​​💡Про міністерство культури. Точніше, що з ним робити

Станом на зараз - це міністерство-монстр, яке обʼєднує часто непоєднувані речі (інформполітику, телеканали, релігію, власне культурні сфери, історичну памʼять і охорону памʼяток).

У цьому переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF:

Але, як би це дивно не звучало, я б виступив проти того, щоб щось тут змінювати. І головна причина - нова реформа призведе виключно до втрати часу.

Треба просто дещо змінити функціонал. І, що, не менш важливо, поставити чіткі КРІ (цього ніхто не робив досі і не зробить зараз, але я ж про ідеальну модель).

Які головні завдання має поставити перед собою міністерство (КРІ міністра)?

📍Креативні індустрії мають виробляти ХХХ відсотку ВВП і в них має працювати не менше ХХХ тисяч людей з розбивкою по роках. Має бути реальна політика держави націлена на монетизацію культурних індустрій і її експортний потенціал.

📍Проведення аудиту інформпроектів, які курує міністерство. Найбільше дорікань викликає телеканал FREEDOM. І, звичайно, з популістичної точки зору його треба закрити. Але FREEDOM - це багато професійних людей, команд і можливостей. Їм просто не повезло з тим, що вони не зуміли виділити свою цільову аудиторію. Завданням каналу була інформвійна з РФ, як на території України, так і на території РФ. Тому, я за аудит і перепозиціонування каналу (якщо хочете мою думку - це має бути мультимедійна платформа з чіткими задачами по показниках в телеграмі, Тік-ток, Youtube і т.д.). Цей підхід має розповсюджуватися на всі інформпроекти, які входять в сферу відповідальності міністерства.

📍Інститут памʼяті має розпочати роботу по трьом базовим проектам: нова історія України, українська історія Другої світової війни, історія України з 1991 р. по 24.02.22 з умовною назвою «Чому нам не вдається». Скажу відразу - це викличе страшний спротив. Дивитися в дзеркало ніхто не хоче (всі виступатимуть за глорифікацію, а не пошук складніших конструктів). Паралельно (можете мене бити ногами) ми маємо взяти за основу російську модель створення політики історичної памʼяті і почати її розбудовувати. Знову, все має мати чіткі часові рамки і аудит процесів на кожному етапі.

📍Чи не найбільші «культурні» гроші крутяться не в фільмах, про які всі знають, а в охороні памʼяток культури (на охорону грошей нема, є корупційні гроші на дозволи). Це одне з найскладніших питань. Точно мають бути кадрові зміни, але, напевне, мають бути створені нові правила гри. І ці прозорі правила один з ключових КРІ нового міністра.

📍Одна з головних проблем України полягає в тому, що за час незалежності не було побудовано жодної архітектурної споруди (комплексу), який би став предметом гордості для нації. Зараз в час війни міністерство має почати роботу з містами і архітектурними майстернями по створенню міст майбутнього. Так, це робота «на шухляди», але саме зараз у нас є шанс вирватися із примітивної архітектури, яка зводиться до розмальованих в радісні кольори панельок і церков з російськими цибулинами. Час війни - це час на пошук майбутніх рішень.

📍Закон про заборону російських церков - пріоритет нового міністра. Так, тут від міністра залежить мінімум, але він має стати рупором цієї ідеї.

📍У нас вже почалася, але неймовірно туго йде цифровізація книг, музеїв, фільмів і взагалі всього. Створення державних безкоштовних онлайн бібліотек всього цифрового контенту - це основа основ. Тут мають бути чіткі завдання з не менш чіткими кількісними показниками.

Я розумію, що музейники, театрали і багато хто інший, скажуть, що ці КРІ недолугі, бо там немає про них. Про них, звичайно, треба ставити окремі амбітні задачі. Але, якби наступний міністр вийшов хоча б з частиною вище озвучених завдань, як своєю програмою, це вже був би великий крок вперед.

