Петиція проти зупинки громадського транспорту під час повітряних тривог була підписана необхідною кількістю голосів. Дякуємо всім хто допоміг нам її добити!

Будемо чесними: навряд чи це змусить Кличка припинити зупиняти наземний транспорт. Надто великі гроші випадають маршрутній мафії та таксистам під час тривог. Надто великий у влади інтерес похерити комунальний транспорт.

В чому тоді був сенс підписувати цю петицію? Головне - публічна демонстрація незгоди з такою політикою влади. Щоб ніхто більше не міг пеняти на "тупий народ" який, мовляв, сам обрав таку владу і дає мовчазну згоду на ту політику яку вона провадить. Таким чином, нинішні політичні "еліти" стають все ближчими до остаточного політичного банкрутства, поки ми готуємо їм альтернативу.

Це як з ковідною політикою перед великою війною - жодна партія, як владна так і опозиційна, не виступила проти цього. Жодна крім УТП!
#тр #Київ
@ukrtp

Планова економіка?

Враховуючи наш скепсис щодо вільного ринку, в декого може скластись враження, що УТП за планову економіку. Але це не так.

Зараз не часи брежнєвського застою щоб планувати 5-річки. Зараз нема сенсу навіть будувати плани на півроку. Що не наплануєш - а реальність виявиться геть іншою.

Якщо плани не мають сенсу, що тоді робити? Ставити перед собою певні цілі та боротись за їхнє втілення, імпровізуючи у засобах. Це стосується як нашої партії, так і держави при владі УТП.

Головне - прагнення, наполегливість та творче вміння імпровізувати. Тоді навіть засвоєння космосу та досягнення безсмертя стануть досяжними цілями!

Україна для українців: обов'язки держави
#бабло #база
@ukrtp

Економіки як об'єктивної науки не існує

Якщо йдеться про економіста як науковця, одразу постає питання: якої він ідеологічної належності? Чим обумовлені його погляди? Якої він національності, чиї інтереси він представляє, хто платить йому зарплатню?

Якщо економіст стверджує, що українською економікою, землями, надрами та стратегічними галузями повинні керувати не українці, а іноземні інвестори, то перед вами - комсомолець, який обслуговує інтереси чужинців. В радянські часи економісти-комуністи знаходили в марксистській "політекономії" безліч виправдань диктату Москви над Україною, а зараз так само "ліберально-ринкові" економісти виправдовують диктат чужинців, тільки замість Москви в них ЄС або вашингтонський обком.

"Необхідність" віддати наші ресурси чужинцям часто мотивують тим, що нинішня українська держава неефективна. Але при владі ставлеників олігархату та закордону нема жодного сенсу говорити про ефективність держави. Держава в принципі не може бути ефективною під владою ворожої агентури.

Економіст, який щиро мислить інтересами України та українців, не шукатиме виправдання для диктату чужинців. Натомість його цікавитиме питання як українці мають керувати власною державою без вказівок з-за кордону!
#бабло #база
@ukrtp

Поки добита нами петиція (про припинення зупинок руху наземного транспорту під час тривог) знаходиться на розгляді, подивимось на чому їздять чинуші Київської міськдержадміністрації. Явно не на громадському транспорті!

Ключова проблема не в самих по собі поршах та ламборгіні. І навіть не в тому що куплені вони на крадені гроші. Ця проблема - світоглядна. Ті чинуші, вочевидь, вважають, що проблеми лохів, які їздять на громадському транспорті, їх не стосуються.

Навіть їздячи на люксовому авто, купленому на крадені гроші, не можна забувати про проблеми тих хто їздить на громадському транспорті. Як мінімум тому що якщо всі почнуть їздити на власних авто - будуть затори, в яких стоятимуть і порші та ламборгіні.

Будівництва нових естакад, тунелів та розв'язок, як показують приклади Москви та Лос-Анджелесу, не допоможуть вирішити проблему заторів. Зате допоможуть чинушам міських адміністрацій вкупі з власниками будівельних компаній засвоювати бюджети на будівництвах!
#Київ #тр #бабло
@ukrtp

9 травня минуло як звичайний будній день. Принаймні для українських технократів, працюючих на перемогу. Перемогу України, а не Сталіна та комуністів.

