Реакція виконавця, при розгляді подання про обмеження боржника у праві виїзду за кордон України, коли у нього запитали чи є інші вагомі докази, що боржник умисно ухиляється від виконання виконавчого документа, окрім довідки про наявність закородонного паспорту та інформації про перетин кордону України😂
Законом України від 02.06.2016 № 1401-III «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» Перехідні положення Конституції України доповнено пунктом 161. За змістом пп. 11 пункту 161, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.
ПОВНА СТАТТЯ⏬
ПОВНА СТАТТЯ⏬
Я и закон
Об адвокатской монополии на представительство в судах: разъяснение суда – Я и закон
У нових редакціях процесуальних кодексів відбулись докорінні зміни у багатьох судових процедурах, починаючи від нових засобів доказування і закінчуючи запуском електронного судочинства. Про більшість процесуальних новел ми розповідали у своїх матеріалах на…
Досягнення повноліття не є підставою для звільнення від сплати аліментів у разі якщо дитина продовжує навчання ‼️(ВС/КЦС № 559/379/17-ц від 20.08.2018)
Положеннями частини першої статті 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже як вбачається із аналізу зазначеної норми підставами для стягнення аліментів після досягнення дитиною повнолітня є:
1. Продовження навчання;
2. Потреба у матеріальній допомозі;
3. Змога батьків у наданні такої допомоги;
При цьому частиною першою статті 200 СК України визначено, що суд призначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
У даній справі мати повнолітньої дитини звернулась до суду із позовом до свого колишнього чоловіка про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, мотивуючи її тим, що їх спільний з відповідачем син досяг повноліття та є студентом денної форми навчання першого курсу економічного факультету Державного університету імені Матея Бела, тому він не має можливості працювати й фактично перебуває на утриманні своєї матері.
ПОВНА СТАТТЯ ТА РІШЕННЯ СУДУ З ПРОТОКОЛУ ⬇️
Положеннями частини першої статті 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже як вбачається із аналізу зазначеної норми підставами для стягнення аліментів після досягнення дитиною повнолітня є:
1. Продовження навчання;
2. Потреба у матеріальній допомозі;
3. Змога батьків у наданні такої допомоги;
При цьому частиною першою статті 200 СК України визначено, що суд призначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
У даній справі мати повнолітньої дитини звернулась до суду із позовом до свого колишнього чоловіка про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, мотивуючи її тим, що їх спільний з відповідачем син досяг повноліття та є студентом денної форми навчання першого курсу економічного факультету Державного університету імені Матея Бела, тому він не має можливості працювати й фактично перебуває на утриманні своєї матері.
ПОВНА СТАТТЯ ТА РІШЕННЯ СУДУ З ПРОТОКОЛУ ⬇️
protocol.ua
Досягнення повноліття не є підставою для звільнення від сплати аліментів у разі якщо дитина продовжує навчання (ВС/КЦС № 559/379/17…
Цікаві судові рішення - Цивільне судочинство - Захист прав споживачів - безкоштовний юридичний портал №1 в Україні - Протокол
СВІТЛАНА ГЛУЩЕНКО: МІН’ЮСТ ВДОСКОНАЛЮЄ ПОРЯДОК ДОПУСКУ ДО ПРОФЕСІЇ ПРИВАТНИХ ВИКОНАВЦІВ ТА ПОРЯДОК ДІЯЛЬНОСТІ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ КОМІСІЇ ПРИВАТНИХ ВИКОНАВЦІВ
Міністерство юстиції України створює всі необхідні умови для становлення і розвитку незалежного та високопрофесійного інституту приватних виконавців в Україні. На цьому наголосила заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Світлана Глущенко.
За її словами, Україна послідовно виконує взяті на себе зобов’язання щодо проведення судової реформи, зокрема посилення системи виконання судових рішень. За домовленостями з нашими міжнародними партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом, було прийнято необхідну нормативну базу та вже з 2017 року в Україні почала діяти змішана система виконавчого провадження та створено абсолютно нову для України професію – приватний виконавець.
