🙋♂️800 тисяч тих, хто зараз знаходиться в Україні планують емігрувати
📊8% учасників опитування, проведеного UIF спільно з Нью Імідж Маркетинг Груп у період з 4 по 10 серпня 2023 року, зазначили, що точно або скоріше планують змінити місце проживання, ще 8% не мають чіткої відповіді на це питання.
З цих 8%, що планують змінити місце проживання, виїхати закордон планує 38% (інші планують переїхати до інших регіонів України (30%), іншї області в рамках свого регіону (22%) та іншого насленого пункту своєї області (19%).
☝️Отже, зараз населення в Україні, за найпесимістичнішими прогнозами, 27 млн, то приблизно 800 тисяч думають виїхати.
Причинами переїзду респонденти вказували безпекову мету (переїхати від обстрілів), відсутність роботи у місці проживання / або наявність роботи у місці можливого переїзду, повернення додому, возз’єднання з родиною (ті респонденти, які зараз проживають не у рідних населених пунктах та планують повернення додому) тощо.
📈Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитись тут.
📊8% учасників опитування, проведеного UIF спільно з Нью Імідж Маркетинг Груп у період з 4 по 10 серпня 2023 року, зазначили, що точно або скоріше планують змінити місце проживання, ще 8% не мають чіткої відповіді на це питання.
З цих 8%, що планують змінити місце проживання, виїхати закордон планує 38% (інші планують переїхати до інших регіонів України (30%), іншї області в рамках свого регіону (22%) та іншого насленого пункту своєї області (19%).
☝️Отже, зараз населення в Україні, за найпесимістичнішими прогнозами, 27 млн, то приблизно 800 тисяч думають виїхати.
Причинами переїзду респонденти вказували безпекову мету (переїхати від обстрілів), відсутність роботи у місці проживання / або наявність роботи у місці можливого переїзду, повернення додому, возз’єднання з родиною (ті респонденти, які зараз проживають не у рідних населених пунктах та планують повернення додому) тощо.
📈Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитись тут.
📥Думка українців: вибори потрібно проводити після перемоги України
📊76% учасників опитування, проведеного UIF спільно з Нью Імідж Маркетинг Груп у період з 4 по 10 серпня 2023 року, відмітили, що вибори Президента необхідно проводити після перемоги України. Щодо виборів до Верховної Ради подібну відповідь надали 61% опитаних, щодо виборів депутатів до місцевих рад та сільських, селищних, міських голів – 56%.
📈Суттєвих розбіжностей у відповідях на питання щодо часу проведення виборів в залежності від статі, віку чи регіону проживання респондентів не зафіксовано.
📌 Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитись тут.
📊76% учасників опитування, проведеного UIF спільно з Нью Імідж Маркетинг Груп у період з 4 по 10 серпня 2023 року, відмітили, що вибори Президента необхідно проводити після перемоги України. Щодо виборів до Верховної Ради подібну відповідь надали 61% опитаних, щодо виборів депутатів до місцевих рад та сільських, селищних, міських голів – 56%.
📈Суттєвих розбіжностей у відповідях на питання щодо часу проведення виборів в залежності від статі, віку чи регіону проживання респондентів не зафіксовано.
📌 Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитись тут.
📝 Більшість українців підтримують офлайн освіту лише в регіонах / областях, які знаходять подалі від фронту
В опитуванні, проведеному Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією “Нью Імідж Маркетинг Груп”, було оцінено підтримку різних форматів навчання українцями. Так, переважна більшість респондентів (60-61%) найбільш доцільним форматом здобуття освіти по всім умовним трьом рівням освіти (дитячі садки, школа, ЗВО/ технікуми) вважає офлайн освіту лише в регіонах / областях, які знаходять подалі від фронту, в інших регіонах / областях – онлайн.
Але є і незначна кількість респондентів (10-13%), які підтримують офлайн освіту по всій території країни, або онлайн освіту по всій території України (13-17%).
Дещо частіше офлайн освіту по всій території країни по усім трьом типам освітніх закладів підтримували респонденти віком 18-35 років.
Респонденти зі Сходу та Півдня напроти дещо частіше за інших підтримували онлайн освіту по всій території країни як в дитячих садках, так і в школах та ЗВО / технікумах.
📌Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитись тут.
В опитуванні, проведеному Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією “Нью Імідж Маркетинг Груп”, було оцінено підтримку різних форматів навчання українцями. Так, переважна більшість респондентів (60-61%) найбільш доцільним форматом здобуття освіти по всім умовним трьом рівням освіти (дитячі садки, школа, ЗВО/ технікуми) вважає офлайн освіту лише в регіонах / областях, які знаходять подалі від фронту, в інших регіонах / областях – онлайн.
Але є і незначна кількість респондентів (10-13%), які підтримують офлайн освіту по всій території країни, або онлайн освіту по всій території України (13-17%).
Дещо частіше офлайн освіту по всій території країни по усім трьом типам освітніх закладів підтримували респонденти віком 18-35 років.
Респонденти зі Сходу та Півдня напроти дещо частіше за інших підтримували онлайн освіту по всій території країни як в дитячих садках, так і в школах та ЗВО / технікумах.
📌Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитись тут.
⚡️Гіркін іде в Президенти. Кращої «спаринг-груші» складно було знайти для Путіна
У цьому переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF:
📍1. Гіркін, попри його популярність в наших широтах, перестав бути авторитетом для російських ура-патріотів після того, як програв словесну дуель Пригожину на початку 2023 року (останній запропонував йому іти в “Вагнер”, але Гіркін відмовився і був розмазаний медіагрупою Пригожина). Одним словом, Гіркіна читали, бо він був один з небагатьох, хто давав правдиві історії з фронту, але його вже не поважали.
📍2. Судячи з усього, думки про президентство в Гіркіна (його оточення) зʼявилися давно. І в цілому, він не ніс ніякої загрози для влади, навіть, якби був на волі. Але злий жарт із Гіркіним зіграли дві обставини: з однієї сторони, треба було посадити когось відомого і свого (полковник чи то ФСБ чи то ГРУ МО), щоб інші боялися, а з іншого, приклад виборів в Хакасії показує, що влада в Росії вступила в новий виток закручування гайок. І цей виток не передбачає жодних ігор із несистемною опозицією.
📍3. У Гіркіна нема ресурсів, ані медійних, ані фінансових, щоб зіграти в велику політику. Зараз є всього два варіанти розвитку подій: йому не дадуть висунутися в Президенти і він на кількох ТГ каналах буде розказувати про «кузькіну мать» обмеженому колу людей. Або ж йому дадуть право балотуватися, що поки виглядає малоймовірно. Але за будь-який обставин, він буде клоуном. Чому клоуном? Бо перед росіянами постане картавий гундос, який буде нити, що все пропало, а проти нього буде працювати вся машина «вироблення сміху та гумору» РФ.
📍4. Одна з гіперзадач Путіна на цих виборах - знову обʼєднати навколо себе ура-патріотичне ядро, яке почало від нього віддалятись і навіть ненавидіти його. Нагадаю, що президентський рейтинг Пригожина місяць тому складав 9%, а це перш за все ті люди, які два роки тому з благоговінням дивилися на Путіна.
📍5. Поки ми не розуміємо чи є в загашнику у команди Кірієнка (саме він відповідає за вибори) якісь неординарні ходи, щоб змінити цю ситуацію, але поки виглядає так, що цю тріщину Путіну не вдасться заліпити і найрадикальніше, ура-патріотичне крило виборців від нього почне відколюватися, шукаючи собі або нового героя, якого нема (і Гіркін ним апріорі не зможе знати). В перспективі ця тріщина, теоретично буде розширятися. Але поки маємо розуміти один важливий момент: ці найактивніші люди сучасного російського суспільства, які могли створювати вуличні історії при наявності лідера, без лідера стають не менш наляканими ніж ліберали. А тому, на цьому етапі влада програму мінімум вже виконала. А програма максимум відкладається на потім. І тут Кірієнко завжди зможе кивати на Шойгу, який провалює війну.
