Останнією редакцією "антиколомойського" законопроекту змінять ЗУ "Про виконавче провадження"
В Закон України "Про виконавче провадження" додали, що "не підлягають арешту кошти банку, що знаходяться на його кореспондентських рахунках" і також, що "стягнення коштів з кореспондентських рахунків банку здійснюється у порядку, встановленому НБУ".
Крім того, додали пункт 11 частини 4 статті 4 Закон України «Про виконавче провадження» щодо вимоги до виконавчого документа
4. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:
11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
В Закон України "Про виконавче провадження" додали, що "не підлягають арешту кошти банку, що знаходяться на його кореспондентських рахунках" і також, що "стягнення коштів з кореспондентських рахунків банку здійснюється у порядку, встановленому НБУ".
Крім того, додали пункт 11 частини 4 статті 4 Закон України «Про виконавче провадження» щодо вимоги до виконавчого документа
4. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:
11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
Щодо визнання нечинним порядку перевірок виконавців в частині приватних!
Нагадаємо, раніше на каналі публікувався пост про Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2019 у справі № 640/7518/19, яким задоволено частково адміністративний позов Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА1 до Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА2 про визнання протиправним та нечинним наказу.
Визнано протиправним та нечинним наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 року №3284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 22.10.2018 року №1195/32647 в частині затвердження положень Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, що стосуються проведення перевірки приватних виконавців, а саме Розділів ІІІ, ІV та пункт 4 Розділу І в редакції, що діяла до внесення змін наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2019 року №2502/5.
‼️Однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
⚠️Суд апеляційної інстанції, серед іншого, зазначив, що відповідно до п. 6 частини п'ятої ст. 54 Закону №1403-VIII, Рада приватних виконавців України бере участь у розробленні та погоджує проекти нормативно-правових актів, визначені цим Законом.
🔸Проте, Законом №1403-VIII переліку проектів нормативно-правових актів, у розробленні яких бере участь та має погоджувати які Рада приватних виконавців, не визначено.
🔸Крім того, від Ради приватних виконавців України до Міністерства юстиції України будь-яких пропозицій щодо оскарженого Позивачем Порядку у відповідній його частині не надходили.
🔸Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
🔸На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржений Позивачем Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 року №3284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 22.10.2018 року №1195/32647, в частині затвердження положень Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, що стосуються проведення перевірки приватних виконавців, а саме Розділів ІІІ, ІV та пункт 4 Розділу І в редакції, що діяла до внесення змін Наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2019 року №2502/5, прийнято Відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
🔸Більш того, оскаржуваним Рішенням суду першої інстанції визнано протиправним та нечинним нормативно-правовий акт в частині затвердження окремих положень Порядку, зокрема Розділів III, IV, в чинній на час звернення Позивача з адміністративним позовом редакції.
🔸Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного Рішення, іншим нормативно-правовим актом до Порядку, зокрема до Розділів III, IV, затверджено зміни. У зв'язку з чим, визнаний оскаржуваним Рішенням суду першої інстанції протиправним та нечинним нормативно-правовий акт в частині затвердження окремих положень Порядку, зокрема Розділів III, IV, в чинній на час звернення Позивача з адміністративним позовом редакції, не породжував на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного Рішення для Позивача певних негативних правових наслідків.
Нагадаємо, раніше на каналі публікувався пост про Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2019 у справі № 640/7518/19, яким задоволено частково адміністративний позов Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА1 до Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА2 про визнання протиправним та нечинним наказу.
Визнано протиправним та нечинним наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 року №3284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 22.10.2018 року №1195/32647 в частині затвердження положень Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, що стосуються проведення перевірки приватних виконавців, а саме Розділів ІІІ, ІV та пункт 4 Розділу І в редакції, що діяла до внесення змін наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2019 року №2502/5.
‼️Однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
⚠️Суд апеляційної інстанції, серед іншого, зазначив, що відповідно до п. 6 частини п'ятої ст. 54 Закону №1403-VIII, Рада приватних виконавців України бере участь у розробленні та погоджує проекти нормативно-правових актів, визначені цим Законом.
