Боржником державному виконавцю не надавались довідки з місця роботи, у зв'язку із чим здійснюючи розрахунок заборгованості по аліментам виконавець вірно виходив із даних Головного управління статистики у місті Києві щодо середньомісячної заробітної плати...
#Аліменти #Боржник

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги в частині зобов'язання державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петренка М.О. провести перерахунок заборгованості боржника за аліментами
З огляду на встановлені фактичні обставини та вимоги закону колегія суддів не встановила порушень апеляційним судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права.

​​Виконання боржником судового рішення у добровільному порядку не звільняє його від обов'язку відшкодовувати витрати, що були понесені під час виконавчого провадження з виконання виконавчого документу.
#Дії_бездії #Боржник #Виконавчий_збір
Суд звертає увагу, що витрати виконавчого провадження це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів, тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника, безвідносно до того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку. Скаржник помилково ототожнює виконавчий збір із витратами виконавчого провадження.

Аналогічні позиції Верховного Суду:
✔️Постанова ВС КАС від 05.04.2018
✔️Постанова ВС КАС від 29.11.2018
✔️Постанова ВС КАС від 19.06.2019
✔️Постанова ВС КАС від 08.08.2019
✔️Постанова ВС КАС від 01.10.2020

Щодо виправлення помилок у постановах виконавчого провадження
#Дії_бездії #Сторони_вп #Боржник

Позивач обґрунтовує тим, що державний виконавець не мав повноважень на винесення оскаржуваної Постанови від 04.04.2017, оскільки виконавче провадження, по якому винесена постанова (ВП 51342790), було зупинене відповідно до Постанови державного виконавця від 13.02.2017, на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2017. Окрім того, позивач зазначив, що Постанова про виправлення арифметичних та граматичних помилок не відповідає вимогам закону. Вона необґрунтована та невмотивована, до того ж, ніяких арифметичних та/або граматичних помилок державним виконавцем під час винесення процесуальних документів, перелічених у цій постанові, не було зроблено. У даному випадку мало місце внесення державним виконавцем недостовірних даних у процесуальні документи протягом року примусового виконання виконавчого напису (не вірний ідентифікаційний код боржника, невірна дата набрання чинності виконавчим документом, невірна дата видачі виконавчого документа, постанова про арешт майна боржника та передання його на відповідальне зберігання боржникові взагалі винесена під номером іншого виконавчого провадження). Таким чином, позивач вважає, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними та просить суд скасувати Постанову про виправлення граматичних та арифметичних помилок від 04.04.2017.

⚠️Правова позиція Верховного Суду: абз. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - № 1404-VIII) передбачає право начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавця з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
🔸Колегія суддів вказує, що ч. 4 ст. 35 Закону № 1404-VIII, передбачає право державного виконавця здійснювати певні дії у період зупинення виконавчих дій. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зупинення виконавчих дій не є абсолютним та не виключає проведення підготовчих та організаційних заходів по забезпеченню виконання виконавчого документу, а спірна постанова не є заходом примусового стягнення.
🔸Суд зазначає, що Законом передбачено право виконавця з власної ініціативи виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки.
🔸Судова колегія приходить до висновку, що вказана стаття Закону № 1404-VIII спрямована на надання можливості виконавцю виправити помилки, що викладені у процесуальних документах в рамках виконавчого провадження, які при цьому б не змінювали змісту документу.

🔥Висновки: постанова про виправлення помилок у ряді постанов виконавчого провадження не змінює їх змісту, оскільки їх виправлення у даному випадку не змінює сторін виконавчого провадження або розмір стягнення та предмет арешту.

​​Зупинення виконавчого провадження при повторному перегляді рішення (автор Петрова А. М.)
#Боржник #Дії_бездії

🔸Рішенням суду з відповідача стягнуто заборгованість на користь позивача. Після того, як рішення вступило в законну силу, судом було видано відповідний виконавчий лист. Однак, після закінчення строку на апеляційне оскарження та відкриття виконавчого провадження, третьою особою, що не приймала участі у справі було подано апеляційну скаргу на рішення суду.
Дізнавшись про розпочатий процес оскарження, боржник звернувся до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», проте державний виконавець йому відмовив.
Не погоджуючись із рішенням державного виконавця, боржник звернувся до суду та просив визнати незаконними бездіяльність та рішення приватного виконавця про відмову у зупиненні виконавчого провадження.

