Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Позивач обґрунтовує свої вимоги саме тим, що державним виконавцем допущені порушення при підготовці прилюдних торгів, а це може бути лише предметом окремого оскарження.
Велика Палата Верховного Суду Справа № 367/6231/16-ц
🔸Відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).
🔸Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
⚠️Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів ( розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7).
⚠️Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону).
Велика Палата Верховного Суду Справа № 367/6231/16-ц
🔸Відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).
🔸Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
⚠️Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів ( розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7).
⚠️Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону).
Накладення арешту на майно (кошти) боржника (для забезпечення реального виконання рішення) та звернення стягнення на майно боржника — є різними виконавчими діями, відповідно, такі дії мають різні правові наслідки!
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Справа № 910/18299/16
Накладення арешту на майно (кошти) боржника є окремою виконавчою дією, і може застосовуватись виконавцем не у зв'язку зі зверненням стягнення на майно чи кошти боржника, — а як самостійний захід примусового виконання, спрямований на забезпечення реального виконання рішення
а відтак, скарги боржників на те, що накладенням арешту на майно (кошти) виконавцем нібито застосовується звернення стягнення — є необґрунтованими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Справа № 910/18299/16
Накладення арешту на майно (кошти) боржника є окремою виконавчою дією, і може застосовуватись виконавцем не у зв'язку зі зверненням стягнення на майно чи кошти боржника, — а як самостійний захід примусового виконання, спрямований на забезпечення реального виконання рішення
а відтак, скарги боржників на те, що накладенням арешту на майно (кошти) виконавцем нібито застосовується звернення стягнення — є необґрунтованими.
precedent.ua
Постанова ВС 2018 (ГПК) - № 910/18299/16
Інформаційно - правова система “Прецедент”® 2.0 – це база Законодавства України, актуальних судових рішень та рішень Вищої Ради Правосуддя (з правовими висновками), а також рішень Європейського суду з прав людини та Європейського суду справедливості.
Forwarded from Верховний Суд
Арешт коштів на рахунку матері, на якому обліковуються аліменти на дитину, для забезпечення виконання рішення немайнового характеру є протизаконним – КЦС ВС
У липні 2019 року районний суд, із рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні скарги матері малолітньої дочки про скасування постанови державного виконавця, якою було арештовано її кошти як боржника.
Мати оскаржила відповідні судові рішення до Верховного Суду, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зокрема, тим, що арешт протизаконно накладено також на картковий рахунок, який вона використовує для отримання аліментів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду задовольнив касаційну скаргу матері: скасував рішення судів попередніх інстанцій, визнав дії державного виконавця неправомірними, а його постанову про арешт коштів – незаконною та скасував останню.
Детальніше за посиланням: http://bit.ly/2Wgg0CN
У липні 2019 року районний суд, із рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні скарги матері малолітньої дочки про скасування постанови державного виконавця, якою було арештовано її кошти як боржника.
Мати оскаржила відповідні судові рішення до Верховного Суду, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зокрема, тим, що арешт протизаконно накладено також на картковий рахунок, який вона використовує для отримання аліментів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду задовольнив касаційну скаргу матері: скасував рішення судів попередніх інстанцій, визнав дії державного виконавця неправомірними, а його постанову про арешт коштів – незаконною та скасував останню.
Детальніше за посиланням: http://bit.ly/2Wgg0CN
Forwarded from Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ)
✍️ ВИКОНАВЕЦЬ НЕ МОЖЕ ЗВЕРНУТИ СТЯГНЕННЯ НА НЕРУХОМІСТЬ БОРЖНИКА, ЯКЩО ВАРТІСТЬ ІНШОГО МАЙНА НЕ ВИЗНАЧЕНО
⚖️ Правова позиція ВС у справі №489/4430/15-ц
👨🏼⚖️ Рішення суду у справі №489/4430/15-ц
У справі приватний виконавець звернувся до суду з поданням про визначення частки боржника у майні, яким він володіє на праві спільної сумісної власності, на яку може бути звернуто стягнення.
Обґрунтував тим, що боржник рішення про стягнення боргу не виконує. Однак, йому на праві спільної сумісної власності належить квартира, що унеможливлює звернення стягнення без порушення прав співвласників.
🔸Касаційний цивільний суд дійшов висновків про відмову у задоволенні подання.
Звернув увагу, що боржнику на праві власності також належить:
✔️ банківський рахунок;
✔️ земельна ділянка, що перебуває в оренді.
