😁Кража криптоактивов на 647.000 $ у Главы Департамента исполнительной службы Минюста
Максим Киселев хотел вывести активы из Украины в обход НБУ, обратившись за помощью к другу семьи Громову.
Следствие подтвердило, что на счет Громова поступило 46650 USDT, но точную его вину не установило, ведь перевести средства на счет мог и злоумышленник.
Странен также и тот факт, что 284 329 USDT из 647 063 USDT пришли на счета граждан РФ. Куда делись оставшиеся 362 707 UDST — неизвестно.
Стоит отметить, что Киселёв имеет достаточно много разнообразного имущества: 6 квартир, 4 места в киевских паркингах, 3 земельных участка и дача, несколько нежилых помещения, зарегистрированные 2 офшора на жену.
К слову, только дом, в котором проживает его семья в Испании — оценивается в 1.5 млн $.
Максим Киселев хотел вывести активы из Украины в обход НБУ, обратившись за помощью к другу семьи Громову.
Следствие подтвердило, что на счет Громова поступило 46650 USDT, но точную его вину не установило, ведь перевести средства на счет мог и злоумышленник.
Странен также и тот факт, что 284 329 USDT из 647 063 USDT пришли на счета граждан РФ. Куда делись оставшиеся 362 707 UDST — неизвестно.
Стоит отметить, что Киселёв имеет достаточно много разнообразного имущества: 6 квартир, 4 места в киевских паркингах, 3 земельных участка и дача, несколько нежилых помещения, зарегистрированные 2 офшора на жену.
К слову, только дом, в котором проживает его семья в Испании — оценивается в 1.5 млн $.
❗️В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за кожним договором відступлення на час або після його укладення, хоча згідно з кожним договором відступлення прав вимоги передбачено, що новий кредитор набуває права кредитора з моменту здійснення оплати за вказаним договором.
Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.
🔥Постанова КЦС ВС від 06.09.2023 № 466/3066/13-ц (61-785св23)
Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.
🔥Постанова КЦС ВС від 06.09.2023 № 466/3066/13-ц (61-785св23)
🙈Повернення легендарної саги: "7 днів на добровільне виконання" (текст проекту Закону)
1️⃣ У статті 26 - абзац другий частини п'ятої замінити абзацами такого змісту:
У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з дня винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору.
⚠️Строк на самостійне виконання рішення суду не впливає на строки та порядок накладення арешту на майно (кошти) боржника, встановлені цим Законом.
2️⃣ У статті 27 - 1) частину другу викласти у такій новій редакції:
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або 2 вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною п'ятою статті 26 цього Закону для самостійного його виконання.
1️⃣ У статті 26 - абзац другий частини п'ятої замінити абзацами такого змісту:
У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з дня винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору.
⚠️Строк на самостійне виконання рішення суду не впливає на строки та порядок накладення арешту на майно (кошти) боржника, встановлені цим Законом.
2️⃣ У статті 27 - 1) частину другу викласти у такій новій редакції:
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або 2 вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною п'ятою статті 26 цього Закону для самостійного його виконання.
Forwarded from Верховний Суд
ВП ВС визначила, який суд розглядає спори щодо оскарження постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, стороною яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство
Спори щодо оскарження постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з примусового виконання наказів господарського суду, стороною в яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, підлягають розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Велика Палата Верховного Суду вкотре зауважила, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен здійснювати виключно господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Визначення юрисдикційності всіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який за умови своєчасного звернення може реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
За обставинами цієї справи, товариство, щодо якого відкрито провадження про банкрутство, звернулося до адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України про скасування постанов державного виконавця стосовно поновлення вчинення виконавчих дій. Апеляційний адміністративний суд позов задовольнив, а зазначені постанови визнав протиправними та скасував.
НБУ як стягувач у виконавчому провадженні оскаржив це рішення до Верховного Суду. Скаржник посилався на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків ВС у подібних правовідносинах про те, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, має здійснювати виключно господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Велика Палата ВС вказала, що суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Обов’язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, є участь у ньому суб’єкта владних повноважень. Однак, як зауважила ВП ВС, сама собою участь у спорі суб’єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні зважати на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.
Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Тож з огляду на наведене ВП ВС дійшла висновку, що оскаржувані в цій справі судові рішення ухвалено без дотримання правил предметної юрисдикції.
Постанова ВП ВС від 31 серпня 2023 року у справі № 640/26320/20 (провадження № 11-97апп23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/113396910.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
Спори щодо оскарження постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з примусового виконання наказів господарського суду, стороною в яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, підлягають розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Велика Палата Верховного Суду вкотре зауважила, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен здійснювати виключно господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Визначення юрисдикційності всіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який за умови своєчасного звернення може реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
За обставинами цієї справи, товариство, щодо якого відкрито провадження про банкрутство, звернулося до адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України про скасування постанов державного виконавця стосовно поновлення вчинення виконавчих дій. Апеляційний адміністративний суд позов задовольнив, а зазначені постанови визнав протиправними та скасував.
НБУ як стягувач у виконавчому провадженні оскаржив це рішення до Верховного Суду. Скаржник посилався на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків ВС у подібних правовідносинах про те, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, має здійснювати виключно господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Велика Палата ВС вказала, що суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Обов’язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, є участь у ньому суб’єкта владних повноважень. Однак, як зауважила ВП ВС, сама собою участь у спорі суб’єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні зважати на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.
Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Тож з огляду на наведене ВП ВС дійшла висновку, що оскаржувані в цій справі судові рішення ухвалено без дотримання правил предметної юрисдикції.
Постанова ВП ВС від 31 серпня 2023 року у справі № 640/26320/20 (провадження № 11-97апп23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/113396910.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
✅На відміну від раніше чинної ч. 1 ст. 372 ЦПК України 2004 року, яка дозволяла укладення мирової угоди як до відкриття виконавчого провадження, так і під час виконавчого провадження, ч. 1 ст. 434 ЦПК України встановлює, що зазначене право може бути реалізовано лише в процесі примусового виконання судового рішення, тобто за наявності відкритого виконавчого провадження.
Суб`єктами, які уповноважені звертатися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, є державний або приватний виконавець, на виконанні в яких знаходиться відповідне виконавче провадження. У разі звернення сторін безпосередньо до суду з письмовою заявою про укладення мирової угоди під час виконання судового рішення, суд має виходити з того, що заява підписана особами, які не мають права її підписувати
🔥Постанова КЦС ВС від 20.09.2023 № 752/11324/14-ц (61-11238св23)
Суб`єктами, які уповноважені звертатися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, є державний або приватний виконавець, на виконанні в яких знаходиться відповідне виконавче провадження. У разі звернення сторін безпосередньо до суду з письмовою заявою про укладення мирової угоди під час виконання судового рішення, суд має виходити з того, що заява підписана особами, які не мають права її підписувати
🔥Постанова КЦС ВС від 20.09.2023 № 752/11324/14-ц (61-11238св23)
❗️Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису – Велика Палата Верховного Суду.
АХАХАХАХА оце так !!! А ви думали, це вам ВЕЛИКА ПАЛАТА, вони там не х.йнею займаються.
АХАХАХАХА оце так !!! А ви думали, це вам ВЕЛИКА ПАЛАТА, вони там не х.йнею займаються.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Памʼятаєте палія з Полтави ? Так от йому ДВС арештувала кошти. Звичайний клієнт кожного виконавця 🤣
Полтавське Управління забезпечення ПВР, сподіваюсь ви забезпеченні вогнегасниками ?😱
Полтавське Управління забезпечення ПВР, сподіваюсь ви забезпеченні вогнегасниками ?😱
❗️Суд дав п.здюлей виконавцю захистив права військовослужбовців, які є боржниками у виконавчих провадженнях. Зобов’язано міністерства усунути недоліки у цій сфері.
🔸На розгляд суду надійшло подання виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на житлову нерухомість, право на користування якою має дитина.
