Ретрофутуризм-1991: авіація

Україна з розпадом СРСР отримала великий парк бойової авіації, але технократи при владі розуміли, що вічно актуальними ті літаки не будуть і треба розробляти нове покоління авіації їм на заміну, щоб бути попереду будь-якого ймовірного супротивника. В пошуку рішень для нового покоління авіації технократи керувались не стільки іноземними прикладами, скільки прагненням зробити те чого ще нема ніде в світі. Були розроблені безпілотні реактивні дрони на рідкому водні з вертикальним злітом та посадкою. Безпілотність значно спростила конструкцію літака, а українська комп'ютерна техніка та інформаційні технології на момент 2000х років вже дійшли до рівня, на якому можливе повністю автономне керування бойовим літаком.

З водневим пальним теж проблем нема: в Чорному морі з сірководню масово видобувається водень, який доставляється до Києва по Дніпру на кораблях-танкерах з рідким воднем. У віддалених від моря та широких річок областях водневе пальне доставляється залізницею (габарит 3,75 м додає ефективності в доставці порівняно з європейським габаритом 2,8 м), а також виготовляється електролізом води в години, коли споживання електрики знижується (ядерні реактори працюють весь час). Водневе пальне неможливо запасати і зберігати роками: газовий водень улітає крізь стінки баку, а рідкий водень швидко випаровується і може зберігатись без суттєвих втрат максимум місяць, тому в мирний час водневого пального треба виготовляти навіть більше ніж може знадобитись в війну (на випадок якщо частина потужностей буде знищена).

Якщо є виготовлення - є і споживання: реактивні дрони в мирний час не іржавіють на землі без діла, а возять пасажирські модулі розміром з лімузин. Кого не влаштовує швидкість поїздів, має змогу долетіти на інший кінець України на літаку за годину. Завдяки вертикальному зліту та посадці, традиційні аеропорти поступово уходять в історію разом зі старими літаками. Більше не потрібні великі аеродромні комплекси зі злітною смугою та всім необхідним для літаків. Бази заправки, майданчики для посадки-висадки пасажирів, склади зброї та інші необхідні авіації бази розкидані по малим майданчикам по всій країні. В порівнянні з традиційними аеродромами мережа міні-баз практично невразлива. В разі потреби склад авіаційної зброї, база заправки або пасажирський аеродром розгортаються моментально на будь-якій рівній поверхні на штиб автостоянки. Посадкові майданчики для пасажирів легко розташовуються на малих площах розміром з автостоянку, а коли нема площі на землі - на дахах будинків. Улетіти на той кінець країни можна прямо з центрів міст. З Харкова в Київ бувають рейси з даху Держпрому на дах готелю Україна на Майдані, хоча це далеко не єдиний варіант: в великих містах є аеродроми в різних районах. Бувають рейси з ХАІ в НАУ, з Сумського державного університету в Чернівецький національний університет, і все це - за годину або менше. Це значно сприяє продуктивності роботи українських технократів, які за потреби можуть моментально прилетіти до колег і не витратити на поїздку цілий день.

Якими мають бути нові надзвукові літаки подвійного призначення?
#тр #авіа #база
@ukrtp

Ретрофутуризм-1991: дрони

Яке майбутнє без летючих автомобілів? Відповідь на це питання знайти в одних лиш реактивних дронах не вдалось: вони добре підходять для великих відстаней, але надто шумні та надто багато потребують водневого пального, щоб масово використовувати їх у внутрішньоміських перевезеннях. Тому українські технократи вперше в світі розробили та впровадили електричні дрони, здатні заряджатись в процесі польоту від тролейбусних дротів та повітряних дротових ліній. Дрони повністю безпілотні та автономні завдяки тому що українська комп'ютерна техніка та українські інформаційні технології активно розвивались в перші роки незалежності.

Основну частину польоту дрон летить від дротів, а акумулятори використовує для коротких відльотів до кінцевих точок маршруту. Перші дрони доставки літали від існуючих тролейбусних дротів - це значно спростило впровадження технології в містах де є тролейбуси. Там де дронів стає багато і вони починають заважати тролейбусам, проводяться окремі повітряні лінії спеціально для летючих дронів.

Українці можуть замовляти доставку прямо собі на підвіконня. На вулиці біля вікон (або на територіях біля приватних будинків) стоять підставки з кріпленнями для контейнерів-кубів, які приносять дрони. Ці контейнери мають два основних формати: 1,25 м та 0,625 м. Дрони доставляють до вікна продукти, готову їжу та будь-які інші товари, які вміщаються в контейнери. Летючі дрони доставки повністю замінили собою кур'єрів і малі вантажівки: все що легше тонни та менше ніж 1,25 м доставляється по місту через повітря.

Вивезення сміття теж взяли на себе дрони. Контейнери для сміття мають формат кубічних контейнерів 1,25 м, а урни - 0,625 м. Вони вивозяться дронами по мірі заповнення. Можна замовити і вивезення сміття з підвіконня: дрон привезе контейнер або урну, куди можна викинути сміття не виходячи з квартири або своєї присадибної ділянки.

Стандартні кубічні контейнери (1,25 м та 0,625 м) можна відправляти і між містами. Вони перевозяться по місту повітряними дронами від кінцевих точок до залізничної або автомобільної платформи, на якій контейнери їдуть між містами. Ширина залізничних вагонів за часи незалежності була збільшена до 3,75 м - це рівно три контейнери в ряд за шириною, ширина вантажного автомобілю - 2,5 м (два контейнери), ширина широкого тролейбуса - 6,25 м (5 контейнерів в ширину). Вагони-платформи з контейнерами їздять в швидких поштових поїздах або причеплюються до пасажирських поїздів, що є запорукою швидкої доставки. В малі міста де нема залізниці контейнери доставляються автотранспортом. На маршруті Київ-Одеса, де автотраса значно коротша за залізницю, разом з пасажирськими широкими тролейбусами їздять і широкі вантажні тролейбуси-платформи з контейнерами в порт.

Повітряне безпілотне таксі возиться тими самими дронами. Такий транспорт ідеальний в ситуаціях, коли пасажир поспішає і безкоштовний громадський транспорт надто повільний для нього. Летючі таксі разом з безкоштовним та частим громадським транспортом значно скоротили потребу в традиційних наземних автомобілях. Вулиці міст вільні, і затори стали рідкістю.

Летючі електричні дрони мають і військове призначення. Попри відносно малу відстань автономного польоту, їхня вантажопідйомність достатня, щоб скидати бомби або робити іншу військову роботу біля дротових ліній або баз зарядки. В разі потреби дрони можуть за лічені хвилини взятись за зброю (бойові модулі, розкидані по малим таємним складам) і полетіти воювати з ворогом. Українські міста нагадують вулики, де гудуть і працюють бджоли-дрони, готові в разі небезпеки закусати до смерті будь-якого агресора-загарбника.
#тр #авіа #база
@ukrtp