Невиплачені на виконання судових рішень кошти не є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню державою.
#Дії_бездії
🔸Факт тривалого невиконання рішення суду внаслідок неправомірних дій посадових осіб державної виконавчої служби не є підставою для висновку про наявність причинного зв’язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, та завданою шкодою.
🔸Тобто невиконання рішення суду не може напряму ототожнюватися із завданою позивачеві майновою шкодою, оскільки остаточно не втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника. Невиплачені позивачеві кошти на виконання судових рішень, ухвалених на його користь, не є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Наслідком такого відшкодування буде подвійне стягнення коштів.
🔻Водночас у справі, яка переглядається, установлено, що місцевий суд у низці преюдиційних рішень визнавав неправомірними дії посадових осіб державної виконавчої служби при проведенні виконавчих дій із примусового виконання судового рішення про стягнення з боржника на користь позивача грошових коштів.
🔻Цими судовими рішеннями встановлено бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби в частині належного та ефективного виконання судового рішення.
🔻Тому Верховний Суд дійшов висновку, що наявні усі складові цивільно-правової відповідальності, що є підставою для задоволення вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди, при визначенні розміру якого враховано вимоги розумності та справедливості.
#Дії_бездії
🔸Факт тривалого невиконання рішення суду внаслідок неправомірних дій посадових осіб державної виконавчої служби не є підставою для висновку про наявність причинного зв’язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, та завданою шкодою.
🔸Тобто невиконання рішення суду не може напряму ототожнюватися із завданою позивачеві майновою шкодою, оскільки остаточно не втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника. Невиплачені позивачеві кошти на виконання судових рішень, ухвалених на його користь, не є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Наслідком такого відшкодування буде подвійне стягнення коштів.
🔻Водночас у справі, яка переглядається, установлено, що місцевий суд у низці преюдиційних рішень визнавав неправомірними дії посадових осіб державної виконавчої служби при проведенні виконавчих дій із примусового виконання судового рішення про стягнення з боржника на користь позивача грошових коштів.
🔻Цими судовими рішеннями встановлено бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби в частині належного та ефективного виконання судового рішення.
🔻Тому Верховний Суд дійшов висновку, що наявні усі складові цивільно-правової відповідальності, що є підставою для задоволення вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди, при визначенні розміру якого враховано вимоги розумності та справедливості.
Щодо забезпечення прав сторони (боржника) у виконавчому провадженні стосовно обізнаності про початок виконавчого провадження.
#Відкриття_ВП #Дії_бездії #Боржник
ТОВ «Фосфат» звернулось до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій серед іншого, просило визнати недійсною постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
❌Ухвалою господарського суду відмовлено ТОВ «Фосфат» у задоволенні скарги на дії державного виконавця.
✅Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду скасовано частково. Скаргу ТОВ «Фосфат» на дії державного виконавця задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця, вчинені при винесенні та направленні ТОВ «Фосфат» постанови про відкриття виконавчого провадження. Визнано недійсною постанову про відкриття провадження, винесену державним виконавцем.
✅ВС КГС залишив касаційну скаргу ДВС без задоволення.
Висновки ВС КГС:
🔸За змістом ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються виконавцем рекомендованим поштовим відправленням стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі, не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Боржник вважається належним чином повідомленим, якщо йому документи виконавчого провадження надіслані за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
⚠️Отже, відсутність доказів направлення державним виконавцем боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду про звернення стягнення на майно боржника, у встановлені Законом порядку та строки, свідчить про порушення його прав бути обізнаним про початок виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів.
В результаті визнано недійсною постанову про відкриття провадження, винесену державним виконавцем.
#Відкриття_ВП #Дії_бездії #Боржник
ТОВ «Фосфат» звернулось до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій серед іншого, просило визнати недійсною постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
❌Ухвалою господарського суду відмовлено ТОВ «Фосфат» у задоволенні скарги на дії державного виконавця.
✅Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду скасовано частково. Скаргу ТОВ «Фосфат» на дії державного виконавця задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця, вчинені при винесенні та направленні ТОВ «Фосфат» постанови про відкриття виконавчого провадження. Визнано недійсною постанову про відкриття провадження, винесену державним виконавцем.
✅ВС КГС залишив касаційну скаргу ДВС без задоволення.
Висновки ВС КГС:
🔸За змістом ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються виконавцем рекомендованим поштовим відправленням стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі, не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Боржник вважається належним чином повідомленим, якщо йому документи виконавчого провадження надіслані за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
⚠️Отже, відсутність доказів направлення державним виконавцем боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду про звернення стягнення на майно боржника, у встановлені Законом порядку та строки, свідчить про порушення його прав бути обізнаним про початок виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів.
