❗️Участь боржника у виконавчому провадженні є його правом, а тому відсутність належного представника під час вчинення виконавчої дії щодо опису та арешту майна не звільняє державного виконавця від обов’язку здійснити опис та арешт майна.
При цьому, ні Законом №1404-VIII, ні Інструкцією не передбачено обов'язку державного виконавця повідомляти боржника про опис майна
#Боржник #Арешт_майна
🧷Постанова Верховного Суду від 2 червня 2022 року у справі № 480/5060/20
При цьому, ні Законом №1404-VIII, ні Інструкцією не передбачено обов'язку державного виконавця повідомляти боржника про опис майна
#Боржник #Арешт_майна
🧷Постанова Верховного Суду від 2 червня 2022 року у справі № 480/5060/20
👍20👎2🤝1
Виконавче провадження
Та сама постанова ВС КЦС від 03.02.2021 (справа № 756/1927/16-ц) щодо #Арешт_коштів боржника🔥 Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу. Виконуючи рішення…
🙈У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) Велика Палата Верховного Суду переглянула наведений висновок, відступивши від нього, та зазначила, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника - фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалося виявити правову природу (статус) цих грошових коштів як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, тоді арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Отже, висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц, не є актуальним, а тому не підлягає застосуванню цим Судом.
🧷Постанова ВС КЦС від 07.09.2022 у справі № 2-123/11
Отже, висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц, не є актуальним, а тому не підлягає застосуванню цим Судом.
🧷Постанова ВС КЦС від 07.09.2022 у справі № 2-123/11
🤡4👍3
❗️Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.
#Арешт_майна #Реалізація_майна
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Тобто зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення в іншій справі, а зупиняє лише продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника.
🧷Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20
#Арешт_майна #Реалізація_майна
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Тобто зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення в іншій справі, а зупиняє лише продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника.
🧷Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20
🌭3🤣1
🤷♂️Виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання ухвали про виправлення описки.
19 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судув рамках справи № 308/10485/18 досліджував питання щодо пред’явлення до примусового виконання ухвали про виправлення описки.
❗️Пред'явленим до виконання може бути судове рішення, в якому виправлено описку, а не ухвала про виправлення описки, оскільки при вирішенні питання про виправлення описок суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності уже існуючого рішення.
Таким чином, ухвала про виправлення описки не є виконавчим документом та не може бути пред`явлена до виконання.
❗️Пред'явленим до виконання може бути судове рішення, в якому виправлено описку, а не ухвала про виправлення описки, оскільки при вирішенні питання про виправлення описок суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності уже існуючого рішення.
Таким чином, ухвала про виправлення описки не є виконавчим документом та не може бути пред`явлена до виконання.
👍11🤔4😁2🙈2
❗️Відкрито доступ до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 №1422 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах нотаріату та державної реєстрації" відкрито доступ до ЄДР для пошуку та формування витягів з нього в електронній формі.
Відомості з Єдиного державного реєстру в електронній формі надаються виключно за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 №1422 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах нотаріату та державної реєстрації" відкрито доступ до ЄДР для пошуку та формування витягів з нього в електронній формі.
Відомості з Єдиного державного реєстру в електронній формі надаються виключно за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри.
👍14🔥3👏1
⚠️Відстрочка виконання судового рішення: повернути не можна зупинити
❗️Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII містить дві взаємовиключні норми щодо наслідків надання судом відстрочки виконання рішення.
1️⃣ Так відповідно до пункту 8 частини 1 статті 37 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.
2️⃣ Згідно ж пункту 6 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
Яким чином це питання слід вирішити? (взято з статті Андрія Авторгова)
«За» зупинення вчинення виконавчих дій можна привести такі доводи: у цьому випадку накладені арешти зберігають свою чинність, раніше вжиті заходи примусового виконання не скасовуються, також у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду а також вживати заходів до розшуку майна боржника або проведення перевірки його майнового стану.
Законодавче закріплення виключно повернення виконавчого документа стягувачу до закінчення відстрочки, як вже було сказано вище, можна аргументувати тим, що строк виконання рішення ще не настав, і є логічним звільнення боржника від сплати виконавчого збору або винагороди приватного виконавця у випадку подальшого самостійного виконання судового рішення боржником, поза межами виконавчого провадження.
З огляду на те, що відстрочка виконання рішення надається боржнику у виключних випадках (наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо..) цей аргумент також має право на існування.
⚠️Водночас з цим, згідно постанови ВС КАС від 30.09.2020 вказано, що норма статті 37 Закону не містить конкретного визначення на якій стадії виконавчого провадження (перед відкриттям виконавчого провадження чи під час його проведення) державному виконавцю її слід застосовувати.
