Щодо виправлення помилок у постановах виконавчого провадження
#Дії_бездії #Сторони_вп #Боржник
Позивач обґрунтовує тим, що державний виконавець не мав повноважень на винесення оскаржуваної Постанови від 04.04.2017, оскільки виконавче провадження, по якому винесена постанова (ВП 51342790), було зупинене відповідно до Постанови державного виконавця від 13.02.2017, на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2017. Окрім того, позивач зазначив, що Постанова про виправлення арифметичних та граматичних помилок не відповідає вимогам закону. Вона необґрунтована та невмотивована, до того ж, ніяких арифметичних та/або граматичних помилок державним виконавцем під час винесення процесуальних документів, перелічених у цій постанові, не було зроблено. У даному випадку мало місце внесення державним виконавцем недостовірних даних у процесуальні документи протягом року примусового виконання виконавчого напису (не вірний ідентифікаційний код боржника, невірна дата набрання чинності виконавчим документом, невірна дата видачі виконавчого документа, постанова про арешт майна боржника та передання його на відповідальне зберігання боржникові взагалі винесена під номером іншого виконавчого провадження). Таким чином, позивач вважає, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними та просить суд скасувати Постанову про виправлення граматичних та арифметичних помилок від 04.04.2017.
⚠️Правова позиція Верховного Суду: абз. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - № 1404-VIII) передбачає право начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавця з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
🔸Колегія суддів вказує, що ч. 4 ст. 35 Закону № 1404-VIII, передбачає право державного виконавця здійснювати певні дії у період зупинення виконавчих дій. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зупинення виконавчих дій не є абсолютним та не виключає проведення підготовчих та організаційних заходів по забезпеченню виконання виконавчого документу, а спірна постанова не є заходом примусового стягнення.
🔸Суд зазначає, що Законом передбачено право виконавця з власної ініціативи виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки.
🔸Судова колегія приходить до висновку, що вказана стаття Закону № 1404-VIII спрямована на надання можливості виконавцю виправити помилки, що викладені у процесуальних документах в рамках виконавчого провадження, які при цьому б не змінювали змісту документу.
🔥Висновки: постанова про виправлення помилок у ряді постанов виконавчого провадження не змінює їх змісту, оскільки їх виправлення у даному випадку не змінює сторін виконавчого провадження або розмір стягнення та предмет арешту.
#Дії_бездії #Сторони_вп #Боржник
Позивач обґрунтовує тим, що державний виконавець не мав повноважень на винесення оскаржуваної Постанови від 04.04.2017, оскільки виконавче провадження, по якому винесена постанова (ВП 51342790), було зупинене відповідно до Постанови державного виконавця від 13.02.2017, на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2017. Окрім того, позивач зазначив, що Постанова про виправлення арифметичних та граматичних помилок не відповідає вимогам закону. Вона необґрунтована та невмотивована, до того ж, ніяких арифметичних та/або граматичних помилок державним виконавцем під час винесення процесуальних документів, перелічених у цій постанові, не було зроблено. У даному випадку мало місце внесення державним виконавцем недостовірних даних у процесуальні документи протягом року примусового виконання виконавчого напису (не вірний ідентифікаційний код боржника, невірна дата набрання чинності виконавчим документом, невірна дата видачі виконавчого документа, постанова про арешт майна боржника та передання його на відповідальне зберігання боржникові взагалі винесена під номером іншого виконавчого провадження). Таким чином, позивач вважає, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними та просить суд скасувати Постанову про виправлення граматичних та арифметичних помилок від 04.04.2017.
⚠️Правова позиція Верховного Суду: абз. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - № 1404-VIII) передбачає право начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавця з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
🔸Колегія суддів вказує, що ч. 4 ст. 35 Закону № 1404-VIII, передбачає право державного виконавця здійснювати певні дії у період зупинення виконавчих дій. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зупинення виконавчих дій не є абсолютним та не виключає проведення підготовчих та організаційних заходів по забезпеченню виконання виконавчого документу, а спірна постанова не є заходом примусового стягнення.
