🙈🚀 Поки, із за й*баної русні, триває повітряна тривога пропонуємо ознайомитися з оглядом судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у спорах, що виникають під час здійснення виконавчого провадження внесені до ЄДРСР, з 1 січня 2021 року до 1 жовтня 2022 року

✅ спорів, пов’язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження;
✅ спорів, пов’язаних з реалізацією процедури виконавчого провадження;
✅ спорів, пов’язаних з визначенням розміру та стягнення винагороди виконавцю;
✅ спорів, пов’язаних з реалізацією повноважень виконавця в межах виконавчого провадження.

За посиланням – https://bit.ly/3hFfBa4
або завантажуйте PDF⤵️

Добрий ранок!🇺🇦

Вітаємо з ювілеєм!
1️⃣0️⃣0️⃣ 0️⃣0️⃣0️⃣ 🐷⚰️

❗️Участь боржника у виконавчому провадженні є його правом, а тому відсутність належного представника під час вчинення виконавчої дії щодо опису та арешту майна не звільняє державного виконавця від обов’язку здійснити опис та арешт майна.
При цьому, ні Законом №1404-VIII, ні Інструкцією не передбачено обов'язку державного виконавця повідомляти боржника про опис майна
#Боржник #Арешт_майна

🧷Постанова Верховного Суду від 2 червня 2022 року у справі № 480/5060/20

🙈У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) Велика Палата Верховного Суду переглянула наведений висновок, відступивши від нього, та зазначила, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника - фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалося виявити правову природу (статус) цих грошових коштів як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, тоді арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Отже, висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц, не є актуальним, а тому не підлягає застосуванню цим Судом.
🧷Постанова ВС КЦС від 07.09.2022 у справі № 2-123/11

❗️Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.
#Арешт_майна #Реалізація_майна

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Тобто зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення в іншій справі, а зупиняє лише продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника.
🧷Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20

🤷‍♂️Виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання ухвали про виправлення описки.

19 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судув рамках справи № 308/10485/18 досліджував питання щодо пред’явлення до примусового виконання ухвали про виправлення описки.
❗️Пред'явленим до виконання може бути судове рішення, в якому виправлено описку, а не ухвала про виправлення описки, оскільки при вирішенні питання про виправлення описок суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності уже існуючого рішення.
Таким чином, ухвала про виправлення описки не є виконавчим документом та не може бути пред`явлена до виконання.

❗️Відкрито доступ до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 №1422 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах нотаріату та державної реєстрації" відкрито доступ до ЄДР для пошуку та формування витягів з нього в електронній формі.
Відомості з Єдиного державного реєстру в електронній формі надаються виключно за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри.

⚠️Відстрочка виконання судового рішення: повернути не можна зупинити
❗️Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII містить дві взаємовиключні норми щодо наслідків надання судом відстрочки виконання рішення.
1️⃣ Так відповідно до пункту 8 частини 1 статті 37 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.
2️⃣ Згідно ж пункту 6 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Яким чином це питання слід вирішити? (взято з статті Андрія Авторгова)
«За» зупинення вчинення виконавчих дій можна привести такі доводи: у цьому випадку накладені арешти зберігають свою чинність, раніше вжиті заходи примусового виконання не скасовуються, також у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду а також вживати заходів до розшуку майна боржника або проведення перевірки його майнового стану.
Законодавче закріплення виключно повернення виконавчого документа стягувачу до закінчення відстрочки, як вже було сказано вище, можна аргументувати тим, що строк виконання рішення ще не настав, і є логічним звільнення боржника від сплати виконавчого збору або винагороди приватного виконавця у випадку подальшого самостійного виконання судового рішення боржником, поза межами виконавчого провадження.
З огляду на те, що відстрочка виконання рішення надається боржнику у виключних випадках (наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо..) цей аргумент також має право на існування.

