісного майна, вибуло з володіння подружжя на підставі виконавчих дій, а у подальшому було відчужено ОСОБА5 за цивільно-правовою угодою, а тому внаслідок встановлення відсутності прав колишнього подружжя на спірне майно, підстави для задоволення позову відсутні.
#Арешт_майна #Реалізація_майна
🔸Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
🔸Згідно із ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
⚠️Встановивши, що спірна земельна ділянка та збудований на ній житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами придбані під час перебування сторін у шлюбі, суд правильно визначився із тим, що це майно набуло статусу спільної сумісної власності подружжя під час його придбання.
Разом з цим, згідно з абз. 1 ч. ч. 1, 6, 8, 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 910/3507/18 (провадження № 12-243гс18).
⚠️Отже, спірне майно з часу його передачі державним виконавцем кредитору, а саме ОСОБА3, за іншим спором втратило статус спільного сумісного майна, вибуло з володіння подружжя на підставі виконавчих дій, а у подальшому було відчужено ОСОБА5 за цивільно-правовою угодою, а тому внаслідок встановлення відсутності прав колишнього подружжя на спірне майно, підстави для задоволення позову відсутні.
zakononline.com.ua
Постанова від 26.02.2019 по справі № 910/3507/18 Велика палата
Позиція Великої Палати
Верховного Суду у справі
4.1. Київ
Справа №
910/3507/18
Провадження №
12-243гс18
Велика Палата Верховного
Суду у складі:
головуючого судді
Князєва В. Залучення позивачем до участі у справі Виконавця не змінює його цивільно-правового…
Верховного Суду у справі
4.1. Київ
Справа №
910/3507/18
Провадження №
12-243гс18
Велика Палата Верховного
Суду у складі:
головуючого судді
Князєва В. Залучення позивачем до участі у справі Виконавця не змінює його цивільно-правового…
Порушення, допущені посадовими особами державної виконавчої служби до початку прилюдних торгів, не можуть бути підставою для визнання останніх недійсними.
#Реалізація_майна #Арешт_майна
☝️На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій, які дотримувалися протилежної позиції. У справі №357/4884/13-ц позивач звернувся із заявою про перегляд рішення 2013 року за нововиявленими обставинами. Адже в межах кримінального провадження експерта-оцінювача обвинувачували, зокрема, у тому, що він умисно склав завідомо неправдивий звіт щодо незалежної оцінки 1/2 квартири, яка була реалізована на прилюдних торгах зі знижкою 15% від оцінки.
🔸КЦС зазначив, що заниження експертом вартості спірної частини квартири, саме по собі не свідчить, що позивач не міг брати участі в торгах. Тобто він мав змогу придбати спірну частину квартири, відповідно, його права та законні інтереси як особи, котра не брала участі в спірних торгах, не порушені.
🔸Натомість порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні повноважень щодо призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення його вартості чи оцінки тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому законом «Про виконавче провадження».
#Реалізація_майна #Арешт_майна
☝️На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій, які дотримувалися протилежної позиції. У справі №357/4884/13-ц позивач звернувся із заявою про перегляд рішення 2013 року за нововиявленими обставинами. Адже в межах кримінального провадження експерта-оцінювача обвинувачували, зокрема, у тому, що він умисно склав завідомо неправдивий звіт щодо незалежної оцінки 1/2 квартири, яка була реалізована на прилюдних торгах зі знижкою 15% від оцінки.
🔸КЦС зазначив, що заниження експертом вартості спірної частини квартири, саме по собі не свідчить, що позивач не міг брати участі в торгах. Тобто він мав змогу придбати спірну частину квартири, відповідно, його права та законні інтереси як особи, котра не брала участі в спірних торгах, не порушені.
🔸Натомість порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні повноважень щодо призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення його вартості чи оцінки тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому законом «Про виконавче провадження».
