В Ташкенті, Узбекистан, думають контролювати оплату проїзду за допомогою ШІ

Раніше там намагались примусити пасажирів заходити тільки через передню дверь, щоб оплачували проїзд водію. Але цей експеримент згорнули: багато хто так і заходив через середні та задні двері.

Тепер же ж хочуть зробити електронну систему ШІ-контролю, яка автоматично в реальному часі визначатиме скільки пасажирів знаходиться в салоні і скільки з них оплатили проїзд. Ця система оперативно сповіщатиме контролерів (яких в Ташкенті 57), що в такому-то автобусі знаходяться зайці. Тамтешній чиновник-цифровізатор визнає, що це буде зробити непросто, але все одно сумнівів в цих намірах - не спостерігається.

Так, те що робиться в Узбекистані чи ще десь за кордоном - не наше діло і не наші проблеми. Наше, українців, діло - не робити дурниць, які там роблять. І натомість вчинити технократично: визнавати забезпечення громадського транспорту прямим обов'язком держави і ввести безкоштовний проїзд!
#тр #іт #концтаб #Узбекистан
@ukrtp

Корчинський відкрито заступається за Ахметова, називаючи його "інвестором в Україну"

Він вже не соромиться напряму вступатись за олігарха, а раніше закликав "замінити державу капіталізмом". Це точно націоналізм? Якщо так, кому пропонується віддати АЕС та залізницю?!

Щодо Ахметова як інвестора в Україну. В одному лиш 2025 експортери отримали відшкодувань ПДВ на 180 млрд грн. Серед них Ахметов - один з найбільших отримувачів цього відшкодування. Він десятиліттями вивозив руду і сталь, а також експортував електрику (зокрема, Бурштинська ТЕС до 2022 працювала на експорт), і замість сплачувати експортне мито - отримував відшкодування ПДВ. Це Україна інвестувала та інвестує в Ахметова і йому подібних!

Такі заяви Корчинського - черговий маркер ідеологічної деградації націоналістичного середовища. Згадуємо Соціал-Національну Асамблею, як в часи Януковича на її сайті обурювались дерибаном державної власності Ахметовим. Який разючий контраст з нинішньою риторикою таких як Корчинський!
#бабло #вожді
@ukrtp

Пам'ятаєте 2022 зі "спочатку переможемо ворога на фронті, а потім вже й внутрішні проблеми вирішимо"?

Так, зараз падіння України з повною російською окупацією - варіант вже неможливий, якщо не рахувати екстремальних сценаріїв на штиб застосування ядерної зброї. Втім, 4 роки принесли купу вкрай неприємних "сюрпризів" для тих, хто в 2022 надіялись "спочатку перемогти". Ганебна ловля чоловіків на вулицях. Повальний дерибан посеред війни з безкінечними корупційними скандалами. Завезення кольорових мігрантів. Консервація сировинно-олігархічної моделі економіки. Та й усунення місцевих олігархів на штиб Ахметова в наявній політико-ідеологічній рамці нічого не дасть крім заміни їх вже безпосередньо транснаціональним капіталом.

Подальші сподівання "якось пропетляти" без ідеології - це і подальше скочування України в болото олігархату та зовнішньої залежності без жодних шансів виповзти. В таких умовах навіть від гіпотетичної перемоги з розділом РФ виграють лиш чужинці та зовнішні гравці, а українці отримають чергову залежність, тільки вже не від Москви. Що крім української технократії може розірвати це порочне коло?
#база #війна
@ukrtp

Копірастичний маразм на прикладі 19-річної гри

Гра Supreme Commander: Forged Alliance вийшла в 2007. Але в цю гру досі грають фанати. Вони об'єднались на платформі FAF (Forged Alliance Forever) і дуже суттєво доповнили та переробили гру, додавши багато контенту. Фактично, фанатська спільнота перебрала на себе розробку гри.

І тут дає про себе знати копірастичний маразм. Щоб грати в цій спільноті, гравець має доводити що він "не верблюд", тобто не пірат. Доводити через Steam або GOG. І якщо купив гру ще на DVD - зареєструвати її в Steam.