​​Лукашенко майже оголосив війну Польщі. Що криється за цією маячнею?🔥🇵🇱

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, прокоментував останній візит Лукашенка до Петербурга та чергові розповіді про анексію Західної України поляками:

Я б виділив кілька аспектів, які є важливими для нашого розуміння того, що в головах у цих двох маразматиків.

📍1. Вперше, як мінімум, мені здається, на зустрічі такого рівня задіяли двійника. Фотографування лже-Путіна з посполитими наочно це показало. Це не означає, що Путін віддає двійникам управління країною. Це означає тільки те, що Лукашенко для нього - це як домашні тапочки. І заяви Лукашенка підтверджують це. Він готовий і далі грати клоуна в обмін на гроші. І якщо відійти в сторону від нашої теми, у мене складається враження, що Лукашенко має дві цілі в житті: пережити (фізично) Путіна, щоб посміятися в нього на могилі, а потім передати владу улюбленому сину Колі.

📍2. Головний меседж цієї зустрічі зводиться до того, що Білорусь разом з Росією, готова звільнити Західну Україну від міфічного вторгнення поляків. Судячи з усього, найближчим часом буде створено якийсь західноукраїнський уряд, який має інформаційно качати історію про ополячення України. Не виключено, що також буде створено терористичну організацію, яка поставить за мету «зупинити» вторгнення поляків і навіть спробує провести якісь теракти на території Польщі.

📍3. Можна припустити, що пік інформаційної розкачки припаде на осінь-зиму. Зараз можна припустити, що поки мова не йде ні про великий наступ з Білорусі, а можемо говорити перш за все про інформаційні кампанії з мінімальними кінетичними діями і страшилками щодо рівненської АЕС.

Нічого нового. Просто до цього потрібно бути готовими.

​​Відбувається фіскалізація української економіки🫰🪙

У попередньому дописі ми писали про збільшення державних витрат, одним із наслідків чого є фіскалізація – збільшення податків.
Це вже відбувається у вигляді ліквідації податкових пільг, які були введені на період воєнного часу, повернення перевірок бізнесу у повному обсязі. З 2024 року очікується ухвалення Національної стратегії доходів, яка передбачає розширення бази оподаткування.

Ухвалення Стратегії доходів означатиме, що економіку заганяють у низхідну спіраль: підвищення податків спонукає бізнес та громадян йти в тінь, податкові надходження до бюджету стискаються, це змушує владу йти на чергове підвищення податків для покриття дефіциту бюджету, це зі свого боку призводить до ще більшої тінізації, стиснення економіки та доходів Бюджету.

Щоб зібрати більше податків - спочатку потрібно дати економіці оговтатися після шоку 2022 року і вийти на скільки-небудь стійке економічне зростання. Але, схоже, фіскальній владі треба пояснювати, що економічне зростання та багатство – це не те, що є в нас за замовчуванням. Що спочатку необхідно створити умови для створення багатства, перш ніж займатися його розподілом.

Детальніше про економічні тренди в Україні читайте в прогнозі економіки України на 2023-2024. 👉👉👉

#економічнітрендивУкраїні #тренди

​​В Україні запущено новий виток переділу активів та збагачення 🫰🇺🇦

У 2022 році в Україні фактично відбулася деолігархізація:

📍почав діяти закон про деолігархізація, деякі олігархи позбулися своїх медіаактивів;

📍через початок повномасштабної війни олігархи втратили частини своїх активів.

Сьогодні ж відбувається чергова спроба переділу активів та збагачення, використовуючи такі механізми:

📍a) «забрати награбоване» – попередні олігархи позбавляються власності через санкції, кримінальні справи, арешт активів.

📍b) створення штучних обмежень, які створюють поле для корупції і дають змогу заробити капітал певному колу людей (обмеження щодо участі в тендерах, виїзду із країни, логістичні складнощі тощо)

Таким чином, ми маємо два дуже серйозні і дуже загрозливі для економіки процеси:

📍1) Формування нових олігархів і надалі, ймовірно, нового олігархічного консенсусу

📍2) Збагачення корупціонерів і формування нового корупційного консенсусу

Детальніше про економічні тренди в Україні – в прогнозі економіки України на 2023-2024.👉

#економічнітрендивУкраїні #тренди

​​Сьогодні, завтра і післязавтра вірогідність обстрілів Одеси - мінімальна🌾🔥

Завтра, 27.07 розпочинається Африканський саміт в Росії і ключове питання там - зернова угода. Потім, на жаль, обстріли, з великою долею імовірності, можуть продовжитися.