Щодо тлумачення заборони вчиняти виконавчі дії, зазначеної у п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»
#Реалізація_майна #Арешт_коштів #Арешт_майна
Відмовляючи в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», поширюється на виконання рішення у справі № 911/5057/15 про стягнення грошових коштів, у зв'язку з чим дійшли висновку щодо правомірності винесення ВДВС постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
⚠️Однак, Верховний Суд не погоджується з таким тлумаченням та застосуванням п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, оскільки зі змісту наведеної норми прямо вбачається, що заборона на вчинення виконавчих дій не стосується стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, тоді як предметом стягнення у цій справі є саме грошові кошти.
Верховний Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що з урахуванням заборони, встановленої п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент його прийняття, законодавцем в основу правового регулювання, визначеного цією нормою права, було покладено як принцип обовязковості виконання судових рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження обєктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки, національної безпеки та з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.
☝️Висновки: винятком із заборони, зазначеної у п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», є стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто, вказаною нормою Закону з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема грошові кошти.
#Реалізація_майна #Арешт_коштів #Арешт_майна
Відмовляючи в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», поширюється на виконання рішення у справі № 911/5057/15 про стягнення грошових коштів, у зв'язку з чим дійшли висновку щодо правомірності винесення ВДВС постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
⚠️Однак, Верховний Суд не погоджується з таким тлумаченням та застосуванням п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, оскільки зі змісту наведеної норми прямо вбачається, що заборона на вчинення виконавчих дій не стосується стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, тоді як предметом стягнення у цій справі є саме грошові кошти.
Верховний Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що з урахуванням заборони, встановленої п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент його прийняття, законодавцем в основу правового регулювання, визначеного цією нормою права, було покладено як принцип обовязковості виконання судових рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження обєктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки, національної безпеки та з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.
☝️Висновки: винятком із заборони, зазначеної у п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», є стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто, вказаною нормою Закону з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема грошові кошти.
Відсутність даних про огляд об'єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку майна.
#Реалізація_майна #Арешт_майна
Задовольняючи скаргу боржника, суд апеляційної інстанції пов'язував незаконність звіту з відсутністю даних про огляд об'єкта оцінки, виходячи з однакової дати призначення суб'єкта оціночної діяльності та огляду належної заявнику квартири, однак такий висновок суду ґрунтується на припущеннях, що заборонено в силу положення частини шостої статті 81 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що підставою для визнання протиправним та скасування звіту є проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання оцінки майна без візуального огляду приміщення, обґрунтував свій висновок на припущеннях та не зазначив, якою нормою законодавства це передбачено.
🔥При цьому відсутність даних про огляд об'єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку майна.
#Реалізація_майна #Арешт_майна
Задовольняючи скаргу боржника, суд апеляційної інстанції пов'язував незаконність звіту з відсутністю даних про огляд об'єкта оцінки, виходячи з однакової дати призначення суб'єкта оціночної діяльності та огляду належної заявнику квартири, однак такий висновок суду ґрунтується на припущеннях, що заборонено в силу положення частини шостої статті 81 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що підставою для визнання протиправним та скасування звіту є проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання оцінки майна без візуального огляду приміщення, обґрунтував свій висновок на припущеннях та не зазначив, якою нормою законодавства це передбачено.
🔥При цьому відсутність даних про огляд об'єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку майна.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ЗА 2020 РІК З ПИТАНЬ ЮРИСДИКЦІЇ СПОРІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ОРГАНОМ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
#Арешт_майна #Дії_бездії #Виконавчий_збір #Реалізація_майна
🔸Щодо юрисдикції спорів, що виникають з органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна: Постанова від 11 березня 2020 року у справі № 803/1485/17
🔸Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17
🔸Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 580/3262/19
🔸Щодо юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно: Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволено цивільний позов у кримінальному провадженні: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17
#Арешт_майна #Дії_бездії #Виконавчий_збір #Реалізація_майна
🔸Щодо юрисдикції спорів, що виникають з органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна: Постанова від 11 березня 2020 року у справі № 803/1485/17
🔸Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17
🔸Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 580/3262/19
🔸Щодо юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно: Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволено цивільний позов у кримінальному провадженні: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17
Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
#Реалізація_майна
📎 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 жовтня 2020 року у справі № 2-2661/10
☝️Правова позиція Верховного Суду: звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилався на те, що дії державного виконавця з визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна є неправомірними, оскільки об'єкт оцінки не оглядався, не досліджувався, підтвердженням чого є фактична відсутність фотографій об'єкта оцінки в матеріалах звіту. Єдині фотографії об'єкта оцінки - це фото кафе ззовні, вчинені із різних ракурсів, які не дають можливості встановити дійсної ринкової вартості об'єкта оцінки.