При цьому виконавцем накладено арешт на кошти, які повинні бути сплачені боржнику за договором оренди.
Згідно з ч.1 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, де проживає боржник.
Оскільки встановлено, що у боржника наявне інше майно, на яке в першу чергу накладається стягнення, та розмір вартості якого приватним виконавцем не з'ясовано, звернення до суду із зазначеним поданням необґрунтоване та передчасне.
Також КЦС зазначив, що наявність заборони відчуження земельної ділянки не впливає на правильність рішення, оскільки за її оренду боржнику нараховується орендна плата, на яку накладено арешт та яка буде спрямована на погашення боргу.
ZakonOnline аналітично-правова система
Ми в соціальних мережах:
Facebook | Instagram
#Цивільний_процес #законодавство #судова_справа
⚖️ Правова позиція ВС у справі №489/4430/15-ц
👨🏼⚖️ Рішення суду у справі №489/4430/15-ц
У справі приватний виконавець звернувся до суду з поданням про визначення частки боржника у майні, яким він володіє на праві спільної сумісної власності, на яку може бути звернуто стягнення.
Обґрунтував тим, що боржник рішення про стягнення боргу не виконує. Однак, йому на праві спільної сумісної власності належить квартира, що унеможливлює звернення стягнення без порушення прав співвласників.
🔸Касаційний цивільний суд дійшов висновків про відмову у задоволенні подання.
Звернув увагу, що боржнику на праві власності також належить:
✔️ банківський рахунок;
✔️ земельна ділянка, що перебуває в оренді.
При цьому виконавцем накладено арешт на кошти, які повинні бути сплачені боржнику за договором оренди.
Згідно з ч.1 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, де проживає боржник.
Оскільки встановлено, що у боржника наявне інше майно, на яке в першу чергу накладається стягнення, та розмір вартості якого приватним виконавцем не з'ясовано, звернення до суду із зазначеним поданням необґрунтоване та передчасне.
Також КЦС зазначив, що наявність заборони відчуження земельної ділянки не впливає на правильність рішення, оскільки за її оренду боржнику нараховується орендна плата, на яку накладено арешт та яка буде спрямована на погашення боргу.
ZakonOnline аналітично-правова система
Ми в соціальних мережах:
Facebook | Instagram
#Цивільний_процес #законодавство #судова_справа
Місія (не)здійсненна ?
Anonymous Poll
51%
Коронавірус, карантин, самоізоляція
49%
Показники, факт, виконання
Forwarded from Міністерство юстиції України (RuslanKh)
Як звертатись до відділів ДВС під час карантину⁉️
На нашу думку, найбільш оптимальним варіантом є направлення заяв або скарг електронною поштою або через інші засоби електронного зв’язку. Проте, якщо у вас немає доступу до мережі Інтернет, ви завжди можете скористатися звичайною поштою та направити нам інформацію у письмовому вигляді.
Андрій Гайченко
На нашу думку, найбільш оптимальним варіантом є направлення заяв або скарг електронною поштою або через інші засоби електронного зв’язку. Проте, якщо у вас немає доступу до мережі Інтернет, ви завжди можете скористатися звичайною поштою та направити нам інформацію у письмовому вигляді.
Андрій Гайченко
Правова позиція🔥🔥🔥
Фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору!
#Виконавчий_збір #Дії_бездії #Відкриття_ВП
🔹Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
🔹Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
⚠️Аналізуючи вищевказані норми суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) повязується з початком примусового виконання.
⚠️Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору!
#Виконавчий_збір #Дії_бездії #Відкриття_ВП
🔹Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
🔹Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
⚠️Аналізуючи вищевказані норми суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) повязується з початком примусового виконання.
⚠️Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Cтягнення на частку боржника в спільному майні
#Арешт_майна #Реалізація_майна #Боржник
🔸Велика Палата Верховного Суду по справі № 367/6231/16-ц зазначила, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена.
🔸ВП ВС прийшла до висновку, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав та на неї кредитором може бути звернуто стягнення у рахунок погашення боргу шляхом вимоги продажу цієї частки з публічних торгів.
⚠️Тобто таку частку можна продати з публічних (електронних) торгів, передати стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна.
#Арешт_майна #Реалізація_майна #Боржник
🔸Велика Палата Верховного Суду по справі № 367/6231/16-ц зазначила, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена.
🔸ВП ВС прийшла до висновку, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав та на неї кредитором може бути звернуто стягнення у рахунок погашення боргу шляхом вимоги продажу цієї частки з публічних торгів.