Під час розгляду справи, було встановлено, що боржник не тільки задіяний у відсічі збройної агресії рф, а й пропав безвісті при виконанні бойового завдання у лютому 2023 в районі населеного пункту Благодатне Донецької області.
Виконавець вказував, що це не є перешкодою для надання судом дозволу для реалізації квартири, де зареєстрована малолітня дитина військовослужбовця.
❌Суд у задоволенні подання відмовив і постановив на адресу Міністерства юстиції України та Міністерства оборони України окрему ухвалу.
⚠️Суду складно уявити, що Закон України «Про виконавче провадження» допускає можливість того, що поки військовослужбовець захищає територіальну цілісність держави Україна під час повномасштабної військової агресії, держава Україна в особі своїх органів (органу опіки та піклування чи суду) надала б дозвіл на звернення стягнення (продаж) його квартири, в якій зареєстрована малолітня донька цього військовослужбовця.
✅Саме на виконавця, як представника держави в процесі виконання судового рішення, покладено обов’язок забезпечення прав та інтересів як стягувача, так і боржника.
Ситуація з можливістю проведення виконавчих дій та примусового продажу житла (в т.ч. житла в якому зареєстровані неповнолітні діти) захисника України в той час, як така особа боронить територіальну цілісність держави від агресора, є незаконною та несправедливою.
Задля унеможливлення подібних ситуацій в інших виконавчих провадженнях, суд зобов’язав міністерства у 30-денний строк усунути недоліки у вказаній сфері.
Окремо запропоновано Міністерству юстиції України вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця.
🔥Окрема ухвала Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі №910/20689/21.
🔸На розгляд суду надійшло подання виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на житлову нерухомість, право на користування якою має дитина.
Під час розгляду справи, було встановлено, що боржник не тільки задіяний у відсічі збройної агресії рф, а й пропав безвісті при виконанні бойового завдання у лютому 2023 в районі населеного пункту Благодатне Донецької області.
Виконавець вказував, що це не є перешкодою для надання судом дозволу для реалізації квартири, де зареєстрована малолітня дитина військовослужбовця.
❌Суд у задоволенні подання відмовив і постановив на адресу Міністерства юстиції України та Міністерства оборони України окрему ухвалу.
⚠️Суду складно уявити, що Закон України «Про виконавче провадження» допускає можливість того, що поки військовослужбовець захищає територіальну цілісність держави Україна під час повномасштабної військової агресії, держава Україна в особі своїх органів (органу опіки та піклування чи суду) надала б дозвіл на звернення стягнення (продаж) його квартири, в якій зареєстрована малолітня донька цього військовослужбовця.
✅Саме на виконавця, як представника держави в процесі виконання судового рішення, покладено обов’язок забезпечення прав та інтересів як стягувача, так і боржника.
Ситуація з можливістю проведення виконавчих дій та примусового продажу житла (в т.ч. житла в якому зареєстровані неповнолітні діти) захисника України в той час, як така особа боронить територіальну цілісність держави від агресора, є незаконною та несправедливою.
Задля унеможливлення подібних ситуацій в інших виконавчих провадженнях, суд зобов’язав міністерства у 30-денний строк усунути недоліки у вказаній сфері.
Окремо запропоновано Міністерству юстиції України вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця.
🔥Окрема ухвала Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі №910/20689/21.
⚠️Кількість справ про шахрайство в Україні у 2023 році сягнула історичного рекорду — Опендатабот
🔸Як повідомляє платформа відкритих даних «Опендатабот», за вісім місяців цього року було відкрито 59 605 кримінальних проваджень за шахрайство — стаття 190 ККУ. Це більше, ніж за два попередні роки разом. У 2021 році було відкрито 23 847 кримінальних справ, а у 2022 — 32 086.
📈Цьогоріч кількість нових проваджень росте місяць до місяця, зазначають аналітики. Так, якщо на початку року, в середньому, 6,7 тисяч нових проваджень проти шахраїв, вже з травня середня кількість відкритих проваджень у місяць складає 8,2 тисячі. Кількість кримінальних проваджень: Січень 2023 - 5842 Лютий - 6996 Березень - 7337 Квітень - 6559 Травень - 8122 Червень - 8039 Липень - 8312 Серпень - 8398
🔸Попри зростання кількості відкритих проваджень, кількість справ, що доходить до суду, поменшала.
