В Раду внесли черговий законопроект про реалізацію арештованого майна
#Реалізація_майна #Іпотека

Проектом Закону передбачається внесення змін до ряду законодавчих актів у сфері реалізації арештованого майна в межах процедури виконавчого провадження, а саме:
1️⃣ виключення процедури реалізації за фіксованою ціною.
2️⃣ визначення порядку проведення електронних аукціонів Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади.
3️⃣ забезпечення можливості проведення електронних аукціонів у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій.
4️⃣ виключити із закону «Про іпотеку» статті 43-46, які унормовують проведення торгів, адже буде застосовуватися електронний аукціон.

Автор сподівається, що прийняття проекту Закону дозволить підвищити ефективність системи реалізації арештованого майна у процедурі примусового звернення стягнень з дотриманням принципу нотаріального засвідчення фактів для надання їм юридичної вірогідності, а також потенційно підвищити ефективність примусового виконання судових рішень
Заміна неналежного відповідача або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції: правовий висновок Восьмого ААС
#Дії_бездії
Під час апеляційного перегляду справи №344/19007/18, колегія суддів Восьмого ААС виявила два суттєвих порушення вимог процесуального законодавства, що були допущені судом першої інстанції, а саме:
позов пред’явлено до неналежного відповідача - державного виконавця, у той час як частина третя статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а не державний виконавець.
під час розгляду справи у суді першої інстанції порушено правила предметної юрисдикції: справи цієї категорії підсудні окружним адміністративним судам, а не суду, який видав виконавчий документ.
Таким чином, у цій справі виникло два правові питання:
❗️яким є порядок заміни неналежного відповідача у справі;
❗️який порядок розмежування адміністративної юрисдикції між місцевим загальним судом, як адміністративним, та окружним адміністративним судом.

⚠️Апеляційний суд встановив, що відповідно до статті 48 КАС України заміна неналежного відповідача або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції, оскільки наслідком таких дій є розгляд справи спочатку. Суд наголосив, що КАС України не передбачено можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції.
Щодо другого питання, колегія суддів проаналізувала, які категорії справ підсудні місцевим загальним судам, як адміністративним, відповідно до частини 1 статті 20 КАС України. На переконання суду апеляційної інстанції, предметом адміністративного оскарження у цій справі не є правовідносини, віднесені до пунктів 1-3 частини першої статті 20 КАС України.

Таким чином, Восьмий ААС вирішив направити справу на розгляд за встановленою законом підсудністю до окружного адміністративного суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі – КАС ВС) погодився з висновками апеляційного суду щодо того, що державний виконавець не може бути відповідачем в цій категорії адміністративних справ, оскільки не є органом державної виконавчої служби у розумінні частини третьої статті 287 КАС України. Так, апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості заміни неналежної сторони у справі, це може проводитися виключно судом першої інстанції.
⚠️Крім цього, суд касаційної інстанції підкреслив, що особливий порядок оскарження рішень державного виконавця в адміністративних справах визначений саме статтею 287 КАС України, тобто норми цієї статті є спеціальними при розгляді справ щодо оскарження рішень державного виконавця в адміністративних справах. На це вказує і норма частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»: «рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом». На переконання КАС ВС, такий порядок визначений статтею 287 КАС України, що і була застосована апеляційним судом.
​​🔥Стягнення виконавчого збору при виконанні рішень немайнового характеру (при виконанні рішень про встановлення графіку побачень з дитиною).
#Виконавчий_збір

У постанові від 28.04.2020 у справі № 480/3452/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював абсолютно вірний висновок:
⚠️Cтягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

З вказаного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Реформа исполнительного производства: что подготовило Министерство юстиции для взыскателей и должников

Министерство юстиции подготовило законопроект, которым предлагается переосмысление исполнительного производства в Украине под названием «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно принудительного исполнения судебных решений и решений других органов». По поводу этого документа уже вторую неделю идут баталии между Минюстом и частными исполнителями. По их мнению, документ не решает существующих проблем, усиливает роль Минюста и усугубляет положение должника.

«Минюст планирует сосредоточить в одних руках функций по подготовке, дисциплинарному контролю и повышению квалификации частных исполнителей, ввести новые виды контроля и проверок», - отмечается в обращении частных исполнителей на имя премьер-министра Дениса Шмыгаля.

