​​Строки набрання законної сили рішень під час карантину🦠
⚠️Відповідно до частини першої статті 273 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини третьої Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо:
☑️зміни предмета або підстави позову,
☑️збільшення або зменшення розміру позовних вимог,
☑️подання доказів,
☑️витребування доказів,
☑️ забезпечення доказів, а також строки звернення до суду,
☑️подання відзиву та відповіді на відзив,
заперечення,
☑️пояснень третьої особи щодо позову або відзиву,
залишення позовної заяви без руху,
☑️подання заяви про перегляд заочного рішення,
☑️повернення позовної заяви,
☑️пред’явлення зустрічного позову,
☑️заяви про скасування судового наказу,
☑️розгляду справи,
☑️апеляційного оскарження,
☑️розгляду апеляційної скарги,
☑️касаційного оскарження,
☑️розгляду касаційної скарги,
☑️подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

"КАРАНТИН ДЛЯ ИСПОЛНИТЕЛЕЙ В ЕВРОПЕ".
Іван Жаботинський

​​Щодо заборони відчуження майна підприємств, які підлягають корпоратизації
#Дії_бездії #Арешт_майна #Реалізація_майна
▫️АТ «Перший Київський машинобудівний завод» (далі також - АТ «ПКМЗ») звернулось до суду з позовом до районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у області (надалі - відділ ДВС), третя особа - ТОВ «Агроміл Дистрибьюшн», в якому просило: визнати протиправними дії державного виконавця відділу ДВС у виконавчому провадженні щодо передачі нерухомого майна для реалізації; визнати незаконними дії державного виконавця відділу ДВС у виконавчому провадженні щодо проведення опису нерухомого майна АТ «ПКМЗ».
⚠️Правова позиція Верховного Суду: відповідно до норми ч. 9 ст. 11 Закону України Про управління обєктами державної власності нерухоме майно обєктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження. Зазначені обмеження не поширюються на рішення органів управління господарських товариств, Фонду державного майна України або уповноважених органів управління про передачу об'єктів соціальної сфери, гуртожитків та обєктів незавершеного капітального будівництва до комунальної власності.
🔸У статутному капіталі позивача частка держави становить 100 відсотків, що підтверджується інформаційною довідкою Національного депозитарію України.
🔸Відповідно до Додатку 2 до Закону України «Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації», що був чинний у період вчинення відповідачем оскаржуваних дій - втрата чинності відбулася) до Переліку обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації входить ВАТ «Більшовик», що відповідно до п. 7 наказу Фонду державного майна України змінило найменування з ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на АТ «Перший Київський машинобудівний завод», скорочене найменування з ПАТ НВП «Більшовик» на АТ «Перший Київський машинобудівний завод».
🔸Враховуючи те, що АТ «Перший Київський машинобудівний завод» у період вчинення оскаржуваних дій був обєктом права державної власності, що не належить приватизації, і, відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління обєктами державної власності» щодо нерухомого майна цього підприємства не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження такого майна.
⚠️Отже, висновки суду апеляційної інстанції, про правомірність дій державного виконавця щодо реалізації майна АТ «Перший Київський машинобудівний завод» є помилковими.
⚠️Таким чином, наявність можливості корпоратизації не виключає підприємство з категорії тих підприємств, що не підлягають приватизації. Можливість корпоратизації підприємства не змінює вимогу законодавства щодо заборони відчуження майна підприємств, які не підлягають приватизації (але підлягають корпоратизації).

​​Скасування заходів для забезпечення позову шляхом зупинення проведення електронних торгів.
#Реалізація_майна
🔸Згідно частини другої та четвертої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» порядок проведення електронних торгів та порядку реалізації мана визначається Міністерством юстиції України та Міністерством фінансів України відповідно.
🔸Електронними торгами є продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну (абзац 12 частини першої Розділу 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5 (далі Порядок).
🔸Організатором електронних торгів, торгів за фіксованою ціною це суб'єкт господарювання, якого за результатами конкурсної процедури відбору організатора, передбаченої цим Порядком, уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних систем електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться в ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій (абзац 18 частини першої Розділу 1 Порядку).
⚠️Згідно наказу Міністерства юстиції України від 29 березня 2019 року №10008/5 «Про призначення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною» державне підприємство «СЕТАМ» визнано переможцем конкурсу з визначення організатора з електронних торгів, торгів за фіксованою ціною. З вище викладеного вбачається, що державне підприємство «СЕТАМ» здійснює та проводить електронні торги в межах компетенції та інтересах органу державної влади Міністерства юстиції України.
⚠️Відповідно до частини одинадцятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припинені, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів , тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру).

