"Шановні користувачі Державного реєстру обтяжень рухомого майна!

Повідомляємо,що в даний час державним підприємством «Національні інформаційні системи» проводяться роботи з налаштування нового програмного забезпечення та технічного обладнання, що забезпечує роботу Державного реєстру обтяжень рухомого майна.У зв’язку з чим доступ до Реєстру обмежено.Орієнтовний час відновлення роботи Державного реєстру обтяжень рухомого майна 02.04.2019 14:00.

Приносимо свої вибачення за тимчасові незручності та дякуємо за розуміння."
З офіційного сайту nais.gov.ua

Відсутність належного матеріального забезпечення органу державної виконавчої служби не може бути підставою для звільнення державного виконавця від обов’язків, передбачених у законі. Про це в постанові від 11.03.2019 нагадав Верховний Суд.

Без порушення прав
Громадянка звернулася до суду зі скаргою на дії головного держвиконавця міської ДВС. Скарга обґрунтована тим, що в міському відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження стосовно виконання судового рішення про стягнення з неї коштів на користь іншої особи.
29.03.2017 жінка отримала постанову держвиконавця про призначення експерта для участі в провадженні. У постанові виконавець неправильно зазначив суму, яка підлягає стягненню, — 519388 грн. — замість правильної — 376047 грн. — та вчасно не направив постанову на адресу громадянки.

Тому заявниця просила визнати дії виконавця щодо завищення суми боргу та невчасного направлення постанови неправомірними, а саму постанову — скасувати.
Суд першої інстанції в задоволенні скарги відмовив. Зважено на відсутність підстав для визнання дій посадової особи щодо внесення до оскарженої постанови неправильної інформації про суми заборгованості неправомірними, оскільки держвиконавцю заборонено вносити зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження, а заявниця не довела порушення її прав. Суд установив, що державний виконавець оскаржену постанову направив несвоєчасно, але це не вплинуло на права й обов’язки заявниці.
Апеляційний суд скаргу задовольнив частково. Несвоєчасне направлення на адресу скаржниці постанови визнано неправомірним. В іншій частині рішення першої інстанції залишено без змін. Ухвалаапеляційного суду мотивована тим, що держвиконавець не виконав покладеного на нього обов’язку, передбаченого в ст.28 закону «Про виконавче провадження», чим порушено права боржника.

Фатальне недофінансування
У касаційній скарзі міський відділ ДВС просив залишити в силі рішення першої інстанції, посилаючись на те, що оскаржена постанова була надіслана із запізненням, оскільки у відділі ДВС були відсутні поштові марки для направлення документів. Тому, мовляв, вина держвиконавця в несвоєчасному направленні постанови відсутня. До того ж несвоєчасне направлення постанови не призвело до порушення прав боржника.

У постанові №2-363-10 ВС наголосив на такому. У ч.2 ст.19 Конституції передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

За змістом ч.1 ст.28 закону «Про виконавче провадження», копії постанов та інші документи надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про припинення виконавчого провадження, повідомлення про відмову в прийнятті виконавчого документа до виконання, постанов, передбачених у пп.1—4 ч.9 ст.71 цього закону, які надсилаються рекомендованими листами. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше від наступного робочого дня з дня їх винесення.

Установивши, що постанова про призначення експерта для участі у виконавчому провадження була направлена виконавцем на адресу боржника з порушенням термінів, передбачених у законі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та визнання неправомірними дій виконавця щодо несвоєчасного надіслання оскарженої постанови. Відсутність належного матеріального забезпечення органу ДВС не може бути підставою для звільнення держвиконавця від обов’язків, передбачених у законі.

Урахувавши наведене, колегія суддів вирішила залишити касаційні скарги без задоволення, а ухвалу апеляційної інстанції — без змін.

СВІТЛАНА ГЛУЩЕНКО: РІШЕННЯ СУДУ УКРАЇНИ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ ПІДЛЯГАЄ ВИКОНАННЮ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШОЇ КРАЇНИ

Серед українців, які перебувають за кордоном, є ті, хто ухиляється від сплати аліментів. Це створює низку життєвих проблем для їхніх дітей, які залишилися в Україні. Щоб захистити їхні інтереси, в Мін'юсті розробили кілька важливих рекомендацій. Про це повідомила заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко виданню «Сьогодні».

«Переїзд дитини або батька-платника аліментів на постійне місце проживання за кордон, зміна ними громадянства не позбавляють дитину права на утримання. Якщо дитина живе в Україні, а батько – за кордоном, позов про стягнення аліментів може бути подано до суду в Україні, за місцем проживання дитини», - зазначила Світлана Глущенко.