Кратко суть проекта на платформе Проекта ЕС «Право-Justice» описал Александр Олейник, директор Директората правосудия и уголовной юстиции Министерства юстиции Украины.

«Мы предлагаем изменения, направленные на повышение эффективности деятельности частных исполнителей, предотвращение злоупотребления сторонами своими процессуальными правами в исполнительном производстве, диджитализацию, изменение порядка реализации арестованного имущества. А также ряд технических изменений, связанных с приведением в соответствие с новыми законодательными актами», - отметил он.

1. Для кандидатов в частные исполнители введут стажировку и обучение
2. Изменения в кодексы
3. Запрет выезда за границу по постановлению исполнителя
4. Автоматизированный арест средств должника по всем категориям решений
5. Реализация арестованного имущества
6. Усовершенствование единого реестра должников
ПОЛНАЯ СТАТЬЯ ТУТ
​​Коротко про актуальне:
1. Спір щодо опису та арешту майна не є публічно-правовимта не належить до юрисдикції адміністративних судів (Постанова ВП ВС від 11.03.2020);

2. Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним (Постанова ВС від 05.09.2019);

3. Починаючи з 28 серпня 2018 року виконавець повинен стягувати з боржника аліменти на утримання дитини у розмірі, не меншому, ніж мінімальний гарантований розмір, передбачений Сімейним кодексом України (Постанова ВС від 05.02.2020, Постанова ВС від 20.06.2019, Постанова ВП ВС від 04.03.2020);

4. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припинені, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів (Ухвала від 06.04.2020);

5. Відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника (РНОКПП) не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання (Постанова ВС від 08.04.2020);

6. З боржника підлягають стягненню витрати виконавчого провадження, навіть при виконанні рішення до відкриття виконавчого провадження (Постанова ВС КАС від 29.11.2018);

7. Обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору (❗️стара редакція ЗУ "Про ВП") були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень (Постанова ВП ВС від 11.03.2020);

8. Cтягнення виконавчого збору (❗️нова редакція ЗУ "Про ВП") є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій (Постанова ВС КАС від 28.04.2020);
​​Звернення стягнення на пенсію боржника не підпадає під дію ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"
#Стягнення_іноземної_валюти #Боржник #Реалізація_майна

❗️Скаргу мотивовано тим, що відносно боржника банку ОСОБА1 здійснюється виконавче провадження № 48418663 про стягнення з пенсії останнього залишку заборгованості перед ПАТ «Універсал Банк», яка залишилася після реалізації належного ОСОБА2 предмета іпотеки.
▫️Постановою державного виконавця від 28 грудня 2017 року виконавчий документ, на підставі якого здійснювалося зазначене виконавче провадження, повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із тим, що положеннями Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлено заборону на примусове стягнення іншого майна з позичальника при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації предмета іпотеки.
⚠️Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2018 року скаргу ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця при винесенні 28 грудня 2017 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.

🔸Оскільки на пенсію боржника звертати стягнення законодавством дозволено, встановлена пунктом 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборона примусового стягнення майна боржника при недостатності коштів, одержаних від реалізації предмета іпотеки, не є підставою для невиконання остаточного судового рішення і повернення виконавчого документа на підставі пункту 9 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

🔸На ОСОБА1 не може розповсюджуватися встановлена пунктом 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборона примусово стягувати інше майно боржника, в тому числі і його пенсію, а тому скарга ПАТ «Універсал Банк» підлягає до задоволення саме з цих підстав, а не з підстав, викладених у судових рішеннях попередніх інстанцій. Інші підстави, наведені судами, є правльними.
​​Злісним ухиленням від сплати аліментів є дії, які свідчать про умисне небажання їх сплачувати
#Аліменти