🟢Суд першої інстанції скаргу боржника задовольнив, а апеляційний суд з цим рішенням не погодився і у задоволенні скарги відмовив.
В обґрунтуванні своєї позиції, суд апеляційної інстанції проаналізував та співставив ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 370 ЦПКУ і дійшов до висновку:
- ст.38 Закону регулює порядок зупинення виконавчого провадження у випадку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ще не було предметом перегляду апеляційним судом
- ст. 370 ЦПКУ передбачає можливість зупинення дії рішення суду першої інстанції у разі подання апеляційної скарги після закінчення апеляційного перегляду справи.
Таким чином, оскільки апеляційним судом було поновлено строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду після закінчення апеляційного перегляду і не зупинено його дію, воно вважається таким, що набрало законної сили і є обовязковим для виконання, а тому висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги є помилковими.
🔴ВС розкритикував тлумачення ст. 38 Закону судом апеляційної інстанції та зазначив, що вказана стаття не містить застереження про те, що зупинення виконавчого провадження можливе лише у випадку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ще не було предметом перегляду апеляційним судом. Тому, рішення суду першої інстанції в цій частині є законним.
Також, ВС коротко зазначив про те, що ст. 370 ЦПКУ не підлягає застосуванню у даному спорі, оскільки суд апеляційної інстанції може зупиняти дію судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню, але не має повноважень вирішувати питання щодо зупинення виконання рішення суду першої інстанції, якщо останнє підлягає примусовому виконанню (як у справі, що розглядається), оскільки наведене відноситься до виключної компетенції виконавця на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».
🔸За результатами розгляду боржник ніби-то і отримав те, що бажав, але не на довго. Після перегляду за скаргою третьої особи, рішення про стягнення заборгованості все ж таки залишилось без змін.
Постанова ВС КЦС від 20.01.2021 (справа № 466/5766/13-ц)

Мін’юст хоче наділити держвиконавців широким правом скасовувати виконавчі провадження, розпочаті приватними виконавцями
#Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП
Фактично державна виконавча служба зможе скасувати будь-яку постанову приватного виконавця: останні кажуть, що це повернення у «кам’яну добу».
Детальніше‼️

❗️Участь боржника у виконавчому провадженні є його правом, а тому відсутність належного представника під час вчинення виконавчої дії щодо опису та арешту майна не звільняє державного виконавця від обов’язку здійснити опис та арешт майна.
При цьому, ні Законом №1404-VIII, ні Інструкцією не передбачено обов'язку державного виконавця повідомляти боржника про опис майна
#Боржник #Арешт_майна

🧷Постанова Верховного Суду від 2 червня 2022 року у справі № 480/5060/20

❗️Якщо відповідачем не доведено направлення позивачу та отримання ним вимоги про усунення порушень за договором позики грошових коштів, це є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
#Боржник

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
🧷Відповідні правові висновки викладені у постанові КЦС ВС від 10.01.2023 у справі № 619/4933/20

❗️Правові наслідки зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду юридичної особи-боржника з помилкою та належний спосіб захисту
#Боржник #Відкриття_ВП

У виконавця не буде підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, в розумінні пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", навіть якщо у виконавчому документі буде зазначено ідентифікаційний код юридичної особи-боржника з помилкою, але разом з цим в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем буде зазначено правильний код ЄДРПОУ боржника. До відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 921/434/21.

Аналогічна правова позиція висловлена 14 травня 2020 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 804/8020/16, адміністративне провадження №К/9901/33557/18.

❗️Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до адміністративного суду
#Дії_бездії #Боржник
🔸Cудом апеляційної інстанції встановлено, що 27 січня 2022 року представник позивача звертався до начальника Управління із заявою про здійснення контролю за виконавчим провадженням та перерахунок виконавчого збору, в якій зазначив, що державним виконавцем 20 січня 2022 року винесено постанову про стягнення з виконавчого збору в. Відповідь орану ДВС на вказану заяву представник позивача отримав 23 лютого 2022 року.
Таким чином, звернення позивача та його представника із вищезазначеною заявою до начальника Управління свідчить про те, що позивач був обізнаний про винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.
🔹Ознайомлення представником позивача в травні 2022 року з матеріалами виконавчого провадження не підміняє собою дати, з якої він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Будучи обізнаним з наявністю спірної постанови позивач не проявляв розумної зацікавленості та не звертався до державного виконавця щодо отримання її копії майже 4 місяці.

🧷Відповідні висновки викладені у постанові КАС ВС від 31.01.2023 № К/990/23345/22

❗️Нічого не зрозуміло, проте дуже цікаво😄
#Дії_бездії #Боржник

Саме лише задоволення скарг на дії органу державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між діями посадових осіб органів державної виконавчої служби та заподіяною шкодою. Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки. При вирішенні спору про відшкодування шкоди у порядку статей 1173, 1174 ЦК України необхідно враховувати, що саме протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) відповідного органу чи його посадової особи є причиною завданої шкоди. Отже, між діями чи бездіяльністю та шкодою має бути прямий причинний зв`язок.
За його наявності збитки підлягають відшкодуванню. За відсутності такого зв`язку збитки не відшкодовуються.

Ці та інші висновки викладені у постанові КЦС ВС від 01.03.2023 № 752/3839/22

❗️На боржника у виконавчому провадженні, покладено обов`язок добросовісної процесуальної поведінки.
#Арешт_майна #Боржник
Постанова КАС (апеляційна інстанція) від 02.03.2023, справа № 752/2605/13-ц

Однак в порушення приписів ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник не допустила приватного виконавця до належного їй нерухомого майна для проведення виконавчих дій.
Таким чином, приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження в квартиру в результаті недобросовісної поведінки боржника, яка не отримувала надісланих на її адресу документів виконавчого провадження, фактично ухилялась від виконання рішення суду, внаслідок чого опис квартири був проведений без огляду об`єкта.