🔸Проте, Законом №1403-VIII переліку проектів нормативно-правових актів, у розробленні яких бере участь та має погоджувати які Рада приватних виконавців, не визначено.
🔸Крім того, від Ради приватних виконавців України до Міністерства юстиції України будь-яких пропозицій щодо оскарженого Позивачем Порядку у відповідній його частині не надходили.
🔸Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
🔸На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржений Позивачем Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 року №3284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 22.10.2018 року №1195/32647, в частині затвердження положень Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, що стосуються проведення перевірки приватних виконавців, а саме Розділів ІІІ, ІV та пункт 4 Розділу І в редакції, що діяла до внесення змін Наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2019 року №2502/5, прийнято Відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
🔸Більш того, оскаржуваним Рішенням суду першої інстанції визнано протиправним та нечинним нормативно-правовий акт в частині затвердження окремих положень Порядку, зокрема Розділів III, IV, в чинній на час звернення Позивача з адміністративним позовом редакції.
🔸Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного Рішення, іншим нормативно-правовим актом до Порядку, зокрема до Розділів III, IV, затверджено зміни. У зв'язку з чим, визнаний оскаржуваним Рішенням суду першої інстанції протиправним та нечинним нормативно-правовий акт в частині затвердження окремих положень Порядку, зокрема Розділів III, IV, в чинній на час звернення Позивача з адміністративним позовом редакції, не породжував на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного Рішення для Позивача певних негативних правових наслідків.
Міністерство юстиції зараз працює над розробкою змін до Закону про виконавче провадження. Зважаючи на те, що інститут приватних виконавців показав себе надійним і ефективним партнером органів державної виконавчої служби, мета законопроєкту, над яким ми працюємо, це:
✅ Збільшити кількість приватних виконавців в Україні.
✅ Спростити роботу всіх виконавців.
✅ Відстоювати соціальну справедливість під час розподілу стягнутих з боржника коштів.
На початку березня команда Міністерства юстиції провела зустріч з представниками Асоціація приватних виконавців України і зібрала зауваження спільноти приватних виконавців до законопроєкту. Мін‘юст врахував ці зауваження, а також докладає необхідних заходів задля реалізації ДП «НАІС» їх технічної сторони.
⚠️Підписуйтесь на Telegram-канал https://tttttt.me/zakonoproekt_pro_vykonannya «Законопроєкт у сфері примусового виконання рішень», і залишайтеся на зв’язку!
✅ Збільшити кількість приватних виконавців в Україні.
✅ Спростити роботу всіх виконавців.
✅ Відстоювати соціальну справедливість під час розподілу стягнутих з боржника коштів.
На початку березня команда Міністерства юстиції провела зустріч з представниками Асоціація приватних виконавців України і зібрала зауваження спільноти приватних виконавців до законопроєкту. Мін‘юст врахував ці зауваження, а також докладає необхідних заходів задля реалізації ДП «НАІС» їх технічної сторони.
⚠️Підписуйтесь на Telegram-канал https://tttttt.me/zakonoproekt_pro_vykonannya «Законопроєкт у сфері примусового виконання рішень», і залишайтеся на зв’язку!
Законопроєкт.pdf
252.2 KB
Законопроєкт Міністерства юстиції України у сфері примусового виконання рішень⏬
Порівняльна_таблиця_проєкт_закону.pdf
792.4 KB
Порівняльна таблиця⏬
ВС/КЦС виступає проти надмірного формалізму у виконавчому провадженні.
З сторінки Илья Бардин
«…Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту.
По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень НЕ для захисту прав та інтересів є недопустимим…».
У нашому випадку КП «Жилкомсервіс» вирішило оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження з формальних підстав, коли рішення суду вже було виконано у повному обсязі, а виконавче провадження завершене.