У цьому переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF.

Поки, на жаль, маємо констатувати наступне:

📍 Туреччина не поспішає тиснути на РФ в цьому питанні. Головна причина - для турків важливо, щоб в обмін на «втручання» в цю історію їм щось пообіцяли американці.

📍 США також поки тримає паузу. Причина цієї паузи полягає в тому, що американцям особливо нема, що запропонувати туркам, також є складна ситуація з невиконанням санкцій зі сторони країн Центральної Азії (в самій центральній Азії США, можливо, найслабші за останні 30 років).

📍 Китай також чекає. Крім всього іншого, не забувайте, якщо хтось і захоче швидко відновлювати наші порти, то це може бути якраз Китай.

На жаль, ця «пауза» може тривати ще приблизно місяць. Критична точка - кінець серпня, коли потрібно буде вирішувати питання добрив, де Росія та Білорусь займають до 40% світового ринку.

Як Росія продовжує встановлювати тотальний контроль над громадянами

11 липня Державна Дума РФ ухвалила закон про впровадження цифрового рубля. Документ набуде чинності 1 серпня 2023 року, за винятком положень, для яких встановлюється інший термін набрання чинності.

Пропонуємо разом розглянути, що таке цифровий рубль, і як його введення позначиться на житті росіян.

Посилання на матеріал👇

🇺🇦 UKR
🇬🇧 ENG
# RUS

​​Польський премʼєр заявив, що вагнерівці висуваються в сторону Сувалківського переходу. Що це може означати? 🇵🇱

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, прокоментував це питання:

📍1. У "Вагнера" поки немає достатньо можливостей, щоб робити будь-які серйозні операції. Навіть, якщо почалася вербовка білорусів, це займе відносно довгий проміжок часу, щоб мати достатньо сил для будь-яких серйозних операцій. Та й серйозна операція на території НАТО призведе до застосування Ст. № 5. Тому, вірогідність чогось масштабного просто мізерна.

📍2. Якщо щось і буде, то це провокації по типу Шебекіно, коли на територію Польщі чи Литви заходить невеликий загін, тримається там добу, а потім виходить. Не виключено, що це буде робитися людьми з українськими паспортами (жителі “ЛДНР”). Головна ціль - втрутитися в вибори і кричати про те, що Стаття № 5 НАТО не працює. Єдине питання: а навіщо це Лукашенку залишається незрозумілим.

📍3. Це може також бути і зворотня інсценізація: білоруси женуть мігрантів в Польщу чи Литву, поляки-литовці ніби-то відкривають вогонь і створюється картинка з десятками трупів сирійців.

📍4. Не виключено, що все це банальним ІПСО, коли створюється оманлива картинка, а натомість, готується удар по Україні. Знову-таки, поки ніяких серйозних загроз нема. Але давайте не забувати заяву Лукашенка про те, що поляки хочуть захопити Західну Україну та Західну Білорусь. Тому на територію України можуть найближчим часом заходити відносно невеликі групи «визволителі» під прапором умовної радянської України. Хоча ще раз повторюся: поки серйозних загроз там нема.

Поки це лише версії і ми не можемо виключати, що одночасно будуть задіяні різні сценарії. Просто потрібно бути готовими до різних, в тому числі і комбінованих варіантів.

​​Україна має рекордний торговий дефіцит, ризики девальвації в перспективі зростають📊📈

За даними НБУ, дефіцит торгового балансу за І пів. 2023 склав 17 млрд дол. що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2022 року.

За підсумками цього року, згідно з нашим прогнозом, торговий дисбаланс зросте до рекордних 34 млрд дол. або 19% ВВП.

