UIF | Український інститут майбутнього
1.5K members
128 photos
6 videos
32 files
546 links
За коментарями експертів👉до Інни Гордієнко, PR-директора: 0675080089
Download Telegram
to view and join the conversation
​​🇵🇱Чинний президент Польщі Анджей Дуда виграв другий тур президентських виборів у Польщі
 
Переобрання Анджея Дуди нічого не змінить у наших відносинах. Ані у доброму сенсі, ані у поганому. Підтримка України буде, політизація історичних питань теж.
 
Дуже хотілося б зробити новий прорив з Польщею – є де і як.
 
І подивіться на електоральну мапу Польщі – майже точно навпіл. Тому, коли нам закидають наявність регіональних відмінностей у політичних симпатіях, то хай відпочивають.
 
Звісно, там ситуація зовсім інша і є більше тем, які єднають націю. Але їм пощастило, що ми межуємо з Росією, згадайте історію та розподіли Польщі.

☝🏻 Вони у безпеці, поки є ми, і поки вони нас підтримують. Ваша безпека – наша безпека добре звучить і українською, і польською.
 
Павло Клімкін, керівник програми європейських, регіональних та російських досліджень UIF
​​⚡️ Неприємна новина для економіки України.

Схоже, Укрзалізниця восени зупиниться, а разом з нею і економіка України. І аграрії і металурги.

Інсайди:
1. Грошей немає.
2. Голови правління та членів правління немає.
3. Наглядова рада на валізах.

На підтвердження інсайдів останні новини:

1. "Укрзалізниці" потрібно 50 мільярдів держпідтримки щорічно - в.о. голови правління: https://cutt.ly/jawgY0n

• УЗ може ввести 4-денний робочий тиждень: https://cutt.ly/BawgPJC

• Є інформація, що Наглядова рада намагається екстрено скоротити 300 тис співробітників до 70 тис осіб.

2. Профільний комітет Ради проголосував за недовіру керівництву Укрзалізниці:
https://cutt.ly/bawgFsX

3. Є інформація, що Кун вже подав у відставку.
А це єдиний спеціалсіт в бізнесі УЗ з усього складу Наглядової ради: https://cutt.ly/jawgJ4w

Звідки пробеми в УЗ?

Ключова проблема - Наглядова рада і менеджмент. За нинішніх умов він мав бути антикризовим.

Та Наглядова рада сформована за принципом - хороші люди, а не професіонали. Ця модель працює, коли потрібно стабілізувати успішний бізнес.

У кризовій ситуації потрібні були практики, які повинні були:
•розробити антикризову стратегію;
•найняти під її виконання менеджмент;
•скоротити витрати;
•оптимізувати бізнес-процеси;
•усунути можливості для крадіжки;
•вивести з бізнесу непрофільні активи.

З наведеного переліку нічого зроблено не було.

Тож чекайте восени чергового удару по економіці України.

Так, зміна у найближчі 3 місяці Наглядової ради вже ситуацію не врятує.

P.S. ➡️ Про Наглядову раду та її професіоналізм читайте детальніше тут: https://cutt.ly/NawjwkY

➡️ Про "успіхи" УЗ тут:
https://cutt.ly/9awjyg

Анатолій Амелін, директор економічних програм UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​🇦🇲🇦🇿 12 липня почався конфлікт на кордоні між Вірменією та Азербайджаном.

У МЗС України висловили глибоке занепокоєння щодо цього і заявили про свою підтримку територіальної цілісності Азербайджану. А конкретно — що провокація збройних сил Вірменії ставить під питання мирні переговори.

Це спричинило невдоволення у Вірменії. Українського посла викликали в МЗС у Єревані, а молодіжне крило найстарішої вірменської партії "Дашнакцутюн" влаштувало протести під українським посольством. ⚡️ Територію посольства і український прапор облили борщем із вигуками "Україна, не провокуй".

З моєї точки зору, загострення ситуації на вірмено-азербайджанському кордоні не є частиною якогось великого плану або підготовкою до війни.

Інформації про те, як все почалося, небагато. Багато чого вказує на те, що це могла бути ескалація на локальному рівні, яка потім переросла в повноцінні обстріли. Після перших втрат, питання стояло вже в тому, як вийти з ситуації, але при цьому зберегти обличчя.

Як на мене, трохи схоже на те, що сталося нещодавно на кордоні Індії та Китаю.

Обидві сторони втягуватися в повномасштабну війну не збираються, не хочуть і не мають на це достатніх ресурсів. Але через ерозію регіональних систем безпеки, такі інциденти відбуваються все частіше.

Посилення регіонального впливу Туреччини внаслідок їх агресивної зовнішньої політики, а також ослаблення контролю РФ над своєю периферією і зростання регіоналізму відкривають нові можливості для великої кількості гравців. Це може призвести до нових конфліктів і загострення старих.

А це означає, що потенційний повноцінний конфлікт на цьому напрямку цілком можливий у недалекій перспективі, особливо з урахуванням загострення соціально-економічних проблем в Азербайджані і Вірменії, а також у Грузії та Ірані.