Нажаль, суди двох інстанцій також не оцінили своєчасне та невідкладне стягнення боргу в одному відділі ДВС, коли в іншому відділі аналогічні рішення по вказаному боржнику не виконувались роками…
Питання було у тому, що зведене виконавче провадження по КП «Жилкомсервіс» перебувало на виконанні у певному відділі та борги не стягувались…
Ми виконали рішення, відкривши провадження не за місцем реєстрації, а за місцем знаходження районних філій боржника, який у подальшому вказував, що його право було порушено виконавцем… Яке право? Право на НЕвиконання?
Розумію, якщо б інший стягувач по ЗВП намагався оскаржити дії, але є неприпустимим, коли боржник намагається по формальним підставам уповільнити процес повернення боргу…
Дуже приємно бачити, як наші старання з Борис Беляев (Boris Belyaev) не залишились без уваги компетентного Суду!
Також, пам’ятаю, як Pan Andrii хизувався ухвалою суду першої інстанції під публікацією вже відомого адвоката про незаконність наших дій при виселенні, вказуючи таке: «Леха, вот как нужно работать по этому району ГИС».
Багато тоді було обговорювань...
Час вже пройшов, але дві перемоги у Верховному Суді по різним провадженням все ж піднімають настрій…
З сторінки Илья Бардин
«…Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту.
По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень НЕ для захисту прав та інтересів є недопустимим…».
У нашому випадку КП «Жилкомсервіс» вирішило оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження з формальних підстав, коли рішення суду вже було виконано у повному обсязі, а виконавче провадження завершене.
Нажаль, суди двох інстанцій також не оцінили своєчасне та невідкладне стягнення боргу в одному відділі ДВС, коли в іншому відділі аналогічні рішення по вказаному боржнику не виконувались роками…
Питання було у тому, що зведене виконавче провадження по КП «Жилкомсервіс» перебувало на виконанні у певному відділі та борги не стягувались…
Ми виконали рішення, відкривши провадження не за місцем реєстрації, а за місцем знаходження районних філій боржника, який у подальшому вказував, що його право було порушено виконавцем… Яке право? Право на НЕвиконання?
Розумію, якщо б інший стягувач по ЗВП намагався оскаржити дії, але є неприпустимим, коли боржник намагається по формальним підставам уповільнити процес повернення боргу…
Дуже приємно бачити, як наші старання з Борис Беляев (Boris Belyaev) не залишились без уваги компетентного Суду!
Також, пам’ятаю, як Pan Andrii хизувався ухвалою суду першої інстанції під публікацією вже відомого адвоката про незаконність наших дій при виселенні, вказуючи таке: «Леха, вот как нужно работать по этому району ГИС».
Багато тоді було обговорювань...
Час вже пройшов, але дві перемоги у Верховному Суді по різним провадженням все ж піднімають настрій…
Государственного исполнителя Южноукраинского городского отдела государственной исполнительной службы признали виновным в служебной халатности, из-за которой мать с несовершеннолетним ребенком фактически остались без жилья. Его наказали годом испытательного срока.
Об этом сообщили в пресс-службе прокуратуры Николаевской области.
В ходе следствия установлено и доказано в суде, что государственный исполнитель, без разрешения органа опеки и попечительства или соответствующего решения суда, передал документы на продажу половины арестованной квартиры, в которой зарегистрирован несовершеннолетний ребенок.
В дальнейшем, квартиру стоимостью более 250 тысяч гривен, было продано через систему электронных торгов, чем причинено тяжкие последствия охраняемым законом правам и интересам ребенка.
22 апреля приговором суда указанное лицо признано виновным в совершении преступления по части 2 статьи 367 Уголовного кодекса Украины, то есть в служебная халатности, а именно в ненадлежащем исполнении должностным лицом своих служебных обязанностей вследствие недобросовестного отношения к ним, повлекшех тяжкие последствия.
За преступление сотруднику ГИС назначено наказание в виде двух лет лишения свободы с лишением права занимать должность государственного исполнителя на два года. Одновременно его освободили от отбывания этого наказания с испытательным сроком в один год.
Об этом сообщили в пресс-службе прокуратуры Николаевской области.
