Інспектор 🤷виконавчої служби одного з районів та колишній працівник прокуратури за гроші обіцяли громадянам допомогти з працевлаштуванням у правоохоронні органи. В Одесі правоохоронці викрили групу осіб, які за 35 тисяч доларів обіцяли “продати” посаду в прокуратурі.
Як встановили працівники управління стратегічних розслідувань в Одеській області Нацполіції, слідчі обласної поліції спільно з Одеською обласною прокуратурою, інспектор виконавчої служби одного з районів та колишній працівник прокуратури за гроші обіцяли громадянам допомогти з працевлаштуванням у правоохоронні органи. Зокрема за посаду в одній з окружних прокуратур їм необхідно було віддати 35 тисяч доларів.
А чого не інструктор ?
Як встановили працівники управління стратегічних розслідувань в Одеській області Нацполіції, слідчі обласної поліції спільно з Одеською обласною прокуратурою, інспектор виконавчої служби одного з районів та колишній працівник прокуратури за гроші обіцяли громадянам допомогти з працевлаштуванням у правоохоронні органи. Зокрема за посаду в одній з окружних прокуратур їм необхідно було віддати 35 тисяч доларів.
А чого не інструктор ?
‼️08 січня 2024 року Верховний Суд в рамках справи № 2-3894/09, досліджував питання щодо «єдиного» способу оскарження результатів оцінки нерухомого майна зробленої в рамках виконавчого провадження.
🔸Суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.
🔸Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
⚠️У разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутися з клопотанням про визначення рецензування звіту про оцінку майна, однак із такими вимогами у спосіб, визначений законом не звертався. За висновком Верховного суду рецензування звіту з оцінки є «єдиним» законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки і у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутись з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна.
⚠️Більш детально ТУТ.
🔸Суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.
🔸Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
⚠️У разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутися з клопотанням про визначення рецензування звіту про оцінку майна, однак із такими вимогами у спосіб, визначений законом не звертався. За висновком Верховного суду рецензування звіту з оцінки є «єдиним» законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки і у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутись з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна.
⚠️Більш детально ТУТ.
Здійснення виконавчого провадження під час воєнного стану - виконавець Андрій Авторгов
YouTube
Здійснення виконавчого провадження під час воєнного стану - виконавець Андрій Авторгов на #Протокол
Здійснення виконавчого провадження під час воєнного стану - приватний виконавець Андрій Авторгов на #Протокол
Сторінка стріму на Протокол тут https://protocol.ua/ua/65c39f5ert/
Контакти пана Андрія тут https://protocol.ua/ua/user/139543/
Підтримати нові…
Сторінка стріму на Протокол тут https://protocol.ua/ua/65c39f5ert/
Контакти пана Андрія тут https://protocol.ua/ua/user/139543/
Підтримати нові…
Forwarded from Трохи про приватне право🧐
♻️Чи може виконавець звернутися з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, при незастосуванні наслідків недійсності фраудаторного правочину⁉️
Ухвала КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 405/6598/20
🟨Питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця (частина десята статті 440 ЦПК України).
🟩За схожих обставин в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 676/1314/19 (провадження № 61-16321св19) зазначено, що «житловий будинок з відповідними надвірними будівлями по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 і ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя. За договором дарування від 13 квітня 2012 року, посвідченого Першою Кам`янець-Подільською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 за згодою дружини ОСОБА_1 подарував указаний житловий будинок своєму синові ОСОБА_2. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 11 квітня 2014 року, цей договір дарування визнано недійсним. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірне домоволодіння не скасовано, а державна реєстрація права власності ОСОБА_5 і ОСОБА_1 на нерухоме майно не відновлена. Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Задовольняючи подання старшого державного виконавця Кам`янець-Подільського МВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Волкової О. В. суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини домоволодіння по АДРЕСА_1, разом із тим це право боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення».
🟦У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2022 року в справі № 296/11276/13-ц (провадження № 61-16227св21) зазначено, що «доводи касаційної скарги про неможливість звернення стягнення на спірний будинок у зв`язку з тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не скасовано запис про державну права власності на нього за ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки правова підстава, згідно з якою вчинено такий запис відпала (постановою Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року визнано недійсним договір дарування, укладений 05 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т. О., зареєстрований у реєстрі за № 4993), і очевидним є те, що ОСОБА_2 не вчиняє дії щодо поновлення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ним».
