Там як раз аванс прийшов 🤣

📢 «Гаряча лінія» для державних службовців з питань оплати праці

🔹 Сьогодні, 15 січня 2024 року, розпочала роботу спеціалізована телефонна «гаряча лінія» для звернень з питань, які виникають у зв’язку із запровадженням нової системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад.

Кожен держслужбовець зможе особисто звернутися на «гарячу лінію» за роз’ясненням або ж уточненням по кожній конкретній
Для отримання консультації достатньо набрати 0 800 505 442.

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів безкоштовні.
ℹ️ Робочий час: ПН-ЧТ 9:00-18:00, ПТ 9:00-16:45
⁉️ На кого поширюються заборони, передбачені пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

🔸В абзаці 2 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначене коло суб'єктів, до яких передбачені в його абзаці 1 обмеження не застосовуються. До таких суб'єктів віднесені і юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

⚠️Тобто заборона заміни стягувачів поширюються саме на пов'язаних з державою-агресором осіб, у тому числі юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є громадяни Російської Федерації, які не проживають на території України на законних підставах.

🔗Постанова КЦС ВС від 05.01.2024 в справі № 743/1596/15-ц
‼️Щодо законності передачі у виконавчому проваджені майна стягувачу, за наявності арешту, накладеного в рамках іншого виконавчого провадження. Скаржники, зокрема, посилаються на те, що процедури виконавчого провадження використовуються боржником для уникнення звернення стягнення за рішенням суду, прийнятим на користь скаржників.

У цьому контексті цікавою є справа, нещодавно розглянута Верховним Судом, в якій позивач - стягувач у виконавчому провадженні (стягувач 1) оспорював передачу майна стягувачу у іншому виконавчому провадженні (стягувач 2) та реєстрацію права власності за останнім.


⚠️Висновки Суду:
🔸Оскільки на час складання оспорюваного акта про передачу майна стягувачу 2 у рахунок погашення боргу від 14.06.2021, а також винесення приватним виконавцем постанови про передачу майна стягувачу 2 у рахунок погашення боргу від 14.06.2021 спірне майно перебувало під зареєстрованим в установленому законом порядку арештом, накладеним постановою державного виконавця від 01.02.2019 відповідно до ухвали суду передача боржником права власності на 1/4 частку квартири відбулася неправомірно.

🔸Дії боржника при погодженні передачі належного їй майна, яке перебувало під арештом з метою задоволення вимог стягувача 1 у справі № 461/3197/18, на користь пов’язаної з нею особи, без наявності у останньої пріоритетного права на задоволення своїх вимог за рахунок спірного майна щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на нього, свідчать про зловживання своїм правом з наміром перешкодити стягувану 1 задовольнити свої вимоги у межах виконавчого провадження щодо виконання судового рішення.

📎Текст постанови Верховного Суду за посиланням.
Інспектор 🤷виконавчої служби одного з районів та колишній працівник прокуратури за гроші обіцяли громадянам допомогти з працевлаштуванням у правоохоронні органи. В Одесі правоохоронці викрили групу осіб, які за 35 тисяч доларів обіцяли “продати” посаду в прокуратурі.

Як встановили працівники управління стратегічних розслідувань в Одеській області Нацполіції, слідчі обласної поліції спільно з Одеською обласною прокуратурою, інспектор виконавчої служби одного з районів та колишній працівник прокуратури за гроші обіцяли громадянам допомогти з працевлаштуванням у правоохоронні органи. Зокрема за посаду в одній з окружних прокуратур їм необхідно було віддати 35 тисяч доларів.

А чого не інструктор ?
‼️08 січня 2024 року Верховний Суд в рамках справи № 2-3894/09, досліджував питання щодо «єдиного» способу оскарження результатів оцінки нерухомого майна зробленої в рамках виконавчого провадження.

🔸Суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

🔸Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

⚠️У разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутися з клопотанням про визначення рецензування звіту про оцінку майна, однак із такими вимогами у спосіб, визначений законом не звертався. За висновком Верховного суду рецензування звіту з оцінки є «єдиним» законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки і у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутись з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна.

⚠️Більш детально ТУТ.
♻️Чи може виконавець звернутися з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, при незастосуванні наслідків недійсності фраудаторного правочину⁉️

Ухвала КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 405/6598/20

🟨Питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця (частина десята статті 440 ЦПК України).

🟩За схожих обставин в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 676/1314/19 (провадження № 61-16321св19) зазначено, що «житловий будинок з відповідними надвірними будівлями по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 і ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя. За договором дарування від 13 квітня 2012 року, посвідченого Першою Кам`янець-Подільською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 за згодою дружини ОСОБА_1 подарував указаний житловий будинок своєму синові ОСОБА_2. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 11 квітня 2014 року, цей договір дарування визнано недійсним. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірне домоволодіння не скасовано, а державна реєстрація права власності ОСОБА_5 і ОСОБА_1 на нерухоме майно не відновлена. Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Задовольняючи подання старшого державного виконавця Кам`янець-Подільського МВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Волкової О. В. суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини домоволодіння по АДРЕСА_1, разом із тим це право боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення».

🟦У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2022 року в справі № 296/11276/13-ц (провадження № 61-16227св21) зазначено, що «доводи касаційної скарги про неможливість звернення стягнення на спірний будинок у зв`язку з тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не скасовано запис про державну права власності на нього за ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки правова підстава, згідно з якою вчинено такий запис відпала (постановою Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року визнано недійсним договір дарування, укладений 05 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т. О., зареєстрований у реєстрі за № 4993), і очевидним є те, що ОСОБА_2 не вчиняє дії щодо поновлення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ним».