У даній справі батька дитини було визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.
👌З таким рішенням погодився і апеляційний суд.
⚠️Проте, вважаючи такі рішення незаконними засудженим було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано, зокрема, тим, що в його діях вістуні склад злочину, передбаченого ст. 164 КК України.
З такими доводами Касаційний кримінальний суд не погодився та у своїй постанові вказав про таке.
🔸За диспозицією ст. 164 КК України під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
🔸При цьому діяння можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку.
Відповідно до матеріалів справи засуджений неодноразово викликався до державного виконавця з приводу невиконання рішення про стягнення аліментів, попереджався про кримінальну відповідальність та зобов'язувався погашати заборгованість зі сплати аліментів, але, незважаючи на це, аліменти у розмірі, визначеному рішенням суду, не сплачував.
🔸При цьому, на думку засудженого, саме сплата невеликих сум (100-200 гривень на місяць) вже сама по собі свідчила про відсутність у нього умислу на ухилення від сплати згаданих платежів на утримання дитини. Проте решту коштів, визначених рішенням суду, винна особа не сплатила, що призвело до заборгованості, яка значно перевищує суму виплат за три місяці.

🔸При цьому винна особа мала змогу заробляти гроші і сплачувати аліменти, оскільки у вказаний період він на лікуванні та на обліку в центрі зайнятості не перебував, тобто не існувало жодних обставин, які свідчили б про поважність причин чи вимушеність несплати. Більше того, засуджений відмовлявся від роботи, запропонованої центром зайнятості, оскільки вакансії були для нього низькооплачувані, хоча фактично він не мав стабільного доходу, у зв’язку з чим накопичувалась заборгованість по аліментах.
"Роман Монтана"
​​Не вдалося підсмажити шашлик на травневі? Не засмучуйтесь!

ZakonOnline підсмажив для вас ціни! Гарячий тариф на найкращу систему пошуку судової практики.

До 25 травня купуйте доступ на 6 місяців зі ЗНИЖКОЮ -500 грн
ЗНІМІТЬ АРЕШТ З РАХУНКІВ, НАМ ПОТРІБНО ПЛАТИТИ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ
#Арешт_коштів
«Зніміть арешт з рахунків, нам потрібно платити заробітну плату та податки»- таке прохання досить часто чують державні та приватні виконавці від керівників та представників підприємств -боржників.

В юридичній пресі навіть можна зустріти публікації юристів, які з посиланням на судову практику намагаються довести існування у юридичної особи рахунків які призначені для виплати заробітної плати та сплати податків та зборів, та які мають бути «недоторканними» для виконавців.

Чи відповідає це дійсності, чи можливе повне або часткове зняття арешту з рахунку боржника для виплат заробітної плати та податків, та чи не порушує це законні інтереси стягувача, спробуємо розібратися у цій публікації.
​​На спір щодо оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі поширюється юрисдикція адміністративного суду
#Дії_бездії #Боржник
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 2 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - ч. 2 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання всіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
​​Якщо строк пред'явлення виконавчого документа (виконавчого напису нотаріуса) до примусового виконання на момент набрання чинності Законом №1404-VIII не закінчився, то його можна пред’являти до виконання протягом трьох років не зважаючи на приписи статті 91 Закону України «Про нотаріат» де вказано, що виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року.

За приписами статті 91 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон України № 3425-XII) виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Коротко про фінансування та строки.
"В одному конверті, ухвала про відкриття провадження від 17.03.20, повістка на 30.03.20 та Постанова від 30.03.20.
На пошту коверт здано 11.05.20
"
Тепер судова влада розуміє, чому іноді постанова про відкриття виконавчого провадження не направлялася рекомендованою кореспонденцією з повідомленням + з описом вкладень боржнику і як наслідок виконавцю при зверненні до суду з поданням про примусове проникнення чи про тимчасове обмеження у праві виїзду - необхідно довести, що боржник належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження ?
⚠️Бесспорное списание бюджетных средств по исполнительным документам остановили до 1 января 2021 года, — казначейство
Закон об изменениях в Госбюджет остановил выполнение судебных решений в части списания бюджетных средств.

Взыскать
судебные расходы по исполнительному листу с госорганов сейчас фактически невозможно. Закон об изменениях в Госбюджет от 13 апреля приостановил действие нормы Бюджетного кодекса, которой предусмотрено осуществление казначейством бесспорного списания средств государственного бюджета и местных бюджетов на основании решения суда.