✅Непред`явлення кредитором вимоги про застосування наслідків недійсності фраудаторного правочину та його повернення боржнику з метою звернення стягнення на відповідне майно, відповідно, невирішення цього питання судом, не перешкоджає його вирішенню судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, навпаки - зобов`язує виконавця вчинити таку процесуальну дію при виконанні судового рішення.
Ухвала КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 405/6598/20
🟨Питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця (частина десята статті 440 ЦПК України).
🟩За схожих обставин в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 676/1314/19 (провадження № 61-16321св19) зазначено, що «житловий будинок з відповідними надвірними будівлями по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 і ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя. За договором дарування від 13 квітня 2012 року, посвідченого Першою Кам`янець-Подільською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 за згодою дружини ОСОБА_1 подарував указаний житловий будинок своєму синові ОСОБА_2. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 11 квітня 2014 року, цей договір дарування визнано недійсним. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірне домоволодіння не скасовано, а державна реєстрація права власності ОСОБА_5 і ОСОБА_1 на нерухоме майно не відновлена. Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Задовольняючи подання старшого державного виконавця Кам`янець-Подільського МВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Волкової О. В. суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини домоволодіння по АДРЕСА_1, разом із тим це право боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення».
🟦У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2022 року в справі № 296/11276/13-ц (провадження № 61-16227св21) зазначено, що «доводи касаційної скарги про неможливість звернення стягнення на спірний будинок у зв`язку з тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не скасовано запис про державну права власності на нього за ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки правова підстава, згідно з якою вчинено такий запис відпала (постановою Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року визнано недійсним договір дарування, укладений 05 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т. О., зареєстрований у реєстрі за № 4993), і очевидним є те, що ОСОБА_2 не вчиняє дії щодо поновлення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ним».
✅Непред`явлення кредитором вимоги про застосування наслідків недійсності фраудаторного правочину та його повернення боржнику з метою звернення стягнення на відповідне майно, відповідно, невирішення цього питання судом, не перешкоджає його вирішенню судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, навпаки - зобов`язує виконавця вчинити таку процесуальну дію при виконанні судового рішення.
⚠️ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС щодо переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання в разі повернення його без прийняття, визначивши, що повернення виконавчого документа без прийняття до виконання з підстав, визначених у частині четвертій статті 4 та частині третій статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», не перериває строк пред’явлення такого документа до виконання.
Постанова ВП ВС від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц
Постанова ВП ВС від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц
‼️ Невиконання одним з батьків судового рішення щодо визначення місця проживання дитини з іншим з батьків, яке набрало законної сили, відсутність законодавчого врегулювання примусового виконання рішення суду про визначення місця проживання дитини є підставою для захисту прав позивача в порядку, визначеному статтею 162 СК України, шляхом пред’явлення позову про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання – Верховний Суд.
⚖️ Постанова від 15.08.2023р. у справі №742/2468/22
⚖️ Постанова від 15.08.2023р. у справі №742/2468/22
‼️Фраудаторний правочин укладається боржником у період проведення виконавчого провадження з метою виведення свого майна з-під стягнення.
⚠️Повноваження виконавця на звернення з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 4, частина четверта статті 42 ЦПК України), в тому числі за позовом про визнання недійсним правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна (оспорення фраудаторного правочину).
⚖️ Постанова ВП ВС від 8 червня 2022 року у справі № 2-591/11
⚠️Повноваження виконавця на звернення з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 4, частина четверта статті 42 ЦПК України), в тому числі за позовом про визнання недійсним правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна (оспорення фраудаторного правочину).
⚖️ Постанова ВП ВС від 8 червня 2022 року у справі № 2-591/11
‼️Встановивши, що боржник веде особисте селянське господарство, із якого отримує дохід, що включений до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, суди попередніх інстанцій помилково вважали, що розрахунок заборгованості за аліментами державному виконавцю потрібно проводити із застосуванням положень частини другої статті 195 СК України, тобто виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а не за загальним правилом - виходячи з фактичного заробітку (доходу) (частина перша статті 195 СК України).
🔸Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем правомірно здійснено розрахунок заборгованості за аліментами відповідно до вимог частини першої статті 195 СК України, виходячи з доходу платника аліментів від введення особистого селянського господарства, який зазначений у наданих довідках ТОВ.
🔗Постанова ВС КЦС від 05.07.2023р. у справі № 155/1875/13-ц
🔸Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем правомірно здійснено розрахунок заборгованості за аліментами відповідно до вимог частини першої статті 195 СК України, виходячи з доходу платника аліментів від введення особистого селянського господарства, який зазначений у наданих довідках ТОВ.