🔸Суд зазначає, що Законом передбачено право виконавця з власної ініціативи виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки.
🔸Судова колегія приходить до висновку, що вказана стаття Закону № 1404-VIII спрямована на надання можливості виконавцю виправити помилки, що викладені у процесуальних документах в рамках виконавчого провадження, які при цьому б не змінювали змісту документу.
🔥Висновки: постанова про виправлення помилок у ряді постанов виконавчого провадження не змінює їх змісту, оскільки їх виправлення у даному випадку не змінює сторін виконавчого провадження або розмір стягнення та предмет арешту.
❤1
Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
#Реалізація_майна
📎 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 жовтня 2020 року у справі № 2-2661/10
☝️Правова позиція Верховного Суду: звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилався на те, що дії державного виконавця з визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна є неправомірними, оскільки об'єкт оцінки не оглядався, не досліджувався, підтвердженням чого є фактична відсутність фотографій об'єкта оцінки в матеріалах звіту. Єдині фотографії об'єкта оцінки - це фото кафе ззовні, вчинені із різних ракурсів, які не дають можливості встановити дійсної ринкової вартості об'єкта оцінки.
🔸Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон України № 2658-ІІІ).
🔸Згідно з ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
🔸Ст. 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
🔸Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ'єктивності оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III).
#Реалізація_майна
📎 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 жовтня 2020 року у справі № 2-2661/10
☝️Правова позиція Верховного Суду: звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилався на те, що дії державного виконавця з визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна є неправомірними, оскільки об'єкт оцінки не оглядався, не досліджувався, підтвердженням чого є фактична відсутність фотографій об'єкта оцінки в матеріалах звіту. Єдині фотографії об'єкта оцінки - це фото кафе ззовні, вчинені із різних ракурсів, які не дають можливості встановити дійсної ринкової вартості об'єкта оцінки.
🔸Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон України № 2658-ІІІ).
🔸Згідно з ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
🔸Ст. 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
🔸Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ'єктивності оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III).
zakononline.com.ua
Постанова від 07.10.2020 по справі № 2-2661/10 Касаційний цивільний
У випадках проведення
незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги
до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються
відповідно до статті 12 цього Закону. Згідно з частиною 4 статті 3
цього Закону процедури оцінки майна…
незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги
до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються
відповідно до статті 12 цього Закону. Згідно з частиною 4 статті 3
цього Закону процедури оцінки майна…
🔥Враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець !!!зобов'язаний !!! у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна.
⚠️Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 жовтня 2020 року
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах
🔸від 25 листопада 2019 року в справі № 718/482/15-ц
🔸від 10 жовтня 2019 року в справі № 751/15667/15-ц
⚠️Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 жовтня 2020 року
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах
🔸від 25 листопада 2019 року в справі № 718/482/15-ц
🔸від 10 жовтня 2019 року в справі № 751/15667/15-ц
Державний виконавець має право на проникнення до житла на підставі рішення суду про усунення перешкод у користуванні цим приміщенням.
#Дії_бездії
Згідно з п.4 ч.3 ст.18 закону «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника — фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можна звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Отже, державний виконавець за умови дотримання вимог ст.66 закону «Про виконавче провадження» має право на проникнення до житла на підставі рішення суду про усунення перешкод у користуванні таким житлом, що не було враховано судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи.
#Дії_бездії
Згідно з п.4 ч.3 ст.18 закону «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника — фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можна звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Отже, державний виконавець за умови дотримання вимог ст.66 закону «Про виконавче провадження» має право на проникнення до житла на підставі рішення суду про усунення перешкод у користуванні таким житлом, що не було враховано судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи.
Forwarded from Верховний Суд
КГС ВС роз’яснив порядок і умови задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, в межах провадження у справі про неплатоспроможність
Господарський суд міста Києва ухвалою, яку Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою у справі № 910/17501/19 про неплатоспроможність ОСОБА1, відмовив цій особі у задоволенні скарги на дії приватного виконавця щодо реалізації на електронних торгах предмета іпотеки.
