Увага ‼️ депутати внесли проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання рішень про встановлення побачення з дитиною»
Передбачено такі зміни:
✅Частину другу статті 18 доповнити пунктом 7 такого змісту: «7) залучати орган опіки та піклування під час виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною у разі встановлення ознак небажання дитини контактувати зі стягувачем та у інших випадках, встановлених законодавством.»
✅Статтю 64-1 доповнити частиною 2-1 такого змісту: «2-1. У разі встановлення ознак небажання дитини контактувати зі стягувачем, державний виконавець зобов’язаний залучити орган опіки та піклування для складання плану заходів щодо подальшого виконання рішення суду.
🔸Про встановлення ознак небажання дитини контактувати зі стягувачем державний виконавець складає акт та направляє до органу опіки та піклування.
🔸Орган опіки та піклування складає план заходів щодо виконання рішення суду, який повинен визначати рекомендації сторонам з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, зокрема розуміння того, що інтересам дитини відповідає участь у її вихованні обох з батьків та подає його на погодження до суду, яким було прийнято рішення.
🔸План заходів про виконання рішення суду є обов’язковим для виконання сторонами з дня набрання чинності ухвали суду.
Передбачено такі зміни:
✅Частину другу статті 18 доповнити пунктом 7 такого змісту: «7) залучати орган опіки та піклування під час виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною у разі встановлення ознак небажання дитини контактувати зі стягувачем та у інших випадках, встановлених законодавством.»
✅Статтю 64-1 доповнити частиною 2-1 такого змісту: «2-1. У разі встановлення ознак небажання дитини контактувати зі стягувачем, державний виконавець зобов’язаний залучити орган опіки та піклування для складання плану заходів щодо подальшого виконання рішення суду.
🔸Про встановлення ознак небажання дитини контактувати зі стягувачем державний виконавець складає акт та направляє до органу опіки та піклування.
🔸Орган опіки та піклування складає план заходів щодо виконання рішення суду, який повинен визначати рекомендації сторонам з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, зокрема розуміння того, що інтересам дитини відповідає участь у її вихованні обох з батьків та подає його на погодження до суду, яким було прийнято рішення.
🔸План заходів про виконання рішення суду є обов’язковим для виконання сторонами з дня набрання чинності ухвали суду.
👍9🔥4😁4
🔥Щодо зупинення продажу (реалізації) майна в рамках забезпечення позову (ГПК)
#Реалізація_майна
⚠️Чинний Господарський процесуальний кодекс України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного п. 6 ч. 1 ст. 137 цього Кодексу, а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна.
🔸З огляду на те, що вжитий судами першої та апеляційної інстанцій захід забезпечення у виді зупинення продажу (реалізації) майна за позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) не передбачено імперативними положеннями частини 1 статті 137 ГПК України, Законами України "Про виконавче провадження" та «Про іпотеку", іншими законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що, в свою чергу, свідчить про допущене судами істотне порушення норм процесуального права.
📝До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 у справі 910/5361/22
#Реалізація_майна
⚠️Чинний Господарський процесуальний кодекс України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного п. 6 ч. 1 ст. 137 цього Кодексу, а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна.
🔸З огляду на те, що вжитий судами першої та апеляційної інстанцій захід забезпечення у виді зупинення продажу (реалізації) майна за позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) не передбачено імперативними положеннями частини 1 статті 137 ГПК України, Законами України "Про виконавче провадження" та «Про іпотеку", іншими законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що, в свою чергу, свідчить про допущене судами істотне порушення норм процесуального права.
📝До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 у справі 910/5361/22
👍2😁1🤡1
‼️Акт державного виконавця щодо перевірки майнового стану боржника є офіційним документом, а тому підроблення слід кваліфікувати за ст.366 ККУ
Державного виконавця визнано винуватим у тому, що він, маючи на виконанні виконавчі провадження боржників, склав завідомо неправдиві акти перевірки майнового стану кожного з них, внісши в ці акти завідомо неправдиві відомості про те, що він відвідав боржників за їх місцем проживання і належного цим боржникам майна, що підлягає опису і арешту, не виявив. Після цього того ж дня державний виконавець виніс постанови про повернення виконавчих документів стягувачам цих виконавчих проваджень.