За її словами, якщо рішення про стягнення аліментів з батька, який проживає за кордоном, буде ухвалено судом України, це рішення на території іншої країни буде виконуватися відповідно до Договору про надання правової допомоги.

«Рішення суду України підлягає виконанню на території іншої країни після його визнання. З метою звернення з клопотанням про визнання і виконання рішення суду України до компетентного органу іншої країни зацікавлена особа звертається до суду України, який ухвалив рішення. Далі належним чином оформлене клопотання направляється компетентному органу іншої країни в порядку, передбаченому міжнародним договором України», - повідомила про порядок дій Світлана Глущенко.
#АЛІМЕНТИ
Вона уточнила: у більшості випадків такі клопотання за посередництва обласних територіальних управлінь юстиції надсилаються до Міністерства юстиції для подальшого відправлення компетентним іноземним органам.

«Виконання судового рішення на території іншої країни відбувається відповідно до її законодавства», - додала заступник Міністра.

Як стягнути аліменти на території іншої країни
#АЛІМЕНТИ

Переїзд дитини або батька - платника аліментів на постійне місце проживання за кордон, зміна ними громадянства не позбавляють дитину права на утримання. Якщо дитина живе в Україні, а батько - за кордоном, позов про стягнення аліментів може бути подано до суду в Україні, за місцем проживання дитини.

Якщо рішення про стягнення аліментів з батька, який проживає за кордоном, буде ухвалено судом України, це рішення на території іншої країни виконуватиметься відповідно до Договору про надання правової допомоги.

Рішення суду України підлягає виконанню на території іншої країни після його визнання. Для звернення з клопотанням про визнання і виконання рішення суду України до компетентного органу іншої країни зацікавлена особа звертається до суду України, який ухвалив рішення.

Далі належним чином оформлене клопотання направляється компетентному органу іншої країни в порядку, передбаченому міжнародним договором України.

У більшості випадків такі клопотання за посередництва обласних територіальних управлінь юстиції надсилаються до Мін'юсту для подальшого відправлення компетентним іноземним органам.

Подача позовної заяви через Електронний суд: покрокова інструкція

Підсистема «Електронний суд» забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу. За допомогою сервісу Електронного суду учасники судового процесу можуть подавати до суду процесуальні документи (позовні заяви, клопотання тощо) в електронному форматі.
ПОВНА СТАТТЯ ⏬

Наша непостійна рубрика #НАЙЦІННІШІ_ЛОТИ 👍

Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться в його володінні (наприклад, інформація щодо використання бюджетних коштів або копія рішення сесії міської ради). Тобто йдеться про раніше створену інформацію, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник не повинен створювати нову інформацію (готувати аналітику, надавати роз’яснення тощо.
#ЗВЕРНЕННЯ
Потрібно відрізняти “Запит на інформацію” від “Звернення громадянина”. Звернення – це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Звернення регулюються спеціальним Законом України «Про звернення громадян». Закон «Про звернення громадян» не дозволяє надсилати звернення в електронній формі, воно має бути оформлене у вигляді документа і відправлене, або передане у відповідний орган.
СТАТТЯ З ПРОТОКОЛУ⏬

​​Практична дискусія: “Виконання судових рішень в Україні: практика, проблеми, перспективи”
Формат: ЗУСТРІЧ БЕЗ КРАВАТОК
«Суд виграли! Що далі?»
Якщо ви хоч раз задавались таким питанням самі або чули його від своїх клієнтів, ви однозначно стикались з проблемою виконання рішення суду. Звертаючись до суду за захистом своїх прав як до останьої (в нашому розумінні) інстанції, багато хто не завжди уявляє з чим йому доведеться зтикнутись після отримання такого довгоочікуваного рішення.
Система виконання судових рішень та законодааство що регулює цю сферу за останні роки суттєво змінилась як по своїй структурі так і по своїм повноваженням. Але це не озачає що виконати рішення суду стало легко та просто.
Бажаєте розібратись в состанніх тенденціях виконання судових рішень, почути досвід колег та думки виконавці, обговорити основні проблемні питання з якими стикаються і виконавці і сторони під час здійснення примусового виконання.
Обговоримо лише практичні аспекти. Мінімум теорії – максимум практики!
Зацікавило?
Реєстрація за посиланням: https://u.to/pOULFQ

Питання для обговорення:
- останні тенденції в законодавстві про виконавче провадження;
- гарантії держави щодо виконання судових рішень;
- приватні чи державні виконавці;
- кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду;
- відповідальність виконавців за бездіяльність та відшкодування шкоди завданої їх діями або бездіяльністю;
- нестандартні підходи до виконання судових рішень, або чого бояться боржники;
- суд як контролер виконання рішення суду.

