Боржник не відкриє рахунок без відома виконавчої служби
#СТОРОНИ_ВП #АРЕШТ_КОШТІВ
Національний банк постановою від 18.04.2019 № 60 затвердив Положення про порядок надання банками інформації про відкриття/закриття рахунків фізичних осіб, унесених до Єдиного реєстру боржників, до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців. Положенням визначено механізм повідомлення банками органу державної виконавчої служби або приватного виконавця про рахунки фізичних осіб, внесених до Єдиного реєстру .
Так, банк зобов'язаний перевірити наявність інформації про клієнта-фізособу у день відкриття або закриття її рахунку у реєстрі боржників. Якщо рахунок відкривається на ім'я фізособи, внесеної до реєстру, зокрема через відокремлені підрозділи банку, або здійснюється закриття рахунка такою особою, банк зобов'язаний у день відкриття або закриття рахунка повідомити про це зазначених у реєстрі боржників виконавців.
Повідомляти банк повинен через електронний сервіс, а до його запровадження -у паперовій формі не пізніше робочого дня, наступного за днем відкриття/закриття рахунку.
Постанова набрала чинності з 19 квітня 2019 року.
Вам також може бути цікавим, за яких умов і на який термін банк може призупинити проведення фінансових операцій фізособами, а також, чи можна обмежити виїзд за кордон керівника юрособи-боржника.
#СТОРОНИ_ВП #АРЕШТ_КОШТІВ
Національний банк постановою від 18.04.2019 № 60 затвердив Положення про порядок надання банками інформації про відкриття/закриття рахунків фізичних осіб, унесених до Єдиного реєстру боржників, до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців. Положенням визначено механізм повідомлення банками органу державної виконавчої служби або приватного виконавця про рахунки фізичних осіб, внесених до Єдиного реєстру .
Так, банк зобов'язаний перевірити наявність інформації про клієнта-фізособу у день відкриття або закриття її рахунку у реєстрі боржників. Якщо рахунок відкривається на ім'я фізособи, внесеної до реєстру, зокрема через відокремлені підрозділи банку, або здійснюється закриття рахунка такою особою, банк зобов'язаний у день відкриття або закриття рахунка повідомити про це зазначених у реєстрі боржників виконавців.
Повідомляти банк повинен через електронний сервіс, а до його запровадження -у паперовій формі не пізніше робочого дня, наступного за днем відкриття/закриття рахунку.
Постанова набрала чинності з 19 квітня 2019 року.
Вам також може бути цікавим, за яких умов і на який термін банк може призупинити проведення фінансових операцій фізособами, а також, чи можна обмежити виїзд за кордон керівника юрособи-боржника.
Звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником #АРЕШТ_КОШТІВ
15 грудня цього року вступив в силу Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України (далі – ГПК України), Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Статтею 440 ЦПК України та статтею 336 ГПК України введено нову процедуру звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка покликана сприяти стягненню присуджених грошових коштів.
Відтепер Стягувач або державний/приватний виконавець в разі не достатності майна може звернутися з заявою про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником. Однак, законом встановленні деякі обмеження щодо строку звернення з такою заявою, які слід врахувати при поданні.
Заява Стягувачем подається до суду, що розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи
З метою забезпечення виконання майбутнього рішення суду останній за заявою Стягувача може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником.
Умовою для такого забезпечення є наявність судового рішення або відсутність заперень існування боргу особи, яка має заборгованість перед боржником.
Таким чином, законодавець обмежив перелік майна на яке може бути накладений арешт, а саме не можливість накласти арешт на майно, майнові права, цінні папери тощо.
Одночасно, суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.
Задовольняючи відповідну заяву Боржника суд поставляє ухвалу та одночасно визнає виконавчий документ, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.
Конституція України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Ці положення також відображені у статтях 1, 11 Закону України «Про судоустрій України», із уточненням по колу осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов’язків цивільного характеру. У справі «Горнсбі проти Греції» суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов’язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
З повагою,Керуючий партнер Адвокатського об'єднання"Єфремов і Донець"адвокат Єфремов Вадим Валерійович
15 грудня цього року вступив в силу Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України (далі – ГПК України), Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Статтею 440 ЦПК України та статтею 336 ГПК України введено нову процедуру звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка покликана сприяти стягненню присуджених грошових коштів.
Відтепер Стягувач або державний/приватний виконавець в разі не достатності майна може звернутися з заявою про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником. Однак, законом встановленні деякі обмеження щодо строку звернення з такою заявою, які слід врахувати при поданні.
Заява Стягувачем подається до суду, що розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи
З метою забезпечення виконання майбутнього рішення суду останній за заявою Стягувача може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником.
Умовою для такого забезпечення є наявність судового рішення або відсутність заперень існування боргу особи, яка має заборгованість перед боржником.
Таким чином, законодавець обмежив перелік майна на яке може бути накладений арешт, а саме не можливість накласти арешт на майно, майнові права, цінні папери тощо.
Одночасно, суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.
Задовольняючи відповідну заяву Боржника суд поставляє ухвалу та одночасно визнає виконавчий документ, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.