В мене була прабабуся Ніна Прохорівна, ветеран Другої Світової на боці Червоної армії. Вона померла в 2017 і, на жаль, не була кріонована. Ще при житті вона застала початок російсько-української війни в 2014 і казала, що коли почула що в Україні знов війна - довго плакала. Плакала і думала: "За що я воювала?". Тоді вона була за Україну, і якби дожила до великої війни 24.02.2022 - поза всякими сумнівами так само була б на нашому боці.

В більшості українців є пращури ветерани Другої Світової, які воювали за різні сторони. Переважна більшість українців, які воювали в тій війні, воювали в Червоній армії. Значно менше - на боці Третього Рейху. За припущенням ветерана дивізії СС "Галичина" Євгена Побігущого (в мемуарах "Мозаїка моїх споминів") - тому що Гітлер боявся що українці отримають реальну збройну силу і через це не сильно хотів набирати українські частини. Також було порядку сотні тисяч українців, які воювали за УПА, тобто, власне, за Україну. Їх було найменше, адже Україна в той час не мала власної державності, не рахуючи Карпатської України, проголошеної 15 березня 1939 та невдовзі окупованої союзною Гітлеру Угорщиною. Також проти націоналістів тих часів працював фактор внутрішнього розколу, коли мельниківці та бандерівці буквально вбивали одні одного.

Щодо українців ветеранів Червоної армії, які воювали за Сталіна, можна сказати наступне. Не їхня вина (принаймні більшості з них), що Україна зустріла Другу Світову без власної державності. В цьому була вина в першу чергу зрадників на чолі Винниченком, які, ставши владою УНР в 1917, умисно розформували українське військо та здали Україну більшовикам. Український нарід, який не мав власної національної державності, став гарматним м'ясом в чужій війні. Але цей факт все ж таки не відміняє того, що пращурів треба шанувати. Принаймні тих, хто в нинішній війні є (або були б) за Україну, як моя прабабуся!

Гліб Положій, голова УТП.
#база #унр #історія
@ukrtp

AstraZeneca отзывает разрешения на продажу своей вакцины от коронавируса по всему миру

Официальная причина отзыва вакцины — падение спроса. Однако это происходит на фоне судебного разбирательства с пострадавшими от побочного эффекта вакцины, который приводит к смерти — тромбоза.

@nexta_live

На Сумщині українця український же суд судить за виготовлення саморобної зброї під час російської окупації області.

Український. Суд. Судить. Українця. За виготовлення. Саморобної. Зброї. Під час. Російської. Окупації.

Жоден правоохоронний орган України не вбачає складу злочину в роззброєнні України, починаючи зі здачі ядерної зброї. Жоден правоохоронний орган України не вбачає складу злочину в знищенні української промисловості, яке провадилось можновладцями та бандитами протягом десятків років незалежності. Завдяки політиці, яка десятки років провадилась зрадниками та злочинцями у владних кабінетах, ми воюємо з ядерною РФ не маючи ядерної зброї, і навіть в конвенційних озброєннях ворог має відчутну перевагу, в той час як ми залежимо від ненадійних "західних партнерів".

Але, з точки зору українських правоохоронців, головна загроза - українець, який власноруч виготовив зброю. Бо раптом ще й пристрелить кацапського загарбника і зірве договорняк зі здачі територій ворогу!
#війна #Суми
@ukrtp

ЗЕЛЕНИХ - ГЕТЬ❗️🇺🇦🤝🇵🇱
Польські фермери вийшли на масовий протест проти зеленого маразму псевдоекологів - так званих ''європейських екологічних і кліматичних норм'', накинутих Європі глобальними структурами які руйнують якісного сільгоспвиробника і призводять до здорожчання, зниження якості продукції, а також її дефіциту. Якби в Україні виникли в суть питання, то послали б взагалі за російським кораблем вступ у такий ЄСовок.

Але ЗМІ пишуть про цю подію як нібито це протест тільки проти імпорту зерна з України.😈

Ні, друзі, цих фермерів не влаштовує той порядок денний глобалістів і сценарій корпоративного неоколоніалізму, який їм хочуть накинути. І ми, українські технократи, підтримуємо поляків в боротьбі проти екошизи!
#єс #екошиза #їжа
@ukrtp

Ілон Маск на тлі Старшипу говорить про майбутнє, зокрема про засвоєння Марсу. В нього є майбутнє тому що є бачення майбутнього. Тому що він майбутнім живе.