В результаті визнано недійсною постанову про відкриття провадження, винесену державним виконавцем.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ЗА 2020 РІК З ПИТАНЬ ЮРИСДИКЦІЇ СПОРІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ОРГАНОМ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
#Арешт_майна #Дії_бездії #Виконавчий_збір #Реалізація_майна
🔸Щодо юрисдикції спорів, що виникають з органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна: Постанова від 11 березня 2020 року у справі № 803/1485/17
🔸Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17
🔸Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 580/3262/19
🔸Щодо юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно: Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволено цивільний позов у кримінальному провадженні: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17
#Арешт_майна #Дії_бездії #Виконавчий_збір #Реалізація_майна
🔸Щодо юрисдикції спорів, що виникають з органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна: Постанова від 11 березня 2020 року у справі № 803/1485/17
🔸Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17
🔸Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 580/3262/19
🔸Щодо юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно: Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволено цивільний позов у кримінальному провадженні: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17
Виконання боржником судового рішення у добровільному порядку не звільняє його від обов'язку відшкодовувати витрати, що були понесені під час виконавчого провадження з виконання виконавчого документу.
#Дії_бездії #Боржник #Виконавчий_збір
Суд звертає увагу, що витрати виконавчого провадження це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів, тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника, безвідносно до того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку. Скаржник помилково ототожнює виконавчий збір із витратами виконавчого провадження.
Аналогічні позиції Верховного Суду:
✔️Постанова ВС КАС від 05.04.2018
✔️Постанова ВС КАС від 29.11.2018
✔️Постанова ВС КАС від 19.06.2019
✔️Постанова ВС КАС від 08.08.2019
✔️Постанова ВС КАС від 01.10.2020
#Дії_бездії #Боржник #Виконавчий_збір
Суд звертає увагу, що витрати виконавчого провадження це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів, тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника, безвідносно до того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку. Скаржник помилково ототожнює виконавчий збір із витратами виконавчого провадження.
Аналогічні позиції Верховного Суду:
✔️Постанова ВС КАС від 05.04.2018
✔️Постанова ВС КАС від 29.11.2018
✔️Постанова ВС КАС від 19.06.2019
✔️Постанова ВС КАС від 08.08.2019
✔️Постанова ВС КАС від 01.10.2020
Щодо виправлення помилок у постановах виконавчого провадження
#Дії_бездії #Сторони_вп #Боржник
Позивач обґрунтовує тим, що державний виконавець не мав повноважень на винесення оскаржуваної Постанови від 04.04.2017, оскільки виконавче провадження, по якому винесена постанова (ВП 51342790), було зупинене відповідно до Постанови державного виконавця від 13.02.2017, на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2017. Окрім того, позивач зазначив, що Постанова про виправлення арифметичних та граматичних помилок не відповідає вимогам закону. Вона необґрунтована та невмотивована, до того ж, ніяких арифметичних та/або граматичних помилок державним виконавцем під час винесення процесуальних документів, перелічених у цій постанові, не було зроблено. У даному випадку мало місце внесення державним виконавцем недостовірних даних у процесуальні документи протягом року примусового виконання виконавчого напису (не вірний ідентифікаційний код боржника, невірна дата набрання чинності виконавчим документом, невірна дата видачі виконавчого документа, постанова про арешт майна боржника та передання його на відповідальне зберігання боржникові взагалі винесена під номером іншого виконавчого провадження). Таким чином, позивач вважає, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними та просить суд скасувати Постанову про виправлення граматичних та арифметичних помилок від 04.04.2017.
⚠️Правова позиція Верховного Суду: абз. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - № 1404-VIII) передбачає право начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавця з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
🔸Колегія суддів вказує, що ч. 4 ст. 35 Закону № 1404-VIII, передбачає право державного виконавця здійснювати певні дії у період зупинення виконавчих дій. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зупинення виконавчих дій не є абсолютним та не виключає проведення підготовчих та організаційних заходів по забезпеченню виконання виконавчого документу, а спірна постанова не є заходом примусового стягнення.
🔸Суд зазначає, що Законом передбачено право виконавця з власної ініціативи виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки.
🔸Судова колегія приходить до висновку, що вказана стаття Закону № 1404-VIII спрямована на надання можливості виконавцю виправити помилки, що викладені у процесуальних документах в рамках виконавчого провадження, які при цьому б не змінювали змісту документу.
🔥Висновки: постанова про виправлення помилок у ряді постанов виконавчого провадження не змінює їх змісту, оскільки їх виправлення у даному випадку не змінює сторін виконавчого провадження або розмір стягнення та предмет арешту.