Конституція України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Ці положення також відображені у статтях 1, 11 Закону України «Про судоустрій України», із уточненням по колу осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов’язків цивільного характеру. У справі «Горнсбі проти Греції» суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов’язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
З повагою,Керуючий партнер Адвокатського об'єднання"Єфремов і Донець"адвокат Єфремов Вадим Валерійович
Шановні колеги, нагадуємо Вам, що в описі нашого каналу містяться хештеги.Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал. Для полегшення пошуку інформації. Просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
✅#АРЕШТ_МАЙНА
✅#АРЕШТ_КОШТІВ
✅#АЛІМЕНТИ
✅#ІПОТЕКА
✅#СТЯГНЕННЯ_ІНОЗЕМНОЇ_ВАЛЮТИ
✅#РЕАЛІЗАЦІЯ_МАЙНА
✅#КОНФІСКАТ
✅#СТОРОНИ_ВП
✅#ВИКОНАВЧИЙ_ЗБІР
✅#ДІЇ_БЕЗДІЇ
Фактичного Вам виконання!
✅#АРЕШТ_МАЙНА
✅#АРЕШТ_КОШТІВ
✅#АЛІМЕНТИ
✅#ІПОТЕКА
✅#СТЯГНЕННЯ_ІНОЗЕМНОЇ_ВАЛЮТИ
✅#РЕАЛІЗАЦІЯ_МАЙНА
✅#КОНФІСКАТ
✅#СТОРОНИ_ВП
✅#ВИКОНАВЧИЙ_ЗБІР
✅#ДІЇ_БЕЗДІЇ
Фактичного Вам виконання!
Накладення арешту на рахунки, які призначені для виплати заробітної плати!
#Арешт_коштів
10 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/1572/19 (ЄДРСРУ № 84847733) досліджував питання щодо правової можливості та законності накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам.
Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
Накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати, є неправомірним.
Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 922/808/16, від 16.05.2018 у справі № 905/294/15, від 11.06.2018 у справі № 910/4153/13, від 09.09.2019 у справі № 913/958/16.
#Арешт_коштів
10 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/1572/19 (ЄДРСРУ № 84847733) досліджував питання щодо правової можливості та законності накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам.
Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
Накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати, є неправомірним.
Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 922/808/16, від 16.05.2018 у справі № 905/294/15, від 11.06.2018 у справі № 910/4153/13, від 09.09.2019 у справі № 913/958/16.
Щодо #Арешт_коштів боржника!
Виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці. Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Однак, не надання боржником жодного обґрунтування щодо суми грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, а також не підтвердження тієї обставини, що арештований рахунок використовувався виключно з метою оплати праці та здійснення пов'язаних відрахувань, наявності інших рахунків, які використовуються з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, або інших обставин, які підтверджують неможливість використання арештованого рахунку для ведення господарської діяльності, можуть свідчити про зловживання боржником своїми правами та про безпідставне звільнення від обв'язку виконання судового рішення, що є неприпустимим, тому наведені скаржником доводи не є достатніми для задоволення його вимог.
Виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці. Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Однак, не надання боржником жодного обґрунтування щодо суми грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, а також не підтвердження тієї обставини, що арештований рахунок використовувався виключно з метою оплати праці та здійснення пов'язаних відрахувань, наявності інших рахунків, які використовуються з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, або інших обставин, які підтверджують неможливість використання арештованого рахунку для ведення господарської діяльності, можуть свідчити про зловживання боржником своїми правами та про безпідставне звільнення від обв'язку виконання судового рішення, що є неприпустимим, тому наведені скаржником доводи не є достатніми для задоволення його вимог.
Відкриття нових рахунків підприємством у разі арешту ДВС попередніх свідчить про намагання ухилитись від виконання рішення суду
#Боржник #Арешт_коштів
Диспозиція ст. 382 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Однак зазначена норма не визначає конкретних дії, які повинні кваліфікуватись як умисне невиконання судового рішення.
Отже постає питання – чи є відкриття нових банківських рахунків замість тих, що вже було арештовано ухиленням від виконання судового рішення.
Касаційний кримінальний суд вважає, що так.
У даній справі державний виконавець наклав арешт на кошти підприємства на 29 рахунках у банках, про що підприємству було повідомлено. Незважаючи на це керівник підприємства, будучи обізнаним про накладений арешт на кошти на розрахункових рахунках, не бажаючи виконувати судове рішення про повернення боргу, умисно відкрив нові розрахункові рахунки через які підприємство здійснювало фінансово-господарські операції.
Суд першої інстанції директора виправдав. З такою позицією погодився і апеляційний суд.
Зазначені рішення прокурором було оскаржено у касаційному порядку.
Касаційний кримінальний суд визнав позицію попередніх судів помилковою та вмотивував своє рішення наступним.
Об
Однією з форм (способу) перешкоджання виконанню судового рішення є відкриття нових рахунків у банках чи інших фінансових установах незважаючи на накладений державним виконавцем арешт на кошти боржника - юридичної особи (ч. 6 ст. 65, ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно у старій та новій редакції вказаного закону).
Виправданий під час розгляду кримінального провадження не заперечував, що був обізнаний про відкрите виконавче провадження щодо підприємства, зокрема і про накладений державним виконавцем арешт на рахунки підприємства, незважаючи на що відкрив інші рахунки для здійснення господарської діяльності, що також підтверджено іншими матеріалами кримінального провадження.
