🔥У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №9299 від 15 травня 2023 року про внесення змін до пункту 10(2) Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким хочуть зняти обмеження (13400 грн) для військовослужбовців на період воєнного стану та дозволити їм користуватися всією сумою арештованих коштів.

У пояснювальній записці зазначається, що до введення в Україні правового режиму воєнного стану, частина осіб, які захищають нашу державу, з різних причин не змогли вчасно виконати свої фінансові (майнові) зобов'язання, що стало наслідком ухвалення відповідних судових рішень, відкриття виконавчих проваджень та накладення арешту органами виконавчої служби чи приватними виконавцями на поточні рахунки фізичних осіб.

#Нампишуть
😄Мем від Директорату правосуддя та кримінальної юстиції

Схема невиконання рішень судів, боржниками за якими є суб’єкт, примусова реалізація майна якого забороняється з точки зору моніторингового звіту за 2022 рік Директорату правосуддя та кримінальної юстиції

Додати новину (Анонімно): vyconavec@gmail.com

​​❗️Звернення стягнення на заробітну плату іншого з подружжя за особистими зобов’язаннями боржника.

У справі, що переглядається, державний виконавець, звертаючись до суду із поданням на підставі статті 379 ЦПК України 2004 року (у чинній редакції ЦПК відповідно стаття 443) щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме у заробітній платі дружини, неправильно тлумачив положення Закону.

Державний виконавець помилково вважав, що на заробітну плату іншого з подружжя може бути звернуто стягнення для виконання рішення про стягнення відшкодування шкоди із боржника.

⚠️Системний аналіз наведених положень нормативних актів дає підстави для висновків, що хоча заробітна плата іншого з подружжя - є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, проте Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено звернення стягнення на заробітну плату іншого з подружжя за особистими зобов’язаннями боржника.

🔗До таких висновків дійшов ВС КЦС згідно постанови від 29.06.2022 у справі № 2-1167/11-ц

👨‍💻Андрій Авторгов: У Литві виконувати судові рішення судовим виконавцям допомагає Інформаційна система грошових обмежень (PLAIS). Рішення про накладення виконавцем арешту на гроші боржника PLAIS направляє в усі банки країни, а також інші фінансові установи (кредитні спілки, системи електронних платежів). Система самостійно списує кошти та переказує їх на рахунки судового виконавця в необхідному розмірі. Якщо грошей на одному з рахунків боржника достатньо для задоволення вимог стягувача, з решти рахунків арешт знімається автоматично.

PLAIS приносить користь не тільки виконавцям але й
захищає самих боржників.
З липня минулого року набули чинності зміни до законодавчих актів, які забезпечують більший захист боржників і таким чином сприяють зменшенню бідності та соціальної ізоляції в країні.
Центр реєстрів, у свою чергу, оновив PLAIS таким чином, щоб він автоматично генерував суму коштів, необхідну для задоволення мінімальних потреб кожного окремого позичальника на одному з його рахунків, з якого неможливо списати заборгованість.

«Після модернізації PLAIS система автоматично визначає суму
мінімальних вимог споживання (МВПД) і передає цю інформацію кредитним установам, щойно виконавці починають стягувати з рахунків боржника. Таким чином, без будь-яких додаткових дій боржника (!!!!!!) на його рахунку є захищена сума коштів для його мінімальних потреб, з якої неможливо стягнути борг», – Самій людині про це не потрібно турбуватися - всі процеси автоматизовані. (с)

#Нампишуть
Від кількості звернень боржників про зняття арештів з рахунків щодо яких вже давно є відповідні постанови складається враження, що банком вони взагалі не виконувались.

Аналогічна ситуація зі зверненнями боржників у яких в АСВП зазначено про актуальність арешту коштів, проте я так розумію, що фактично такий арешт не накладався банком .

Прикольно😁

Додати новину (Анонімно) vyconavec@gmail.com

​​Оскаржуючи рішення суду про поділ майна подружжя, виконавець діє в інтересах стягувача виконавчого провадження – КЦС ВС

Апеляційний суд закрив провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця на рішення, яким задоволено позов про поділ спільного майна подружжя. Вказав, що спірні правовідносини виникли між подружжям, вимоги до приватного виконавця не заявлялися. Не було взято до уваги посилання виконавця на те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі банк, позбавивши його можливості захистити свої права та законні інтереси стосовно іпотечного майна, яке поділено. Колегія суддів звернула увагу, що виконавець не є представником банку, який не позбавлений права самостійно звернутися до суду з апеляційною скаргою.

