❗️Судові рішення з Електронного суду надсилатимуться до Дії разом з електронними підписами суддів та матимуть статус оригіналу: чи мають їх приймати в державних органах.
У Мінцифри підтвердили, що інші органи мають приймати такі рішення на рівні з паперовими.

⚠️Однак відповідні зміни до інструкцій, якими керуються, зокрема, працівники виконавчої служби, ще не внесені. На це звернули увагу адвокати. Зокрема, виникає питання про можливість використання рішення, отриманого через Дію, у відносинах з органами ДРАЦС, нотаріатом тощо.

Є Закон «Про електронні документи та електронний документообіг», і його усі мають дотримуватись. Зокрема у статті 7 Закону зазначено: «Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу».

При цьому, ДСА внесла зміни до інструкції з діловодства судів, що електронна копія судового рішення може бути надіслана з дотриманням вимог закону про електронні документи.

Якщо органи вимагають лише паперове рішення, посилаючись на свою інструкцію, це не означає, що вони діють законно», - зазначила керівниця проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України, радниця голови ДСА Оксана Літвінова.

Нагадаємо також, що 15 липня 2020 року Верховна Рада прийняла законопроект №3707 «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документа». Відповідно до нього виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Порядок пред’явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України».

🙈Державний виконавець, приймаючи до розгляду заяву, подану нібито позивачем про повернення залишку коштів від реалізації на торгах майна, і заяву-анкету до банку про надання банківських послуг, яка нібито підписана позивачем, зобов’язаний був пересвідчитися в тому, що такі заяви подав саме позивач.

Державний виконавець зазначених дій не вчинив, вказував, що законодавство не зобов’язує його перевіряти, чи та особа, яка подає заяву, подала її від імені позивача на повернення коштів, та її підпис. Це спростовується зазначеними вище положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавець не відклав вчинення виконавчої дії, тобто надання вказівки банку на перерахунок коштів, які залишилися від реалізації майна на торгах, до з’ясування обставин подання такої незрозумілої, віддрукованої заяви від імені позивача за відсутності його самого. Тому він допустив протиправну бездіяльність, внаслідок якої позивача було позбавлено права власності на належне йому майно (грошові кошти).

Аналогічний висновок про дотримання у виконавчому провадженні принципу розумної обачності ОП КЦС ВС застосовано в постанові від 7 листопада 2022 року у справі № 450/4257/20 (провадження № 61-17706сво21).
Постанова Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 203/798/20 (провадження № 61-10047св22).

Віталій Чепурний: Як там законопроєкт 8064, щось чути? — запитують колеги. Доповідаю.

В понеділок відбудеться Засідання Комітету з питань правової політики, на якому законопроєкт мають затвердити та направити до сесійної зали для подальшого голосування депутатами. Сподіваюсь, це буде зроблено якомога швидше. Вже рік минув від початку повномасштабного вторгнення, проте у нас і досі залишаються виконавці, перш за все з Донецької та Луганської областей, які позбавлені можливості як працювати, так і легальним чином вирішити питання з власним заміщенням.

Крім того, з нетерпінням очікуємо вирішення ще одного суспільно-чутливого питання — встановлення на період воєнного стану мінімально захищеної суми для рахунків, на котрі було накладено арешт.
Це покладе кінець так званій проблемі арешту “зарплатних рахунків”.

Хоч йдеться про боржників, але це наші, українські, боржники. І вони мають бути захищені навіть, коли по відношенню до них вчиняються заходи примусу. Окрім того, прийняття норми про мінімально захищену суму стане суттєвим кроком у напрямку до загальноприйнятої міжнародної практики.

Так, це буде лише перший крок, адже передбачаю, що норма одразу не запрацює ідеально — наразі у нас відсутній повноцінний автоматизований арешт коштів. Але чим раніше ми цю норму впровадимо, тим швидше зможемо на практиці виявити усі плюси-мінуси у її застосуванні та усунути їх.

А вже після закінчення дії воєнного стану можна буде йти далі і вирішувати питання з обов’язковим підключенням банків до системи автоматизованого арешту коштів.

Поява в Дії електронної версії судового рішення ні на що не впливає – все одно треба отримувати в суді виконавчий лист, - суддя Руслан Арсірій

Відображення судового рішення у Дії не змінює механізм виконання судових рішень, і поява в мобільному додатку електронної версії судового рішення ні на що не впливає, хіба що сторона може швидше ознайомитись із рішенням.
Після повідомлень Міністерства цифрової трансформації України про те, що відтепер у застосунку Дія за кілька кліків можна отримати електронне судове рішення, у суспільства може скластись хибне уявлення про полегшення у досягненні кінцевої мети судочинства – захисті порушеного права. А це можливо лише у разі безумовного виконання судового рішення.

Однак, механізм виконання судових рішень не змінився і поява в мобільному додатку електронної версії судового рішення ні на що не впливає. Хіба що сторона може швидше ознайомитись із рішенням і почати оформлювати, наприклад, апеляційну скаргу, якщо це потрібно. Хоча це можна було б зробити і за допомогою Електронного суду, принаймні зручніше писати текст на комп’ютері, а не у смартфоні», - зазначив Руслан Арсірій.

«Процедура ж виконавчого провадження (а це - найважливіше) не змінилась і не могла змінитися з появою ще одного способу доступу до тексту судового рішення.

Для виконання рішення суду чи судового наказу потрібно отримати в суді виконавчий лист і звернутися до Державної виконавчої служби для примусового виконання.

⚠️Верховна Рада може найближчим часом ухвалити закон щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану. Наразі порівняльна таблиця до другого читання ще відсутня, втім, як розповів член Комітету Ігор Фріс, основні ключові норми, які в ньому застосовуються, наступні.

🔹фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати, установленої законом України про Державний бюджет на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови, що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим законом.
🔺Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

🔹до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є російська федерація або пов’язані з нею особи.
🔹юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
🔹забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

Голова Асоціації приватних виконавців Віталій Чепурний виділив наступні зміни:
🔸Встановлено мінімально захищену від арешту суму у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат (законопроект спочатку передбачав – 3)
🔸Дозволено стягнення із заробітної плати боржників. За умови запровадження мінімально захищеної від арешту суми цей крок є цілком необхідним в інтересах кредиторів.
🔸Дозволено виконання всіх виконавчих написів: іпотека, застава, лізинг та інших, крім тих, що вчинені за договорами у простій письмовій формі.
🔸Плюс бонусом — можна буде довиконувати старі провадження по таким виконавчим написам, які відкриті до початку введення воєнного стану
🔸Затверджено норму по заміщенню. Виконавцям з окупованих територій і територій з активними бойовими діями надається можливість змінити округ, продовжувати виконувати старі справи і приймати до виконання нові.
🔸Ще Мін'юст отримає повноваження перевіряти приватних виконавців чи здійснюють вони діяльність. За результатом буде складатися акт перевірки.

⚡️ДП Національні інформаційні системи інформує про відновлення доступу до реєстрів в м. Запоріжжя

ℹ️ У зв’язку із оновленням переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, з 11.03.2023 відновлено доступ для користувачів м. Запоріжжя та всієї території Запорізького району до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.
☝ Перелік оновлено відповідно до наказу Мінреінтеграції від 9 березня 2023 року № 84.

Веб-сайти та реєстри Мінюсту не працюють