🔸Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон України № 2658-ІІІ).
🔸Згідно з ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
🔸Ст. 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
🔸Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ'єктивності оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III).
#Реалізація_майна
📎 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 жовтня 2020 року у справі № 2-2661/10
☝️Правова позиція Верховного Суду: звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилався на те, що дії державного виконавця з визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна є неправомірними, оскільки об'єкт оцінки не оглядався, не досліджувався, підтвердженням чого є фактична відсутність фотографій об'єкта оцінки в матеріалах звіту. Єдині фотографії об'єкта оцінки - це фото кафе ззовні, вчинені із різних ракурсів, які не дають можливості встановити дійсної ринкової вартості об'єкта оцінки.
🔸Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон України № 2658-ІІІ).
🔸Згідно з ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
🔸Ст. 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
🔸Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ'єктивності оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III).
zakononline.com.ua
Постанова від 07.10.2020 по справі № 2-2661/10 Касаційний цивільний
У випадках проведення
незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги
до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються
відповідно до статті 12 цього Закону. Згідно з частиною 4 статті 3
цього Закону процедури оцінки майна…
незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги
до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються
відповідно до статті 12 цього Закону. Згідно з частиною 4 статті 3
цього Закону процедури оцінки майна…
Верховний Суд зазначає, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією приватного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
#Реалізація_майна #Дії_бездії
🔥❗️ Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання рішення суду, то відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
🔥❗️ Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб'єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.
Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/44440/16 (провадження № 11-1200апп18).
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 24 грудня 2021 року в справі № 463/6539/20 (провадження № 61-5272св21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221788
#Реалізація_майна #Дії_бездії
🔥❗️ Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання рішення суду, то відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
🔥❗️ Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб'єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.
Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/44440/16 (провадження № 11-1200апп18).
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 24 грудня 2021 року в справі № 463/6539/20 (провадження № 61-5272св21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221788
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, ОТРИМАННЯ Держвиконавцем відповідного ДОЗВОЛУ органу опіки та піклування є ОБОВ'ЯЗКОВИМ в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу Держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій Держвиконавця та/або органу опіки та піклування.
#Іпотека #Реалізація_майна
Зазначене стосується також і дій приватних виконавців.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101584602
#Іпотека #Реалізація_майна
Зазначене стосується також і дій приватних виконавців.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101584602
❗️Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.
#Арешт_майна #Реалізація_майна
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Тобто зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення в іншій справі, а зупиняє лише продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника.
🧷Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20
#Арешт_майна #Реалізація_майна
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Тобто зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення в іншій справі, а зупиняє лише продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника.
🧷Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20
❗️Забезпечення позову у спосіб зупинення продажу (реалізації) арештованого майна ніяким чином не перешкоджає виконавцю проводити виконавчі дії у межах виконавчого провадження щодо виконання цього рішення суду. Зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення у іншій справі, а лише зупиняє продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника. Такий вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено,
#Реалізація_майна
🔺Ці та інші висновки у постанові КЦС ВС від 12.01.2023 у справі № 334/9179/21.
#Реалізація_майна
🔺Ці та інші висновки у постанові КЦС ВС від 12.01.2023 у справі № 334/9179/21.
❗️Незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.
#Реалізація_майна
16 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи 🔗№ 911/1850/18 досліджував питання щодо визначення вартості нерухомого майна та оскарження його оцінки в межах виконавчого провадження та зробив наступні висновки:
🔸У постанові від 01.10.2020 у справі 🔗№2-2394/10 Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій, що визначення вартості майна боржника проведено з недотриманням вимог Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 та без належного ознайомлення оцінювача з об`єктом, що підлягав оцінці, що вплинуло на достовірність оцінки.
🔸У постанові від 15.10.2020 у справі 🔗№917/628/17 Верховний Суд залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції про задоволення скарги на дії виконавця в частині визнання недійсною оцінки нерухомого майна оскільки виходив із того, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна.