#Дії_бездії #Сторони_вп #Боржник
Позивач обґрунтовує тим, що державний виконавець не мав повноважень на винесення оскаржуваної Постанови від 04.04.2017, оскільки виконавче провадження, по якому винесена постанова (ВП 51342790), було зупинене відповідно до Постанови державного виконавця від 13.02.2017, на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2017. Окрім того, позивач зазначив, що Постанова про виправлення арифметичних та граматичних помилок не відповідає вимогам закону. Вона необґрунтована та невмотивована, до того ж, ніяких арифметичних та/або граматичних помилок державним виконавцем під час винесення процесуальних документів, перелічених у цій постанові, не було зроблено. У даному випадку мало місце внесення державним виконавцем недостовірних даних у процесуальні документи протягом року примусового виконання виконавчого напису (не вірний ідентифікаційний код боржника, невірна дата набрання чинності виконавчим документом, невірна дата видачі виконавчого документа, постанова про арешт майна боржника та передання його на відповідальне зберігання боржникові взагалі винесена під номером іншого виконавчого провадження). Таким чином, позивач вважає, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними та просить суд скасувати Постанову про виправлення граматичних та арифметичних помилок від 04.04.2017.
⚠️Правова позиція Верховного Суду: абз. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - № 1404-VIII) передбачає право начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавця з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
🔸Колегія суддів вказує, що ч. 4 ст. 35 Закону № 1404-VIII, передбачає право державного виконавця здійснювати певні дії у період зупинення виконавчих дій. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зупинення виконавчих дій не є абсолютним та не виключає проведення підготовчих та організаційних заходів по забезпеченню виконання виконавчого документу, а спірна постанова не є заходом примусового стягнення.
🔸Суд зазначає, що Законом передбачено право виконавця з власної ініціативи виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки.
🔸Судова колегія приходить до висновку, що вказана стаття Закону № 1404-VIII спрямована на надання можливості виконавцю виправити помилки, що викладені у процесуальних документах в рамках виконавчого провадження, які при цьому б не змінювали змісту документу.
🔥Висновки: постанова про виправлення помилок у ряді постанов виконавчого провадження не змінює їх змісту, оскільки їх виправлення у даному випадку не змінює сторін виконавчого провадження або розмір стягнення та предмет арешту.
Державний виконавець має право на проникнення до житла на підставі рішення суду про усунення перешкод у користуванні цим приміщенням.
#Дії_бездії
Згідно з п.4 ч.3 ст.18 закону «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника — фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можна звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Отже, державний виконавець за умови дотримання вимог ст.66 закону «Про виконавче провадження» має право на проникнення до житла на підставі рішення суду про усунення перешкод у користуванні таким житлом, що не було враховано судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи.
#Дії_бездії
Згідно з п.4 ч.3 ст.18 закону «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника — фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можна звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Отже, державний виконавець за умови дотримання вимог ст.66 закону «Про виконавче провадження» має право на проникнення до житла на підставі рішення суду про усунення перешкод у користуванні таким житлом, що не було враховано судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи.
Зупинення виконавчого провадження при повторному перегляді рішення (автор Петрова А. М.)
#Боржник #Дії_бездії
🔸Рішенням суду з відповідача стягнуто заборгованість на користь позивача. Після того, як рішення вступило в законну силу, судом було видано відповідний виконавчий лист. Однак, після закінчення строку на апеляційне оскарження та відкриття виконавчого провадження, третьою особою, що не приймала участі у справі було подано апеляційну скаргу на рішення суду.
Дізнавшись про розпочатий процес оскарження, боржник звернувся до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», проте державний виконавець йому відмовив.
Не погоджуючись із рішенням державного виконавця, боржник звернувся до суду та просив визнати незаконними бездіяльність та рішення приватного виконавця про відмову у зупиненні виконавчого провадження.
🟢Суд першої інстанції скаргу боржника задовольнив, а апеляційний суд з цим рішенням не погодився і у задоволенні скарги відмовив.
В обґрунтуванні своєї позиції, суд апеляційної інстанції проаналізував та співставив ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 370 ЦПКУ і дійшов до висновку:
- ст.38 Закону регулює порядок зупинення виконавчого провадження у випадку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ще не було предметом перегляду апеляційним судом
- ст. 370 ЦПКУ передбачає можливість зупинення дії рішення суду першої інстанції у разі подання апеляційної скарги після закінчення апеляційного перегляду справи.
Таким чином, оскільки апеляційним судом було поновлено строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду після закінчення апеляційного перегляду і не зупинено його дію, воно вважається таким, що набрало законної сили і є обовязковим для виконання, а тому висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги є помилковими.
🔴ВС розкритикував тлумачення ст. 38 Закону судом апеляційної інстанції та зазначив, що вказана стаття не містить застереження про те, що зупинення виконавчого провадження можливе лише у випадку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ще не було предметом перегляду апеляційним судом. Тому, рішення суду першої інстанції в цій частині є законним.
Також, ВС коротко зазначив про те, що ст. 370 ЦПКУ не підлягає застосуванню у даному спорі, оскільки суд апеляційної інстанції може зупиняти дію судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню, але не має повноважень вирішувати питання щодо зупинення виконання рішення суду першої інстанції, якщо останнє підлягає примусовому виконанню (як у справі, що розглядається), оскільки наведене відноситься до виключної компетенції виконавця на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».