В ходе следствия установлено и доказано в суде, что государственный исполнитель, без разрешения органа опеки и попечительства или соответствующего решения суда, передал документы на продажу половины арестованной квартиры, в которой зарегистрирован несовершеннолетний ребенок.
В дальнейшем, квартиру стоимостью более 250 тысяч гривен, было продано через систему электронных торгов, чем причинено тяжкие последствия охраняемым законом правам и интересам ребенка.
22 апреля приговором суда указанное лицо признано виновным в совершении преступления по части 2 статьи 367 Уголовного кодекса Украины, то есть в служебная халатности, а именно в ненадлежащем исполнении должностным лицом своих служебных обязанностей вследствие недобросовестного отношения к ним, повлекшех тяжкие последствия.
За преступление сотруднику ГИС назначено наказание в виде двух лет лишения свободы с лишением права занимать должность государственного исполнителя на два года. Одновременно его освободили от отбывания этого наказания с испытательным сроком в один год.
Миколаївська обласна прокуратура
За службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки, засуджено державного виконавця
Прокурорами Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури забезпечено підтримання публічного обвинувачення у суді під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовн...
Forwarded from Міністерство юстиції України
⁉️ Заробітна плата державного виконавця та спрощення механізму отримання винагороди.
👉 На сьогоднішній день заробітна плата державного виконавця складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, а також інших визначених законом надбавок. При цьому, на відміну від інших державних службовців, державні виконавці також наділені правом отримувати винагороду, порядок виплати та розміри якої встановлений Кабінетом Міністрів України.
🔹 Процедура реалізації державним виконавцем права на отримання винагороди є не зовсім простою. Тому, у разі стягнення незначних сум коштів державні виконавці не подають заяви про виплату винагороди, з огляду на недоцільність витрачання ресурсів для отримання мінімальних сум коштів.
✅ Задля спрощення цієї процедури, Мін’юст наразі працює над зміною механізму виплати, який планується удосконалити шляхом запровадження автоматизації процесу нарахування винагороди.
Маємо надію, що це дозволить забезпечити належну мотивацію державних виконавців та підняти рівень їх доходів.
Андрій ГАЙЧЕНКО
Департамент ДВС Мін'юсту
👉 На сьогоднішній день заробітна плата державного виконавця складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, а також інших визначених законом надбавок. При цьому, на відміну від інших державних службовців, державні виконавці також наділені правом отримувати винагороду, порядок виплати та розміри якої встановлений Кабінетом Міністрів України.
🔹 Процедура реалізації державним виконавцем права на отримання винагороди є не зовсім простою. Тому, у разі стягнення незначних сум коштів державні виконавці не подають заяви про виплату винагороди, з огляду на недоцільність витрачання ресурсів для отримання мінімальних сум коштів.
✅ Задля спрощення цієї процедури, Мін’юст наразі працює над зміною механізму виплати, який планується удосконалити шляхом запровадження автоматизації процесу нарахування винагороди.
Маємо надію, що це дозволить забезпечити належну мотивацію державних виконавців та підняти рівень їх доходів.
Андрій ГАЙЧЕНКО
Департамент ДВС Мін'юсту
Вважаємо, що простим вирішенням проблеми заробітної плати держ виконавця перш за все буде повернення до відсотку отримання винагороди з 2% до 5% і не потрібно видумувати велосипед та шукати кошти в бюджеті... Чи це питання навіть не піднімалося?
Anonymous Poll
85%
+
15%
-
Арешт коштів на «зарплатних» та «пенсійних» рахунках — «лікбез» для боржників і не тільки
Автор: Андрій Авторгов приватний виконавець, к.ю.н.
‼️На рівні НБУ за погодженням з Міністерством юстиції потрібно невідкладно розробити та ухвалити відповідні підзаконні акти, які би надали соціальним, зарплатним та пенсійним банківським рахункам статус спеціальних (захищених).
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», одним із заходів примусового виконання рішення, є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Автор: Андрій Авторгов приватний виконавець, к.ю.н.