🔗Постанова ВС КЦС від 05.07.2023р. у справі № 155/1875/13-ц
🤝Працівники ДБР *повідомили про підозру керівнику одного з міськвідділів Державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області.
🔹 Посадовець налагодив злочинну схему заробітку на охочих повернути законно арештоване майно. Зазвичай, вартість таких «послуг» становила половину суми від загальної вартості майна.
🔹 ДБР вдалося задокументувати вимагання та одержання посадовцем хабаря від жінки, яка заборгувала банку понад 1 млн гривень. У межах виконавчого провадження було арештовано її будинок площею 150 кв. м, земельну ділянку під ним, два паї розміром у 5,5 га та кошти на рахунках. Загальна вартість майна становила близько 500 тис. грн.
🔹 Посадовець встиг отримати першу частину хабаря у сумі 100 тис. грн. 29 лютого, під час обшуків за місцем проживання фігуранта, отримані гроші були знайдені.
😂"Маємо те, що маємо*"
🔹 Посадовець налагодив злочинну схему заробітку на охочих повернути законно арештоване майно. Зазвичай, вартість таких «послуг» становила половину суми від загальної вартості майна.
🔹 ДБР вдалося задокументувати вимагання та одержання посадовцем хабаря від жінки, яка заборгувала банку понад 1 млн гривень. У межах виконавчого провадження було арештовано її будинок площею 150 кв. м, земельну ділянку під ним, два паї розміром у 5,5 га та кошти на рахунках. Загальна вартість майна становила близько 500 тис. грн.
🔹 Посадовець встиг отримати першу частину хабаря у сумі 100 тис. грн. 29 лютого, під час обшуків за місцем проживання фігуранта, отримані гроші були знайдені.
😂"Маємо те, що маємо*"
⚠️Позовна давність, передбачена ч. 1 ст. 233 КЗпП України, не поширюється на позовну вимогу про відшкодування грошової компенсації моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав у зв’язку з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі.
🔸Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.
🔸Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.
#Нампишуть
⚠️Прошу підтримати петицію про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку щодо надання відстрочки приватним та державним виконавцям та підняття питання нагальної необхідності надання відстрочки та бронювання на період мобілізації органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Мобілізація виконавців матиме руйнівні наслідки для всієї системи примусового виконання рішень, адже йдеться про сотні тисяч рішень судів та інших органів, які не зможуть бути належним чином пред’явлені до виконання та відкритих виконавчих проваджень, які фактично перестануть виконуватися. Таким чином, може відбутися значне порушення законних прав та інтересів сторін виконавчого провадження – сотень тисяч громадян України та юридичних осіб.
⚠️Прошу підтримати петицію про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку щодо надання відстрочки приватним та державним виконавцям та підняття питання нагальної необхідності надання відстрочки та бронювання на період мобілізації органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Мобілізація виконавців матиме руйнівні наслідки для всієї системи примусового виконання рішень, адже йдеться про сотні тисяч рішень судів та інших органів, які не зможуть бути належним чином пред’явлені до виконання та відкритих виконавчих проваджень, які фактично перестануть виконуватися. Таким чином, може відбутися значне порушення законних прав та інтересів сторін виконавчого провадження – сотень тисяч громадян України та юридичних осіб.
petition.president.gov.ua
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового…
⁉️Яку суму виконавець має перерахувати стягувачеві: зазначену в резолютивній частині рішення (виконавчого листа) чи зменшену на суму установлених законодавством України податків і зборів?
⚠️ВП ВС прийняла справу до свого розгляду, зважаючи на необхідність вирішення питання про необхідність зазначення у резолютивній частині рішення про стягнення середнього заробітку вказівки про те, що відповідна сума стягується без проведення відрахувань, передбачених законодавством, або ж вказівки про те, що сума стягується вже після таких відрахувань.
⚠️ВП ВС прийняла справу до свого розгляду, зважаючи на необхідність вирішення питання про необхідність зазначення у резолютивній частині рішення про стягнення середнього заробітку вказівки про те, що відповідна сума стягується без проведення відрахувань, передбачених законодавством, або ж вказівки про те, що сума стягується вже після таких відрахувань.
‼️(Не)обов’язковість перевірки державним/приватним виконавцем адреси реєстрації/місцезнаходження боржника, що зазначена судом у виконавчому документі
11 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/35340/21, досліджував питання щодо обов’язковості та/або необов’язковості перевірки державним/приватним виконавцем адреси реєстрації/місцезнаходження боржника, що зазначена судом у виконавчому документі.
