‼️Для відшкодування моральної/матеріальної шкоди завданої органами виконавчої служби тривалим невиконанням судового рішення доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 12 червня 2023 року в рамках справи № 686/7245/22.

⚠️Інші висновки судів по темі #Дії_бездії #Шкода:
🔸У постанові від 20.03.2019 у справі № 918/203/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що саме лише задоволення скарг на дії органу державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між діями посадових осіб органів державної виконавчої служби та заподіяною шкодою. Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

🔸Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 904/3667/19 дійшов висновку про те, що у справах про відшкодування шкоди доведення обґрунтованості вимог покладається на позивача, який має надати суду докази наявності шкоди, протиправності поведінки того, хто завдав шкоду, а також причинно-наслідковий зв'язок такої поведінки із завданою шкодою. Сам факт тривалого невиконання судового рішення не може бути підставою для безспірного стягнення збитків у вигляді стягнення нестягнутої за рішенням суду суми.

🔸У постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 405/500/18 також зазначено, що лише факт тривалого невиконання рішення суду та дії/бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між невиконанням/несвоєчасним виконанням рішення суду та завданою шкодою.

​​⚠️Увага! Від сьогодні спрощується процедура підтвердження повноважень адвоката як представника сторони у виконавчому провадженні. З 3 серпня 2023 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги» від 10.04.2023 № 3022-IX, яким абзац другий частини четвертої статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» викладається в новій редакції.

Так, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
✅ довіреністю;
✅ ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
✅ дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

❌Раніше Закон передбачав вимоги обов’язково додавати до ордера витяг з договору засвідчений підписами його сторін, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Наразі такі вимоги відсутні.

В Україні не вистачає більше 36 тисяч державних службовців — НАДС 🐒

Однією з головних проблем державної служби України є низька заробітна плата більшості державних службовців.

Як зазначили в НАДС, наразі штатна чисельність посад державної служби в Україні складає 206  206 державних службовців.

Втім, фактична кількість працюючих державних службовців станом на середину 2023 року складає 163 553. З них, держслужбовці категорії “А” - 206, державні службовці категорії “Б” -  41 767, держслужбовці категорії “В” - 121 580.

Також, близько 4 тис. держслужбовців мобілізовані у склад ЗСУ та ТРО ЗСУ, а ще близько 2 700 державних службовців виїхали за кордон починаючи з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, кількість вакантних посад на державній службі прямо зараз складає 36 241. Вакантними залишаються посади держслужбовців категорії “А” - 76, держслужбовців категорії “Б” - 6 939, держслужбовців категорії “В” - 29 226.

Динаміка кількості державних службовців, як призначених на посади, так і звільнених з посад з початку 2023 року також є негативною — призначено на посади держслужби 18 519 осіб, а  звільнено – 20 355.

🤷‍♂️Приватні виконавці мають імідж більш ефективних але мають проблеми у комунікації з Мін’юстом

Хоча приватних виконавців у п’ятнадцять разів менше за державних, у цілому більшість опитаних стягувачів або їхніх представників (69%) уважає більш ефективними саме приватних виконавців.

Такими є результати соціологічного дослідження сфери примусового виконання рішень судів та інших органів в Україні, проведеного на замовлення проекту Pravo-Justice. Звіт було презентовано сьогодні, 8 серпня, у Києві, передає «Закон і Бізнес».
Із 2016 року виконанням судових рішень в Україні займаються Державна виконавча служба і приватні виконавці. За ці роки ефективність виконання рішень зросла. Приватні виконавці, попри свою нечисленність, показали себе досить активною професійною спільнотою. При цьому фінансова зацікавленість у результаті стала найкращим мотиватором для того, щоби не затягувати вирішення справ.

В той же час, паралельне функціонування двох систем накопичує все більше і більше протиріч.
Переважна частина опитаних приватних виконавців критично налаштовані щодо Міністерства юстиції. Вони переконані, що регулятор і влада в цілому:
🔸не опікуються ефективністю виконання судових рішень;
🔸 упереджено негативно ставляться до приватних виконавців, намагаючись «підловити» їх на порушеннях, які для Державної виконавчої служби не стали би підставою навіть для звичайної догани.

⚠️При цьому ані Мінюст, ані будь-який інший державний орган навіть не розглядається як агент змін, що започаткував реформу і відкрив дорогу для тих самих приватних виконавців. Це свідчить про серйозну проблему у комунікаціях між професійною спільнотою та державною владою.

🔗Повний звіт можна завантажити за посиланням.

​​‼️Щодо застосування законодавства при накладенні штрафу при невиконанні рішення та при повторному невиконанні рішення суду
#Немайнове #Штраф
Нормами статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено які дії має вчинити державний виконавець при невиконанні рішення та при повторному невиконанні рішення суду.