При цьому, пункт 6 частини першої статті 34 Закону зобов'язує державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
Вказана норма застосовується у разінадходження до державного виконавця судового рішення про відстрочку виконання рішення саме після відкриття виконавчого провадження.
❗️Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII містить дві взаємовиключні норми щодо наслідків надання судом відстрочки виконання рішення.
1️⃣ Так відповідно до пункту 8 частини 1 статті 37 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.
2️⃣ Згідно ж пункту 6 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
Яким чином це питання слід вирішити? (взято з статті Андрія Авторгова)
«За» зупинення вчинення виконавчих дій можна привести такі доводи: у цьому випадку накладені арешти зберігають свою чинність, раніше вжиті заходи примусового виконання не скасовуються, також у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду а також вживати заходів до розшуку майна боржника або проведення перевірки його майнового стану.
Законодавче закріплення виключно повернення виконавчого документа стягувачу до закінчення відстрочки, як вже було сказано вище, можна аргументувати тим, що строк виконання рішення ще не настав, і є логічним звільнення боржника від сплати виконавчого збору або винагороди приватного виконавця у випадку подальшого самостійного виконання судового рішення боржником, поза межами виконавчого провадження.
З огляду на те, що відстрочка виконання рішення надається боржнику у виключних випадках (наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо..) цей аргумент також має право на існування.
⚠️Водночас з цим, згідно постанови ВС КАС від 30.09.2020 вказано, що норма статті 37 Закону не містить конкретного визначення на якій стадії виконавчого провадження (перед відкриттям виконавчого провадження чи під час його проведення) державному виконавцю її слід застосовувати.
При цьому, пункт 6 частини першої статті 34 Закону зобов'язує державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
Вказана норма застосовується у разі
👍3👌1
«Мораторій на відкриття провадження у справі про банкрутство та зупинення вже існуючих проваджень – це якась мрія недобросовісних боржників. Мораторій застосовується в таких країнах, зокрема, як росія, але це дуже негативний приклад. Ми цивілізована країна, яка має певні механізми розрахунків із кредиторами, і це дуже важливо», – зауважив Сергій Жуков.
Telegraph
“Існує нормальне цивілізоване правило: борги треба сплачувати, а не заморожувати”, – Сергій Жуков
Перед запровадженням будь-якого нового мораторію потрібно проаналізувати результати, наслідки та ефективність попередніх. На цьому наголосив суддя-спікер судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного…
👍11💯2
❗️Зеленський підписав проект Закону №7441-1 щодо списання кредитів на житло та авто, яке було пошкоджено або зруйновано під час війни. Але умовою є те, що станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за таким договором не була прострочена на більше ніж 7 днів
Ще 9 липня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №7441-1 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій за основу.
1 грудня ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроєкт №7441-1 щодо списання кредитів на житло та авто, яке було пошкоджено або зруйновано під час війни.
26 грудня Закон №2823 було підписано Президентом. Про це свідчить інформація з картки законопроєкту.
🧷Що пропонується?
Ще 9 липня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №7441-1 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій за основу.
1 грудня ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроєкт №7441-1 щодо списання кредитів на житло та авто, яке було пошкоджено або зруйновано під час війни.
26 грудня Закон №2823 було підписано Президентом. Про це свідчить інформація з картки законопроєкту.
🧷Що пропонується?
👍10👏1
❗️Законодавством встановлена обов'язкова участь державного виконавця, приватного виконавця у розгляді подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
🧷Постанова ВС КЦС від 30.11.2022 у справі № 2/1519/6903/11
Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що приватному виконавцю виконавчого округу направлялися будь-які судові повістки щодо розгляду справи судом першої інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
🧷Постанова ВС КЦС від 30.11.2022 у справі № 2/1519/6903/11
Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що приватному виконавцю виконавчого округу направлялися будь-які судові повістки щодо розгляду справи судом першої інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
👍4
2._novyy_perelik_21.12.22.pdf
532.4 KB
Наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено перелік, територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією – він регулярно актуалізується.
Території, які зазначаються у переліку, поділяються на території, які окуповані російською федерацією, і території, на яких ведуться (велися) бойові дії. Своєю чергою території, на яких ведуться (велися) бойові дії, поділено на території можливих бойових дій і території активних бойових дій.
Також до переліку ретроспективно включені території, на яких велися бойові дії та які були тимчасово окуповані з 24 лютого 2022 року й на яких бойові дії або тимчасова окупація завершилися.
