❗️Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку ВС щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження, якщо виконавче провадження закінчене (постанова від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10)

В разі закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження).
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом із питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання немає і підстави для процесуального правонаступництва.

​​📺 Виконання рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходу реагування у вигляді штрафу

Набрав чинності Закон України № 2849-IX від 13.12.2022, яким частину першу статті 3 Закону України "Про виконавче провадження доповнено пунктом 11, відповідно до якого підлягають примусовому виконанню рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходу реагування у вигляді штрафу

Рішення Національної ради про застосування заходу реагування у вигляді штрафу є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження". У випадку оскарження такого рішення в судовому порядку рішення Національної ради про застосування заходу реагування у вигляді штрафу набуває статусу виконавчого документа після набрання судовим рішенням законної сили.

🤯Правоохоронці викрили шахрая, який намагався привласнити квартиру вартістю майже 1,6 млн грн у середмісті Харкова

За оперативною інформацією, 50-річний чоловік, намагаючись привласнити чужу нерухомість, підробив виконавчий напис нотаріуса.
“Він подав заяву до одного з відділів державної виконавчої служби у м. Харкові про відкриття виконавчого провадження у зв’язку з нібито борговими зобов’язаннями чоловіка, якому на праві приватної власності належала квартира, розташована по вул. Донця–Захаржевського в м. Харкові. “, – розповіли в прокуратурі.
❗️П.С.: не відомо, відкрито виконавче провадження було до чи після відповідних змін про заборону у період дії воєнного стану примусового виконання виконавчих написів нотаріусів.

У ході проведення виконавчої справи, яка була відкрита за завідомо підробленим документом, поданим шахраєм, на вказану квартиру було накладено арешт з метою стягнення заборгованості.
Однак план шахрая не спрацював – правоохоронці вилучили вказане виконавче провадження, тим самим зупинивши процес відчуження майна.

Вартість квартири, на яку зазіхав шахрай, складає майже 1,6 млн грн.
Слідчі повідомили чоловіку про підозру за фактом закінченого замаху на шахрайство в особливо великих розмірах (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України). Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

​​❗️Як вчинення виконавчого напису нотаріуса впливає на позовну давність: позиція Об’єднаної палати Верховного Суду

Вчинення виконавчого напису нотаріуса після виникнення у кредитора права на відповідний позов не перериває позовну давність і не зупиняє її перебігу, а визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не впливає на перебіг позовної давності за позовом про стягнення заборгованості та не зумовлює початок її перебігу.

Вчинення виконавчого напису нотаріуса/визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню саме по собі не можна вважати поважною причиною пропуску позовної давності, оскільки кредитор, який обрав саме такий спосіб захисту порушеного права має усвідомлювати й наслідки такого порушення.

Такий висновок виклав Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 березня 2023 року по справі №554/9126/20.

‼️🇺🇦Хотіли як краще, а вийшло як завжди. До чого призведе рішення КСУ, яким скасовано обмеження суми примусового стягнення з пенсії. І що не врахували судді. - Ростислав Кравець

​​Передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС не впливає на строк пред’явлення виконавчого листа до виконання — КЦС ВС

У листопаді 2015 року державний виконавець закінчив виконавче провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС), оскільки боржник зареєстрований за іншою адресою, ніж вказана у виконавчому листі. У лютому 2018 року було прийнято рішення про знищення виконавчого провадження через його пошкодження внаслідок затоплення. У липні 2022 року державний виконавець просив суд видати дублікат виконавчого листа.

Суд першої інстанції задовольнив подання державного виконавця, оскільки виконавчий лист втрачено під час його пересилання між підрозділами ДВС, тобто за обставин, які не залежали від дій стягувача.

Апеляційний суд скасував судове рішення районного суду та відмовив у задоволенні подання, вказав, що виконавче провадження було закінчене, на момент звернення державного виконавця з поданням до суду сплив трирічний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду, залишив у силі рішення суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.

