​​👩‍❤️‍👨 Укладення правочину щодо майна боржника, навіть якщо формальним власником є дружина боржника, є підставою для визнання такого правочину недійсним (ВС КЦС справа №370/423/19 від 13.05.2022)
#Боржник

Тлумачення ст. 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

При цьому дружина не довела, що майно було її особистою приватною власністю. Отже, встановивши, що спірне майно придбане сторонами в шлюбі, суди зробили правильний висновок, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя.

Також, як відомо - не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

❗️На позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.

⚠️Верховний Суд зауважує, що приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення до адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення.

27. Відтак за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.
28. Зазначені висновки узгоджуються із позицією щодо застосування статті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українита статті 4 Закону України «Про судовий збір», висловлену у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №2а/0470/2563/12, від 22 січня 2020 року та від 11 серпня 2021 року у справі №560/4364/19, від 05 травня 2022 року у справі №520/9769/19.

🔸При цьому Суд вважає доцільним застосувати вказані висновки до справи, яка розглядається, хоч і в зазначених справах предметом розгляду було питання щодо сплати судового збору за звернення до суду із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення та оскарження ухвали апеляційного суду, прийнятої за результатами її розгляду.
Правова позиція ВС відповідно до постанови від 19.01.2023 у справі № 240/17372/21

🙄П.С. Десь я таке вже бачив! А згадав тут: t.me/vyconavec/206, а тому думаю багато судів не підтримують таку позицію та скоро вона стане не актуальною...

‼️Верховна Рада прийняла законопроект 8064.
Український парламент офіційно прийняв документ 11 квітня 2023 року.

Законопроект 8064 містить низку надважливих напрацювань АПВУ і запроваджує ключові норми для організації примусового виконання рішень під час воєнного стану.

Законопроектом передбачається:
✔️спрощений порядок зупинення діяльності приватного виконавця за його заявою (на підставі пункту 1 частини першої статті 42 Закону) за наявності в нього на виконанні незавершених виконавчих проваджень, за умови попереднього вирішення питання про заміщення;

✔️ можливість заміщення приватним виконавцем з іншого виконавчого округу та розподілу основної винагороди при заміщенні на підставі договору;

✔️ тимчасове скасування необхідності попередньо погоджувати заміщення приватного виконавця зі стягувачем. Водночас, стягувач зберігає право на вільний вибір виконавця та передати виконавче провадженні іншому, визначеному ним, приватному виконавцю або органу ДВС;

✔️ дієвий механізм зупинення діяльності приватного виконавця, який тимчасово відсутній більше 10 днів (на підставі пункту 2 частини першої статті 42 Закону), і вирішення питання про його заміщення, за пропозицією Міністерства юстиції України або ініціативою Ради приватних виконавців України;

✔️ механізм контролю за тимчасовою відсутністю приватних виконавців з боку Міністерства юстиції України та Ради приватних виконавців України, порядок перевірки Міністерством юстиції України діяльності приватного виконавця, стосовно якого є сумніви щодо факту здійснення ним своєї професійної діяльності – за зверненням сторони виконавчого провадження;

✔️ можливість зміни приватним виконавцем виконавчого округу, якщо його офіс знаходиться на тимчасово окупованій території або на якій проводяться активні воєнні (бойові) дії. При цьому примусове виконання виконавчих документів, які перебували в нього на виконанні, продовжується у новому виконавчому окрузі з урахуванням обмежень, встановлених законодавством про виконавче провадження. У новому виконавчому окрузі не допускається відкриття виконавчих проваджень, місцем виконання яких є територія попереднього виконавчого округу;

✔️ вирішення проблеми із забороною вжиття заходів примусового виконання рішень на території можливих бойових дій;

✔️ скасування заборони на стягнення із заробітної плати боржників. Таке стягнення відбуватиметься у загальному порядку у розмірі, обмеженому 20% від заробітної плати. Водночас, на період воєнного стану зберігається припинення стягнення з пенсій та стипендій (крім рішень про стягнення аліментів та деяких інших виключень);

✔️ замість заборони примусового виконання всіх виконавчих написів - заборону на відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на нотаріально не посвідчених кредитних договорах. Таким чином, розблоковане виконання виконавчих написів нотаріусів про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), про витребування предмету лізингу, про стягнення аліментів на підставі шлюбних договорів, виконавчих написів на нотаріально посвідчених договорах тощо.