Позиція України в цьому питанні, знову таки, не визначена. Оскільки наша політика в напрямку Кавказького регіону до кінця не сформульована, то і якоїсь особливої позиції Україна займати не може. Хіба що, триматися за старі парадигми, що ми і робимо.

Офіційно, наша позиція не змінювалася з 1990-х років, та й не могла змінитися. А заява МЗС, яка спровокувала протести під нашим посольством в Єревані, і викликала гнів вірменської діаспори...

На мою думку, це просто дурість на рівні середньої бюрократії, не більше. Взяли старі шаблони і, не думаючи, опублікували. От і все. Якогось наміру тут немає і бути не може з урахуванням вищеописаного.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​​​📈 Про зростання курсу

1) Карантин серйозно викривив економічні процеси. Вони спочатку сильно вдарили по всіх ТРЦ, де продається переважно імпорт, який, звичайно ж, скоротився, а також вдарив по доходах населення, яке почало економити в період невизначеності. Така поведінка призвела до набагато більшого падіння імпорту над експортом, що навіть відтік іноземців з цінних паперів Мінфіну його не перекривав.

2) У нас негативний фінансовий рахунок цього року. Але це стандартна поведінка ринку під час кризи. Саме він зазвичай приводив до девальвації. Але цього року він досить сильно врівноважується різким падінням виведення прибутку з країни. Ймовірно через той же карантин, бо треба підтримувати операційні бізнеси, які в поганому стані.

3) У будь-якому випадку повинен наступити момент, коли бізнес зрозуміє, що ситуація поліпшується і прогноз на 3-4 місяці оптимістичний, тоді очевидно відбудеться сплеск імпорту, як відкладеного карантином попиту. Я особисто думав, що це станеться вже восени. Але з ринку надходять новини, що всі очікували гіршого, аніж зараз і це може почати процес раніше.

4) В НБУ змінився або скоріше закінчив каденцію член правління, який відпрацьовував валютний ринок і останнім часом будь-який сплеск на валюту миттєво гасився, незважаючи на витрати. У березні злили 2.5 млрд і я вважаю, що це правильно. Потім їх знову отримали за 3 наступні місяці. Минулого тижня НБУ не виходив на ринок взагалі. Це означає: або нова політика не затверджена, або вона буде іншою. Поки НБУ прийняв сторону нейтральності.

5) Тому в будь-якому випадку повинен бути момент, коли інвестиції ще - "мінус" або не заходять, фінансовий рахунок - "мінус" або близько нуля, а імпорт зросте, що дасть сплеск попиту та курсу і тут вже все залежить від поведінки НБУ... Резервів достатньо.

Данило Монін, експерт економічних програм UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​​​⚡️ Військові кораблі, будівництво яких Путін закладає в окупованому Криму, стануть небажаними скрізь, крім Росії.

Навіть гірше: їх не візьмуть до участі у навчаннях, вони не будуть заходити до портів цивілізованих країн.

До речі, про це нашій дипломатії потрібно вчасно подбати - вони мають бути як в клітці. Як і про те, щоб жоден вузол, необхідний для кораблебудування, військового чи цивільного, не дійшов до окупованого Криму.

Росія сама все виробляти не здатна, особливо високотехнологічну частину, тому буде крадькома це завозити.

Але Путін в окупованому Криму після "голосування" за нову конституцію РФ - це ще й спроба знову використати "кримську тему" для внутрішніх рейтингів. І це дуже небезпечно, оскільки однієї поїздки із закладанням військового корабля точно замало, особливо на фоні подій у Хабаровську.

Одночасно це спроба психологічного або якщо хочете емоційного тиску на нашу владу. Разом з навчаннями «Кавказ-2020», словами Кадирова та всім іншим.

Пам'ятаєте, я казав, що Кремль підніматиме ставки одразу після голосування 1 липня? Це якраз і відбувається, причому поки що це перша серія. Сценарії можуть відрізнятися, але мета російського серіалу не змінилася. Емоційний та інформаційний тиск з Москви буде відчутно посилюватися.

Павло Клімкін, керівник європейських, регіональних та російських досліджень UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​​​🇪🇺 Великий саміт ЄС та битва за європейські гроші

21 липня Європейський Союз затвердив новий семирічний бюджетний план, а також узгодив створення Фонду відновлення економік, з якого виділятимуть гроші на підтримку країнам, які найбільше постраждали від коронавірусу. Загальний обсяг коштів — 1,82 трлн євро. Із них 390 млрд виділять у формі грантів, а близько 500 млрд будуть кредитами. Саміт тривав цілих 4 дні та 4 ночі.

Досягнення згоди 27 країн-членів стало великою перемогою для лідерів європейських інституцій, особливо для президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка вклала чимало особистого політичного капіталу у цю угоду. Крім цього, це перемога для Ангели Меркель та Еммануеля Макрона, чий франко-німецький тандем усі 4 дні вмовляв країни ЄС підтримати угоду.

Однак варто зазначити, що даний план став результатом неймовірних компромісів з усіх боків. У цих компромісах і криються основні ризики для його реалізації та для майбутньої стабільності ЄС.