​​Сетам відкрив інформацію про учасників та переможців торгів арештованим майном
#Реалізація_майна
З 13 квітня 2020 року Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України буде оприлюднювати інформацію щодо учасників та переможців торгів арештованим майном. Про це повідомив Міністр юстиції Денис Малюська.
«Високий запит громадськості та ЗМІ на прозорість та відкритість державних аукціонів зумовили прийняття нами такого рішення. Разом з держпідприємством «СЕТАМ» ми відкрили інформацію про учасників та переможців електронних торгів арештованим майном», - зазначив Міністр.
Зокрема, після закінчення аукціону буде оприлюднюватися прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - переможця торгів, найменування юридичної особи, якщо переможцем є юридична особа. Після того, як переможець розрахується за лот і статус аукціону зміниться на «торги відбулись» буде опубліковано відомості про всіх учасників аукціону (які зареєструвались на торги та подавали заявки), а саме: прізвище, ім'я та по батькові фізичних осіб, найменування юридичних осіб.
У випадку, якщо переможець не заплатив за лот, неперсоніфікований протокол переформовується системою і визначається новий переможець, інформація про якого також буде показуватися (протокол завантажиться автоматично на місце старого), та інформація про всіх учасників буде опублікована після розрахунку нового переможця.
Якщо електронні торги (враховуючи повторні електронні торги: другі та треті) не відбулися, то після зміни статусу третіх електронних торгів на «торги не відбулися» будуть опубліковані відомості про всіх учасників аукціону, а саме: прізвище, ім'я та по батькові фізичних осіб, найменування юридичних осіб.

Приклади відкриття даних в аукціонах OpenMarket:
https://bit.ly/3efnpsx
https://bit.ly/3a5MUsU
https://bit.ly/2RB0JJD

Детальніше про розкриття інформації (оновлено):
після закінчення аукціону буде оприлюднюватися прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - переможця торгів, найменування юридичної особи, якщо переможцем є юридична особа. Після того, як переможець розрахується за лот і статус аукціону зміниться на «торги відбулись» буде опубліковано відомості про всіх учасників аукціону (які зареєструвались на торги та подавали заявки), а саме: прізвище, ім'я та по батькові фізичних осіб, найменування юридичних осіб.
у випадку, якщо переможець не заплатив за лот, неперсоніфікований протокол переформовується системою і визначається новий переможець, інформація про якого також буде показуватися (протокол завантажиться автоматично на місце старого), та інформація про всіх учасників буде опублікована після розрахунку нового переможця.
якщо електронні торги (враховуючи повторні електронні торги: другі та треті) не відбулися, то після зміни статусу третіх електронних торгів на «торги не відбулися» будуть опубліковані відомості про всіх учасників аукціону, а саме: прізвище, ім'я та по батькові фізичних осіб, найменування юридичних осіб

​​⚖️ ДОБІРКА ПРАВОВИХ ПОЗИЦІЙ ЩОДО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ ТА ДОДАТКОВИХ ВИТРАТ НА ДИТИНУ

ДОБІРКА № 51 (повна версія)

ПЕРША БАЗА СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
(станом на сьогодні правових позицій ВС 10301 та ЄСПЛ 996 👨🏼‍⚖️)

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц
Щодо визначення розміру аліментів на утримання дитини

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц
Щодо збільшення розміру аліментів на утримання дітей


Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц
Щодо зменшенням розміру аліментів у зв'язку з погіршенням матеріального становища платника

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц
Щодо стягнення аліментів на утримання дитини при наявності у батьків необхідності утримувати інших дітей

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 вересня 2019 року у справі № 522/4045/13-ц
Щодо сплати аліментів в іноземній валюті

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18
Щодо можливості врахування доходів, отриманих з процентів за розміщення коштів на депозитних рахунках, при стягненні аліментів

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 січня 2020 року у справі № 334/7702/16
Щодо розрахунку розміру пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 грудня 2019 року у справі № 752/10763/14-ц
Щодо порядку нарахування пені за заборгованість зі сплати аліментів