У цьому переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF:
📍1. Гіркін, попри його популярність в наших широтах, перестав бути авторитетом для російських ура-патріотів після того, як програв словесну дуель Пригожину на початку 2023 року (останній запропонував йому іти в “Вагнер”, але Гіркін відмовився і був розмазаний медіагрупою Пригожина). Одним словом, Гіркіна читали, бо він був один з небагатьох, хто давав правдиві історії з фронту, але його вже не поважали.
📍2. Судячи з усього, думки про президентство в Гіркіна (його оточення) зʼявилися давно. І в цілому, він не ніс ніякої загрози для влади, навіть, якби був на волі. Але злий жарт із Гіркіним зіграли дві обставини: з однієї сторони, треба було посадити когось відомого і свого (полковник чи то ФСБ чи то ГРУ МО), щоб інші боялися, а з іншого, приклад виборів в Хакасії показує, що влада в Росії вступила в новий виток закручування гайок. І цей виток не передбачає жодних ігор із несистемною опозицією.
📍3. У Гіркіна нема ресурсів, ані медійних, ані фінансових, щоб зіграти в велику політику. Зараз є всього два варіанти розвитку подій: йому не дадуть висунутися в Президенти і він на кількох ТГ каналах буде розказувати про «кузькіну мать» обмеженому колу людей. Або ж йому дадуть право балотуватися, що поки виглядає малоймовірно. Але за будь-який обставин, він буде клоуном. Чому клоуном? Бо перед росіянами постане картавий гундос, який буде нити, що все пропало, а проти нього буде працювати вся машина «вироблення сміху та гумору» РФ.
📍4. Одна з гіперзадач Путіна на цих виборах - знову обʼєднати навколо себе ура-патріотичне ядро, яке почало від нього віддалятись і навіть ненавидіти його. Нагадаю, що президентський рейтинг Пригожина місяць тому складав 9%, а це перш за все ті люди, які два роки тому з благоговінням дивилися на Путіна.
📍5. Поки ми не розуміємо чи є в загашнику у команди Кірієнка (саме він відповідає за вибори) якісь неординарні ходи, щоб змінити цю ситуацію, але поки виглядає так, що цю тріщину Путіну не вдасться заліпити і найрадикальніше, ура-патріотичне крило виборців від нього почне відколюватися, шукаючи собі або нового героя, якого нема (і Гіркін ним апріорі не зможе знати). В перспективі ця тріщина, теоретично буде розширятися. Але поки маємо розуміти один важливий момент: ці найактивніші люди сучасного російського суспільства, які могли створювати вуличні історії при наявності лідера, без лідера стають не менш наляканими ніж ліберали. А тому, на цьому етапі влада програму мінімум вже виконала. А програма максимум відкладається на потім. І тут Кірієнко завжди зможе кивати на Шойгу, який провалює війну.
Дмитро Мєдвєдєв читає аналітику Українського інституту майбутнього. Але нетверезо мислить🥃🍾
Дмитро Медведєв вкотре перейнявся майбутнім України. Він традиційно згадав свою тезу «країна 404», але цього разу вирішив говорити не про ядерний армагедон, а про населення. До того ж не просто говорити, а зайнятися підрахунками. Навіть пост назвав «завдання на віднімання», констатує Ігор Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього:
Перейнявся товариш з'ясуванням, скільки громадян України залишилося в країні. Причому, говорячи про базові цифри, навіть згадав оцінки Українського інституту майбутнього. У достовірності цих цифр впевнений, бо був одним із тих, хто давав оцінку. Але далі, якщо стежити за логікою підрахунку пана Медведєва, на думку спадають слова Лермонтова "Змішалися в купу коні, люди"...
Судіть самі:
📍1. Говорячи про кількість українців у країнах ЄС, цей російський політик бере загальні дані (міграція після 2022 і тих, хто виїхав раніше) і віднімає з оцінної кількості громадян у країні станом на лютий 2022. Тобто від цифри, виведеної вже з урахуванням міграції частини населення до європейських країн.
📍2. Натомість, говорячи про українців на території Росії, до мігрантів до 2022 року додає мешканців т.зв. “ЛДНР” і знову віднімає (завдання ж на віднімання) з наших даних (які спочатку були без “ЛДНР”).
📍3. До цієї цифри (українців на території РФ), звісно, додає мешканців окупованих частин Запорізької, Херсонської та Донецької областей. До того ж, судячи з озвученої цифри – 5,1 млн, враховує довоєнне населення з обласними центрами (Запоріжжя, Херсон). Як кажуть в Україні: "нашому теляті та вовка б з’їсти". Або, якщо з розумінням української у Медведєва складно, підійде російський вислів "мріяти не шкідливо".
Одним словом, виходить товариш на тезу про наявність в Україні менше половини населення, яке проживало в країні на початку 2022 року. Кумедно, але не має ніякого відношення до реальності. Демографічна криза справді є і буде гострою після війни. Але цифри дещо інші. Як приклад наведу нещодавні оцінки масштабів проблеми та пропозиції щодо першочергових кроків. 👉
Логіка товариша Медведєва дивовижна. Але, щоб він зрозумів різницю між своїм «баченням» та реальністю, спробую сформулювати просте завдання-приклад у логіці, зрозумілій громадянинові РФ.
Уявіть, що ви купили два літри горілки і випивши один літр залпом дійшли до кондиції, при якій двоїться в очах. Якщо в цей момент ви спробуєте підрахувати кількість пійла, що залишилося, можете зробити висновок, що є ті ж два літри - в очах же двоїться.
Чи означає це, що все прекрасно і можна виводити закон про збереження спирту в природі?
Ні, пане Медведєв. Це означає лише те, що ви напилися, як свиня.🙄
І перш, ніж публічно «додавати та віднімати» варто протверезіти і перечитати підручник для початкових класів з арифметики. Допомагає.
Дмитро Медведєв вкотре перейнявся майбутнім України. Він традиційно згадав свою тезу «країна 404», але цього разу вирішив говорити не про ядерний армагедон, а про населення. До того ж не просто говорити, а зайнятися підрахунками. Навіть пост назвав «завдання на віднімання», констатує Ігор Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього:
Перейнявся товариш з'ясуванням, скільки громадян України залишилося в країні. Причому, говорячи про базові цифри, навіть згадав оцінки Українського інституту майбутнього. У достовірності цих цифр впевнений, бо був одним із тих, хто давав оцінку. Але далі, якщо стежити за логікою підрахунку пана Медведєва, на думку спадають слова Лермонтова "Змішалися в купу коні, люди"...
Судіть самі:
📍1. Говорячи про кількість українців у країнах ЄС, цей російський політик бере загальні дані (міграція після 2022 і тих, хто виїхав раніше) і віднімає з оцінної кількості громадян у країні станом на лютий 2022. Тобто від цифри, виведеної вже з урахуванням міграції частини населення до європейських країн.
📍2. Натомість, говорячи про українців на території Росії, до мігрантів до 2022 року додає мешканців т.зв. “ЛДНР” і знову віднімає (завдання ж на віднімання) з наших даних (які спочатку були без “ЛДНР”).
📍3. До цієї цифри (українців на території РФ), звісно, додає мешканців окупованих частин Запорізької, Херсонської та Донецької областей. До того ж, судячи з озвученої цифри – 5,1 млн, враховує довоєнне населення з обласними центрами (Запоріжжя, Херсон). Як кажуть в Україні: "нашому теляті та вовка б з’їсти". Або, якщо з розумінням української у Медведєва складно, підійде російський вислів "мріяти не шкідливо".
Одним словом, виходить товариш на тезу про наявність в Україні менше половини населення, яке проживало в країні на початку 2022 року. Кумедно, але не має ніякого відношення до реальності. Демографічна криза справді є і буде гострою після війни. Але цифри дещо інші. Як приклад наведу нещодавні оцінки масштабів проблеми та пропозиції щодо першочергових кроків. 👉
Логіка товариша Медведєва дивовижна. Але, щоб він зрозумів різницю між своїм «баченням» та реальністю, спробую сформулювати просте завдання-приклад у логіці, зрозумілій громадянинові РФ.
