❗️Заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства (постанова ВП ВС від 12.10.2022).

Велика Палата Верховного Суду при розгляді питання про розмежування юрисдикції чітко визначає, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20).

Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

​​Верховний Суд опублікував огляд практики розгляду ВС справ за заявами про видачу судового наказу

Пропонуємо до вашої уваги огляд практики розгляду Верховним Судом справ за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа – підприємець (рішення, внесені до ЄДРСР, за січень 2021 року – жовтень 2022 року) – https://cutt.ly/jMEtCRG.

Матеріал напрацьовано управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Огляд містить правові висновки ВС, які сприятимуть забезпеченню сталості та єдності судової практики в питаннях щодо:

✅підстав та умов видачі дубліката судового наказу;

✅строків пред’явлення судового наказу до виконання;

✅окремих питань, що виникають під час судового розгляду справ за заявами про видачу судового наказу.

Постановою Кабінету Міністрів України 1263 від 11.11.2022 внесено зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 (ЗП України, 1993 р., № 8, ст. 161; Офіційний вісник України, 2002 р., № 27, ст. 1254; 2022 р., № 18, ст. 972), доповнивши його після слів “з усіх видів грошового забезпечення” словами “, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану”.

Зазначені зміни набули чинності 16.11.2022, тобто тепер аліменти можуть вираховуватися з додаткової винагороди військовослужбовця (30.000 та 100.000 тис.)

#Нампишуть що приватний нотаріус Житомирської області Олег ГОРАЙ: I'll be back😱

Постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року по справі 240/4296/21 визнано протиправним та скасовано наказ Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 25.02.2021 № 58/09 про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Горая Олега Станіславовича

Увага❗️ Луспеник показує майстер-клас по розрахунку пені за місячними платежами

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 %

Повний текст постанови КЦС ВС від 09.11.2022 № 754/4461/21🔅

- А шо так можно було⁉️
- Можна, суду все можна ❗️

Не надсилання судом (через відсутність фінансування) судових рішень рекомендованими листами, а повідомлення учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, мессенджерами не передбачені процесуальним законом, але мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи. Отже, правова мета досягається, але в інший спосіб, який не передбачений законом – Верховний Суд Ухвала від 17.11.2022 року у справі № 560/5541/20 🤷‍♂️

⚠️Кабінетом Міністрів України було внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізму судового контролю за виконанням рішень судів та процедури встановлення або зміни способу виконання судових рішень»

‼️Проектом цього Закону пропонується впровадження змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України. Серед них:

🔸Можливість суду змінити спосіб і порядок виконання судового рішення, зокрема, на підставі заяви стягувача про зміну способу і порядку виконання судового рішення, яке підлягає виконанню відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

🔸Впровадження в цивільному та господарському судочинстві інституту судового контролю за виконанням судових рішень аналогічного тому, що діє в рамках адміністративного судочинства.

🔸Встановлення чітких правил розмежування юрисдикцій у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця:
▪️розгляд скарги в межах однієї юрисдикції, а також встановлення вимог до форми та змісту скарги;
▪️збільшення граничного строку розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення з десяти днів до тридцяти днів.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні НЕ є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку – Велика Палата Верховного Суду.

Постанова від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22

​​ОП КЦС ВС вказала на умови, за яких з арештованого майна подружжя може бути знято арешт

Дружина боржника просила суд визнати за нею право власності на ½ частки арештованого автомобіля та звільнити його з-під арешту, оскільки вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, а арешт було накладено через кредитні борги чоловіка.

Суд першої інстанції визнав право власності позивачки на ½ частки автомобіля, у задоволенні інших вимог відмовив, указавши, що спірний автомобіль є неподільною річчю, зняття з нього арешту може порушити права банку, а позивач не пред’явив вимог про визначення розміру компенсації за частку в спільному майні подружжя.

Апеляційний суд скасував попереднє рішення і відмовив у задоволенні позову з інших правових підстав. Водночас суд зазначив, що позивачка має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користуватися та розпоряджатися своїм майном, оскільки спірний автомобіль є спільним сумісним майном подружжя. Однак позивачка звернулася до суду з пропуском позовної давності, про застосування якого заявив банк.

