​​Щодо неможливості вжиття різних заходів примусового виконання рішення - накладення арешту та заборони вчинення певних дій!🔥 #Дії_бездії

Належним чином оцінивши наявні у матеріалах справи документи, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року, яка по суті є виконавчим документом, не відповідала у повній мірі вимогам, встановлених положеннями Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вказана ухвала передбачала необхідність вжиття різних заходів примусового виконання рішення - накладення арешту та заборони вчинення певних дій, тоді як Законом України «Про виконавче провадження» не визначено проведення декількох виконавчих дій у межах одного провадження, а у заяві про примусове виконання рішення заявником не визначено необхідності у виконанні судового рішення у певній частині. Також, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року, подана до виконання, містила посилання на двох стячувачів та стосувалася двох об'єктів нерухомого майна, що не узгоджується із вимогами частини другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що право заявника порушено не було, а тому рішення (дії) державного виконавця під час винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є правомірними та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

The Мін'юст. Презентація нової команди Міністерства юстиції.😱😱😱

​​Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу #Боржник ом або виконання судового рішення про стягнення боргу.

▫️Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на імя кого з подружжя вони були набуті.
▫️Поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
🔥Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

​​Огляд ключових рішень Великої Палати Верховного Суду щодо оскарження звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні та проблемні питання, які виникають при такому оскарженні
#Реалізація_майна #Арешт_майна

Законом України «Про виконавче провадження» (частина 5 статті 57) передбачено, що у разі незгоди сторін виконавчого провадження з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Однак законом не вказано в якому порядку має бути оскаржена оцінка і судова практика з цього питання не є сталою. В Єдиному державному реєстрі судових рішень є і такі рішення, які винесені за результатом розгляду скарги на виконавця, і такі, які винесені за результатом розгляду позовної заяви до суб’єкта оціночної діяльності.

З одного боку можна зробити висновок про те, що права позивача порушені були суб’єктом оціночної діяльності, тому саме до нього потрібно позиватись. Крім винесення постанови про призначення суб’єкта оціночної діяльності, виконавець в процесі визначення оцінки ніякої участі не приймає. При подачі таких позовних заяв позивачі посилались на Постанову пленуму Вищого адміністративного суду №3 від 13.12.2010 року, в якій зазначалось, що оцінка є результатом діяльності оцінювача, а не державного виконавця, а тому позов про оскарження оцінки слід пред’являти до оцінювача.

ОАСК визнав нечинним порядок перевірок виконавців у частині приватних!

Відповідно до п.6 ч.5 ст.54 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» Рада приватних виконавців України бере участь у розробленні та погоджує проекти нормативно-правових актів, визначені цим Законом.

Разом із тим, відповідно до листа від 26.02.2019 року, Радою приватних виконавців України повідомлено, що вона не брала участі в розроблені проекту Порядку, зокрема в частині, яка стосується приватних виконавців, та не погоджувала проекту зазначеного нормативно-правового акту. Дана обставина також підтверджена відповідачем.
Враховуючи, що відповідач підтвердив той факт, що оскаржуваний Порядок не погоджувався з Радою приватних виконавців України, що передбачено ст.54 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», суд дійшов до висновку про допущення дефекту прийняття акту.
Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВИРІШИВ:
Задовольнити частково адміністративний позов Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА1 до Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА2 про визнання протиправним та нечинним наказу.
‼️Визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 року №3284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 22.10.2018 року №1195/32647 в частині затвердження положень Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, що стосуються проведення перевірки приватних виконавців, а саме Розділів ІІІ, ІV та пункт 4 Розділу І в редакції, що діяла до внесення змін наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2019 року №2502/5.

В Україні з 1 грудня збільшився розмір аліментів!

З 1 грудня 2019 року в Україні підвищили прожитковий мінімум на 4,7%. У зв'язку з цим зростуть і суми аліментів, розмір яких встановлений у відсотках до прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Таким чином, мінімальний розмір аліментів складатиме:
для дітей до шести років — 889,5 грн;
для дітей від шести до 18 років — 1 109 грн.

Прожитковий мінімум, передбачений для дітей, які втратили годувальника, — 1 638 грн, і 2 прожиткових мінімуми для сиріт військовослужбовців, які загинули на війні, — 3 276 грн.

​​Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним боржником з дня видання наказу про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача!
#Сторони_вп
Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
🔸При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
🔸Згідно зі статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
🔸Приписами статті 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
⚠️Отже, що у разі поновлення працівника на роботі в судовому порядку, відповідне рішення суду підлягає негайному виконанню та вважається виконаним з моменту видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення та внесення запису до трудової книжки. У випадку затримки роботодавцем виконання рішення суду та поновлення працівника на роботі, він має сплатити робітнику середній заробіток за час затримки.