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 червня 2019 року у справі № 754/866/18
Щодо підстав стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 травня 2019 року у справі № 201/15248/16-ц
Щодо підстав для стягнення додаткових витрат на дитину

ZakonOnline аналітично-правова система

#Цивільний_процес #правова_позиція #законодавство #судава_справа #ZakonOnline

​​Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, покладено на Державну казначейську службу України як центральний орган виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, із визначенням тримісячного строку виконання вказаних рішень. При цьому, виплата компенсації в розмірі трьох відсотків річних передбачена лише у разі не перерахування коштів протягом трьох місяців за рішенням суду про стягнення коштів, а не зобов'язального характеру.
#Відкриття_ВП #Боржник
🔸Державна казначейська служба України зазначає, що законодавство передбачає різні способи виконання судових рішень і чітко розмежовує компетенцію державних органів щодо їх виконання, зокрема, рішення зобов'язального характеру виконуються органами державної виконавчої служби у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а рішення про стягнення коштів виконуються виключно органами державної казначейської служби, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845. Отже, суди попередніх інстанції помилково відхилили посилання відповідача про те, що компенсація в розмірі трьох відсотків річних нараховується виключно лише у випадку прострочення виконання рішення про стягнення коштів.
⚠️Правова позиція Верховного Суду: законодавець при прийнятті Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» й інших нормативно-правових актів розмежував види рішень, виконання яких гарантується державою, а саме:
✅рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є зокрема, державний орган;
✅рішення суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є зокрема, державний орган.
🔸При цьому ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в ч. 4 ст. 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

У цій справі встановлено, що відповідно до виконавчого листа суд зобов'язав Управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії ОСОБА1 і виплатити недоплачені суми з урахуванням проведених виплат, тобто зобов'язав управління Пенсійного фонду України вчинити дії. Тобто, постанова суду, на виконання якої видано вказаний виконавчий лист, належить до рішень зобов'язального характеру.
У відповідності до вимог ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
З огляду на викладене, законодавець визначив, що примусове виконання категорії судових рішень зобов'язального характеру регулюється Законом України Про виконавче провадження.

​​Щодо виконання рішення суду у справах про поновлення на роботі у разі неможливості фактично приступити до виконання обов'язків за посадою!
▫️ОСОБА1 звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в області (далі Управління ДВС) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС.
▫️На обґрунтування позовних вимог ОСОБА1 зазначає, що державний виконавець закінчив виконавче провадження щодо поновлення його на роботі, не переконавшись, що відповідне судове рішення було фактично виконано.
▫️Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що, видавши накази про поновлення позивача на посаді в органах внутрішніх справ та надання йому відпустки, Управління МВС України (далі Управління МВС) виконало у повному обсязі постанову суду про поновлення ОСОБА1 на посаді.
🔸Мотивація касаційної скарги: ОСОБА1 стверджує, що накази Управління МВС про поновлення на посаді та надання відпустки не створили для нього будь-яких юридичних наслідків, не привели до відновлення його порушених прав на працю й відпочинок, оскільки в Управлінні МВС відсутня посада, на яку його було поновлено, а надана відпустка не була оплачена.
⚠️Правова позиція Верховного Суду: виконавче провадження з підстав, визначених у п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення.
🔸Закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов'язаний пересвідчитися, що відповідне зобов'язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення.
Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов'язання.
⚠️Рішення суду про поновлення особи на роботі вважається виконаним з моменту прийняття уповноваженим органом чи особою наказу про поновлення незаконно звільненого працівника та внесення відповідного запису до його трудової книжки.
Отже, неможливість фактично приступити до виконання обов'язків за посадою, викликана об'єктивними чинниками (припиненням юридичної особи внаслідок реорганізації чи ліквідації підприємства, установи, організації), не дає підстав вважати, що відповідне рішення суду в спірних правовідносинах не було виконане.
🔥Висновок: у випадку коли на момент виконання рішення суду про поновлення на роботі підприємство, установа, організація, з якого (якої) стягувача було незаконного звільнено, реорганізовується, у зв'язку з чим посада, яку обіймав стягувач, скорочується, власник або уповноважений орган (особа) зобов'язані запропонувати стягувачу рівнозначну посаду, а в разі відсутності таких посад або відмови стягувача розпочати процедуру вивільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці з додержанням вимог, передбачених трудовим законодавством.