Поки що за рахунок зовнішнього фінансування (кредити і меншою мірою гранти) Платіжний баланс вдається зводити додатнім – 7,8 млрд дол. за І пів. 2023, тому курс залишається стабільним.

Як і в інших секторах економіки, це лише ілюзія стабільності, в обмінниках курс гривні навіть зміцнюється.

Але такий дисбаланс не може існувати в економіці постійно.
Високий зовнішньоторговельний дефіцит формує передумови девальвації гривні, і коли зовнішня допомога Україні припиниться, ймовірність ослаблення гривні різко збільшиться.

Ця «хитка конструкція» може посипатися як картковий будинок.
Саме тоді НБУ і стануть у нагоді накопичені рекордні міжнародні резерви (39 млрд дол.), які доведеться продавати для стримування гривні від різкого падіння.

Детальніше про економічні тренди в Україні читайте в прогнозі економіки України на 2023-2024. 👉

#економічнітрендивУкраїні #тренди

​​Що спільного між Нігером та білоруськими вертольотами над Польщею?🚁🇵🇱

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, прокоментував це питання:

Вже зараз росіяни будуть пробувати робити дві нові точки напруги в світі: одна на польсько- білоруському кордоні, інша в Нігері.

Обидва конфлікти мають на меті одну річ: відволікти Захід від України, зменшити постачання зброї і спробувати змусити Захід сідати за стіл переговорів.

На цьому фоні дуже важлива заява США, що поява “Вагнера” в Польщі дорівнює застосування 5 статті НАТО, але це не означає що після заяви різко зменшується люфт для росіян.

Причин тут кілька: росіяни робитимуть провокації з чужої країни і виходять з тієї логіки, що ніякого серйозного воєнного конфлікту не буде. Будуть прикордонні провокації, підняття ставок і, як вишенька на торті, обовʼязкові погрози ядерною зброєю.

Поки важко зрозуміти логіку Лукашенка, але вона, судячи з усього, зводиться до двох пунктів:

📍1. Ніякої великої війни не буде;
📍2. Ця ситуація - шанс для нього знову стати людиною, якій тиснуть руки світові лідери.

Другий пункт мало реальний, але ми всі памʼятаємо, як Каддафі, після ізоляції, став кращим другом Європи, але, правда, потім погано закінчив.

Отже, поки, все виглядає так, що ми знаходимося в початковій точці цього конфлікту і найвірогідніший сценарій: наступні пару місяців конфлікт буде наростати. Вірогідність серйозних бойових зіткнень невелика, але великою є загроза гри ядерними мускулами. При цьому, ми змушені будемо тримати доволі великі резерви на півночі та північному заході, бо дзеркальне повторення «Шебекіно» ніхто не виключає.

Щодо Нігера🇳🇪, то ця країна дає майже третину урану від всього споживання ЄС (перш за все для Франції). Заява хунти про те, що вони зупиняють експорт урану в Європу і підготовка наземної операції Францією (на території країни є французька воєнна база, між іншим) створює доволі складну ситуацію перш за все для французів. Для Франції, увʼязатися в війну в Нігері, на фоні того, що сусідні Малі та Буркіна Фасо заявили, що наземну операцію розглядають, як вторгнення на їхню територію, може означати втягування в серйозний конфлікт на великій частині Африки.

Щодо росіян, то вони зможуть там воювати виключно силами “Вагнера”, що є плюсом для нас. Логіка Путіна в таких конфліктах дуже проста: він дає певну воєнну допомогу і закликає лідера триматися до останнього (логіка спрацювала з Мадуро і Асадом). Зрештою, зараз йому потрібно виграти час і створити поле для підняття ставок. Тепер багато чого залежатиме саме від французької армії і її готовності до швидкого вирішення конфлікту.

Коротко підсумовуючи можемо констатувати, що до зернової угоди, ЗАЕС і ядерного шантажу Росія додала дві точки для спроб підняття ставок. Опосередковано це говорить про те, що осіннє «вікно для переговорів» майже закрите. Одним з важливих моментів буде оголошення чи не оголошення мобілізації під соусом допомоги Білорусі. Правда, дзеркальний жест має зробити і Лукашенко.