А чим живуть українці, не рахуючи українських технократів? Яке майбутнє в України? Що ми маємо по космічній програмі? Засвоєння космосу - "не на часі", бо війна. Але і до великої війни 24.02.2022 космос теж був "не на часі". Навіть до окупації Криму на космос "не було грошей". Злітав Леонід Каденюк на американському шатлі, зробили кілька супутників на замовлення Єгипту і ще когось, політали на "Зенітах" в спільному з США та кацапами проекті Sea Launch - ось і весь український космос. В правлячого класу були значно "важливіші" справи: дерибан держави і виведення капіталів за кордон, а у простих людей - не менш важливі справи виживання і заробітчанства за кордоном.

Наразі вершина української космонавтики - мікросупутники КПІ, виведені на ракетах того ж Ілона Маска. За космічною програмою ми впали на рівень Вірменії. Здавалось би, нащо нам прагнути більшого, хіба в воюючої країни нема актуальніших проблем? І тут ми знов згадуємо Маска. Нам може не подобатись те що він вважає Крим російським. Але саме він вирішує давати нам старлінки чи не давати. Саме Маск вирішує відключати нам ті ж старлінки при застосуванні дронів по Криму чи не відключати. А все тому що за 33 роки незалежності України він з нуля побудував SpaceX, в той час як державні зрадники та злочинці у владних кабінетах, маючи Південмаш та Антонов, університети та інститути і взагалі левову частку потенціалу колишнього СРСР - спустили український космос в унітаз.

Що нам робити зараз? В першу чергу - розкрити наші бажання. Хотіти більшого ніж Маск. Набагато більшого. Не просто засвоєння Марсу, а ще й безсмертя. Не наземних акумуляторних електромобілів, а летючих таксі та дронів доставки з зарядкою від дротів в процесі польоту. Не ракет вертикального старту розміром з дніпровську баржу, а екраноракетопланів розміром з морські кораблі. Тоді в нас буде таке майбутнє, що навіть жителі марсіанської колонії Маска заздритимуть нам!
#кос #авіа #база
@ukrtp

Хіба космос на часі? Нам би перемогти в війні, а не робити дорогущі ракети як в Ілона Маска!

Авжеж. Дорогі ракети нам і не потрібні. Нам потрібні значно дешевші та простіші в експлуатації багаторазові екраноракетоплани водного старту. Невеличкий екраноракетоплан масою кілька тонн може стартувати з озера, вийти на суборбітальну траєкторію, кинути снаряд в десятки-сотні кг на територію РФ, вийти на орбіту з одним витком - і повернутись до України за півгодини, а за кілька годин - бути готовим до наступного залпу.

Перемога у війні настане тоді і тільки тоді коли Україна стане технократичною наддержавою. Маленьку без'ядерну та некосмічну Україну тупо з'їдять - не цього разу так наступного. Пан або пропав. Ядерний статус, космічна експансія, потужна промисловість, розвинена наука - без цього нам не вижити. І без бесмертя бодай у вигляді кріоніки ми теж не виживемо - буквально вимремо!
#війна #кос #авіа #база
@ukrtp

Електричний трамвай вигадав українець

Винахідник електричного трамваю - Федір Піроцький, родом з Полтавщини з родини козацького походження. Був військовим на службі російського царя, як і його батько. Був офіцером артилерії. Втім, поміж службою, займався винахідництвом.

Піроцький в 1875 вперше в світі зробив прототип електричного вагону та електрифікував ділянку залізниці. В 1880 власним коштом купив важкий двоповерховий вагон конки та зробив з нього електричний трамвай. Мотивував Піроцький винахід електричного трамваю технократично: «Якщо цивілізація розвиватиметься так як зараз, у містах неможливо буде жити. Подивіться, карет потрібно все більше. За кіньми не встигають прибирати. З мостовими проблеми – навіть гранітне покриття стирається підковами... Думаю, порятунок в електриці, точніше в електричній тязі…»

Перші трамваї були на кінній тязі. Коні срали 24/7, на вулицях міст стояв сморід. Втім, олігархи, які володіли кінними трамваями, понад 10 років чинили спротив електрифікації трамваю, адже вже вклались в конку.

Піроцькому не вдавалось електрифікувати трамвай під владою російського царя. Але публікації Піроцького зацікавили братів Сіменс, які в 1879 продемонстрували прототип електричного поїзда на виставці, а в 1881 - відкрили біля Берліна першу в світі систему електричного трамваю. Трамваї в 1880х будувались по всій Європі та навіть в Америці. А перший електричний трамвай в Україні з'явився лиш в 1892 в Києві, і то лиш через те що коні не могли взяти крутий узвіз. І вже потім в містах Російської імперії почали запускати електричний трамвай.