✔️ можливість здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків фізичних осіб у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат на місяць незалежно від суми боргу за виконавчим документом (мінімальна захищена сума);

✔️ покладення контролю за дотриманням розміру видаткових операцій для виплати заробітної плати, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з арештованих рахунків юридичних осіб та самозайнятих осіб на службових осіб такої юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

❗️Критерії для задоволення судом подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника

Подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника розглядається не судом, який видав виконавчий документ, а судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи. Саме такого висновку дійшла колегія суддів Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 545/3611/17-ц.

Між тим, досліджуючи питання примусового проникнення виконавця у помешкання боржника, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/10431/17 зазначив, що звертаючись до суду із поданням, виконавцю слід довести наступне:
🔸боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди;
🔸боржник ухиляється від проведення виконавчих дій;
🔸майно належить боржнику або він має право користування ним;
🔸боржник не надавав доступу до майна у відведений для цього час вчинення виконавчих дій.

Таким чином, юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

❗️Момент переходу права власності на транспортний засіб не повязується з його державною реєстрацією
#Арешт_майна #Реалізація_майна #Боржник

➖Як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації.
➖Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.

⚠️Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з подібним висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/3640/18 (провадження № 61-11481св20), в якій, аналізуючи положення статті 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух», суд зазначив: «…правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу.
➖Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує».

⬇️Ці та інші правові висновки викладені в постанові ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20

⚠️Наказом Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України» від 07.04.2023 № 1273/5, внесено певні зміни, зокрема, до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (далі – Інструкція), та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі – Порядок), що стосуються питань реалізації у виконавчому провадженні арештованого майна боржника, який є платником податку на додану вартість.
☝️Так, згідно з розділом VIII Інструкції під час підготовки заявки на реалізацію арештованого майна виконавець зобов’язаний перевірити чи зареєстрований боржник, майно якого реалізується, платником податку на додану вартість, а у разі коли боржник, арештоване майно якого реалізується, зареєстрований платником податку на додану вартість - перевірити ставку податку на додану вартість, яка відповідно до Податкового кодексу України має застосовуватись при реалізації такого арештованого майна, а результати такої перевірки зазначаються в заявці на реалізацію арештованого майна.

✔️Відповідно до змін, що внесені до Порядку, передача майна на реалізацію, підготовка до проведення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), реалізація арештованого майна за фіксованою ціною, оформлення результатів електронних аукціонів та порядок розрахунків за придбане на електронному аукціоні майно та перехід права власності при реалізації арештованого майна боржника, який є платником податку на додану вартість, здійснюється із певними особливостями.

😱Антикорупційний суд заочно заарештував юриста Довбенка

«19 квітня 2023 року за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, суддя ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою організатору розтрати арештованого майна на 485 млн грн. На сьогодні підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку. Після його затримання та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу», – інформує САП.

До цього НАБУ та САП повідомили про підозру ексголові АРМА Антону Янчуку та іншим у махінаціях із заарештованим майном.

Як стверджують в НАБУ, арештоване майно передавали АРМА під приводом виконання судових рішень. Посадовці АРМА, своєю чергою, готували обґрунтування, що такими активами важко управляти, зберігати або ж вони швидко псуються і можуть втратити свою вартість. В подальшому майно оцінювала компанія-учасниця схеми за суттєво заниженою вартістю. За нею майно виставляли на електронні торги, організовані ДП «СЕТАМ». В свою чергу представники держпідприємства, учасники-змови, організовували торги у такий спосіб, щоб забезпечити перемогу наперед визначеній приватній компанії.

НАБУ та САП здобули докази щонайменше чотирьох епізодів такої протиправної діяльності упродовж 2019 року.

❗️У разі повернення виконавчого документу, виконавчі провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, у вигляді зняття арешту.
#Арешт_майна #Дії_бездії

⚠️У цій справі виконавче провадження не було знищено, а виконавчий документи повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 1404-VIII.

🔸Верховний Суд зазначає, що державний виконавець, повернувши виконавчий документ, керувався нормами Закону № 1404-VIII, проте відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII мав керуватися Законом № 606-XIV, тобто пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV. Проте вказане не впливає на підставу повернення виконавчого документа, оскільки норма в Законі №1404-VIII є ідентичною нормі, якою керувався державний виконавець.

🔸Враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, повернення виконавчого документа стягувачу у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

🔹За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно врахував, що постановами державного виконавця від 29 грудня 2016 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, тобто, виконавчі провадження не є закінченими, а тому немає підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV, у вигляді зняття арешту.