​​Відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням банку боржника!
Автор: Володимир Боєру

З виходом виконавчого провадження на новий рівень (у зв'язку з появою в Україні приватних виконавців) набули актуальності практичні питання процедури виконання, а також акту волевиявлення стягувача щодо ініціювання примусового виконання рішення.

🔥Право вибору
Одна з основних ознак, що характеризують природу виконавчого провадження, полягає в тому, що для початку процедури примусового виконання необхідне волевиявлення особи, на користь якої було ухвалене рішення. Актом такого волевиявлення є заява про примусове виконання рішення відповідного юрисдикційного органу.

Маючи виняткове право ініціювати виконавче провадження, законодавство також наділяє стягувача правом обирати суб'єкта здійснення виконавчих дій. Стягувач має право визначитися, звертатися до органів державної виконавчої служби чи до приватного виконавця (за тими рішеннями, які вони можуть виконувати). Також серед цих суб'єктів стягувач має вибір. У разі звернення до органів державної виконавчої служби стягувач обирає відділ за одним із трьох критеріїв: місцезнаходження боржника, місцезнаходження майна боржника, місце роботи боржника. Надаючи перевагу приватним виконавцям, стягувач обирає за одним із двох критеріїв: місцезнаходження боржника та місцезнаходження майна боржника (що визначено ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»). Отже, Закон надає стягувачу право вибору суб'єкта виконання. У разі вибору приватного виконавця стягувач отримує також право вільного вибору з‑поміж усіх приватних виконавців відповідного виконавчого округу.
Щодо місцезнаходження боржника, то воно визначене безпосередньо у виконавчому документі. У разі наявності у стягувача документально підтвердженої інформації про актуальне місцезнаходження боржника, що відрізняється від того, яке зазначене у виконавчому документі, вважаю за можливе відкриття виконавчого провадження за такою актуальною адресою. Місцезнаходження особи, яка є роботодавцем боржника, якщо така інформація не зазначена у виконавчому документі, також має підтверджуватися стягувачем. Загалом, ці питання доволі однозначно унормовані. В Україні давно існує відповідна практика правозастосування.

​​Кабмін дозволить українцям спілкуватися з держорганами через месенджери

Відповідний пілотний проект уряд планує запустити вже найближчим часом.
Кабінет міністрів України планує запустити можливість спілкуватися з державними органами через месенджери. Також будуть веб-версії. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет

​​Від автора: Все біжить, все міняється…
Хто сказав, не пам’ятаю, але в сьогоднішній Україні ця фраза, як ніколи відображає наше з вами повсякдення.
Разом з тим, що відбувається навколо, змінюємось і ми. Погано це чи добре, покаже час, а поки презентуємо наш перший кольоровий випуск… А незабаром ви побачите і оновлену сторінку нашого інтернет-видання.

Зміст номера
Повна фіскалізація “кешбек” та “РРО в смартфоні” (І. Нараєвська, Н. Нараєвська)
Використання нерезидентів для захисту бізнесу (М. Пушинський)
Банкрутство фізичних осіб – процедура дл ябагатих (А. Багінський)
Купівля-продаж нерухомості, що є предметом іпотеуи, Особливості нотаріального оформлення (М. Демченко)
А. Авторгов: “Державі потрібно визначитись, до якої системи ми рухаємось: до повністю приватної чи все-таки змішаної”
Здай корупціонера – отримай премію (В. Кушнір)
Кінець епохи адвокатської монополії. Які наслідки для юридичного ринку? (Р. Кравець, Ю. Дубенко)
Відкритий ринок землі: перспективи та небезпеки (Д. Коломійцева, Т. Саркісова)
🔥Завнатажити журнал можна за посиланням або напряму з каналу (нижче)⏬.

​​Інститут приватних виконавців опинився під загрозою через сучасну фіскальну політику

Про податкове навантаження на підприємців в Україні ходять легенди. Проте нині не лише малий та середній бізнес відчувають надмірний податковий тиск — сплачувати податки та збори зобов’язані також суб’єкти незалежної професійної діяльності.

​​Про перші кроки та глобальні плани щодо змін у системі виконавчого провадження, про бачення в ній приватних і державних виконавців, а також про свою місію в Міністерство юстиції України розповів заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко

Адвокатам можуть дозволити виконувати судові рішення
Якщо адвокат уже почав представляти інтереси людини і навіть виграв справу, чому плодами його перемоги має насолоджуватися ще хтось, отримуючи винагороду за виконання судових рішень?
Приблизно так розмірковував нардеп від «Слуги народу» Олександр Качура, ініціюючи проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення передумов для посилення захисту прав стягувачів)» (№2531).