Судові рішення мотивовані тим, що іпотекодержатель – ПАТ АБ «Укргазбанк», скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», звернувся із заявою до приватного виконавця та придбав предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Складений приватним виконавцем акт про реалізацію предмета іпотеки відповідає вимогам статей 47, 49 зазначеного Закону.
За результатами касаційного перегляду цих судових рішень КГС ВС скасував їх, справу в скасованій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши на таке.
Законодавець імперативно визначив наслідки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 121 КУзПБ) та види зобов’язань боржника, на виконання яких мораторій не поширюється (ч. 3 ст. 121 КУзПБ).
Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУзПБ задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих із боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
Верховний Суд зауважив, що на вимогу ПАТ АБ «Укргазбанк» (іпотекодержател) щодо погашення ОСОБА1 (боржник-позичальник) заборгованості за кредитним договором поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 121 КУзПБ, а задоволення вимог банку-кредитора за рахунок спірної квартири боржника як предмета забезпечення допускається лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 4 ст. 121 КУзПБ).
Детальніше за посиланням: bit.ly/3eK15rD.
Господарський суд міста Києва ухвалою, яку Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою у справі № 910/17501/19 про неплатоспроможність ОСОБА1, відмовив цій особі у задоволенні скарги на дії приватного виконавця щодо реалізації на електронних торгах предмета іпотеки.
Судові рішення мотивовані тим, що іпотекодержатель – ПАТ АБ «Укргазбанк», скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», звернувся із заявою до приватного виконавця та придбав предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Складений приватним виконавцем акт про реалізацію предмета іпотеки відповідає вимогам статей 47, 49 зазначеного Закону.
За результатами касаційного перегляду цих судових рішень КГС ВС скасував їх, справу в скасованій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши на таке.
Законодавець імперативно визначив наслідки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 121 КУзПБ) та види зобов’язань боржника, на виконання яких мораторій не поширюється (ч. 3 ст. 121 КУзПБ).
Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУзПБ задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих із боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
Верховний Суд зауважив, що на вимогу ПАТ АБ «Укргазбанк» (іпотекодержател) щодо погашення ОСОБА1 (боржник-позичальник) заборгованості за кредитним договором поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 121 КУзПБ, а задоволення вимог банку-кредитора за рахунок спірної квартири боржника як предмета забезпечення допускається лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 4 ст. 121 КУзПБ).
Детальніше за посиланням: bit.ly/3eK15rD.
😁1
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірних дій цього органу, наявності шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.
🔸Мотивація касаційної скарги: Позивач вважає, що враховуючи, що відшкодування завданої шкоди на підставі ст.ст. 1173, 1174 ЦК України здійснюється незалежно від вини органу державної влади, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність причинно-наслідкового звязку суперечить нормам матеріального права.
⚠️Позиція ВС: За загальними положеннями, наведеними у ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу, визначені у ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, за змістом яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи посадовою особою відповідного органу при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Ст.ст. 1173 і 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обовязковою. Втім, ці норми не заперечують обов'язкової наявності інших складових цивільного правопорушення, які є обовязковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
🔸Мотивація касаційної скарги: Позивач вважає, що враховуючи, що відшкодування завданої шкоди на підставі ст.ст. 1173, 1174 ЦК України здійснюється незалежно від вини органу державної влади, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність причинно-наслідкового звязку суперечить нормам матеріального права.