⚠️Місцевий суд визнав винуватим і засудив державного виконавця за ч. 1 ст. 366 ККУ. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
У касаційній скарзі засуджений указує, що бланк акта державного виконавця до підписання його державним виконавцем, понятими та іншими особами не має ознак офіційного документа. Водночас після підписання ніяких доповнень чи змін до акта не вносилися. Тобто, на його думку, технічно неможливо внести до акта державного виконавця завідомо неправдиві відомості.
‼️Однак, ККС вважає правильною кваліфікацію дій державного виконавця за ч. 1 ст. 366 КК. Суд першої інстанції встановив, що предмет вчиненого злочину – акти державного виконавця щодо перевірки майнового стану боржників, які стали підставою для складання постанов про повернення виконавчих документів стягувачам виконавчих проваджень, що спричинило певні правові наслідки, – належать до офіційних документів.
⚠️Безпосередньо вчинені засудженим дії щодо внесення в ці акти завідомо неправдивих відомостей про відвідування ним боржників та відсутність в останніх майна, що підлягає опису і арешту, утворюють об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
Державного виконавця визнано винуватим у тому, що він, маючи на виконанні виконавчі провадження боржників, склав завідомо неправдиві акти перевірки майнового стану кожного з них, внісши в ці акти завідомо неправдиві відомості про те, що він відвідав боржників за їх місцем проживання і належного цим боржникам майна, що підлягає опису і арешту, не виявив. Після цього того ж дня державний виконавець виніс постанови про повернення виконавчих документів стягувачам цих виконавчих проваджень.
⚠️Місцевий суд визнав винуватим і засудив державного виконавця за ч. 1 ст. 366 ККУ. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
У касаційній скарзі засуджений указує, що бланк акта державного виконавця до підписання його державним виконавцем, понятими та іншими особами не має ознак офіційного документа. Водночас після підписання ніяких доповнень чи змін до акта не вносилися. Тобто, на його думку, технічно неможливо внести до акта державного виконавця завідомо неправдиві відомості.
‼️Однак, ККС вважає правильною кваліфікацію дій державного виконавця за ч. 1 ст. 366 КК. Суд першої інстанції встановив, що предмет вчиненого злочину – акти державного виконавця щодо перевірки майнового стану боржників, які стали підставою для складання постанов про повернення виконавчих документів стягувачам виконавчих проваджень, що спричинило певні правові наслідки, – належать до офіційних документів.
⚠️Безпосередньо вчинені засудженим дії щодо внесення в ці акти завідомо неправдивих відомостей про відвідування ним боржників та відсутність в останніх майна, що підлягає опису і арешту, утворюють об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
😱9👍4🔥4❤3
😳На Київщині фермер відкрив вогонь по спецтехніці приватних виконавців
Поліція Київської області повідомила, що фермера, який відкрив вогонь по спеціальній техніці приватних виконавців, затримали. Про це йдеться у пресслужбі відомства.
«На територію одного з фермерських господарств Циблівської громади прибули приватні виконавці задля вилучення майна, за яке фермер не сплатив кошти.
У відповідь 57-річний правопорушник розпочав стрільбу з нарізного карабіну по спеціальній техніці виконавців. Потерпілі відсутні.
Завдяки злагодженим діям поліцейських зловмисника затримано та поміщено до ізолятора тимчасового тримання.
⚠️Наразі за фактом хуліганства проводиться досудове розслідування (ч. 4 ст. 296 ККУ). Фігуранту загрожує до 7 років позбавлення волі», - сказано у повідомленні.
Поліція Київської області повідомила, що фермера, який відкрив вогонь по спеціальній техніці приватних виконавців, затримали. Про це йдеться у пресслужбі відомства.
«На територію одного з фермерських господарств Циблівської громади прибули приватні виконавці задля вилучення майна, за яке фермер не сплатив кошти.
У відповідь 57-річний правопорушник розпочав стрільбу з нарізного карабіну по спеціальній техніці виконавців. Потерпілі відсутні.
Завдяки злагодженим діям поліцейських зловмисника затримано та поміщено до ізолятора тимчасового тримання.
⚠️Наразі за фактом хуліганства проводиться досудове розслідування (ч. 4 ст. 296 ККУ). Фігуранту загрожує до 7 років позбавлення волі», - сказано у повідомленні.
