Велика Палата Верховного Суду⚖️, в межах розгляду судової справи та касаційної скарги ДП «Енергоринок» (підтримала його доводи) та визначилась у багаторічній дискусії, що велась у різних судових юрисдикція щодо можливості накладення арешту на банківські рахунки Боржника, які використовуються для виплати заробітної плати.
#Дії_бездії #Арешт_коштів

Перед судом ставили нелегку задачу, усунути прогалину законодавства та фактично визначитись із пріоритетністю конституційних прав громадян, надавши перевагу одних над іншими.
❗️З однієї сторони - працівники Боржника, їх право на заробітну платну, яке захищається Конституцією України та Конвенцією про захист заробітної плати. При цьому, за невиплату заробітної плати керівника підприємства може бути притягнуто до кримінальної відповідальності (ст. 175 КК України). В контексті роботи стратегічних підприємства, така законодавча не визначеність несла ризики сталого функціонування всієї галузі.
❗️З іншої сторони - логічними виглядають доводи іншої сторони Стягувача, якому статтею 129 -1 Конституції України гарантується виконання судового рішення, яким підтверджено невиконання зобов’язання Боржника, а отже і заробітна плата для його працівників.
При цьому, внаслідок звільнення від арешту одного єдиного, так званого зарплатного рахунку, Боржник отримував можливість ухилятися від виконання судового рішення. Відсутність механізму контролю зі цільовим використанням таких коштів, дозволяло спрямовувати звільнені з-під арешту кошти не на виплату заробітної плати, а на виведення з таких рахунків коштів.
ВИСНОВКИ Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020:
✅ рахунок, який використовується для зберігання коштів для виплати заробітної плати не є рахунком зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено;
✅ зобов’язання із оплати праці має пріоритет над всіма іншими зобов’язання зобов’язаннями Боржника;
✅ підставою для зняття виконавцем (судом) арешту з коштів, що використовуються для оплати праці, є документальне доведення Боржником у якому саме розмірі виникли зобов’язання з виплати заробітної плати;
✅ інші кошти, що знаходяться на такому рахунку, повинні бути джерелом для виконання судового рішення.
Зазначені висновки свідчать скоріше про те, що Велика Палата Верховного Суду намагалась знайти баланс між наведеними правами громадян та механізм який з однієї сторони забезпечить гарантію по виплаті заробітної плати працівникам Боржника, а з іншого контроль за цільовим використанням таких коштів.
Постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 можливо завантажити в форматі PDF нижче↙️

🔥Щодо втрати статусу спільного сумісного майна внаслідок виконавчих дій
#Арешт_майна #Реалізація_майна

🔸Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
🔸Згідно із ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
⚠️Встановивши, що спірна земельна ділянка та збудований на ній житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами придбані під час перебування сторін у шлюбі, суд правильно визначився із тим, що це майно набуло статусу спільної сумісної власності подружжя під час його придбання.

Разом з цим, згідно з абз. 1 ч. ч. 1, 6, 8, 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 910/3507/18 (провадження № 12-243гс18).

⚠️Отже, спірне майно з часу його передачі державним виконавцем кредитору, а саме ОСОБА3, за іншим спором втратило статус спільного сумісного майна, вибуло з володіння подружжя на підставі виконавчих дій, а у подальшому було відчужено ОСОБА5 за цивільно-правовою угодою, а тому внаслідок встановлення відсутності прав колишнього подружжя на спірне майно, підстави для задоволення позову відсутні.

​​Звертаючись до суду, сторона виконавчого провадження зобов'язана обґрунтувати, а суд, в свою чергу, зобов'язаний встановити, яке саме право скаржника як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту в порядку судового контролю за виконанням.
#Дії_бездії #Сторони_вп

🔸В порядку судового контролю за виконанням судових рішень правовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту
🔸По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів сторони виконавчого провадження — є неприпустимим
саме по собі порушення норм законодавства ще не є достатньою підставою для задоволення скарги в порядку судового контролю; необхідно також довести та встановити порушення прав саме скаржника як сторони виконавчого провадження
⚠️Таким чином, якщо державний виконавець або інша посадова особа ДВС, приватний виконавець — порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, проте при цьому не порушив права скаржника (скаржник не обґрунтував, а суд не встановив порушення прав саме скаржника, а не будь якої іншої особи), — то така скарга задоволенню не підлягає

Наказом Мінюсту від 01.06.2020 N 1825/5 Про внесення змін до Інструкції з організації примусового виконання рішень, внесено до пункту 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за N 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5), такі зміни:

1) після абзацу десятого доповнити новим абзацом одинадцятим такого змісту:
"У разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ/копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.".