Але, як би там не було, нам потрібно готуватися, як мінімум, до кількох дуже важливих речей:

📍Почнеться велика інформаційна війна в країнах Заходу. Суть цієї війни зводиться до формули: «навіщо давати стільки Україні, нам треба подумати про власну безпеку», особливо на фоні виборів в Польщі;
📍Нам вже зараз потрібно більш активно готуватися до складної зими;
📍Потрібно бути готовим до оголошення Росією нової хвилі мобілізації зараз (в Путіна є час до жовтня, далі вибори).

​​Чи можливі віялові відключення у серпні?💡

Андріан Прокіп, експерт із енергетики Українського інституту майбутнього, прокоментував це питання:

Ще з весни Укренерго та експерти попереджали, що літо може виявитись складним та не виключеним є запровадження графіків відключень. Наразі обійшлись без обмежень. І на цьому фоні, споживачі часто почуваються розслабленими, вважаючи, що проблеми позаду. А ще з’являються маніпуляції «начебто нас просто лякають, а насправді все гаразд».

Але ремонтна кампанія в розпалі, спека визначає рекордне енергоспоживання, і ситуація в енергосистемі складна. При цьому, інколи він аналітиків, представників державних органів, компаній можна почути цілком протилежні прогнози та заяви стосовно ймовірності відключень. І це природно, бо ймовірні різні сценарії.

Відключення – вони можливі. Але все залежатиме від поведінки споживачів та погоди. Проте поведінка споживачів ще далека від бажаної, щоб уникнути такого розвитку подій.

Серпень буде одним із найскладніших місяців для енергосистеми. В ремонті перебуватиме більша кількість блоків ніж в попередні місяці. Відтак у разі спекотної погоди (і вищого попиту за рахунок масової роботи кондиціонерів) виникає високий ризик дефіциту потужностей та запровадження графіків відключень електропостачання.
Звісно, суттєвою мірою уникати відключень влітку допомагав імпорт електроенергії. Наприклад, у липні імпорт електроенергії зріс на 65%, а експорт скоротився в 7 разів.

Проте, і він не є панацеєю. Перш за все, цей імпорт може обходитись дорожче (хоч і побутовий споживач його не відчуває, адже платить фіксовану субсидовану ціну). По-друге, імпорт може не відбуватись, якщо ціна електроенергії в сусідніх країнах складається вище ніж «зарегульована» та дозволена ціна на українському ринку (прайс-кепи). В такому разі системний оператор, щоб запобігти відключенням, вдається до запиту аварійної допомоги, яка ще дорожча ніж імпорт електроенергії.

Як бути? Гарантований вихід із ситуації – відповідальне споживання та використання електроприладів. Саме про це щодня просить системний оператор Укренерго. Проте, на превеликий жаль, і частина побутових споживачів і частина бізнесу просто не чують цих прохань. Це не означає, що вони саботують та не свідомі. Деякі із цих споживачів (мова про бізнес) дуже відповідально вели себе взимку, коли теж було особливо важливо скоротити споживання. Прикро заходити в супермаркет і відчувати що там потрібен верхній одяг настільки там холодно.

Кожен із нас повинен просто пам’ятати про необхідність скоротити споживання в часи ранкового (7.00-10.00) та вечірнього піку (з 16.00 до 00.00), при можливості переносити споживання на нічні години, не виставляти кондиціонери нижче 22-23 градусів, не користуватися потужними електроприладами одночасно.‼️⚠️

​​Путін змушений буде піти на поновлення зернової угоди🌾

Удар по російському танкеру ставить в абсолютно патову ситуацію зернову угоду. Росія продовжить нищити нашу портову інфраструктуру, Україна має всі шанси зупинити судноплавство на Азові і максимально ускладнити його в районі Новоросійська і Криму.

