​​МОРАТОРІЙ НА ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ЄДИНЕ ЖИТЛО ЗА ІПОТЕЧНИМ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ ДІЄ????
НЕ ДІЄ !!!
НІ, бь, ТАКИ ДІЄ!!!!!!
ААААААА!!!! (це мій дах їде від правових висновків ВС – прим.)
Здраствуй йолка, Новий Год – 2 (або «Один раз - не прас – 2»
Не встигли банкіри потішитися постановою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду (Крата В. І. (суддя-доповідач)) від 09 грудня 2019 року у справі № 464/8589/15-ц, що положення Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюються на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі). http://reyestr.court.gov.ua/Review/86400686
як з’явилася постанова Великої Палати від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, де ВП ВС вказала, що «…квартира…, яка має загальну площу 47,40 кв. м та яка використовується як місце постійного проживання позивачем, не може бути примусово стягнута (шляхом перереєстрації права власності на нерухоме майно) на підставі дії Закону № 1304-VII, у тому числі шляхом реєстрації права власності за ПАТ «КБ «Приватбанк» як забезпечення виконання умов кредитного договору, укладеного в іноземній валюті».
http://reyestr.court.gov.ua/Review/86435729 (оприлюднена 19.12.2019 року)
Дякую, ВЕЛИКА ПАЛАТА
В якому прекрасному дурдомі ми живемо!!!
P.S.
Ще раз переконався, що випустити «Антологію юридичного гумору» стократ актуальніше ніж чергову книгу по іпотеці на основі висновків ВС
Автор: Роман Посікіра

​​До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, #Дії_бездії цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
🔶Частиною першою статті 181 КАС України2005 передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
🔶Зазначена норма є загальною і стосується усіх випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльність відділу ДВС, крім тих, що передбачені прямо в окремому законі.
⚠️ Оскільки порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, вчинених на виконання судових рішень, постановлених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України 2004, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція.

Відкриття нових рахунків підприємством у разі арешту ДВС попередніх свідчить про намагання ухилитись від виконання рішення суду
#Боржник #Арешт_коштів

Диспозиція ст. 382 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Однак зазначена норма не визначає конкретних дії, які повинні кваліфікуватись як умисне невиконання судового рішення.

Отже постає питання – чи є відкриття нових банківських рахунків замість тих, що вже було арештовано ухиленням від виконання судового рішення.

Касаційний кримінальний суд вважає, що так.
У даній справі державний виконавець наклав арешт на кошти підприємства на 29 рахунках у банках, про що підприємству було повідомлено. Незважаючи на це керівник підприємства, будучи обізнаним про накладений арешт на кошти на розрахункових рахунках, не бажаючи виконувати судове рішення про повернення боргу, умисно відкрив нові розрахункові рахунки через які підприємство здійснювало фінансово-господарські операції.

Суд першої інстанції директора виправдав. З такою позицією погодився і апеляційний суд.

Зазначені рішення прокурором було оскаржено у касаційному порядку.
Касаційний кримінальний суд визнав позицію попередніх судів помилковою та вмотивував своє рішення наступним.
Обєктивна сторона злочину, передбаченого ст. 382 КК України, полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його обєктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим. Перешкоджання виконанню судового акта - це активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання.

Однією з форм (способу) перешкоджання виконанню судового рішення є відкриття нових рахунків у банках чи інших фінансових установах незважаючи на накладений державним виконавцем арешт на кошти боржника - юридичної особи (ч. 6 ст. 65, ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно у старій та новій редакції вказаного закону).

Виправданий під час розгляду кримінального провадження не заперечував, що був обізнаний про відкрите виконавче провадження щодо підприємства, зокрема і про накладений державним виконавцем арешт на рахунки підприємства, незважаючи на що відкрив інші рахунки для здійснення господарської діяльності, що також підтверджено іншими матеріалами кримінального провадження.