🔸За результатами розгляду боржник ніби-то і отримав те, що бажав, але не на довго. Після перегляду за скаргою третьої особи, рішення про стягнення заборгованості все ж таки залишилось без змін.
Постанова ВС КЦС від 20.01.2021 (справа № 466/5766/13-ц)
#Боржник #Дії_бездії
🔸Рішенням суду з відповідача стягнуто заборгованість на користь позивача. Після того, як рішення вступило в законну силу, судом було видано відповідний виконавчий лист. Однак, після закінчення строку на апеляційне оскарження та відкриття виконавчого провадження, третьою особою, що не приймала участі у справі було подано апеляційну скаргу на рішення суду.
Дізнавшись про розпочатий процес оскарження, боржник звернувся до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», проте державний виконавець йому відмовив.
Не погоджуючись із рішенням державного виконавця, боржник звернувся до суду та просив визнати незаконними бездіяльність та рішення приватного виконавця про відмову у зупиненні виконавчого провадження.
🟢Суд першої інстанції скаргу боржника задовольнив, а апеляційний суд з цим рішенням не погодився і у задоволенні скарги відмовив.
В обґрунтуванні своєї позиції, суд апеляційної інстанції проаналізував та співставив ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 370 ЦПКУ і дійшов до висновку:
- ст.38 Закону регулює порядок зупинення виконавчого провадження у випадку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ще не було предметом перегляду апеляційним судом
- ст. 370 ЦПКУ передбачає можливість зупинення дії рішення суду першої інстанції у разі подання апеляційної скарги після закінчення апеляційного перегляду справи.
Таким чином, оскільки апеляційним судом було поновлено строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду після закінчення апеляційного перегляду і не зупинено його дію, воно вважається таким, що набрало законної сили і є обовязковим для виконання, а тому висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги є помилковими.
🔴ВС розкритикував тлумачення ст. 38 Закону судом апеляційної інстанції та зазначив, що вказана стаття не містить застереження про те, що зупинення виконавчого провадження можливе лише у випадку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ще не було предметом перегляду апеляційним судом. Тому, рішення суду першої інстанції в цій частині є законним.
Також, ВС коротко зазначив про те, що ст. 370 ЦПКУ не підлягає застосуванню у даному спорі, оскільки суд апеляційної інстанції може зупиняти дію судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню, але не має повноважень вирішувати питання щодо зупинення виконання рішення суду першої інстанції, якщо останнє підлягає примусовому виконанню (як у справі, що розглядається), оскільки наведене відноситься до виключної компетенції виконавця на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».
🔸За результатами розгляду боржник ніби-то і отримав те, що бажав, але не на довго. Після перегляду за скаргою третьої особи, рішення про стягнення заборгованості все ж таки залишилось без змін.
Постанова ВС КЦС від 20.01.2021 (справа № 466/5766/13-ц)
Судові рішення на користь підсанкційних суб'єктів — виконанню не підлягають
#Дії_бездії
Правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що виконання судового рішення за таких обставин лише відтерміновується з не залежних від виконавця та сторін спору причин і після зникнення наведених вище обставин, що є підставою для тимчасового обмеження в Україні виконання рішень судів, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 жовтня 2016 року у справі за позовом АТ «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» до ДАХК «Артем» про стягнення суми сплаченого за договором від 24 грудня 2014 року авансу, арбітражного збору та витрат позивача, що виникли у зв'язку з арбітражним розглядом, може бути виконане.
Такі обмеження є тимчасовими з огляду на потребу України в захисті інтересів суспільства та держави від загроз національній безпеці, зокрема, безпеці людей, які проживають на території України, та забезпечення державного суверенітету, оскільки наслідки виконання такого рішення на території України є несумісними з публічним порядком України.
Постанова ВС КЦС від 27.01.2021 (справа № 761/46285/16-ц)
#Дії_бездії
Правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що виконання судового рішення за таких обставин лише відтерміновується з не залежних від виконавця та сторін спору причин і після зникнення наведених вище обставин, що є підставою для тимчасового обмеження в Україні виконання рішень судів, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 03 жовтня 2016 року у справі за позовом АТ «АВІА-ФЕД-СЕРВІС» до ДАХК «Артем» про стягнення суми сплаченого за договором від 24 грудня 2014 року авансу, арбітражного збору та витрат позивача, що виникли у зв'язку з арбітражним розглядом, може бути виконане.
Такі обмеження є тимчасовими з огляду на потребу України в захисті інтересів суспільства та держави від загроз національній безпеці, зокрема, безпеці людей, які проживають на території України, та забезпечення державного суверенітету, оскільки наслідки виконання такого рішення на території України є несумісними з публічним порядком України.