У зв'язку з цим абзаци одинадцятий - тринадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - чотирнадцятим;
2) в абзаці дванадцятому слова "документальне підтвердження" замінити словами "документ/копія документа, який підтверджує".

На наше переконання таким чином, Мінюст намагається вирішити проблему відкриття виконавчих проваджень поза межами компетенції органу державної виконавчої служби, або території виконавчого округу приватного виконавця. Проте чи допоможе це вирішити проблему ?

​​Строк пред'явлення постанови про стягнення виконавчого збору до виконання
#Виконавчий_збір

Законом №606-XIV, так і у Законі №1404-VIII передбачено, що не стягнута сума виконавчого збору у випадку закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду підлягає стягненню (продовжує стягуватися) в окремому виконавчому провадженні на підставі постанови про стягнення виконавчого збору.
Відмінність полягає у тому, що відповідно до Закону №606-XIV таку постанову державний виконавець виносить одночасно з початком примусового виконання рішення, яким є сплив строку для самостійного його виконання, тоді як відповідно до Закону №1404-VIII така постанова виноситься після закінчення виконавчого провадження з указаних підстав.
Проте часткова зміна механізму стягнення виконавчого збору не означає, що у ситуації, як у спірних правовідносинах, коли тривалість основного виконавчого провадження перевищувала визначений у законі строк предявлення постанови про стягнення виконавчого збору, остання не може бути пред'явлена до виконання через закінчення такого строку.
Суд зазначає, що відповідно до статті 23 Закону №606-XIV та статті 12 Закону №1404-VIII строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

⚠️Ураховуючи, що до набрання чинності Законом №1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору приймалася одночасно з початком примусового виконання рішення і виконувалася за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача в межах основного виконавчого провадження, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що постанова про стягнення виконавчого збору від 04 серпня 2015 року є такою, що автоматично пред'явлена до виконання з дати її прийняття.
Отже, строк її пред'явлення до виконання був перерваний, у зв'язку з чим його початок після переривання у спірних правовідносинах необхідно обчислювати з моменту закінчення виконавчого провадження, у межах якого вона виконувалася (була пред'явлена до виконання)

Друзі, ось вам #юридичний\_лайфхак від Віталія Чепурного, як не виконувати рішення суду про стягнення боргу.

Якщо у вас є боргові зобов'язання і ви не хочете їх виконувати просто віддайте ВСЕ своє майно в заставу! Брату, сестрі, тещі, куму. І ані приватні, ані державні виконавці не зможуть нічого вам зробити. Зараз поясню чому.
Закон України «Про виконавче провадження» передбачає можливість звернення стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, що не є заставодержателем. Відповідно до частини 1 статті 51 Закону стягнення на заставне майно боржника може бути звернено у разі, якщо:
- право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів
- вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Наприклад, якщо вартість заставного майна 100 000 грн., а боржник залишився винен 50 000 грн. банку – заставодержателю, тож виконавець може звернути стягнення на це майно. При цьому спочатку треба погасити 50 000 грн боргу банку - заставодержателю, а залишок грошей піде на користь стягувача;
- наявна письмова згода заставодержателя. Умовно, банк говорить: «Ми згодні, продавайте майно, але спочатку сплатіть борг перед нами, а з того, що залишиться, погашайте борг своїм кредиторам».
Здавалося б, все зрозуміло. Є три окремі законні підстави для звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в заставі, для повернення боргу стягувачу, який не є заставодержателем цього майна.
Але судова практика Верховного суду України вказує на те, що застосувати дану норму можна тільки за наявності ВСІХ ТРЬОХ ЧИННИКІВ одночасно: і рішення суду має бути раніше, ніж договір застави, і вартість майна має бути більше, ніж боржник повинен заставодержателю, ще й письмова згода заставодержателя має бути.
Тобто, оформляйте майно під заставу в банк, недоплачуйте 1 грн., щоб майно постійно залишалося під заставою, і тоді приватний чи державний виконавець ніколи не зможе звернути стягнення на нього. Ви запитаєте: «А як довго можна прикриватися договором застави?» Відповідаю, дуже довго - багато років.
Вважаю, таке трактування закону помилковим, бо воно породжує лазівки для боржників. На мою думку норма від самого початку була написана «нечітко». Тому зараз її тлумачать, як наявність всіх трьох підстав одночасно.
Чому Міністерство юстиції України варто звернути увагу на цю норму закону?
По-перше, формується негативна судова практика.
По-друге, впродовж багатьох років боржник може прикриватися договором застави й уникати виконання своїх фінансових зобов'язань.
Який є вихід з ситуації? Один з найпростіших - уточнити формулювання статті словом «або». І проблема буде вирішена.
Це не критична ситуація, але хтось має цим зайнятись, інакше виграють лише недобросовісні боржники.
Хочу вірити, що Верховний Суд читає дану норму помилково ненавмисно, через недогляд, тому що законодавець не виклав її чітко і зрозуміло. Якщо це дійсно так, мають були внесені зміни та доповнення, які перекриють всі лазівки для боржників.
P.S Посилання на текст Постанови
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86961710
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87422630

“У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.”.