👍6😱4😢2👎1🌭1😨1
‼️Щодо переказу боржником коштів (аліментів) стягувачу засобами поштового зв'язку
#Боржник #Аліменти
Саме по собі ініціювання боржником переказу коштів засобами поштового зв'язку не свідчить про те, що стягувач отримала кошти у готівковій або будь-якій іншій формі.
⚠️При цьому АТ «Укрпошта» відмовило у наданні інформації щодо пересилання поштових переказів через закінчення строку для подання заяв про розшук поштового переказу, стягувач заперечила надходження зазначених коштів, а боржник при самостійній сплаті аліментів, копії квитанцій державному виконавцю у встановленому законом порядку для приєднання до матеріалів виконавчого провадження не надсилав.
🔗До відповідного висновку дійшов ВС КЦС у постанові від від 05.07.2023 № 201/9586/19
#Боржник #Аліменти
Саме по собі ініціювання боржником переказу коштів засобами поштового зв'язку не свідчить про те, що стягувач отримала кошти у готівковій або будь-якій іншій формі.
⚠️При цьому АТ «Укрпошта» відмовило у наданні інформації щодо пересилання поштових переказів через закінчення строку для подання заяв про розшук поштового переказу, стягувач заперечила надходження зазначених коштів, а боржник при самостійній сплаті аліментів, копії квитанцій державному виконавцю у встановленому законом порядку для приєднання до матеріалів виконавчого провадження не надсилав.
🔗До відповідного висновку дійшов ВС КЦС у постанові від від 05.07.2023 № 201/9586/19
👍3❤1🔥1😱1
😮6 липня у Верховній Раді зареєстрували законопроект 9462 щодо удосконалення положень про судовий контроль.
Законопроектом запропоновано доповнити ГПК, ЦПК та КАС України такими положеннями:
1️⃣ встановити, що невиконання боржником рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника вартості відповідного майна;
2️⃣ визначити категорії адміністративних справ, у яких суд буде зобов’язаний застосовувати заходи судового контролю за зверненням стягувача, адже на даний час це віднесено до його повної дискреції;
3️⃣ встановити, що в адміністративному судочинстві відсутність виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду не перешкоджає суду застосувати заходи судового контролю;
4️⃣ встановити, що якщо рішення суду набрало законної сили то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням не перешкоджає суду застосувати заходи судового контролю, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження;
5️⃣ встановити, що якщо боржником є колегіальний орган, за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти штраф на членів такого колегіального органу, які в межах своїх повноважень, завдань чи функції не забезпечили виконання рішення суду;
6️⃣ встановити вимоги до форми та змісту скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення у цивільному та господарському судочинстві;
7️⃣ встановити, що у виняткових випадках строк для розгляду відповідної скарги може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду;
8️⃣ встановити, що в окремих категоріях цивільних та господарських справ суд, який ухвалив судове рішення, за письмовою заявою стягувача може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлюються умови для реалізації відповідного права стягувачем, правила розгляду відповідної заяви тощо;
🔟 для адміністративного, цивільного та господарського судочинства пропонується передбачити мінімальний та граничний термін, в межах якого суд встановлюватиме боржнику строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Законопроектом запропоновано доповнити ГПК, ЦПК та КАС України такими положеннями:
1️⃣ встановити, що невиконання боржником рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника вартості відповідного майна;
2️⃣ визначити категорії адміністративних справ, у яких суд буде зобов’язаний застосовувати заходи судового контролю за зверненням стягувача, адже на даний час це віднесено до його повної дискреції;
3️⃣ встановити, що в адміністративному судочинстві відсутність виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду не перешкоджає суду застосувати заходи судового контролю;
4️⃣ встановити, що якщо рішення суду набрало законної сили то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням не перешкоджає суду застосувати заходи судового контролю, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження;
5️⃣ встановити, що якщо боржником є колегіальний орган, за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти штраф на членів такого колегіального органу, які в межах своїх повноважень, завдань чи функції не забезпечили виконання рішення суду;
6️⃣ встановити вимоги до форми та змісту скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення у цивільному та господарському судочинстві;
7️⃣ встановити, що у виняткових випадках строк для розгляду відповідної скарги може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду;
8️⃣ встановити, що в окремих категоріях цивільних та господарських справ суд, який ухвалив судове рішення, за письмовою заявою стягувача може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлюються умови для реалізації відповідного права стягувачем, правила розгляду відповідної заяви тощо;
🔟 для адміністративного, цивільного та господарського судочинства пропонується передбачити мінімальний та граничний термін, в межах якого суд встановлюватиме боржнику строк для подання звіту про виконання судового рішення.