Як виявилось, цей маразм - не просто самодіяльність спільноти. Це вимога тепершніх "правовласників". Особливий маразм - в тому, що, як пишуть в дискорді FAF, оригінальні розробники збанкрутували і теперішній "правовласник" просто гребе ренту з гравців.

Цей приклад показує, що копірайт (і "верховенство закону" за західним зразком) працює в інтересах пройдисвітів, а не творців!

Антикопірайт. Аргументи противників концепції авторського права.

#іт #ігри #бабло
@ukrtp

В Сумах є вбитий через приліт FPV по автобусу в траурній процесії

Процесія їхала на кладовище на Баранівці (на північно-східній околиці Сум). Удар, певно, був на мості через Псел.

Я теж їхав на Баранівку. Тільки трохи пізніше, на комунальному автобусі. Бачив як розвертається вдарений дроном автобус з процесії (він був на ходу, але з розбитим вікном та колесом).

Мій автобус доїхав до того самого мосту через Псел, після чого водій передумав їхати далі. Я теж передумав і поїхав назад. Можливо, сьогодні мій другий день народження, адже той дрон міг і по комунальному автобусу влетіти.

Русня навряд чи поцуралась би вдарити по переповненому комунальному транспорту, адже в Херсоні пускала FPV навіть по тролейбусам. Не кажучи вже про удар річної давнини касетною ракетою по центру Сум, коли вбили десятки пасажирів автобуса.

Гліб Положій, ідеолог української технократії, голова УТП.
#війна #Суми #тр
@ukrtp

Кольорові мігранти в ЄС очима української жінки

Вівторок
20:00
26 травня 2026
t.me/ukrtp

Ганна Шестакович. Українка з міста Суми. Жила і працювала кілька років в країнах ЄС, наразі повернулась до України.

Гліб Положій. Фізик, доктор філософії з фізики. Ідеолог української технократії, голова УТП.

#наживо #єс #друзі
@ukrtp

Прифронтова Хотінь, Сумщина

Шейх з Катару переказував розмову з іранським чиновником. Чиновник казав, що Іран не відмовиться від ядерної зброї, бо має перед очима антиприклад України, яка здала ядерну зброю під паперові "гарантії" та отримала війну. Ось вони - наслідки політики роззброєння та без'ядерного пацифізму. Ось вони - наслідки довіри до чужинців.

Зараз ми платимо страшну ціну за те, що українське суспільство в 90х не спромоглось об'єднатись навколо Степана Хмари, який виступав проти здачі ядерної зброї. Більшості тоді було набагато легше повірити в добру волю Клінтона та Єльцина, а сама думка про гіпотетичний конфлікт з США (навіть просто санкції) лякала їх більше, ніж беззбройність та беззахисність.

А тепер уявіть якою буде гіпотетична ціна за неспроможність суспільства в наші дні об'єднатись навколо ідеології української технократії. Навряд чи такою, яку захочеться платити!

Озвучка: Мамай, альбом "Фатум"

В що впирається відновлення ядерного статусу?

#війна #база #атом #Суми #Іран
@ukrtp

Гадаю всі в дитинстві грали в шутери від першого лиця. От і Посіпаки вирішили, а чого б не постріляти в повітрі. Здається в нас щось виходить.
Плюс до цього ефективність таких знищень зашкалює, бо дрон стає багаторазовим!!!

Псевдораціоналістична паралізуюча "розумність"

Псевдораціоналісти оманливо виглядають як "помірковані", "обачні", "дорослі" люди, які "розумно" пояснюють, чому українська технократія "не на часі", "несерйозна" чи то "занадто ризикована" - як в політичній, так і в технічній частині. Псевдораціоналісти захищають статус-кво мовою "розуму", "реалізму” і "об’єктивності", навіть коли факти вже показують, що їхній підхід не працює.

