КАС ВИСЛОВИВСЯ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ ВИКОНАВЦЯ ОСОБОЮ, ЯКА НЕ Є УЧАСНИКОМ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ
🔸Компанія-резидент Республіки Кіпр звернулась до адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій відповідача щодо складання та подачі до виконання платіжної вимоги про застосування спеціальної конфіскації шляхом примусового вилучення у власність держави Україна грошових коштів в сумі 1 207 280 000,00 грн з банківського рахунку Компанії.
🔸Позивач зазначав, що примусове вилучення грошових коштів Компанії в сумі 1 207 280 000,00 грн без наявного виконавчого листа на стягнення коштів є порушенням способу виконання виконавчого листа, оскільки виконавчим документом передбачалось застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави саме 1 207 280 облігацій внутрішньої державної позики України. Тому відповідач зобовязаний був повернути виконавчий лист без виконання на підставі пункту 6 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.
🔥⚠️Верховний Суд зауважив, що у випадках не передбачених законом та відсутності у особи процесуального права на звернення до господарського та цивільного суду або в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України, з позовом до органів державної виконавчої служби щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності необхідно враховувати, що особа має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, встановленому КАС України для оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, а тому відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду застосовується шестимісячний строк (постанова від 17.01.2020 у справі № 640/9729/19).
🔸Компанія-резидент Республіки Кіпр звернулась до адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій відповідача щодо складання та подачі до виконання платіжної вимоги про застосування спеціальної конфіскації шляхом примусового вилучення у власність держави Україна грошових коштів в сумі 1 207 280 000,00 грн з банківського рахунку Компанії.
🔸Позивач зазначав, що примусове вилучення грошових коштів Компанії в сумі 1 207 280 000,00 грн без наявного виконавчого листа на стягнення коштів є порушенням способу виконання виконавчого листа, оскільки виконавчим документом передбачалось застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави саме 1 207 280 облігацій внутрішньої державної позики України. Тому відповідач зобовязаний був повернути виконавчий лист без виконання на підставі пункту 6 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.
🔥⚠️Верховний Суд зауважив, що у випадках не передбачених законом та відсутності у особи процесуального права на звернення до господарського та цивільного суду або в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України, з позовом до органів державної виконавчої служби щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності необхідно враховувати, що особа має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, встановленому КАС України для оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, а тому відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду застосовується шестимісячний строк (постанова від 17.01.2020 у справі № 640/9729/19).
"Буквально вчора в приміщенні відділу ДВС у Рівному затримано державного виконавця при отриманні хабаря в розмірі 18 тисяч гривень.
За попередніми даними, працівник ДВС вимагав у боржника гроші за вилучення певних відомостей з асвп. На даний час тривають слідчі та процесуальні дії.
Дякую співробітникам Рівненської місцевої прокуратури, Рівненського ВП ГУНП в області та ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області за викриття схеми", - повідомляє на своїй сторінці улюбленець державних і приватних виконавців Андрій Гайченко.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=167191674693395&set=a.111571040255459&type=3&theater
Друзі, а чи не здається вам, що з цього приводу більш доречним було б щось типу "Міністерство не толерує жодним проявам корупції (), проте нагадуємо, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Міністерство забезпечить гідну правову допомогу своєму співробітнику, який опинився у складній життєвій ситуації" ?
Невже цей, прости Господи, заступник міністра справді вважає, що головні корупціонери і схематозники працевлаштовані у районних ВДВСах? Про подяку мусорам, вибачте, співробітникам правоохоронних органів навіть говорити не будемо. Юний друг міліціонерів, піарник прокурорів, мамкин маленький чекіст.
Якщо є ще хто розумний у Міністерство юстиції України, підкажіть Андрійку, будь ласка, що бути керівником такого рівня - це тяжка ноша і велика відповідальність. Це не лише плювати на своїх підлеглих, вимагати притягнення до дисциплінарної відповідальності за кожне формальне порушення, не виписувати собі незаслужені премії, не радіти разом із мусорами, вибачте, співробітниками правоохоронних органів черговому "прийому" виконавця із глибокої провінції, який перед Новим роком отримав в якості зарплати цілих 2500 грн., а за січень отримав повноцінне ніфіга, і виставляти це як власну заслугу, і навіть не робити селфі на столі, як полюбляє його шеф. Бути керівником - бути лідером: розділяти і розуміти проблеми та негаразди своїх підлеглих, шукати способи вирішення цих проблем і знаходити їх. Зрештою, усвідомити, що поліпшення умов праці, гармонізація нормативного регулювання діяльності призведе до простих і логічних наслідків - покращення, підвищення та примноження любих сердцю будь-якого чиновника показників діяльності.
Полюбити юстицію в собі, а не себе в юстиції (вибачте за пафос).
Dum spiro spero.
P.S. Ну і мемчик на задану тему, куди ж без цього)
За попередніми даними, працівник ДВС вимагав у боржника гроші за вилучення певних відомостей з асвп. На даний час тривають слідчі та процесуальні дії.