«Більше ніж за 2 роки з початку запровадження інституту приватних виконавців було забезпечено понад 2 500 місць для навчання. Понад 1 500 осіб виявили бажання проходити навчання, а більше 1 200 осіб вже успішно завершили його. Наразі більше 150 приватних виконавців внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України і вони розпочали повноцінну роботу», - зазначила Світлана Глущенко.
Вона зауважила, що створення Асоціації приватних виконавців дало початок становленню системи самоврядування приватних виконавців в Україні. Основна мета її діяльності - захист прав нового інституту.
«Міністерство юстиції з урахуванням євроінтеграційного курсу, міжнародних зобов’язань та думки представників професії, розуміючи важливість та незворотність процесу реформування сфери виконання рішень судів та інших органів, взяло чіткий курс на вдосконалення процесу допуску до професії приватних виконавців, порядку діяльності Дисциплінарної комісії та окремих норм, які регламентують діяльність як державних, так і приватних виконавців», - підкреслила заступник Міністра.
«Найближчим часом відбудеться прес-конференція щодо вдосконалення порядку допуску до професії приватних виконавців та порядку діяльності Дисциплінарної комісії приватних виконавців», - додала заступник Міністра юстиції.
Міністерство юстиції України створює всі необхідні умови для становлення і розвитку незалежного та високопрофесійного інституту приватних виконавців в Україні. На цьому наголосила заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Світлана Глущенко.
За її словами, Україна послідовно виконує взяті на себе зобов’язання щодо проведення судової реформи, зокрема посилення системи виконання судових рішень. За домовленостями з нашими міжнародними партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом, було прийнято необхідну нормативну базу та вже з 2017 року в Україні почала діяти змішана система виконавчого провадження та створено абсолютно нову для України професію – приватний виконавець.
«Більше ніж за 2 роки з початку запровадження інституту приватних виконавців було забезпечено понад 2 500 місць для навчання. Понад 1 500 осіб виявили бажання проходити навчання, а більше 1 200 осіб вже успішно завершили його. Наразі більше 150 приватних виконавців внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України і вони розпочали повноцінну роботу», - зазначила Світлана Глущенко.
Вона зауважила, що створення Асоціації приватних виконавців дало початок становленню системи самоврядування приватних виконавців в Україні. Основна мета її діяльності - захист прав нового інституту.
«Міністерство юстиції з урахуванням євроінтеграційного курсу, міжнародних зобов’язань та думки представників професії, розуміючи важливість та незворотність процесу реформування сфери виконання рішень судів та інших органів, взяло чіткий курс на вдосконалення процесу допуску до професії приватних виконавців, порядку діяльності Дисциплінарної комісії та окремих норм, які регламентують діяльність як державних, так і приватних виконавців», - підкреслила заступник Міністра.
«Найближчим часом відбудеться прес-конференція щодо вдосконалення порядку допуску до професії приватних виконавців та порядку діяльності Дисциплінарної комісії приватних виконавців», - додала заступник Міністра юстиції.
Я думав, ця "судова реформа" мене вже нічим не може здивувати. Але ні.
Знаєте, хто ЄДИНИЙ, кому вчора ввечері Вища рада правосуддя відмовила в призначенні суддею Верховного Суду серед 78 кандидатів?
Не російський громадянин Бенедисюк, який покривав суддів Майдану.
Не син кума Ківалова, який відпустив більше 20 п'яниць за кермом без жодного покарання. Не судді, які брали участь в злочинній схемі Татькова-Ємельянова.
Їх усіх призначать.
Відмовили судді Павлу Пархоменку (він на фото). Суддя Бахмацького районного суду, який нещодавно отримав звання "Честь року" за свою правозахисну діяльність у сфері прав дітей. Дітей! Суддю, якого ставлять у приклад і українська громадськість, і міжнарожні організації. Один із небагатьох, щодо кого не було взагалі жодних претензій.