Уявіть, що ви купили два літри горілки і випивши один літр залпом дійшли до кондиції, при якій двоїться в очах. Якщо в цей момент ви спробуєте підрахувати кількість пійла, що залишилося, можете зробити висновок, що є ті ж два літри - в очах же двоїться.
Чи означає це, що все прекрасно і можна виводити закон про збереження спирту в природі?
Ні, пане Медведєв. Це означає лише те, що ви напилися, як свиня.🙄
І перш, ніж публічно «додавати та віднімати» варто протверезіти і перечитати підручник для початкових класів з арифметики. Допомагає.
З приводу зустрічі Ердогана та Путіна у Сочі🌾⚓️
Президенти Туреччини та Росії на зустрічі в Сочі не дійшли згоди щодо виконання Москвою умов угоди Чорноморської зернової ініціативи та відновлення дії “зернового коридору”.
Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього, прокоментував результати цієї зустрічі:
📍По-перше, жодних угод там не мало бути підписано. Я не розумію, звідки такі сподівання. З цієї причини оцінювати зустріч як "провальну" для когось із них неправильно.
📍По-друге, Ердоган у цій історії грав роль посередника, а не суб'єкта переговорів зернової угоди. Рішення про ослаблення санкцій проти РФ як компроміс щодо відновлення зернового договору мають приймати не в Туреччині чи ООН, а в ЄС та США, і саме з ними розмовляє Путін через Анкару.
📍По-третє, у Ердогана очевидно надають перевагу тому варіанту зернової угоди, яка була. Судячи з його слів, Туреччина виступає або за повернення до статусу-кво, або за розширення угоди за рахунок учасників та номенклатури товарів. Але для цього потрібен компроміс, і Ердоган тут грав роль мессенджера, пропонуючи альтернативи, узгоджуючи їх з Москвою, з Вашингтоном/Брюсселем. Створення коридорів без РФ Туреччина не підтримує і Ердоган про це чітко заявив.
Загалом питання зернової угоди може бути базово вирішене одним із трьох способів:
📍1) Силовий тиск на Росію. Створення їм прямої військової загрози для їхньої портової інфраструктури в Чорному морі, що змусить їх повернутися до угоди, щоб не підривати власну торгівлю. Але для такого тиску поки що немає ресурсів, а Туреччина не бажає втягуватися у війну з РФ на морі.
📍2) Компромісну угоду. Але це означає, що сторони мають піти на поступки.
📍3) Створення альтернативних коридорів без РФ. Але тут проблема у гарантіях безпеки таких коридорів та в тому, хто їх забезпечить. Україна не має таких ресурсів на даний момент, а Туреччина не готова брати на себе таку відповідальність + не факт, що це переконає міжнародних страховиків.
Судячи з зустрічі у Сочі, пріоритетним залишається другий сценарій – переговори з можливим виходом на компроміс. Принаймні Туреччина виступає саме за такий варіант, паралельно опрацьовуючи додаткові альтернативи типу імпорту зерна на переробку та експорт борошна в Африку на гроші Катару.
Президенти Туреччини та Росії на зустрічі в Сочі не дійшли згоди щодо виконання Москвою умов угоди Чорноморської зернової ініціативи та відновлення дії “зернового коридору”.
Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього, прокоментував результати цієї зустрічі:
📍По-перше, жодних угод там не мало бути підписано. Я не розумію, звідки такі сподівання. З цієї причини оцінювати зустріч як "провальну" для когось із них неправильно.
📍По-друге, Ердоган у цій історії грав роль посередника, а не суб'єкта переговорів зернової угоди. Рішення про ослаблення санкцій проти РФ як компроміс щодо відновлення зернового договору мають приймати не в Туреччині чи ООН, а в ЄС та США, і саме з ними розмовляє Путін через Анкару.
📍По-третє, у Ердогана очевидно надають перевагу тому варіанту зернової угоди, яка була. Судячи з його слів, Туреччина виступає або за повернення до статусу-кво, або за розширення угоди за рахунок учасників та номенклатури товарів. Але для цього потрібен компроміс, і Ердоган тут грав роль мессенджера, пропонуючи альтернативи, узгоджуючи їх з Москвою, з Вашингтоном/Брюсселем. Створення коридорів без РФ Туреччина не підтримує і Ердоган про це чітко заявив.
Загалом питання зернової угоди може бути базово вирішене одним із трьох способів:
📍1) Силовий тиск на Росію. Створення їм прямої військової загрози для їхньої портової інфраструктури в Чорному морі, що змусить їх повернутися до угоди, щоб не підривати власну торгівлю. Але для такого тиску поки що немає ресурсів, а Туреччина не бажає втягуватися у війну з РФ на морі.
📍2) Компромісну угоду. Але це означає, що сторони мають піти на поступки.
📍3) Створення альтернативних коридорів без РФ. Але тут проблема у гарантіях безпеки таких коридорів та в тому, хто їх забезпечить. Україна не має таких ресурсів на даний момент, а Туреччина не готова брати на себе таку відповідальність + не факт, що це переконає міжнародних страховиків.
Судячи з зустрічі у Сочі, пріоритетним залишається другий сценарій – переговори з можливим виходом на компроміс. Принаймні Туреччина виступає саме за такий варіант, паралельно опрацьовуючи додаткові альтернативи типу імпорту зерна на переробку та експорт борошна в Африку на гроші Катару.
⚡️Безлімітна війна. Чому Путін готується святкувати день перемоги 09.05.2025.
З великою долею ймовірності можемо вважати, що Путін поставив собі новий дедлайн закінчення війни - вісімдесятиріччя перемоги в Вітчизняній війні, переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF. Але також, з великою долею імовірності можемо сказати, що цей день не стане святковим для Путіна
Путін провів довгу нараду з цього приводу (не першу, але першу таку масштабну). Почати підготовку до такого святкування за півтора роки - це звичайно неординарна подія і вона явно виходить за межі простого святкування. Власне це свято, судячи з усього, в голові Путіна і його оточення зводиться, як мінімум, до трьох аспектів:
📍1. Повне єднання росіян навколо ідеї перемоги і Путіна, як її уособлення. На цьому фоні варто звернути увагу на те, що березневі президентські вибори вже не розглядаються, як власне вибори, це референдум про право Путіна на безлімітну (в усіх аспектах) війну. Якщо ще простіше: це референдум про те, що війна важливіша за холодильник. Це найболючіше питання для Кремля, адже проблеми з рублем і ріст цін став ключовою проблемою для всього російського населення. Гра, яку вів Путін останні півтора роки зводилася до простої формули: «Головне, що не стало гірше» зараз почала тріщати по швам. Народ в усіх опитування говорить, що стало гірше, а тому зараз ключовий аспект пропаганди Кремля швидко шукає заміну цій формулі: аж надто видно, що життя в матеріальному плані погіршується. І власне ця, поки ще не відома, формула стане основою інформкампанії на наступний рік. Але ще раз повторюся: Путін прийняв рішення про війну до його перемоги з усіма відповідними наслідками. А 09.05.2025 - це мрія про швидке, як би це парадоксально не звучало, закінчення війни. І надія для російського населення, що потерпіти треба всього лише до травня 2025.
📍2. Це демонстрація всім переговорникам, що Путін поки не потребує посередників і свої проблеми зараз буде вирішувати сам. Переговори з Ердоганом опосередковано це підтвердили: минуло дві доби, а ми досі не почули про «секретні файли», які Путін через Ердогана комусь передає. І причина не в секретності, а, судячи з усього, у відсутності цих самих файлів. Це дивна, на перший погляд, позиція, повʼязана з головним переговорним пунктиком Путіна. Він знає тільки один прийом: підняття ставок, а тому він вирішив, що поки в нього немає, чим піднімати ставки, він не вестиме переговорів. Зараз він судорожно шукає, а що ж могло б стати причиною для підняття ставок: війна в Нігері, яка провалилася, нові технології для КНДР, які він, як на мене, не зможе передати чи щось інше - поки ми не знаємо. Путін судорожно шукає, чим він би міг підняти ставки.