Апеляційний суд не врахував зазначеного, не зважив на те, що мотиви вчинення злочину, передбаченого ст. 382 КК України, можуть бути різними, однак на кваліфікацію не впливають, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про необхідність закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 382 КК України.
#Боржник #Арешт_коштів
Диспозиція ст. 382 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Однак зазначена норма не визначає конкретних дії, які повинні кваліфікуватись як умисне невиконання судового рішення.
Отже постає питання – чи є відкриття нових банківських рахунків замість тих, що вже було арештовано ухиленням від виконання судового рішення.
Касаційний кримінальний суд вважає, що так.
У даній справі державний виконавець наклав арешт на кошти підприємства на 29 рахунках у банках, про що підприємству було повідомлено. Незважаючи на це керівник підприємства, будучи обізнаним про накладений арешт на кошти на розрахункових рахунках, не бажаючи виконувати судове рішення про повернення боргу, умисно відкрив нові розрахункові рахунки через які підприємство здійснювало фінансово-господарські операції.
Суд першої інстанції директора виправдав. З такою позицією погодився і апеляційний суд.
Зазначені рішення прокурором було оскаржено у касаційному порядку.
Касаційний кримінальний суд визнав позицію попередніх судів помилковою та вмотивував своє рішення наступним.
Об
єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 382 КК України, полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його обєктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим. Перешкоджання виконанню судового акта - це активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання.Однією з форм (способу) перешкоджання виконанню судового рішення є відкриття нових рахунків у банках чи інших фінансових установах незважаючи на накладений державним виконавцем арешт на кошти боржника - юридичної особи (ч. 6 ст. 65, ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно у старій та новій редакції вказаного закону).
Виправданий під час розгляду кримінального провадження не заперечував, що був обізнаний про відкрите виконавче провадження щодо підприємства, зокрема і про накладений державним виконавцем арешт на рахунки підприємства, незважаючи на що відкрив інші рахунки для здійснення господарської діяльності, що також підтверджено іншими матеріалами кримінального провадження.
Апеляційний суд не врахував зазначеного, не зважив на те, що мотиви вчинення злочину, передбаченого ст. 382 КК України, можуть бути різними, однак на кваліфікацію не впливають, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про необхідність закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 382 КК України.
АВТОМАТИЗОВАНИЙ #АРЕШТ_КОШТІВ – БОРЖНИКИ МОЖУТЬ СПАТИ СПОКІЙНО?
Вже майже чотири роки минуло з моменту реєстрації у ВР президентського законопроекту № 3768 щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві.
Законопроект передбачав запровадження системи автоматизованого арешту коштів, яка дала би змогу забезпечити оперативне, в межах кількох хвилин, фактичне накладення арешту на грошові кошти боржника згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця та виключення ризиків виведення відповідачем (боржником) коштів з його рахунку.
Приватний виконавець Андрій Авторгов
Вже майже чотири роки минуло з моменту реєстрації у ВР президентського законопроекту № 3768 щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві.
Законопроект передбачав запровадження системи автоматизованого арешту коштів, яка дала би змогу забезпечити оперативне, в межах кількох хвилин, фактичне накладення арешту на грошові кошти боржника згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця та виключення ризиків виведення відповідачем (боржником) коштів з його рахунку.
Приватний виконавець Андрій Авторгов
Telegraph
АВТОМАТИЗОВАНИЙ АРЕШТ КОШТІВ – БОРЖНИКИ МОЖУТЬ СПАТИ СПОКІЙНО?
Вже майже чотири роки минуло з моменту реєстрації у ВР президентського законопроекту № 3768 щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві. Законопроект передбачав запровадження системи автоматизованого…
Списання коштів з IBAN-рахунків
#Арешт_майна #Арешт_коштів
Національний банк України анонсував повний перехід на міжнародний стандарт рахунків ще влітку минулого року, проте відтерміновував його до листопада, а потім до кінця 2019 року.
З початку 2020 року усі рахунки фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб в Україні мали повністю перейти на новий міжнародний формат відповідно до стандарту № 13616 Міжнародної організації зі стандартизації ISO і Європейського комітету з банківських стандартів ECBS.
Однак, тепер повний перехід відкладено до 12 січня 2020 року. Таким чином, уже за три дні рахунку в старому форматі буде недостатньо як для перерахування на нього грошових коштів так і для примусового списання з нього.
Державні та приватні виконавці уже сьогодні змушені формувати платіжні вимоги винятково в новому форматі, аби після повного переходу на IBAN-формат платіжна вимога не була повернута фінансовою установою.
В АСВП інформація про рахунки досі не завжди приходить у новому форматі, тому порятунком може бути використання IBAN-калькулятору
Формат коду IBAN:
1-2 символ — код країни (за стандартом ISO 3166-1 alpha-2), де розташований банк, який обслуговує відповідний IBAN
3-4 символ — контрольне число, що розраховується за алгоритмом MOD 97-10 (відповідно до стандарту ISO 7064)
5-34 символ — внутрішньодержавний номер рахунку (англ. Basic Bank Account Number — BBAN), що містить як власне номер рахунку, так і ознаку банку, який його обслуговує. Детальний зміст цієї частини визначається кожною країною, яка розробляє свій національний формат коду.
Довжина IBAN не може перевищувати 34 знаки.