«За 8 місяців 2023 року до суду доходило лише 14% від загальної кількості відкритих проваджень. Для порівняння, у відповідний період 2021 року до суду потрапляло 30% від загальної кількості кримінальних проваджень», - зазначили на порталі.
#АндрійАвторгов
Не дивно. Як приватний виконавець виконавчого округу м. Києва доволі часто отримую звернення щодо можливості примусового виконання рішень судів про стягнення коштів з "одноденних" фірм" метеликів". Шахраї стоврюють або купують ТОВ-ку зареєстровану на підставних осіб, дають оголошення про продаж мінеральних добрив, металопрокату...всього чого можливо, отримують аванс, і на цьому "підприємницька діяльність" закінчується.
Ошукане підприємство подає позов до суду, отримує рішення на свою користь, але шахраї отримують кошти не задля того аби їх повернути, навіть у примусовому порядку. Ані грошових коштів ані майна в такого боржника вже давно немає, і окрім видурених коштів ніколи і не було.
Причому сама проста, загальнодоступна перевірка боржника показує, що у нього не так давно змінювалась і назва, і учасники, і директор а також є судові справи та виконавчі провадження щодо нього, за аналогічними випадками.
Будьте обачні. Звертайтеся до своїх юристів ДО укладення будь якої угоди, а не після настання її сумних наслідків.
🔸Як повідомляє платформа відкритих даних «Опендатабот», за вісім місяців цього року було відкрито 59 605 кримінальних проваджень за шахрайство — стаття 190 ККУ. Це більше, ніж за два попередні роки разом. У 2021 році було відкрито 23 847 кримінальних справ, а у 2022 — 32 086.
📈Цьогоріч кількість нових проваджень росте місяць до місяця, зазначають аналітики. Так, якщо на початку року, в середньому, 6,7 тисяч нових проваджень проти шахраїв, вже з травня середня кількість відкритих проваджень у місяць складає 8,2 тисячі. Кількість кримінальних проваджень: Січень 2023 - 5842 Лютий - 6996 Березень - 7337 Квітень - 6559 Травень - 8122 Червень - 8039 Липень - 8312 Серпень - 8398
🔸Попри зростання кількості відкритих проваджень, кількість справ, що доходить до суду, поменшала.
«За 8 місяців 2023 року до суду доходило лише 14% від загальної кількості відкритих проваджень. Для порівняння, у відповідний період 2021 року до суду потрапляло 30% від загальної кількості кримінальних проваджень», - зазначили на порталі.
#АндрійАвторгов
Не дивно. Як приватний виконавець виконавчого округу м. Києва доволі часто отримую звернення щодо можливості примусового виконання рішень судів про стягнення коштів з "одноденних" фірм" метеликів". Шахраї стоврюють або купують ТОВ-ку зареєстровану на підставних осіб, дають оголошення про продаж мінеральних добрив, металопрокату...всього чого можливо, отримують аванс, і на цьому "підприємницька діяльність" закінчується.
Ошукане підприємство подає позов до суду, отримує рішення на свою користь, але шахраї отримують кошти не задля того аби їх повернути, навіть у примусовому порядку. Ані грошових коштів ані майна в такого боржника вже давно немає, і окрім видурених коштів ніколи і не було.
Причому сама проста, загальнодоступна перевірка боржника показує, що у нього не так давно змінювалась і назва, і учасники, і директор а також є судові справи та виконавчі провадження щодо нього, за аналогічними випадками.
Будьте обачні. Звертайтеся до своїх юристів ДО укладення будь якої угоди, а не після настання її сумних наслідків.
⚡️ДП «Національні інформаційні системи» оновило програмне забезпечення Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП)⚡️
✅Органи ДВС/приватні виконавці можуть формувати платіжні інструкції (списання) в електронній формі. Нововведення стосується лише органів ДВС/приватних виконавців, у яких відкриті депозитні рахунки в Ощадбанку.