‼️На рівні НБУ за погодженням з Міністерством юстиції потрібно невідкладно розробити та ухвалити відповідні підзаконні акти, які би надали соціальним, зарплатним та пенсійним банківським рахункам статус спеціальних (захищених).
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», одним із заходів примусового виконання рішення, є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Судебно-юридическая газета
Арешт коштів на «зарплатних» та «пенсійних» рахунках — «лікбез» для боржників і не тільки
На рівні НБУ за погодженням з Міністерством юстиції потрібно невідкладно розробити та ухвалити відповідні підзаконні акти, які би надали соціальним, зарплатним та пенсійним банківським рахункам статус спеціальних (захищених).
Приватні виконавці просять Шмигаля відкласти розгляд законодавчих новел про виконавче провадження
Прем’єр-міністра закликають не підтримувати і не передавати у Верховну Раду законопроект авторства Міністерства юстиції.
29 квітня відбулась відкрите онлайн-засідання Ради приватних виконавців України. Близько 20 представників Асоціації приватних виконавців України висловилися щодо оприлюдненого Міністерством юстиції України законопроекту ««Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів». Про це повідомляє прес-служба АПВУ.
Представники професійної спільноти зауважили, що в тексті законопроекту Мінюсту не знайшли відображення ключові завдання із вдосконалення системи виконання судових рішень: створення економічних і адміністративних стимулів, зокрема, зрівняння мандатів державних і приватних виконавців; формування ефективних інструментів виконання; прозорість дисциплінарних і кваліфікаційних процедур; створення умов для розвитку професійного самоврядування; дерегуляція та покращення ефективності державного управління у цій сфері.
Повна стаття
Прем’єр-міністра закликають не підтримувати і не передавати у Верховну Раду законопроект авторства Міністерства юстиції.
29 квітня відбулась відкрите онлайн-засідання Ради приватних виконавців України. Близько 20 представників Асоціації приватних виконавців України висловилися щодо оприлюдненого Міністерством юстиції України законопроекту ««Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів». Про це повідомляє прес-служба АПВУ.
Представники професійної спільноти зауважили, що в тексті законопроекту Мінюсту не знайшли відображення ключові завдання із вдосконалення системи виконання судових рішень: створення економічних і адміністративних стимулів, зокрема, зрівняння мандатів державних і приватних виконавців; формування ефективних інструментів виконання; прозорість дисциплінарних і кваліфікаційних процедур; створення умов для розвитку професійного самоврядування; дерегуляція та покращення ефективності державного управління у цій сфері.
Повна стаття
🔥🔥ВС/КАС: ВИКОНАВЧИЙ ЗБІР СТЯГУЄТЬСЯ ЯК САНКЦІЯ, А НЕ ЯК ПЛАТА ЗА ФАКИЧНЕ ВИКОНАННЯ!!!
#Виконавчий_збір
Перемога у трьох інстанціїях (Пункт 1 частини 1 статті 37)
Все ж таки є професійні судді у Верховний Суд, які орієнтуються у новій редакції закону 2018го року та розуміють, що останнє рішення ВП ВС приймалось саме за СТАРОЮ редакцією.
"...З вказаних правових норм слідує, що виконавчий збір є обов'язковим до сплати, розмір якого становить 10 відсотків суми, що ПІДЛЯГАЄ примусовому стягненню за виконавчим документом, а НЕ з фактично стягнутої суми, як вважає позивач.
Крім того, колегія суддів вважає посилання скаржником на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі №580/1328/19 безпідставними, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у справі №580/1328/19, у якій, на відміну від справи що розглядається, періоди спірних правовідносин та норми, що їх регулюють інші (!!!редакція Закону №1404-VІІІ від 28 серпня 2018 року!!!).
Таким чином, дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження №57328613 на виконання постанови заступника начальника Міжрайонного відділу ДВС Бардіна І.С. ВП №52317833 від 01 жовтня 2018 року щодо стягнення виконавчого збору в сумі 351 932,60 грн. вчинені у відповідності до вимог законодавства та з дотриманням приписів частини третьої статті 40 Закону 1404-VIII...".