⚠️Тобто таку частку можна продати з публічних (електронних) торгів, передати стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна.
Коли настає момент фактичного виконання судового рішення про стягнення грошових коштів ?
#Арешт_коштів #Боржник
🔥Правова позиція Верховного Суду згідно з Постановою від 31 липня 2019 року у справі № 910/3692/18
🔸Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України.
🔸Зазначені дії засвідчують платіжний, розрахунковий характер відносин, що виникають між органами Державної виконавчої служби, Казначейства, боржником та стягувачем.
🔸Разом з цим, слід врахувати, що в даному випадку виконавець, хоча й від імені держави, однак діє "саме в інтересах стягувача" задля виконання судового рішення, яке постановлено на користь останнього, тобто, стягувач фактично наділяє виконавця своїм правом на одержання належних йому грошових коштів, а виконавець на цей період стає "отримувачем" таких коштів.
🔸Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
⚠️Таким чином, моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.
#Арешт_коштів #Боржник
🔥Правова позиція Верховного Суду згідно з Постановою від 31 липня 2019 року у справі № 910/3692/18
🔸Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України.
🔸Зазначені дії засвідчують платіжний, розрахунковий характер відносин, що виникають між органами Державної виконавчої служби, Казначейства, боржником та стягувачем.
🔸Разом з цим, слід врахувати, що в даному випадку виконавець, хоча й від імені держави, однак діє "саме в інтересах стягувача" задля виконання судового рішення, яке постановлено на користь останнього, тобто, стягувач фактично наділяє виконавця своїм правом на одержання належних йому грошових коштів, а виконавець на цей період стає "отримувачем" таких коштів.
🔸Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
⚠️Таким чином, моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
#Сторони_вп #Відкриття_ВП
🔹Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
🔹Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
🔹За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобовязанні він замінюється правонаступником.
🔹Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
⚠️Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обовязків вибулої сторони в цих правовідносинах.
#Сторони_вп #Відкриття_ВП
🔹Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
🔹Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
🔹За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобовязанні він замінюється правонаступником.
🔹Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
⚠️Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обовязків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Верховна Рада на позачерговому засіданні розглянула та ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) (реєстр № 3275 від 29.03.2020).
🔥Кодексі адміністративного судочинства України відбулися наступні зміни:
Статтю 195 КАСУ доповнено частиною 31 такого змісту:
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Всі процесуальні строки продовжаться на час карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
🔥Господарський процесуальний кодекс України змінився наступним чином:
Судам дозволили приймати рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.
Під дії час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи зможуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Процесуальні строки будуть продовжені на час карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
🔥Ідентичні зміни внесені в Цивільний процесуальний кодекс України.
🔥Кодексі адміністративного судочинства України відбулися наступні зміни:
Статтю 195 КАСУ доповнено частиною 31 такого змісту:
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Всі процесуальні строки продовжаться на час карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
🔥Господарський процесуальний кодекс України змінився наступним чином:
Судам дозволили приймати рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.
Під дії час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи зможуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Процесуальні строки будуть продовжені на час карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
🔥Ідентичні зміни внесені в Цивільний процесуальний кодекс України.
🔥Щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого документа в зв'язку з відсутністю відомостей РНОКПП боржника
#Дії_бездії #Відкриття_ВП #Сторони_вп #Боржник
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
✔️Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутність у виконавчому документі відомостей про РНОКПП або серії та номера паспорта фізичної особи боржника є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання!
⚠️У такому випадку стягувач має звернутись до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, для приведення його у відповідність із вимогами (частина 4 статті 4 зазначеного Закону), тому повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав невідповідності наведеним вимогам не є порушенням, ні прав стягувача, ні принципу обов'язковості виконання судового рішення. Отже, дії державного виконавця у цій справі є правомірними, а тому оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню.
✖️Проте Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) зробив висновок, що «відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника та реєстраційного номеру облікової картки платника податків - фізичної особи не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання, оскільки відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може одержувати таку інформацію у відповідних органах».
⚠️Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18).
❗️Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об'єкт) для розгляду справи об'єднаною палатою, оскільки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) є посилання на правову позицію Верховного Суду України, викладену у його постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14, при тому самому правовому регулюванні спірної правової ситуації незважаючи на зміни у законодавстві, а відступати від правового висновку, викладеного Верховним Судом України, як того просить колегія суддів, передаючи справу на розгляд об'єднаної палати, може лише Велика Палата Верховного Суду🤷♂️
🤦♂️В результаті, Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
#Дії_бездії #Відкриття_ВП #Сторони_вп #Боржник
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
✔️Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутність у виконавчому документі відомостей про РНОКПП або серії та номера паспорта фізичної особи боржника є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання!