Території, які зазначаються у переліку, поділяються на території, які окуповані російською федерацією, і території, на яких ведуться (велися) бойові дії. Своєю чергою території, на яких ведуться (велися) бойові дії, поділено на території можливих бойових дій і території активних бойових дій.
Також до переліку ретроспективно включені території, на яких велися бойові дії та які були тимчасово окуповані з 24 лютого 2022 року й на яких бойові дії або тимчасова окупація завершилися.
👍6👌2
🧐Належний спосіб захисту щодо визнання бездіяльності та скасування постанови виконавця
#Дії_бездії
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги в частині скасування постанови, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державний виконавець під час її постановлення порушив ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII, однак вимоги ОСББ не відповідають способу захисту, визначеному ч. 2 ст. 343 ГПК України, якою передбачено, що суд визнає оскаржувані рішення неправомірними і зобов`язує виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суд апеляційної інстанції вважав, що для ефективного захисту прав достатньо визнати неправомірною бездіяльність виконавця щодо своєчасного ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення без скасування постанови, якою закінчено відповідне виконавче провадження.
❗️ВПВС не погодилась з такими висновками суду, зазначивши в постанові від 16.11.2022 у справі №910/7310/20 (п.п. 8.16 – 8.38) на необхідність дотримання вимог ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII. Суд мав врахувати, що постанова про закінчення виконавчого провадження перешкоджала ОСББ реалізувати свої права на виконання остаточного судового рішення, адже залишилась чинною.
ВПВС відступила від висновків ВС, вказуючи, що в цій ситуації ефективним засобом є скасування постанови, оскільки лише тоді виконавче провадження в силу ч. 1 ст. 41 Закону № 1404-VIII підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення.
#Дії_бездії
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги в частині скасування постанови, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державний виконавець під час її постановлення порушив ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII, однак вимоги ОСББ не відповідають способу захисту, визначеному ч. 2 ст. 343 ГПК України, якою передбачено, що суд визнає оскаржувані рішення неправомірними і зобов`язує виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суд апеляційної інстанції вважав, що для ефективного захисту прав достатньо визнати неправомірною бездіяльність виконавця щодо своєчасного ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення без скасування постанови, якою закінчено відповідне виконавче провадження.
❗️ВПВС не погодилась з такими висновками суду, зазначивши в постанові від 16.11.2022 у справі №910/7310/20 (п.п. 8.16 – 8.38) на необхідність дотримання вимог ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII. Суд мав врахувати, що постанова про закінчення виконавчого провадження перешкоджала ОСББ реалізувати свої права на виконання остаточного судового рішення, адже залишилась чинною.
ВПВС відступила від висновків ВС, вказуючи, що в цій ситуації ефективним засобом є скасування постанови, оскільки лише тоді виконавче провадження в силу ч. 1 ст. 41 Закону № 1404-VIII підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення.
👍4🎄1
😳Прогресу у питанні виконання судових рішень, яке гарантувала держава, досягти не вдалося – борг зріс до 6,7 млрд грн.
Загальний борг держави щодо судових рішень, виконання яких гарантовано законодавством, станом на 27 грудня 2022 року становить6 724 264 251,92 грн. Це випливає з інформації Держказначейства.
З цієї суми державі у 2022 році вдалося виконати своїх зобов’язань лише на 89,6 млн гривень, тобто, трохи більше, ніж 1% від необхідного.
Станом на рік тому, 5 січня 2022 року борг за невиконані судові рішення становив 6 331 285 562,29 грн.
Загальний борг держави щодо судових рішень, виконання яких гарантовано законодавством, станом на 27 грудня 2022 року становить
З цієї суми державі у 2022 році вдалося виконати своїх зобов’язань лише на 89,6 млн гривень, тобто, трохи більше, ніж 1% від необхідного.
Станом на рік тому, 5 січня 2022 року борг за невиконані судові рішення становив 6 331 285 562,29 грн.
😁3😢2👍1🔥1
01.01.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правових засад провадження аудиторської діяльності в Україні» № 2597-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, частину першу статті 3 Закону України «Про виконавче провадження доповнено пунктом 10, який передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами.
Зокрема, частину першу статті 3 Закону України «Про виконавче провадження доповнено пунктом 10, який передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами.
👍5
🙅ВИХІД ІЗ КОНВЕНЦІЇ
1 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі – Закон).
22 грудня 2022 року Закон опубліковано у газеті «Голос України» та 23 грудня 2022 року Закон набрав чинності.
Закон передбачає:
зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі – Мінська конвенція та Протокол), вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь (стаття 1);
вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР (стаття 2).
1 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі – Закон).