#Виконавчий_збір
Перемога у трьох інстанціїях (Пункт 1 частини 1 статті 37)
Все ж таки є професійні судді у Верховний Суд, які орієнтуються у новій редакції закону 2018го року та розуміють, що останнє рішення ВП ВС приймалось саме за СТАРОЮ редакцією.
"...З вказаних правових норм слідує, що виконавчий збір є обов'язковим до сплати, розмір якого становить 10 відсотків суми, що ПІДЛЯГАЄ примусовому стягненню за виконавчим документом, а НЕ з фактично стягнутої суми, як вважає позивач.
Крім того, колегія суддів вважає посилання скаржником на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі №580/1328/19 безпідставними, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у справі №580/1328/19, у якій, на відміну від справи що розглядається, періоди спірних правовідносин та норми, що їх регулюють інші (!!!редакція Закону №1404-VІІІ від 28 серпня 2018 року!!!).
Таким чином, дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження №57328613 на виконання постанови заступника начальника Міжрайонного відділу ДВС Бардіна І.С. ВП №52317833 від 01 жовтня 2018 року щодо стягнення виконавчого збору в сумі 351 932,60 грн. вчинені у відповідності до вимог законодавства та з дотриманням приписів частини третьої статті 40 Закону 1404-VIII...".
Утримання аліментів з доходу від відчуження нерухомого майна
#Аліменти #Арешт_майна #Дії_бездії
▫️18 грудня 2018 року скаржником (боржником) отримано постанову державного виконавця Богдяж К.О. від 16 жовтня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у відповідності до якої звернено стягнення на дохід, отриманий ним від продажу належної йому нерухомості, а саме 1\4 частку отриманої суми за продаж нерухомості, в зв'язку з чим з'явився борг у сумі 31935,50 грн. Скаржник вважає дії державного виконавця неправомірними та просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця відносно здійснення нарахування з усіх видів заробітку (доходу), що належать боржнику, першочергово витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 240,11 грн. та проводити щомісячно утримання у розмірі 50% до погашення загальної суми заборгованості у розмірі 31935,50 грн., а також скасувати постанову,
❎Ухвалою міського суду від 16 вересня 2019 року у задоволенні скарги відмовлено.
❎Постановою апеляційного суду від 17 грудня 2019 року залишено апеляційну скаргу боржника без задоволення.
🔸Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що нарахування аліментів з отриманого доходу, у тому числі від відчуження нерухомого майна, відповідає нормам діючого законодавства України та по суті узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним.
⚠️Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №760/4569/18-ц від 05 вересня 2019 року, в якій були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.
🔸Законодавством визначений перелік доходів, з яких утримання аліментів не провадиться, та в якому відсутній дохід від відчуження майна.
‼️Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
#Аліменти #Арешт_майна #Дії_бездії
▫️18 грудня 2018 року скаржником (боржником) отримано постанову державного виконавця Богдяж К.О. від 16 жовтня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у відповідності до якої звернено стягнення на дохід, отриманий ним від продажу належної йому нерухомості, а саме 1\4 частку отриманої суми за продаж нерухомості, в зв'язку з чим з'явився борг у сумі 31935,50 грн. Скаржник вважає дії державного виконавця неправомірними та просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця відносно здійснення нарахування з усіх видів заробітку (доходу), що належать боржнику, першочергово витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 240,11 грн. та проводити щомісячно утримання у розмірі 50% до погашення загальної суми заборгованості у розмірі 31935,50 грн., а також скасувати постанову,
❎Ухвалою міського суду від 16 вересня 2019 року у задоволенні скарги відмовлено.
❎Постановою апеляційного суду від 17 грудня 2019 року залишено апеляційну скаргу боржника без задоволення.
🔸Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що нарахування аліментів з отриманого доходу, у тому числі від відчуження нерухомого майна, відповідає нормам діючого законодавства України та по суті узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним.
⚠️Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №760/4569/18-ц від 05 вересня 2019 року, в якій були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.