Дякую співробітникам Рівненської місцевої прокуратури, Рівненського ВП ГУНП в області та ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області за викриття схеми", - повідомляє на своїй сторінці улюбленець державних і приватних виконавців Андрій Гайченко.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=167191674693395&set=a.111571040255459&type=3&theater
Друзі, а чи не здається вам, що з цього приводу більш доречним було б щось типу "Міністерство не толерує жодним проявам корупції (), проте нагадуємо, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Міністерство забезпечить гідну правову допомогу своєму співробітнику, який опинився у складній життєвій ситуації" ?
Невже цей, прости Господи, заступник міністра справді вважає, що головні корупціонери і схематозники працевлаштовані у районних ВДВСах? Про подяку мусорам, вибачте, співробітникам правоохоронних органів навіть говорити не будемо. Юний друг міліціонерів, піарник прокурорів, мамкин маленький чекіст.
Якщо є ще хто розумний у Міністерство юстиції України, підкажіть Андрійку, будь ласка, що бути керівником такого рівня - це тяжка ноша і велика відповідальність. Це не лише плювати на своїх підлеглих, вимагати притягнення до дисциплінарної відповідальності за кожне формальне порушення, не виписувати собі незаслужені премії, не радіти разом із мусорами, вибачте, співробітниками правоохоронних органів черговому "прийому" виконавця із глибокої провінції, який перед Новим роком отримав в якості зарплати цілих 2500 грн., а за січень отримав повноцінне ніфіга, і виставляти це як власну заслугу, і навіть не робити селфі на столі, як полюбляє його шеф. Бути керівником - бути лідером: розділяти і розуміти проблеми та негаразди своїх підлеглих, шукати способи вирішення цих проблем і знаходити їх. Зрештою, усвідомити, що поліпшення умов праці, гармонізація нормативного регулювання діяльності призведе до простих і логічних наслідків - покращення, підвищення та примноження любих сердцю будь-якого чиновника показників діяльності.
Полюбити юстицію в собі, а не себе в юстиції (вибачте за пафос).
Dum spiro spero.
P.S. Ну і мемчик на задану тему, куди ж без цього)
Щодо правомірності накладення арешту на кошти, розміщенні на рахунках боржника, які використовуються, зокрема, для виплати заробітної плати! Колегія суддів відступила від висновку щодо обов'язковості скасування постанови про (визнання незаконними / неправомірними дій державного / приватного виконавця щодо) накладення арешту на кошти ! #Арешт_коштів
▫️У постанові від 09.08.2019 у справі № 913/958/16 Верховний Суд зазначив: "встановивши, що рахунки № НОМЕР2 , № НОМЕР3 , № НОМЕР4 , №2600730529237, які відкриті боржником в АТ "Ощадбанк", є рахунками із спеціальним режимом та використовуються ПАТ "Луганськгаз", зокрема, для виплати заробітної плати працівникам, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про неможливість накладення на них арешту".
⚠️Разом з тим, у постанові від 25.10.2019 у справі № 37/70 Верховний 🔸Суд погодився з позицією судів попередніх інстанцій, що сукупність встановлених у даній справі обставин, зокрема, тривалого невиконання судового рішення, не надання боржником жодного обґрунтування щодо суми грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, а також не підтвердження тієї обставини, що арештований рахунок використовувався виключно з метою оплати праці та здійснення пов'язаних відрахувань, наявності інших рахунків, які використовуються з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, або інших обставин, які підтверджують неможливість використання арештованого рахунку для ведення господарської діяльності, можуть свідчити про зловживання боржником своїми правами та про безпідставне звільнення від обвєязку виконання судового рішення, що є неприпустимим.
🔸Верховний Суд на підставі аналізу норм законодавства щодо права працівників на одержання заробітної плати та обов'язковості виконання остаточного судового рішення у справі № 37/70 дійшов висновку про те, що ненадання скаржником доказів використання рахунку виключно з метою виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є підставою для відмови в задоволення скарги. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку.
🔸Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 344/8982/17 Касаційний цивільний суд зазначив: "Рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати, та навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають спеціального статусу. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України. ⚠️⚠️Скасовуючи постанову державного виконавця від 06 липня 2017 року про накладення арешту на кошти боржника, що перебувають на рахунку № НОМЕР5 , відкритому у ПАТ «ПУМБ», суди попередніх інстанцій не урахували, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, а є поточним, призначеним для зберігання коштів та здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі для виплати заробітної плати, а відтак дійшли помилкового висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця".