👍9👀3❤1🔥1
21 липня набрав чинності Закон №3200-IX щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів для участі у судових процесах.
⚠️Отже, з 21 липня почався відрахунок часу для обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів адвокатами, нотаріусами, державними та приватними виконавцями, арбітражними керуючими, судовими експертами, органами державної влади та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування; іншими юридичними особами.
‼️Першими зміни торкнуться учасників господарських процесів, адже закон вводиться в дію спочатку в частині внесення змін до Господарського процесуального кодексу – через 90 днів після його опублікування. За 7 місяців – вводиться обов’язок реєстрації електронних кабінетів в цивільному та адміністративному процесах.
При цьому закон визначає, що суд застосує до особи, яка зобов’язана була зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, процесуальні наслідки, і у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
🙃ЄСІТС поки повноцінно не запустили, тому йдеться про реєстрацію у окремій підсистемі «Електронний суд».
⚠️Отже, з 21 липня почався відрахунок часу для обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів адвокатами, нотаріусами, державними та приватними виконавцями, арбітражними керуючими, судовими експертами, органами державної влади та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування; іншими юридичними особами.
‼️Першими зміни торкнуться учасників господарських процесів, адже закон вводиться в дію спочатку в частині внесення змін до Господарського процесуального кодексу – через 90 днів після його опублікування. За 7 місяців – вводиться обов’язок реєстрації електронних кабінетів в цивільному та адміністративному процесах.
При цьому закон визначає, що суд застосує до особи, яка зобов’язана була зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, процесуальні наслідки, і у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
🙃ЄСІТС поки повноцінно не запустили, тому йдеться про реєстрацію у окремій підсистемі «Електронний суд».
👍3🤡3😁2❤1
Ой бл.🙈
‼️Виконавець не повинен чекати повідомлення банківської установи, а за наявною у нього документально підтвердженою інформацією про цільове призначення грошових коштів, зобов'язаний вчиняти дії, передбачені законом, щодо зняття арешту із рахунку боржника – постанова від 18.07.2023 року у справі № 754/385/16
Доводи касаційної скарги про те, що банківською установою не повідомлено приватного виконавця про цільове призначення коштів на рахунку боржниці, що унеможливило зняття арешту з рахунку боржника, Верховний Суд оцінює критично, оскільки за приписами статті 59 Закону № 1404-VIIІ інформація банківської установи є одним, але не єдиним джерелом інформації, яку повинен аналізувати та оцінювати виконавець при вирішенні питання про наявність чи відсутність підстав для накладення чи знаття арешту з грошових коштів, які перебувають на банківському рахунку, відкритому на ім`я боржника.
‼️Виконавець не повинен чекати повідомлення банківської установи, а за наявною у нього документально підтвердженою інформацією про цільове призначення грошових коштів, зобов'язаний вчиняти дії, передбачені законом, щодо зняття арешту із рахунку боржника – постанова від 18.07.2023 року у справі № 754/385/16
Доводи касаційної скарги про те, що банківською установою не повідомлено приватного виконавця про цільове призначення коштів на рахунку боржниці, що унеможливило зняття арешту з рахунку боржника, Верховний Суд оцінює критично, оскільки за приписами статті 59 Закону № 1404-VIIІ інформація банківської установи є одним, але не єдиним джерелом інформації, яку повинен аналізувати та оцінювати виконавець при вирішенні питання про наявність чи відсутність підстав для накладення чи знаття арешту з грошових коштів, які перебувають на банківському рахунку, відкритому на ім`я боржника.
🤡23🔥4😁4👍2🤯1🤨1
#Нампишуть про Наказ Міністерства юстиції України від 17.07.2023 N 2578/5, який ще не набув чинності але це питання часу, стосовно визначення поточного рахунку.