​​👩‍❤️‍👨 Укладення правочину щодо майна боржника, навіть якщо формальним власником є дружина боржника, є підставою для визнання такого правочину недійсним (ВС КЦС справа №370/423/19 від 13.05.2022)
#Боржник

Тлумачення ст. 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

При цьому дружина не довела, що майно було її особистою приватною власністю. Отже, встановивши, що спірне майно придбане сторонами в шлюбі, суди зробили правильний висновок, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя.

Також, як відомо - не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

❗️Момент переходу права власності на транспортний засіб не повязується з його державною реєстрацією
#Арешт_майна #Реалізація_майна #Боржник

➖Як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації.
➖Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.

⚠️Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з подібним висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/3640/18 (провадження № 61-11481св20), в якій, аналізуючи положення статті 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух», суд зазначив: «…правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу.
➖Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує».

⬇️Ці та інші правові висновки викладені в постанові ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20

‼️Будь-який правочин, вчинений #Боржник у період настання в нього зобов’язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, набуває ознак фраудаторного правочину.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину
внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд врахував, що: 1) відповідач відчужив майно після настання строку виконання
зобов’язань за договором позики від 11 січня 2018 року; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов’язаннями перед кредитором.

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання в нього зобов’язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, набуває ознак фраудаторного правочину.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину
внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд врахував, що: 1) відповідач відчужив майно після настання строку виконання
зобов’язань за договором позики від 11 січня 2018 року; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов’язаннями перед кредитором.

Оспорюваний договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_2 ( боржником) та ОСОБА_3, за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, а вчинений з метою уникнення відповідальності відповідача за рахунок цього майна, що є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України,

🔗Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі No 127/13995/21

​​‼️Щодо переказу боржником коштів (аліментів) стягувачу засобами поштового зв'язку
#Боржник #Аліменти

Саме по собі ініціювання боржником переказу коштів засобами поштового зв'язку не свідчить про те, що стягувач отримала кошти у готівковій або будь-якій іншій формі.

⚠️При цьому АТ «Укрпошта» відмовило у наданні інформації щодо пересилання поштових переказів через закінчення строку для подання заяв про розшук поштового переказу, стягувач заперечила надходження зазначених коштів, а боржник при самостійній сплаті аліментів, копії квитанцій державному виконавцю у встановленому законом порядку для приєднання до матеріалів виконавчого провадження не надсилав.

🔗До відповідного висновку дійшов ВС КЦС у постанові від від 05.07.2023 № 201/9586/19

⚠️Зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення, що необхідно знати? Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
#Боржник #Стягувач

На думку Верховного Суду, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
✅ бути зустрічними (кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов’язанням є кредитором за другим);
✅ бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв’язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов’язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). 🔥Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
✅ строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги
✅ водночас, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов’язань.

Відповідно до частини першої, статті 602 ЦК не допускається зарахування зустрічних вимог:
❌про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
❌про стягнення аліментів;
❌щодо довічного утримання (догляду);
❌у разі спливу позовної давності;
❌ за зобов’язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;
❌в інших випадках, встановлених договором або законом.

🔥Так, законність проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконавчого провадження досліджено судами касаційної інстанції у постанові від 13 грудня 2016 року Справа № 910/6542/16, у постанові від 16 березня 2018 року Справа № 904/10149/16 та використано судом першої інстанції в рішенні від 24.10.2019 Справа № 910/10501/19.
Отже, Закон України "Про виконавче провадження" та Цивільний кодекс України не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення. Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань.

❗️Верховний Суд розглянув кримінальну справу, де директора ТОВ обвинувачували у невиконанні судового рішення, і нагадав, що є об’єктивною стороною цього злочину
#Боржник

Керівницю ТОВ обвинувачували у тому, що вона, знаючи про існування судового рішення, після отримання матеріалів виконавчого провадження, продовжувала експлуатацію об`єкту, шляхом надання в оренду власного нерухомого майна.

🙈Дії директора товариства, яка до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду щодо зупинення експлуатації товариства провела загальні збори засновників, на яких довела до відома учасників про наявність цього судового рішення, що підтверджується відповідним наказом, і звернулася до суду із заявою про роз’яснення судового рішення, свідчать про намір виконати судове рішення та не містять складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 28 червня 2023 року по справі №210/4031/17 та залишив касаційні скарги прокурорів без задоволення..

❗️Визначення місця виконання виконавчого документа має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника.
#Відкриття_ВП #Боржник

Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким ЗУ "Про виконавче провадження" пов'язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 № 924/90/22

❗️Приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими боржником є:держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

Отже обмеження стосується боржників - державних підприємств, а також всіх інших юридичних осіб, у статутному капіталі яких більше 25 відсотків часток належать державі.
#Боржник #Відкриття_ВП #Обмеження

🔗Постанова ВС КГС від 05.09.2023, справа № 920/640/22