🔗Ці та інші корисні висновку викладені у постанові ВС КЦС від 29.03.2023 у справі № 202/1182/22

Заради чого «працював» 6 років

🔥25 квітня Кабмін ухвалив постанову, якою передбачено підвищення окладів працівникам державних органів, які працюють на територіях, де тривають активні чи можливі бойові дії. Про це повідомляє Мінреінтеграції.

Передбачається збільшення посадового окладу у два чи в півтора рази працівникам, які працюють в умовах ризику для життя і здоров’я.

Для працівників державних органів на територіях активних бойових дій посадові оклади визначаються з урахуванням коефіцієнта 2, а на територіях можливих бойових дій – з урахуванням коефіцієнта 1,5.

‼️Зміна встановленого судом способу спілкування батька з дитиною, яка виїхала з матір’ю за кордон через війну

Державний виконавець виніс постанову про встановлення часу і місця побачень з дитиною, яку мотивував наступним чином: «У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України боржник для забезпечення безпеки та здоров`я дитини виїхала з дитиною за кордон. Станом на 03 червня 2022 року вони перебувають в Німеччині. У зв`язку з чим живе спілкування батька з дитиною стало неможливим» та встановив спосіб спілкування через месенджери.

☝️Проте Верховний Суд наголосив, що осільки в рішенні суд визначив графік побачень стягувача з дитиною (час та місце), виконавець не вправі самостійно його змінювати.

Колегія суддів зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Таких дій державний виконавець не вчинив, тому суд скасував постанову виконавця.

🔗Постанова ВС від 05.042023 року у справі № 210/529/19

🫡Міністерство юстиції надало роз’яснення щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні. У роз’ясненні вказано, що:

☑️ у виконавця відсутні повноваження перевіряти чи зверталися сторони один до одного щодо досягнення згоди про визначення вартості майна боржника у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника

☑️ у разі надходження від сторони виконавчого провадження письмового повідомлення про недосягнення згоди щодо вартості майна, на яке звернено стягнення, виконавець може вживати заходи щодо визначення вартості майна до 10-денного строку, передбаченого частиною другою статті 57 Закону.

🔗Відповідні висновки також підтверджені постановою Верховний Суд у справі № 910/10956/15 від 20.07.2022.

😁Верховний Суд виніс окрему ухвалу Кабінету Міністрів України

Колегія суддів звернула увагу, що ЄСПЛ у справах проти України щодо здійснення одним із батьків прав на спілкування та участь у вихованні дитини неодноразово вказував, на необхідність розробки комплексної стратегії виконання рішень судів у таких справах, у тому числі цільової підтримки дитини, яка, вочевидь, проявляла ознаки відчуження одного з батьків.
☑️ Міністерству юстиції України вживати заходів щодо поліпшення роботи державних виконавців, а також здійснювати керівництво та проводити перевірку діяльності структурних підрозділів територіальних органів Мін`юсту, що забезпечують здійснення повноважень у сфері організації примусового виконання рішень;
☑️ розробити пропозиції щодо внесення змін до законодавства з метою забезпечення належного та дієвого механізму для примусового виконання рішень стосовно доступу до дитини, встановлення побачень з дитиною, здійснення опіки.

Проте на теперішній час заходи загального характеру з метою забезпечення належного та ефективного виконання судових рішень про контакт одного з батьків з дитиною не вжиті.
🔴Національні органи державної влади не запровадили механізми залучення батьків, органів у справах дітей, адвокатів, виконавців до співпраці з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, зокрема розуміння того, що інтересам дитини відповідає участь у її вихованні обох з батьків.
🔴Також не визначено компетенції органів опіки та піклування на стадії виконання судового рішення після залучення виконавцем їх представників.
🔴Не розглянуті питання достатності й чіткості визначення повноважень державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення про контакт одного з батьків з дитиною.
🔴Крім того, не надавалася оцінка ефективності примусових заходів, які можуть бути застосовані до того з батьків (інших родичів), які перешкоджають виконанню рішенню суду, а також подолання ознак відчуження одного з батьків.
Вказані обставини свідчать про те, що розробка комплексної стратегії виконання судових рішень про контакт одного з батьків з дитиною та цільової програми підтримки дитини, яка проявляє ознаки відчуження одного з батьків, на що неодноразово звертав увагу ЄСПЛ у своїх рішеннях, не проведена.

‼️Враховую викладене, суд ухвалив звернути увагу Кабінету Міністрів України на необхідність удосконалення нормативно-правових актів з метою усунення наведених у цій ухвалі недоліків на стадії примусового виконання судових рішень про контакт одного з батьків з дитиною, забезпечення реального виконання рішень судів у справах щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з неповнолітніми дітьми та усунення перешкод у цьому, у тому числі цільової підтримки дітей, які проявляють ознаки відчуження одного з батьків.