Серед основних змін:
1️⃣ Відмова у визначені поточного рахунку
Виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо:
🔸заява про визначення такого рахунку не відповідає вимогам, встановленим пунктом 1 цього розділу, або не підписана фізичною особою - боржником;
🔸встановлено, що боржнику визначено поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій або в матеріалах виконавчого провадження наявна постанова органу державної виконавчої служби, приватного виконавця про визначення такого рахунку (крім випадків, визначених пунктом 6 цього розділу);
🔸арешт на кошти боржника накладено при виконанні ухвали суду про забезпечення позову;
🔸виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до статті 37 Закону;
🔸зазначений у заяві номер поточного рахунку не збігається з номером поточного рахунку, який міститься в матеріалах виконавчого провадження.
2️⃣ Визначення іншого поточного рахунку
Боржник може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, яким винесена постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, із заявою про визначення іншого рахунку в банку для здійснення видаткових операцій, ніж той, що зазначений у цій постанові.
3️⃣ Постанова в АСВП
Постанови про визначення поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій або повідомлення про припинення дії постанови про визначення поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій стають доступними для завантаження банками у день їх формування в АСВП та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.
✅Додати новину (Анонімно): vyconavec@gmail.com
Серед основних змін:
1️⃣ Відмова у визначені поточного рахунку
Виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо:
🔸заява про визначення такого рахунку не відповідає вимогам, встановленим пунктом 1 цього розділу, або не підписана фізичною особою - боржником;
🔸встановлено, що боржнику визначено поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій або в матеріалах виконавчого провадження наявна постанова органу державної виконавчої служби, приватного виконавця про визначення такого рахунку (крім випадків, визначених пунктом 6 цього розділу);
🔸арешт на кошти боржника накладено при виконанні ухвали суду про забезпечення позову;
🔸виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до статті 37 Закону;
🔸зазначений у заяві номер поточного рахунку не збігається з номером поточного рахунку, який міститься в матеріалах виконавчого провадження.
2️⃣ Визначення іншого поточного рахунку
Боржник може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, яким винесена постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, із заявою про визначення іншого рахунку в банку для здійснення видаткових операцій, ніж той, що зазначений у цій постанові.
3️⃣ Постанова в АСВП
Постанови про визначення поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій або повідомлення про припинення дії постанови про визначення поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій стають доступними для завантаження банками у день їх формування в АСВП та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.
✅Додати новину (Анонімно): vyconavec@gmail.com
👍19👀5❤1👏1
‼️Для відшкодування моральної/матеріальної шкоди завданої органами виконавчої служби тривалим невиконанням судового рішення доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 12 червня 2023 року в рамках справи № 686/7245/22.
⚠️Інші висновки судів по темі #Дії_бездії #Шкода:
🔸У постанові від 20.03.2019 у справі № 918/203/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що саме лише задоволення скарг на дії органу державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між діями посадових осіб органів державної виконавчої служби та заподіяною шкодою. Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
🔸Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19 дійшов висновку про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості вимог покладається на позивача, який має надати суду докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто завдав шкоду, а також причинно-наслідковий зв'язок такої поведінки із завданою шкодою. Сам факт тривалого невиконання судового рішення не може бути підставою для безспірного стягнення збитків у вигляді стягнення нестягнутої за рішенням суду суми.
🔸У постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 405/500/18 також зазначено, що лише факт тривалого невиконання рішення суду та дії/бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між невиконанням/несвоєчасним виконанням рішення суду та завданою шкодою.
Відповідний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 12 червня 2023 року в рамках справи № 686/7245/22.
⚠️Інші висновки судів по темі #Дії_бездії #Шкода:
🔸У постанові від 20.03.2019 у справі № 918/203/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що саме лише задоволення скарг на дії органу державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між діями посадових осіб органів державної виконавчої служби та заподіяною шкодою. Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
🔸Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19 дійшов висновку про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості вимог покладається на позивача, який має надати суду докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто завдав шкоду, а також причинно-наслідковий зв'язок такої поведінки із завданою шкодою. Сам факт тривалого невиконання судового рішення не може бути підставою для безспірного стягнення збитків у вигляді стягнення нестягнутої за рішенням суду суми.
