Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду роз’яснив, як правильно розрахувати суму індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі.
Постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20

Так, КЦС ВС не погодився з розмірами сум індексації аліментів, визначеними судами першої та апеляційної інстанцій, і зробив правові висновки щодо правильного розрахунку такої суми.
Позивачці присуджено аліменти на утримання сина в розмірі 1500 грн щомісяця. Оскільки виник борг, вона просила суд стягнути з відповідача суму індексації розміру аліментів за період із грудня 2017 року до січня 2020 року.

Індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 % до 1 січня 2016 року, з 1 січня 2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 %.

Оскільки згідно з рішенням суду від 26 грудня 2017 року розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина, збільшено до 1500 грн, то саме з грудня 2017 року повинна проводитися індексація аліментів. Кінцевий термін розрахунку обмежений січнем 2020 року, оскільки саме цю дату зазначала позивачка в позовній заяві.
Навівши таблицю індексів інфляції за розрахунковий період (грудень 2017 року – січень 2020 року), Верховний Суд зробив помісячні відповідні розрахунки.

Андрій Гайченко:
Сьогодні слідчі ГСУ Національної поліції України за участі працівників Управління СБУ в Одеській області впіймали начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Астахова Д.А. та його посередника під час отримання неправомірної вигоди, яку керівник систематично вимагав від підлеглих.

Денис Малюська питає як англійською буде «мочи русню» ?

Не виконавче провадження і не СЕТАМ але...

❗️Якщо торги завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) не є належними та ефективними способами захисту.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали договір недійсним на підставі положень ч.1 ст.203 ЦК, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Проте, ВП зауважила, що ці положення застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб’єктного складу. У тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб’єкт. За загальним правилом п.1 ч.1 ст.512, ст.514 ЦК у цьому разі заміна кредитора у зобов’язанні не відбувається.
Аналогічно відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб’єкта) також не створює жодних правових наслідків для особи — власника майна, яке було обтяжено іпотекою.

Тож ВП ВС скасувала попередні рішення та ухвалила нове — про відмову в позові.

СБУ викрила на масових поборах керівництво державної виконавчої служби Одещини

До організації незаконної діяльності причетний один із заступників держустанови.

Високопосадовець налагодив механізм одержання неправомірної вигоди від учасників виконавчих проваджень за «прискорену» процедуру зняття арешту з особистого майна.

Загальний обсяг поборів з кожного підпорядкованого начальника структурного підрозділу становив більше 1 тис. дол в місяць.

Крім того, організатор оборудки забирав собі половину від встановленої премії для підлеглих, яку вони отримують за стягнутий з порушника виконавчий збір.

Щоб приховати незаконну діяльність, чиновник залучив свого знайомого як «посередника» для передачі грошей.

Правоохоронці затримали обох зловмисників в Одесі під час одержання чергової суми неправомірної вигоди.

Раніше співробітники СБУ задокументували незаконну передачу фігурантам ще майже 200 тис. у гривневому еквіваленті.

ДП «СЕТАМ» з 10.10.2022 року 👇

1️⃣. Припиняє формування в системі нових лотів, які передаються на реалізацію в межах ВП, де виконавчими документами є виконавчі написи нотаріусів.

2️⃣. Зупиняє електронні аукціони з реалізації арештованого майна, яке було передано у межах ВП, відкритих на підставі виконавчих написів нотаріусів з 25.08.2022 року, реалізація яких не завершена.

3️⃣. Продовжує оформлення результатів електронних аукціонів з реалізації арештованого майна, де виконавчим документом є виконавчий напис нотаріуса, та що проводились до набрання чинності нормами ЗУ «Про внесення змін до деяких ЗУ щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану», а саме до 24.08.2022 року (включно).

🔗 Текст Наказу МЮ про внесення змін – за посиланням: https://ips.ligazakon.net/document/view/re38394?an=1&ed=2022_09_14

❗️10.10.2022 набрав чинності Закон України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» № 2518-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження»

Частину восьму статті 48 Закону викладено в такій редакції: виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Інші зміни за посиланням

#Нампишуть
Добрый день. Существует большая проблематика в двс по Харьковской области. Органы плюют на запреты, а нюанс с неработающим счетом органа и предложением оплатить на карту меня вообще поразил. Это текст скарги с фактами.