⚠️Позиція ВС: За загальними положеннями, наведеними у ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу, визначені у ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, за змістом яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи посадовою особою відповідного органу при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Ст.ст. 1173 і 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обовязковою. Втім, ці норми не заперечують обов'язкової наявності інших складових цивільного правопорушення, які є обовязковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
🍁 СОЛОДКИЙ ЛИСТОПАД 🍂
Всі чекають на ЧОРНУ П'ЯТНИЦЮ, а ZakonOnline вже проводжає листопад солодкими цінами. З 20.11.2020 по 30.11.2020
4 міс.- 1099 грн
8 міс. - 1899 грн
12 міс. - 2499 грн
ZakonOnline – це унікальна аналітично-правова система, яка містить
🔸 найбільшу кількість стандартизованих правових позицій ВС (12000+) та більш ніж 1200 актуальних прецедентів ЄСПЛ
🔸унікальний функціонал для пошуку прецедентів
🔸аналітику відступів від правових висновків
🔸повну та щоденно оновлювану базу судових рішень зі зручною системою пошуку та моніторингу справ
🔸інформацію про судові засідання
🔸та повну базу нормативно-правових актів
Тарифи https://zakononline.com.ua/tariffs
Всі чекають на ЧОРНУ П'ЯТНИЦЮ, а ZakonOnline вже проводжає листопад солодкими цінами. З 20.11.2020 по 30.11.2020
4 міс.- 1099 грн
8 міс. - 1899 грн
12 міс. - 2499 грн
ZakonOnline – це унікальна аналітично-правова система, яка містить
🔸 найбільшу кількість стандартизованих правових позицій ВС (12000+) та більш ніж 1200 актуальних прецедентів ЄСПЛ
🔸унікальний функціонал для пошуку прецедентів
🔸аналітику відступів від правових висновків
🔸повну та щоденно оновлювану базу судових рішень зі зручною системою пошуку та моніторингу справ
🔸інформацію про судові засідання
🔸та повну базу нормативно-правових актів
Тарифи https://zakononline.com.ua/tariffs
У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов'язані погасити заборгованість за аліментами на дитину.
#Аліменти
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Виходячи зі змісту указаної норми це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування. Для всіх спадкоємців існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця, зокрема, часткова відповідальність.
Суди встановили, що ОСОБА4 мав заборгованість за аліментами на дочку ОСОБА3 на підставі виконавчого листа від 16 лютого 2001 року № 2-501/2001.
Станом на день смерті спадкодавця заборгованість за аліментами становить 54 178,17 грн.
‼️За змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов'язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов'язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов'язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (стаття 608 ЦК України).
⚠️Постанова ВС КЦС від 12.08.2020
#Аліменти
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Виходячи зі змісту указаної норми це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування. Для всіх спадкоємців існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця, зокрема, часткова відповідальність.
Суди встановили, що ОСОБА4 мав заборгованість за аліментами на дочку ОСОБА3 на підставі виконавчого листа від 16 лютого 2001 року № 2-501/2001.
Станом на день смерті спадкодавця заборгованість за аліментами становить 54 178,17 грн.
‼️За змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов'язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов'язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов'язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (стаття 608 ЦК України).
⚠️Постанова ВС КЦС від 12.08.2020
👍1
Про видачу дублікату виконавчого листа 🔥
Суди не звернули уваги на те, що рішення, про видачу дублікату якого ставить питання заявник, не виконано (доказів протилежного матеріали справи не містять).
При цьому, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває; при цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено!
⚠️Постанова ВС КЦС від 18.11.2020
⚠️Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06
Суди не звернули уваги на те, що рішення, про видачу дублікату якого ставить питання заявник, не виконано (доказів протилежного матеріали справи не містять).
При цьому, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває; при цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено!
⚠️Постанова ВС КЦС від 18.11.2020
⚠️Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06
Розпочався З’їзд приватних виконавців України. Зареєструвалось 83 делегати. В порядку денному - 11 питань, зокрема Звіт Голови РПВУ та його заступників про діяльність у 2017-2020 рр, Звіт Голови та членів Комітету з етики АПВУ про діяльність у 2017-2020 рр, а також обрання нового керівництва АПВУ.
Також приватні виконавці мають обрати голову та 2 заступників АПВУ, новий склад Комітету з етики АПВУ та дообрати одного члена Ревізійної комісії АПВУ.
www.apvu.com.ua
Також приватні виконавці мають обрати голову та 2 заступників АПВУ, новий склад Комітету з етики АПВУ та дообрати одного члена Ревізійної комісії АПВУ.
www.apvu.com.ua
Під час З’їзду приватних виконавців України, який відбувся 25 листопада, обрано нове керівництво Асоціації. В результаті таємного рейтингового голосування найбільшою підтримкою заручився приватний виконавець Віталій Чепурний. За нього проголосували 45 колег. Його заступниками стали Анатолій Телявський (42) та Aleksandr Sivokozov (40).