У цьому переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF:

У Путіна, якщо все буде йти так, як іде зараз, зникає опція робити вигляд, що нічого не відбувається. Зараз, уявити собі, що ЧФ буде робити конвої для цивільних кораблів доволі складно, як мінімум, тому що сил для цього не достатньо. Тому, Путін змушений буде йти на переговори. Вирішення цього питання можливе лише в одному випадку: Росія припиняє обстріли портової інфраструктури, ми перестаємо обстрілювати кораблі.

Але ми також маємо бути свідомі одного важливого моменту: це буде багатостороння угода з вимогами до нас про певні поступки (не територіальні, а саме ті про, які я говорив вище, а також підключення до SWIFT Россельхозбанка, спрощення вивозу російського зерна та добрив).

Перший раунд таких переговорів буде між Путіним та Ердоганом, далі певні домовленості будуть запропоновані на конференції в Саудівській Аравії (це не саміт президентів, там будуть лише радники, які готуватимуть саміт вищого рівня). І вже потім можливі якісь ширші домовленості.

Все це до того, що нам треба розуміти: швидкого вирішення питання нема. З великою долею ймовірності, можемо говорити, що весь серпень будуть йти ці переговори. Головний плюс - ми перехопили ініціативу (як мінімум поки що). І дуже важливо цю ініціативу зберегти.

Насправді в Путіна тепер нема шансів не піти на угоду. Але при цьому, росіяни, звичайно говоритимуть, що це їхня перемога. Головне, щоб в цей момент, наші диванні ідіоти не почали своє виття про зради.

​​🇺🇦Український інститут майбутнього розпочинає велику дискусію «Як не обмежуючи свободи, побороти депопуляцію після війни?»

💬 «Ну що ж, всі все сказали про повернення українців з-за кордону.

На жаль, можу сказати одну єдину річ: дискусія це не наш національний спорт. Так, можливо, входження в цю дискусію було надто жорстким, але ми маємо чітко зрозуміти: після війни в країну повернеться лише половина тих, хто виїхав, а з країни виїде один мільйон чоловіків. На жаль, всі наші дискусії зводяться до того, що треба думати, як в країну повертати людей. Треба думати і думати - це різні речі.

Український інститут майбутнього розпочинає велику дискусію «Як не обмежуючи свободи, побороти депопуляцію після війни?»

Результатом цієї дискусії має стати реальний документ про те, якою має бути державна політика по поверненню людей (покроковий документ).

Так, привернення уваги до цієї дискусії, було на грані фолу. Але на кону стоїть виживання нас, як народу і держави. Демографія - є загрозою номер 1», – заявив виконавчий директор UIF Вадим Денисенко.

​​Щодо зустрічі по Україні у Саудівській Аравії 🇸🇦🇺🇦

Суть заходу полягала у пошуку компромісу між позицією країн Заходу та України та позицією країн не-Заходу щодо завершення війни в Україні.

У цьому переконаний Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього.

Контури такого компромісу, судячи з повідомлень у пресі, зводяться до можливого початку переговорів про припинення вогню за посередництвом та/або участі цих країн, при цьому окремі країни не-Заходу можуть допомогти гарантувати вирішення низки тематичних питань, нерозривно пов'язаних з війною: продовольча безпека, ядерна безпека, гуманітарна допомога, відновлення економіки та інфраструктури.
Жодних конкретних зобов'язань ніхто на себе не брав. Ну чи ми не знаємо, тому що переговори велися за зачиненими дверима.

Можна сміливо сказати, що позиції не-західних регіонів фундаментально не змінилися. Вони так само не вірять ні в тотальну перемогу РФ, ні в тотальну перемогу України, і вважають, що війна має завершитися якомога швидше припиненням вогню, але бажано за участю/посередництвом цих країн, щоб вони могли продемонструвати, що світ визначається не лише західними країнами та Росією, а також незахідними державами (багатополярний світ).

Для Саудівської Аравії цей захід був дипломатичною перемогою, тому що до Джидди приїхали 30+ країн, включаючи США та Китай, і принц Мухаммед бін Сальман отримав шанс показати себе ключовим посередником та медіатором та ще більше відбілити свою репутацію після 2018 року.

Не виключено, це не остання подібна зустріч, і цей формат отримає продовження, оскільки закінчилося все більш-менш конструктивною нотою.

