⚡️У зв’язку із запровадженням системи електронних платежів НБУ нового покоління  на базі міжнародного стандарту ISO 20022, Державне підприємство «Національні інформаційні системи»  14.05.2023 оновило програмне забезпечення АСВП. Про це повідомили на офіційному сайт НАІС.

«Оновленням реалізовано можливість формування виконавцями платіжних інструкцій (списання) в електронній формі для подальшого пред’явлення на виконання до обслуговуючого банку за допомогою клієнт-застосунку. Це забезпечить оптимізацію процесу примусового списання коштів з рахунків боржників, оскільки раніше виконавцями платіжні інструкції направлялись виключно в паперовій формі.

⚠️Наразі зазначена технічна можливість доступна для приватних виконавців, у яких відкриті депозитні рахунки у АТ КБ «Приватбанк» (клієнт-застосунок Приват24 для бізнесу, рубрика «Кабінет приватного виконавця)», - сказано у повідомленні.

🔥У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №9299 від 15 травня 2023 року про внесення змін до пункту 10(2) Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким хочуть зняти обмеження (13400 грн) для військовослужбовців на період воєнного стану та дозволити їм користуватися всією сумою арештованих коштів.

У пояснювальній записці зазначається, що до введення в Україні правового режиму воєнного стану, частина осіб, які захищають нашу державу, з різних причин не змогли вчасно виконати свої фінансові (майнові) зобов'язання, що стало наслідком ухвалення відповідних судових рішень, відкриття виконавчих проваджень та накладення арешту органами виконавчої служби чи приватними виконавцями на поточні рахунки фізичних осіб.

#Нампишуть
😄Мем від Директорату правосуддя та кримінальної юстиції

Схема невиконання рішень судів, боржниками за якими є суб’єкт, примусова реалізація майна якого забороняється з точки зору моніторингового звіту за 2022 рік Директорату правосуддя та кримінальної юстиції

Додати новину (Анонімно): vyconavec@gmail.com

​​❗️Звернення стягнення на заробітну плату іншого з подружжя за особистими зобов’язаннями боржника.

У справі, що переглядається, державний виконавець, звертаючись до суду із поданням на підставі статті 379 ЦПК України 2004 року (у чинній редакції ЦПК відповідно стаття 443) щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме у заробітній платі дружини, неправильно тлумачив положення Закону.

Державний виконавець помилково вважав, що на заробітну плату іншого з подружжя може бути звернуто стягнення для виконання рішення про стягнення відшкодування шкоди із боржника.

⚠️Системний аналіз наведених положень нормативних актів дає підстави для висновків, що хоча заробітна плата іншого з подружжя - є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, проте Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено звернення стягнення на заробітну плату іншого з подружжя за особистими зобов’язаннями боржника.

🔗До таких висновків дійшов ВС КЦС згідно постанови від 29.06.2022 у справі № 2-1167/11-ц

👨‍💻Андрій Авторгов: У Литві виконувати судові рішення судовим виконавцям допомагає Інформаційна система грошових обмежень (PLAIS). Рішення про накладення виконавцем арешту на гроші боржника PLAIS направляє в усі банки країни, а також інші фінансові установи (кредитні спілки, системи електронних платежів). Система самостійно списує кошти та переказує їх на рахунки судового виконавця в необхідному розмірі. Якщо грошей на одному з рахунків боржника достатньо для задоволення вимог стягувача, з решти рахунків арешт знімається автоматично.

PLAIS приносить користь не тільки виконавцям але й
захищає самих боржників.
З липня минулого року набули чинності зміни до законодавчих актів, які забезпечують більший захист боржників і таким чином сприяють зменшенню бідності та соціальної ізоляції в країні.
Центр реєстрів, у свою чергу, оновив PLAIS таким чином, щоб він автоматично генерував суму коштів, необхідну для задоволення мінімальних потреб кожного окремого позичальника на одному з його рахунків, з якого неможливо списати заборгованість.

«Після модернізації PLAIS система автоматично визначає суму
мінімальних вимог споживання (МВПД) і передає цю інформацію кредитним установам, щойно виконавці починають стягувати з рахунків боржника. Таким чином, без будь-яких додаткових дій боржника (!!!!!!) на його рахунку є захищена сума коштів для його мінімальних потреб, з якої неможливо стягнути борг», – Самій людині про це не потрібно турбуватися - всі процеси автоматизовані. (с)

#Нампишуть
Від кількості звернень боржників про зняття арештів з рахунків щодо яких вже давно є відповідні постанови складається враження, що банком вони взагалі не виконувались.