#Арешт_майна #Арешт_коштів
Національний банк України анонсував повний перехід на міжнародний стандарт рахунків ще влітку минулого року, проте відтерміновував його до листопада, а потім до кінця 2019 року.
З початку 2020 року усі рахунки фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб в Україні мали повністю перейти на новий міжнародний формат відповідно до стандарту № 13616 Міжнародної організації зі стандартизації ISO і Європейського комітету з банківських стандартів ECBS.
Однак, тепер повний перехід відкладено до 12 січня 2020 року. Таким чином, уже за три дні рахунку в старому форматі буде недостатньо як для перерахування на нього грошових коштів так і для примусового списання з нього.
Державні та приватні виконавці уже сьогодні змушені формувати платіжні вимоги винятково в новому форматі, аби після повного переходу на IBAN-формат платіжна вимога не була повернута фінансовою установою.
В АСВП інформація про рахунки досі не завжди приходить у новому форматі, тому порятунком може бути використання IBAN-калькулятору
Формат коду IBAN:
1-2 символ — код країни (за стандартом ISO 3166-1 alpha-2), де розташований банк, який обслуговує відповідний IBAN
3-4 символ — контрольне число, що розраховується за алгоритмом MOD 97-10 (відповідно до стандарту ISO 7064)
5-34 символ — внутрішньодержавний номер рахунку (англ. Basic Bank Account Number — BBAN), що містить як власне номер рахунку, так і ознаку банку, який його обслуговує. Детальний зміст цієї частини визначається кожною країною, яка розробляє свій національний формат коду.
Довжина IBAN не може перевищувати 34 знаки.
Щодо правомірності накладення арешту на кошти, розміщенні на рахунках боржника, які використовуються, зокрема, для виплати заробітної плати! Колегія суддів відступила від висновку щодо обов'язковості скасування постанови про (визнання незаконними / неправомірними дій державного / приватного виконавця щодо) накладення арешту на кошти ! #Арешт_коштів
▫️У постанові від 09.08.2019 у справі № 913/958/16 Верховний Суд зазначив: "встановивши, що рахунки № НОМЕР2 , № НОМЕР3 , № НОМЕР4 , №2600730529237, які відкриті боржником в АТ "Ощадбанк", є рахунками із спеціальним режимом та використовуються ПАТ "Луганськгаз", зокрема, для виплати заробітної плати працівникам, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про неможливість накладення на них арешту".
⚠️Разом з тим, у постанові від 25.10.2019 у справі № 37/70 Верховний 🔸Суд погодився з позицією судів попередніх інстанцій, що сукупність встановлених у даній справі обставин, зокрема, тривалого невиконання судового рішення, не надання боржником жодного обґрунтування щодо суми грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, а також не підтвердження тієї обставини, що арештований рахунок використовувався виключно з метою оплати праці та здійснення пов'язаних відрахувань, наявності інших рахунків, які використовуються з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, або інших обставин, які підтверджують неможливість використання арештованого рахунку для ведення господарської діяльності, можуть свідчити про зловживання боржником своїми правами та про безпідставне звільнення від обвєязку виконання судового рішення, що є неприпустимим.
🔸Верховний Суд на підставі аналізу норм законодавства щодо права працівників на одержання заробітної плати та обов'язковості виконання остаточного судового рішення у справі № 37/70 дійшов висновку про те, що ненадання скаржником доказів використання рахунку виключно з метою виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є підставою для відмови в задоволення скарги. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку.
🔸Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 344/8982/17 Касаційний цивільний суд зазначив: "Рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати, та навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають спеціального статусу. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України. ⚠️⚠️Скасовуючи постанову державного виконавця від 06 липня 2017 року про накладення арешту на кошти боржника, що перебувають на рахунку № НОМЕР5 , відкритому у ПАТ «ПУМБ», суди попередніх інстанцій не урахували, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, а є поточним, призначеним для зберігання коштів та здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі для виплати заробітної плати, а відтак дійшли помилкового висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця".
🔥Ураховуючи, що колегія суддів бажає відступити від висновку щодо обов'язковості скасування постанови про (визнання незаконними / неправомірними дій державного / приватного виконавця щодо) накладення арешту на кошти, розміщені на рахунках боржника, які використовуються, зокрема, для виплати заробітної плати працівникам, викладеному у постанові від 09.08.2019 у справі № 913/958/16, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів), справа № 905/361/19 підлягає передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
▫️У постанові від 09.08.2019 у справі № 913/958/16 Верховний Суд зазначив: "встановивши, що рахунки № НОМЕР2 , № НОМЕР3 , № НОМЕР4 , №2600730529237, які відкриті боржником в АТ "Ощадбанк", є рахунками із спеціальним режимом та використовуються ПАТ "Луганськгаз", зокрема, для виплати заробітної плати працівникам, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про неможливість накладення на них арешту".
⚠️Разом з тим, у постанові від 25.10.2019 у справі № 37/70 Верховний 🔸Суд погодився з позицією судів попередніх інстанцій, що сукупність встановлених у даній справі обставин, зокрема, тривалого невиконання судового рішення, не надання боржником жодного обґрунтування щодо суми грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, а також не підтвердження тієї обставини, що арештований рахунок використовувався виключно з метою оплати праці та здійснення пов'язаних відрахувань, наявності інших рахунків, які використовуються з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, або інших обставин, які підтверджують неможливість використання арештованого рахунку для ведення господарської діяльності, можуть свідчити про зловживання боржником своїми правами та про безпідставне звільнення від обвєязку виконання судового рішення, що є неприпустимим.
