⚡️Методичні рекомендації щодо опису майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин та щодо встановлення над ним опіки

Відповідно до наказу Мін’юсту від 19.05.2022 № 2017/5 Розділ II Порядку вчинення нотаріальних дій доповнено главою 9-1 «Опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин, та встановлення над ним опіки».

Комісія НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності розробила для нотаріусів Методичні рекомендації щодо опису майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин та щодо встановлення над ним опіки

Чекати на СЕТАМі ? 🤣
Взагалі Одеса дивує з кожним днем

😡 100 тис грн. за стягнення аліментів ?!?!

Вимагав хабар за стягнення аліментів – на одержанні 100 тис. гривень затримано державного виконавця
За процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури на вимаганні та одержанні неправомірної вигоди викрито державного виконавця одного з районних відділів державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ч. 3 ст. 368 КК України).

Розслідуванням встановлено, що у державного виконавця на примусовому виконанні перебуває рішення суду про стягнення з батька малолітньої дитини аліментів на її утримання.
Переслідуючи мету власного протиправного збагачення, службовець у жовтні 2021 року висунув представнику матері вимогу про необхідність передачі йому особисто 20 % від суми отриманих нею аліментів.
У разі несплати цих коштів він погрожував зупинити виплати аліментів жінці. На підтвердження своїх погроз інспектор безпідставно зупинив відповідні виплати, продовжуючи наголошувати на необхідності задоволення його вимог, інакше поновлення виплат.

28 жовтня у ході контролю за вчиненням злочину службовця затримали в одному з закладів громадського харчування під час одержання ним 100 тис. гривень неправомірної вигоди.
Наразі затриманому повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Слідчі дії у кримінальному провадженні тривають.

🤷‍♂️Тут така ситуація

Протягом тривалого часу на нашу електронну пошту (vyconavec@gmail.com) надходять процесуальні документи від судів. Шановні працівники суду, якщо ви на нас підписані повідомляємо, що електронна адреса приватного виконавця Скрипника В. Л. трішки інша, а саме: privat.vyconavec@gmail.com
Дякую за увагу!

👨‍👩‍👦 Виконання ухвали про затвердження мирової угоди якою сторони узгодили порядок участі кожного із батьків у вихованні дитини.

Державним виконавцем повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання та зазначено, що в ухвалі про затвердження мирової угоди не зазначено строк її пред’явлення до виконання, що суперечить пункту 7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, зазначено, що відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень. У резолютивній частині ухвали не зазначено заходів примусового виконання рішення, які має здійснювати державний виконавець під час примусового виконання ухвали, а пункт 11 вказує, що стягувач і боржник погодилися між собою про безперешкодне надання можливості вільного спілкування дитини з батьками.

За результатами розгляду Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду прийняв постанову від 13.10.2021 у справі № 703/2714/19, в якій серед іншого зазначив, що апеляційний суд, задовольняючи скаргу обґрунтовано виходив із того, що відсутність у виконавчому документі доказів, що підтверджують ухилення боржника від добровільного виконання мирової угоди, і те, що сама мирова угода не передбачає строків для добровільного виконання, а її виконання здійснюється за домовленістю сторін та затвердженим графіком, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа, та дійшов правильного висновку, що дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» порушують права стягувача і є такими, що не відповідають закону.

❗️Офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень вступна та резолютивна частини рішення суду є достатньою підставою для виконання державним виконавцем покладеного на нього обов’язку і зупинення вчинення виконавчих дій щодо боржника.

Відповідного висновку дійшла колегія суддів Касаційного господарського суду згідно постанови від 08.07.2021 у справі № 917/1400/16.

Згідно з положеннями частин першої – третьої статті 5 Закону України “Про доступ до судових рішень” судові рішення, внесені до Реєстру, можуть офіційно опубліковуватися у друкованих виданнях. Судові рішення вважаються офіційно опублікованими за умови посвідчення органом, який забезпечує ведення Реєстру, відповідності судових рішень оригіналам або електронним копіям судових рішень, внесених до Реєстру. Судові рішення можуть офіційно опубліковуватися в скороченому обсязі, якщо це виправдано метою видання.

❗️Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном
🧷Постанова КЦС ВС від 12.10.2022 № 203/3435/21

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

Установивши, що виконавчий лист, задля виконання якого накладений арешт на майно боржника, визнано таким, що не підлягає виконанню, і боржник звертався із заявою про зняття цього арешту, уповноважена особа відділу ДВС МЮУ відповідно до вимог частини четвертої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, мала б винести постанову про скасування заходів примусового виконання у вигляді арешту майна боржника.

Андрій Авторгов, к.ю.н., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва про проблемні питання оцінки нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні

Одним з елементів звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні є визначення його вартості.

Одразу потрібно зазначити, що нерухоме майно боржника реалізується на електронному аукціоні, і реальну вартість арештованого майна в ході аукціону, визначає ринок.
Початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, за якою майно передається на реалізацію, та яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена.
Тобто, ціна майна формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції.

🧷Повний матеріал та судову практику по темі читайте за посиланням.

❗️Заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства (постанова ВП ВС від 12.10.2022).

Велика Палата Верховного Суду при розгляді питання про розмежування юрисдикції чітко визначає, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20).

Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

​​Верховний Суд опублікував огляд практики розгляду ВС справ за заявами про видачу судового наказу

Пропонуємо до вашої уваги огляд практики розгляду Верховним Судом справ за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа – підприємець (рішення, внесені до ЄДРСР, за січень 2021 року – жовтень 2022 року) – https://cutt.ly/jMEtCRG.