22 грудня 2022 року Закон опубліковано у газеті «Голос України» та 23 грудня 2022 року Закон набрав чинності.
Закон передбачає:
зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі – Мінська конвенція та Протокол), вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь (стаття 1);
вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР (стаття 2).
👍7👏4
❗️Завершено розробку сервісу "Електронні виконавчі документи"
Як це буде працювати?
🔸Електронні виконавчі документи, після підписання КЕП судді, надсилаються до Електронного кабінету стягувача та боржника;
🔸Боржник зможе онлайн оплатити всі передбачені у виконавчому документі платежі, в тому числі адміністративні штрафи, судовий збір та інші зобов’язання;
🔸Інформація про сплату платежів надходитиме в Електронний кабінет стягувачу та в матеріали справи до Автоматизованої системи діловодства суду.
Незабаром (орієнтовно, у січні-лютому 2023 року) в Електронному суді стане доступним додатковий функціонал пред’явлення електронних виконавчих документів до примусового виконання.
Відповідні роботи вже виконані на стороні Електронного суду. Ведеться розробка на стороні Міністерства юстиції.
Після цього:
🔹У кабінеті стягувача (фізичної особи) стане доступною можливість дистанційно пред’являти до виконання отриманий виконавчий документ в електронному вигляді, обравши відповідний орган виконавчої служби чи приватного виконавця;
🔹Для судів з’явиться можливість автоматизованого надсилання до органів виконання електронних виконавчих документів, які відповідно до процесуального законодавства мають пред’являтись до виконання безпосередньо судами (зокрема рішення про накладення адміністративних штрафів).
🔹Для Державної судової адміністрації України також з’являється можливість електронного пред’явлення до виконання виконавчих документів, стягувачем з якими відповідно до законодавства визначено ДСА України (за рішення про стягнення судового збору та про накладання штрафу як засобу процесуального примусу).
Як це буде працювати?
🔸Електронні виконавчі документи, після підписання КЕП судді, надсилаються до Електронного кабінету стягувача та боржника;
🔸Боржник зможе онлайн оплатити всі передбачені у виконавчому документі платежі, в тому числі адміністративні штрафи, судовий збір та інші зобов’язання;
🔸Інформація про сплату платежів надходитиме в Електронний кабінет стягувачу та в матеріали справи до Автоматизованої системи діловодства суду.
Незабаром (орієнтовно, у січні-лютому 2023 року) в Електронному суді стане доступним додатковий функціонал пред’явлення електронних виконавчих документів до примусового виконання.
Відповідні роботи вже виконані на стороні Електронного суду. Ведеться розробка на стороні Міністерства юстиції.
Після цього:
🔹У кабінеті стягувача (фізичної особи) стане доступною можливість дистанційно пред’являти до виконання отриманий виконавчий документ в електронному вигляді, обравши відповідний орган виконавчої служби чи приватного виконавця;
🔹Для судів з’явиться можливість автоматизованого надсилання до органів виконання електронних виконавчих документів, які відповідно до процесуального законодавства мають пред’являтись до виконання безпосередньо судами (зокрема рішення про накладення адміністративних штрафів).
🔹Для Державної судової адміністрації України також з’являється можливість електронного пред’явлення до виконання виконавчих документів, стягувачем з якими відповідно до законодавства визначено ДСА України (за рішення про стягнення судового збору та про накладання штрафу як засобу процесуального примусу).
👍17😁1
🥲 Уряд схвалив постанову про схему посадових окладів держслужбовців, якою переважно залишив їх на рівні 2022 року.
Кабінет міністрів ухвалив проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15», яким визначається схема посадових окладів на посадах державної служби у 2023 році.
За словами міністра Кабінету міністрів Олега Немчінова, посадові оклади для посад державної служби залишаться на рівні 2022 року, за виключенням посад спеціалістів державного органу районного рівня, а також посад спеціалістів державних органів обласного рівня та посад провідних спеціалістів державних органів обласного та районного рівнів.
Кабінет міністрів ухвалив проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15», яким визначається схема посадових окладів на посадах державної служби у 2023 році.
За словами міністра Кабінету міністрів Олега Немчінова, посадові оклади для посад державної служби залишаться на рівні 2022 року, за виключенням посад спеціалістів державного органу районного рівня, а також посад спеціалістів державних органів обласного рівня та посад провідних спеціалістів державних органів обласного та районного рівнів.
🙈8👍1😁1
Бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
#Дії_бездії
Триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом.
До такого висновку дійшов ВС КЦС в постанові від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц
Триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом.
До такого висновку дійшов ВС КЦС в постанові від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц
👍5🔥1🤔1😱1