Сила паралізуючої "розумності" псевдораціоналістів — не в аргументах, а в гальмуванні. Вони можуть не мати власного великого проекту, але чудово вміють доводити, що чужий проект "занадто дорогий", "надто сміливий", "не має достатньої доказової бази" тощо. Псевдораціоналіст ставить себе не на позицію творця, а на позицію фільтра, який пропускає лише перевірене, знайоме і вже кимось схвалене. Псевдораціоналістична “розумність” часто виглядає як "здоровий глузд", але на практиці вона відбирає у суспільства здатність робити стрибки. Псевдораціоналіст щиро вважає себе раціональною людиною, бо не підтримує нічого “надто радикального”. Але в умовах сучасності саме радикальні, незвичні рішення рухають прогрес.

Псевдораціоналіста легко впізнати за формулами на штиб "це не спрацює", "так ніхто не робить", "спершу треба все прорахувати до дрібниць", "немає гарантій", "почекаймо, поки це перевірять інші", "тут є ризики". Проблема не в тому, що ризики не існують. Проблема в тому, що псевдораціоналіст не шукає способи обійти або знизити ризики, а розглядає їх виключно як привід нічого не робити. Мислення псевдораціоналістичного штибу насправді є не обережністю, а інерцією. Воно паралізує не лише окремий проект, а й саму волю до експерименту. Якщо кожну нову ідею одразу розглядати через призму ризиків, відмовок і процедур, то врешті суспільство лишається відсталим, поки інші рухаються вперед.

Псевдораціоналісти зазвичай часто виховуються в системах, де помилка карається сильніше ніж бездіяльність, де безпечніше бути виконавцем ніж автором, де статус важливіший за результат і взагалі, як казали в радянські часи, "инициатива наказуема". У такому середовищі людина звикає, що найкраща стратегія — не вигадати щось нове, а просто "не помилитися". Проблема в тому, що в умовах сучасності це стає згубним для нації. Бо без спроб і помилок не виникає ані нова техніка, ані нова організація, ані нова військова практика. Технократична модерізація потребує швидкого тестування, готовності до спроб і помилок, пріоритету результату над ритуалом. А псевдораціоналістична паралізуюча "розумність" живе зворотним: вона любить ритуали, боїться нетипових рішень, надає перевагу узгодженням над дією і часто прикриває власну пасивність красивими словами про "раціональність".

Псевдораціоналісти з 1991 виправдовували роззброєння України, зокрема ядерне, через що ми отримали війну. Псевдораціоналісти "ринково-ліберального" штибу виправдовували приватизаційний дерибан великих активів, що призвело до деіндустріалізації та бідності - і зараз вони вимагають приватизувати й рештки державного сектору (залізницю, ядерну енергетику тощо). У відповідь на демографічну кризу в псевдораціоналістів відповідь - завезти мігрантів-чужинців, фактично відкривши проти української нації другий фронт на вулицях українських міст. Щодо технологічного відставання, псевдораціоналісти завжди готові "розумно" та "аргументовано" пояснити, чому Україні не потрібні державні програми космічної експансії, підкорення мікросвіту, безсмертя через технології (починаючи з кріоніки), ядерні реактори на швидких нейтронах чи навіть безкоштовний громадський транспорт (з широкими тролейбусами у великих містах).

Псевдораціоналісти гальмують не абстрактний прогрес, а поступ української нації. Далеко не кожен з них - відвертий зрадник та ворог. Але сам по собі псевдораціоналістичний спосіб мислення призводить до інтелектуального самогубства української нації, адже отруює в першу чергу людей, які вважають себе розумними. Плата за псевдораціоналізм минулих десятиліть вже страшна. А ще страшніше - уявити якою буде плата за псевдораціоналізм наших днів!
#програма #база #вата
@ukrtp

Кольорові мігранти в ЄС очима української жінки

Вівторок
20:00
26 травня 2026
t.me/ukrtp

Ганна Шестакович. Українка з міста Суми. Жила і працювала кілька років в країнах ЄС, наразі повернулась до України.

Гліб Положій. Фізик, доктор філософії з фізики. Ідеолог української технократії, голова УТП.

#наживо #єс #друзі
@ukrtp