⚠️Водночас з цим, згідно постанови ВС КАС від 30.09.2020 вказано, що норма статті 37 Закону не містить конкретного визначення на якій стадії виконавчого провадження (перед відкриттям виконавчого провадження чи під час його проведення) державному виконавцю її слід застосовувати.
При цьому, пункт 6 частини першої статті 34 Закону зобов'язує державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
Вказана норма застосовується у разі надходження до державного виконавця судового рішення про відстрочку виконання рішення саме після відкриття виконавчого провадження.

«Мораторій на відкриття провадження у справі про банкрутство та зупинення вже існуючих проваджень – це якась мрія недобросовісних боржників. Мораторій застосовується в таких країнах, зокрема, як росія, але це дуже негативний приклад. Ми цивілізована країна, яка має певні механізми розрахунків із кредиторами, і це дуже важливо», – зауважив Сергій Жуков.

❗️Зеленський підписав проект Закону №7441-1 щодо списання кредитів на житло та авто, яке було пошкоджено або зруйновано під час війни. Але умовою є те, що станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за таким договором не була прострочена на більше ніж 7 днів

Ще 9 липня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №7441-1 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій за основу.
1 грудня ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроєкт №7441-1 щодо списання кредитів на житло та авто, яке було пошкоджено або зруйновано під час війни.
26 грудня Закон №2823 було підписано Президентом. Про це свідчить інформація з картки законопроєкту.
🧷Що пропонується?

❗️Законодавством встановлена обов'язкова участь державного виконавця, приватного виконавця у розгляді подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
🧷Постанова ВС КЦС від 30.11.2022 у справі № 2/1519/6903/11

Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що приватному виконавцю виконавчого округу направлялися будь-які судові повістки щодо розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено перелік, територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією – він регулярно актуалізується.

Території, які зазначаються у переліку, поділяються на території, які окуповані російською федерацією, і території, на яких ведуться (велися) бойові дії. Своєю чергою території, на яких ведуться (велися) бойові дії, поділено на території можливих бойових дій і території активних бойових дій.

Також до переліку ретроспективно включені території, на яких велися бойові дії та які були тимчасово окуповані з 24 лютого 2022 року й на яких бойові дії або тимчасова окупація завершилися.

🧐Належний спосіб захисту щодо визнання бездіяльності та скасування постанови виконавця
#Дії_бездії

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги в частині скасування постанови, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державний виконавець під час її постановлення порушив ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII, однак вимоги ОСББ не відповідають способу захисту, визначеному ч. 2 ст. 343 ГПК України, якою передбачено, що суд визнає оскаржувані рішення неправомірними і зобов`язує виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суд апеляційної інстанції вважав, що для ефективного захисту прав достатньо визнати неправомірною бездіяльність виконавця щодо своєчасного ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення без скасування постанови, якою закінчено відповідне виконавче провадження.

❗️ВПВС не погодилась з такими висновками суду, зазначивши в постанові від 16.11.2022 у справі №910/7310/20 (п.п. 8.16 – 8.38) на необхідність дотримання вимог ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII. Суд мав врахувати, що постанова про закінчення виконавчого провадження перешкоджала ОСББ реалізувати свої права на виконання остаточного судового рішення, адже залишилась чинною.
ВПВС відступила від висновків ВС, вказуючи, що в цій ситуації ефективним засобом є скасування постанови, оскільки лише тоді виконавче провадження в силу ч. 1 ст. 41 Закону № 1404-VIII підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення.

З НОВИМ РОКОМ УКРАЇНО !!!

🥲Потірявся хлопчик

😳Прогресу у питанні виконання судових рішень, яке гарантувала держава, досягти не вдалося – борг зріс до 6,7 млрд грн.

Загальний борг держави щодо судових рішень, виконання яких гарантовано законодавством, станом на 27 грудня 2022 року становить 6 724 264 251,92 грн. Це випливає з інформації Держказначейства.
З цієї суми державі у 2022 році вдалося виконати своїх зобов’язань лише на 89,6 млн гривень, тобто, трохи більше, ніж 1% від необхідного.

Станом на рік тому, 5 січня 2022 року борг за невиконані судові рішення становив 6 331 285 562,29 грн.