🔸Законодавством визначений перелік доходів, з яких утримання аліментів не провадиться, та в якому відсутній дохід від відчуження майна.
‼️Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
⚠️Шановні колеги, нагадуємо Вам, що в описі нашого каналу містяться хештеги.
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію
Вони дають змогу швидше та комфортніше знаходити потрібну інформацію чи судову практику, яка стосується процедури примусового виконання рішень! Для чого потрібні # хештеги в Telegram? Для класифікації вмісту в канал.
Для полегшення пошуку інформації просто натисніть на необхідний Вам хештег та перейдіть в потрібні категорії статтей.
🔍Пошук за тегами: #Арешт_майна #Арешт_коштів #Аліменти #Іпотека #Винагорода #Стягнення_іноземної_валюти #Реалізація_майна #Конфіскат #Сторони_вп #Виконавчий_збір #Дії_бездії #Боржник #Відкриття_ВП #Шукаю_позицію
🔥Щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого документа в зв'язку з відсутністю відомостей РНОКПП боржника
#Дії_бездії #Відкриття_ВП #Сторони_вп #Боржник
Нагадаємо, раніше на каналі публікувався пост про ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року, якою справу № 175/3554/14 передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
✔️Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду спочатку вважала та підтримувала позицію органу ДВС, що відсутність у виконавчому документі відомостей про РНОКПП або серії та номера паспорта фізичної особи боржника є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання!
‼️Однак вже після повернення справи з Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.04.2020 Касаційну скаргу районного відділу державної виконавчої служби залишено без задоволення😨.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла до висновку, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання. За таких обставин оскаржені рішення в частині скасування повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є правильними.
#Дії_бездії #Відкриття_ВП #Сторони_вп #Боржник
Нагадаємо, раніше на каналі публікувався пост про ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року, якою справу № 175/3554/14 передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
✔️Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду спочатку вважала та підтримувала позицію органу ДВС, що відсутність у виконавчому документі відомостей про РНОКПП або серії та номера паспорта фізичної особи боржника є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання!
‼️Однак вже після повернення справи з Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.04.2020 Касаційну скаргу районного відділу державної виконавчої служби залишено без задоволення😨.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла до висновку, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання. За таких обставин оскаржені рішення в частині скасування повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є правильними.
При примусовому виконанні виконавчих документів на іноземців покладено ті ж обов’язки що і на громадян України
#Боржник #Сторони_вп
▫️5 листопада 2019 року Першим апеляційним адміністративним судом розглянуто у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою районного відділу державної виконавчої служби на рішення окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року за позовом митниці ДФС до районного відділу державної виконавчої служби про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
⚠️За результатами розгляду справи Першим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, в якій зазначено про таке.
🔸Державним виконавцем державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника штрафу у твердій сумі.
Втім, накладати арешт на майно боржника за клопотанням заявника державний виконавець відмовився зазначивши, що оскільки в обліково-реєстраційних державних базах даних та реєстрах відсутні відомості про право власності на автомобіль боржника, який є громадянином іншої держави, то накладати штраф та реалізовувати рухоме майно на іноземців не є можливим.
🔸Приймаючи рішення в межах розгляду даної справи, Перший апеляційний адміністративний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що оскільки рухоме майно (автомобіль) знаходиться на території України, то державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника-іноземця, яке належить такому боржнику на праві власності з огляду на приписи статті 77 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-ІІІ від 2 червня 2019 року, зазначивши при цьому, що при примусовому виконанні виконавчих документів на іноземців покладено ті ж обов’язки що і на громадян України.
#Боржник #Сторони_вп
▫️5 листопада 2019 року Першим апеляційним адміністративним судом розглянуто у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою районного відділу державної виконавчої служби на рішення окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року за позовом митниці ДФС до районного відділу державної виконавчої служби про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
⚠️За результатами розгляду справи Першим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, в якій зазначено про таке.
🔸Державним виконавцем державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника штрафу у твердій сумі.