Постанова ВС КЦС від 27.01.2021 (справа № 761/46285/16-ц)
Верховний Суд зазначає, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією приватного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
#Реалізація_майна #Дії_бездії
🔥❗️ Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання рішення суду, то відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
🔥❗️ Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб'єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.
Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/44440/16 (провадження № 11-1200апп18).
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 24 грудня 2021 року в справі № 463/6539/20 (провадження № 61-5272св21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221788
#Реалізація_майна #Дії_бездії
🔥❗️ Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання рішення суду, то відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
🔥❗️ Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб'єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.
Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/44440/16 (провадження № 11-1200апп18).
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 24 грудня 2021 року в справі № 463/6539/20 (провадження № 61-5272св21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221788
Велика Палата ВС дійшла висновку, що скарги на рішення, дії та/або бездіяльність посадової особи відділу ДВС, здійснені в порядку контролю за рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця щодо виконання рішення суду, підлягають розгляду за юрисдикцією того суду, що ухвалив відповідне судове рішення.
Велика Палата ВС скасувала постанову апеляційного суду, а справу направила до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
#Дії_бездії
Постанова ВП ВС у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829975.
Велика Палата ВС скасувала постанову апеляційного суду, а справу направила до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
#Дії_бездії
Постанова ВП ВС у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829975.
Мін’юст хоче наділити держвиконавців широким правом скасовувати виконавчі провадження, розпочаті приватними виконавцями
#Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП
Фактично державна виконавча служба зможе скасувати будь-яку постанову приватного виконавця: останні кажуть, що це повернення у «кам’яну добу».
Детальніше‼️
#Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП
Фактично державна виконавча служба зможе скасувати будь-яку постанову приватного виконавця: останні кажуть, що це повернення у «кам’яну добу».
Детальніше‼️
Telegraph
Мін’юст хоче наділити держвиконавців широким правом скасовувати виконавчі провадження, розпочаті приватними виконавцями
Як відомо, в Україні Державна виконавча служба вже стала для деяких громадян синонімом безвиході. Так, навіть якщо ви пройшли крізь всі кола судового оскарження, ДВС не гарантує вам виконання судового рішення.
🧐Належний спосіб захисту щодо визнання бездіяльності та скасування постанови виконавця
#Дії_бездії
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги в частині скасування постанови, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державний виконавець під час її постановлення порушив ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII, однак вимоги ОСББ не відповідають способу захисту, визначеному ч. 2 ст. 343 ГПК України, якою передбачено, що суд визнає оскаржувані рішення неправомірними і зобов`язує виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суд апеляційної інстанції вважав, що для ефективного захисту прав достатньо визнати неправомірною бездіяльність виконавця щодо своєчасного ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення без скасування постанови, якою закінчено відповідне виконавче провадження.
❗️ВПВС не погодилась з такими висновками суду, зазначивши в постанові від 16.11.2022 у справі №910/7310/20 (п.п. 8.16 – 8.38) на необхідність дотримання вимог ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII. Суд мав врахувати, що постанова про закінчення виконавчого провадження перешкоджала ОСББ реалізувати свої права на виконання остаточного судового рішення, адже залишилась чинною.
ВПВС відступила від висновків ВС, вказуючи, що в цій ситуації ефективним засобом є скасування постанови, оскільки лише тоді виконавче провадження в силу ч. 1 ст. 41 Закону № 1404-VIII підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення.
#Дії_бездії
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги в частині скасування постанови, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державний виконавець під час її постановлення порушив ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII, однак вимоги ОСББ не відповідають способу захисту, визначеному ч. 2 ст. 343 ГПК України, якою передбачено, що суд визнає оскаржувані рішення неправомірними і зобов`язує виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суд апеляційної інстанції вважав, що для ефективного захисту прав достатньо визнати неправомірною бездіяльність виконавця щодо своєчасного ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення без скасування постанови, якою закінчено відповідне виконавче провадження.
❗️ВПВС не погодилась з такими висновками суду, зазначивши в постанові від 16.11.2022 у справі №910/7310/20 (п.п. 8.16 – 8.38) на необхідність дотримання вимог ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII. Суд мав врахувати, що постанова про закінчення виконавчого провадження перешкоджала ОСББ реалізувати свої права на виконання остаточного судового рішення, адже залишилась чинною.
ВПВС відступила від висновків ВС, вказуючи, що в цій ситуації ефективним засобом є скасування постанови, оскільки лише тоді виконавче провадження в силу ч. 1 ст. 41 Закону № 1404-VIII підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення.
Бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
#Дії_бездії
Триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом.
До такого висновку дійшов ВС КЦС в постанові від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц
Триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом.