⚠️Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану ОЧІКУЄ підписання Президентом. Водночас з цим, на сайті Електронних петиції вже з'явилась петиція накладення вето на вказаний законопроект.

‼️Державний виконавець правомірно здійснила перерахунок заборгованості зі сплати #Аліменти, оскільки чоловік упродовж виконавчого провадження декілька років приховував факт отримання доходів за кордоном.

Боржник посилався, що дії державного виконавця є неправомірними, оскільки остаточний розрахунок заборгованості складений після досягнення дочкою повноліття.

Проте Верховний Суд зазначив, що такі посилання є необґрунтованими, оскільки виконавче провадження не було закінчено через недотримання боржником вимог Закону щодо надання інформації про свої доходи та її приховування.

⚠️Відповідні правові висновки викладені у постанові від 27 квітня 2023 року у справі №490/15006/14-ц.

‼️Будь-який правочин, вчинений #Боржник у період настання в нього зобов’язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, набуває ознак фраудаторного правочину.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину
внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд врахував, що: 1) відповідач відчужив майно після настання строку виконання
зобов’язань за договором позики від 11 січня 2018 року; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов’язаннями перед кредитором.

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання в нього зобов’язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, набуває ознак фраудаторного правочину.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину
внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд врахував, що: 1) відповідач відчужив майно після настання строку виконання
зобов’язань за договором позики від 11 січня 2018 року; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов’язаннями перед кредитором.

Оспорюваний договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_2 ( боржником) та ОСОБА_3, за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, а вчинений з метою уникнення відповідальності відповідача за рахунок цього майна, що є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України,

🔗Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі No 127/13995/21

⚠️Отже, Закон запроваджує низку механізмів захисту прав сторін виконавчого провадження – як боржника, так і стягувача:

🔸можливість для фізичних осіб – боржників на час воєнного стану здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків у межах мінімальної захищеної суми – 2 мінімальних розміри заробітної плати на місяць;
🔸заборону на звернення стягнення на пенсію і стипендію боржника (скасовується заборона на відрахування із заробітної плати);
🔸заборону на відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально (ця норма розблоковує примусове виконання виконавчих написів, вчинених нотаріусами на нотаріально засвідчених документах, договорах застави та іпотеки, лізингу, аграрних розписках тощо).

👨‍💻Також Закон врегульовує проблемні аспекти організації діяльності приватних виконавців в умовах дії воєнного стану, передбачаючи:

🔹можливість зміни приватним виконавцем виконавчого округу, територія якого тимчасово окупована або на якій проводяться активні бойові дії, та продовження виконання ним виконавчих проваджень з попереднього виконавчого округу з урахуванням всіх встановлених законодавством обмежень;
🔹спрощений порядок зупинення діяльності приватного виконавця за умови попереднього вирішення ним питання про заміщення іншим приватним виконавцем;
🔹дієвий механізм контролю за тимчасовою відсутністю приватного виконавця, що триває більше 10 днів, зі сторони Міністерство юстиції України та Ради приватних виконавців України.

‼️Щодо стягнення аліментів на час виконання навчання
#Аліменти

Завершення повнолітньою дочкою/сином, до досягнення ними 23 років, навчання на певному освітньому рівні та:
1) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу на наступний рівень освіти; або
2) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу для здобуття освіти на наступному рівні чи за іншою спеціальністю, незалежно від того, чи відбувається це в тому самому або у різних закладах освіти, не свідчить про припинення навчання та, відповідно, саме по собі не є підставою для припинення права на утримання (аліменти).

Ці та інші висновки викладені у постанові КЦС ВС від 26.04.2023 у справі № 459/2988/19.

​Вебінар Комітету ААУ з виконання судових рішень «Виконавче провадження під час дії воєнного стану».

📆Дата: 23 травня
⏰Час: 11:00-12:00
💡Формат: онлайн-дискусія, питання-відповіді
💵Участь безкоштовна (донати за бажанням)

Основні новели:
☑️ Повертаються виконавчі написи;
☑️ Допускається звернення стягнення на заробітну плату;
☑️ Для боржників -фізичних осіб запроваджується поняття мінімальної захищеної суми – 2 мінімальних розміри заробітної плати на місяць;
☑️ Спрощується порядок заміщення приватних виконавців;