🙅Більше заборон!
Уряд хоче заборонити стягнення та накладення арешту на кошти боржника, якщо такі кошти надійшли як державна чи благодійна допомога

Пропонується заборонити державним і приватним виконавцям стягувати та накладати арешт на кошти боржників-фізичних осіб, якщо людина отримала ці кошти як цільову допомогу від громадських, благодійних чи міжнародних організацій. Це стосується у тому числі й допомоги на проживання, яка виплачується внутрішньо переміщеним особам.

Законодавча ініціатива від Уряду пропонує накласти заборону у сфері виконавчих проваджень на період воєнного стану і 30 днів після його припинення.

❗️Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до адміністративного суду
#Дії_бездії #Боржник
🔸Cудом апеляційної інстанції встановлено, що 27 січня 2022 року представник позивача звертався до начальника Управління із заявою про здійснення контролю за виконавчим провадженням та перерахунок виконавчого збору, в якій зазначив, що державним виконавцем 20 січня 2022 року винесено постанову про стягнення з виконавчого збору в. Відповідь орану ДВС на вказану заяву представник позивача отримав 23 лютого 2022 року.
Таким чином, звернення позивача та його представника із вищезазначеною заявою до начальника Управління свідчить про те, що позивач був обізнаний про винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.
🔹Ознайомлення представником позивача в травні 2022 року з матеріалами виконавчого провадження не підміняє собою дати, з якої він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Будучи обізнаним з наявністю спірної постанови позивач не проявляв розумної зацікавленості та не звертався до державного виконавця щодо отримання її копії майже 4 місяці.

🧷Відповідні висновки викладені у постанові КАС ВС від 31.01.2023 № К/990/23345/22

❗️Щодо виконання рішення про поновлення на роботі

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18 суд дійшов висновку, що виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов’язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов’язків.

‼️Електронна петиція "Про збільшення заробітної плати державним виконавцям та працівникам державної виконавчої служби України"

Відповідно до цієї петиції, автор просить Президента України Володимира Зеленського посприяти у вирішенні питання щодо збільшення заробітної плати державним виконавцям та працівникам органів державної виконавчої служи України.

🔹ДОЛУЧИТИСЬ ДО ПІДПИСАННЯ ПЕТИЦІЇ🔹

Продуктивного дня колеги !

❗️Незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.
#Реалізація_майна

16 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи 🔗№ 911/1850/18 досліджував питання щодо визначення вартості нерухомого майна та оскарження його оцінки в межах виконавчого провадження та зробив наступні висновки:

🔸У постанові від 01.10.2020 у справі 🔗№2-2394/10 Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій, що визначення вартості майна боржника проведено з недотриманням вимог Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 та без належного ознайомлення оцінювача з об`єктом, що підлягав оцінці, що вплинуло на достовірність оцінки.

🔸У постанові від 15.10.2020 у справі 🔗№917/628/17 Верховний Суд залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції про задоволення скарги на дії виконавця в частині визнання недійсною оцінки нерухомого майна оскільки виходив із того, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна.

🔸У постанові від 07.04.2021 у справі 🔗№753/3055/18 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні скарги щодо проведеної оцінки майна, зазначив, що у висновках про вартість майна відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду що є порушенням.

‼️#Нампишуть, що з 02.02.2023 в самому місті Запоріжжя реєстри відключені. З приводу цього, в мережі є думка Dmytro Kyryliuk: стосовно ситуації про відключення реєстрів в Запоріжжі А чому відключили реєстри ? А тому, що у нас діє дивна прив’язка стосовно роботи реєстрів до певних актів, що видаються Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

І щодо суспільного резонансу. Коли люди дізнаються, що нотаріуси фактично не працюють, виникає певна паніка. Цілком закономірно, що люди починають думати, що Держава їх «полишила», і тепер вони самі за себе. Мінюст винити напряму не буду. Він лише виконував діюче законодавство. Але виправдовувати також не стану. Нотаріальна спільнота передбачала подібний розвиток подій. Нотаріальною спільнотою СВОЄЧАСНО були направлені регулятору пропозиції щодо врегулювання ситуації з реєстрами.

Нажаль, маємо те що маємо. Навіть один-два дні не роботи реєстрів можуть мати дуже і дуже негативних вплив.
Почув про «пораду». Що люди можуть звернутися до нотаріусів інших регіонів. Можуть, але не завжди. Буває, що продавець квартири внесений у реєстр боржників. Для того щоб квартиру продати, треба загасити борги і закрити виконавчі провадження. І тут абзац. Цього зареєстрована у місті Запоріжжя особа зробити не зможе.
⚠️Адже АСВП також не працює, через те що відключеним. По простому. В Запоріжжі виконавці також не працюють.