Серед доповідачів:
- Надія Вороницька-Гайдак, адвокат, керуючий партнер АО Femida Legal Association;
- Приватний виконавець Ляпін Дмитро Валентинович;
- Андрей Авторгов, приватний виконавець;
- Артем Багінський, адвокат АБ «Артема Багінського»;
- Marina Demchenko, адвокат старший партнер АО Femida Legal Association.

Запрошуються до участі: адвокати, представники ДВС, МЮУ, приватні виконавці, представники правоохоронних органів та судівського корпусу.

Організатори: FEMIDA.UA та ААУ, Рада адвокатів Чернігівської області
Дата заходу: 17 травня 2019 року
Початок реєстрації:10:15
Час проведення: 11:00-16:00
Місце проведення: Готель Reikartz Чернігів,
м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка 22.

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження про стягнення аліментів за рішенням суду не наділений повноваженнями щодо своєчасності та правильності нарахування підприємством заробітної плати, з якої проводиться відрахування, а лише контролює правильність відрахувань із нарахованої заробітної плати боржника та своєчасність і повноту перерахувань коштів у рахунок аліментів на користь стягувача. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.03.2019 у справі №653/3230/14-ц.
#АЛІМЕНТИ
Про це та інші рішення Верховного Суду у справах щодо виконавчого провадження і не тільки читайте на каналі "Судова практика" - https://tttttt.me/judicial_practice

ВС/КЦС: Дія мораторію на примусове стягнення майна громадян, яке забезпеченням за валютними кредитами розповсюджується і на позасудовий порядок такого стягнення (ВС/КЦС № 465/1310/17 від 31.10.2018)
#АРЕШТ_МАЙНА #ІПОТЕКА

У 2014 році у зв’язку із стрімким знеціненням національної валюти Верховною Радою України було прийнято Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Згідно вказаного Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валют.
Однак, нормами згаданого нормативно-правового акту не конкретизовано на стягнення у якому порядку розповсюджується така заборона.
У даній справі боржник звернувся до суду із позовом до колекторської фірми про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним.
Відповідно до позовних вимог рішенням суду з позивача на користь відповідача було стягнуто суму заборгованості за кредитним договором, забезпеченим іпотекою...
ПОВНА СТАТТЯ⏬

Проблематика стягнення аліментів з інвалідів
#АЛІМЕНТИ
#Чужихдітейнебуває на сьогоднішній день, мабуть, найбільш популяризований проект Міністерства юстиції України. За офіційними даними, лише за минулий рік стягнуто понад 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тисяч дітей. Загалом же за час існування ініціативи було повернуто 5,2 млрд грн боргів за аліментами.
Проте чи не можуть бути порушені при захисті прав дітей права батьків? Інваліди в Україні є однією з найбільш вразливих категорій населення, і питання стягнення аліментів саме з цієї групи боржників є найбільш гострим та незрозумілим для виконавців.

З 1 січня 2019 року мінімально рекомендований розмір аліментів становить: для дітей до 6 років — 1626 гривень, від 6 до 18 років — 2027 гривень відповідно до підписаного Президентом 25 липня 2018 року Закону України №2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту прав дитини на належне утримання».

Згідно з нормами ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальна пенсія по інвалідності у 2019 році з 1 січня становить1497 грн, з 1 липня — 1564 грн, з 1 грудня — 1638 грн. При цьому, відповідно по постанови КМУ №654 від 16.07.2008 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину. Особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень. Таким чином, не маючи змоги працювати та навіть маючи надбавки, пенсіонер з інвалідністю фізично не може сплачувати необхідні аліменти на дитину, навіть якщо дитина тільки одна, а інвалід отримує урядові доплати.

Який же порядок стягнення аліментів відповідно до нового законодавства?
ПОВНА СТАТТЯ ⏬

​​ВС/КАС: Зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є окремим та самостійним засобом судового контролю за виконанням судового рішення (ВС/КАС № 556/2081/17 від 16.10.2018)

Цікаве судове рішення, яке стосується питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах в якому Касаційним адміністративним судом вказано на процесуальні норми ,які регулюють форму подання відповідних заяв до судів.
У даній справі заявник звернувся до суду із заявою в порядку ст. 267 КАС України у попередній редакції у якій просив витребувати від боржника, який є суб’єктом владних повноважень звіт про виконання судового рішення щодо надання сім'ї заявника житла та за наслідками розгляду звіту або його неподання, накласти на селищного голову штраф у розмірі 40 мінімальних заробітних плат.