Колегія суддів акцентувала на обов'язковості судового рішення (статті 129, 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України) і вказала, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з підпунктом 17.4 п. 1 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України в разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Суд першої інстанції, встановивши, що виконавчий лист було пред'явлено до примусового виконання стягувачем у січні 2015 року та втрачено під час його пересилання між відділами ДВС, тобто за обставин, які не залежали від волі стягувача, а рішення суду не виконано, дійшов правильного висновку про задоволення подання державного виконавця про видачу дубліката втраченого виконавчого документа.

Передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не впливає на обчислення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталося, не можуть негативно впливати на права стягувача. Відсутність виконавчого листа, своєчасно пред'явленого стягувачам, перешкоджає виконанню рішення суду та порушує його права.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що, на відміну від остаточного закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувачу, при зміні органу державної виконавчої служби чи його компетенції, передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС стадія виконання судового рішення не припиняється і не переривається. Отже, правила частин 5 та 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (ч. 3 ст. 23 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження») не застосовуються.

Постанова Верховного Суду від 8 березня 2023 року у справі № 2-2236/12 (провадження № 61-12778св22) — https://reyestr.court.gov.ua/Review/109479803.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #виконавче_провадження #дублікат_виконавчого_листа

🙈Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року по справі №154/3029/14-ц.

😱Погорів на хабарі: судитимуть начальника одного з райвідділів державної виконавчої служби в Одеській області

Прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно начальника одного з районних відділів державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за фактом одержання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). Про це повідомила Одеська обласна прокуратура

Слідством встановлено, що керівник відділу налагодив протиправну схему з систематичного одержання хабарів від сторін виконавчого провадження за «швидке» виконання рішень суду без відкриття провадження та сплати до бюджету 10% виконавчого збору.

«За пришвидшення виконання рішення суду про стягнення 20 тис дол США боргу, посадовець запропонував вирішити питання з боржником за 3 % від суми.

Обвинувачений схиляв позивача не пред’являти виконавчий документ, адже у разі повернення боргу на виконання рішення суду, він отримає гроші у гривні, що не є вигідним. Крім того, боржник скоріше за все буде оскаржувати дії держвиконавців та рішення суду, що значно затягне процес повернення боргу по строках.

Після одержання 600 дол США хабара посадовця затримали на його робочому місці», — сказано у повідомленні.

​​🏠Реалізація на публічних торгах частки квартири, яка є спільною частковою власністю допускається навіть і без виділення такої частки в натурі (ВС/КЦС у справі № 641/2498/17 від 10.11.2021)
#Реалізація_майна

Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що до переліку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення шляхом його продажу з електронних торгів, відноситься і частка у нерухомому майні боржника, визначена у встановленому законом порядку як окремий самостійний об'єкт власності і це відповідає вимогам статей 190, 366 ЦК України.

​​👩‍❤️‍👨 Укладення правочину щодо майна боржника, навіть якщо формальним власником є дружина боржника, є підставою для визнання такого правочину недійсним (ВС КЦС справа №370/423/19 від 13.05.2022)
#Боржник

Тлумачення ст. 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

При цьому дружина не довела, що майно було її особистою приватною власністю. Отже, встановивши, що спірне майно придбане сторонами в шлюбі, суди зробили правильний висновок, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя.

Також, як відомо - не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

❗️На позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.

⚠️Верховний Суд зауважує, що приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення до адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення.

27. Відтак за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.
28. Зазначені висновки узгоджуються із позицією щодо застосування статті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українита статті 4 Закону України «Про судовий збір», висловлену у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №2а/0470/2563/12, від 22 січня 2020 року та від 11 серпня 2021 року у справі №560/4364/19, від 05 травня 2022 року у справі №520/9769/19.