🔥Ураховуючи, що колегія суддів бажає відступити від висновку щодо обов'язковості скасування постанови про (визнання незаконними / неправомірними дій державного / приватного виконавця щодо) накладення арешту на кошти, розміщені на рахунках боржника, які використовуються, зокрема, для виплати заробітної плати працівникам, викладеному у постанові від 09.08.2019 у справі № 913/958/16, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів), справа № 905/361/19 підлягає передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
▫️У постанові від 09.08.2019 у справі № 913/958/16 Верховний Суд зазначив: "встановивши, що рахунки № НОМЕР2 , № НОМЕР3 , № НОМЕР4 , №2600730529237, які відкриті боржником в АТ "Ощадбанк", є рахунками із спеціальним режимом та використовуються ПАТ "Луганськгаз", зокрема, для виплати заробітної плати працівникам, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про неможливість накладення на них арешту".
⚠️Разом з тим, у постанові від 25.10.2019 у справі № 37/70 Верховний 🔸Суд погодився з позицією судів попередніх інстанцій, що сукупність встановлених у даній справі обставин, зокрема, тривалого невиконання судового рішення, не надання боржником жодного обґрунтування щодо суми грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, а також не підтвердження тієї обставини, що арештований рахунок використовувався виключно з метою оплати праці та здійснення пов'язаних відрахувань, наявності інших рахунків, які використовуються з метою забезпечення господарської діяльності підприємства, або інших обставин, які підтверджують неможливість використання арештованого рахунку для ведення господарської діяльності, можуть свідчити про зловживання боржником своїми правами та про безпідставне звільнення від обвєязку виконання судового рішення, що є неприпустимим.
🔸Верховний Суд на підставі аналізу норм законодавства щодо права працівників на одержання заробітної плати та обов'язковості виконання остаточного судового рішення у справі № 37/70 дійшов висновку про те, що ненадання скаржником доказів використання рахунку виключно з метою виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є підставою для відмови в задоволення скарги. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку.
🔸Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 344/8982/17 Касаційний цивільний суд зазначив: "Рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати, та навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають спеціального статусу. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України. ⚠️⚠️Скасовуючи постанову державного виконавця від 06 липня 2017 року про накладення арешту на кошти боржника, що перебувають на рахунку № НОМЕР5 , відкритому у ПАТ «ПУМБ», суди попередніх інстанцій не урахували, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, а є поточним, призначеним для зберігання коштів та здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі для виплати заробітної плати, а відтак дійшли помилкового висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця".
🔥Ураховуючи, що колегія суддів бажає відступити від висновку щодо обов'язковості скасування постанови про (визнання незаконними / неправомірними дій державного / приватного виконавця щодо) накладення арешту на кошти, розміщені на рахунках боржника, які використовуються, зокрема, для виплати заробітної плати працівникам, викладеному у постанові від 09.08.2019 у справі № 913/958/16, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів), справа № 905/361/19 підлягає передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Касаційну скаргу суб’єкта владних повноважень повинен підписувати його керівник
Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну службу» державна служба здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів законності (обов’язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), а також ефективності (раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики).
З урахуванням вищезазначеного Верховний Суд при розгляді справи №820/1410/18 дійшов висновку, що касаційну скаргу органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб’єкта владних повноважень (далі разом — суб’єкт владних повноважень) повинен підписувати їх керівник. У виняткових випадках касаційну скаргу може підписувати інша особа, яка спеціально уповноважена на вчинення такої процесуальної дії у конкретній справі в порядку, передбаченому процесуальним Законом.
Підтвердження права на подачу касаційної скарги довіреністю та іншими внутрішніми документами суб’єкта владних повноважень, в якій надано загальне право здійснювати представництво (самопредставництво) суб’єкта владних повноважень у судах, не може бути підставою для висновку, що керівник такого суб’єкта знає та уповноважив іншу особу на ініціювання касаційного перегляду судових рішень у конкретній справі Верховним Судом, та подача відповідної касаційної скарги не йде врозріз з позицією відповідного суб’єкта владних повноважень, відповідальність за діяльність якого, головним чином, несе його керівник.
Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну службу» державна служба здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів законності (обов’язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), а також ефективності (раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики).
З урахуванням вищезазначеного Верховний Суд при розгляді справи №820/1410/18 дійшов висновку, що касаційну скаргу органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб’єкта владних повноважень (далі разом — суб’єкт владних повноважень) повинен підписувати їх керівник. У виняткових випадках касаційну скаргу може підписувати інша особа, яка спеціально уповноважена на вчинення такої процесуальної дії у конкретній справі в порядку, передбаченому процесуальним Законом.
Підтвердження права на подачу касаційної скарги довіреністю та іншими внутрішніми документами суб’єкта владних повноважень, в якій надано загальне право здійснювати представництво (самопредставництво) суб’єкта владних повноважень у судах, не може бути підставою для висновку, що керівник такого суб’єкта знає та уповноважив іншу особу на ініціювання касаційного перегляду судових рішень у конкретній справі Верховним Судом, та подача відповідної касаційної скарги не йде врозріз з позицією відповідного суб’єкта владних повноважень, відповідальність за діяльність якого, головним чином, несе його керівник.
ЧЕРГОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду про стягнення з боржника #Аліменти на утримання дитини у розмірі, не меншому, ніж мінімальний гарантований розмір, передбачений Сімейним кодексом України.
🔸У жовтні 2018 #Боржник звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, у якій просив визнати незаконною та скасувати вимогу держвиконавця від 11 вересня 2018 року № 26010 до відділення Пенсійного фонду України та відшкодувати матеріальні та моральні збитки, які були йому завдані.
🔸Скарга мотивована тим, що Охтирським міськрайонним судом Сумської області було видано виконавчий лист на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду від 07 листопада 2011 року у справі № 2-1062 про стягнення з "боржника" на користь "стягувача" аліментів в розмірі 200 грн. Вказана сума регулярно вираховувалась з його пенсії. Однак 11 вересня 2018 року держвиконавцем до Охтирського відділення Пенсійного фонду спрямована вимога про відрахування з боржника аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину, хоча відповідно до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язана виконувати рішення суду, тобто стягувати аліменти в розмірі 200 грн, які підлягають індексації. Посилаючись на вказані обставини, заявник просив скаргу задовольнити.
⚠️Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2018 року скаргу боржника задоволено частково. Скасовано вимогу державного виконавця від 11 вересня 2018 року № 26010 до Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України. Постановою Сумського апеляційного суду від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області залишено без задоволення.
😡Не погоджуючись з рішеннями суддів, Охтирським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області подано касаційну скаргу. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що державний виконавцем при виконанні виконавчого документа про стягнення аліментів не змінюється розмір аліментів, визначений судом, а стягується з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Прийняття Закону України «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту права дитини на належне її утримання. Державний виконавець, будучи особою, яка зобов'язана здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом має враховувати, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для розвитку дитини.
🔥В результаті, постановою Верховного Суду від 15.01.2020 касаційну скаргу Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, задоволено. Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 31 січня 2019 року скасовано. Скаргу боржника на дії державного виконавця залишено без задоволення!
🔸У жовтні 2018 #Боржник звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, у якій просив визнати незаконною та скасувати вимогу держвиконавця від 11 вересня 2018 року № 26010 до відділення Пенсійного фонду України та відшкодувати матеріальні та моральні збитки, які були йому завдані.
🔸Скарга мотивована тим, що Охтирським міськрайонним судом Сумської області було видано виконавчий лист на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду від 07 листопада 2011 року у справі № 2-1062 про стягнення з "боржника" на користь "стягувача" аліментів в розмірі 200 грн. Вказана сума регулярно вираховувалась з його пенсії. Однак 11 вересня 2018 року держвиконавцем до Охтирського відділення Пенсійного фонду спрямована вимога про відрахування з боржника аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину, хоча відповідно до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язана виконувати рішення суду, тобто стягувати аліменти в розмірі 200 грн, які підлягають індексації. Посилаючись на вказані обставини, заявник просив скаргу задовольнити.
⚠️Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2018 року скаргу боржника задоволено частково. Скасовано вимогу державного виконавця від 11 вересня 2018 року № 26010 до Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України. Постановою Сумського апеляційного суду від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області залишено без задоволення.
😡Не погоджуючись з рішеннями суддів, Охтирським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області подано касаційну скаргу. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що державний виконавцем при виконанні виконавчого документа про стягнення аліментів не змінюється розмір аліментів, визначений судом, а стягується з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Прийняття Закону України «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту права дитини на належне її утримання. Державний виконавець, будучи особою, яка зобов'язана здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом має враховувати, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для розвитку дитини.
🔥В результаті, постановою Верховного Суду від 15.01.2020 касаційну скаргу Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, задоволено. Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 31 січня 2019 року скасовано. Скаргу боржника на дії державного виконавця залишено без задоволення!
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Приватний виконавець (арешт коштів боржника) Як накладається арешт коштів на рахунки боржника?