Ухвалами місцевого та апеляційного судів вказану заяву повернуто заявнику, оскільки така не відповідає вимогам ч. 9 ст. 267 КАС України оскільки у заяві не зазначено номер адміністративної справи; відомостей про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформації про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; інформації про хід виконавчого провадження; документу про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; переліку документів та інших матеріалів, що додаються.

На згадані рішення заявником було подано касаційну скаргу з тих підстав, що оскільки заявник не просив суд, в порядку частини 9 статті 267 КАС України, визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинених суб'єктом владних повноважень, а, у відповідності до ч. 1-5 ст. 267 КАС України, просив зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та накласти штраф. Відтак, вимоги до заяви, вказані у ч. 9 ст. 267 КАС України не можуть поширюватися на вимоги щодо заяви, поданої у відповідності до п.1-5 ст. 267 КАС України.
Зазначені доводи Касаційний адміністративний суд визнав слушним та касаційну скаргу задовольнив.
У своїй постанові КАС зазначив, що приписами статті 267 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: - зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-8 ст. 267 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 9 ст. 267 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця (ч. 12 ст. 267 КАС України).

З системного аналізу норм ст. 267 КАС України вбачається виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

В свою чергу, законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.

Таким чином, вимоги до заяви, передбачені ч. 9 ст. 267 КАС України не можуть бути застосовані до заяв, поданих з вимогами, передбаченими ч.1-8 даної статті, а саме - про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, а також про накладення штрафу.
Автор: Кірюшин Артем Андрійович

Порядок зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні (РАХУНКИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ).
#АРЕШТ_МАЙНА #АРЕШТ_КОШТІВ

Згідно пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону підставою для зняття арешту з майна або його частини державним виконавцем є отримання державним виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто, державний виконавець знімає арешт з майна боржника на підставі п.1 ч. 4 ст. 59 Закону за наступних обов’язкових умов:
1) отримання документального підтвердження з банківської установи про те, що конкретний рахунок має спеціальний режим використання;
2) заборона на звернення стягнення, визначена законом.
Слід зазначити. що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

До того ж, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (ч. 2 ст. 48 Закону).

Необхідно розглянути поняття поточних рахунків із спеціальним режимом використання.
Стаття 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ (в редакції від 06.11.2016) зазначає, що банкам надається право відкривати для своїх клієнтів вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Відповідно до п. 7.1.2 ст. 7 вищезазначеного Закону, поточний рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
ПОВНА СТАТТЯ⏬

ДОСТУП ДО ДРОРМ
З 01.04.2019, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 № 386, державним підприємством «Національні інформаційні системи» запроваджується нове програмне забезпечення Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі – Реєстр) на платформі UnityBase із доступом через веб-інтерфейс (адреса підключення https://register.minjust.gov.ua) та веб-Портал для отримання інформації з Реєстру в електронній формі 👉(доступний за посиланням https://orm.minjust.gov.ua).

Ознайомитись з «Інструкцією користувача» по роботі з новим програмним забезпеченням Реєстру можна на офіційному сайті ДП «НАІС» у розділі «Державний реєстр обтяжень рухомого майна» у підрозділі «Методичні рекомендації».

Додатково зазначаємо, що в разі необхідності користувачі можуть звернутись до відповідної філії ДП «НАІС» для отримання інформаційно-консультативних послуг з навчання щодо роботи з новим програмним забезпеченням Реєстру відповідно до діючих договорів.

​​Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від того чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила ВП ВС, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію ВП ВС.

Детальніше за посиланням: bit.ly/2CXFsTd

Першй в Україні відкритий освітній телеграм канал з кримінального права України!

⚖️ - аналіз чинного кримінального законодавства;
⚖️ - аналіз законопроектів;
⚖️ - аналіз практики ВСУ;
⚖️ - аналіз рішень ЄСПЛ;

А також повнотекстові: лекції, підручники, монографії, коментарі кримінального кодексу, тести, схеми до університетського курсу з кримінального права України (Загальна та Особлива частини). Аудіо та відеолекції провідних викладачів Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Знати закон - знати свої права!
Адреса каналу: https://tttttt.me/cld_nlu