Винахідницький талант Піроцького не був оцінений російським начальством. Він у званні полковника був за кілька місяців до офіційного терміну "випроваджений" на пенсію, через що отримував мінімальну. На Херсонщині під Олешками йому мав лишитись дім у спадщину, але через спотворення російськими бюрократами прізвища на "Пероцький" він лишився і без дому. Коли винахідник помер в 1898, похорон йому влаштували знайомі в кредит, відданий за рахунок проданого пізніше особистого майна.
#тр #нт #постаті
@ukrtp

Є велика, масова проблема в оборонці, і її треба терміново вирішувати. Незважаючи на те, що уряд визнав оборонні підприємства будь-якої форми власності стратегічно важливими, і дозволив бронювати до 100% працівників, зайнятих у виконанні оборонних контрактів, ситуація не покращилася, а погіршилася.
Проблема в тому, що бюрократична машина або не може швидко давати необхідні статуси підприємствам і оформаляти бронь працівникам, або навмисно затягує вирішення питань.
Це вже виглядає як саботаж: підприємство виконує оборонний держконтракт, через Мінстратегпром оформляє статус критично важливого виробництва - на це йде місяць-два. У цей час ТЦК забирають із підприємства людей, офіційно оформлених, - адже це простіше простого.
Потім Мінстратегпром відправляє в ГШ (зараз за новою постановою - в МО) документи на бронювання працівників - і там вони масово не підписуються взагалі! А в цей час ТЦК забирає всіх офіційно оформлених співробітників, що залишилися, в окопи.
У підсумку оборонне підприємство не виконує контракту, розоряється, армія, що воює, не отримує дронів, засобів РЕБ, бронемашин, оптики, і відправленим в окопи інженерам і програмістам нічим воювати - вони бездарно і безглуздо гинуть.
Це навіть не саботаж, а диверсія проти армії та України.
І ще, як я бачу, - це моє особисте суб'єктивне враження, - це такий підлий (для нас усіх, для всієї України) спосіб позбутися конкурентів. Тому що були і є підприємства, у яких усе класно, усе працює, усі працівники заброньовані, усі контракти підписані, усе тип-топ. Але ці підприємства близькі до людей, які ухвалюють рішення.
Колись, після перемоги, нам буде потрібно заснувати національний трибунал у всіх цих справах.

Ще раз. Наші доблесні військкомати прагнуть виконати план з мобілізації за рахунок оборонних підприємств, і тим самим ріжуть гілку, на якій самі сидять, і ми всі на ній сидимо, бо оборонні підприємства - це дрони, а дрони - це чи не єдиний спосіб для нашої армії, яка потерпає від нестачі снарядів, стримати наступ ворога.

Єдина причина, через яку ми ще не програли війну (окрім мужності та героїзму українців), це те, що кількість бездарних, тупих, злочинних рішень на боці противника сумарно більша, ніж на нашому. Там теж крадуть, займаються популізмом, роблять кар'єру на крові, і відверто саботують війну ще більше, ніж у нас.

Слабка втіха.

У 1915 році, в розпал Першої світової війни в Британії вибухнула Снарядна криза. Армії катастрофічно не вистачало снарядів. Не вистачало навіть рушниць і патронів.

Спалахнув політичний скандал (у них там була політика, на відміну від нас); багато хто втратив свої посади і вплив (так теж можна, виявляється). І через два місяці парламент (у них працював парламент під час війни!) ухвалив Закон про озброєння (Munitions of War Act 1915), яким переводив приватні збройові підприємства у відання нового Міністерства озброєнь.

Міністерство отримало право розподіляти замовлення, регулювати ціни, заробітну плату, робочий час, умови праці та будувати нові заводи і фабрики. Робітники оборонних підприємств звільнялися від призову в армію. А ті, що вже воювали, - багато з яких добровільно пішли на фронт - терміново поверталися назад на виробництво.

Мобілізація робітників оборонних підприємств суворо каралася.

Це дало свої плоди. Якщо на початку війни виробляли тільки 2 млн снарядів на рік (нам би стільки!), то до кінця війни було вироблено 187 мільйонів снарядів! Річний довоєнний обсяг виробництва боєприпасів у 1918 році виготовляли всього за чотири дні.

А у нас, курва, знову жопа. І хто винен?