🔸При цьому Суд вважає доцільним застосувати вказані висновки до справи, яка розглядається, хоч і в зазначених справах предметом розгляду було питання щодо сплати судового збору за звернення до суду із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення та оскарження ухвали апеляційного суду, прийнятої за результатами її розгляду.
Правова позиція ВС відповідно до постанови від 19.01.2023 у справі № 240/17372/21

🙄П.С. Десь я таке вже бачив! А згадав тут: t.me/vyconavec/206, а тому думаю багато судів не підтримують таку позицію та скоро вона стане не актуальною...

‼️Верховна Рада прийняла законопроект 8064.
Український парламент офіційно прийняв документ 11 квітня 2023 року.

Законопроект 8064 містить низку надважливих напрацювань АПВУ і запроваджує ключові норми для організації примусового виконання рішень під час воєнного стану.

Законопроектом передбачається:
✔️спрощений порядок зупинення діяльності приватного виконавця за його заявою (на підставі пункту 1 частини першої статті 42 Закону) за наявності в нього на виконанні незавершених виконавчих проваджень, за умови попереднього вирішення питання про заміщення;

✔️ можливість заміщення приватним виконавцем з іншого виконавчого округу та розподілу основної винагороди при заміщенні на підставі договору;

✔️ тимчасове скасування необхідності попередньо погоджувати заміщення приватного виконавця зі стягувачем. Водночас, стягувач зберігає право на вільний вибір виконавця та передати виконавче провадженні іншому, визначеному ним, приватному виконавцю або органу ДВС;

✔️ дієвий механізм зупинення діяльності приватного виконавця, який тимчасово відсутній більше 10 днів (на підставі пункту 2 частини першої статті 42 Закону), і вирішення питання про його заміщення, за пропозицією Міністерства юстиції України або ініціативою Ради приватних виконавців України;

✔️ механізм контролю за тимчасовою відсутністю приватних виконавців з боку Міністерства юстиції України та Ради приватних виконавців України, порядок перевірки Міністерством юстиції України діяльності приватного виконавця, стосовно якого є сумніви щодо факту здійснення ним своєї професійної діяльності – за зверненням сторони виконавчого провадження;

✔️ можливість зміни приватним виконавцем виконавчого округу, якщо його офіс знаходиться на тимчасово окупованій території або на якій проводяться активні воєнні (бойові) дії. При цьому примусове виконання виконавчих документів, які перебували в нього на виконанні, продовжується у новому виконавчому окрузі з урахуванням обмежень, встановлених законодавством про виконавче провадження. У новому виконавчому окрузі не допускається відкриття виконавчих проваджень, місцем виконання яких є територія попереднього виконавчого округу;

✔️ вирішення проблеми із забороною вжиття заходів примусового виконання рішень на території можливих бойових дій;

✔️ скасування заборони на стягнення із заробітної плати боржників. Таке стягнення відбуватиметься у загальному порядку у розмірі, обмеженому 20% від заробітної плати. Водночас, на період воєнного стану зберігається припинення стягнення з пенсій та стипендій (крім рішень про стягнення аліментів та деяких інших виключень);

✔️ замість заборони примусового виконання всіх виконавчих написів - заборону на відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на нотаріально не посвідчених кредитних договорах. Таким чином, розблоковане виконання виконавчих написів нотаріусів про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), про витребування предмету лізингу, про стягнення аліментів на підставі шлюбних договорів, виконавчих написів на нотаріально посвідчених договорах тощо.

✔️ можливість здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків фізичних осіб у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат на місяць незалежно від суми боргу за виконавчим документом (мінімальна захищена сума);

✔️ покладення контролю за дотриманням розміру видаткових операцій для виплати заробітної плати, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з арештованих рахунків юридичних осіб та самозайнятих осіб на службових осіб такої юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

❗️Критерії для задоволення судом подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника

Подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника розглядається не судом, який видав виконавчий документ, а судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи. Саме такого висновку дійшла колегія суддів Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 545/3611/17-ц.