Нагородили кращих
Приватні та державні виконавці отримали грамоти від СЕТАМ
Отже, хто, скільки, та на яку суму напродавав на нашому майданчику
Номінація «Найбільша сума реалізації арештованого майна через ДП «СЕТАМ»
1. Назар Павлюк - сума продажу понад 144 млн грн
2. Приватний виконавець Анатолій Телявський - 99,5 млн грн
3. Говоров Павло Володимирович - 51,3 млн грн
Номінація «Найбільше виставлено лотів на OpenMarket»
1. Михайло Трофименко - 1641 лот
2. Говоров Павло Володимирович - 794 лота
3. Павлюк Назар Васильович - 580 лотів
Номінація «Найдорожчий реалізований лот на OpenMarket»
1. Павлюк Назар Васильович - 59 959 499 грн, нерухомість у Львові
2. Приватний виконавець Анатолій Телявський - 39,1 млн, нерухомість в Тернопільській області
3. Павлюк Назар Васильович - 32,2 млн, нерухомість у Києві
Номінація «Найцікавіший проданий лот через OpenMarket»
Sergiy Lysenko - повітряне судно Boeing B 737/524/ російської авіакомпанії ТРАНСАЭРО
Серед Державної виконавчої служби перші місця в номінаціях посіли Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Мін’юсту та Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Приватні та державні виконавці отримали грамоти від СЕТАМ
Отже, хто, скільки, та на яку суму напродавав на нашому майданчику
Номінація «Найбільша сума реалізації арештованого майна через ДП «СЕТАМ»
1. Назар Павлюк - сума продажу понад 144 млн грн
2. Приватний виконавець Анатолій Телявський - 99,5 млн грн
3. Говоров Павло Володимирович - 51,3 млн грн
Номінація «Найбільше виставлено лотів на OpenMarket»
1. Михайло Трофименко - 1641 лот
2. Говоров Павло Володимирович - 794 лота
3. Павлюк Назар Васильович - 580 лотів
Номінація «Найдорожчий реалізований лот на OpenMarket»
1. Павлюк Назар Васильович - 59 959 499 грн, нерухомість у Львові
2. Приватний виконавець Анатолій Телявський - 39,1 млн, нерухомість в Тернопільській області
3. Павлюк Назар Васильович - 32,2 млн, нерухомість у Києві
Номінація «Найцікавіший проданий лот через OpenMarket»
Sergiy Lysenko - повітряне судно Boeing B 737/524/ російської авіакомпанії ТРАНСАЭРО
Серед Державної виконавчої служби перші місця в номінаціях посіли Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Мін’юсту та Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
⚠️Виконавче провадження поглиблений курс!
🔹Курс ознайомить із організацією діяльності органів ДВС та приватних виконавців. Студенти опанують особливості механізму виконавчого провадження, вивчать юрисдикцію і компетенції відповідних судів та особливості звернення стягнення на майно боржника. #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник
🔹Навчальні матеріали розроблено разом з Міністерством Юстицій України та та за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
1. Судові рішення, види та зміст
2. Оформлення виконавчих документів
3. Судовий контроль за виконанням рішення
4. Виправлення помилки у виконавчому документі
5. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
6. Порядок звернення стягнення на кошти, інше майно боржника
7. Арешт і вилучення майна (коштів) боржника
8. Розшук боржника та майна боржника
9. Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника
10. Порядок реалізації арештованого майна
11. Підстави та порядок зняття арешту з майна
12. Порядок звернення стягнення на нерухоме майно
13. Звернення стягнення на заставлене майно та предмет іпотеки
14. Звернення стягнення на кошти та майно боржника
15. Умови та порядок звернення стягнення на доходи боржника
16. Порядок стягнення аліментів
17. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити або утриматися від вчинення дій
18. Виконання рішення про виселення боржника та вселення
19. Передача стягувачу предметів, зазначених у ВД
20. Порядок виконання виконавчих написів, вчинених на аграрних розписках
21. Основи організації та діяльності органів ДВС; вимоги, кваліфікаційна комісія приватних виконавців
22. Зупинення діяльності приватного виконавця
23. Припинення діяльності приватного виконавця
24. Винагорода приватного виконавця
25. Дисциплінарна комісія приватних виконавців
🔹EdEra — студія онлайн-освіти. Ми робимо онлайн-освіту в Україні якісною та доступною. Наша команда створює онлайн-курси, спецпроекти, інтерактивні підручники та освітні блоги. Навчальні матеріали на нашому сайті безкоштовні та доступні 24/7.
🔹Курс ознайомить із організацією діяльності органів ДВС та приватних виконавців. Студенти опанують особливості механізму виконавчого провадження, вивчать юрисдикцію і компетенції відповідних судів та особливості звернення стягнення на майно боржника. #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник
🔹Навчальні матеріали розроблено разом з Міністерством Юстицій України та та за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
1. Судові рішення, види та зміст
2. Оформлення виконавчих документів
3. Судовий контроль за виконанням рішення
4. Виправлення помилки у виконавчому документі
5. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
6. Порядок звернення стягнення на кошти, інше майно боржника
7. Арешт і вилучення майна (коштів) боржника
8. Розшук боржника та майна боржника
9. Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника
10. Порядок реалізації арештованого майна
11. Підстави та порядок зняття арешту з майна
12. Порядок звернення стягнення на нерухоме майно
13. Звернення стягнення на заставлене майно та предмет іпотеки
14. Звернення стягнення на кошти та майно боржника
15. Умови та порядок звернення стягнення на доходи боржника
16. Порядок стягнення аліментів
17. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити або утриматися від вчинення дій
18. Виконання рішення про виселення боржника та вселення
19. Передача стягувачу предметів, зазначених у ВД
20. Порядок виконання виконавчих написів, вчинених на аграрних розписках
21. Основи організації та діяльності органів ДВС; вимоги, кваліфікаційна комісія приватних виконавців
22. Зупинення діяльності приватного виконавця
23. Припинення діяльності приватного виконавця
24. Винагорода приватного виконавця
25. Дисциплінарна комісія приватних виконавців
🔹EdEra — студія онлайн-освіти. Ми робимо онлайн-освіту в Україні якісною та доступною. Наша команда створює онлайн-курси, спецпроекти, інтерактивні підручники та освітні блоги. Навчальні матеріали на нашому сайті безкоштовні та доступні 24/7.