⚠️Закон не містить норми, що встановлює безпосередньо обов'язок виконавця перевірити інформацію про місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін виконавчого провадження.
🔸Таким чином, презюмується правильність інформації про місцезнаходження, місце проживання (перебування) боржника і стягувача, що зазначені у виконавчому документі, який видається судом, а отже виконавець на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не був зобов'язаний самостійно встановлювати адресу боржника, відповідно не здійснення дій щодо перевірки місця реєстрації позивача як боржника не може свідчити про те, що виконавче провадження було відкрито протиправно.
11 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/35340/21, досліджував питання щодо обов’язковості та/або необов’язковості перевірки державним/приватним виконавцем адреси реєстрації/місцезнаходження боржника, що зазначена судом у виконавчому документі.
⚠️Закон не містить норми, що встановлює безпосередньо обов'язок виконавця перевірити інформацію про місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін виконавчого провадження.
🔸Таким чином, презюмується правильність інформації про місцезнаходження, місце проживання (перебування) боржника і стягувача, що зазначені у виконавчому документі, який видається судом, а отже виконавець на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не був зобов'язаний самостійно встановлювати адресу боржника, відповідно не здійснення дій щодо перевірки місця реєстрації позивача як боржника не може свідчити про те, що виконавче провадження було відкрито протиправно.
Forwarded from Трохи про приватне право🧐
🆕 Чи є додаткова винагорода поліцейським видом доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів ⁉️
Постанова КЦС від 28.02.2024 у справі № 209/3260/13-ц
✅ Жодним нормативно-правовим актом не визначено, що додаткова винагорода поліцейським в розмірі 30 000 гривень є грошовим забезпеченням, що не має постійного характеру.
👮♂️ Однак пунктом 1 Переліку чітко визначено, що аліменти справляються з додаткової винагороди за основним місцем роботи, яка в свою чергу входить в структуру грошового забезпечення поліцейських.
💸 Таким чином, з аналізу вказаних норм випливає, що аліменти мають стягуватися в частці від усіх видів доходу боржника. Тому фактично, навіть до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року, виконавець мав би враховувати всі види надходжень боржника для визначення розміру аліментів.
✅ Фактично Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1264 лише підтверджено необхідність стягнення аліментів з урахуванням додаткової винагороди. Зауважує, що раніше законодавство просто не містило норми про отримання додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану. Тому з урахуванням змін у законодавстві, законодавець лише узгодив між собою всі нормативно-правові акти.
📍Постанова Кабінету Міністрів України м від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», на яку міститься посилання в статті 81 СК України, також передбачає пункт 1, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.
♻️ Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.
✳️ Зазначений правовий висновок висловлено Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц, провадження № 61-45100сво18.
📌Внесенням відповідних змін 16 листопада 2022 року лише конкретизовано перелік видів грошового забезпечення, із яких справляється нарахування аліментів, задля усунення проблемних питань при нарахуванні аліментів, а не «створив» новий вид доходів, який раніше таким не визнавав.
✅Отже додаткові виплати, які нараховувались та виплачувались боржнику по аліментам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до 16 листопада 2022 року не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мали постійний характер та відносились до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб.
️❇️З огляду на викладене, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що державним виконавцем Солом'янського відділу ДВС у м. Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку розміру аліментів у виконавчому провадженні.
Постанова КЦС від 28.02.2024 у справі № 209/3260/13-ц
✅ Жодним нормативно-правовим актом не визначено, що додаткова винагорода поліцейським в розмірі 30 000 гривень є грошовим забезпеченням, що не має постійного характеру.
👮♂️ Однак пунктом 1 Переліку чітко визначено, що аліменти справляються з додаткової винагороди за основним місцем роботи, яка в свою чергу входить в структуру грошового забезпечення поліцейських.
💸 Таким чином, з аналізу вказаних норм випливає, що аліменти мають стягуватися в частці від усіх видів доходу боржника. Тому фактично, навіть до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року, виконавець мав би враховувати всі види надходжень боржника для визначення розміру аліментів.
✅ Фактично Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1264 лише підтверджено необхідність стягнення аліментів з урахуванням додаткової винагороди. Зауважує, що раніше законодавство просто не містило норми про отримання додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану. Тому з урахуванням змін у законодавстві, законодавець лише узгодив між собою всі нормативно-правові акти.
📍Постанова Кабінету Міністрів України м від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», на яку міститься посилання в статті 81 СК України, також передбачає пункт 1, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.
♻️ Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.