Матеріал напрацьовано управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Огляд містить правові висновки ВС, які сприятимуть забезпеченню сталості та єдності судової практики в питаннях щодо:

✅підстав та умов видачі дубліката судового наказу;

✅строків пред’явлення судового наказу до виконання;

✅окремих питань, що виникають під час судового розгляду справ за заявами про видачу судового наказу.

Постановою Кабінету Міністрів України 1263 від 11.11.2022 внесено зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 (ЗП України, 1993 р., № 8, ст. 161; Офіційний вісник України, 2002 р., № 27, ст. 1254; 2022 р., № 18, ст. 972), доповнивши його після слів “з усіх видів грошового забезпечення” словами “, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану”.

Зазначені зміни набули чинності 16.11.2022, тобто тепер аліменти можуть вираховуватися з додаткової винагороди військовослужбовця (30.000 та 100.000 тис.)

#Нампишуть що приватний нотаріус Житомирської області Олег ГОРАЙ: I'll be back😱

Постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року по справі 240/4296/21 визнано протиправним та скасовано наказ Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 25.02.2021 № 58/09 про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Горая Олега Станіславовича

Увага❗️ Луспеник показує майстер-клас по розрахунку пені за місячними платежами

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 %

Повний текст постанови КЦС ВС від 09.11.2022 № 754/4461/21🔅

- А шо так можно було⁉️
- Можна, суду все можна ❗️

Не надсилання судом (через відсутність фінансування) судових рішень рекомендованими листами, а повідомлення учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, мессенджерами не передбачені процесуальним законом, але мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи. Отже, правова мета досягається, але в інший спосіб, який не передбачений законом – Верховний Суд Ухвала від 17.11.2022 року у справі № 560/5541/20 🤷‍♂️

⚠️Кабінетом Міністрів України було внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізму судового контролю за виконанням рішень судів та процедури встановлення або зміни способу виконання судових рішень»

‼️Проектом цього Закону пропонується впровадження змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України. Серед них:

🔸Можливість суду змінити спосіб і порядок виконання судового рішення, зокрема, на підставі заяви стягувача про зміну способу і порядку виконання судового рішення, яке підлягає виконанню відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

🔸Впровадження в цивільному та господарському судочинстві інституту судового контролю за виконанням судових рішень аналогічного тому, що діє в рамках адміністративного судочинства.

🔸Встановлення чітких правил розмежування юрисдикцій у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця:
▪️розгляд скарги в межах однієї юрисдикції, а також встановлення вимог до форми та змісту скарги;
▪️збільшення граничного строку розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення з десяти днів до тридцяти днів.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні НЕ є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку – Велика Палата Верховного Суду.

Постанова від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22

​​ОП КЦС ВС вказала на умови, за яких з арештованого майна подружжя може бути знято арешт

Дружина боржника просила суд визнати за нею право власності на ½ частки арештованого автомобіля та звільнити його з-під арешту, оскільки вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, а арешт було накладено через кредитні борги чоловіка.

Суд першої інстанції визнав право власності позивачки на ½ частки автомобіля, у задоволенні інших вимог відмовив, указавши, що спірний автомобіль є неподільною річчю, зняття з нього арешту може порушити права банку, а позивач не пред’явив вимог про визначення розміру компенсації за частку в спільному майні подружжя.

Апеляційний суд скасував попереднє рішення і відмовив у задоволенні позову з інших правових підстав. Водночас суд зазначив, що позивачка має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користуватися та розпоряджатися своїм майном, оскільки спірний автомобіль є спільним сумісним майном подружжя. Однак позивачка звернулася до суду з пропуском позовної давності, про застосування якого заявив банк.

Вирішуючи питання щодо забезпечення єдності судової практики, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про звільнення майна з-під арешту, залишив у силі в цій частині рішення суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки про застосування норм права.

Оцінюючи обраний позивачем спосіб захисту, потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Застосування способу захисту права чи інтересу не має відбуватися шляхом порушення прав та/або інтересів інших суб’єктів приватних відносин.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, є способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову).

Для приватного права апріорі притаманна така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки / врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України). Тобто якщо втрачається цільове призначення речі, то вона є неподільною. Серед прикладів неподільних речей – транспортні засоби, побутова техніка тощо.

Частина 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» розрахована на ті випадки, за яких вимогу про визнання права власності та про зняття з нього арешту заявляє особа, яка є одноосібним власником або співвласником подільної речі.

Очевидно, що нерозумним було б тлумачення, яке б передбачало можливість для одного із співвласників у спільній сумісній власності вимагати зняття арешту з неподільної речі в цілому чи навіть допускати конструкцію зняття арешту із «частки в спільній сумісній власності». Права та інтереси іншого співвласника в спільній сумісній власності на неподільну річ мають захищатися шляхом виплати компенсації.

Також ОП КЦС ВС зазначила, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, які ґрунтуються на праві власності на нього, є способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову), а сутність негаторного позову виключає застосування позовної давності.

Постанова Верховного Суду від 7 листопада 2022 року у справі № 725/7187/19 (провадження № 61-11615сво20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107476187.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #судова_практика #зняття_арешту #ефективний_спосіб_захисту #негаторний_позов

❗️"Історія одного показового кейсу, коли від державних виконавців не сховалися навіть затяті боржники"

Завдяки спільному виїзду мобільної групи з працівників Департаменту ДВС Мін’юсту та Національної поліції України, державними виконавцями описано майно у виконавчих провадженнях щодо стягнення заборгованості з ПрАТ «Азот».

📲 Підписатися