​​🇺🇦Декілька алгоритмів боротьби з демографічною проблемою від UIF

Український інститут майбутнього розпочинає дискусію щодо міграції в Україні. Тож наші експерти підготували декілька алгоритмів боротьби з демографічною проблемою.

🙌Запрошуємо ознайомитись з доповіддю та слідкувати за нашими соцмережами, де ми будумо поблоково публікувати елементи з дослідження.

Доповідь на сайті👇

🇺🇦UKR
#RUS

​​👉Друзі, нагадуємо, що вже цієї середи, 16 серпня, о 18:00, в Українському інституті майбутнього (м. Київ, пров. Памви Беринди, 6) відбудеться дуже актуальний захід “Торговий фронт. Ринки, на яких Україна має замінити РФ”.

Для того, аби потрапити на офлайн-подію в Українському інституті майбутнього просимо заповнити гугл-форму.

📹Пряма трансляція події також відбудеться на нашій Фейсбук-сторінці.

Ключові питання презентації:

📍Як Україна може на 55% збільшити свої експортні надходження, додатково отримавши на світовому ринку 30 мільярдів доларів, а на європейському - ще близько 10 мільярдів?

📍Що саме потрібно для того, аби замінити російських виробників, які залишили чи залишають ці ринки під тиском санкцій?

👥Спікери:

Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм UIF та Юлія Самаєва, консультант з економічних питань UIF.

👍Дуже радимо послухати наших спікерів, які представлять аналіз впливу санкцій на російських виробників та виокремлення галузевих ніш, у яких Україна має потенціал для розширення торгівлі.

Крім того експерти, UIF розкажуть про рекомендації від Українського інституту майбутнього, які допоможуть країні якнайшвидше і з максимальними вигодами використати наявні можливості для нарощування експорту.

📈«Гармати замість масла» або чому зростає ВВП Росії

ВВП Росії зріс у II-му кварталі 2023 на 4,9% до аналогічного кварталу 2022 року, після зниження на 1,8% у I-му кварталі 2023. Це поки що попередня оцінка Росстату, більш точні та детальні дані будуть оприлюднені 8 вересня.

Виходить так, що незважаючи на санкції, російська економіка зростає, а росіяни, судячи з офіційних даних про доходи населення, почуваються цілком непогано, що ніяк не б’ється з тими алармістськими сценаріями, які озвучують з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Для того, щоб відповісти на запитання «чи все так добре в російській економіці», розглянемо чому зростає ВВП Росії👇

🇺🇦 UKR
🇬🇧 ENG
# RUS

​​​​📉Торговий фронт України. Ринки, на яких Україна може замінити РФ

Директор економічних програм UIF Анатолій Амелін та експертка UIF і журналістка Юлія Самаєва презентували доповідь «Торговий фронт України. Ринки, на яких Україна може замінити РФ».

За словами Анатолія Амеліна, рф є майже рекордсменкою за кількістю накладених на неї санкцій, а доступ російського капіталу та компаній до багатьох ринків обмежений. Це своєю чергою відкриває можливості для української економіки. Ми є вихідцями з одного технологічного укладу з рф, тож у нас є технології, що можуть замінити російські.

Таким чином, Україна може на 55% збільшити свої експортні надходження, додатково отримавши на світовому ринку 30 мільярдів доларів, а на європейському – ще близько 10 мільярдів.

Що потрібно для того, щоб замінити російських виробників – дізнавайтесь у доповіді! У ній ви знайдете аналіз впливу санкцій на російських виробників та виокремлення галузевих ніш, у яких Україна має потенціал для розширення торгівлю. А також, рекомендації від Українського інституту майбутнього, які допоможуть країні якнайшвидше і з максимальними вигодами використати наявні можливості для нарощування експорту.

🙌Дякуємо усім гостям за дискусію та зокрема Дмитру Наталусі, голові Комітету ВР України з питань економічного розвитку.