Вирішуючи питання щодо забезпечення єдності судової практики, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про звільнення майна з-під арешту, залишив у силі в цій частині рішення суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки про застосування норм права.

Оцінюючи обраний позивачем спосіб захисту, потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Застосування способу захисту права чи інтересу не має відбуватися шляхом порушення прав та/або інтересів інших суб’єктів приватних відносин.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, є способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову).

Для приватного права апріорі притаманна така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки / врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України). Тобто якщо втрачається цільове призначення речі, то вона є неподільною. Серед прикладів неподільних речей – транспортні засоби, побутова техніка тощо.

Частина 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» розрахована на ті випадки, за яких вимогу про визнання права власності та про зняття з нього арешту заявляє особа, яка є одноосібним власником або співвласником подільної речі.

Очевидно, що нерозумним було б тлумачення, яке б передбачало можливість для одного із співвласників у спільній сумісній власності вимагати зняття арешту з неподільної речі в цілому чи навіть допускати конструкцію зняття арешту із «частки в спільній сумісній власності». Права та інтереси іншого співвласника в спільній сумісній власності на неподільну річ мають захищатися шляхом виплати компенсації.

Також ОП КЦС ВС зазначила, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, які ґрунтуються на праві власності на нього, є способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову), а сутність негаторного позову виключає застосування позовної давності.

Постанова Верховного Суду від 7 листопада 2022 року у справі № 725/7187/19 (провадження № 61-11615сво20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107476187.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #судова_практика #зняття_арешту #ефективний_спосіб_захисту #негаторний_позов

❗️"Історія одного показового кейсу, коли від державних виконавців не сховалися навіть затяті боржники"

Завдяки спільному виїзду мобільної групи з працівників Департаменту ДВС Мін’юсту та Національної поліції України, державними виконавцями описано майно у виконавчих провадженнях щодо стягнення заборгованості з ПрАТ «Азот».

📲 Підписатися

Здійснення розрахунку заборгованості за #Аліменти платника аліментів, який є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, необхідно проводити відповідно до вимог частини другої статті 195 СК України, тобто виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а не виходячи з повного доходу боржника як фізичної особи-підприємця.

❗️Постанова ВС КЦС від 24.11.2022 у справі № 754/12768/20
Аналогічні позиції у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі N 464/6206/18, від 05 серпня 2021 року у справі № 757/35562/18-ц

❗️Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом.
Постанова КЦС ВС від 02.11.2022 № 758/14101/16-ц

Нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі. Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

❗️Ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) державного виконавця не є обов’язковим для вирішення іншої справи, в якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями.
Постанова ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 910/6355/20

Як зауважила ВС, водночас у постанові ВСУ від 25.10.2005 у справі №32/421 містяться протилежні висновки — про те, що «збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, а тому предметом доказування у такій справі будуть факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіянням ним шкоди. Причому належним доказом неправомірності дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування збитків».

ВП уважає цей висновок ВСУ таким, що не може бути врахований у цій справі, та не вбачає підстав для відступу від нього. Адже висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах ВСУ, мають враховуватись, якщо вони висловлені після набрання чинності законом «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 № 2453-VI (див. mutatis mutandis висновки ВП ВС у пп.29, 33—35 постанови від 1.09.2020 у справі №233/3676/19). Отже, правова позиція, викладена у постанові ВСУ від 25.10.2005 у справі № 32/421, хоч і є частиною практики ВСУ, однак не створює для судів процесуального обов’язку щодо її врахування чи необхідності відступу від неї.

Також ВП ВС не вбачає підстав для відступу від висновків КЦС, від яких колегія суддів КГС, пропонувала відступити в ухвалі від 8.07.2021. Адже на відміну від згаданого висновку ВСУ вони не визначають надання рішення суду про задоволення скарги на дії судового виконавця як необхідної преюдиційної обставини у доказуванні підстав для задоволення позову про стягнення із судового виконавця збитків, завданих утратою арештованого майна, а зазначають про можливість подання такого доказу поряд з іншими доказами.

З ДНЕМ ПРАЦІВНИКА ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ!!!

Добрий ранок😌