Відповідно до абзацу 8 статті 2 частини 2 Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 року №553-ІХ установлено, що тимчасово, з дня набрання чинності цим законом і до 1 січня 2021 року не застосовується норми частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України, якими передбачено здійснення Казначейством безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

При цьому виконавчий документ, відповідно до п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845 приймається до виконання, але безспірне списання коштів відповідно до підпункту 4 пункту 13 Порядку зупиняється.

Головне управління казначейства забезпечує облік та зберігання виконавчого документа до виконання в повному обсязі.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Увага🔥"Виконавче провадження" надає доступ до публікування постів на телеграм-каналі.
Отже, маєте цікаву новину чи судову практику пов'язану з процедурою виконавчого провадження, про яку ми не написали ? ↙️
Надсилайте боту @vyconavecb_bot статті, документи, фото та відеоматеріали, звукозаписи та окремі думки щодо процедури примусового виконання рішень з посиланням на джерело.
Після перевірки модератором, пост опублікується на телеграм-каналі "Виконавче провадження"!
Анонімність - на вибір.👀
​​Умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення у банку обов'язку зупинити видаткові операції на суму обтяження у разі відкриття рахунку клієнтом та повідомити державного виконавця про відкриття такого рахунку, є існування публічного обтяження рухомого майна такого клієнта, зареєстрованого у встановленому законом порядку.
▫️Обставини справи:
відділом примусового виконання рішень винесена постанова про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти боржника, що обліковуються на рахунках, відкритих у ПАТ «Укрсоцбанк».
▫️Листом від 04 березня 2013 року ПАТ «Укрсоцбанк» повідомило Управління державної виконавчої служби, що вищевказана постанова про накладення арешту залишається без виконання та повертається відповідачу у зв'язку із тим, що боржник в системі не обслуговується, рахунків не відкривало.
▫️В подальшому, боржник 27 січня 2014 року все ж таки відкрив у ПАТ «Укрсоцбанк» поточний рахунок.
03 березня 2014 року відділом примусового виконання рішень винесено постанову про арешт коштів, відповідно до якої постановлено накласти арешт на кошти, що містяться на рахунках в ПАТ «Укрсоцбанк» та належать боржнику.
▫️Листом від 13 березня 2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» повідомило, що банком накладено арешт на поточний рахунок боржника. Операції по поточному рахунку боржника банком зупинені 11 березня 2014 року на підставі постанови відповідача від 03 березня 2014 року.
⚠️Проте, як зазначає ДВС, в період з 03 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року по поточному рахунку боржника проводилися грошові операції. А саме, за вищевказаний період ПАТ «Укрсоцбанк» з рахунку було перераховано на рахунки інших юридичних чи фізичних осіб суми загальним розміром 6 947 920 грн 52 коп.
🔸30 травня 2014 року Відділом примусового виконання рішень винесено вимогу в порядку статей 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою позивача зобов'язано негайно з моменту отримання даної вимоги усунути порушення законодавства про виконавче провадження, допущені ПАТ «Укрсоцбанк», шляхом перерахування відділу за рахунок власних коштів ПАТ «Укрсоцбанк» сум помилкових переказів з рахунку боржника за період з 03 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року.
❗️Тобто вимога відповідача полягає у зобов'язанні ПАТ «Укрсоцбанк» переказати на депозитний рахунок відповідача за рахунок власних коштів суми помилкових переказів з рахунку за період з 03 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року. ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось з позовом до суду про скасування вищевказної вимоги.
Постановою Окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову Окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відмовлено в повному обсязі.
Верховний Суд вважає правильним висновок, що за відсутності відкритих у Банку рахунків боржника у банку не було підстави для прийняття до виконання й обліку постанови виконавця про накладення арешту на кошти.
🔥Разом з тим, ВС скасував рішення суду апеляційної інстанції, а рішення окружного суду залишив в силі, з огляду на те, що у разі накладення арешту на кошти боржника, розміщені на рахунку в банку, обслуговуючий боржника банк зупиняє видаткові операції за усіма рахунками клієнта-боржника, у тому числі тими, що відкриваються після накладення арешту за умови існування публічного обтяження рухомого майна такого клієнта, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Аналогічні позиції викладені Верховним Судом в постановах від 26 грудня 2019 року в справі №826/13005/14 та від 13 лютого 2020 року в справі № 826/7414/15 і Верховний Суд не вбачає підстав відступати від неї.