🔸У постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 405/500/18 також зазначено, що лише факт тривалого невиконання рішення суду та дії/бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між невиконанням/несвоєчасним виконанням рішення суду та завданою шкодою.
👍9❤1👎1👀1
⚠️Увага! Від сьогодні спрощується процедура підтвердження повноважень адвоката як представника сторони у виконавчому провадженні. З 3 серпня 2023 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги» від 10.04.2023 № 3022-IX, яким абзац другий частини четвертої статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» викладається в новій редакції.
Так, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
✅ довіреністю;
✅ ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
✅ дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
❌Раніше Закон передбачав вимоги обов’язково додавати до ордера витяг з договору засвідчений підписами його сторін, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Наразі такі вимоги відсутні.
Так, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
✅ довіреністю;
✅ ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
✅ дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
❌Раніше Закон передбачав вимоги обов’язково додавати до ордера витяг з договору засвідчений підписами його сторін, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Наразі такі вимоги відсутні.
👍14❤3👀3👎2
В Україні не вистачає більше 36 тисяч державних службовців — НАДС 🐒
Однією з головних проблем державної служби України є низька заробітна плата більшості державних службовців.
Як зазначили в НАДС, наразі штатна чисельність посад державної служби в Україні складає 206 206 державних службовців.
Втім, фактична кількість працюючих державних службовців станом на середину 2023 року складає 163 553. З них, держслужбовці категорії “А” - 206, державні службовці категорії “Б” - 41 767, держслужбовці категорії “В” - 121 580.
Також, близько 4 тис. держслужбовців мобілізовані у склад ЗСУ та ТРО ЗСУ, а ще близько 2 700 державних службовців виїхали за кордон починаючи з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, кількість вакантних посад на державній службі прямо зараз складає 36 241. Вакантними залишаються посади держслужбовців категорії “А” - 76, держслужбовців категорії “Б” - 6 939, держслужбовців категорії “В” - 29 226.
Динаміка кількості державних службовців, як призначених на посади, так і звільнених з посад з початку 2023 року також є негативною — призначено на посади держслужби 18 519 осіб, а звільнено – 20 355.
Однією з головних проблем державної служби України є низька заробітна плата більшості державних службовців.
Як зазначили в НАДС, наразі штатна чисельність посад державної служби в Україні складає 206 206 державних службовців.
Втім, фактична кількість працюючих державних службовців станом на середину 2023 року складає 163 553. З них, держслужбовці категорії “А” - 206, державні службовці категорії “Б” - 41 767, держслужбовці категорії “В” - 121 580.
Також, близько 4 тис. держслужбовців мобілізовані у склад ЗСУ та ТРО ЗСУ, а ще близько 2 700 державних службовців виїхали за кордон починаючи з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, кількість вакантних посад на державній службі прямо зараз складає 36 241. Вакантними залишаються посади держслужбовців категорії “А” - 76, держслужбовців категорії “Б” - 6 939, держслужбовців категорії “В” - 29 226.
Динаміка кількості державних службовців, як призначених на посади, так і звільнених з посад з початку 2023 року також є негативною — призначено на посади держслужби 18 519 осіб, а звільнено – 20 355.
🥱9👍6❤2🤣2😢1🌚1
Виконавче провадження
В Україні не вистачає більше 36 тисяч державних службовців — НАДС 🐒 Однією з головних проблем державної служби України є низька заробітна плата більшості державних службовців. Як зазначили в НАДС, наразі штатна чисельність посад державної служби в Україні…
Працюєте чи звільнилися ?
Anonymous Poll
58%
Працював до 24.02.2022 та зараз працюю
10%
Працевлаштувався після 24.02.2022
11%
Звільнився після 24.02.2022
21%
Планую звільнитись найближчим часом
🤷♂️Приватні виконавці мають імідж більш ефективних але мають проблеми у комунікації з Мін’юстом
Хоча приватних виконавців у п’ятнадцять разів менше за державних, у цілому більшість опитаних стягувачів або їхніх представників (69%) уважає більш ефективними саме приватних виконавців.
Такими є результати соціологічного дослідження сфери примусового виконання рішень судів та інших органів в Україні, проведеного на замовлення проекту Pravo-Justice. Звіт було презентовано сьогодні, 8 серпня, у Києві, передає «Закон і Бізнес».