У зв’язку з цим абзац шістнадцятий вважати абзацом сімнадцятим.

2. Пункт 19 доповнити абзацом такого змісту:
“Працівник органу реєстрації також з метою перевірки належності особі, що подала заяву для реєстрації місця проживання, відповідного житла на праві власності чи належності власнику/співвласникам, що надали згоду особі для реєстрації місця проживання, відповідного житла на праві власності, а також з метою перевірки перебування такого житла в іпотеці або довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 108; 2018 р., № 52, ст. 1827).”.

Відповідні зміни внесено до Правил реєстрації місця проживання.☝️

На сайті Верховної Ради України з’явилися повідомлення про внесення низки законопроектів, які стосуються виконавчого провадження.
Йдеться про такі документи:

🔸Проект Закону про виконавче провадження (реєстр. № 3726 від 23.06.2020);
🔸Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту державних і приватних виконавців (реєстр № 3727 від 23.06.2020);
🔸Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення повноважень державних і приватних виконавців (реєстр. № 3728 від 23.06.2020);
🔸Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстр. № 3729 від 23.06.2020).

⚠️Тексти законопроектів поки що відсутні на сайті Верховної Ради. Відомо, що вони будуть розглядатися різними комітетами.
Законопроект № 3726 направлений в Комітет з питань правової політики, законопроекти № 3727 та 3728 - в Комітет з питань правоохоронної діяльності, а законопроектом № 3729 буде опікуватися Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Крім того, у Верховній Раді знаходиться законопроект № 3609 від 05.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів», над яким працювало Міністерство юстиції України.

А ще на сайті Ради з’явився текст законопроекту, який запроваджує електронну форму виконавчого документа.

ДЕНИС МАЛЮСЬКА: УРЯД ВРЕГУЛЮВАВ ПОРЯДОК РЕАЛІЗАЦІЇ КОНФІСКОВАНИХ ТВАРИН
Кабінет Міністрів України схвалив постанову Мін’юсту про внесення змін до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби.

Зокрема, Порядок доповнюється положеннями, які урегульовують реалізацію тварин, які були конфісковані у господарів за рішенням суду. Так, відтепер коти, собаки та інші домашні тварини будуть безоплатно передаватися притулкам для тварин або іншим установам для утримання тварин.

Також не будуть виставлятися на продаж дикі тварини. Вони безоплатно передаються притулкам для тварин, зоологічним паркам або іншим установам для утримання тварин.

«До сьогоднішнього дня правила, які регулюють конфіскацію майна за рішенням суду, не передбачали жодних особливостей для ситуацій, коли конфісковувати доводилося диких або ж домашніх тварин (наприклад, за неналежне поводження з такими тваринами). Застосовувалася загальна процедура – конфісковану тварину виставляли на продаж на аукціоні. Сенсу у такій «конфіскації» було вкрай мало. Часто тварину за копійки викуповував попередній власник (який з нею неналежно поводився до цього). А навіть якщо тварина діставалася комусь іншому, то критерієм відбору такого нового власника була лише готовність заплатити найбільшу суму. Про добробут тварини мова не йшла. Сьогодні ми проблему вирішили. Продажу диких та домашніх тварин через аукціони більше не буде», - зазначив Міністр юстиції Денис Малюська.

Водночас він наголосив, що проблема була вкрай актуальною – продажу на аукціоні очікували 3 лева (Річчі, Вітольд, Багіра), 6 ведмедів (Балу, Маша, Мальвіна, Ганна, Потап, Тимоша), кілька пітонів та собака.

Крім цього, постанова передбачає, що нереалізовані у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», сільськогосподарські тварини безоплатно передаються фізичним або юридичним особам відповідно до встановленого порядку.