📱Оновленням реалізовано можливість формування виконавцями платіжних інструкцій (списання) в електронній формі для подальшого пред’явлення на виконання до обслуговуючого банку за допомогою клієнт-застосунку.
✅Органи ДВС/приватні виконавці можуть формувати платіжні інструкції (списання) в електронній формі. Нововведення стосується лише органів ДВС/приватних виконавців, у яких відкриті депозитні рахунки в Ощадбанку.
📱Оновленням реалізовано можливість формування виконавцями платіжних інструкцій (списання) в електронній формі для подальшого пред’явлення на виконання до обслуговуючого банку за допомогою клієнт-застосунку.
😳4000 доларів США за «безперешкодне вирішення питання» – у Харкові викрито посадовця виконавчої служби
За даними слідства, у провадженні одного з відділів ДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження про стягнення з жінки боргу у сумі майже 165 000 доларів США та понад 45 000 грн.
🖊У зв'язку з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність жінки вчинення виконавчих дій з примусового виконання по виконавчому провадженню було зупинено.
Згодом суд завершив процедуру реалізації майна та закрив провадження у справі про неплатоспроможність жінки. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк, або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Виконуючи вимогу закону, жінка звернулась до відділу виконавчої служби у Харкові з метою закриття вказаного виконавчого провадження та виключення її з реєстру боржників.
🔥Проте начальник цього відділу виконавчої служби висунув боржниці вимогу. Він вимагав від жінки 4 000 доларів США за безперешкодне закриття виконавчого провадження, на що вона погодилась. Потім підозрюваний додав, що не проти отримати гроші і в українській гривні.
Правоохоронці затримали чоловіка під час отримання 154 000 грн у приміщенні виконавчої служби.
За даними слідства, у провадженні одного з відділів ДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження про стягнення з жінки боргу у сумі майже 165 000 доларів США та понад 45 000 грн.
🖊У зв'язку з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність жінки вчинення виконавчих дій з примусового виконання по виконавчому провадженню було зупинено.
Згодом суд завершив процедуру реалізації майна та закрив провадження у справі про неплатоспроможність жінки. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк, або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Виконуючи вимогу закону, жінка звернулась до відділу виконавчої служби у Харкові з метою закриття вказаного виконавчого провадження та виключення її з реєстру боржників.
🔥Проте начальник цього відділу виконавчої служби висунув боржниці вимогу. Він вимагав від жінки 4 000 доларів США за безперешкодне закриття виконавчого провадження, на що вона погодилась. Потім підозрюваний додав, що не проти отримати гроші і в українській гривні.
Правоохоронці затримали чоловіка під час отримання 154 000 грн у приміщенні виконавчої служби.
‼️З 18 жовтня 2023 року Законом України від 29.06.2023 №3200-IX вводиться в дію вимога щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС).
👆В обов’язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС:
✅ адвокати;
✅ нотаріуси;
✅ державні та приватні виконавці;
✅ арбітражні керуючі;
✅ судові експерти;
✅ органи державної влади та інші державні органи;
✅ органи місцевого самоврядування;
✅ інші юридичні особи.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
⠀
⚠️Із детальним покроковим порядком реєстрації Електронного кабінету можна ознайомитись у розділі 4 «Реєстрація та авторизація користувачів» Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС за посиланням: http://bit.ly/3rKB9ax
📲Зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС можна за посиланням: https://id.court.gov.ua
👆В обов’язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС:
✅ адвокати;
✅ нотаріуси;
✅ державні та приватні виконавці;
✅ арбітражні керуючі;
✅ судові експерти;
✅ органи державної влади та інші державні органи;
✅ органи місцевого самоврядування;
✅ інші юридичні особи.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
⠀
⚠️Із детальним покроковим порядком реєстрації Електронного кабінету можна ознайомитись у розділі 4 «Реєстрація та авторизація користувачів» Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС за посиланням: http://bit.ly/3rKB9ax
📲Зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС можна за посиланням: https://id.court.gov.ua
‼️Невиконання впродовж року батьком трьох неповнолітніх дітей обов’язків щодо їх матеріального забезпечення через неможливість працевлаштуватися водієм міжнародних перевезень унаслідок обмеження права чоловіків на виїзд за межі України не є достатньою підставою для непритягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів (ч. 1 ст. 164 КК України).