Як він зазначив у пояснювальній записці, виконання рішення суду стає чи не головним питанням у прагненні людей домогтися справедливості. Проте особа, яка потребує правосуддя, зазвичай вимушена звертатись до кількох суб’єктів — до адвоката і до приватного/державного виконавця. А така процедура, за твердженням нардепа, покладає на людину організаційний тягар для захисту своїх порушених прав.

Тож, оскільки кваліфікаційні вимоги до адвокатської діяльності і діяльності приватного виконавця тотожні, нардеп вважає, що для більш ефективного захисту прав стягувачів доцільно уможливити суміщення діяльності приватного виконавця з адвокатською діяльністю.

Ба більше, аби адвокат не переобтяжувався, його помічник стане й помічником приватного виконавця, якщо адвокат-роботодавець має такий статус. І навпаки, помічник приватного виконавця зможе одночасно бути і помічником адвоката за умов, якщо його «шеф» має подвійний статус.

​​АНДРІЙ ГАЙЧЕНКО: МИ ЦИФРОВІЗУВАЛИ ПРОЦЕС ПЕРЕРАХУНКУ КОШТІВ НА РАХУНКИ СТЯГУВАЧІВ

Нами взято курс на цифровізацію процесів виконання рішень судів. Одним із таких важливих кроків став перехід органів державної виконавчої служби на дистанційне обслуговування в органах казначейства. Наразі до цієї системи вже підключили 78% відділів ДВС, до середини наступного року плануємо охопити усі 100%», – зазначив заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко.

Згідно з чинним законодавством, кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби в органах Державної казначейської служби. Після того не пізніше наступного робочого дня на підставі платіжних доручень перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом.

За словами Андрія Гайченка, паперова тяганина забирала багато коштів і часу, оскільки виконавцю доводилось формувати платіжні доручення у паперовому вигляді та фізично доставляти до відповідних органів Державної казначейської служби. Підключення до системи дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства – Казначейство» значно спрощує цей процес та дає можливість в один клік здійснювати перерахунок коштів стягувачу.

Відтепер державні виконавці, які підключені до системи, можуть здійснювати управління рахунками установи цілодобово, не виходячи з офісу, в дистанційному режимі контролювати надходження та здійснювати видатки та отримувати виписки з рахунків за надходженнями дистанційно, в будь-який час, без використання паперових носіїв та без звернення в органи Казначейства. Платіжні доручення формуються в Автоматизованій системі виконавчого провадження та надсилаються до органів Казначейства засобами ПТК «Клієнт Казначейства – Казначейство» з накладанням електронних цифрових підписів та електронної цифрової печатки.

«Це значно оптимізує процес управління рахунками органами державної виконавчої служби, дозволяє відстежувати надходження в режимі реального часу і значно пришвидшує процес перерахування грошових коштів з рахунків органів державної виконавчої служби на рахунки стягувачів та до Державного бюджету України», – підсумував заступник Міністра.

З днем працівника Державної виконавчої служби !!!

⚠️Неплатників аліментів, які ухиляються від суспільно корисних робіт, саджатимуть на 2 роки
Уповноважений орган з питань пробації надсилатиме матеріали щодо порушників, які ухиляються від суспільно корисних робіт, із супровідним листом до органу поліції для притягнення їх до відповідальності.
За дане правопорушення передбачається позбавлення волі до 2 років.
Стягнення у вигляді суспільно корисних робіт для боржників по аліментам передбачено законом щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів.
Копія обвинувального вироку за злісне ухилення від суспільно корисних робіт буде долучатися до особової справи правопорушника.
За відсутності поважних причин, які перешкоджають зайняттям суспільно корисними роботами, орган з питань пробації викликає і направляє порушника для подальшого відбування адміністративного стягнення.

​​Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, ‼️законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій на зазначені вимоги законодавства увагу не звернули, не врахували, що на виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебував виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду, яким вирішено спір та звернуто стягнення на предмет іпотеки, визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, а тому наявність чи відсутність згоди органу опіки та піклування на примусову реалізацію предмета іпотеки не може перешкоджати виконанню судового рішення, отже дії головного державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу на підставах, викладених у постанові від 01 серпня 2017 року, не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

​​Клопотання про поновлення процесуального строку можна заявляти і усно. Письмова форма НЕ ОБОВ’ЯЗКОВА

Положеннями Господарського процесуального кодексу України (ст. 119 ГПК України) та Цивільного процесуального кодексу (ст. 127 ЦПК України) визначено, що Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Однак, зазначені норми не вказують у якій саме формі має бути подана названа заява -в усній або в письмовій.
Ураховуючи таку прогалину в законодавстві суди не мають єдиної позиції у даному питанні – окремі судді вимагають виключно письмові заяви, інші ж задовольняються усними.

В даній справі відповідач вирішив виборювати свою правоту у касаційному суді, який став на його сторону.