До такого висновку дійшов ВС КЦС в постанові від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц
❗️Щодо залишення без розгляду скарги на #Дії_бездії приватного виконавця та проведення позаплавнової перевірки приватного виконавця
Один лише факт подання особою заяви до Міністерства юстиції України з проханням залишити без розгляду раніше подану скаргу на дії приватного виконавця неприпиняє позапланову перевірку діяльності приватного виконавця , що проводиться територіальним органом Міністерства на підставі такої скарги, а вимагає прийняття уповноваженим органом (його посадовою особою) певного рішення та/або вчинення відповідних організаційно-розпорядчих дій за результатами розгляду цієї заяви.
При цьому залишення скарги в подальшому без розгляду не свідчить про правомірність невиконання позивачем обов'язку, який він мав виконати у чітко визначений проміжок часу раніше прийнятого Міністерством юстиції України рішення за заявою скаржниці.
До відповідного висновку дійшо ВС КАС у постанові від 28.07.2022 у справі № 640/8596/21.
Нагадаємо, що Законом внесено зміни до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та передбачено, що: планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться.
Один лише факт подання особою заяви до Міністерства юстиції України з проханням залишити без розгляду раніше подану скаргу на дії приватного виконавця не
При цьому залишення скарги в подальшому без розгляду не свідчить про правомірність невиконання позивачем обов'язку, який він мав виконати у чітко визначений проміжок часу раніше прийнятого Міністерством юстиції України рішення за заявою скаржниці.
До відповідного висновку дійшо ВС КАС у постанові від 28.07.2022 у справі № 640/8596/21.
Нагадаємо, що Законом внесено зміни до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та передбачено, що: планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться.
❗️Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до адміністративного суду
#Дії_бездії #Боржник
🔸Cудом апеляційної інстанції встановлено, що 27 січня 2022 року представник позивача звертався до начальника Управління із заявою про здійснення контролю за виконавчим провадженням та перерахунок виконавчого збору, в якій зазначив, що державним виконавцем 20 січня 2022 року винесено постанову про стягнення з виконавчого збору в. Відповідь орану ДВС на вказану заяву представник позивача отримав 23 лютого 2022 року.
Таким чином, звернення позивача та його представника із вищезазначеною заявою до начальника Управління свідчить про те, що позивач був обізнаний про винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.
🔹Ознайомлення представником позивача в травні 2022 року з матеріалами виконавчого провадження не підміняє собою дати, з якої він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Будучи обізнаним з наявністю спірної постанови позивач не проявляв розумної зацікавленості та не звертався до державного виконавця щодо отримання її копії майже 4 місяці.
🧷Відповідні висновки викладені у постанові КАС ВС від 31.01.2023 № К/990/23345/22
#Дії_бездії #Боржник
🔸Cудом апеляційної інстанції встановлено, що 27 січня 2022 року представник позивача звертався до начальника Управління із заявою про здійснення контролю за виконавчим провадженням та перерахунок виконавчого збору, в якій зазначив, що державним виконавцем 20 січня 2022 року винесено постанову про стягнення з виконавчого збору в. Відповідь орану ДВС на вказану заяву представник позивача отримав 23 лютого 2022 року.
Таким чином, звернення позивача та його представника із вищезазначеною заявою до начальника Управління свідчить про те, що позивач був обізнаний про винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.
🔹Ознайомлення представником позивача в травні 2022 року з матеріалами виконавчого провадження не підміняє собою дати, з якої він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Будучи обізнаним з наявністю спірної постанови позивач не проявляв розумної зацікавленості та не звертався до державного виконавця щодо отримання її копії майже 4 місяці.
🧷Відповідні висновки викладені у постанові КАС ВС від 31.01.2023 № К/990/23345/22
❗️Нічого не зрозуміло, проте дуже цікаво😄
#Дії_бездії #Боржник
Саме лише задоволення скарг на дії органу державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між діями посадових осіб органів державної виконавчої служби та заподіяною шкодою. Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки. При вирішенні спору про відшкодування шкоди у порядку статей 1173, 1174 ЦК України необхідно враховувати, що саме протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) відповідного органу чи його посадової особи є причиною завданої шкоди. Отже, між діями чи бездіяльністю та шкодою має бути прямий причинний зв`язок.
За його наявності збитки підлягають відшкодуванню. За відсутності такого зв`язку збитки не відшкодовуються.
Ці та інші висновки викладені у постанові КЦС ВС від 01.03.2023 № 752/3839/22
#Дії_бездії #Боржник
Саме лише задоволення скарг на дії органу державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між діями посадових осіб органів державної виконавчої служби та заподіяною шкодою. Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки. При вирішенні спору про відшкодування шкоди у порядку статей 1173, 1174 ЦК України необхідно враховувати, що саме протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) відповідного органу чи його посадової особи є причиною завданої шкоди. Отже, між діями чи бездіяльністю та шкодою має бути прямий причинний зв`язок.
За його наявності збитки підлягають відшкодуванню. За відсутності такого зв`язку збитки не відшкодовуються.
Ці та інші висновки викладені у постанові КЦС ВС від 01.03.2023 № 752/3839/22
❗️У разі повернення виконавчого документу, виконавчі провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, у вигляді зняття арешту.