Тобто зашкварені, прямо пов'язані з Януковичем і його бандою тітушки у мантіях в Верховному Суді - це ок. Єдиний, хто не ок - зразковий суддя-правозахисник.
І, підозрюю, тільки тому, що його підтримує громадянське суспільство.
Автор: Михайло Жернак
Знаєте, хто ЄДИНИЙ, кому вчора ввечері Вища рада правосуддя відмовила в призначенні суддею Верховного Суду серед 78 кандидатів?
Не російський громадянин Бенедисюк, який покривав суддів Майдану.
Не син кума Ківалова, який відпустив більше 20 п'яниць за кермом без жодного покарання. Не судді, які брали участь в злочинній схемі Татькова-Ємельянова.
Їх усіх призначать.
Відмовили судді Павлу Пархоменку (він на фото). Суддя Бахмацького районного суду, який нещодавно отримав звання "Честь року" за свою правозахисну діяльність у сфері прав дітей. Дітей! Суддю, якого ставлять у приклад і українська громадськість, і міжнарожні організації. Один із небагатьох, щодо кого не було взагалі жодних претензій.
Тобто зашкварені, прямо пов'язані з Януковичем і його бандою тітушки у мантіях в Верховному Суді - це ок. Єдиний, хто не ок - зразковий суддя-правозахисник.
І, підозрюю, тільки тому, що його підтримує громадянське суспільство.
Автор: Михайло Жернак
На Тернопільщині судитимуть пенсіонерку, яка побила державного виконавця під час спроби батька побачитися з донькою😧😧😧
На Тернопільщині передано до суду обвинувачення щодо пенсіонерки, яка побила державного виконавця і завадила виконати виконавче провадження
Водночас, наприкінці грудня 2018 року під час чергової спроби батька побачитися із своєю донькою, бабуся неповнолітньої вирішила не підкорятися законним вимогам державного виконавця, а умисно нанесла їй декілька ударів руками в спину, після чого зловила за руки та умисно виштовхнула її з території свого домоволодіння. Тим самим вчинила перешкоду державному виконавцю, у зв’язку із чим остання була вимушена припинити проведення виконавчих дій та спільно з стягувачем залишити територію господарства. Кременецькою місцевою прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно жительки Підволочиського району за ч.1 ст.125 та ч.1 ст.343 КК України, яка здійснила вплив на працівника органу державної виконавчої служби з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків та спричинила йому умисне легке тілесне ушкодження.
Детальніше читайте на УНІАН📌
На Тернопільщині передано до суду обвинувачення щодо пенсіонерки, яка побила державного виконавця і завадила виконати виконавче провадження
Водночас, наприкінці грудня 2018 року під час чергової спроби батька побачитися із своєю донькою, бабуся неповнолітньої вирішила не підкорятися законним вимогам державного виконавця, а умисно нанесла їй декілька ударів руками в спину, після чого зловила за руки та умисно виштовхнула її з території свого домоволодіння. Тим самим вчинила перешкоду державному виконавцю, у зв’язку із чим остання була вимушена припинити проведення виконавчих дій та спільно з стягувачем залишити територію господарства. Кременецькою місцевою прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно жительки Підволочиського району за ч.1 ст.125 та ч.1 ст.343 КК України, яка здійснила вплив на працівника органу державної виконавчої служби з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків та спричинила йому умисне легке тілесне ушкодження.
Детальніше читайте на УНІАН📌
www.unian.ua
На Тернопільщині судитимуть пенсіонерку, яка побила державного виконавця під час спроби батька побачитися з донькою
У такий спосіб жінка завадила батькові побачитися з власною дитиною.
Друзі! Не для кого не секрет, що соціальні мережі переходять на задній план. НАСТАВ ЧАС ДЛЯ МЕСЕНДЖЕРІВ!!!