✳️ Зазначений правовий висновок висловлено Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц, провадження № 61-45100сво18.
📌Внесенням відповідних змін 16 листопада 2022 року лише конкретизовано перелік видів грошового забезпечення, із яких справляється нарахування аліментів, задля усунення проблемних питань при нарахуванні аліментів, а не «створив» новий вид доходів, який раніше таким не визнавав.
✅Отже додаткові виплати, які нараховувались та виплачувались боржнику по аліментам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до 16 листопада 2022 року не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мали постійний характер та відносились до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб.
️❇️З огляду на викладене, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що державним виконавцем Солом'янського відділу ДВС у м. Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку розміру аліментів у виконавчому провадженні.
⚠️Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями) (стаття 261 ЦПК України) постанова КЦС від 13.03.2024 по справі 824/2/22.
Тлумачення статті 261 ЦПК України з урахуванням принципу розумності та «методу чесного читання» свідчить, що у частині першій статті 261 ЦПК України передбачено загальне правило для всіх судових рішень, які постановлюються у формі ухвали. Ухвала суду набирає законної сили за правилами, передбаченим для рішення суду (стаття 273 ЦПК України), тільки в тому випадку, коли для конкретного виду ухвал це прямо передбачено процесуальним законом (статті 460, 479, 480, 487 ЦПК України). Можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції при цьому значення не має і на момент набрання нею законної сили не впливає.
‼️Ухвала суду за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (стаття 432 ЦПК України), набирає законної сили за правилами статті 261 ЦПК України.Нормами розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень
‼️У цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» не встановлено іншого порядку набрання законної сили ухвалами, які постановляються за результатом розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
🔗Аналогічні висновки щодо строку і порядку набрання ухвалами законної сили наведені також у постановах:
Касаційного господарського суду від 11 квітня 2019 року у справі № 910/6543/18 та від 30 березня 2020 року у справі № 910/6543/18, Касаційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 580/3356/20.
Касаційного цивільного суду від 12 січня 2023 року у справі № 761/13085/14 та від 30 січня 2023 року у справі № 501/3311/21.
Тлумачення статті 261 ЦПК України з урахуванням принципу розумності та «методу чесного читання» свідчить, що у частині першій статті 261 ЦПК України передбачено загальне правило для всіх судових рішень, які постановлюються у формі ухвали. Ухвала суду набирає законної сили за правилами, передбаченим для рішення суду (стаття 273 ЦПК України), тільки в тому випадку, коли для конкретного виду ухвал це прямо передбачено процесуальним законом (статті 460, 479, 480, 487 ЦПК України). Можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції при цьому значення не має і на момент набрання нею законної сили не впливає.
‼️Ухвала суду за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (стаття 432 ЦПК України), набирає законної сили за правилами статті 261 ЦПК України.Нормами розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень
‼️У цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» не встановлено іншого порядку набрання законної сили ухвалами, які постановляються за результатом розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
🔗Аналогічні висновки щодо строку і порядку набрання ухвалами законної сили наведені також у постановах:
Касаційного господарського суду від 11 квітня 2019 року у справі № 910/6543/18 та від 30 березня 2020 року у справі № 910/6543/18, Касаційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 580/3356/20.
Касаційного цивільного суду від 12 січня 2023 року у справі № 761/13085/14 та від 30 січня 2023 року у справі № 501/3311/21.
Forwarded from Верховний Суд
Додаткова винагорода поліцейським, яка виплачується на період воєнного стану, враховується при визначенні розміру аліментів – КЦС ВС
Додаткова винагорода, що виплачувалася поліцейським на період воєнного стану (30 тис. грн) до 16 листопада 2022 року (дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1263, яка дозволила стягувати аліменти з додаткової винагороди, що виплачується на період воєнного стану), не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мала постійний характер та належала до видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Такий правовий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі щодо оскарження бездіяльності державного виконавця та зобов’язання здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на утримання дочки у виконавчому провадженні за період із березня по жовтень 2022 року.
Детальніше – https://is.gd/SxA1SM
Додаткова винагорода, що виплачувалася поліцейським на період воєнного стану (30 тис. грн) до 16 листопада 2022 року (дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1263, яка дозволила стягувати аліменти з додаткової винагороди, що виплачується на період воєнного стану), не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мала постійний характер та належала до видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Такий правовий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі щодо оскарження бездіяльності державного виконавця та зобов’язання здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на утримання дочки у виконавчому провадженні за період із березня по жовтень 2022 року.
Детальніше – https://is.gd/SxA1SM