⚠️У такому випадку стягувач має звернутись до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, для приведення його у відповідність із вимогами (частина 4 статті 4 зазначеного Закону), тому повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав невідповідності наведеним вимогам не є порушенням, ні прав стягувача, ні принципу обов'язковості виконання судового рішення. Отже, дії державного виконавця у цій справі є правомірними, а тому оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню.
✖️Проте Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) зробив висновок, що «відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника та реєстраційного номеру облікової картки платника податків - фізичної особи не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання, оскільки відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може одержувати таку інформацію у відповідних органах».
⚠️Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18).
❗️Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об'єкт) для розгляду справи об'єднаною палатою, оскільки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) є посилання на правову позицію Верховного Суду України, викладену у його постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14, при тому самому правовому регулюванні спірної правової ситуації незважаючи на зміни у законодавстві, а відступати від правового висновку, викладеного Верховним Судом України, як того просить колегія суддів, передаючи справу на розгляд об'єднаної палати, може лише Велика Палата Верховного Суду🤷♂️
🤦♂️В результаті, Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Опитування стосується більше ДВ. Реальна отримана заробітна плата за березень 2020 в порівнянні з березнем 2019.
Anonymous Poll
67%
Більше отримав(ла) в березні 2019
33%
Більше отримав(ла) в березні 2020
Звернення стягнення на незареєстроване майно боржника
#Арешт_майна #Реалізація_майна #Боржник
▫️Державний виконавець звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
▫️Він зазначив, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження з примусового стягнення майна боржника (в тому числі - частини домоволодіння) в рахунок відшкодування підприємству матеріальних збитків.
▫️Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, син боржника набув право власності на вказане домоволодіння на підставі договору дарування; разом із тим за позовом підприємства цей договір рішенням суду визнано недійсним.
▫️Реєстрація права власності боржника на домоволодіння не відновлена, а судове рішення добровільно він не виконує.
⚠️Місцевий та апеляційний суди задовольнили позов державного виконавця. Такі рішення були мотивовані тим, що боржник є власником частини домоволодіння, разом із тим це право боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення.
🔥Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із таким висновком.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 50 Закону «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
#Арешт_майна #Реалізація_майна #Боржник
▫️Державний виконавець звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
▫️Він зазначив, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження з примусового стягнення майна боржника (в тому числі - частини домоволодіння) в рахунок відшкодування підприємству матеріальних збитків.
▫️Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, син боржника набув право власності на вказане домоволодіння на підставі договору дарування; разом із тим за позовом підприємства цей договір рішенням суду визнано недійсним.
▫️Реєстрація права власності боржника на домоволодіння не відновлена, а судове рішення добровільно він не виконує.
⚠️Місцевий та апеляційний суди задовольнили позов державного виконавця. Такі рішення були мотивовані тим, що боржник є власником частини домоволодіння, разом із тим це право боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення.
🔥Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із таким висновком.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 50 Закону «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Незняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобовязання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.😱
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV).
#Боржник #Арешт_майна #Дії_бездії
▫️Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
▫️Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із ст. 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із ст. 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із ст. 48 цього Закону.
⚠️Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
🔸Відповідно до п. 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 (далі - «Інструкція №512/5») в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).
🔸Згідно з приписами ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.
⚠️Відповідно до зазначеної статті й Інструкції №512/5 Відділ державної виконавчої служби міського управління юстиції, завершуючи виконавче провадження (в рамках якого було накладено арешт на все майно позивача) і направляючи виконавчий лист за належністю до відповідача, не міг зняти накладений арешт на все майно позивача. Разом з тим, арешт з майна позивача (боржника) підлягав зняттю відділом ДВС при поверненні виконавчого документа стягувачу, проте відповідачем у виконавчих провадженнях цього зроблено не було.
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV).
#Боржник #Арешт_майна #Дії_бездії
▫️Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
▫️Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із ст. 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із ст. 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із ст. 48 цього Закону.
⚠️Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
🔸Відповідно до п. 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 (далі - «Інструкція №512/5») в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).
🔸Згідно з приписами ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.