📍3. Затискання гайок в РФ, перш за все для ЗМІ та еліт. Станом на зараз Кремлю вдалося повністю взяти під контроль телеграм канали та воєнкорів. Але при цьому, система, яка будувалася десятиліттями тріснула: досі, кожен сегмент російського суспільства мав свій набір, конкуруючих між собою ЗМІ. Зараз, великий прошарок російського суспільства, який шукав правди про ситуацію на фронті чи в верхах саме від воєнкорів чи з пула ЗМІ Пригожина, втратив своє, «верифіковане» джерело інформації. І тут, як би це дивно не звучало, відкривається невелике вікно можливостей для наших ЗМІ, які можуть стати такими джерелами інформації для частини росіян. Інші прихильники воєнкорів спробують по частинках збирати інформацію, але для нас важливо інше: в РФ розпочалася війна за маргіналізацію частини ура-патріотів. Формула Кремля проста: або ви підтримуєте наше бачення світу, де 80-річчя перемоги є апофеозом всього і мовчите про ситуацію на фронтах - у вас все добре. Якщо ні - вас чекає доля Гіркіна. З елітами ситуація схожа. Тільки тут прикладами є не Гіркін, а Пригожин, якого вбили попри те, що Путін дав слово його не чіпати і тим самим порушив 30-літню традицію, що Путін слово тримає завжди і вибори в Хакасії. В Хакасії елітам показали: буде так, як хоче Кремль, або ніяк.
Більше за посиланням👉👉👉
З великою долею ймовірності можемо вважати, що Путін поставив собі новий дедлайн закінчення війни - вісімдесятиріччя перемоги в Вітчизняній війні, переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF. Але також, з великою долею імовірності можемо сказати, що цей день не стане святковим для Путіна
Путін провів довгу нараду з цього приводу (не першу, але першу таку масштабну). Почати підготовку до такого святкування за півтора роки - це звичайно неординарна подія і вона явно виходить за межі простого святкування. Власне це свято, судячи з усього, в голові Путіна і його оточення зводиться, як мінімум, до трьох аспектів:
📍1. Повне єднання росіян навколо ідеї перемоги і Путіна, як її уособлення. На цьому фоні варто звернути увагу на те, що березневі президентські вибори вже не розглядаються, як власне вибори, це референдум про право Путіна на безлімітну (в усіх аспектах) війну. Якщо ще простіше: це референдум про те, що війна важливіша за холодильник. Це найболючіше питання для Кремля, адже проблеми з рублем і ріст цін став ключовою проблемою для всього російського населення. Гра, яку вів Путін останні півтора роки зводилася до простої формули: «Головне, що не стало гірше» зараз почала тріщати по швам. Народ в усіх опитування говорить, що стало гірше, а тому зараз ключовий аспект пропаганди Кремля швидко шукає заміну цій формулі: аж надто видно, що життя в матеріальному плані погіршується. І власне ця, поки ще не відома, формула стане основою інформкампанії на наступний рік. Але ще раз повторюся: Путін прийняв рішення про війну до його перемоги з усіма відповідними наслідками. А 09.05.2025 - це мрія про швидке, як би це парадоксально не звучало, закінчення війни. І надія для російського населення, що потерпіти треба всього лише до травня 2025.
📍2. Це демонстрація всім переговорникам, що Путін поки не потребує посередників і свої проблеми зараз буде вирішувати сам. Переговори з Ердоганом опосередковано це підтвердили: минуло дві доби, а ми досі не почули про «секретні файли», які Путін через Ердогана комусь передає. І причина не в секретності, а, судячи з усього, у відсутності цих самих файлів. Це дивна, на перший погляд, позиція, повʼязана з головним переговорним пунктиком Путіна. Він знає тільки один прийом: підняття ставок, а тому він вирішив, що поки в нього немає, чим піднімати ставки, він не вестиме переговорів. Зараз він судорожно шукає, а що ж могло б стати причиною для підняття ставок: війна в Нігері, яка провалилася, нові технології для КНДР, які він, як на мене, не зможе передати чи щось інше - поки ми не знаємо. Путін судорожно шукає, чим він би міг підняти ставки.
📍3. Затискання гайок в РФ, перш за все для ЗМІ та еліт. Станом на зараз Кремлю вдалося повністю взяти під контроль телеграм канали та воєнкорів. Але при цьому, система, яка будувалася десятиліттями тріснула: досі, кожен сегмент російського суспільства мав свій набір, конкуруючих між собою ЗМІ. Зараз, великий прошарок російського суспільства, який шукав правди про ситуацію на фронті чи в верхах саме від воєнкорів чи з пула ЗМІ Пригожина, втратив своє, «верифіковане» джерело інформації. І тут, як би це дивно не звучало, відкривається невелике вікно можливостей для наших ЗМІ, які можуть стати такими джерелами інформації для частини росіян. Інші прихильники воєнкорів спробують по частинках збирати інформацію, але для нас важливо інше: в РФ розпочалася війна за маргіналізацію частини ура-патріотів. Формула Кремля проста: або ви підтримуєте наше бачення світу, де 80-річчя перемоги є апофеозом всього і мовчите про ситуацію на фронтах - у вас все добре. Якщо ні - вас чекає доля Гіркіна. З елітами ситуація схожа. Тільки тут прикладами є не Гіркін, а Пригожин, якого вбили попри те, що Путін дав слово його не чіпати і тим самим порушив 30-літню традицію, що Путін слово тримає завжди і вибори в Хакасії. В Хакасії елітам показали: буде так, як хоче Кремль, або ніяк.
Більше за посиланням👉👉👉
Сценарії закінчення війни: відкрита дискусія-презентація
Запрошуємо на відкриту дискусію-презентацію, що відбудеться 14 вересня (четвер), о 18:00, в Українському інституті майбутнього (м. Київ, пров. Памви Беринди, 6).
Коли і як закінчиться війна – питання, яке задається, чи не найчастіше.
Відповідь залежить від багатьох факторів.
Зокрема:
• військового потенціалу кожної із сторін та подій на фронті;
• стабільності всередині держав та настроїв у суспільстві;
• позиції зовнішніх сил, у тому числі щодо підтримки одних і тиску на інших;
• економіці, яка безпосередньо залежить від перерахованого вище.
На кожному відрізку часу (запитання коли) баланс перерахованих вище пунктів різний. І він визначає як можливість у принципі вийти на завершення війни, так і можливі контури домовленостей.
У нашому випадку важливим є позиції зовнішніх сил після завершення війни. Адже провал України в «поствійні» неминуче призводить до її повторення.
Пропонуємо до обговорення наступні тези:
- можливі сценарії завершення війни;
- позицію зовнішніх сил на найближчі місяці;
- як наслідок, ймовірність кожного зі сценаріїв та його наслідки для України.
Крім того, у рамках заходу відбудеться презентація соціологічного дослідження про настрої росіян.
Спікер:
Ігар Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього.
Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.
Увага! Просимо заповнити форму, щоб потрапити на офлайн-захід, у рамках якого передбачена відкрита дискусія за участі гостей.
Трансляція події також відбудеться на нашій Фейсбук-сторінці.
Запрошуємо на відкриту дискусію-презентацію, що відбудеться 14 вересня (четвер), о 18:00, в Українському інституті майбутнього (м. Київ, пров. Памви Беринди, 6).
Коли і як закінчиться війна – питання, яке задається, чи не найчастіше.
Відповідь залежить від багатьох факторів.
Зокрема:
• військового потенціалу кожної із сторін та подій на фронті;
• стабільності всередині держав та настроїв у суспільстві;
• позиції зовнішніх сил, у тому числі щодо підтримки одних і тиску на інших;
• економіці, яка безпосередньо залежить від перерахованого вище.