#Арешт_майна #Дії_бездії
⚠️У цій справі виконавче провадження не було знищено, а виконавчий документи повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 1404-VIII.
🔸Верховний Суд зазначає, що державний виконавець, повернувши виконавчий документ, керувався нормами Закону № 1404-VIII, проте відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII мав керуватися Законом № 606-XIV, тобто пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV. Проте вказане не впливає на підставу повернення виконавчого документа, оскільки норма в Законі №1404-VIII є ідентичною нормі, якою керувався державний виконавець.
🔸Враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, повернення виконавчого документа стягувачу у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
🔹За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно врахував, що постановами державного виконавця від 29 грудня 2016 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, тобто, виконавчі провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV, у вигляді зняття арешту.
🔗Ці та інші корисні висновку викладені у постанові ВС КЦС від 29.03.2023 у справі № 202/1182/22
#Арешт_майна #Дії_бездії
⚠️У цій справі виконавче провадження не було знищено, а виконавчий документи повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 1404-VIII.
🔸Верховний Суд зазначає, що державний виконавець, повернувши виконавчий документ, керувався нормами Закону № 1404-VIII, проте відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII мав керуватися Законом № 606-XIV, тобто пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV. Проте вказане не впливає на підставу повернення виконавчого документа, оскільки норма в Законі №1404-VIII є ідентичною нормі, якою керувався державний виконавець.
🔸Враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, повернення виконавчого документа стягувачу у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
🔹За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно врахував, що постановами державного виконавця від 29 грудня 2016 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, тобто, виконавчі провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV, у вигляді зняття арешту.
🔗Ці та інші корисні висновку викладені у постанові ВС КЦС від 29.03.2023 у справі № 202/1182/22
‼️Для відшкодування моральної/матеріальної шкоди завданої органами виконавчої служби тривалим невиконанням судового рішення доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 12 червня 2023 року в рамках справи № 686/7245/22.
⚠️Інші висновки судів по темі #Дії_бездії #Шкода:
🔸У постанові від 20.03.2019 у справі № 918/203/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що саме лише задоволення скарг на дії органу державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між діями посадових осіб органів державної виконавчої служби та заподіяною шкодою. Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
🔸Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19 дійшов висновку про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості вимог покладається на позивача, який має надати суду докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто завдав шкоду, а також причинно-наслідковий зв'язок такої поведінки із завданою шкодою. Сам факт тривалого невиконання судового рішення не може бути підставою для безспірного стягнення збитків у вигляді стягнення нестягнутої за рішенням суду суми.
🔸У постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 405/500/18 також зазначено, що лише факт тривалого невиконання рішення суду та дії/бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між невиконанням/несвоєчасним виконанням рішення суду та завданою шкодою.
Відповідний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 12 червня 2023 року в рамках справи № 686/7245/22.
⚠️Інші висновки судів по темі #Дії_бездії #Шкода:
🔸У постанові від 20.03.2019 у справі № 918/203/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що саме лише задоволення скарг на дії органу державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між діями посадових осіб органів державної виконавчої служби та заподіяною шкодою. Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
🔸Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19 дійшов висновку про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості вимог покладається на позивача, який має надати суду докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто завдав шкоду, а також причинно-наслідковий зв'язок такої поведінки із завданою шкодою. Сам факт тривалого невиконання судового рішення не може бути підставою для безспірного стягнення збитків у вигляді стягнення нестягнутої за рішенням суду суми.
🔸У постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 405/500/18 також зазначено, що лише факт тривалого невиконання рішення суду та дії/бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між невиконанням/несвоєчасним виконанням рішення суду та завданою шкодою.
❗️Посилання ДВС на знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, вірно не прийнятті судом до уваги, так як положення чинного законодавства не встановлюють, що вказані обставини звільняють виконавця, який допустив відповідне порушення закону, від обов`язку зняти арешт з майна у випадку закінчення виконавчого провадження.
#Арешт_майна #Дії_бездії
⚠️Враховуючи допущене державним виконавцем порушення щодо незняття протягом тривалого часу (майже 10 років) арешту з майна боржника, внаслідок якого було порушено право останнього на мирне володіння його майном, державний виконавець у відповідь на звернення боржника не повинен був обмежуватись доводами щодо знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, а роз`яснити прийнятний та допустимий у межах ситуації, що склалась, механізм усунення відповідного порушення (роз`яснити про можливість вчинення будь-яких виконавчих дій (в тому числі прийняття постанови про скасування арешту) виключно в межах відкритого виконавчого провадження, запропонувати звернутися із заявою про відновлення матеріалів виконавчого провадження, що надасть можливість витребувати копії необхідних матеріалів у тих, у кого вони могли зберегтися), а також сприяти відновленню права боржника, порушеного внаслідок саме бездіяльності державного виконавця.