Щодо наслідків встановлення в рішенні суду неправильного строку апеляційного оскарження

🔸Cуд першої інстанції, роз'яснюючи порядок і строки оскарження рішення, в резолютивній частині рішення зазначив загальні строки на апеляційне оскарження (тридцять днів з дня його проголошення) та правила обчислення (якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення).
🔸Апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений ст. 287 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження та не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне провадження.
⚠️Дійсно, ст. 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста яка встановлює спеціальні у відношенні до ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
⚠️Водночас ст. 287 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 3 ст. 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених ст. 270 КАС України, передбачений ст. 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
☝️Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного ч. 2 ст. 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

🔥Висновки: у цій справі суд першої інстанції не дотримався вимог ч. 2 ст. 271 КАС України і при цьому розяснив загальні, а не спеціальні строк і порядок обчислення строку на апеляційне оскарження рішення, а позивач скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення на тридцятий день після отримання повного тексту останнього, суд касаційної інстанції вважає, що в даному конкретному випадку апелянт не допустив необ'єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.
Аналогічні висновки зазначені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 761/20343/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 826/14535/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 702/1033/17, від 16 грудня 2019 року у справі № 216/1761/19 (2-а/216/132/19), від 21 лютого 2020 року у справі №640/4915/19.

​​Переслано від Dmitry Liapin
✍️ КОЖЕН ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ МАЄ ПРАВО НА ВЕЛИЧЕЗНІ ЗНИЖКИ

Таке рішення приняла команда ZakonOnline.

🔥ТІЛЬКИ СЬОГОДНІ. придбайте доступ на 5 місяців за акційною ціною 1399 грн.

ZakonOnline – це унікальна система пошуку судової практики, яка містить
🔸 найбільшу кількість стандартизованих правових позицій ВС (майже 11000) та більш ніж 1000 правових висновків ЄСПЛ. Щодня в систему додається 30-50 нових позицій;
🔸аналітику відступів від правових висновків Великою Палатою Верховного суду;
🔸повну та щоденно оновлювану базу судових рішень зі зручною системою пошуку;
🔸інформацію про судові засідання;
🔸та повну базу-нормативно правових актів.

⏯ ВІДЕООГЛЯД

Рішення вступає в силу в момент його публікації на каналі

Обов'язок вносити код боржника-фізособи до АСВП прибирають з Положення про АСВП.
Також, сторони зможуть отримувати доступ до АСВП за допомогою засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
Текст наказу Мін'юсту за посиланням: https://bud.in.ua/zakon/21-myuu/548-19-06-2020-n-2124-5-pro-vnesennya-zmin-do-polozhennya-pro-avtomatizovanu-sistemu-vikonavchogo-provadzhennya

В Україні з 1 липня 2020 року збільшується розмір прожиткового мінімуму. Відповідно до чинного законодавства, від зазначеного показника залежить й гарантований мінімальний розмір аліментів, який складає 50% від прожиткового мінімуму.
Відтак, для малечі віком до 6 років гарантований мінімальний розмір аліментів становитиме 929,5 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років мінімальні виплати складатимуть 1159 гривень.

​​Конфіскація як вид покарання та можлива безпідставна ДОГАНА виконавцю.
Илья Бардин
☝️По-перше.
Спочатку загальні стягнення. В останню чергу конфіскація.
Порядок виконання конфіскації майна встановлено у гл. 11 КВК України (статті 48,49), Законі України "Про кримінальне провадження", Інструкції про проведення виконавчих дій при конфіскації майна (яка діє лише частково), Інструкції з організації примусового виконання рішень та Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним.
Разом з цим, відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом, реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо у державного виконавця крім виконавчого листа про конфіскацію майна е інші виконавчі документи про майнові стягнення із засудженого, то спочатку задовольняються у встановленій законом черговості пред'явлені до засудженого інші вимоги.
Інакше кажучи, лише після задоволення всіх вимог попередніх черг, що пред'явлені до засудженого, виникає можливість безпосередньо виконувати покарання у виді конфіскації майна. У цих нормах закріплене відоме положення, відповідно до якого при всіх умовах у першу чергу встановлюються і реалізуються відновлювальні й компенсаційні майнові правовідносини і лише потім – конфіскаційні.
☝️По-друге.
З огляду на те, що конфіскація є одноразовим актом, виконавчий лист про конфіскацію повторному пред'явленню не підлягає!!!
Я особисто вважаю, що конфіскації підлягає виключно майно, що було у власності боржника на момент накладення арешту на таке майно під час досудового розслідування або на момент проголошення обвинувального вироку.
Все, що було набуто пізніше не може конфісковуватись.
Ганебна ситуація, коли виконавчі документи роками «гниють» у відділах ДВС та державні виконавці повертають листи стягувачу по п. 2....
І все починається знову… «Карусель».
А ще ганебніша ситуація, коли виконавців примушують звертати стягнення на заробітну плату, грошові кошти та майно, яке набуто боржником вже після відбування покарання, коли вже і судимість погашена чи знята.
За логікою УДВС засуджений (боржник) повинен довічно нести відповідальність, а виконавці зобов’язані «шукати» все майно боржника зі спливом 5 -10 років від моменту проголошення вироку.
☝️По-третє.
Шановні експерти у сфері примусового виконання та державні службовці!🤬
Як вважаєте, чи правильним буде оголосити догану виконавцю, який вирішив не порушувати права засудженого (в якого вже і судимість погашена)?
Виконавчий документ навіть не вдруге був поданий на виконання, і не втретє...
З моменту проголошення вироку пройшло багато років.
Можливо потрібно скасувати всі постанови про повернення виконавчих документів стягувачу та роз’яснити виконавцям, що єдине процесуальне рішення в таких випадках - це п. 9???
Якщо встановлено факт відсутності майна, яке могло бути у власності боржника (засудженого), САМЕ СТАНОМ НА МОМЕНТ НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА ТАКЕ МАЙНО ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ АБО НА МОМЕНТ ПРОГОЛОШЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИРОКУ, то однозначно потрібно застосувати п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», конфіскувавши 0.
Чи, за Вашою логікою засуджений (судимість якого вже знята чи погашена) повинен все життя відбувати покарання, а державні виконавці зобов’язані повторно розпочинати процедуру конфіскації за новими провадженнями?
Зробіть краще підвищення показників фактичного виконання замість витрачання часу та коштів на безрезультатну роботу, бо попереду, можливо, чекатиме стягнення витрат на правничу допомогу, саме з органів виконання за вказані вище явно протиправні дії та бездіяльність.