Вітаємо колег з обранням і сподіваємось на плідну роботу, яка сприятиме розвитку та зміцненню професії приватних виконавців.
www.apvu.com.ua
Вітаємо колег з обранням і сподіваємось на плідну роботу, яка сприятиме розвитку та зміцненню професії приватних виконавців.
www.apvu.com.ua
🔥Пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ з усього складу майна боржників - державних підприємств (встановлених на момент прийняття Закону № 145-ІХ), призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно, передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, стягнення грошових коштів боржників у будь-яких правовідносинах, а також стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
❌ВІДСТУП від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 № 904/5697/18
Cистемний аналіз змісту даної норми разом з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент прийняття Закону №145-ІХ, свідчить про їх спрямування на необхідність збереження об'єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.
⚠️Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
⚠️Тобто вказаною нормою Закону №145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, стягнення грошових коштів боржників у будь-яких правовідносинах, а також стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
🔰Постанова ВС КГС від 20.11.2020
❌ВІДСТУП від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 № 904/5697/18
Cистемний аналіз змісту даної норми разом з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент прийняття Закону №145-ІХ, свідчить про їх спрямування на необхідність збереження об'єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.
⚠️Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
⚠️Тобто вказаною нормою Закону №145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, стягнення грошових коштів боржників у будь-яких правовідносинах, а також стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
🔰Постанова ВС КГС від 20.11.2020
📢 З 1 грудня змінюється розмір прожиткового мінімуму
📌 Наразі – це 2 118 гривень, а з 1 грудня його піднімуть до 2 189 гривень.
➡️ загальний показник - 2189 грн;
➡️ дітям до 6 років - 1921 грн;
➡️ дітям віком від 6 до 18 років - 2395 грн;
➡️ працездатним особам – 2270 грн;
➡️ особам, які втратили працездатність – 1769 грн.
✅ Новий розмір прожиткового мінімуму слід враховувати при проведенні індексації грошових доходів населення. 📖 Згідно п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078, індексації підлягають доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Тобто з 1️⃣ грудня 2020 року індексація заробітної плати проводиться в межах доходу 2270 грн.
❗️Крім того, новий розмір прожиткового мінімуму необхідно враховувати при утриманні аліментів. Мінімальний розмір аліментів на одну 👶👧 дитину не може бути меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
📝 У зв'язку з цим, розмір аліментів з 1 грудня 2020 р. складає
➡️ для дітей віком до 6 років - 960,50 грн (1921 грн х 50%);
➡️ для дітей віком від 6 до 18 років - 1197,50 грн (2395 грн х 50%).
🔎 Максимальний розмір аліментів теж залежить від прожиткового мінімуму: не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
📌 Наразі – це 2 118 гривень, а з 1 грудня його піднімуть до 2 189 гривень.
➡️ загальний показник - 2189 грн;
➡️ дітям до 6 років - 1921 грн;
➡️ дітям віком від 6 до 18 років - 2395 грн;
➡️ працездатним особам – 2270 грн;
➡️ особам, які втратили працездатність – 1769 грн.
✅ Новий розмір прожиткового мінімуму слід враховувати при проведенні індексації грошових доходів населення. 📖 Згідно п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078, індексації підлягають доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Тобто з 1️⃣ грудня 2020 року індексація заробітної плати проводиться в межах доходу 2270 грн.
❗️Крім того, новий розмір прожиткового мінімуму необхідно враховувати при утриманні аліментів. Мінімальний розмір аліментів на одну 👶👧 дитину не може бути меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
📝 У зв'язку з цим, розмір аліментів з 1 грудня 2020 р. складає
➡️ для дітей віком до 6 років - 960,50 грн (1921 грн х 50%);
➡️ для дітей віком від 6 до 18 років - 1197,50 грн (2395 грн х 50%).
🔎 Максимальний розмір аліментів теж залежить від прожиткового мінімуму: не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.