🔸З таким висновком погодився Верховний Суд, залишивши без змін судові рішення міськрайонного та апеляційного судів. Відповідно до вироку чоловік був засуджений до покарання у виді обмеження волі на 1 рік за те, що протягом року злісно ухилявся від сплати встановлених за рішеннями судів аліментів на утримання трьох дочок. Це призвело до виникнення заборгованості за вказаний період у розмірі майже 175 тис. грн.
🔸У касаційній скарзі захисник вказував, що, на його думку, суди не врахували, що обвинувачений мав реальні труднощі з працевлаштуванням, а тому несплата ним коштів на утримання дітей не є злісним ухиленням від сплати аліментів.
🔻У своєму рішенні Верховний Суд зазначив, що чоловік не намагався працевлаштуватися в Україні, без поважних причин офіційно не працював, не перебував на обліку в центрі зайнятості й не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей.
Крім того, жодними об’єктивними даними не підтверджена поважність причин чи вимушеність несплати аліментів. Натомість з установлених у цьому кримінальному провадженні обставин видно, що умисні дії чоловіка фактично полягали у тривалому пасивному ігноруванні виконання покладених на нього обов’язків зі сплати коштів на утримання дітей. І це свідчить саме про злісний характер ухилення від сплати аліментів.
Тому посилання в касаційній скарзі захисника на неправильне застосування судами закону про кримінальну відповідальність під час засудження чоловіка за ухилення від сплати аліментів є необґрунтованим.
🔥Постанова ККС ВС від 28 вересня 2023 року у справі № 495/922/21
🔸З таким висновком погодився Верховний Суд, залишивши без змін судові рішення міськрайонного та апеляційного судів. Відповідно до вироку чоловік був засуджений до покарання у виді обмеження волі на 1 рік за те, що протягом року злісно ухилявся від сплати встановлених за рішеннями судів аліментів на утримання трьох дочок. Це призвело до виникнення заборгованості за вказаний період у розмірі майже 175 тис. грн.
🔸У касаційній скарзі захисник вказував, що, на його думку, суди не врахували, що обвинувачений мав реальні труднощі з працевлаштуванням, а тому несплата ним коштів на утримання дітей не є злісним ухиленням від сплати аліментів.
🔻У своєму рішенні Верховний Суд зазначив, що чоловік не намагався працевлаштуватися в Україні, без поважних причин офіційно не працював, не перебував на обліку в центрі зайнятості й не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей.
Крім того, жодними об’єктивними даними не підтверджена поважність причин чи вимушеність несплати аліментів. Натомість з установлених у цьому кримінальному провадженні обставин видно, що умисні дії чоловіка фактично полягали у тривалому пасивному ігноруванні виконання покладених на нього обов’язків зі сплати коштів на утримання дітей. І це свідчить саме про злісний характер ухилення від сплати аліментів.
Тому посилання в касаційній скарзі захисника на неправильне застосування судами закону про кримінальну відповідальність під час засудження чоловіка за ухилення від сплати аліментів є необґрунтованим.
🔥Постанова ККС ВС від 28 вересня 2023 року у справі № 495/922/21
🔥Дії виконавця з опису та арешту нерухомого майна на виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов’язковим до виконання, самі по собі не свідчать про порушення прав боржника у виконавчому провадженні.
⚠️Необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо відсутності в оскарженій постанові приватного виконавця даних щодо матеріалів і оздоблення стін, підлоги житлових кімнат та підсобних приміщень, що в свою чергу могло вплинути на ціну обєкту, оскільки спростовуються змістом самої постанови, у якій зазначені всі передбачені пунктом 2 абзацу 3 частини пятої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» характеристики квартири, яка була описана.