Непред`явлення кредитором вимоги про застосування наслідків недійсності фраудаторного правочину та його повернення боржнику з метою звернення стягнення на відповідне майно, відповідно, невирішення цього питання судом, не перешкоджає його вирішенню судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, навпаки - зобов`язує виконавця вчинити таку процесуальну дію при виконанні судового рішення.
⚠️ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС щодо переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання в разі повернення його без прийняття, визначивши, що повернення виконавчого документа без прийняття до виконання з підстав, визначених у частині четвертій статті 4 та частині третій статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», не перериває строк пред’явлення такого документа до виконання.

Постанова ВП ВС від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц
‼️ Невиконання одним з батьків судового рішення щодо визначення місця проживання дитини з іншим з батьків, яке набрало законної сили, відсутність законодавчого врегулювання примусового виконання рішення суду про визначення місця проживання дитини є підставою для захисту прав позивача в порядку, визначеному статтею 162 СК України, шляхом пред’явлення позову про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання – Верховний Суд.

⚖️  Постанова від 15.08.2023р. у справі №742/2468/22
‼️Фраудаторний правочин укладається боржником у період проведення виконавчого провадження з метою виведення свого майна з-під стягнення.

⚠️Повноваження виконавця на звернення з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 4, частина четверта статті 42 ЦПК України), в тому числі за позовом про визнання недійсним правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна (оспорення фраудаторного правочину).

⚖️ Постанова ВП ВС від 8 червня 2022 року у справі № 2-591/11
‼️Встановивши, що боржник веде особисте селянське господарство, із якого отримує дохід, що включений до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, суди попередніх інстанцій помилково вважали, що розрахунок заборгованості за аліментами державному виконавцю потрібно проводити із застосуванням положень частини другої статті 195 СК України, тобто виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а не за загальним правилом - виходячи з фактичного заробітку (доходу) (частина перша статті 195 СК України).

🔸Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем правомірно здійснено розрахунок заборгованості за аліментами відповідно до вимог частини першої статті 195 СК України, виходячи з доходу платника аліментів від введення особистого селянського господарства, який зазначений у наданих довідках ТОВ.

🔗Постанова ВС КЦС від 05.07.2023р. у справі № 155/1875/13-ц
🤝Працівники ДБР *повідомили про підозру керівнику одного з міськвідділів Державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області.

🔹 Посадовець налагодив злочинну схему заробітку на охочих повернути законно арештоване майно. Зазвичай, вартість таких «послуг» становила половину суми від загальної вартості майна.

🔹 ДБР вдалося задокументувати вимагання та одержання посадовцем хабаря від жінки, яка заборгувала банку понад 1 млн гривень. У межах виконавчого провадження було арештовано її будинок площею 150 кв. м, земельну ділянку під ним, два паї розміром у 5,5 га та кошти на рахунках. Загальна вартість майна становила близько 500 тис. грн.

🔹 Посадовець встиг отримати першу частину хабаря у сумі 100 тис. грн. 29 лютого, під час обшуків за місцем проживання фігуранта, отримані гроші були знайдені.

😂
"Маємо те, що маємо*"
​​⚠️Позовна давність, передбачена ч. 1 ст. 233 КЗпП України, не поширюється на позовну вимогу про відшкодування грошової компенсації моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав у зв’язку з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі.

🔸Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.
#Нампишуть
⚠️Прошу підтримати петицію про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку щодо надання відстрочки приватним та державним виконавцям та підняття питання нагальної необхідності надання відстрочки та бронювання на період мобілізації органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Мобілізація виконавців матиме руйнівні наслідки для всієї системи примусового виконання рішень, адже йдеться про сотні тисяч рішень судів та інших органів, які не зможуть бути належним чином пред’явлені до виконання та відкритих виконавчих проваджень, які фактично перестануть виконуватися. Таким чином, може відбутися значне порушення законних прав та інтересів сторін виконавчого провадження – сотень тисяч громадян України та юридичних осіб.
​​⁉️Яку суму виконавець має перерахувати стягувачеві: зазначену в резолютивній частині рішення (виконавчого листа) чи зменшену на суму установлених законодавством України податків і зборів?

⚠️ВП ВС прийняла справу до свого розгляду, зважаючи на необхідність вирішення питання про необхідність зазначення у резолютивній частині рішення про стягнення середнього заробітку вказівки про те, що відповідна сума стягується без проведення відрахувань, передбачених законодавством, або ж вказівки про те, що сума стягується вже після таких відрахувань.
‼️(Не)обов’язковість перевірки державним/приватним виконавцем адреси реєстрації/місцезнаходження боржника, що зазначена судом у виконавчому документі

11 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/35340/21, досліджував питання щодо обов’язковості та/або необов’язковості перевірки державним/приватним виконавцем адреси реєстрації/місцезнаходження боржника, що зазначена судом у виконавчому документі.

⚠️Закон не містить норми, що встановлює безпосередньо обов'язок виконавця перевірити інформацію про місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін виконавчого провадження.

🔸Таким чином, презюмується правильність інформації про місцезнаходження, місце проживання (перебування) боржника і стягувача, що зазначені у виконавчому документі, який видається судом, а отже виконавець на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не був зобов'язаний самостійно встановлювати адресу боржника, відповідно не здійснення дій щодо перевірки місця реєстрації позивача як боржника не може свідчити про те, що виконавче провадження було відкрито протиправно.