Я є біженкою з міста Харків. Зараз я внутрішньо переміщена особа, вдома не проживаю, бо моє житло частково зруйноване. Все, що було у Харкові я втратила. Живу на допомогу від держави
Вимушена звернутися до вас зі скаргою на роботу виконавчої служби у Московському районі міста Харкова та керівництва обласного управління.

На мій банківський рахунок, на який приходить допомога, накладено арешт та повністю заблоковано. Як повідомили мені працівники банку, на мене відкрите виконавче впровадження та арештовано кошти вже після набрання чинності законом 2468-IX від 28.07.2022 яким ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій".

Територіальна громада Харкова входить до цього переліку. Тому і накладати арешти забороняється.
Коли я звернулася до виконавця, він повідомив, що знімати арешт він не буде, бо вважає, що все зробив по закону. Запропанував сплатити мені борг на його карту, бо рахунок органу не працював.
Я приїзджала до Харкова, жила у знайомих, щоб попасти до керівника обласного управління на прийом та донести до нього, що виробляють його підлеглі, проте мені цього зробити не вдалося, бо його не було на робочому місці. Як повідомили мені охоронці, він з’являється дуже рідко і спіймати я його не зможу.

У цей важкий час, коли людям ніде жити, коли люди виживають лише завдяки гуманітарній допомозі, виконавча служба порушує закони, всупереч заборонам арештовують рахунки із державними виплатами, а керівництву навіть поскаржитися неможливо, контроль за підлеглими органами виконавчої служби та працівниками не здійснюється.

❗️Запропонувати новину: vyconavec@gmail.com

❗️Чергова позиція Верховного Суду згідно постанови від 07.09.2022 у справі № 523/19204/19 відносно оскарження боржником арешту на майно.

Позивач просив суд визнати дії державного виконавця незаконними, скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження, а також про арешт коштів та майна боржника.
Суд першої інстанції в позові відмовив. Апеляційна інстанція, змінюючи мотиви відмови в задоволенні позову, виходила з того, що суд зобов’язаний розглядати по суті позов у межах заявлених вимог, незважаючи на правильність обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Натомість КЦС зауважив, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду
Проте, боржник має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розд.VII ЦПК. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.255 ЦПК.

Отже, суди попередніх інстанцій помилково розглянули справу по суті, не врахувавши, що боржник у виконавчому провадженні не може бути позивачем у цій справі, й така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Заборона примусового виконання виконавчих написів нотаріусів на період дії воєнного стану, наробила чимало галасу в сфері примусового виконання рішень та різного трактування законодавчої норми виконавцями, сторонами виконавчого провадження та їх представниками .

Міністерство юстиції України надано роз’яснення щодо вчинення виконавчих дій за виконавчими написами, що перебували на виконанні на момент набрання чинності законом.

❗️Щодо поновлення строків на звернення до суду в умовах воєнного стану.

Верховний Суд в ухвалі від 01 серпня 2022 року у справі № 802/118/17-а наголосив, що посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницький області, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.

​​Верховний Суд опублікував огляд практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"

До вашої уваги Огляд практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження" у господарських справах (за січень 2021 – червень 2022 року) – https://bit.ly/3f4lCvG.

Матеріал напрацьовано управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС.

Огляд містить правові висновки Верховного Суду, які сприятимуть забезпеченню сталості та єдності судової практики у питаннях щодо:

✅️ оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

✅️ накладення (зняття) арешту на(з) майно боржника;

✅️ заміні сторони виконавчого провадження;

✅️ інших питань, які виникають під час застосування Закону України "Про виконавче провадження".

Правові висновки стануть у пригоді суддям, адвокатам, юристам, науковцям, а також усім, хто хоче бути в курсі останньої судової практики щодо застосування положень Закону України "Про виконавче провадження".

Допущені державним виконавцем порушення при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Адже ні ЗУ «Про виконавче провадження», ні ЗУ «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ні постанова КМУ від 10.09.2003 № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» не встановлюють порядку й правил проведення прилюдних торгів, а регламентують лише підготовчі дії виконавця щодо визначення вартості чи оцінки майна, що не відносяться до порядку проведення прилюдних торгів.

Можливість оскарження дій державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у межах вимог про визнання електронних торгів недійсними не передбачена законодавцем та не може визначатися за рішенням ВПВС у порядку вирішення виключної правової проблеми.

До таких висновків дійшла ВПВС в ухвалі від 17.08.2022 якою справу № 661/107/19 було повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.