МЮ має зрозуміти, що реєстри мають працювати на всій підконтрольній території. Навіть якщо ця територія знаходиться близько до лінії фронту. Так, контролювати реєстри в динамічному режимі важко. Але треба. Треба для забезпечення реалізації прав і свобод своїх же громадян – громадян України.

+1 послуга в застосунку! Отримуйте судове рішення за кілька кліків у смартфоні📲
Цифровізували судові рішення💁🏻‍♀️ Це означає, що більше не треба їхати в суд та стояти в чергах. Клік-клік у смартфоні — і документ із підписами суддів готовий! Цифрове судове рішення має таку ж юридичну силу, як і паперове.

💡 Інструкція, як скористатися послугою:
1. Зайдіть в оновлену Дію
2. Натисніть Послуги та виберіть Судові справи
3. Перегляньте судове рішення і за потреби завантажте собі на смартфон.
Це все! Крім електронного судового рішення, Дія надішле вам сповіщення про судову справу, у якій ви берете участь. Усе важливе — в одному застосунку.

❗️ Судові послуги працюють в останній версії Дії. Тож обовʼязково перевірте, чи оновили ви застосунок.
Зручно. Непомітно. Людяно 🙌🏻
Послуга реалізована Мінцифрою спільно з Державною судовою адміністрацією України, ДП «Центр судових сервісів» та ДП «Інформаційні судові системи».

П.С.: У мене поки дана функція не працює 😄

​​КЦС ВС роз’яснив порядок звернення виконавця до суду щодо примусового звернення стягнення на нерухоме майно, в якому зареєстровані діти

На виконання виконавчих листів про стягнення боргу у значній сумі державний виконавець звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані малолітні діти.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні подання. Судові рішення мотивовані тим, що в ЦПК України не передбачено можливості звернення державного виконавця до суду з поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, в якому зареєстровані діти.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення, залишив без розгляду подання державного виконавця, зробивши такі правові висновки.

У цій справі перед зверненням до суду відділ примусового виконання звернувся до служби у справах дітей з листом про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна та отримав відповідь, що батьки дітей, зареєстрованих за вказаною адресою, не зверталися до служби з приводу вчинення будь-яких правочинів стосовно цього майна.

З огляду на вимоги Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна державний або приватний виконавець зобов’язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право на яке або право користування яким мають діти, отримати згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Отже, передача на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду є неможливою.

Разом із цим законодавством України не визначено порядку надання органом опіки та піклування такої згоди.

Законодавство передбачає, що за такою згодою до органу опіки та піклування можуть звертатися батьки дітей або їх законні представники, але вони не зацікавлені в примусовій реалізації майна. Водночас у законодавстві не передбачено механізму зобов’язання батьків або осіб, які їх замінюють, отримувати відповідний дозвіл у примусовому порядку.

Згідно із частинами 1–3 ст. 435 ЦПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення. Підставою для цього є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З наведеного вбачається, що з метою усунення обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду, а саме відсутності дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, виконавець може звернутися до суду із заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти. Тому висновок судів, що виконавець не має такого права, є неправильним.

Під час розгляду заяви (подання) суд повинен оцінювати крізь призму дотримання прав та інтересів дітей добросовісність дій боржника, а саме: з якого часу діти зареєстровані в спірному приміщенні; чи дотримано встановлений чинним законодавством порядок їх реєстрації та вселення у спірне приміщення; чи є спірне приміщення єдиним місцем їх постійного проживання; чи наявне інше приміщення в дітей чи їх батьків або осіб, які їх замінюють, яке може використовуватись як постійне місце проживання; який ступінь споріднення між дітьми та боржником та інші обставини.

Тому подання державного виконавця підлягає залишенню без розгляду.

Постанова Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 2-537/11 (провадження № 61-5415св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109102225.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #виконавче_провадження #звернення_стягнення

⚠️На сайті Верховної Ради з'явився зареєстрований "законопроєкт" про внесення змін до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" щодо врегулювання питань зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні в разі повного виконання рішення суду.
Пропонується внести зміни до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради, 2016, № 30, ст.542), зокрема, частину четверту доповнити пунктом 11 такого змісту:

🔸«11) (Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:) закінчення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання після повернення виконавчого документа стягувачу або встановлення факту, що виконавчий документ було виконано добровільно після його повернення».

П. С.: Завантаження корупційної складової:🟩🟩🟩 100%

🔸Частину п’яту доповнити новим абзацом такого змісту: «У спорах, пов’язаних із зняттям арешту з майна боржника по виконавчим провадженням, які закінчені, на виконавця покладається обов’язок доказування здійснення виконавчих дій по виконавчому провадженню».

🔗10 березня відбудеться онлайн-засідання Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права на тему: «Припинення стягнення аліментів у зв’язку зі зміною місця проживання дитини».
🔎Читайте детальніше про подію та спікерів: https://bit.ly/3YSQFfd
📲Поспішіть зареєструватись за лінком: http://bit.ly/3KiUiXE
🤫Участь у заході абсолютно безкоштовна, тож не втрачайте можливість!