Проте, приписи статті 9 розділу ІХ Інструкції № 512/5 фактично змінюють положення статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", дозволяючи при цьому державному виконавцю виносити необмежену кількість постанов про накладення на боржника штрафу при кожному наступному невиконанні боржником відповідного судового рішення.
У відповідності до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

⚠️Отже, у вказаних правовідносинах (про скасування постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні) слід застосовувати положення статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки він має вищу юридичну силу по відношенню до Інструкції № 512/5.
🔗До цього висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у постанові від 18.07.2023 по справі № 380/16763/22

⚠️Зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення, що необхідно знати? Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
#Боржник #Стягувач

На думку Верховного Суду, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
✅ бути зустрічними (кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов’язанням є кредитором за другим);
✅ бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв’язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов’язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). 🔥Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
✅ строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги
✅ водночас, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов’язань.

Відповідно до частини першої, статті 602 ЦК не допускається зарахування зустрічних вимог:
❌про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
❌про стягнення аліментів;
❌щодо довічного утримання (догляду);
❌у разі спливу позовної давності;
❌ за зобов’язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;
❌в інших випадках, встановлених договором або законом.

🔥Так, законність проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконавчого провадження досліджено судами касаційної інстанції у постанові від 13 грудня 2016 року Справа № 910/6542/16, у постанові від 16 березня 2018 року Справа № 904/10149/16 та використано судом першої інстанції в рішенні від 24.10.2019 Справа № 910/10501/19.
Отже, Закон України "Про виконавче провадження" та Цивільний кодекс України не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення. Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань.

🙄Для цього висновку необхідно було дійти до Верховного Суду ?

‼️Вимоги про відшкодування моральної шкоди не можуть заявлятися одночасно зі скаргою на дії / бездіяльність виконавця – ОП КЦС ВС

ОП КЦС ВС направила на новий розгляд справу заявниці в частині виплати їй моральної компенсації через бездіяльність держвиконавця.

ОП КЦС ВС погодилася з висновком судів про неможливість розгляду вимог про відшкодування моральної шкоди у скарзі на дії державного виконавця. Ці вимоги суд може розглянути окремо в позовному провадженні.

Водночас ОП КЦС ВС визнала помилковими висновки судів про закриття провадження щодо моральної компенсації, адже в такому разі заявниця буде позбавлена права повторно звернутися до суду, і зауважила про необхідність залишення скарги в цій частині без розгляду.

Постанова ОП КЦС ВС від 31 липня 2023 року у справі № 216/5508/20 (провадження № 61-13сво23).

Ну тепер все зрозуміло, справу розкрито, Малюська вбив Пригожина - соловьєв 🤡

❗️Верховний Суд розглянув кримінальну справу, де директора ТОВ обвинувачували у невиконанні судового рішення, і нагадав, що є об’єктивною стороною цього злочину
#Боржник

Керівницю ТОВ обвинувачували у тому, що вона, знаючи про існування судового рішення, після отримання матеріалів виконавчого провадження, продовжувала експлуатацію об`єкту, шляхом надання в оренду власного нерухомого майна.

🙈Дії директора товариства, яка до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду щодо зупинення експлуатації товариства провела загальні збори засновників, на яких довела до відома учасників про наявність цього судового рішення, що підтверджується відповідним наказом, і звернулася до суду із заявою про роз’яснення судового рішення, свідчать про намір виконати судове рішення та не містять складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 28 червня 2023 року по справі №210/4031/17 та залишив касаційні скарги прокурорів без задоволення..

❗️У випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження, а не закриває його. На цьому наголосила об’єднана палата Касаційного господарського суду, залишаючи в силі постанову апеляційної інстанції у справі №924/90/22

⚠️У цій справі Хмельницька міська рада звернулася з позовом про стягнення з ФОП несплаченої орендної плати за земельну ділянку. Суд першої інстанції позов задовольнив частково та 21.06.2022 на виконання цього рішення видав відповідні накази. ФОП оскаржила рішення до апеляційного суду, але скаргу було залишено без руху. Апеляційне провадження відкрито після усунення недоліків ухвалою від 28.07.2022. У цей період державними виконавцями відкриті виконавчі провадження. Тож відповідач 2.09.2022 звернулася до місцевого господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця, у якій просила, зокрема, скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень, зокрема, через те, що на момент їх відкриття рішення не набрало законної сили.

🔸ОП КГС констатувала, що має місце неоднозначність у застосуванні норм ГПК та закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII. Так, за ст.38 закону №1404-VIII виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

⚠️У випадку, коли виконавець відкрив виконавче провадження, діючи у відповідності до вимог законодавства та Інструкції, на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що у належному порядку спростовують таку вказівку, то у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі відсутні.

