‼️Роз'яснення Міністерства юстиції чи зобов’язаний приватний виконавець здійснювати перевірку законності видачі виконавчого напису нотаріуса

На запит АПВУ чи зобов’язаний приватний виконавець та у який спосіб здійснювати перевірку законності видачі виконавчого документу, зокрема виконавчого напису нотаріуса, а також перевіряти компетентність посадової особи (нотаріуса) у праві видачі такого виконавчого документу (виконавчого напису), МЮ надало роз’яснення.
Мінюст зазначив, що положення Закону не зобов’язують виконавця пересвідчуватись в законності вчинення нотаріусами виконавчих написів.

Постанова Великої Палати Верховного суду від 20 липня 2022 року у справі № 910/10956/15.
За буквальним змістом цієї норми виконавець при проведені оцінки майна боржника залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання про що виносить постанову. ❗️Жодної вимоги про призначення конкурсу з визначення такого суб’єкта оціночної діяльності зазначений закон не містить.

Таким чином, положення щодо конкурсних засад визначення суб’єкта оціночної діяльності для такої оцінки на здійснення оцінки у процедурі виконавчого провадження не розповсюджуються, а призначення суб’єкта оціночної діяльності відбувається на підставі постанови виконавця. Закон №2658-III розповсюджується на правовідносини у виконавчому провадженні лише у частині, що не суперечить Закону № 1404-VIII, який щодо виконавчих процедур є спеціальним законом.

У Верховній Раді України зареєстрований законопроект 8064 від 21.09.2022 про внесення змін до деяких законів України щодо деяких особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану.

Законопроектом передбачається:
🔘 можливість передачі виконавчих проваджень приватного виконавця, який зупиняє діяльність, приватному виконавцю, який здійснює заміщення, до іншого виконавчого округу;
🔘 спрощений порядок зупинення діяльності приватного виконавця за його заявою (на підставі пункту 1 частини першої статті 42 Закону) за наявності в нього на виконанні незавершених виконавчих проваджень, за умови попереднього вирішення питання про заміщення;
🔘 дієвий механізм зупинення діяльності приватного виконавця, який тимчасово відсутній більше 10 днів (на підставі пункту 2 частини першої статті 42 Закону), і вирішення питання про його заміщення, за пропозицією Міністерства юстиції України або ініціативою Ради приватних виконавців України;
🔘 тимчасове скасування погодження заміщення приватного виконавця зі стягувачем. Водночас, стягувач зберігає право на вільний вибір приватного виконавця або органу державної виконавчої служби;
🔘 механізм контролю за тимчасовою відсутністю приватних виконавців з боку Міністерства юстиції України та Ради приватних виконавців України;
🔘 спрощений порядок зміни приватним виконавцем виконавчого округу, територія якого тимчасово окупована або на якій проводяться активні воєнні (бойові) дії.

У Мін'юсті кажуть, що минулого року фактично виконано понад третину судових рішень

У 2021 році, за даними міністерства юстиції, частка фактично виконаних судових рішень становила 35,6%. Про це йдеться у матеріалах до проєкту бюджету на 2023 рік, який напередодні взяла до розгляду Верховна Рада.

У відомстві очікують, що у поточному році кількість виконаних рішень суду знизиться на понад 20% у порівнянні з попереднім роком – до 27,5%.

Разом з тим, за інформацією Державного казначейства, загальний борг держави щодо судових рішень, виконання яких гарантовано законодавством, станом на 5 січня 2022 року складає 6 331 285 562,29 грн.

При чому з цієї суми минулого року виконано судових рішень лише на 99,99 млн гривень, тобто близько 1,6% від загальної кількості.

Зі свого боку керівник Асоціації приватних виконавців Віталій Чепурний не вірить у цифри Мін'юсту та наголошує, що рівень виконання в Україні з року в рік залишається катастрофічно низьким, додаючи, що виконується не більше 3% ухвал.

У самому ж Мін'юсті наголошують, що в держави відсутній фінансовий ресурс для того, щоб розрахуватися з боргами, і додають, що не можна «просто арештувати рахунки Пенсійного фонду для виконання рішень».

Андрій Авторгов:
Повертаючись до дискусій по Законопроекту 7317.
Нині це чинний Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану"№ 2455-IX

Нагадаю, що цим законом було запроваджено на час воєнного стану заборону на примусове виконання виконавчих написів нотаріусів. Під час дискусій навколо тоді ще законопроекту, я намагався донести законодавцям, що не варто забороняти виконання всіх виконавчих написів. Так законодавець фактично "вбив" інститут аграрних розписок. Проте "вилізла" ще одна проблема. Так сьогодні мені зателефонував адвокат, який спеціалізується на сімейному праві із запитанням, а як же тепер стягувати аліменти за нотаріально посвідченими угодами про їх сплату...А ніяк. Законодавець заборонив...

Для цього потрібно було дійти до ВС ?
Постанова Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 5020-1129/2012

Відмова виконавчої служби у задоволенні заяви стягувача про відновлення втраченого виконавчого провадження з підстав недолучення ним дубліката виконавчого документа за відсутності прямої вказівки у законодавстві щодо такого наслідку є неправомірною.