При цьому, норми Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають обов`язок державного виконавця повідомляти боржника про дату та час проведення опису та арешту його майна. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 2-9/11.
Встановивши, що приватний виконавець вирішив питання про опис та арешт майна боржника для забезпечення реального виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у оскарженій постанові детально описана квартира, яка є предметом іпотеки, зазначено її характеристики, вона підписана усіма особами присутніми при описі та арешті (виконавцем, представником стягувача, двома понятими, залученими в порядку частини другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю боржника), водночас неповідомлення боржника про дату та час проведення опису та арешту майна не є порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та не свідчить про наявність підстав для скасування такої постанови, суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильного висновку про недоведеність вимог скарги про неправомірність дій та актів приватного виконавця щодо опису та арешту спірного майна.
🔥Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 520/16369/13-ц
⚠️Необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо відсутності в оскарженій постанові приватного виконавця даних щодо матеріалів і оздоблення стін, підлоги житлових кімнат та підсобних приміщень, що в свою чергу могло вплинути на ціну обєкту, оскільки спростовуються змістом самої постанови, у якій зазначені всі передбачені пунктом 2 абзацу 3 частини пятої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» характеристики квартири, яка була описана.
При цьому, норми Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають обов`язок державного виконавця повідомляти боржника про дату та час проведення опису та арешту його майна. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 2-9/11.
Встановивши, що приватний виконавець вирішив питання про опис та арешт майна боржника для забезпечення реального виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у оскарженій постанові детально описана квартира, яка є предметом іпотеки, зазначено її характеристики, вона підписана усіма особами присутніми при описі та арешті (виконавцем, представником стягувача, двома понятими, залученими в порядку частини другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю боржника), водночас неповідомлення боржника про дату та час проведення опису та арешту майна не є порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та не свідчить про наявність підстав для скасування такої постанови, суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильного висновку про недоведеність вимог скарги про неправомірність дій та актів приватного виконавця щодо опису та арешту спірного майна.
🔥Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 520/16369/13-ц
✅Дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів (оцінка нерухомого майна, визначення черговості звернення на майно боржника), мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними
⚠️Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порушення приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень вимог, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (якщо такі мали місце бути), не тягнуть за собою визнання недійсними результатів електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та, як наслідок, не є предметом розгляду у цій справі.
Визначення вартості майна також не входить до предмета доказування у цій справі та не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб та порядок оскарження.
🔸У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 вказано, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника стосовно проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними.
🔸Аналіз Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, дає підстави для висновку про те, що на організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 липня 2020 року у справі № 332/3368/17.
🔥Ці та інші висновки суду викладені у Постанові КЦС ВС від 30.10.2023 № 278/1419/21
⚠️Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порушення приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень вимог, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (якщо такі мали місце бути), не тягнуть за собою визнання недійсними результатів електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та, як наслідок, не є предметом розгляду у цій справі.
Визначення вартості майна також не входить до предмета доказування у цій справі та не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб та порядок оскарження.
🔸У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 вказано, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника стосовно проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними.
🔸Аналіз Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, дає підстави для висновку про те, що на організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 липня 2020 року у справі № 332/3368/17.
🔥Ці та інші висновки суду викладені у Постанові КЦС ВС від 30.10.2023 № 278/1419/21
👤Андрій Авторгов:
Вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання рішення суду про усунення перешкод у користуванні майном №10254 від 13.11.2023.
У разі ухвалення цього вкрай "необхідного" законопроекту:
1️⃣ У виконавчому провадженні буде дві статті про вселення стягувача (ст. 67 і ст.67-1.)
2️⃣ Державний виконавець буде зберігати у матеріалах виконавчого провадженнякомплект ключів від квартири стягувача та боржника.
Вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання рішення суду про усунення перешкод у користуванні майном №10254 від 13.11.2023.
У разі ухвалення цього вкрай "необхідного" законопроекту:
1️⃣ У виконавчому провадженні буде дві статті про вселення стягувача (ст. 67 і ст.67-1.)