До речі скаржник не посилається на законодавчу заборону відновити виконавче провадження за власною ініціативою в разі звернення боржника із заявою, яка зумовлює таке відновлення (як зазначено у пункті 1.7 цієї постанови така заява 10.06.2022 за вих. №795/23 подавалась АТ "Облтеплокомуненерго" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).
ПОСТАНОВА ВІД 14 СЕРПНЯ 2023 РОКУ CПРАВА № 927/322/14 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
#Арешт_майна #Дії_бездії
⚠️Враховуючи допущене державним виконавцем порушення щодо незняття протягом тривалого часу (майже 10 років) арешту з майна боржника, внаслідок якого було порушено право останнього на мирне володіння його майном, державний виконавець у відповідь на звернення боржника не повинен був обмежуватись доводами щодо знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, а роз`яснити прийнятний та допустимий у межах ситуації, що склалась, механізм усунення відповідного порушення (роз`яснити про можливість вчинення будь-яких виконавчих дій (в тому числі прийняття постанови про скасування арешту) виключно в межах відкритого виконавчого провадження, запропонувати звернутися із заявою про відновлення матеріалів виконавчого провадження, що надасть можливість витребувати копії необхідних матеріалів у тих, у кого вони могли зберегтися), а також сприяти відновленню права боржника, порушеного внаслідок саме бездіяльності державного виконавця.
До речі скаржник не посилається на законодавчу заборону відновити виконавче провадження за власною ініціативою в разі звернення боржника із заявою, яка зумовлює таке відновлення (як зазначено у пункті 1.7 цієї постанови така заява 10.06.2022 за вих. №795/23 подавалась АТ "Облтеплокомуненерго" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).
ПОСТАНОВА ВІД 14 СЕРПНЯ 2023 РОКУ CПРАВА № 927/322/14 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
😳А ви знали, що існує значна різниця між виконанням рішень суду про встановлення побачення з дитиною і зобов'язання усунути перешкоди у побаченні з дитиною ? #Дії_бездії
Стягувач звернувся до суду зі скаргою та просив скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Стягувач вважав, що дії державного виконавця є протиправними, оскільки державний виконавець був зобов'язаний відновити виконавче провадження.
Верховний Суд залишив скаргу без задоволення з огляду на таке:
🔸Підставою для закінчення виконавчого провадження при виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною є лише фактичне виконання в повному обсязі рішення боржником згідно з виконавчим документом (пункт 9 статті 39 Закону) та яке підлягає відновленню державним виконавцем за заявою стягувача у зв`язку із перешкоджанням боржником побаченню стягувача з дитиною;
🔻Натомість рішення в частині зобов'язання усунути перешкоди у побаченні з дитиною є рішенням, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якевиконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону, та може бути закінчено і у разі невиконання боржником рішення, за умови вжиття виконавцем усіх передбачених цією статтею Закону заходів виконання (пункт 11 статті 39 Закону - надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону);
⚠️Відновлення виконавчого провадження, яке закінчено на підставі пункту 11статті 39 Закону цим Законом не передбачено, оскільки право стягувача на побачення з дитиною забезпечується при примусовому виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною в порядку, передбаченому частинами другою - четвертою статті 64-1 Закону, у тому числі шляхом усунення перешкоджання боржником побаченню стягувача з дитиною.
🔥Відповідна правова позиція викладена ВС КЦС у постанові від 15 вересня 2023 року у справі № 551/920/22
Стягувач звернувся до суду зі скаргою та просив скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Стягувач вважав, що дії державного виконавця є протиправними, оскільки державний виконавець був зобов'язаний відновити виконавче провадження.
Верховний Суд залишив скаргу без задоволення з огляду на таке:
🔸Підставою для закінчення виконавчого провадження при виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною є лише фактичне виконання в повному обсязі рішення боржником згідно з виконавчим документом (пункт 9 статті 39 Закону) та яке підлягає відновленню державним виконавцем за заявою стягувача у зв`язку із перешкоджанням боржником побаченню стягувача з дитиною;
🔻Натомість рішення в частині зобов'язання усунути перешкоди у побаченні з дитиною є рішенням, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якевиконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону, та може бути закінчено і у разі невиконання боржником рішення, за умови вжиття виконавцем усіх передбачених цією статтею Закону заходів виконання (пункт 11 статті 39 Закону - надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону);
⚠️Відновлення виконавчого провадження, яке закінчено на підставі пункту 11статті 39 Закону цим Законом не передбачено, оскільки право стягувача на побачення з дитиною забезпечується при примусовому виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною в порядку, передбаченому частинами другою - четвертою статті 64-1 Закону, у тому числі шляхом усунення перешкоджання боржником побаченню стягувача з дитиною.
🔥Відповідна правова позиція викладена ВС КЦС у постанові від 15 вересня 2023 року у справі № 551/920/22