Із 2016 року виконанням судових рішень в Україні займаються Державна виконавча служба і приватні виконавці. За ці роки ефективність виконання рішень зросла. Приватні виконавці, попри свою нечисленність, показали себе досить активною професійною спільнотою. При цьому фінансова зацікавленість у результаті стала найкращим мотиватором для того, щоби не затягувати вирішення справ.
В той же час, паралельне функціонування двох систем накопичує все більше і більше протиріч.
Переважна частина опитаних приватних виконавців критично налаштовані щодо Міністерства юстиції. Вони переконані, що регулятор і влада в цілому:
🔸не опікуються ефективністю виконання судових рішень;
🔸 упереджено негативно ставляться до приватних виконавців, намагаючись «підловити» їх на порушеннях, які для Державної виконавчої служби не стали би підставою навіть для звичайної догани.
⚠️При цьому ані Мінюст, ані будь-який інший державний орган навіть не розглядається як агент змін, що започаткував реформу і відкрив дорогу для тих самих приватних виконавців. Це свідчить про серйозну проблему у комунікаціях між професійною спільнотою та державною владою.
🔗Повний звіт можна завантажити за посиланням.
Хоча приватних виконавців у п’ятнадцять разів менше за державних, у цілому більшість опитаних стягувачів або їхніх представників (69%) уважає більш ефективними саме приватних виконавців.
Такими є результати соціологічного дослідження сфери примусового виконання рішень судів та інших органів в Україні, проведеного на замовлення проекту Pravo-Justice. Звіт було презентовано сьогодні, 8 серпня, у Києві, передає «Закон і Бізнес».
Із 2016 року виконанням судових рішень в Україні займаються Державна виконавча служба і приватні виконавці. За ці роки ефективність виконання рішень зросла. Приватні виконавці, попри свою нечисленність, показали себе досить активною професійною спільнотою. При цьому фінансова зацікавленість у результаті стала найкращим мотиватором для того, щоби не затягувати вирішення справ.
В той же час, паралельне функціонування двох систем накопичує все більше і більше протиріч.
Переважна частина опитаних приватних виконавців критично налаштовані щодо Міністерства юстиції. Вони переконані, що регулятор і влада в цілому:
🔸не опікуються ефективністю виконання судових рішень;
🔸 упереджено негативно ставляться до приватних виконавців, намагаючись «підловити» їх на порушеннях, які для Державної виконавчої служби не стали би підставою навіть для звичайної догани.
⚠️При цьому ані Мінюст, ані будь-який інший державний орган навіть не розглядається як агент змін, що започаткував реформу і відкрив дорогу для тих самих приватних виконавців. Це свідчить про серйозну проблему у комунікаціях між професійною спільнотою та державною владою.
🔗Повний звіт можна завантажити за посиланням.
🤡9👍8❤3😁1
‼️Щодо застосування законодавства при накладенні штрафу при невиконанні рішення та при повторному невиконанні рішення суду
#Немайнове #Штраф
Нормами статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено які дії має вчинити державний виконавець при невиконанні рішення та при повторному невиконанні рішення суду.
Проте, приписи статті 9 розділу ІХ Інструкції № 512/5 фактично змінюють положення статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", дозволяючи при цьому державному виконавцю виносити необмежену кількість постанов про накладення на боржника штрафу при кожному наступному невиконанні боржником відповідного судового рішення.
У відповідності до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
⚠️Отже, у вказаних правовідносинах (про скасування постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні) слід застосовувати положення статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки він має вищу юридичну силу по відношенню до Інструкції № 512/5.
🔗До цього висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у постанові від 18.07.2023 по справі № 380/16763/22
#Немайнове #Штраф
Нормами статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено які дії має вчинити державний виконавець при невиконанні рішення та при повторному невиконанні рішення суду.
Проте, приписи статті 9 розділу ІХ Інструкції № 512/5 фактично змінюють положення статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", дозволяючи при цьому державному виконавцю виносити необмежену кількість постанов про накладення на боржника штрафу при кожному наступному невиконанні боржником відповідного судового рішення.