Адвокатський запит НЕ може бути направлений приватному виконавцю.
Суд встановив: "Виходячи з вище викладеного, оскільки в переліку суб'єктів, яким може бути скерований адвокатський запит ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відсутній такий суб'єкт як фізична особа - суб'єкт незалежної професійної діяльності, то письмове звернення адвоката до приватного виконався не є адвокатським запитом, а не надання відповіді на таке письмове звернення не передбачає відповідальності, яка настає у разі порушення вимог ч. 5 ст. 212-3 КУпАП."
Суд встановив: "Виходячи з вище викладеного, оскільки в переліку суб'єктів, яким може бути скерований адвокатський запит ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відсутній такий суб'єкт як фізична особа - суб'єкт незалежної професійної діяльності, то письмове звернення адвоката до приватного виконався не є адвокатським запитом, а не надання відповіді на таке письмове звернення не передбачає відповідальності, яка настає у разі порушення вимог ч. 5 ст. 212-3 КУпАП."
Правові позиції Верховного суду щодо доступу до публічної інформації.
▫️1. У запитувача відсутній обовязок вказувати у запиті назву та зміст запитаного документу; запит може бути сформульовано шляхом прохання надати однотипні документи за певний період без зазначення їх реквізитів. Постанови у справах:
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/73532096
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/73249922
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/74408596
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/74820134
▫️2. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, то він надається в частині інформації, доступ до якої необмежений (із ретушуванням обмеженої). Постанова у справі - http://reyestr.court.gov.ua/Review/72531961
▫️3. Отримання інформації з обмеженим доступом з мотивів суспільного інтересу. В цій справі витребувано податкову інформацію про третю особу - http://reyestr.court.gov.ua/Review/65906407
Ще схожа постанова - http://reyestr.court.gov.ua/Review/83105365
▫️4. Запитувач може просити надати відскановані копії документів навіть у разі, якщо вони попередньо не переведені в електронну форму. Постанови у справах:
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/75643872
- http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73700461
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/79528188
▫️5. Запитувач може просити надати інформацію з її перекладом
Постанова - http://reyestr.court.gov.ua/Review/75424238
▫️6. Отримання по ЗУ "Про доступ до публічної інфо" відомостей з ЄРДР. Постанова - http://reyestr.court.gov.ua/Review/75644648
▫️7. Розпорядник інформації має надати не лише ту публічну інформацію, яку він створив, а й ту, яка була отримана ним в процесі виконання повноважень. Постанова - http://reyestr.court.gov.ua/Review/82938434
▫️1. У запитувача відсутній обовязок вказувати у запиті назву та зміст запитаного документу; запит може бути сформульовано шляхом прохання надати однотипні документи за певний період без зазначення їх реквізитів. Постанови у справах:
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/73532096
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/73249922
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/74408596
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/74820134
▫️2. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, то він надається в частині інформації, доступ до якої необмежений (із ретушуванням обмеженої). Постанова у справі - http://reyestr.court.gov.ua/Review/72531961
▫️3. Отримання інформації з обмеженим доступом з мотивів суспільного інтересу. В цій справі витребувано податкову інформацію про третю особу - http://reyestr.court.gov.ua/Review/65906407
Ще схожа постанова - http://reyestr.court.gov.ua/Review/83105365
▫️4. Запитувач може просити надати відскановані копії документів навіть у разі, якщо вони попередньо не переведені в електронну форму. Постанови у справах:
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/75643872
- http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73700461
- http://reyestr.court.gov.ua/Review/79528188
▫️5. Запитувач може просити надати інформацію з її перекладом
Постанова - http://reyestr.court.gov.ua/Review/75424238
▫️6. Отримання по ЗУ "Про доступ до публічної інфо" відомостей з ЄРДР. Постанова - http://reyestr.court.gov.ua/Review/75644648
▫️7. Розпорядник інформації має надати не лише ту публічну інформацію, яку він створив, а й ту, яка була отримана ним в процесі виконання повноважень. Постанова - http://reyestr.court.gov.ua/Review/82938434
Неправильне посилання особою на норми права не є достатньою підставою для відмови в розгляді подання по суті!
В червні 2017 року державний виконавець звернувся до суду з поданням про заміну сторону (боржника) у виконавчому провадженні.
🔸До правовідносин щодо заміни сторони у виконавчому провадженні підлягали застосуванню положення КАС України у відповідній редакції.
🔸Відповідно до ст. 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
🔸Згідно з частиною 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження у разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов
🔸Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі є Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (ЄДРПОУ 41249931).