Суд зауважив, що Інструкція з організації примусового виконання рішень (далі – Інструкція) не містить застереження, що до заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів в обов'язковому порядку повинен бути долучений дублікат виконавчого документа.
Інструкція передбачає право, а не обов'язок як виконавця (за власною ініціативою чи за заявою сторін), так і самих сторін звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа. Тобто у разі потреби кожен з вказаних суб'єктів має право на відповідне звернення для отримання дубліката виконавчого документа.
Суд констатував, що розділом XV Інструкції не передбачено право виконавця на відмову у відновленні виконавчого провадження з підстав недолучення до заяви дубліката виконавчого документа.

Тай таке!)
Проект Держбюджету на 2023 рік свідчить про те, що міністр юстиції поспішив із заявами про скорочення центрального апарату.

У Міністра юстиції України Дениса Малюськи наразі залишається 7 заступників, незважаючи на його анонси у фейсбуці про скорочення посад та зарплат у центральному апараті. Можливо, під «скороченням» він мав на увазі те, що Кабмін постановив не вважати за посаду заступника міністра посаду Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (раніше ці посади «суміщалися»).

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського Союзу».

Законом передбачається зобов’язання суб’єктів декларування подати декларації про майновий стан за 2021 рік, а уповноважені органи — відновити спеціальні перевірки та здійснити їх щодо осіб, які обійняли відповідні посади без проходження таких перевірок.
Автор пропонує відвести суб’єктам декларування 60 календарних днів на подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни у майновому стані від дня набрання чинності цим законом.

​​КГС ВС висловився щодо визнання грошовим зобов’язанням боржника суми основної винагороди приватного виконавця

У межах справи про неплатоспроможність фізичної особи приватний виконавець звернувся як конкурсний кредитор до господарського суду із заявою про визнання його грошових вимог на суму основної винагороди приватного виконавця.

Ухвалою Господарського суду Одеської області, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, в задоволені заяви приватного виконавця відмовлено з мотивів відсутності доказів фактичного виконання виконавчих документів, на підставі яких приватний виконавець нарахував собі заявлену суму основної винагороди.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду ухвалені у справі судові рішення залишив без змін, зробивши такий висновок.

Грошове зобов’язання боржника як особи, неспроможної виконати свої грошові зобов’язання (ст. 1 КУзПБ) зі сплати основної винагороди приватного виконавця, пов’язане з фактичним стягненням приватним виконавцем із боржника суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, і виникає в разі, якщо після фактичного стягнення цієї суми з боржника в нього не залишилося коштів на сплату основної винагороди приватного виконавця.

Тож КГС ВС підтримав раніше викладений у постанові від 2 червня 2021 року у справі № 910/11384/20 правовий висновок: оскільки норми Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-ІІІ «Про виконавче провадження» зумовлюють виплату основної винагороди приватного виконавця задоволенням вимог стягувача, право вимоги приватного виконавця на виплату основної винагороди виникає в момент фактичного виконання виконавчого документа, одночасно з яким у боржника виникає і відповідне грошове зобов’язання в розумінні ст. 1 КУзПБ.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 7 липня 2022 року у справі № 916/1456/21 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106150190.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#ВС #КГС_ВС #практика_ВС #правова_позиція #судова_практика #банкрутство #приватний_виконавець

Чергові "реформи" 🤷

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду роз’яснив, як правильно розрахувати суму індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі.
Постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20

Так, КЦС ВС не погодився з розмірами сум індексації аліментів, визначеними судами першої та апеляційної інстанцій, і зробив правові висновки щодо правильного розрахунку такої суми.
Позивачці присуджено аліменти на утримання сина в розмірі 1500 грн щомісяця. Оскільки виник борг, вона просила суд стягнути з відповідача суму індексації розміру аліментів за період із грудня 2017 року до січня 2020 року.

Індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 % до 1 січня 2016 року, з 1 січня 2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 %.

Оскільки згідно з рішенням суду від 26 грудня 2017 року розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина, збільшено до 1500 грн, то саме з грудня 2017 року повинна проводитися індексація аліментів. Кінцевий термін розрахунку обмежений січнем 2020 року, оскільки саме цю дату зазначала позивачка в позовній заяві.
Навівши таблицю індексів інфляції за розрахунковий період (грудень 2017 року – січень 2020 року), Верховний Суд зробив помісячні відповідні розрахунки.

Андрій Гайченко:
Сьогодні слідчі ГСУ Національної поліції України за участі працівників Управління СБУ в Одеській області впіймали начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Астахова Д.А. та його посередника під час отримання неправомірної вигоди, яку керівник систематично вимагав від підлеглих.

Денис Малюська питає як англійською буде «мочи русню» ?

Не виконавче провадження і не СЕТАМ але...

❗️Якщо торги завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) не є належними та ефективними способами захисту.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали договір недійсним на підставі положень ч.1 ст.203 ЦК, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Проте, ВП зауважила, що ці положення застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб’єктного складу. У тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб’єкт. За загальним правилом п.1 ч.1 ст.512, ст.514 ЦК у цьому разі заміна кредитора у зобов’язанні не відбувається.
Аналогічно відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб’єкта) також не створює жодних правових наслідків для особи — власника майна, яке було обтяжено іпотекою.

Тож ВП ВС скасувала попередні рішення та ухвалила нове — про відмову в позові.