На кожному відрізку часу (запитання коли) баланс перерахованих вище пунктів різний. І він визначає як можливість у принципі вийти на завершення війни, так і можливі контури домовленостей.
У нашому випадку важливим є позиції зовнішніх сил після завершення війни. Адже провал України в «поствійні» неминуче призводить до її повторення.
Пропонуємо до обговорення наступні тези:
- можливі сценарії завершення війни;
- позицію зовнішніх сил на найближчі місяці;
- як наслідок, ймовірність кожного зі сценаріїв та його наслідки для України.
Крім того, у рамках заходу відбудеться презентація соціологічного дослідження про настрої росіян.
Спікер:
Ігар Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього.
Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.
Увага! Просимо заповнити форму, щоб потрапити на офлайн-захід, у рамках якого передбачена відкрита дискусія за участі гостей.
Трансляція події також відбудеться на нашій Фейсбук-сторінці.
Google Docs
Сценарії закінчення війни: відкрита дискусія-презентація
Чеканом на вас 14 вересня (четвер), о 18:00, в Українському інститути майбутнього (м. Київ, пров. Памви Беринди, 6).
💰📊📈📉Ріст цін та інфляція перемогли війну. 49% росіян чекають, що все подорожчає.
В опитуванні, проведеному Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією “Нью Імідж Маркетинг Груп”, було досліджено основні настрої росіян на вересень цього року.
Згідно з цими даними, 34% росіян очікує зниження рівня життя, 27% - зростання курсу долару та інше. При цьому від цьогорічних виборів 56% росіян нічого особливого не очікує. Тобто ніякого оптимізму щодо покращення життя у росіян нема.
З дослідженням можна повністю ознайомитися на сайті Українського інституту майбутнього 👉👉👉
В опитуванні, проведеному Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією “Нью Імідж Маркетинг Груп”, було досліджено основні настрої росіян на вересень цього року.
Згідно з цими даними, 34% росіян очікує зниження рівня життя, 27% - зростання курсу долару та інше. При цьому від цьогорічних виборів 56% росіян нічого особливого не очікує. Тобто ніякого оптимізму щодо покращення життя у росіян нема.
З дослідженням можна повністю ознайомитися на сайті Українського інституту майбутнього 👉👉👉
⚡️Росіяни бояться мобілізації, але готові до неї. 52% опитаних її підтримують. І навіть у віці 18-24 роки мобілізацію схвалює третина респондентів.
Про це говорять дані соціологічного дослідження щодо настроїв серед росіян на вересень 2023 р. Це опитування було проведено Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією “Нью Імідж Маркетинг Груп”.
При цьому тенденція до зменшення (жовтень 2022-березень 2023) підтримки мобілізації припинилася. У травні кількість прихильників мобілізації певною мірою зросла, і це зростання продовжилося в серпні (+3%). Не виключено, що під впливом пропаганди, росіяни переконані, що країні треба армія до оборони.
При цьому росіяни чекають, що мобілізація пройде після президентських виборів у березні. Однак через це ніяких бунтів не буде.
З дослідженням можна повністю ознайомитися на сайті Українського інституту майбутнього. 👉👉👉
Про це говорять дані соціологічного дослідження щодо настроїв серед росіян на вересень 2023 р. Це опитування було проведено Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією “Нью Імідж Маркетинг Груп”.
При цьому тенденція до зменшення (жовтень 2022-березень 2023) підтримки мобілізації припинилася. У травні кількість прихильників мобілізації певною мірою зросла, і це зростання продовжилося в серпні (+3%). Не виключено, що під впливом пропаганди, росіяни переконані, що країні треба армія до оборони.
При цьому росіяни чекають, що мобілізація пройде після президентських виборів у березні. Однак через це ніяких бунтів не буде.
З дослідженням можна повністю ознайомитися на сайті Українського інституту майбутнього. 👉👉👉
📝 25% росіян хочуть бачити нового президента.
49% хотіло б, щоб саме Путін назвав наступника. Цікаво, що серед майбутніх наступників Путіна з великим відривом лідирує премʼєр-міністр Михайло Мішустін (24%). На другому місці - мер Москви Сергій Собянін (9%).
Про це говорять результати соціологічного дослідження щодо настроїв росіян на вересень 2023 р. Це опитування було проведено Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією “Нью Імідж Маркетинг Груп”.
І лише незначна кількість росіян бачить нового президента РФ в погонах (Сергій Шойгу – 5%, Дмитро Патрушев – 2%) чи активних діячів “СВО” (Сергій Кірієнко – 2%). Не бачать президентом так само і опозиціонерів (Олексій Навальний – 3% , Михайло Ходаковський – 2%).
З дослідженням можна повністю ознайомитися на сайті Українського інституту майбутнього.👉
49% хотіло б, щоб саме Путін назвав наступника. Цікаво, що серед майбутніх наступників Путіна з великим відривом лідирує премʼєр-міністр Михайло Мішустін (24%). На другому місці - мер Москви Сергій Собянін (9%).
Про це говорять результати соціологічного дослідження щодо настроїв росіян на вересень 2023 р. Це опитування було проведено Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією “Нью Імідж Маркетинг Груп”.
І лише незначна кількість росіян бачить нового президента РФ в погонах (Сергій Шойгу – 5%, Дмитро Патрушев – 2%) чи активних діячів “СВО” (Сергій Кірієнко – 2%). Не бачать президентом так само і опозиціонерів (Олексій Навальний – 3% , Михайло Ходаковський – 2%).
З дослідженням можна повністю ознайомитися на сайті Українського інституту майбутнього.👉
✈️Кожен четвертий росіянин (25%) вірить, що Євген Пригожин живий.
Ще 20% росіян переконані у тому, що смерть колишнього повара Путіна та керівника ПВК “Вагнер” — це розплата за його бунт. 15% вважають, що загибель сталася через технічні несправності літака. А 8% побачили у цій події слід “колективного” Заходу.
Такі результати було отримано під час соціологічного опитування щодо настроїв росіян на вересень цього року. Це дослідження було проведено Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією “Нью Імідж Маркетинг Груп”.
З дослідженням можна повністю ознайомитися на сайті Українського інституту майбутнього. 👉👉👉
Ще 20% росіян переконані у тому, що смерть колишнього повара Путіна та керівника ПВК “Вагнер” — це розплата за його бунт. 15% вважають, що загибель сталася через технічні несправності літака. А 8% побачили у цій події слід “колективного” Заходу.
Такі результати було отримано під час соціологічного опитування щодо настроїв росіян на вересень цього року. Це дослідження було проведено Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією “Нью Імідж Маркетинг Груп”.
З дослідженням можна повністю ознайомитися на сайті Українського інституту майбутнього. 👉👉👉
⚡️Сценарії завершення війни: в UIF презентували доповідь щодо того, коли та за яких умов в Україні можливе завершення війни.
Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” UIF Ігар Тышкевіч презентував доповідь “Сценарії завершення війни”.
На його думку, існує шість напрямків, які варто оцінювати, говорячи про продовження війни. Серед них: економіка, зовнішні партнери, ризики регіонального конфлікту, рівень втрат і мобілізаційний потенціал, а також ВПК.
При цьому зараз Україна вступає в один із найважливіших періодів своєї історії. Тож, найближчі півроку визначать вектор майбутніх обговорень формату завершення війни.
"Але у найближчі кілька місяців сценарій входження України у переговорний процес виглядає малоймовірний", - прогнозує експерт.
Крім того, сценарій використання ядерної зброї з боку Росії, на думку Вадима Денисенка, виконавчого директора UIF, також виглядає не дуже реалістичним.
Більше інформації у доповіді. 👉👉👉
Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” UIF Ігар Тышкевіч презентував доповідь “Сценарії завершення війни”.
На його думку, існує шість напрямків, які варто оцінювати, говорячи про продовження війни. Серед них: економіка, зовнішні партнери, ризики регіонального конфлікту, рівень втрат і мобілізаційний потенціал, а також ВПК.