Апеляційний суд не врахував зазначеного, не зважив на те, що мотиви вчинення злочину, передбаченого ст. 382 КК України, можуть бути різними, однак на кваліфікацію не впливають, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про необхідність закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 382 КК України.

ВЕЛИКА ПАЛАТА РОЗ’ЯСНИЛА, ЧИ ПОТРІБНО ЗАЗНАЧАТИ У РІШЕННІ ЕКВІВАЛЕНТ ВАЛЮТНОГО БОРГУ
#Стягнення_іноземної_валюти

У справі №723/304/16-ц https://u.to/VsUPFw позивачі звернулись до суду з вимогами про стягнення боргу у доларах США. Суди першої та апеляційної інстанцій стягнули заборгованість та визначили еквівалент в гривні.
З цього приводу Велика Палата ВС роз’яснила наступне:
▫️ Гривня має статус універсального платіжного засобу та без обмежень приймається на території України, обіг іноземної валюти обумовлений спеціальним законодавством.
▫️ Сторони у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов’язанні еквівалент в іноземній валюті (ст.ст.524, 533 ЦК).
▫️ Якщо позику отримано в іноземній валюті, позичальник має повернути таку ж суму коштів у цій же валюті, якщо інше не передбачає закон чи договір.
⚠️Суд має право ухвалити рішення про стягнення суми в іноземній валюті. При цьому з врахуванням ч.1 ст.1046, ч.1 ст.1049 ЦК належним виконанням є повернення коштів у строки, у розмірі та у валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та не безумовно у гривні.
⚠️ВП зауважила, що зазначення судом у рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути, вносить двозначність до розуміння суті обов’язку боржника, який може бути виконаний примусово.
У разі зазначення у рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента в гривні, стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
🔥Велика палата дійшла висновку про необхідність визначення у судових рішеннях суми боргу виключно в іноземній валюті, визнавши рішення судів у цій частині помилковими.

​​Виконання судових рішень про стягнення боргу з іноземця стало проблемою через відсутність взаємодії державних органів.

Уявимо собі таку ситуацію : іноземець завинив вам грошей. Не важливо, з яких підстав: брав у борг, залив квартиру, влаштував ДТП або відбулося щось інше.

Ви звертаєтесь до суду та отримуєте рішення суду, згідно з яким на вашу користь стягнуто борг або завдану вам шкоду. Далі отримуєте виконавчий лист, який потрапляє в державну виконавчу службу або до приватного виконавця.

З цього моменту починається запаморочлива історія, і звичайне стягнення боргу з іноземного громадянина перетворюється на справжній квест.

Набув чинності Закон про самопредставництво юросіб у судах

29 грудня набув чинності Закон № 390-IX щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення.

Згідно зі змінами, внесених до процесуальних кодексів, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади АР Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Таким чином, впроваджувана монополія адвокатури на представництво в судах, не відбулась. Нагадаємо, з 1 січня 2020 року виключно адвокати та прокурори мали представляти інтереси органів державної влади та місцевого самоврядування в судах. Про те, як все планувалось, читайте тут.

Наразі юросіб в судах можуть представляти наймані працівники: інхауси та юрисконсульти.

У Борисполі скандалив розлючений боржник-аліментник, якого не пустили на рейс

Інцидент стався 1 січня. На паспортному контролі інспектор зафіксував спрацювання бази даних щодо обмеження чоловіку виїзду з території України.

36-річного українця правоохоронці запросили до службового приміщення, де повідомили про відмову у пропуску через державний кордон. Чоловік почав агресивно поводитится та накинувся на охоронців кордону. Прикордонники локалізували дії порушника.

Правоохоронці склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185-10 КУпАП, справу скеровано до суду.