🔸У постанові від 07.04.2021 у справі 🔗№753/3055/18 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні скарги щодо проведеної оцінки майна, зазначив, що у висновках про вартість майна відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду що є порушенням.
16 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи 🔗№ 911/1850/18 досліджував питання щодо визначення вартості нерухомого майна та оскарження його оцінки в межах виконавчого провадження та зробив наступні висновки:
🔸У постанові від 01.10.2020 у справі 🔗№2-2394/10 Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій, що визначення вартості майна боржника проведено з недотриманням вимог Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 та без належного ознайомлення оцінювача з об`єктом, що підлягав оцінці, що вплинуло на достовірність оцінки.
🔸У постанові від 15.10.2020 у справі 🔗№917/628/17 Верховний Суд залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції про задоволення скарги на дії виконавця в частині визнання недійсною оцінки нерухомого майна оскільки виходив із того, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна.
🔸У постанові від 07.04.2021 у справі 🔗№753/3055/18 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні скарги щодо проведеної оцінки майна, зазначив, що у висновках про вартість майна відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду що є порушенням.
🏠Реалізація на публічних торгах частки квартири, яка є спільною частковою власністю допускається навіть і без виділення такої частки в натурі (ВС/КЦС у справі № 641/2498/17 від 10.11.2021)
#Реалізація_майна
Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що до переліку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення шляхом його продажу з електронних торгів, відноситься і частка у нерухомому майні боржника, визначена у встановленому законом порядку як окремий самостійний об'єкт власності і це відповідає вимогам статей 190, 366 ЦК України.
#Реалізація_майна
Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що до переліку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення шляхом його продажу з електронних торгів, відноситься і частка у нерухомому майні боржника, визначена у встановленому законом порядку як окремий самостійний об'єкт власності і це відповідає вимогам статей 190, 366 ЦК України.
Виконавче провадження
Генеральна довіреність – не право власності, або "зніміть арешт - це моє майно, а не боржника"‼️ #Боржник #Дії_бездії #Арешт_майна ▫️Правове регулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України…
❗️Момент переходу права власності на транспортний засіб не повязується з його державною реєстрацією
#Арешт_майна #Реалізація_майна #Боржник
➖Як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації.
➖Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
⚠️Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з подібним висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/3640/18 (провадження № 61-11481св20), в якій, аналізуючи положення статті 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух», суд зазначив: «…правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу.
➖Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує».
⬇️Ці та інші правові висновки викладені в постанові ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20
➖Як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації.
➖Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
⚠️Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з подібним висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/3640/18 (провадження № 61-11481св20), в якій, аналізуючи положення статті 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух», суд зазначив: «…правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу.
➖Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує».
⬇️Ці та інші правові висновки викладені в постанові ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20
🔥Щодо зупинення продажу (реалізації) майна в рамках забезпечення позову (ГПК)
#Реалізація_майна
⚠️Чинний Господарський процесуальний кодекс України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного п. 6 ч. 1 ст. 137 цього Кодексу, а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна.
🔸З огляду на те, що вжитий судами першої та апеляційної інстанцій захід забезпечення у виді зупинення продажу (реалізації) майна за позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) не передбачено імперативними положеннями частини 1 статті 137 ГПК України, Законами України "Про виконавче провадження" та «Про іпотеку", іншими законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що, в свою чергу, свідчить про допущене судами істотне порушення норм процесуального права.
📝До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 у справі 910/5361/22
#Реалізація_майна
⚠️Чинний Господарський процесуальний кодекс України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного п. 6 ч. 1 ст. 137 цього Кодексу, а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна.
🔸З огляду на те, що вжитий судами першої та апеляційної інстанцій захід забезпечення у виді зупинення продажу (реалізації) майна за позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) не передбачено імперативними положеннями частини 1 статті 137 ГПК України, Законами України "Про виконавче провадження" та «Про іпотеку", іншими законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що, в свою чергу, свідчить про допущене судами істотне порушення норм процесуального права.
📝До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 у справі 910/5361/22