При цьому зараз Україна вступає в один із найважливіших періодів своєї історії. Тож, найближчі півроку визначать вектор майбутніх обговорень формату завершення війни.
"Але у найближчі кілька місяців сценарій входження України у переговорний процес виглядає малоймовірний", - прогнозує експерт.
Крім того, сценарій використання ядерної зброї з боку Росії, на думку Вадима Денисенка, виконавчого директора UIF, також виглядає не дуже реалістичним.
Більше інформації у доповіді. 👉👉👉
🧯Віктор Куртєв, директор програм з енергетики та сталого розвитку КШДУ ім. Сергія Нижнього, прокоментував останні події, що відбуваються на ЗАЕС:
Починаючи з липня 2022 року, я особисто залучений в антикризовому плані щодо Запорізької АЕС, мав комунікацію з Рафаелем Гроссі, був неодноразово присутнім на нарадах різного рівня і, як експерт, на постійній основі беру участь у розробці заходів реагування на усі види загроз, які витікають зі статусу АЕС, що знаходиться під окупацією.
Природно, що я маю велику кількість контактів з атомно-енергетичної спільноти, в тому числі серед українського персоналу Запорізької АЕС.
Так, за наявною у мене інформацією, нещодавно повністю вийшла з ладу очисна система продувочної води парогенераторів енергоблока № 6 – установка СВО-5 (спецводоочистка). Імовірна причина – недбалість та непрофесійні дії російського "начальника зміни" хімічного цеху, який пропустив момент насичення фільтрів СВО-5/2. Це призвело до потрапляння радіоактивної борованої води у машинну залу енергоблока №6. Рідина потрапила у конденсатно-живильний тракт і присутній в ній розчин борної кислоти вступає в хімічну взаємодію із металом трубопроводів та обладнанням другого контуру, яке зроблено із нелегованої сталі марки "Ст20".
Щоб виправити ситуацію зараз теплоносій другого контуру намагаються відмити шляхом водообміну. Тобто, радіоактивну боровану воду розбавляють хімічно очищеною водою. Суміш заливається у зливний циркуляційний водовід і охолоджувальний ставок. Це порушує всі санітарні норми та правила, встановлені для експлуатації атомних станцій, адже радіоактивний теплоносій потрапляє у зовнішнє середовище.
На питання українського персоналу, чому енергоблок №6 не переводиться в стан холодного зупину, а енергоблок №4 в стан гарячого, російські "спеціалісти" пояснюють, що це "вимога Москви".
Така інформація викликає велике занепокоєння. Реакція Росії у вигляді бездіяльності дає підстави говорити про створення підґрунтя для шантажу України і світу майбутньою ядерною катастрофою.
Тому, це підтверджує думку про те, що в ДК "Росатом" прийнято рішення використати енергоблок №6, де наявне протікання з першого контуру в другий, для реалізації ланцюгового сценарію порушення всіх бар'єрів безпеки. Це передбачає переохолодження та пошкодження реактора, а також гільйотинне руйнування трубок парогенераторів, що викличе максимальний ефект "доміно".
При цьому, росіяни намагатимуться досягти максимального інформаційного ефекту, щоб стримувати дії української армії на південному напрямку, апелюючи до МАГАТЕ щодо "загрози ядерної катастрофи". Аналогічні аргументи використовуватимуться для пояснення присутності російських "фахівців" та їхніх кураторів – начебто для ліквідації можливої катастрофи.
Попри кричущі порушення безпеки, зокрема втрату цілісності першого і другого контурів та потрапляння радіоактивного носія в зовнішнє середовище, продовжується грубе порушення радіаційної і ядерної безпеки ЗАЕС. Технологічний регламент і аварійні інструкції не виконуються. Інформація про реальний стан справ не доводиться ні Державній інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ), ні НАЕК "Енергоатом", ні МАГАТЕ.
Дивує відсутність реакції на такі дії інспекторів МАГАТЕ, які начебто "зачаровані" росіянами й не бачать й не розуміють масштабів порушень. Натомість вони рибалять в ставку охолоджувачі (в який, власне, зливається радіоактивна вода) в компанії Юрія Чернічука – колаборанта, якого окупаційна влада призначила "генеральним директором Запорізької АЕС". Тобто, інспекторів МАГАТЕ у прямому сенсі використовують як інформаційну "димову завісу" для приховування порушень і створення "алібі" для росіян.
Сподіваюсь, що ця інформація сприятиме посиленню тиску з боку міжнародної спільноти на Росію з метою недопущення найгіршого сценарію.
Бо інакше на лаві підсудних в Гаазі сидітимуть не тільки росіяни …
Починаючи з липня 2022 року, я особисто залучений в антикризовому плані щодо Запорізької АЕС, мав комунікацію з Рафаелем Гроссі, був неодноразово присутнім на нарадах різного рівня і, як експерт, на постійній основі беру участь у розробці заходів реагування на усі види загроз, які витікають зі статусу АЕС, що знаходиться під окупацією.
Природно, що я маю велику кількість контактів з атомно-енергетичної спільноти, в тому числі серед українського персоналу Запорізької АЕС.
Так, за наявною у мене інформацією, нещодавно повністю вийшла з ладу очисна система продувочної води парогенераторів енергоблока № 6 – установка СВО-5 (спецводоочистка). Імовірна причина – недбалість та непрофесійні дії російського "начальника зміни" хімічного цеху, який пропустив момент насичення фільтрів СВО-5/2. Це призвело до потрапляння радіоактивної борованої води у машинну залу енергоблока №6. Рідина потрапила у конденсатно-живильний тракт і присутній в ній розчин борної кислоти вступає в хімічну взаємодію із металом трубопроводів та обладнанням другого контуру, яке зроблено із нелегованої сталі марки "Ст20".
Щоб виправити ситуацію зараз теплоносій другого контуру намагаються відмити шляхом водообміну. Тобто, радіоактивну боровану воду розбавляють хімічно очищеною водою. Суміш заливається у зливний циркуляційний водовід і охолоджувальний ставок. Це порушує всі санітарні норми та правила, встановлені для експлуатації атомних станцій, адже радіоактивний теплоносій потрапляє у зовнішнє середовище.
На питання українського персоналу, чому енергоблок №6 не переводиться в стан холодного зупину, а енергоблок №4 в стан гарячого, російські "спеціалісти" пояснюють, що це "вимога Москви".
Така інформація викликає велике занепокоєння. Реакція Росії у вигляді бездіяльності дає підстави говорити про створення підґрунтя для шантажу України і світу майбутньою ядерною катастрофою.
Тому, це підтверджує думку про те, що в ДК "Росатом" прийнято рішення використати енергоблок №6, де наявне протікання з першого контуру в другий, для реалізації ланцюгового сценарію порушення всіх бар'єрів безпеки. Це передбачає переохолодження та пошкодження реактора, а також гільйотинне руйнування трубок парогенераторів, що викличе максимальний ефект "доміно".
При цьому, росіяни намагатимуться досягти максимального інформаційного ефекту, щоб стримувати дії української армії на південному напрямку, апелюючи до МАГАТЕ щодо "загрози ядерної катастрофи". Аналогічні аргументи використовуватимуться для пояснення присутності російських "фахівців" та їхніх кураторів – начебто для ліквідації можливої катастрофи.
Попри кричущі порушення безпеки, зокрема втрату цілісності першого і другого контурів та потрапляння радіоактивного носія в зовнішнє середовище, продовжується грубе порушення радіаційної і ядерної безпеки ЗАЕС. Технологічний регламент і аварійні інструкції не виконуються. Інформація про реальний стан справ не доводиться ні Державній інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ), ні НАЕК "Енергоатом", ні МАГАТЕ.
Дивує відсутність реакції на такі дії інспекторів МАГАТЕ, які начебто "зачаровані" росіянами й не бачать й не розуміють масштабів порушень. Натомість вони рибалять в ставку охолоджувачі (в який, власне, зливається радіоактивна вода) в компанії Юрія Чернічука – колаборанта, якого окупаційна влада призначила "генеральним директором Запорізької АЕС". Тобто, інспекторів МАГАТЕ у прямому сенсі використовують як інформаційну "димову завісу" для приховування порушень і створення "алібі" для росіян.