🔸Верховний Суд на підставі аналізу норм законодавства щодо права працівників на одержання заробітної плати та обов'язковості виконання остаточного судового рішення у справі № 37/70 дійшов висновку про те, що ненадання скаржником доказів використання рахунку виключно з метою виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є підставою для відмови в задоволення скарги. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку.
🔸Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 344/8982/17 Касаційний цивільний суд зазначив: "Рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати, та навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають спеціального статусу. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України. ⚠️⚠️Скасовуючи постанову державного виконавця від 06 липня 2017 року про накладення арешту на кошти боржника, що перебувають на рахунку № НОМЕР5 , відкритому у ПАТ «ПУМБ», суди попередніх інстанцій не урахували, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, а є поточним, призначеним для зберігання коштів та здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі для виплати заробітної плати, а відтак дійшли помилкового висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця".
🔥Ураховуючи, що колегія суддів бажає відступити від висновку щодо обов'язковості скасування постанови про (визнання незаконними / неправомірними дій державного / приватного виконавця щодо) накладення арешту на кошти, розміщені на рахунках боржника, які використовуються, зокрема, для виплати заробітної плати працівникам, викладеному у постанові від 09.08.2019 у справі № 913/958/16, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів), справа № 905/361/19 підлягає передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
⚠️Виконавче провадження поглиблений курс!
🔹Курс ознайомить із організацією діяльності органів ДВС та приватних виконавців. Студенти опанують особливості механізму виконавчого провадження, вивчать юрисдикцію і компетенції відповідних судів та особливості звернення стягнення на майно боржника. #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник
🔹Навчальні матеріали розроблено разом з Міністерством Юстицій України та та за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
1. Судові рішення, види та зміст
2. Оформлення виконавчих документів
3. Судовий контроль за виконанням рішення
4. Виправлення помилки у виконавчому документі
5. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
6. Порядок звернення стягнення на кошти, інше майно боржника
7. Арешт і вилучення майна (коштів) боржника
8. Розшук боржника та майна боржника
9. Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника
10. Порядок реалізації арештованого майна
11. Підстави та порядок зняття арешту з майна
12. Порядок звернення стягнення на нерухоме майно
13. Звернення стягнення на заставлене майно та предмет іпотеки
14. Звернення стягнення на кошти та майно боржника
15. Умови та порядок звернення стягнення на доходи боржника
16. Порядок стягнення аліментів
17. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити або утриматися від вчинення дій
18. Виконання рішення про виселення боржника та вселення
19. Передача стягувачу предметів, зазначених у ВД
20. Порядок виконання виконавчих написів, вчинених на аграрних розписках
21. Основи організації та діяльності органів ДВС; вимоги, кваліфікаційна комісія приватних виконавців
22. Зупинення діяльності приватного виконавця
23. Припинення діяльності приватного виконавця
24. Винагорода приватного виконавця
25. Дисциплінарна комісія приватних виконавців
🔹EdEra — студія онлайн-освіти. Ми робимо онлайн-освіту в Україні якісною та доступною. Наша команда створює онлайн-курси, спецпроекти, інтерактивні підручники та освітні блоги. Навчальні матеріали на нашому сайті безкоштовні та доступні 24/7.
🔹Курс ознайомить із організацією діяльності органів ДВС та приватних виконавців. Студенти опанують особливості механізму виконавчого провадження, вивчать юрисдикцію і компетенції відповідних судів та особливості звернення стягнення на майно боржника. #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник
🔹Навчальні матеріали розроблено разом з Міністерством Юстицій України та та за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
1. Судові рішення, види та зміст
2. Оформлення виконавчих документів
3. Судовий контроль за виконанням рішення
4. Виправлення помилки у виконавчому документі
5. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
6. Порядок звернення стягнення на кошти, інше майно боржника
7. Арешт і вилучення майна (коштів) боржника
8. Розшук боржника та майна боржника
9. Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника
10. Порядок реалізації арештованого майна
11. Підстави та порядок зняття арешту з майна
12. Порядок звернення стягнення на нерухоме майно
13. Звернення стягнення на заставлене майно та предмет іпотеки
14. Звернення стягнення на кошти та майно боржника
15. Умови та порядок звернення стягнення на доходи боржника
16. Порядок стягнення аліментів
17. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити або утриматися від вчинення дій
18. Виконання рішення про виселення боржника та вселення
19. Передача стягувачу предметів, зазначених у ВД
20. Порядок виконання виконавчих написів, вчинених на аграрних розписках
21. Основи організації та діяльності органів ДВС; вимоги, кваліфікаційна комісія приватних виконавців
22. Зупинення діяльності приватного виконавця
23. Припинення діяльності приватного виконавця
24. Винагорода приватного виконавця
25. Дисциплінарна комісія приватних виконавців
🔹EdEra — студія онлайн-освіти. Ми робимо онлайн-освіту в Україні якісною та доступною. Наша команда створює онлайн-курси, спецпроекти, інтерактивні підручники та освітні блоги. Навчальні матеріали на нашому сайті безкоштовні та доступні 24/7.