Аналогічна ситуація зі зверненнями боржників у яких в АСВП зазначено про актуальність арешту коштів, проте я так розумію, що фактично такий арешт не накладався банком .

Прикольно😁

Додати новину (Анонімно) vyconavec@gmail.com

​​Оскаржуючи рішення суду про поділ майна подружжя, виконавець діє в інтересах стягувача виконавчого провадження – КЦС ВС

Апеляційний суд закрив провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця на рішення, яким задоволено позов про поділ спільного майна подружжя. Вказав, що спірні правовідносини виникли між подружжям, вимоги до приватного виконавця не заявлялися. Не було взято до уваги посилання виконавця на те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі банк, позбавивши його можливості захистити свої права та законні інтереси стосовно іпотечного майна, яке поділено. Колегія суддів звернула увагу, що виконавець не є представником банку, який не позбавлений права самостійно звернутися до суду з апеляційною скаргою.

КЦС ВС скасував ухвалу апеляційного суду, передав справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, зробивши такі правові висновки.

В апеляційній скарзі приватний виконавець зазначив, що спірний будинок з господарчими будівлями та спорудами є предметом договору іпотеки. При укладенні кредитного договору та договору іпотеки перевірявся сімейний стан відповідача і було встановлено, що він не перебуває в шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах. Також відповідач підтвердив, що предмет іпотеки є його особистою приватною власністю.

Суд стягнув із відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором, судове рішення звернено до примусового виконання. Апеляційний суд за поданням приватного виконавця встановив порядок виконання рішення шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах спірного будинку, право користування яким має малолітня дитина, без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування.

Апеляційний суд не врахував, що обов’язок ініціювання будь-якого наступного судового процесу з метою виконання попереднього судового рішення Законом України «Про виконавче провадження» покладено на компетентні органи, уповноважені державою на забезпечення виконання судових рішень, а не на кредитора, який правомірно очікує від держави належного виконання остаточного судового рішення про стягнення боргу; повноваження виконавця на звернення з позовною заявою, апеляційною скаргою є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2 ст. 4, ч. 4 ст. 42 ЦПК України), у тому числі з апеляційною скаргою в інтересах стягувача на судове рішення у справі про поділ спільного майна подружжя, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна та виконання судового рішення про стягнення боргу.

Також апеляційний суд не врахував, що приватноправовий інструментарій (зокрема поділ майна подружжя) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про його стягнення. При цьому, у разі використання приватноправового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для уникнення чи унеможливлення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про його стягнення, зокрема якщо поділ майна подружжя спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника, відповідне судове рішення стосується прав та/або інтересів кредитора (особи на користь якої постановлено таке судове рішення).

За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, оцінюючи порушення оскарженим судовим рішенням прав та інтересів приватного виконавця, а не стягувача у виконавчому провадженні – банку, в інтересах якого приватний виконавець звернувся з апеляційною скаргою у цій справі.

Постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 509/84/14-ц (провадження № 61-10946св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110814031.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #виконавче_провадження #кредитні_спори #іпотека #поділ_майна_подружжя #зловживання_правами

Зустрінемося через рік із аналогічною петицією. А поки потерпіть ще трішки.

​​⚠️Буде введено автоматизовану взаємодію між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами з метою недопущення відчуження боржником майна.

В Україні розширять взаємодію виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, а також запровадять взаємодію між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами з метою недопущення відчуження боржником майна. Відповідний законопроект Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді 7 червня.

Йдеться про законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження» 9363.

​​‼️У Харкові державний виконавець підозрюється в одержанні хабаря. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

Слідство встановило, що державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вимагав у чоловіка хабар за безперешкодне закриття виконавчих проваджень.

Відомо, що підозрюваний повідомив потерпілому, що у межах виконавчих проваджень за фактами порушення ПДР на його банківські рахунки накладено арешт, і запропонував посприяти із закриттям цих проваджень за 600 доларів США.

Наразі вирішується питання щодо обрання державному виконавцю запобіжного заходу.