🔸Доводи скаржника про те, що в поданні державний виконавець просить здійснити відповідну заміну, посилаючись на норми ЦПК України, а не на норми КАС України, колегія суддів відхиляє, оскільки суди правильно виходили з того, що подання підлягає розгляду саме судом, що видав виконавчий лист. Неправильне посилання особою на норми права не є достатньою підставою для відмови в розгляді подання по суті.
🔸Доводи про те, що ухвала має назву про закриття провадження, що не відповідає суті питання, що розглядалось судом, мотивувальній та резолютивній частині судового рішення, не свідчать про неправильне застосування судами норм права. Неправильна назва ухвали є формальним недоліком, який не впливає на законність вирішення судами подання державного виконавця.
🔸Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що була відсутня необхідність заміни особи боржника, оскільки судове рішення виконано, оскільки доказів закінчення виконавчого провадження немає.
В червні 2017 року державний виконавець звернувся до суду з поданням про заміну сторону (боржника) у виконавчому провадженні.
🔸До правовідносин щодо заміни сторони у виконавчому провадженні підлягали застосуванню положення КАС України у відповідній редакції.
🔸Відповідно до ст. 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
🔸Згідно з частиною 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження у разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов
язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
🔸Відтак, суди мали з'ясувати чи є правонаступник Управління Пенсійного Фонду України в Пустомитівському районі Львівської області.
🔸Суди з'ясували, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 „Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" реорганізовані деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органі фонду, в тому числі управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова та управління пенсійного фонду України в Пустомитівському районі реорганізоване шляхом злиття та утворення Галицького обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова.🔸Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі є Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова (ЄДРПОУ 41249931).
🔸Доводи скаржника про те, що в поданні державний виконавець просить здійснити відповідну заміну, посилаючись на норми ЦПК України, а не на норми КАС України, колегія суддів відхиляє, оскільки суди правильно виходили з того, що подання підлягає розгляду саме судом, що видав виконавчий лист. Неправильне посилання особою на норми права не є достатньою підставою для відмови в розгляді подання по суті.
🔸Доводи про те, що ухвала має назву про закриття провадження, що не відповідає суті питання, що розглядалось судом, мотивувальній та резолютивній частині судового рішення, не свідчать про неправильне застосування судами норм права. Неправильна назва ухвали є формальним недоліком, який не впливає на законність вирішення судами подання державного виконавця.
🔸Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що була відсутня необхідність заміни особи боржника, оскільки судове рішення виконано, оскільки доказів закінчення виконавчого провадження немає.
Прокурор, який не є учасником виконавчого провадження, не має права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, і не має права на отримання копій документів виконавчого провадження!
🔸У жовтні 2017 начальник Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області далі ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області порушивши пункт 2 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження, безпідставно надав прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Рожку Д. І. копії документів виконавчого провадження № 44936256.
🔸13 листопада 2017 року ОСОБА1 звернувся до заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Шкляра С. В. зі скаргою щодо умисного ігнорування начальником управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області П'ятницьким А. В. положень частини четвертої статті 28 Закону України Про виконавче провадження і ненаправлення йому постанови, прийнятої за результатами розгляду його скарги від 23 жовтня 2017 року.
⚠️Під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурор не є учасником виконавчого провадження № 44936256.
⚠️Копії матеріалів виконавчого провадження № 44936256 були надані прокурору державним виконавцем на підставі запиту Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 від 04 жовтня 2010 року, зробленого слідчим під час здійснення досудового розслідування за об'єднаним кримінальним провадженням № 12013040670001123.
🔥Таким чином, відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 11 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, прокурор не мав права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 44936256, та не мав права на отримання копій документів вказаного виконавчого провадження, оскільки не був учасником цього виконавчого провадження.
🔸У жовтні 2017 начальник Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області далі ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області порушивши пункт 2 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження, безпідставно надав прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Рожку Д. І. копії документів виконавчого провадження № 44936256.
🔸13 листопада 2017 року ОСОБА1 звернувся до заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Шкляра С. В. зі скаргою щодо умисного ігнорування начальником управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області П'ятницьким А. В. положень частини четвертої статті 28 Закону України Про виконавче провадження і ненаправлення йому постанови, прийнятої за результатами розгляду його скарги від 23 жовтня 2017 року.
⚠️Під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурор не є учасником виконавчого провадження № 44936256.
⚠️Копії матеріалів виконавчого провадження № 44936256 були надані прокурору державним виконавцем на підставі запиту Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 від 04 жовтня 2010 року, зробленого слідчим під час здійснення досудового розслідування за об'єднаним кримінальним провадженням № 12013040670001123.
🔥Таким чином, відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 11 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, прокурор не мав права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 44936256, та не мав права на отримання копій документів вказаного виконавчого провадження, оскільки не був учасником цього виконавчого провадження.
Проблемні питання виконання судових рішень зобов’язального характеру
Автор: Андрій Авторгов приватний виконавець, к.ю.н.
Незважаючи на те, що процесуальне законодавство не містить таких визначень, судові рішення прийнято умовно поділяти на рішення майнового та немайнового характеру.