Коли настає момент фактичного виконання судового рішення про стягнення грошових коштів ?
#Арешт_коштів #Боржник
🔥Правова позиція Верховного Суду згідно з Постановою від 31 липня 2019 року у справі № 910/3692/18
🔸Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України.
🔸Зазначені дії засвідчують платіжний, розрахунковий характер відносин, що виникають між органами Державної виконавчої служби, Казначейства, боржником та стягувачем.
🔸Разом з цим, слід врахувати, що в даному випадку виконавець, хоча й від імені держави, однак діє "саме в інтересах стягувача" задля виконання судового рішення, яке постановлено на користь останнього, тобто, стягувач фактично наділяє виконавця своїм правом на одержання належних йому грошових коштів, а виконавець на цей період стає "отримувачем" таких коштів.
🔸Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
⚠️Таким чином, моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.
#Арешт_коштів #Боржник
🔥Правова позиція Верховного Суду згідно з Постановою від 31 липня 2019 року у справі № 910/3692/18
🔸Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України.
🔸Зазначені дії засвідчують платіжний, розрахунковий характер відносин, що виникають між органами Державної виконавчої служби, Казначейства, боржником та стягувачем.
🔸Разом з цим, слід врахувати, що в даному випадку виконавець, хоча й від імені держави, однак діє "саме в інтересах стягувача" задля виконання судового рішення, яке постановлено на користь останнього, тобто, стягувач фактично наділяє виконавця своїм правом на одержання належних йому грошових коштів, а виконавець на цей період стає "отримувачем" таких коштів.
🔸Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
⚠️Таким чином, моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.
⚠️Шановні колеги, нагадуємо Вам, що в описі нашого каналу містяться хештеги.
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію
ЗНІМІТЬ АРЕШТ З РАХУНКІВ, НАМ ПОТРІБНО ПЛАТИТИ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ
#Арешт_коштів
«Зніміть арешт з рахунків, нам потрібно платити заробітну плату та податки»- таке прохання досить часто чують державні та приватні виконавці від керівників та представників підприємств -боржників.
В юридичній пресі навіть можна зустріти публікації юристів, які з посиланням на судову практику намагаються довести існування у юридичної особи рахунків які призначені для виплати заробітної плати та сплати податків та зборів, та які мають бути «недоторканними» для виконавців.
Чи відповідає це дійсності, чи можливе повне або часткове зняття арешту з рахунку боржника для виплат заробітної плати та податків, та чи не порушує це законні інтереси стягувача, спробуємо розібратися у цій публікації.
#Арешт_коштів
«Зніміть арешт з рахунків, нам потрібно платити заробітну плату та податки»- таке прохання досить часто чують державні та приватні виконавці від керівників та представників підприємств -боржників.
В юридичній пресі навіть можна зустріти публікації юристів, які з посиланням на судову практику намагаються довести існування у юридичної особи рахунків які призначені для виплати заробітної плати та сплати податків та зборів, та які мають бути «недоторканними» для виконавців.
Чи відповідає це дійсності, чи можливе повне або часткове зняття арешту з рахунку боржника для виплат заробітної плати та податків, та чи не порушує це законні інтереси стягувача, спробуємо розібратися у цій публікації.
PRAVO.UA
Зніміть арешт із рахунків, нам потрібно платити заробітну плату
«Зніміть арешт із рахунків, нам потрібно платити заробітну плату та...
Щодо примусового відкриття банківської скриньки за поданням приватного виконавця
#Арешт_коштів #Боржник #Дії_бездії
⏬Фабула справи: приватний виконавець звернувся до суду з поданням про примусове відкриття банківської скриньки.
✖️Ухвалою районного суду у задоволенні подання приватного виконавця відмовлено.
✖️Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу приватного виконавця залишено без задоволення, ухвалу районного суду залишено без змін.
☝️Мотивація касаційної скарги: приватний виконавець зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що боржник не виконує судове рішення, про що свідчить сам факт наявності відкритого виконавчого провадження, у межах якого тривають виконавчі дії, спрямовані на його виконання. Постанову про відкриття виконавчого провадження боржник не отримує, тому неможливо надати докази його повідомлення про відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, відомості про відкрите виконавче провадження та вся інформація про нього міститься в Єдиному реєстрі боржників, який є відкритим і розміщується на офіційному сайті Міністерства юстиції України, а тому боржник не міг не знати про наявність відкритого виконавчого провадження, за яким він є боржником.
🔥Правова позиція Верховного Суду: проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
🔸Ч. 1 ст. 439 ЦПК України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
⚠️Висновки: рішення суду про проникнення в житло боржника має бути мотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
🔸Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
#Арешт_коштів #Боржник #Дії_бездії
⏬Фабула справи: приватний виконавець звернувся до суду з поданням про примусове відкриття банківської скриньки.
✖️Ухвалою районного суду у задоволенні подання приватного виконавця відмовлено.
✖️Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу приватного виконавця залишено без задоволення, ухвалу районного суду залишено без змін.
☝️Мотивація касаційної скарги: приватний виконавець зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що боржник не виконує судове рішення, про що свідчить сам факт наявності відкритого виконавчого провадження, у межах якого тривають виконавчі дії, спрямовані на його виконання. Постанову про відкриття виконавчого провадження боржник не отримує, тому неможливо надати докази його повідомлення про відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, відомості про відкрите виконавче провадження та вся інформація про нього міститься в Єдиному реєстрі боржників, який є відкритим і розміщується на офіційному сайті Міністерства юстиції України, а тому боржник не міг не знати про наявність відкритого виконавчого провадження, за яким він є боржником.