⚠️Відповідно до зазначеної статті й Інструкції №512/5 Відділ державної виконавчої служби міського управління юстиції, завершуючи виконавче провадження (в рамках якого було накладено арешт на все майно позивача) і направляючи виконавчий лист за належністю до відповідача, не міг зняти накладений арешт на все майно позивача. Разом з тим, арешт з майна позивача (боржника) підлягав зняттю відділом ДВС при поверненні виконавчого документа стягувачу, проте відповідачем у виконавчих провадженнях цього зроблено не було.
Заміна сторони виконавчого провадження про стягнення аліментів у разі смерті стягувача🔥
#Сторони_вп #Аліменти
▫️Правонаступництво у виконавчому провадженні означає перехід прав і обовязків сторони виконавчого провадження (стягувача або боржника) від однієї особи (правопопередника) до іншої особи (правонаступника), у зв'язку з правонаступництвом у матеріальних правовідносинах.
▫️Відповідно до ст. 179 СК України самостійне одержання аліментів неповнолітньою дитиною є її правом.
▫️За змістом ст. 179 СК України аліменти можуть виплачуватися на ім'я батьків або інших законних представників дитини, які розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. ▫️Визначене ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 442 ЦПК України право особи звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником передбачає право замінити сторону виконавчого провадження, а не заміну сторони виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин (закриття виконавчого провадження).
⚠️Правонаступництво сторін у виконавчому провадженні допускається на будь-якій стадії процесу.
🔸Відповідні правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122 цс13, постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 05 грудня 2018 року у справі 643/4902/14.
⚠️Таким чином заміна сторони виконавчого провадження може бути проведена судом до моменту повного виконання рішення суду. У цій справі на підставі рішення суду виникло правовідношення, в якому стягувач зобовязана утримувати неповнолітню дочку за встановлених судом умов, визначених відповідно до закону. Звертаючись із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заявник просила замінити стягувача у виконавчому провадженні про стягнення аліментів у звязку із смертю їх одержувача та призначення її піклувальником неповнолітньої дитини, на утримання якої ці аліменти стягуються. На підставі зазначеного та враховуючи те, що законом визначено право, а не обовязок особи від чотирнадцяти до вісімнадцяти років звертатися до суду за захистом прав, та з огляду на цільове призначення аліментів, заміна сторони у виконавчому провадженні у цій справі відповідатиме інтересам дитини та її праву на отримання аліментів на її утримання.
#Сторони_вп #Аліменти
▫️Правонаступництво у виконавчому провадженні означає перехід прав і обовязків сторони виконавчого провадження (стягувача або боржника) від однієї особи (правопопередника) до іншої особи (правонаступника), у зв'язку з правонаступництвом у матеріальних правовідносинах.
▫️Відповідно до ст. 179 СК України самостійне одержання аліментів неповнолітньою дитиною є її правом.
▫️За змістом ст. 179 СК України аліменти можуть виплачуватися на ім'я батьків або інших законних представників дитини, які розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. ▫️Визначене ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 442 ЦПК України право особи звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником передбачає право замінити сторону виконавчого провадження, а не заміну сторони виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин (закриття виконавчого провадження).
⚠️Правонаступництво сторін у виконавчому провадженні допускається на будь-якій стадії процесу.
🔸Відповідні правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122 цс13, постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 05 грудня 2018 року у справі 643/4902/14.
⚠️Таким чином заміна сторони виконавчого провадження може бути проведена судом до моменту повного виконання рішення суду. У цій справі на підставі рішення суду виникло правовідношення, в якому стягувач зобовязана утримувати неповнолітню дочку за встановлених судом умов, визначених відповідно до закону. Звертаючись із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заявник просила замінити стягувача у виконавчому провадженні про стягнення аліментів у звязку із смертю їх одержувача та призначення її піклувальником неповнолітньої дитини, на утримання якої ці аліменти стягуються. На підставі зазначеного та враховуючи те, що законом визначено право, а не обовязок особи від чотирнадцяти до вісімнадцяти років звертатися до суду за захистом прав, та з огляду на цільове призначення аліментів, заміна сторони у виконавчому провадженні у цій справі відповідатиме інтересам дитини та її праву на отримання аліментів на її утримання.
Створення ефективної системи виконання судових рішень насправді не потребує особливого винахідництва. Найкращі міжнародні практики свідчать, що потрібна політична воля керівництва та реалізація декількох практичних кроків. Серед них, як зазначає Андрій Авторгов, - дієве стимулювання боржників виконувати судові рішення.