Втім, накладати арешт на майно боржника за клопотанням заявника державний виконавець відмовився зазначивши, що оскільки в обліково-реєстраційних державних базах даних та реєстрах відсутні відомості про право власності на автомобіль боржника, який є громадянином іншої держави, то накладати штраф та реалізовувати рухоме майно на іноземців не є можливим.
🔸Приймаючи рішення в межах розгляду даної справи, Перший апеляційний адміністративний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що оскільки рухоме майно (автомобіль) знаходиться на території України, то державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника-іноземця, яке належить такому боржнику на праві власності з огляду на приписи статті 77 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-ІІІ від 2 червня 2019 року, зазначивши при цьому, що при примусовому виконанні виконавчих документів на іноземців покладено ті ж обов’язки що і на громадян України.
Проект_Закону_України_Про_виконавче_провадження_від_29_04_2020.pdf
788.2 KB
06.05.2020 о 14:00 відбудеться обговорення двох законопроектів у сфері виконання судових рішень - Міністерства юстиції України та розробленого на платформі Проєкту Європейського Союзу «Право-Justice».
Обговорення відбудеться в рамках зустрічі Регіональних рад з питань реформи правосуддя.
До обговорення запрошені заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко, директор Департаменту державної виконавчої служби Максим Кисельов, керівник Проекту ЄС "Право-Justice" Довідас Віткаускас, представники Асоціація приватних виконавців України, експерти, науковці.
Відеотрансляція заходу буде доступна на сторінці Проєкту.
Обговорення відбудеться в рамках зустрічі Регіональних рад з питань реформи правосуддя.
До обговорення запрошені заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко, директор Департаменту державної виконавчої служби Максим Кисельов, керівник Проекту ЄС "Право-Justice" Довідас Віткаускас, представники Асоціація приватних виконавців України, експерти, науковці.
Відеотрансляція заходу буде доступна на сторінці Проєкту.
Щодо умов звернення стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями
#Іпотека #Арешт_майна #Реалізація_майна
Особа1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця, треті особи - Державне підприємство Сетам, ОСОБА2, ОСОБА3, в якому просив: визнати незаконними виконавчі дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на квартиру, яка передана в іпотеку згідно укладеного між ОСОБА2 та ОСОБА1 договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом та договору про задоволення вимог Іпотекодержателя посвідченого приватним нотаріусом, яке проводиться в рахунок задоволення вимог стягувача ОСОБА3, що не є заставодержателем і в рамках виконавчого провадження без участі Іпотекодержателя ОСОБА1.
▫️Рішенням окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.
▫️Мотивація касаційної скарги: ОСОБА1 зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано положення ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем не отримано згоди заставодержателя, та, як наслідок, у приватного виконавця відсутні підстави для реалізації майна боржника, що перебуває в іпотеці.
‼️Правова позиція Верховного Суду: згідно ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:
✅право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
✅вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
✅наявна письмова згода заставодержателя.
⚠️Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, встановлених ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.
🔸У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону.
🔸Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.
#Іпотека #Арешт_майна #Реалізація_майна
Особа1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця, треті особи - Державне підприємство Сетам, ОСОБА2, ОСОБА3, в якому просив: визнати незаконними виконавчі дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на квартиру, яка передана в іпотеку згідно укладеного між ОСОБА2 та ОСОБА1 договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом та договору про задоволення вимог Іпотекодержателя посвідченого приватним нотаріусом, яке проводиться в рахунок задоволення вимог стягувача ОСОБА3, що не є заставодержателем і в рамках виконавчого провадження без участі Іпотекодержателя ОСОБА1.
▫️Рішенням окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.
▫️Мотивація касаційної скарги: ОСОБА1 зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано положення ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем не отримано згоди заставодержателя, та, як наслідок, у приватного виконавця відсутні підстави для реалізації майна боржника, що перебуває в іпотеці.
‼️Правова позиція Верховного Суду: згідно ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:
✅право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
✅вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
✅наявна письмова згода заставодержателя.
⚠️Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, встановлених ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.
🔸У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону.
🔸Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.