Порядок зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні (РАХУНКИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ).
#АРЕШТ_МАЙНА #АРЕШТ_КОШТІВ
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону підставою для зняття арешту з майна або його частини державним виконавцем є отримання державним виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто, державний виконавець знімає арешт з майна боржника на підставі п.1 ч. 4 ст. 59 Закону за наступних обов’язкових умов:
1) отримання документального підтвердження з банківської установи про те, що конкретний рахунок має спеціальний режим використання;
2) заборона на звернення стягнення, визначена законом.
Слід зазначити. що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
До того ж, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (ч. 2 ст. 48 Закону).
Необхідно розглянути поняття поточних рахунків із спеціальним режимом використання.
Стаття 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ (в редакції від 06.11.2016) зазначає, що банкам надається право відкривати для своїх клієнтів вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Відповідно до п. 7.1.2 ст. 7 вищезазначеного Закону, поточний рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
ПОВНА СТАТТЯ⏬
#АРЕШТ_МАЙНА #АРЕШТ_КОШТІВ
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону підставою для зняття арешту з майна або його частини державним виконавцем є отримання державним виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто, державний виконавець знімає арешт з майна боржника на підставі п.1 ч. 4 ст. 59 Закону за наступних обов’язкових умов:
1) отримання документального підтвердження з банківської установи про те, що конкретний рахунок має спеціальний режим використання;
2) заборона на звернення стягнення, визначена законом.
Слід зазначити. що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
До того ж, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (ч. 2 ст. 48 Закону).
Необхідно розглянути поняття поточних рахунків із спеціальним режимом використання.
Стаття 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ (в редакції від 06.11.2016) зазначає, що банкам надається право відкривати для своїх клієнтів вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Відповідно до п. 7.1.2 ст. 7 вищезазначеного Закону, поточний рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
ПОВНА СТАТТЯ⏬
Telegraph
Отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення…
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону підставою для зняття арешту з майна або його частини державним виконавцем є отримання державним виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення…
Щодо арешту коштів, що містяться на зарплатному рахунку (ЦІКАВА ПОЗИЦІЯ)‼️
#АРЕШТ_КОШТІВ #СТОРОНИ_ВП
Скаржник звернулась до суду із вказаною скаргою та просила визнати протиправними дії державного виконавця Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області Донських В. Б. щодо винесення постанови від 19 квітня 2018 року про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 55877484 та скасувати вказану постанову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норми Закону України «Про виконавче провадження», якими регулюється звернення стягнення на заробітну плату та пенсію, звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Також суди не застосували положення банківського законодавства стосовно порядку виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.
Відмовляючи у задоволенні скарги Ткача Ф. Г. в інтересах ОСОБА_4 на дії державного виконавця Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника для забезпечення реального виконання рішення суду вчинені в межах його повноважень, є правомірними та узгоджуються з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в оскаржуваній постанові він зазначив про накладення арешту на кошти на одному рахунку за № НОМЕР_2 (стандартний), відкритому в ТВБВ № 10025/057 Чернівецького облуправління АТ «Ощадбанк», а також вказав про накладення арешту на кошти, які знаходяться на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, зробивши зауваження ? крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного:👉 ПОВНИЙ ТЕКСТ УХВАЛИ
#АРЕШТ_КОШТІВ #СТОРОНИ_ВП
Скаржник звернулась до суду із вказаною скаргою та просила визнати протиправними дії державного виконавця Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області Донських В. Б. щодо винесення постанови від 19 квітня 2018 року про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 55877484 та скасувати вказану постанову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норми Закону України «Про виконавче провадження», якими регулюється звернення стягнення на заробітну плату та пенсію, звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Також суди не застосували положення банківського законодавства стосовно порядку виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.
Відмовляючи у задоволенні скарги Ткача Ф. Г. в інтересах ОСОБА_4 на дії державного виконавця Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника для забезпечення реального виконання рішення суду вчинені в межах його повноважень, є правомірними та узгоджуються з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в оскаржуваній постанові він зазначив про накладення арешту на кошти на одному рахунку за № НОМЕР_2 (стандартний), відкритому в ТВБВ № 10025/057 Чернівецького облуправління АТ «Ощадбанк», а також вказав про накладення арешту на кошти, які знаходяться на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, зробивши зауваження ? крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного:👉 ПОВНИЙ ТЕКСТ УХВАЛИ