​​Про «соціальні» рахунки боржника і про визнання дій виконавця «незаконними» щодо накладення арешту на «зарплатні рахунки».

Фабула:
Виконавцем арештовано всі рахунки боржника при відкритті ВП. Банк накладає арешт на рахунок боржника, на який заходять кошти ЗП. Боржник скаржиться в суд. Просить: 1) визнати дії виконавця незаконними щодо накладення арешту. 2) скасувати арешт на рахунок 2604... 3) зобов’язати виконавця не викликати боржника на прийом частіше 1 разу на місяць. 4) інше.

Рух справи:
✅ 1 інстанція: визнати дії незаконними, скасувати арешт з рахунку. http://reyestr.court.gov.ua/Review/86753946
✅ Апеляція: ухвалу 1-інст скасувати. Відмовити в задоволенні скарги. Стягнути з боржника на користь виконавця судовий збір 2 тис грн. http://reyestr.court.gov.ua/Review/90143027#

Результат для боржника – пів року витраченого часу + відмова в задоволенні скарги + збільшення боргу на 2000 грн.

Мінюст пропонує не зазначати ідентифікаційний номер або номер паспорта у постановах про стягнення штрафів за адміністративні правопорушення.
Подібні зміни до законодавства про виконавче провадження, нещодавно погоджені Кабміном, не можна сприймати серйозно.

Таку думку висловив в інтерв'ю виданню «Закон і Бізнес» член Дисциплінарної комісії приватних виконавців, комітету Асоціації правників України з конкурсного права, адвокат, радник Ader Haber LF Олексій Соломко.
«З гумором можна сприйняти таку пропозицію: у постановах про стягнення штрафів за адмінправопорушення, які виносяться на місці вчинення порушення або без участі особи, можна не зазначати реєстраційного номера облікової картки платника податків (номера паспорта). Фактично це означає, що особа правопорушника не встановлюватиметься: можна назвати будь-яке прізвище, дату народження та місце проживання, і нехай виконавець шукає міфічного боржника.

А справжній гумор почнеться, коли правопорушник під час складення протоколу назве прізвище одного з керівників Мінюсту — розробників проекту. Тим більше, що дати народження відомі та доступні навіть у «Вікіпедії», — зазначив Соломко.
Повністю інтерв’ю читайте тут.

9 липня відбувся черговий вебінар АПВУ щодо підвищення кваліфікації приватних виконавців. Цього разу ми говорили про таке:

✅ Дмитро Гненний (Dmitriy Gnennyi) розповів розповів розповів, як виявити, чи є у боржника банківська скринька? Як накласти на неї арешт та отримати доступ до скриньки, особливості судового розгляду подібних справ. Особливості технічного і юридичного супроводу вилучення майна з банківської скриньки та хто буде в ролі зберігача вилученого майна.

✅ Андрей Иванов на власному досвіді розповів, як потрібно документувати факти ухилення боржника від виконання судового рішення та зловживання ним своїми процесуальними правами, а також пояснив, в яких випадках таке документування стане рятівним кругом.