КЦС ВС скасував ухвалу апеляційного суду, передав справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, зробивши такі правові висновки.

В апеляційній скарзі приватний виконавець зазначив, що спірний будинок з господарчими будівлями та спорудами є предметом договору іпотеки. При укладенні кредитного договору та договору іпотеки перевірявся сімейний стан відповідача і було встановлено, що він не перебуває в шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах. Також відповідач підтвердив, що предмет іпотеки є його особистою приватною власністю.

Суд стягнув із відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором, судове рішення звернено до примусового виконання. Апеляційний суд за поданням приватного виконавця встановив порядок виконання рішення шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах спірного будинку, право користування яким має малолітня дитина, без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування.

Апеляційний суд не врахував, що обов’язок ініціювання будь-якого наступного судового процесу з метою виконання попереднього судового рішення Законом України «Про виконавче провадження» покладено на компетентні органи, уповноважені державою на забезпечення виконання судових рішень, а не на кредитора, який правомірно очікує від держави належного виконання остаточного судового рішення про стягнення боргу; повноваження виконавця на звернення з позовною заявою, апеляційною скаргою є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2 ст. 4, ч. 4 ст. 42 ЦПК України), у тому числі з апеляційною скаргою в інтересах стягувача на судове рішення у справі про поділ спільного майна подружжя, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна та виконання судового рішення про стягнення боргу.

Також апеляційний суд не врахував, що приватноправовий інструментарій (зокрема поділ майна подружжя) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про його стягнення. При цьому, у разі використання приватноправового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для уникнення чи унеможливлення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про його стягнення, зокрема якщо поділ майна подружжя спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника, відповідне судове рішення стосується прав та/або інтересів кредитора (особи на користь якої постановлено таке судове рішення).

За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, оцінюючи порушення оскарженим судовим рішенням прав та інтересів приватного виконавця, а не стягувача у виконавчому провадженні – банку, в інтересах якого приватний виконавець звернувся з апеляційною скаргою у цій справі.

Постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 509/84/14-ц (провадження № 61-10946св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110814031.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #виконавче_провадження #кредитні_спори #іпотека #поділ_майна_подружжя #зловживання_правами

Зустрінемося через рік із аналогічною петицією. А поки потерпіть ще трішки.

​​⚠️Буде введено автоматизовану взаємодію між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами з метою недопущення відчуження боржником майна.

В Україні розширять взаємодію виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, а також запровадять взаємодію між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами з метою недопущення відчуження боржником майна. Відповідний законопроект Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді 7 червня.

Йдеться про законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження» 9363.

​​‼️У Харкові державний виконавець підозрюється в одержанні хабаря. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

Слідство встановило, що державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вимагав у чоловіка хабар за безперешкодне закриття виконавчих проваджень.

Відомо, що підозрюваний повідомив потерпілому, що у межах виконавчих проваджень за фактами порушення ПДР на його банківські рахунки накладено арешт, і запропонував посприяти із закриттям цих проваджень за 600 доларів США.

Наразі вирішується питання щодо обрання державному виконавцю запобіжного заходу.

⚠️Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) здійснюється роботодавцями на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ.

🔸Закон України № 1404 «Про виконавче провадження» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1404) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

🔸У випадках примусового виконання рішень суду щодо стягнення заробітної плати на користь працівника за час вимушеного прогулу державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання судового рішення у спосіб і в порядку, що визначені виконавчим документом, а отже, і рішенням суду. При цьому нарахування податків, зборів та інших платежів на суми стягнутої заробітної плати працівника Законом № 1404 не передбачено.

‼️Таким чином, суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, не є базою нарахування ЄВ.

​​🏦Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №9363 про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження, яким, зокрема пропонується спростити процедуру зняття арешту з банківських рахунків боржників.

🔐Законопроєктом пропонується встановити, що зняття арешту відбуватиметься автоматично після надходження на відповідний рахунок державної виконавчої служби суми, яка підлягає стягненню.

В разі виконання зазначеної умови автоматизованою системою виконавчого провадження буде сформовано повідомлення про погашення заборгованості, яке є підставою для виключення особи з реєстру боржників і зняття арешту з її банківського рахунку чи рахунків. Зазначене повідомлення надсилається банку в день його формування.

Коли виконавець сказав принести довідку з банку про надходження пенсії/заробітної плати на арештований рахунок

‼️Суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

🔸У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
🔸За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
🔸З огляду на викладене Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що позивач не надав суду жодного доказу того, що дійсно існує суттєвий ризик невиконання рішення суду про стягнення грошових коштів, позивач не надав суду жодного доказу того, що відповідач вчиняє дії щодо погіршення власної платоспроможності станом на теперішній час тощо.