У відповідності до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
⚠️Отже, у вказаних правовідносинах (про скасування постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні) слід застосовувати положення статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки він має вищу юридичну силу по відношенню до Інструкції № 512/5.
🔗До цього висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у постанові від 18.07.2023 по справі № 380/16763/22
👍5❤4🤔2
⚠️Зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення, що необхідно знати? Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
#Боржник #Стягувач
На думку Верховного Суду, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
✅ бути зустрічними (кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов’язанням є кредитором за другим);
✅ бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв’язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов’язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). 🔥Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
✅ строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги
✅ водночас, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов’язань.
Відповідно до частини першої, статті 602 ЦК не допускається зарахування зустрічних вимог:
❌про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
❌про стягнення аліментів;
❌щодо довічного утримання (догляду);
❌у разі спливу позовної давності;
❌ за зобов’язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;
❌в інших випадках, встановлених договором або законом.
🔥Так, законність проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконавчого провадження досліджено судами касаційної інстанції у постанові від 13 грудня 2016 року Справа № 910/6542/16, у постанові від 16 березня 2018 року Справа № 904/10149/16 та використано судом першої інстанції в рішенні від 24.10.2019 Справа № 910/10501/19.
Отже, Закон України "Про виконавче провадження" та Цивільний кодекс України не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення. Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань.
#Боржник #Стягувач
На думку Верховного Суду, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
✅ бути зустрічними (кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов’язанням є кредитором за другим);
✅ бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв’язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов’язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). 🔥Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
✅ строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги
✅ водночас, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов’язань.
Відповідно до частини першої, статті 602 ЦК не допускається зарахування зустрічних вимог:
❌про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
❌про стягнення аліментів;
❌щодо довічного утримання (догляду);
❌у разі спливу позовної давності;
❌ за зобов’язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;
❌в інших випадках, встановлених договором або законом.
🔥Так, законність проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконавчого провадження досліджено судами касаційної інстанції у постанові від 13 грудня 2016 року Справа № 910/6542/16, у постанові від 16 березня 2018 року Справа № 904/10149/16 та використано судом першої інстанції в рішенні від 24.10.2019 Справа № 910/10501/19.
Отже, Закон України "Про виконавче провадження" та Цивільний кодекс України не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення. Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань.
👍5🔥1
🙄Для цього висновку необхідно було дійти до Верховного Суду ?
‼️Вимоги про відшкодування моральної шкоди не можуть заявлятися одночасно зі скаргою на дії / бездіяльність виконавця – ОП КЦС ВС
ОП КЦС ВС направила на новий розгляд справу заявниці в частині виплати їй моральної компенсації через бездіяльність держвиконавця.
ОП КЦС ВС погодилася з висновком судів про неможливість розгляду вимог про відшкодування моральної шкоди у скарзі на дії державного виконавця. Ці вимоги суд може розглянути окремо в позовному провадженні.
Водночас ОП КЦС ВС визнала помилковими висновки судів про закриття провадження щодо моральної компенсації, адже в такому разі заявниця буде позбавлена права повторно звернутися до суду, і зауважила про необхідність залишення скарги в цій частині без розгляду.
Постанова ОП КЦС ВС від 31 липня 2023 року у справі № 216/5508/20 (провадження № 61-13сво23).
‼️Вимоги про відшкодування моральної шкоди не можуть заявлятися одночасно зі скаргою на дії / бездіяльність виконавця – ОП КЦС ВС
ОП КЦС ВС направила на новий розгляд справу заявниці в частині виплати їй моральної компенсації через бездіяльність держвиконавця.
ОП КЦС ВС погодилася з висновком судів про неможливість розгляду вимог про відшкодування моральної шкоди у скарзі на дії державного виконавця. Ці вимоги суд може розглянути окремо в позовному провадженні.
Водночас ОП КЦС ВС визнала помилковими висновки судів про закриття провадження щодо моральної компенсації, адже в такому разі заявниця буде позбавлена права повторно звернутися до суду, і зауважила про необхідність залишення скарги в цій частині без розгляду.
Постанова ОП КЦС ВС від 31 липня 2023 року у справі № 216/5508/20 (провадження № 61-13сво23).
😁8👍5🤬1🤡1