​​⚡️Новий БРіКС. Чому це серйозно і, що з цим робити

Багатьох в Україні дратує розширення БРІКС, бодай тим, що там зʼявиться Білорусь і вже присутня Росія. Але БРІКС - це вже реальність, яку аж ніяк не втиснути в прокрустове ложе фраз «клуб диктаторів» та «клуб АнтиЗахід», переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF:

📍1. Поки не існує єдиної ідеології БРіКС і вона навряд чи зʼявиться в найближчі рік-два (а може, й ніколи). Розширення цієї організації і створення формальної коаліції не є ані другим НАТО, ані другим ЄС. Це, поки що спроба розширити «клуб інших», хоча уявлення про цей новий клуб кардинально різниться від країни до країни. Поки це більше нагадує фразу «давай увʼязнимо в бійку, а потім розберемося».

📍2. Нинішня історія важлива для нас з двох причин: Росія дуже хоче, щоб БРІКС вже зараз підтримав Росію в її агресії проти нас, але цього не буде. Другий момент - Китай, де-факто, маргіналізує Росію своєю домінантою в цій організації. Китай показує на місце Росії в сучасному світі. І це місце, явно не те, де хоче себе бачити РФ. Між іншим, поява там Білорусі - також частина впливу Китаю, а не гра РФ.

📍3. Станом на сьогодні, БРіКС не можна розглядати, як АнтиЗахід. Якщо говорити історичними аналогіями, які завжди кульгають на дві ноги, це така собі новітня модифікація «руху неприєднання», тільки тепер, це обʼєднання країн, які набагато потужніші, а одна з них хоче стати одним з полюсів біполярного світу. І тут ми підходимо до одного важливого моменту: новітній біполярний світ не буде копією світу зразка холодної війни. Поруч із двома «гегемонами» буде ряд країн-регіональних лідерів, які крім всього іншого, будуть виконувати і поліцейські функції в своїх регіонах. Власне, певна частина країн, які хочуть зараз приєднатися до БРІКС - це ті країни, які хочуть грати роль регіональних лідерів, граючи, в тому числі й економічно на протистоянні США-Китай.

📍4. Подобається це комусь чи ні, але зараз ми будемо не з БРІКС. Але це не значить, що нам потрібно відгородитися від цієї організації стіною. Там буде достатньо багато гравців з якими ми зможемо робити ситуативні альянси. Це завжди треба памʼятати, перш ніж зводити все до «клуба диктаторів».

​​Про Пригожина✈️🔥

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, прокоментував загибель Євгена Пригожина, голови ПВК “Вагнер”:

📍1. До сьогоднішнього дня всі знали одну непорушну істину: Путін завжди дотримував свого слова. А життя Пригожина - персональна гарантія Путіна.

📍2. Вбивство Пригожина (збиття літака, де він міг бути) повністю перекреслює головну політичну історію Путіна, як людини, яка тримає слово, яке особисто дане комусь (про комізм ролі Лукашенка годі й говорити).

📍3. Що могло статися? Або Путін збожеволів, або остаточно перестав бути самостійною фігурою.

📍4. Для нас це означає тільки одну річ: яструби (як би це не дивно було говорити про росіян) починають перемагати. Але це не значить, що це посилює росіян. Вони грають в максимальну ескалацію.

📍5. В наших широтах всі починають писати, як здорово, що знищили Пригожина. Для нас важливіше інше: як виглядатиме конфігурація російської влади після цього. Поки рано давати висновки, але все виглядає так, що Путін (чи людина схожа на Путіна) перетворюється на людину, яка має радитися про все з «усіма». Поки рано давати висновки, але тенденція така, що все це говорить про ознаки прихованого ГКЧП -2. От тільки швидкої розвʼязки не буде.

​​💙💛24 серпня українці відзначають 32 річницю проголошення Незалежності України. Вдруге після повномасштабного російського вторгнення.

У цей день бажаємо кожній українській родині мирного неба, непохитної віри, сімейного затишку та щасливого майбутнього у вільній процвітаючій Україні! І, звісно, якнайшвидшої перемоги!

Слава Україні! Героям Слава! Зі святом!🇺🇦