🔥Правова позиція Верховного Суду: проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
🔸Ч. 1 ст. 439 ЦПК України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
⚠️Висновки: рішення суду про проникнення в житло боржника має бути мотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
🔸Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
Велика Палата Верховного Суду⚖️, в межах розгляду судової справи та касаційної скарги ДП «Енергоринок» (підтримала його доводи) та визначилась у багаторічній дискусії, що велась у різних судових юрисдикція щодо можливості накладення арешту на банківські рахунки Боржника, які використовуються для виплати заробітної плати.
#Дії_бездії #Арешт_коштів
Перед судом ставили нелегку задачу, усунути прогалину законодавства та фактично визначитись із пріоритетністю конституційних прав громадян, надавши перевагу одних над іншими.
❗️З однієї сторони - працівники Боржника, їх право на заробітну платну, яке захищається Конституцією України та Конвенцією про захист заробітної плати. При цьому, за невиплату заробітної плати керівника підприємства може бути притягнуто до кримінальної відповідальності (ст. 175 КК України). В контексті роботи стратегічних підприємства, така законодавча не визначеність несла ризики сталого функціонування всієї галузі.
❗️З іншої сторони - логічними виглядають доводи іншої сторони Стягувача, якому статтею 129 -1 Конституції України гарантується виконання судового рішення, яким підтверджено невиконання зобов’язання Боржника, а отже і заробітна плата для його працівників.
При цьому, внаслідок звільнення від арешту одного єдиного, так званого зарплатного рахунку, Боржник отримував можливість ухилятися від виконання судового рішення. Відсутність механізму контролю зі цільовим використанням таких коштів, дозволяло спрямовувати звільнені з-під арешту кошти не на виплату заробітної плати, а на виведення з таких рахунків коштів.
ВИСНОВКИ Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020:
✅ рахунок, який використовується для зберігання коштів для виплати заробітної плати не є рахунком зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено;
✅ зобов’язання із оплати праці має пріоритет над всіма іншими зобов’язання зобов’язаннями Боржника;
✅ підставою для зняття виконавцем (судом) арешту з коштів, що використовуються для оплати праці, є документальне доведення Боржником у якому саме розмірі виникли зобов’язання з виплати заробітної плати;
✅ інші кошти, що знаходяться на такому рахунку, повинні бути джерелом для виконання судового рішення.
Зазначені висновки свідчать скоріше про те, що Велика Палата Верховного Суду намагалась знайти баланс між наведеними правами громадян та механізм який з однієї сторони забезпечить гарантію по виплаті заробітної плати працівникам Боржника, а з іншого контроль за цільовим використанням таких коштів.
Постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 можливо завантажити в форматі PDF нижче↙️
#Дії_бездії #Арешт_коштів
Перед судом ставили нелегку задачу, усунути прогалину законодавства та фактично визначитись із пріоритетністю конституційних прав громадян, надавши перевагу одних над іншими.
❗️З однієї сторони - працівники Боржника, їх право на заробітну платну, яке захищається Конституцією України та Конвенцією про захист заробітної плати. При цьому, за невиплату заробітної плати керівника підприємства може бути притягнуто до кримінальної відповідальності (ст. 175 КК України). В контексті роботи стратегічних підприємства, така законодавча не визначеність несла ризики сталого функціонування всієї галузі.
❗️З іншої сторони - логічними виглядають доводи іншої сторони Стягувача, якому статтею 129 -1 Конституції України гарантується виконання судового рішення, яким підтверджено невиконання зобов’язання Боржника, а отже і заробітна плата для його працівників.
При цьому, внаслідок звільнення від арешту одного єдиного, так званого зарплатного рахунку, Боржник отримував можливість ухилятися від виконання судового рішення. Відсутність механізму контролю зі цільовим використанням таких коштів, дозволяло спрямовувати звільнені з-під арешту кошти не на виплату заробітної плати, а на виведення з таких рахунків коштів.
ВИСНОВКИ Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020:
✅ рахунок, який використовується для зберігання коштів для виплати заробітної плати не є рахунком зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено;
✅ зобов’язання із оплати праці має пріоритет над всіма іншими зобов’язання зобов’язаннями Боржника;
✅ підставою для зняття виконавцем (судом) арешту з коштів, що використовуються для оплати праці, є документальне доведення Боржником у якому саме розмірі виникли зобов’язання з виплати заробітної плати;
✅ інші кошти, що знаходяться на такому рахунку, повинні бути джерелом для виконання судового рішення.
Зазначені висновки свідчать скоріше про те, що Велика Палата Верховного Суду намагалась знайти баланс між наведеними правами громадян та механізм який з однієї сторони забезпечить гарантію по виплаті заробітної плати працівникам Боржника, а з іншого контроль за цільовим використанням таких коштів.
Постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 можливо завантажити в форматі PDF нижче↙️
Чинним законодавством України не передбачено відкриття субєктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.