📔Збірник: Проблеми теорії і практики виконання рішень судів та інших органів : зб. наук. пр. / за ред. Ю. В. Білоусова. Хмельницький : ФОП Мельник А. А., 2019. 300 с.

У збірнику містяться наукові праці, які були представлені на П’ятій міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми теорії і практики виконання рішень судів та інших органів» (13–14 червня 2019 року).

​​Навіть при виконанні рішення до відкриття виконавчого провадження з боржника підлягають стягненню витрати виконавчого провадження – постанова ВС КАС від 29.11.2018 у справі № 748/1049/17.
#Відкриття_ВП #Виконавчий_збір #Дії_бездії
⚠️Суд звертає увагу, що витрати виконавчого провадження це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів, тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника, безвідносно до того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку. Скаржник помилково ототожнює виконавчий збір із витратами виконавчого провадження.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 20.03.2017 є незаконними, оскільки позивачем було виконано судове рішення у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

​​У Раді пропонують виключити суспільно корисні роботи як вид адмінстягнення😱

Так, документ розроблений для забезпечення належного виконання рішень щодо стягнення аліментів. Реалізація Проекту Закону дасть змогу усунути порушення трудового законодавства з боку органів місцевого самоврядування, зберегти кошти місцевих бюджетів та запровадити більш доцільні та ефективні майнові санкції для боржників.
Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими виключити суспільно корисні роботи як вид адміністративного стягнення, який не довів свою ефективність.
Також змінами до Закону України "Про виконавче провадження" пропонується до шестимісячного зменшити суму сукупної заборгованості зі сплати аліментів для винесення державним виконавцем постанови про накладення на боржника штрафу в розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів.

Як зазначається, прийняття документу дозволить урегулювати практику правозастосування, усунути правові колізії та запровадити більш дієвий спосіб впливу на боржників зі сплати аліментів, що сприятиме забезпеченню належного захисту прав дітей.

​​Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця
#Реалізація_майна #Арешт_майна
🔰Позов мотивовано тим, що за результатами електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, позивач став переможцем. Згідно з ухвалою суду про забезпечення позову в цивільній справі за скаргою ОСОБА2 на бездіяльність державного виконавця зупинено електронні торги щодо реалізації вищевказаного арештованого майна та заборонено посадовим особам ДВС вчиняти дії щодо складання акта про проведення електронних торгів. На підставі вказаної ухвали та в порядку ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» було зупинено вчинення виконавчих дій, внаслідок чого строк на розрахунок за придбане майно був перерваний до моменту усунення обставин, що стали підставою для його переривання. Після скасування апеляційним судом зазначеної ухвали суду першої інстанції позивач звернувся до ДВС із заявою, у якій повідомив про усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, та з вимогою поновити строк на перерахування коштів за придбане нерухоме майно. Однак, відповідачем строк для повного розрахунку за придбане позивачем на електронних торгах майно не поновлено, що стало підставою для звернення з цим позовом.
✅Окружний адміністративний суд позов задовольнив.
❌Апеляційний адміністративний суд рішення окружного адміністративного суду скасував та закрив провадження у справі на тій підставі, що цей спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
⚠️Висновок: Набуття майна за результатами електронних торгів є різновидом договору купівлі-продажу, власником такого майна є боржник, продавцями - державний виконавець та організатор торгів, а покупцем - переможець електронних торгів. Тому спір у правовідносинах щодо набуття речових прав на реалізоване на електронних торгах майно за своїм характером є приватноправовим, незважаючи на участь у ньому суб'єкта владних повноважень, та залежно від субєктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

​​Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення розбіжностей та осучаснення реаліації майна в іпотеці та виконавчому провадженні

​​ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ЗА 2020 РІК З ПИТАНЬ ЮРИСДИКЦІЇ СПОРІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ОРГАНОМ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
#Арешт_майна #Дії_бездії #Виконавчий_збір #Реалізація_майна
🔸Щодо юрисдикції спорів, що виникають з органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна: Постанова від 11 березня 2020 року у справі № 803/1485/17
🔸Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17
🔸Щодо юрисдикції спорів стосовно оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження: Постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 580/3262/19
🔸Щодо юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно: Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволено цивільний позов у кримінальному провадженні: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19
🔸Щодо юрисдикції спорів про оскарження переможцем електронних торгів бездіяльності державного виконавця: Постанова від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17