⚠️Згідно роз'яснень, наданих Верховним Судом України у листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», у сучасній українській мові слово «ухилення» тлумачиться так: 1) відступати, відхилятися, вивертатися; 2) намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; уникати; 3) навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше.
▫️Отже, з погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.
▫️Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. На нашу думку, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Інколи диву дивуєшся, чому так часто руйнується вже давно напрацьоване і випробуване досвідом, практикою та часом старе і тут таки створюється щось буцімто новеньке, яке зразу ж несе проблеми і створює непорозуміння...

Нас часто запитують «Хто такі приватні виконавці?». Ми спробуємо вам пояснити та детально розказати і показати в чому полягає робота приватного виконавця.👍
Dmitriy Gnenny

З 12.01.2020 року вводяться тільки нові рахунки – IBAN. Банки зупиняють операції по рахункам зі старим форматом.
Деякі боржники сподіваються, що виконавці не спишуть кошти з рахунків, оскільки не мають інформацію про нові IBAN рахунки боржників. Марно)
Калькулятор рахунків зі старого формату на IBAN: https://www.iban.com.ua/calculate-iban

​​КАС ВС ВИСЛОВИВСЯ ЩОДО ПРЕЗУМПЦІЇ ЗАПОДІЯННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ СУБ’ЄКТОМ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

У справі №750/6330/17 позивач вимагав визнати протиправною бездіяльність міської ради, яка не розглядала його заяви про відведення земельних ділянок у власність. Крім того, позивач вимагав стягнути з міської ради 10 000 грн завданої моральної шкоди.

🔸 Суд першої інстанції “оцінив” душевні страждання лише у 2000 грн. А суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що моральну шкоду не заподіяно. Адже сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди.

КАС ВС натомість висловив протилежну позицію:
✔️ Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
✔️ Слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (ст. 3. 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
✔️ Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
✔️ Саме на суб'єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.
✔️ Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Отже, розлади здоров’я внаслідок душевних страждань – не єдине, на що можна посилатися при доказуванні завдання моральної шкоди.

АВТОМАТИЗОВАНИЙ #АРЕШТ_КОШТІВ – БОРЖНИКИ МОЖУТЬ СПАТИ СПОКІЙНО?

Вже майже чотири роки минуло з моменту реєстрації у ВР президентського законопроекту № 3768 щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві.

Законопроект передбачав запровадження системи автоматизованого арешту коштів, яка дала би змогу забезпечити оперативне, в межах кількох хвилин, фактичне накладення арешту на грошові кошти боржника згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця та виключення ризиків виведення відповідачем (боржником) коштів з його рахунку.

Приватний виконавець Андрій Авторгов

Поновлення на роботі: як зміниться порядок виконання рішень
Обов’язок внесення запису до трудової книжки із закону приберуть.

Кабмін ініціював проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі.

Відповідний законопроект №2686 від 27.12.2019 вже поданий до Верховної Ради. Його розгляне Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який для цього законопроекту є головним.

Уряд хоче змінити порядок виконання судового рішення про поновлення на роботі.

Проект змін до статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що рішення буде вважатися виконаним боржником з дня видання, відповідно до законодавства про працю, наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Сьогодні для того, щоб рішення вважалося виконаним, необхідно ще внести відповідний запис до трудової книжки стягувача.

Оскільки уряд планує скасувати паперові трудові книжки, то, відповідно, і вимогу про їх заповнення хочуть виключити із закону.

При цьому новий законопроект про працю передбачає, що рішення суду про поновлення незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню.

Рішення про поновлення на роботі виконується шляхом укладення трудового договору, що містить принаймні не гірші умови, ніж ті, які мав працівник до незаконного звільнення або переведення на іншу роботу.

Про поновлення працівника на роботі роботодавець повідомляє центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

У разі затримки виконання, невиконання роботодавцем судового рішення суд виносить ухвалу про виплату працівнику середньої заробітної плати або різниці в заробітній платі за весь час затримки, невиконання рішення суду.

Раніше в Раду внесли законопроект, який окреслює коло питань, що будуть предметом індивідуального трудового спору.