#Арешт_коштів
З установлених судами обставин вбачається, що рахунок боржника, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Правова позиція Верховного Суду: положеннями ст. 52 Закону «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) т визначено, що не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобовязані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Тобто, у випадку накладення державним виконавцем арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, передбачено відповідний порядок дій банку, іншої фінансової установи, при цьому постанова про арешт коштів боржника в цій частині не підлягає до виконання.
Виконуючи рішення суду, державний виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобовязаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII).
#Арешт_коштів
З установлених судами обставин вбачається, що рахунок боржника, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Правова позиція Верховного Суду: положеннями ст. 52 Закону «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) т визначено, що не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобовязані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Тобто, у випадку накладення державним виконавцем арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, передбачено відповідний порядок дій банку, іншої фінансової установи, при цьому постанова про арешт коштів боржника в цій частині не підлягає до виконання.
Виконуючи рішення суду, державний виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобовязаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII).
Щодо тлумачення заборони вчиняти виконавчі дії, зазначеної у п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»
#Реалізація_майна #Арешт_коштів #Арешт_майна
Відмовляючи в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», поширюється на виконання рішення у справі № 911/5057/15 про стягнення грошових коштів, у зв'язку з чим дійшли висновку щодо правомірності винесення ВДВС постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
⚠️Однак, Верховний Суд не погоджується з таким тлумаченням та застосуванням п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, оскільки зі змісту наведеної норми прямо вбачається, що заборона на вчинення виконавчих дій не стосується стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, тоді як предметом стягнення у цій справі є саме грошові кошти.
Верховний Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що з урахуванням заборони, встановленої п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент його прийняття, законодавцем в основу правового регулювання, визначеного цією нормою права, було покладено як принцип обовязковості виконання судових рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження обєктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки, національної безпеки та з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.
☝️Висновки: винятком із заборони, зазначеної у п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», є стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто, вказаною нормою Закону з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема грошові кошти.
#Реалізація_майна #Арешт_коштів #Арешт_майна
Відмовляючи в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», поширюється на виконання рішення у справі № 911/5057/15 про стягнення грошових коштів, у зв'язку з чим дійшли висновку щодо правомірності винесення ВДВС постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
⚠️Однак, Верховний Суд не погоджується з таким тлумаченням та застосуванням п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, оскільки зі змісту наведеної норми прямо вбачається, що заборона на вчинення виконавчих дій не стосується стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, тоді як предметом стягнення у цій справі є саме грошові кошти.
Верховний Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що з урахуванням заборони, встановленої п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент його прийняття, законодавцем в основу правового регулювання, визначеного цією нормою права, було покладено як принцип обовязковості виконання судових рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження обєктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки, національної безпеки та з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.
☝️Висновки: винятком із заборони, зазначеної у п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», є стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто, вказаною нормою Закону з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема грошові кошти.
Та сама постанова ВС КЦС від 03.02.2021 (справа № 756/1927/16-ц) щодо #Арешт_коштів боржника🔥 Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
⚠️При цьому, арешт на рахунок боржника !не унеможливлює! отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок судів про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати є необґрунтованим.
Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
❗️ Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
⚠️При цьому, арешт на рахунок боржника !не унеможливлює! отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок судів про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати є необґрунтованим.
Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
❗️ Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19.
Колеги, з цією військовою агресією ᵣосії, зовсім забули про актуальні позиції ВС щодо відкриття виконавчих провадження за місцем знаходження майна (коштів) боржника, виправляємося💪🇺🇦👇
Наявність у боржника відкритого кредитного банківського рахунку, без власних коштів боржника, не є його майном у такому банку.
#Арешт_коштів #Відкриття_ВП
Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду згідно постанови від 08.02.2022 у справі № 580/905/21
🔸Гроші банку на кредитних рахунках не можна ототожнювати із власними коштами божника.
🔸Водночас наявність банківського рахунку в місті Києві не гарантує, що на цьому рахунку є грошові кошти, зокрема у розмірі 0,30 грн, які належать боржнику, а не банку.
🔸Сама по собі наявність карткового рахунку, відкритого для обліку поточної заборгованості позивача по кредитній угоді не свідчить про наявність у боржника майна у вигляді власних грошових коштів на території міста Києва.
🔸При цьому, майном на яке може бути звернено стягнення є, зокрема, кошти, а не рахунки в банку. Відтак, наявність у боржника банківських рахунків не свідчить про наявність у боржника майна в такому банку та не є таким майном.
Наявність у боржника відкритого кредитного банківського рахунку, без власних коштів боржника, не є його майном у такому банку.
#Арешт_коштів #Відкриття_ВП
Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду згідно постанови від 08.02.2022 у справі № 580/905/21
🔸Гроші банку на кредитних рахунках не можна ототожнювати із власними коштами божника.
🔸Водночас наявність банківського рахунку в місті Києві не гарантує, що на цьому рахунку є грошові кошти, зокрема у розмірі 0,30 грн, які належать боржнику, а не банку.
🔸Сама по собі наявність карткового рахунку, відкритого для обліку поточної заборгованості позивача по кредитній угоді не свідчить про наявність у боржника майна у вигляді власних грошових коштів на території міста Києва.
🔸При цьому, майном на яке може бути звернено стягнення є, зокрема, кошти, а не рахунки в банку. Відтак, наявність у боржника банківських рахунків не свідчить про наявність у боржника майна в такому банку та не є таким майном.