Між тим, досліджуючи питання примусового проникнення виконавця у помешкання боржника, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/10431/17 зазначив, що звертаючись до суду із поданням, виконавцю слід довести наступне:
🔸боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди;
🔸боржник ухиляється від проведення виконавчих дій;
🔸майно належить боржнику або він має право користування ним;
🔸боржник не надавав доступу до майна у відведений для цього час вчинення виконавчих дій.

Таким чином, юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

❗️Момент переходу права власності на транспортний засіб не повязується з його державною реєстрацією
#Арешт_майна #Реалізація_майна #Боржник

➖Як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації.
➖Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.

⚠️Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з подібним висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/3640/18 (провадження № 61-11481св20), в якій, аналізуючи положення статті 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух», суд зазначив: «…правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу.
➖Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує».

⬇️Ці та інші правові висновки викладені в постанові ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20

⚠️Наказом Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України» від 07.04.2023 № 1273/5, внесено певні зміни, зокрема, до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (далі – Інструкція), та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі – Порядок), що стосуються питань реалізації у виконавчому провадженні арештованого майна боржника, який є платником податку на додану вартість.
☝️Так, згідно з розділом VIII Інструкції під час підготовки заявки на реалізацію арештованого майна виконавець зобов’язаний перевірити чи зареєстрований боржник, майно якого реалізується, платником податку на додану вартість, а у разі коли боржник, арештоване майно якого реалізується, зареєстрований платником податку на додану вартість - перевірити ставку податку на додану вартість, яка відповідно до Податкового кодексу України має застосовуватись при реалізації такого арештованого майна, а результати такої перевірки зазначаються в заявці на реалізацію арештованого майна.

✔️Відповідно до змін, що внесені до Порядку, передача майна на реалізацію, підготовка до проведення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), реалізація арештованого майна за фіксованою ціною, оформлення результатів електронних аукціонів та порядок розрахунків за придбане на електронному аукціоні майно та перехід права власності при реалізації арештованого майна боржника, який є платником податку на додану вартість, здійснюється із певними особливостями.

😱Антикорупційний суд заочно заарештував юриста Довбенка

«19 квітня 2023 року за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, суддя ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою організатору розтрати арештованого майна на 485 млн грн. На сьогодні підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку. Після його затримання та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу», – інформує САП.

До цього НАБУ та САП повідомили про підозру ексголові АРМА Антону Янчуку та іншим у махінаціях із заарештованим майном.

Як стверджують в НАБУ, арештоване майно передавали АРМА під приводом виконання судових рішень. Посадовці АРМА, своєю чергою, готували обґрунтування, що такими активами важко управляти, зберігати або ж вони швидко псуються і можуть втратити свою вартість. В подальшому майно оцінювала компанія-учасниця схеми за суттєво заниженою вартістю. За нею майно виставляли на електронні торги, організовані ДП «СЕТАМ». В свою чергу представники держпідприємства, учасники-змови, організовували торги у такий спосіб, щоб забезпечити перемогу наперед визначеній приватній компанії.

НАБУ та САП здобули докази щонайменше чотирьох епізодів такої протиправної діяльності упродовж 2019 року.

❗️У разі повернення виконавчого документу, виконавчі провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, у вигляді зняття арешту.
#Арешт_майна #Дії_бездії

⚠️У цій справі виконавче провадження не було знищено, а виконавчий документи повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 1404-VIII.

🔸Верховний Суд зазначає, що державний виконавець, повернувши виконавчий документ, керувався нормами Закону № 1404-VIII, проте відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII мав керуватися Законом № 606-XIV, тобто пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV. Проте вказане не впливає на підставу повернення виконавчого документа, оскільки норма в Законі №1404-VIII є ідентичною нормі, якою керувався державний виконавець.

🔸Враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, повернення виконавчого документа стягувачу у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

🔹За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно врахував, що постановами державного виконавця від 29 грудня 2016 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, тобто, виконавчі провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV, у вигляді зняття арешту.

🔗Ці та інші корисні висновку викладені у постанові ВС КЦС від 29.03.2023 у справі № 202/1182/22

Заради чого «працював» 6 років