Сподіваюсь, що ця інформація сприятиме посиленню тиску з боку міжнародної спільноти на Росію з метою недопущення найгіршого сценарію.
Бо інакше на лаві підсудних в Гаазі сидітимуть не тільки росіяни …
📈📉Інерційний сценарій України 2023-2025
А що, як наприкінці весни 2024 року західні партнери змусять Україну погодитися піти на переговори і війна «заморозиться»? Фінансова підтримка Західної коаліції скорочуватиметься, а втома від наших проблем і біженців — зростатиме.
Суттєвих змін в економічній політиці не відбудеться, коштів на стимули не вистачатиме, а відновлення буксуватиме. Що буде з Україною за такого, інерційного, сценарію?
Український інститут майбутнього спробував спрогнозувати майбутнє, виходячи із цих похмурих передумов, оскільки головна біда будь-якого інерційного сценарію в тому, що для його реалізації не потрібно жодних змін, достатньо просто продовжувати існуючу політику.
💪Читаючи цей прогноз, варто пам’ятати — ніщо так не мотивує до змін, як усвідомлення можливої катастрофи.
Читайте наш прогноз👉👉👉
А що, як наприкінці весни 2024 року західні партнери змусять Україну погодитися піти на переговори і війна «заморозиться»? Фінансова підтримка Західної коаліції скорочуватиметься, а втома від наших проблем і біженців — зростатиме.
Суттєвих змін в економічній політиці не відбудеться, коштів на стимули не вистачатиме, а відновлення буксуватиме. Що буде з Україною за такого, інерційного, сценарію?
Український інститут майбутнього спробував спрогнозувати майбутнє, виходячи із цих похмурих передумов, оскільки головна біда будь-якого інерційного сценарію в тому, що для його реалізації не потрібно жодних змін, достатньо просто продовжувати існуючу політику.
💪Читаючи цей прогноз, варто пам’ятати — ніщо так не мотивує до змін, як усвідомлення можливої катастрофи.
Читайте наш прогноз👉👉👉
⚡️Якщо Кадиров все ж помре, маємо розуміти наступні речі.
Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, прокоментував чутки щодо проблем зі здоров'ям Рамзана Кадирова, глави Чечні:
📍1. Історія знає випадки, коли політиків тримають в комі місяцями, а то й роками. Але мій улюблений приклад - це Ясір Арафат, якого поховали тільки тоді, коли були вирішені всі фінансові питання (його рахунок і бюджет Палестини були близнюками). І зараз, судячи з усього, три чверті питань повʼязані з фінансовими потоками.
📍2. Путін неодноразово давав зрозуміти, що він не бачить заміни клану Кадирова. Існує висока вірогідність, що буде запропонована модель, в якій сина Кадирова оголосять наступником (з якоюсь дорадчою посадою), але при ньому буде поставлений регент (хтось із клана Кадирова). Така модель має свої величезні мінуси (вона просто може бути нестабільною), але зараз для Кремля важлива стабільність на перехідному етапі.
📍3. Головне поле битви - це не Чечня, а фінансові потоки, в яких арбітром виступав Кадиров. І це все - від наркотиків до легальних бізнесів, генерує мільярди кешу, який дозволяв утримувати і власну гвардію і багато чого іншого. Зараз, Росія може опинитися в ситуації глобального переділу цих потоків. Силовики почнуть рвати ці потоки, перенаправляючи їх на себе. В цілому, Росія стоїть на порозі можливого великого кримінального переділу.
📍4. Поки неясно, як Кремль буде чинити із приватною армією Кадирова. Є два варіанти: залишити все без змін або зробити бліц-криг, по руйнуванню цієї армії. Що переважить: страх дестабілізації чи бажання «зрівняти» Чечню поки неясно.
📍5. Кадиров грав роль головного захисника мусульман з відповідними неформальними стосунками на Близькому Сході. Це окремий вектор: поки ми не розуміємо, хто займе цю нішу (і взагалі, чи займе).
Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, прокоментував чутки щодо проблем зі здоров'ям Рамзана Кадирова, глави Чечні:
📍1. Історія знає випадки, коли політиків тримають в комі місяцями, а то й роками. Але мій улюблений приклад - це Ясір Арафат, якого поховали тільки тоді, коли були вирішені всі фінансові питання (його рахунок і бюджет Палестини були близнюками). І зараз, судячи з усього, три чверті питань повʼязані з фінансовими потоками.
📍2. Путін неодноразово давав зрозуміти, що він не бачить заміни клану Кадирова. Існує висока вірогідність, що буде запропонована модель, в якій сина Кадирова оголосять наступником (з якоюсь дорадчою посадою), але при ньому буде поставлений регент (хтось із клана Кадирова). Така модель має свої величезні мінуси (вона просто може бути нестабільною), але зараз для Кремля важлива стабільність на перехідному етапі.
📍3. Головне поле битви - це не Чечня, а фінансові потоки, в яких арбітром виступав Кадиров. І це все - від наркотиків до легальних бізнесів, генерує мільярди кешу, який дозволяв утримувати і власну гвардію і багато чого іншого. Зараз, Росія може опинитися в ситуації глобального переділу цих потоків. Силовики почнуть рвати ці потоки, перенаправляючи їх на себе. В цілому, Росія стоїть на порозі можливого великого кримінального переділу.
📍4. Поки неясно, як Кремль буде чинити із приватною армією Кадирова. Є два варіанти: залишити все без змін або зробити бліц-криг, по руйнуванню цієї армії. Що переважить: страх дестабілізації чи бажання «зрівняти» Чечню поки неясно.
📍5. Кадиров грав роль головного захисника мусульман з відповідними неформальними стосунками на Близькому Сході. Це окремий вектор: поки ми не розуміємо, хто займе цю нішу (і взагалі, чи займе).
📈📉Раніше Український інститут майбутнього спрогнозував можливий сценарій країни, якщо не відбуватиметься суттєвих змін, а західні партнери почнуть скорочувати підтримку.
На вашу думку, яка ймовірність реалізації інерційного сценарію в Україні?:
На вашу думку, яка ймовірність реалізації інерційного сценарію в Україні?:
Anonymous Poll
36%
70-80%
31%
50-60%
17%
30-40%
7%
10-20%
4%
Менше 10%
5%
Не буде
Коротко по Карабаху🇦🇲🇦🇿
Ігор Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього, прокоментував останні події на Кавказі.
Нагадаємо, Азербайджан оголосив про початок "антитерористичних заходів" на території Нагірного Карабаху.
Коротко за пунктами:
📍1. Це не визвольна війна Азербайджану, а війна Алієва за своє майбутнє.
📍2. Це не тільки і не стільки Карабах, а скоріше питання кавказької гілки коридору Південь-Північ і того, хто контролюватиме його.
📍3. Позиція Ірану обумовлена тим самим – для Тегерана важливо контролювати логістику. І парадокс у цьому кейсі - формально риторика Ірану буде дуже схожа на риторику США та Франції.
3.1 Це трек Ірану зі свого посилення та контролю логістики в РФ.
3.2. Це проекція конкуренції Ірану та Туреччини за лідерство в регіоні.
3.3. Це проекція конфлікту з Ізраїлем. Баку почав активно співпрацювати з Тель-Авівом і Тегеран не проти показати безглуздість цієї політики.
📍4. Невтручання ОДКБ? Це не імпотенція РФ на Кавказі, а дві складові:
4.1 Для Росії вигідний т. зв. Зангезурський коридор і Кремль своєю пасивністю підіграватимуть Азербайджану (читай — Туреччині).
4.2 Кремль завдяки кризі успішно хитає Пашиняна і є ймовірність, що таки його посуне протягом найближчих місяців.