З метою розширення та соціалізації нашої спільноти, ми утворюємо ВИКОНАВЧУ ГРУПУ !
Всі учасники виконавчої групи зможуть ділитися знаннями, досвідом та зокрема допомагати іншим у вирішення проблемних питань пов'язаних з процедурою виконавчого провадження - легше та зручніше.
✅ Долучайся до виконавчої групи ! Діліться нею з вашими колегами!
✅ Давайте розширемо нашу спільноту разом!
Фактичного виконання Вам!
З метою розширення та соціалізації нашої спільноти, ми утворюємо ВИКОНАВЧУ ГРУПУ !
Всі учасники виконавчої групи зможуть ділитися знаннями, досвідом та зокрема допомагати іншим у вирішення проблемних питань пов'язаних з процедурою виконавчого провадження - легше та зручніше.
✅ Долучайся до виконавчої групи ! Діліться нею з вашими колегами!
✅ Давайте розширемо нашу спільноту разом!
Фактичного виконання Вам!
Відшкодування майнової шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду, неможливе без встановлення факту неправомірності бездіяльності державного виконавця!
Позивач у кінці 2018 року звернулася до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа – Державна казначейська служба України про відшкодування майнової шкоди, посилаючись на те, що з 2001 року у відповідача на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист про стягнення боргу на користь позивача. Вважаючи, що внаслідок неправомірної бездіяльності посадових осіб відділу ДВС рішення суду до цього часу не виконане, що призвело до порушення її прав і завдало майнової шкоди, позивач просила стягнути на її користь з Державного бюджету України майнову шкоду у розмірі, що дорівнює сумі невиконаного за виконавчим листом зобов’язання боржника./
Процесуальні рішення за вказаною судовою справою можна переглянути в Єдиному державному реєстрі судових рішень /
за № 661/530/18.
Позивач у кінці 2018 року звернулася до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа – Державна казначейська служба України про відшкодування майнової шкоди, посилаючись на те, що з 2001 року у відповідача на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист про стягнення боргу на користь позивача. Вважаючи, що внаслідок неправомірної бездіяльності посадових осіб відділу ДВС рішення суду до цього часу не виконане, що призвело до порушення її прав і завдало майнової шкоди, позивач просила стягнути на її користь з Державного бюджету України майнову шкоду у розмірі, що дорівнює сумі невиконаного за виконавчим листом зобов’язання боржника./
Процесуальні рішення за вказаною судовою справою можна переглянути в Єдиному державному реєстрі судових рішень /
за № 661/530/18.
✅-Навчальне відео №1 Порядок нарахування виконавчого збору із заборгованості зі сплати аліментів;
✅-Навчальне відео №2 Видача довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
✅-Навчальне відео №3 Порядок накладення арешту на все нерухоме майно боржника.
#АЛІМЕНТИ #АРЕШТ_МАЙНА
✅-Навчальне відео №2 Видача довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
✅-Навчальне відео №3 Порядок накладення арешту на все нерухоме майно боржника.
#АЛІМЕНТИ #АРЕШТ_МАЙНА
Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України та практики, сформованої Касаційним цивільним судом, щодо можливості стягнення грошових коштів в іноземній валюті.
У постанові від 2 липня 2014 року у справі №6-79цс14 ВСУ зазначив, що незалежно від валюти боргу (грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу є гривня. Відтак, у національній валюті України підлягають стягненню й інші складові грошового зобов'язання, передбачені, зокрема, ст. 1048 Цивільного кодексу та при застосуванні ст. 625 ЦК.
У свою чергу, Касаційний цивільнй суд у рішенні від 25 липня 2018 року у справі №308/3824/16-ц вказав на те, що незалежно від визначеної сторонами валюти боргу у зобов'язанні валютою платежу є виключно гривня за умови відсутності у сторін відповідної ліцензії Національного банку України.