Обвинувачена у перешкоджанні працівнику виконавчої служби здійснення ним службових обов’язків, постане перед судом
Кременецькою місцевою прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за фактом впливу на працівника органу державної виконавчої служби з метою перешкодити виконанню ним своїх службових обов’язків.

Під час досудового розслідування встановлено, шо начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області здійснено виїзд за місцем знаходження боржника – фермерського господарства в одному із сіл Підволочиського району з метою виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення. На примусовому виконанні служби перебуває зведене виконавче провадження стосовно боржника на суму понад 9 мільйонів гривень.
При проведенні виконавчих дій донька боржника чинила перешкоди у виявленні майна для стягнення та спричинила тілесні ушкодження виконавцю. Внаслідок вказаних дій працівник органу державної виконавчої служби був вимушений припинити проведення виконавчих дій та залишити вказану територію.
Розслідування за ч.1 ст.343, ч.2 ст.350 КК України завершено.
Довідково : За інкримінований злочин КК України передбачає покарання до двох років позбавлення волі.
Прес-служба прокуратури Тернопільської області

​​КАС ВИСЛОВИВСЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ДО ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТЯГНЕННЯ У ВИДІ ЗУПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

Приватний виконавець звернувся до суду з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на три місяці та визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на три місяці.

​​До якого суду звертатися, якщо ФОП-боржник ліквідований?
Якщо боржник фізична особа-підприємець ліквідований, то з позовом про стягнення заборгованості потрібно звертатися не до цивільного суду, а до господарського.
Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18.

📝Обставини справи
Банк звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що фізичною особою - підприємцем взято кредит у розмірі 3000 грн. У зв'язку з невиконанням узятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту у відповідача виникла заборгованість. Банк хоче стягнути цю суму через суд, однак на дату подання позову ФОП втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Суди попередніх інстанцій вирішували питання, який суд повинен розглядати відповідний спір: господарський чи цивільний. Справу було передано до Великої Палати.

🔥Позиція Великої Палати
Господарським кодексом встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (цей випадок до них не належить).
🔸Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
🔸Згідно з ЦК, ГК, ст. 46 Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП (навіть ліквідований, як у даному випадку) відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
⚠️Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про належність спору до господарської юрисдикції.

​​Списання коштів з IBAN-рахунків
#Арешт_майна #Арешт_коштів

Національний банк України анонсував повний перехід на міжнародний стандарт рахунків ще влітку минулого року, проте відтерміновував його до листопада, а потім до кінця 2019 року.
З початку 2020 року усі рахунки фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб в Україні мали повністю перейти на новий міжнародний формат відповідно до стандарту № 13616 Міжнародної організації зі стандартизації ISO і Європейського комітету з банківських стандартів ECBS.
Однак, тепер повний перехід відкладено до 12 січня 2020 року. Таким чином, уже за три дні рахунку в старому форматі буде недостатньо як для перерахування на нього грошових коштів так і для примусового списання з нього.
Державні та приватні виконавці уже сьогодні змушені формувати платіжні вимоги винятково в новому форматі, аби після повного переходу на IBAN-формат платіжна вимога не була повернута фінансовою установою.
В АСВП інформація про рахунки досі не завжди приходить у новому форматі, тому порятунком може бути використання IBAN-калькулятору

Формат коду IBAN:
1-2 символ — код країни (за стандартом ISO 3166-1 alpha-2), де розташований банк, який обслуговує відповідний IBAN
3-4 символ — контрольне число, що розраховується за алгоритмом MOD 97-10 (відповідно до стандарту ISO 7064)
5-34 символ — внутрішньодержавний номер рахунку (англ. Basic Bank Account Number — BBAN), що містить як власне номер рахунку, так і ознаку банку, який його обслуговує. Детальний зміст цієї частини визначається кожною країною, яка розробляє свій національний формат коду.
Довжина IBAN не може перевищувати 34 знаки.