Заванатажуйте PDF-файл «5 кроків до ефективного виконання судового рішення» нижче⏬
Заванатажуйте PDF-файл «5 кроків до ефективного виконання судового рішення» нижче⏬
Dmitriy Kudryashov, приватний виконавець (м. Харків):
"Під час карантину, введеного через пандемію COVID-19, приватні виконавці не призупинили свою діяльність. Ми продовжуємо виконувати рішення судів, але в роботі відбулись певні зміни.
По-перше, до закінчення карантину приватні виконавці не будуть проводити особистий прийом громадян в своєму офісі, оскільки офіси переведені в закритий формат роботи. Якщо потрібно ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, то це можливо зробити через доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження за відповідним ідентифікатором доступу через мережу Інтернет або за заявою сторони через «електронку» з відповідним підписом ЕЦП. У виключних випадках (проговорюються у телефонному режимі) виконавець може піти на поступки і дозволити ознайомлення з матеріалами провадження в робочому офісі. Обов’язкова умова – наявність у «візитера» засобів індивідуального захисту.
По-друге, відбулись зміни і щодо доставки кореспонденції до офісу. Документи приймаються виключно Укрпоштою, Новою Поштою та офіційною електронною поштою (крім документів, які мають бути надані виконавцю в оригіналі). Доставка документів кур’єрською поштою або спецзв’язком можлива за умови наявності засобів індивідуального захисту у відповідного кур’єра.
По-третє, серед приватних виконавців є негласна домовленість – під час карантину обережно підходити до накладення арешту на рахунки фізичних осіб. Що мається на увазі: якщо боржник надасть довідку з банку, що арештований рахунок використовується як зарплатний і виписку, яка свідчить, що на цей рахунок протягом півроку надходили виключно зарплатні кошти, - ми знімаємо арешт. Вважаємо, якщо у людини невеликий борг, а зарплата чи пенсія являються єдиним засобом для існування, то арешт такого рахунку буде не зовсім гуманним способом виконання судового рішення".
"Під час карантину, введеного через пандемію COVID-19, приватні виконавці не призупинили свою діяльність. Ми продовжуємо виконувати рішення судів, але в роботі відбулись певні зміни.
По-перше, до закінчення карантину приватні виконавці не будуть проводити особистий прийом громадян в своєму офісі, оскільки офіси переведені в закритий формат роботи. Якщо потрібно ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, то це можливо зробити через доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження за відповідним ідентифікатором доступу через мережу Інтернет або за заявою сторони через «електронку» з відповідним підписом ЕЦП. У виключних випадках (проговорюються у телефонному режимі) виконавець може піти на поступки і дозволити ознайомлення з матеріалами провадження в робочому офісі. Обов’язкова умова – наявність у «візитера» засобів індивідуального захисту.
По-друге, відбулись зміни і щодо доставки кореспонденції до офісу. Документи приймаються виключно Укрпоштою, Новою Поштою та офіційною електронною поштою (крім документів, які мають бути надані виконавцю в оригіналі). Доставка документів кур’єрською поштою або спецзв’язком можлива за умови наявності засобів індивідуального захисту у відповідного кур’єра.
По-третє, серед приватних виконавців є негласна домовленість – під час карантину обережно підходити до накладення арешту на рахунки фізичних осіб. Що мається на увазі: якщо боржник надасть довідку з банку, що арештований рахунок використовується як зарплатний і виписку, яка свідчить, що на цей рахунок протягом півроку надходили виключно зарплатні кошти, - ми знімаємо арешт. Вважаємо, якщо у людини невеликий борг, а зарплата чи пенсія являються єдиним засобом для існування, то арешт такого рахунку буде не зовсім гуманним способом виконання судового рішення".
Виключна правова проблема щодо невизначеності правового режиму застосування частини 2 статті 27 та частини 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа) (з відступленням). (Постанова про стягнення виконавчого збору від 03 серпня 2018 року (стара редакція Закону). Постанова ВП ВС від 11.03.2020 по справі № 2540/3203/18
#Дії_бездії #Виконавчий_збір
🔸Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.
🔸Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.
🔸Так, положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII зобов'язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.
🔸Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.
🔸Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
🔸При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.
🔰Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.
🔰Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає вмотивованими висновки суду першої інстанції про те, що на момент виникнення спірних правовідносин обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
#Дії_бездії #Виконавчий_збір
🔸Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.
🔸Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.
🔸Так, положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII зобов'язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.
🔸Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.
🔸Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
🔸При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.
🔰Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.
🔰Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає вмотивованими висновки суду першої інстанції про те, що на момент виникнення спірних правовідносин обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.