Окремо можна виділити рішення зобов’язального характеру — тобто рішення, яким боржника зобов’язано вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.
Рішення зобов’язального характеру за своє суттю можуть бути як немайновими, наприклад «зобов’язати боржника не чинити перешкод», або ж майновими, які зобов’язують боржника передати стягувачу грошові кошти або майно.
Автор: Андрій Авторгов приватний виконавець, к.ю.н.
Незважаючи на те, що процесуальне законодавство не містить таких визначень, судові рішення прийнято умовно поділяти на рішення майнового та немайнового характеру.
Окремо можна виділити рішення зобов’язального характеру — тобто рішення, яким боржника зобов’язано вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.
Рішення зобов’язального характеру за своє суттю можуть бути як немайновими, наприклад «зобов’язати боржника не чинити перешкод», або ж майновими, які зобов’язують боржника передати стягувачу грошові кошти або майно.
Рішення, дії чи бездіяльность виконавців під час виконання рішень, ухвалених в порядку КПК, оскаржуються у порядку адміністративного судочинства!
🔹Відповідно до частини третьої статті 535 КПК у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.
⚠️Таким чином, КПК урегульовано питання накладення слідчим суддею арешту на майно, а також оскарження ухвали слідчого судді про накладення такого арешту.
🔹Разом з тим предметом спору у цій справі є оскарження рішення державного виконавця (постанови про відкриття виконавчого провадження), пов'язаного з виконанням ухвали про накладення арешту на майно, ухваленої за правилами КПК, та порушення, допущені виконавцем при прийнятті такого рішення, оскільки, на думку позивача, така постанова винесена без належних правових підстав, а саме без видачі судом виконавчого листа.
🔹Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
🔹КПК передбачає можливість виконання судових рішень органами ДВС, однак не встановлює порядок оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень, прийнятих у кримінальному провадженні.
⚠️Таким чином, з урахуванням того, що КПК не передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВС при примусовому виконанні судових рішень, прийнятих у кримінальному провадженні, учасники виконавчого провадження можуть оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність у порядку адміністративного судочинства.
🔹Відповідно до частини третьої статті 535 КПК у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.
⚠️Таким чином, КПК урегульовано питання накладення слідчим суддею арешту на майно, а також оскарження ухвали слідчого судді про накладення такого арешту.
🔹Разом з тим предметом спору у цій справі є оскарження рішення державного виконавця (постанови про відкриття виконавчого провадження), пов'язаного з виконанням ухвали про накладення арешту на майно, ухваленої за правилами КПК, та порушення, допущені виконавцем при прийнятті такого рішення, оскільки, на думку позивача, така постанова винесена без належних правових підстав, а саме без видачі судом виконавчого листа.
🔹Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
🔹КПК передбачає можливість виконання судових рішень органами ДВС, однак не встановлює порядок оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень, прийнятих у кримінальному провадженні.
⚠️Таким чином, з урахуванням того, що КПК не передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВС при примусовому виконанні судових рішень, прийнятих у кримінальному провадженні, учасники виконавчого провадження можуть оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність у порядку адміністративного судочинства.
Чи стягується виконавчий збір за примусове виконання постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди ?
Anonymous Poll
22%
Так
78%
Ні
Відкриття нових рахунків у банках, незважаючи на накладений державним виконавцем арешт на кошти боржника, є перешкоджанням виконанню судового рішення – ККС ВС
court.gov.ua
Судова влада України
офіційний веб-портал Судова влада України
Прокурор не може оскаржувати постанову суду по справі про адміністративне правопорушення за ст. 183-1 КУпАП (Несплата аліментів)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87252108
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87252108
Строк на оскарження рішень ДВС становить шість місяців у випадку, якщо позивач не є учасником виконавчого провадження!
07 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/7987/19, адміністративне провадження №К/9901/25883/19 (ЄДРСРУ № 87453891) досліджував питання щодо строку на оскарження рішень ВДВС, якщо заявник не є стороною виконавчого провадження.
⚠️Верховний Суд зауважує, що у випадках не передбачених законом та відсутності у особи процесуального права на звернення до господарського та цивільного суду або в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України, з позовом до органів державної виконавчої служби щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності необхідно враховувати, що особа має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, встановленому КАС України для оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, а тому відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду застосовується шестимісячний строк.
🔥Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 640/9729/19 (ЄДРСРУ № 86988778).
07 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/7987/19, адміністративне провадження №К/9901/25883/19 (ЄДРСРУ № 87453891) досліджував питання щодо строку на оскарження рішень ВДВС, якщо заявник не є стороною виконавчого провадження.
⚠️Верховний Суд зауважує, що у випадках не передбачених законом та відсутності у особи процесуального права на звернення до господарського та цивільного суду або в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України, з позовом до органів державної виконавчої служби щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності необхідно враховувати, що особа має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, встановленому КАС України для оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, а тому відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду застосовується шестимісячний строк.
🔥Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 640/9729/19 (ЄДРСРУ № 86988778).