2️⃣ Державний виконавець буде зберігати у матеріалах виконавчого провадження
🙈Наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією
🔥Постанова КЦС ВС від 06.11.2023 № 149/289/21
Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією
🔥Постанова КЦС ВС від 06.11.2023 № 149/289/21
🔥Про смерть боржника у виконавчому провадженні
‼️ У разі смерті фізичної особи-сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника.
⚠️З 05 жовтня 2016 року (з набранням чинності Законом № 1404-VIII) процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника не допускається, а відповідне виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
‼️Однак таке буквальне розуміння норм Закону № 1404-VIII є помилковим.
Як Закон N 606-XIV, так і Закон № 1404-VIII передбачають обов`язок державного виконавця зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закон № 1404-VIII; пункт 3 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV) слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.
🔥Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 в справі № 523/2357/20
‼️ У разі смерті фізичної особи-сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника.
⚠️З 05 жовтня 2016 року (з набранням чинності Законом № 1404-VIII) процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника не допускається, а відповідне виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
‼️Однак таке буквальне розуміння норм Закону № 1404-VIII є помилковим.
Як Закон N 606-XIV, так і Закон № 1404-VIII передбачають обов`язок державного виконавця зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закон № 1404-VIII; пункт 3 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV) слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.
🔥Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 в справі № 523/2357/20
‼️Станом на листопад 2023 року було відкрито лише 764 виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів. Це майже у 600 разів менше, аніж у порівнянні з періодом до початку повномасштабної війни.
🔸До змін у законодавстві частими випадками були зловживання зі сторони стягувачів, коли виконавчі написи вчинялись на підставі спірних договорів, без повідомлення боржників та з іншими процедурними порушеннями.
Відкриття виконавчих проваджень на підставі таких написів стало масовою проблемою для боржників, а кількість примусових стягнень росла.
⚠️Пік подібних стягнень припав на 2021 рік, коли було відкрито рекордну кількість проваджень за написами нотаріусів — 447 389. Від початку повномасштабного вторгнення кількість стягнень боргів за допомогою такого інструменту почала падати, майже зійшовши нанівець у 2023 році. Це пов’язано із забороною вчиняти нотаріальні написи від березня 2022 року. Єдиним виключенням стали кредитні угоди, посвідчені нотаріально.
Вже у липні 2022 було введено заборону загалом відкривати провадження на підставі нотаріальних написів. Тим не менш, за 7 місяців минулого року було зафіксовано 129 744 таких справ.
У квітні 2023 можливість примусових стягнень боргів на підставі нотаріальних написів знову повернули — лише для випадків з посвідченими нотаріально кредитними договорами. Однак наразі інструмент подібних стягнень втрачає свою актуальність, але все ж продовжує працювати у більш захищеному форматі для боржників та регульованому зі сторони законодавства.
🔸До змін у законодавстві частими випадками були зловживання зі сторони стягувачів, коли виконавчі написи вчинялись на підставі спірних договорів, без повідомлення боржників та з іншими процедурними порушеннями.
Відкриття виконавчих проваджень на підставі таких написів стало масовою проблемою для боржників, а кількість примусових стягнень росла.
⚠️Пік подібних стягнень припав на 2021 рік, коли було відкрито рекордну кількість проваджень за написами нотаріусів — 447 389. Від початку повномасштабного вторгнення кількість стягнень боргів за допомогою такого інструменту почала падати, майже зійшовши нанівець у 2023 році. Це пов’язано із забороною вчиняти нотаріальні написи від березня 2022 року. Єдиним виключенням стали кредитні угоди, посвідчені нотаріально.
Вже у липні 2022 було введено заборону загалом відкривати провадження на підставі нотаріальних написів. Тим не менш, за 7 місяців минулого року було зафіксовано 129 744 таких справ.
У квітні 2023 можливість примусових стягнень боргів на підставі нотаріальних написів знову повернули — лише для випадків з посвідченими нотаріально кредитними договорами. Однак наразі інструмент подібних стягнень втрачає свою актуальність, але все ж продовжує працювати у більш захищеному форматі для боржників та регульованому зі сторони законодавства.