🔗Постанова КГС ВС від 09.06.2023 № 37з-23

⚠️КМУ визнав такими, що втратили чинність, розпорядження вiд 2.03.2022 №198-р та вiд 11.03.2022 №212-р, що стосувались забезпечення здійснення розрахунків населення, а також підприємств, установ, організацій в умовах воєнного стану.

Зазначеними розпорядженнями було дозволено здiйснення видаткових операцій з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту та визначено умови їх здійснення.

Так, розпорядженнями № 198-р та № 212-р передбачалось тимчасово (до припинення чи скасування воєнного стану) дозволити:
❌фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100000 (сто тисяч) гривень;
❌юридичним особам-боржникам здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти на яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно на такi цiлi:
❌виплата заробітної плати в розмiрi не більше 5 мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника юридичної особи-боржника;
❌сплата податків, зборiв та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
❌здійснення розрахунків за правочинами — для підприємств та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі.

‼️Втім, 6 травня 2023 року набув чинності закон, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні якщо на кошти боржників накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, то:
✅фізичні особи-боржники можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови, що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у визначеному порядку. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;
✅юридичні особи-боржники, самозайняті особи можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

✅Саме тому, з метою приведення нормативно-правових актів КМУ у відповідність до закону №3048 розпорядження № 198-р та № 212-р визнані такими, що втратили чинність.

Той самий адвокат боржника який «обіцяє порішать» всі борги та «скасувати виконавче провадження»

😱Якщо УПЦ (МП) не звільнить Києво-Печерську лавру, роботу розпочне виконавча служба

«Виконавча служба має працювати після набрання чинності всіма рішеннями судів», - сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, відповідаючи на запитання, чи застосовуватиметься примусове виселення, якщо УПЦ (МП) не звільнить приміщення лаври.

⚠️Кабмін опублікував зміни до Порядку держреєстрації і зняття з обліку автомобілів

Серед іншого, постанова передбачає, що у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли:
☑️перереєстрація транспортного засобу не пов’язана з його відчуженням;
☑️транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»;
☑️транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому статтею 61 Закону України “Про виконавче провадження”;
☑️транспортний засіб придбано в порядку, установленому статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»;
☑️транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985.

😳Вже 1500 баксів і знову Харків

Правоохоронці повідомили про підозру державному виконавцю за фактом прохання службовою особою надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища.

Державний виконавець одного з відділів ДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вирішив «підзаробити» грошей.

«До нього звернулись боржник та представник стягувача із заявою про закриття виконавчих проваджень у зв’язку із закриттям боргу з метою виключення боржника з Єдиного реєстру боржників та змоги в подальшому вільно розпоряджатися наявним у нього майном.

Держвиконавець висловив вимогу передати йому неправомірну вигоду в сумі понад 1500 доларів США за «вирішення питання», щоб закрити виконавчі провадження та виключити особу з Єдиного реєстру боржників. Це сприяло би тому, що з майна боржника знімався арешт, він міг вільно їм розпоряджатися.

​​📝З 19 червня 2023 року строки прийняття спадщини в Україні повертаються до довоєнних норм, тобто - дається шість місяців для того, щоб прийняти або відмовитися від спадщини.

Це передбачено положеннями постанови Кабміну № 469 від 9 травня 2023 року, які набирають чинності через місяць з дня офіційного опублікування документа (відбулося 18 травня 2023 року в газеті "Урядовий кур’єр").
Даною нормативним актом скасовується одне з положень іншої постанови Кабміну від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".  Так, після початку війни Кабмін встановив, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Отже, з 19 червня всі питання, пов'язані зі спадщиною, потрібно знову розв'язувати протягом шести місяців, як було до війни, а не десяти місяців.

‼️Належний спосіб захисту при повернення коштів за скасованим судовим рішенням: кондикційний позов (ст. 1212 ЦК України) або поворот виконання судового рішення

22 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 592/12956/21, провадження № 61-6221св22 (ЄДРСРУ № 109854959) досліджував питання щодо належного способу захисту при повернення коштів за скасованим судовим рішенням: кондикційний позов (ст. 1212 ЦК України) або поворот виконання судового рішення.

Серед іншого, Верховний Суд вирішив, що при стягнення грошових коштів, які були набуті на підставі судового рішення, яке в подальшому було змінене/скасоване - належним способом захисту порушених прав є звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення, а не у порядку статті 1212 ЦК України, про стягнення коштів як безпідставно набутих.