Ретрофутуризм-1991: авіація

Україна з розпадом СРСР отримала великий парк бойової авіації, але технократи при владі розуміли, що вічно актуальними ті літаки не будуть і треба розробляти нове покоління авіації їм на заміну, щоб бути попереду будь-якого ймовірного супротивника. В пошуку рішень для нового покоління авіації технократи керувались не стільки іноземними прикладами, скільки прагненням зробити те чого ще нема ніде в світі. Були розроблені безпілотні реактивні дрони на рідкому водні з вертикальним злітом та посадкою. Безпілотність значно спростила конструкцію літака, а українська комп'ютерна техніка та інформаційні технології на момент 2000х років вже дійшли до рівня, на якому можливе повністю автономне керування бойовим літаком.

З водневим пальним теж проблем нема: в Чорному морі з сірководню масово видобувається водень, який доставляється до Києва по Дніпру на кораблях-танкерах з рідким воднем. У віддалених від моря та широких річок областях водневе пальне доставляється залізницею (габарит 3,75 м додає ефективності в доставці порівняно з європейським габаритом 2,8 м), а також виготовляється електролізом води в години, коли споживання електрики знижується (ядерні реактори працюють весь час). Водневе пальне неможливо запасати і зберігати роками: газовий водень улітає крізь стінки баку, а рідкий водень швидко випаровується і може зберігатись без суттєвих втрат максимум місяць, тому в мирний час водневого пального треба виготовляти навіть більше ніж може знадобитись в війну (на випадок якщо частина потужностей буде знищена).

Якщо є виготовлення - є і споживання: реактивні дрони в мирний час не іржавіють на землі без діла, а возять пасажирські модулі розміром з лімузин. Кого не влаштовує швидкість поїздів, має змогу долетіти на інший кінець України на літаку за годину. Завдяки вертикальному зліту та посадці, традиційні аеропорти поступово уходять в історію разом зі старими літаками. Більше не потрібні великі аеродромні комплекси зі злітною смугою та всім необхідним для літаків. Бази заправки, майданчики для посадки-висадки пасажирів, склади зброї та інші необхідні авіації бази розкидані по малим майданчикам по всій країні. В порівнянні з традиційними аеродромами мережа міні-баз практично невразлива. В разі потреби склад авіаційної зброї, база заправки або пасажирський аеродром розгортаються моментально на будь-якій рівній поверхні на штиб автостоянки. Посадкові майданчики для пасажирів легко розташовуються на малих площах розміром з автостоянку, а коли нема площі на землі - на дахах будинків. Улетіти на той кінець країни можна прямо з центрів міст. З Харкова в Київ бувають рейси з даху Держпрому на дах готелю Україна на Майдані, хоча це далеко не єдиний варіант: в великих містах є аеродроми в різних районах. Бувають рейси з ХАІ в НАУ, з Сумського державного університету в Чернівецький національний університет, і все це - за годину або менше. Це значно сприяє продуктивності роботи українських технократів, які за потреби можуть моментально прилетіти до колег і не витратити на поїздку цілий день.

Якими мають бути нові надзвукові літаки подвійного призначення?
#тр #авіа #база
@ukrtp