ВС РОЗ’ЯСНИВ, ДО ЯКОГО СУДУ ЗВЕРТАТИСЬ ЗА СТЯГНЕННЯМ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ ПРО ПОНОВЛЕННЯ НА РОБОТІ

Особа звернулась до районного суду міста Києва з позовною заявою до Банку про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.

Суд на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства) відмовив у відкритті провадження у справі та роз'яснив особі право на звернення до районного суду м. Дніпропетровська із заявою в порядку статті 236 Кодексу законів про працю України.

ПОВНА СТАТТЯ ⏬

Граничний термін подання е-декларацій – 31 березня 2019 року!

Господарськими судами розглядалась справа за позовом товариства про зняття арешту з майна.

Товариство просило господарський суд зняти арешт, накладений на автомобіль у межах виконавчого провадження, оскільки відповідно до умов договору купівлі-продажу транспортних засобів арештований органом ДВС автомобіль перейшов у власність Позивача, а накладення арешту на таке майно обмежує власника у здійсненні права власності.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Суди зазначили, що позивачем відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, не було надано належних доказів на підтвердження здійснення державної реєстрації транспортного засобу протягом 10 діб після укладання договору.
ПОВНА СТАТТЯ ⬇️

ВС/ВП: Обов’язок передачі відкритого виконавчого провадження виконавцю, який першим почав виконання для проведення стягнення у зведеному провадженні поширюється ЛИШЕ на органи ДВС.

Механізми застосування окремих норм вказаного Закону на практиці, зокрема, щодо виконання судових рішень саме зазначеним вище органом виконання наразі тільки створюються.

У рішенні, яке пропонується до уваги, Велика Палата Верховного Суду надала своє бачення та трактування окремих норм Закону при виконанні судових рішень щодо одного і того ж боржника різними органами виконання ,а саме органами Державної виконавчої служби та державним виконавцем.

У даній справі підприємство звернулось до господарського суду зі скаргою на дії приватного виконавця, мотивуючи її тим, що приватний виконавець при здійсненні виконавчих дій порушив норми ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» в частині передання виконавчих документів до ВДВС, який раніше відкрив виконавче провадження стосовно цього товариства, та винесення виконавчих документів на суму, що перевищує дозволену законом.
ПОВНА СТАТТЯ З ПРОТОКОЛУ ⬇️

Органы государственной исполнительной службы могут быть привлечены к ответственности. В частности, на них можно возложить обязательство по выплате морального вреда, причиненного взыскателю ненадлежащим исполнением судебного решения.

Об этом идет речь в постановлении Кассационного гражданского суда в составе ⏬Верховного Суда от 4 марта 2019 года по делу №295/443/17.⏬

Настоящим постановлении суд кассационной инстанции оставил в силе судебные решения, которыми на орган Государственной исполнительной службы возложено обязательство уплатить 7000 грн в качестве возмещения морального вреда за ненадлежащее исполнение судебного решения, принятого в пользу истца, о взыскании более 18 тыс. грн материального и 100 тыс. морального вреда. Отметим, что в деле доказано, что с 2011 по 2014 год ГИС не было совершено ни одного активного действия для исполнения судебного приказа.

ПЕРШОДЖЕРЕЛО✅

Друзі! Маємо хорошу новину для вас!
Відтепер всі корисні новини Верховного Суду публікуватимуться також на офіційному каналі у Telegram.
На каналі розміщуватиметься інформація щодо найцікавіших судових рішень Верховного Суду, дайджести судової практики ВС, огляди рішень ЄСПЛ та багато іншого.
Щоб бути в епіцентрі подій, приєднуйтесь – t.me/supremecourtua 😉

ОПИС КВАРТИРИ ЗА ТЕХНІЧНОЮ ДОКУМЕНТАЦІЄЮ ‼️
"До уваги приватних виконавців, яким пред"являють це як порушення...!!!

"Того ж дня державним виконавцем у присутності представника стягувача проведено опис та арешт квартири боржника при зачинених дверях за технічною документацією 😮😮😮 , у зв'язку з відсутністю доступу до квартири. Постанова про опис та арешт боржника оскаржена не була.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що боржник у даному випадку діяв не добросовісно, не отримуючи надісланих на його адресу документів виконавчого провадження та тривалий час фактично ухиляючись від виконання рішення суду, внаслідок чого звіт був складений без огляду об'єкта оцінки, оскільки боржниця була обізнана зі своїми борговими зобов'язаннями, присудженими за рішенням суду, і про наявність примусового виконавчого провадження, що вимагало від неї добросовісної процесуальної поведінки цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на її адресу, стосовно оцінки її майна.

Крім того, боржниця не вчиняла і інших визначених чинних законодавством дій на спростування оцінки майна в оскаржуваному звіті, а саме не заявляла клопотань про проведення повторної оцінки майна або про призначення експертизи для визначення ринкової вартості квартири станом на час продажу для спростування звіту оцінювача, не просила провести проведення рецензування звіту про оцінку, тощо.

Доводи касаційної скарги щодо незастосування судами до спірних відносин положень частин третьої та четвертої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх є неприйнятними, оскільки так дії виконавець може вчиняти щодо боржників, які є юридичними особами. При цьому це є правом, а не обов'язком виконавця."

Ухвала від 13 грудня 2018 року м. Київсправа № 636/620/18⬇️

Автор: Андрей Авторгов

Поділ майна як зловживання правами кредитора: постанова КЦС ВС

Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу.
Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

ДЖЕРЕЛО ⬇️