Натомість Велика Палата ВС дійшла висновку, що заборони на виконання грошового зобов’язання у іноземній валюті, в якій воно зазначене у договорі, чинне законодавство не містить. «У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачено законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству», — йдеться у постанові ВП ВС від 16 січня 2019 року.
При цьому Велика Палата зауважила, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, оскільки належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, в розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Зазначимо, що висновки щодо можливості ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, а також щодо можливості і порядку визначення у рішенні еквіваленту суми боргу в національній валюті сформульовані також у постанові ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц.
Таким чином, у разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
#СТЯГНЕННЯ_ІНОЗЕМНОЇ_ВАЛЮТИ
У постанові від 2 липня 2014 року у справі №6-79цс14 ВСУ зазначив, що незалежно від валюти боргу (грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу є гривня. Відтак, у національній валюті України підлягають стягненню й інші складові грошового зобов'язання, передбачені, зокрема, ст. 1048 Цивільного кодексу та при застосуванні ст. 625 ЦК.
У свою чергу, Касаційний цивільнй суд у рішенні від 25 липня 2018 року у справі №308/3824/16-ц вказав на те, що незалежно від визначеної сторонами валюти боргу у зобов'язанні валютою платежу є виключно гривня за умови відсутності у сторін відповідної ліцензії Національного банку України.
Натомість Велика Палата ВС дійшла висновку, що заборони на виконання грошового зобов’язання у іноземній валюті, в якій воно зазначене у договорі, чинне законодавство не містить. «У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачено законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству», — йдеться у постанові ВП ВС від 16 січня 2019 року.
При цьому Велика Палата зауважила, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, оскільки належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, в розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Зазначимо, що висновки щодо можливості ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, а також щодо можливості і порядку визначення у рішенні еквіваленту суми боргу в національній валюті сформульовані також у постанові ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц.
Таким чином, у разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
#СТЯГНЕННЯ_ІНОЗЕМНОЇ_ВАЛЮТИ
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ 12.02.2019 № 413/5 Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5
#РЕАЛІЗАЦІЯ_МАЙНА
3. Взяти до відома, що Державне підприємство «СЕТАМ» продовжує здійснення передбачених Порядком функцій щодо арештованого майна, переданого йому на реалізацію, до початку діяльності організатора електронних торгів з реалізації арештованого майна, визначеного на конкурсних засадах, та до завершення процедур, передбачених Порядком.
ПЕРШОДЖЕРЕЛО
НАКАЗ 12.02.2019 № 413/5 Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5
#РЕАЛІЗАЦІЯ_МАЙНА
3. Взяти до відома, що Державне підприємство «СЕТАМ» продовжує здійснення передбачених Порядком функцій щодо арештованого майна, переданого йому на реалізацію, до початку діяльності організатора електронних торгів з реалізації арештованого майна, визначеного на конкурсних засадах, та до завершення процедур, передбачених Порядком.
ПЕРШОДЖЕРЕЛО
За стягнення на іпотеку судовий збір платиться як за майновий позов - Велика Палата
У постанові від 26 лютого зазначено, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Велика Палата відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що за подачу позову про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру.
#ІПОТЕКА
У постанові від 26 лютого зазначено, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Велика Палата відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що за подачу позову про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру.
#ІПОТЕКА
verdictum.ligazakon.net
Постанова № 907/9/17 вiд 26.02.2019 Верховний Суд. Велика Палата
Пошуково-аналітична система обробки, аналізу та класифікації текстів у повній базі судових рішень. Знаходьте потрібні рішення швидше!
Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог і виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Як встановили суди попередніх інстанцій, банк та юридична особа уклали кредитний договір. Позичальник не виконав узятих на себе зобов’язань з повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами, тому позивач з метою захисту прав і законних інтересів звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з позичальника та фінансових поручителів заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, врахував, що під час розгляду справи суди визнали таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист із тих підстав, що боржник повністю сплатив визначену судовим рішенням суму. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, правильно взяв до уваги обставини щодо стану виконання боржником свого обов’язку з погашення заборгованості, що був предметом судового розгляду. А тому ВП ВС погодилася з висновками суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи законодавчо обумовлене припинення зобов’язань за договором застави, як похідних від зобов’язань за кредитним договором, і відмовила в задоволенні касаційної скарги.
Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України як у редакції, чинній на момент звернення з позовом, так і в чинній редакції у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, або сумою, яка оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безакцептному (безспірному) порядку. Аналогічні положення містяться і в Цивільному процесуальному кодексі України.
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
#ІПОТЕКА
ВП ВС вважає, що висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватися як за вимогу немайнового характеру, суперечить висновкам, сформульованим під час розгляду цієї справи, а тому визнала за необхідне відступити від нього.
З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) можна ознайомитися за ПОСИЛАННЯМ
Як встановили суди попередніх інстанцій, банк та юридична особа уклали кредитний договір. Позичальник не виконав узятих на себе зобов’язань з повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами, тому позивач з метою захисту прав і законних інтересів звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з позичальника та фінансових поручителів заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, врахував, що під час розгляду справи суди визнали таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист із тих підстав, що боржник повністю сплатив визначену судовим рішенням суму. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, правильно взяв до уваги обставини щодо стану виконання боржником свого обов’язку з погашення заборгованості, що був предметом судового розгляду. А тому ВП ВС погодилася з висновками суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи законодавчо обумовлене припинення зобов’язань за договором застави, як похідних від зобов’язань за кредитним договором, і відмовила в задоволенні касаційної скарги.
Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України як у редакції, чинній на момент звернення з позовом, так і в чинній редакції у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, або сумою, яка оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безакцептному (безспірному) порядку. Аналогічні положення містяться і в Цивільному процесуальному кодексі України.
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
#ІПОТЕКА
ВП ВС вважає, що висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватися як за вимогу немайнового характеру, суперечить висновкам, сформульованим під час розгляду цієї справи, а тому визнала за необхідне відступити від нього.
З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) можна ознайомитися за ПОСИЛАННЯМ
Борги перед банками: прийдуть до всіх‼️
#ІПОТЕКА
Бум на рынке недвижимости, который наблюдался в Украине до 2008 года, многие успели позабыть. Однако остались граждане, которые его еще помнят.
Это те, кто на форе галопирующего роста цен на недвижимость взяли в банке кредиты для покупки квартир, а когда кризис обрушил их доходы, остались должны банкам весьма круглые суммы.
Банки были не в силах взыскать эти долги, и ситуация неопределенности тянулась почти десятилетие. Однако теперь все изменилось. Кредиторы скоро постучатся в двери к каждому должнику. Что изменилось?
Ситуация с возвратом кредитов, взятых украинцами для покупки недвижимости, долгие годы была для банков тупиковой. Они не могли забрать у должников залоговое имущество из-за отсутствия эффективных инструментов.
ПОВНА СТАТТЯ
Автор: ДМИТРО ГОЛОВКО
#ІПОТЕКА
Бум на рынке недвижимости, который наблюдался в Украине до 2008 года, многие успели позабыть. Однако остались граждане, которые его еще помнят.
Это те, кто на форе галопирующего роста цен на недвижимость взяли в банке кредиты для покупки квартир, а когда кризис обрушил их доходы, остались должны банкам весьма круглые суммы.
Банки были не в силах взыскать эти долги, и ситуация неопределенности тянулась почти десятилетие. Однако теперь все изменилось. Кредиторы скоро постучатся в двери к каждому должнику. Что изменилось?
Ситуация с возвратом кредитов, взятых украинцами для покупки недвижимости, долгие годы была для банков тупиковой. Они не могли забрать у должников залоговое имущество из-за отсутствия эффективных инструментов.
ПОВНА СТАТТЯ
Автор: ДМИТРО ГОЛОВКО