❗️Нічого не зрозуміло, проте дуже цікаво😄
#Дії_бездії #Боржник

Саме лише задоволення скарг на дії органу державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між діями посадових осіб органів державної виконавчої служби та заподіяною шкодою. Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки. При вирішенні спору про відшкодування шкоди у порядку статей 1173, 1174 ЦК України необхідно враховувати, що саме протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) відповідного органу чи його посадової особи є причиною завданої шкоди. Отже, між діями чи бездіяльністю та шкодою має бути прямий причинний зв`язок.
За його наявності збитки підлягають відшкодуванню. За відсутності такого зв`язку збитки не відшкодовуються.

Ці та інші висновки викладені у постанові КЦС ВС від 01.03.2023 № 752/3839/22

❗️Судові рішення з Електронного суду надсилатимуться до Дії разом з електронними підписами суддів та матимуть статус оригіналу: чи мають їх приймати в державних органах.
У Мінцифри підтвердили, що інші органи мають приймати такі рішення на рівні з паперовими.

⚠️Однак відповідні зміни до інструкцій, якими керуються, зокрема, працівники виконавчої служби, ще не внесені. На це звернули увагу адвокати. Зокрема, виникає питання про можливість використання рішення, отриманого через Дію, у відносинах з органами ДРАЦС, нотаріатом тощо.

Є Закон «Про електронні документи та електронний документообіг», і його усі мають дотримуватись. Зокрема у статті 7 Закону зазначено: «Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу».

При цьому, ДСА внесла зміни до інструкції з діловодства судів, що електронна копія судового рішення може бути надіслана з дотриманням вимог закону про електронні документи.

Якщо органи вимагають лише паперове рішення, посилаючись на свою інструкцію, це не означає, що вони діють законно», - зазначила керівниця проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України, радниця голови ДСА Оксана Літвінова.

Нагадаємо також, що 15 липня 2020 року Верховна Рада прийняла законопроект №3707 «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документа». Відповідно до нього виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Порядок пред’явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України».

🙈Державний виконавець, приймаючи до розгляду заяву, подану нібито позивачем про повернення залишку коштів від реалізації на торгах майна, і заяву-анкету до банку про надання банківських послуг, яка нібито підписана позивачем, зобов’язаний був пересвідчитися в тому, що такі заяви подав саме позивач.

Державний виконавець зазначених дій не вчинив, вказував, що законодавство не зобов’язує його перевіряти, чи та особа, яка подає заяву, подала її від імені позивача на повернення коштів, та її підпис. Це спростовується зазначеними вище положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавець не відклав вчинення виконавчої дії, тобто надання вказівки банку на перерахунок коштів, які залишилися від реалізації майна на торгах, до з’ясування обставин подання такої незрозумілої, віддрукованої заяви від імені позивача за відсутності його самого. Тому він допустив протиправну бездіяльність, внаслідок якої позивача було позбавлено права власності на належне йому майно (грошові кошти).

Аналогічний висновок про дотримання у виконавчому провадженні принципу розумної обачності ОП КЦС ВС застосовано в постанові від 7 листопада 2022 року у справі № 450/4257/20 (провадження № 61-17706сво21).
Постанова Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 203/798/20 (провадження № 61-10047св22).

Віталій Чепурний: Як там законопроєкт 8064, щось чути? — запитують колеги. Доповідаю.

В понеділок відбудеться Засідання Комітету з питань правової політики, на якому законопроєкт мають затвердити та направити до сесійної зали для подальшого голосування депутатами. Сподіваюсь, це буде зроблено якомога швидше. Вже рік минув від початку повномасштабного вторгнення, проте у нас і досі залишаються виконавці, перш за все з Донецької та Луганської областей, які позбавлені можливості як працювати, так і легальним чином вирішити питання з власним заміщенням.

Крім того, з нетерпінням очікуємо вирішення ще одного суспільно-чутливого питання — встановлення на період воєнного стану мінімально захищеної суми для рахунків, на котрі було накладено арешт.
Це покладе кінець так званій проблемі арешту “зарплатних рахунків”.

Хоч йдеться про боржників, але це наші, українські, боржники. І вони мають бути захищені навіть, коли по відношенню до них вчиняються заходи примусу. Окрім того, прийняття норми про мінімально захищену суму стане суттєвим кроком у напрямку до загальноприйнятої міжнародної практики.

Так, це буде лише перший крок, адже передбачаю, що норма одразу не запрацює ідеально — наразі у нас відсутній повноцінний автоматизований арешт коштів. Але чим раніше ми цю норму впровадимо, тим швидше зможемо на практиці виявити усі плюси-мінуси у її застосуванні та усунути їх.

А вже після закінчення дії воєнного стану можна буде йти далі і вирішувати питання з обов’язковим підключенням банків до системи автоматизованого арешту коштів.