4.3 У разі провалу Пашиняна, активізації Кремля на грузинському напрямку та можливих домовленостей з Азербайджаном по Карабаху, Росія розраховує повернути собі роль ключового гравця в регіоні.
📍5. І, нарешті, каверзне запитання. У разі масштабування конфлікту у стан повноцінної війни, на порядку денному в ЄС та США з'явиться і Кавказ. А також РФ, як можливий посередник-миротворець (хоча б тому, що Вашингтон не відправить вмирати невідомо за що (з його точки зору своїх військових). Франція тим більше. Вірменія залишиться з Іраном. І тоді виникає питання "врегулювання кількох криз" - питання війни в Україні і, паралельно, Кавказ. Тепер задумайтеся: нам буде легше просувати свій порядок денний коли "українська криза" (як називають нашу війну на заході) одна чи коли вона "одна з кількох"?
Ігор Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього, прокоментував останні події на Кавказі.
Нагадаємо, Азербайджан оголосив про початок "антитерористичних заходів" на території Нагірного Карабаху.
Коротко за пунктами:
📍1. Це не визвольна війна Азербайджану, а війна Алієва за своє майбутнє.
📍2. Це не тільки і не стільки Карабах, а скоріше питання кавказької гілки коридору Південь-Північ і того, хто контролюватиме його.
📍3. Позиція Ірану обумовлена тим самим – для Тегерана важливо контролювати логістику. І парадокс у цьому кейсі - формально риторика Ірану буде дуже схожа на риторику США та Франції.
3.1 Це трек Ірану зі свого посилення та контролю логістики в РФ.
3.2. Це проекція конкуренції Ірану та Туреччини за лідерство в регіоні.
3.3. Це проекція конфлікту з Ізраїлем. Баку почав активно співпрацювати з Тель-Авівом і Тегеран не проти показати безглуздість цієї політики.
📍4. Невтручання ОДКБ? Це не імпотенція РФ на Кавказі, а дві складові:
4.1 Для Росії вигідний т. зв. Зангезурський коридор і Кремль своєю пасивністю підіграватимуть Азербайджану (читай — Туреччині).
4.2 Кремль завдяки кризі успішно хитає Пашиняна і є ймовірність, що таки його посуне протягом найближчих місяців.
4.3 У разі провалу Пашиняна, активізації Кремля на грузинському напрямку та можливих домовленостей з Азербайджаном по Карабаху, Росія розраховує повернути собі роль ключового гравця в регіоні.
📍5. І, нарешті, каверзне запитання. У разі масштабування конфлікту у стан повноцінної війни, на порядку денному в ЄС та США з'явиться і Кавказ. А також РФ, як можливий посередник-миротворець (хоча б тому, що Вашингтон не відправить вмирати невідомо за що (з його точки зору своїх військових). Франція тим більше. Вірменія залишиться з Іраном. І тоді виникає питання "врегулювання кількох криз" - питання війни в Україні і, паралельно, Кавказ. Тепер задумайтеся: нам буде легше просувати свій порядок денний коли "українська криза" (як називають нашу війну на заході) одна чи коли вона "одна з кількох"?
🚬🚭Майже кожна п’ята цигарка на українському ринку — контрафактна.
Український інститут майбутнього презентував доповідь «Нелегальний ринок тютюнової продукції в умовах повномасштабної війни: виклики та загрози».
Згідно з дослідженням, минулого року частка нелегальної тютюнової продукції в Україні рекордно зросла і склала майже 20% всього ринку. І це в умовах війни, нестійкої економіки і рекордного бюджетного дефіциту.
У 2023 році через через продаж сигарет без сплати податків держава може недорахуватись понад 20 млрд грн. Це половина виділених урядом коштів на “Армію дронів” (40 млрд грн). Тобто, на ці кошти можна було б придбати приблизно 1 млн дронів камікадзе, яких сьогодні конче потребують ЗСУ.
“Ми не робимо “домашньої роботи”. Через це держава втрачає величезні кошти”, - наголосила Галина Янченко, народний депутат, під час презентації доповіді. Крім того, вона зазначила, що готова виїжджати з правоохоронцями на рейди, аби зменшити кількість тютюнового контрафакту в Україні.
У свою чергу наплив тютюнового контрафакту не лише зменшує державну казну, а й дуже боляче б’є по репутації України на міжнародній арені, переконана Оксана Швець, керівник напрямів «Оподаткування», «Митна політика» Американської торговельної палати в Україні.
Аби ситуація покращилася держава має не лише почути про цю проблему, а й зробити реальні, а не імітаційні, кроки для боротьби з контрафактними тютюновими виробами, переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.
Більше подробиць про ситуацію з нелегальними тютюновими виробами в Україні читайте у нашій доповіді.👉👉👉
Український інститут майбутнього презентував доповідь «Нелегальний ринок тютюнової продукції в умовах повномасштабної війни: виклики та загрози».
Згідно з дослідженням, минулого року частка нелегальної тютюнової продукції в Україні рекордно зросла і склала майже 20% всього ринку. І це в умовах війни, нестійкої економіки і рекордного бюджетного дефіциту.
У 2023 році через через продаж сигарет без сплати податків держава може недорахуватись понад 20 млрд грн. Це половина виділених урядом коштів на “Армію дронів” (40 млрд грн). Тобто, на ці кошти можна було б придбати приблизно 1 млн дронів камікадзе, яких сьогодні конче потребують ЗСУ.
“Ми не робимо “домашньої роботи”. Через це держава втрачає величезні кошти”, - наголосила Галина Янченко, народний депутат, під час презентації доповіді. Крім того, вона зазначила, що готова виїжджати з правоохоронцями на рейди, аби зменшити кількість тютюнового контрафакту в Україні.
У свою чергу наплив тютюнового контрафакту не лише зменшує державну казну, а й дуже боляче б’є по репутації України на міжнародній арені, переконана Оксана Швець, керівник напрямів «Оподаткування», «Митна політика» Американської торговельної палати в Україні.
Аби ситуація покращилася держава має не лише почути про цю проблему, а й зробити реальні, а не імітаційні, кроки для боротьби з контрафактними тютюновими виробами, переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.
Більше подробиць про ситуацію з нелегальними тютюновими виробами в Україні читайте у нашій доповіді.👉👉👉
✅Запрошуємо на презентацію доповіді та дискусію на тему «Професії та навички майбутнього», що проводиться в рамках Європейського року навичок.
Подія відбудеться 28 вересня, о 18:30, за адресою: Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.
Щоб потрапити на захід просимо заповнити форму: 👉
🎥Також подія транслюватиметься на Фейсбуці Українського інституту майбутнього.
Під час заходу поговоримо про:
📍Ключові мегатренди, що впливатимуть на ринок праці i майбутнє професій наступні 5-7 років;
📍Навички, які дозволять вигравати конкуренцію в сучасному світі;
📍Головнi виклики, які будуть стояти перед Україною після війни і які навички та професії дозволять релевантно відповісти на ці виклики;
📍Професії, які будуть найбільш затребувані у повоєнній Україні;
📍Рекомендації для органів влади.
👉Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм UIF Анатолія Амеліна та експерта освітніх програм UIF Миколи Скиби.
💪Приєднуйтесь до перегляду!
Подія відбудеться 28 вересня, о 18:30, за адресою: Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.
Щоб потрапити на захід просимо заповнити форму: 👉
🎥Також подія транслюватиметься на Фейсбуці Українського інституту майбутнього.
Під час заходу поговоримо про:
📍Ключові мегатренди, що впливатимуть на ринок праці i майбутнє професій наступні 5-7 років;
📍Навички, які дозволять вигравати конкуренцію в сучасному світі;
📍Головнi виклики, які будуть стояти перед Україною після війни і які навички та професії дозволять релевантно відповісти на ці виклики;
📍Професії, які будуть найбільш затребувані у повоєнній Україні;
📍Рекомендації для органів влади.
👉Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм UIF Анатолія Амеліна та експерта освітніх програм UIF Миколи Скиби.
💪Приєднуйтесь до перегляду!