​​Частка і роль держави в економіці України зростає 🫰

📍Частка держвитрат як компоненту ВВП у 2022 році зросла до 38%, що стало рекордним.
📍Витрати консолідованого Бюджету у 2022 році склали 66% ВВП, а на 2023 ми оцінюємо на рівні 69% ВВП.

З одного боку, таке зростання очевидне в умовах війни, і державні витрати (у т.ч. на безпеку та оборону, соціальний захист) стримували економіку у 2022 році від ще більшого падіння.

З іншого боку, це вкрай негативний тренд з точки зору подальшої перспективи:

📍формується тенденція, за якої бізнес стає менш прибутковим, ніж державна посада, що створює підґрунтя для збільшення корупції і має негативні наслідки у вигляді міграції та стагнації економіки;
📍ефективність розподілу коштів через державу нижча, ніж коли гроші залишаються у приватного бізнесу і він сам вирішує, як ними розпоряджатися;
📍відбувається перехід економіки «в тінь», зокрема через фіскалізацію, яка проводиться для покриття високого рівня видатків.

Про те, якою має бути ефективна бюджетна політика, читайте в нашій доповіді «Нова економічна політика».👉

Детальніше про економічні тренди в Україні – в прогнозі економіки України на 2023-2024.👉

#економічнітрендивУкраїні #тренди

​​Відбувається фіскалізація української економіки🫰🪙

У попередньому дописі ми писали про збільшення державних витрат, одним із наслідків чого є фіскалізація – збільшення податків.
Це вже відбувається у вигляді ліквідації податкових пільг, які були введені на період воєнного часу, повернення перевірок бізнесу у повному обсязі. З 2024 року очікується ухвалення Національної стратегії доходів, яка передбачає розширення бази оподаткування.

Ухвалення Стратегії доходів означатиме, що економіку заганяють у низхідну спіраль: підвищення податків спонукає бізнес та громадян йти в тінь, податкові надходження до бюджету стискаються, це змушує владу йти на чергове підвищення податків для покриття дефіциту бюджету, це зі свого боку призводить до ще більшої тінізації, стиснення економіки та доходів Бюджету.

Щоб зібрати більше податків - спочатку потрібно дати економіці оговтатися після шоку 2022 року і вийти на скільки-небудь стійке економічне зростання. Але, схоже, фіскальній владі треба пояснювати, що економічне зростання та багатство – це не те, що є в нас за замовчуванням. Що спочатку необхідно створити умови для створення багатства, перш ніж займатися його розподілом.

Детальніше про економічні тренди в Україні читайте в прогнозі економіки України на 2023-2024. 👉👉👉

#економічнітрендивУкраїні #тренди

​​В Україні запущено новий виток переділу активів та збагачення 🫰🇺🇦

У 2022 році в Україні фактично відбулася деолігархізація:

📍почав діяти закон про деолігархізація, деякі олігархи позбулися своїх медіаактивів;

📍через початок повномасштабної війни олігархи втратили частини своїх активів.

Сьогодні ж відбувається чергова спроба переділу активів та збагачення, використовуючи такі механізми:

📍a) «забрати награбоване» – попередні олігархи позбавляються власності через санкції, кримінальні справи, арешт активів.

📍b) створення штучних обмежень, які створюють поле для корупції і дають змогу заробити капітал певному колу людей (обмеження щодо участі в тендерах, виїзду із країни, логістичні складнощі тощо)

Таким чином, ми маємо два дуже серйозні і дуже загрозливі для економіки процеси:

📍1) Формування нових олігархів і надалі, ймовірно, нового олігархічного консенсусу

📍2) Збагачення корупціонерів і формування нового корупційного консенсусу

Детальніше про економічні тренди в Україні – в прогнозі економіки України на 2023-2024.👉

#економічнітрендивУкраїні #тренди

​​Україна має рекордний торговий дефіцит, ризики девальвації в перспективі зростають📊📈

За даними НБУ, дефіцит торгового балансу за І пів. 2023 склав 17 млрд дол. що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2022 року.

За підсумками цього року, згідно з нашим прогнозом, торговий дисбаланс зросте до рекордних 34 млрд дол. або 19% ВВП.

Поки що за рахунок зовнішнього фінансування (кредити і меншою мірою гранти) Платіжний баланс вдається зводити додатнім – 7,8 млрд дол. за І пів. 2023, тому курс залишається стабільним.

Як і в інших секторах економіки, це лише ілюзія стабільності, в обмінниках курс гривні навіть зміцнюється.

Але такий дисбаланс не може існувати в економіці постійно.
Високий зовнішньоторговельний дефіцит формує передумови девальвації гривні, і коли зовнішня допомога Україні припиниться, ймовірність ослаблення гривні різко збільшиться.

Ця «хитка конструкція» може посипатися як картковий будинок.
Саме тоді НБУ і стануть у нагоді накопичені рекордні міжнародні резерви (39 млрд дол.), які доведеться продавати для стримування гривні від різкого падіння.

Детальніше про економічні тренди в Україні читайте в прогнозі економіки України на 2023-2024. 👉

#економічнітрендивУкраїні #тренди