🔸У разі, коли апеляційний суд залишить рішення без змін, виконавче провадження поновлюється.
В іншому випадку виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п.5 ч.1 ст.39 закону, а стягнуті на його виконання суми — поверненню в порядку повороту виконання судового рішення.

З огляду на це, ОП КГС констатувала, що державні виконавці під час прийняття постанов 11.07.2023 та 12.07.2023 про відкриття виконавчих проваджень діяли на підставі виконавчих документів, які за формою та змістом відповідали приписам ст.4 закону №1404-VIII, їх дії не суперечили вимогам законодавства та Інструкції.
Водночас оскільки суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження лише 28.07.2022, то відповідно станом на 11.07.2022 та 12.07.2022 в ЄДРСР не могло бути іншої інформації, ніж та, що днем набрання законної сили рішенням є 21.06.2022.

❗️Належним відповідачем у справі про відновлення доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження є Мін’юст – ВС

🔸Позивачка просила суд зобов’язати відповідача відновити їй доступ до АСВП, який вона втратила 24 лютого 2022 року у зв’язку із запровадженням воєнного стану. Через агресію росії відповідач призупинив доступ усіх користувачів до Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, зокрема до АСВП. Міністерство юстиції України було долучене до справи як третя особа.

🔸Як установили суди, позивачка працювала приватним виконавцем у м. Маріуполі Донецької області. У своєму позові вона вказала на те, що перебуває на неокупованій території України, на якій не ведуться бойові дії, тож жодної загрози несанкціонованого доступу до відомостей, що містяться в державних інформаційних ресурсах, у неї немає.

🔻Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову. Верховний Суд погодився з їхніми висновками, однак змінив мотивувальну частину рішень.

⚠️Право на відновлення доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) надає Міністерство юстиції України, а не Державне підприємство «Національні інформаційні системи», яке є адміністратором реєстрів. До такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом приватної виконавиці до ДП «Національні інформаційні системи» та відмовив у його задоволенні з підстав пред’явлення його до неналежного відповідача

🔗Постанова КЦС ВС від 2 серпня 2023 року у справі № 761/13310/22 (провадження № 61-4779св23).

✅ Набрання чинності, відбулась 15.08.2023

❗️Щось змінилося за 4 роки і в якому напрямку ?
Оцініть роботу Міністра в сфері виконання рішень: 👍/👎

❗️Посилання ДВС на знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, вірно не прийнятті судом до уваги, так як положення чинного законодавства не встановлюють, що вказані обставини звільняють виконавця, який допустив відповідне порушення закону, від обов`язку зняти арешт з майна у випадку закінчення виконавчого провадження.
#Арешт_майна #Дії_бездії

⚠️Враховуючи допущене державним виконавцем порушення щодо незняття протягом тривалого часу (майже 10 років) арешту з майна боржника, внаслідок якого було порушено право останнього на мирне володіння його майном, державний виконавець у відповідь на звернення боржника не повинен був обмежуватись доводами щодо знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, а роз`яснити прийнятний та допустимий у межах ситуації, що склалась, механізм усунення відповідного порушення (роз`яснити про можливість вчинення будь-яких виконавчих дій (в тому числі прийняття постанови про скасування арешту) виключно в межах відкритого виконавчого провадження, запропонувати звернутися із заявою про відновлення матеріалів виконавчого провадження, що надасть можливість витребувати копії необхідних матеріалів у тих, у кого вони могли зберегтися), а також сприяти відновленню права боржника, порушеного внаслідок саме бездіяльності державного виконавця.

До речі скаржник не посилається на законодавчу заборону відновити виконавче провадження за власною ініціативою в разі звернення боржника із заявою, яка зумовлює таке відновлення (як зазначено у пункті 1.7 цієї постанови така заява 10.06.2022 за вих. №795/23 подавалась АТ "Облтеплокомуненерго" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).

ПОСТАНОВА ВІД 14 СЕРПНЯ 2023 РОКУ CПРАВА № 927/322/14 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

‼️Виконавчі листи тепер можна пред’являти до виконання в електронній формі, — ДСА

Відсьогодні запустили сервіс надсилання сторонам електронних виконавчих документів, а також можливості їх пред’явлення до виконання в електронній формі.
Завдяки цьому в Електронному суді реалізовано сервіс надсилання сторонам електронних виконавчих документів, а також можливості їх пред’явлення до виконання в електронній формі.

⚠️Так, для можливості відправки електронного виконавчого документа до Електронного кабінету стягувача та боржника достатньо створити в АСДС виконавчий документ та накласти на нього кваліфікований електронний підпис судді.

🔸Надалі сервіс автоматично відправить сформований електронний виконавчий документ до Електронних кабінетів стягувача та боржника.

🔸У свою чергу боржник, отримавши електронний виконавчий документ, матиме можливість сплатити передбачені у ньому платежі засобами підсистеми «Електронний суд», а стягувач – пред’явити його для виконання до державного або приватного виконавця.