Перше — на саміті ЄС погодилися, що кошти, які виділятимуть країнам, що постраждали від коронавірусу найбільше (наприклад, Італії) прив’яжуть до конкретних національних планів цих країн з відновлення економіки. Іншими словами, до чітких реформ у відповідності з директивами ЄС. Якщо ж ці країни не проводитимуть належних змін, то і кошти з Фонду їм не виділять. Це може стати проблемою, оскільки у багатьох країнах-членах ЄС дуже сильними є позиції євроскептиків та націонал-популістів, яким не подобається те, що вони називають “диктатом Брюсселя”.

Друге — у ході саміту багатші та більш стабільні країни Західної та Північної Європи (передусім, Нідерланди, Австрія, Швеція, Данія та Фінляндія) не бажали “витягувати” економіки слабших країн Південної Європи, і виділяти на них величезні кошти. Відтак, вони вибороли для себе право де-факто відтерміновувати будь-які грошові виплати з Фонду тим країнам, де їм здаватиметься не проводитимуть належних реформ. Потенційно, така ситуація може заблокувати виділення коштів з Фонду та посіяти зерна нових конфліктів між членами ЄС.

Третє — ЄС вперше прив’язав розподілення коштів з бюджету ЄС до ситуації із верховенством права у країнах-членах. Тобто якщо в країні дотримуються усі принципи верховенства права, то бюджетні кошти вона отримає. Утім, це одразу ж викликало протести Польщі та Угорщини, які не змінювати свої внутрішні закони під тиском Брюсселя.
А тому, Єврокомісія пішла на поступки, і зробила пункт про верховенство права настільки туманним та розмитим, що це залишає величезне поле для його інтерпретацій. Більше того, усі питання, пов’язані із виконанням або не виконанням країнами директив щодо верховенства права було вирішено розглядати лише кваліфікованою більшістю голосів, що суттєво ускладнює запровадження будь-яких санкцій проти країн-порушників.

Четверте — країни так і не досягли фінальної згоди щодо того, як держави-отримувачі допомоги виплачуватимуть кредити по ній. У Єврокомісії запевняють, що у наступні 7 років знайдуть додаткові джерела прибутків для бюджету ЄС, які й покриють борги країн-отримувачів. Однак певності щодо цього немає, оскільки чимало ініціатив, які можуть наповнити бюджет, такі як запровадження цифрового податку проти корпорацій, є занадто чутливими для окремих європейських столиць.

⚡️Загалом, узгодження плану відновлення економіки стало перемогою для ЄС, але заклало кілька небезпечних мін, які у найкращому випадку зроблять Союз ще сильнішим та стабильнішим, а у найгіршому — закладуть основу під його дестабілізацію.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

фото:ЕРА
​​✔️Нові санкції проти “Північного потоку-2” та “Турецького потоку”

Палата представників США ухвалила більшістю голосів поправки до оборонного бюджету на 2021 рік, які передбачають запровадження нових санкцій проти газопроводів “Північний потік-2” та “Турецький потік”.

Відтепер, санкції запроваджуються проти будь-яких суден, які прокладатимуть труби у межах проєктів, а також компанії, які віддають такі кораблі в оренду або продають їх на потреби проектів, страхують судна та здійснюють технічне обслуговування.

Утім, із оригінальної версії поправок прибрали пункти, які могли запроваджувати санкції проти державних інституцій Німеччини або Туреччини, що беруть участь у проєктах “Північний потік-2” та “Турецький потік”. Ці санкції — спроба ще більше затягнути процес добудови газогону “Північний потік-2”.

Найімовірніше, повністю зупинити проєкт ці обмеження не зможуть. Стратегічна мотивація США, що стоїть за запровадженням подібних санкцій — економічна та енергетична конкуренція із Росією та іншими країнами за європейський ринок газу. Сполучені Штати намагаються здійснювати тиск на конкурентів, натомість розвиваючи шляхи поставок власного скрапленого газу.

Санкції ж проти “Турецького потоку”, який уже функціонує, ризикують ще більше зіпсувати стосунки між Анкарою і Вашингтоном, штовхаючи Туреччину ще більше в обійми Китаю, Росії, Ірану та інших держав, які не надто задоволені агресивною американо-центристською політикою адміністрації Білого Дому.

➡️ Ці санкції не матимуть безпосереднього впливу на Україну. Однак вони, які і усі попередні спроби зупинити “Північний потік-2” та “Турецький потік”, дають нам час. Його слід використати для пошуку альтернатив транзиту російського газу через Україну, або для розвитку власного газовидобутку з урахуванням останніх подій на євразійській гео-енергетичній дошці.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​🇨🇳🇮🇷Китай та Іран стали стратегічними друзями

Китай та Іран підписали 25-річну угоду про стратегічну співпрацю, яка передбачає цементування китайсько-іранського всеосяжного співробітництва у численних стратегічних галузях та фактичне закріплення китайського впливу на Іран, яке суттєво посилилося після одностороннього виходу США із іранської “ядерної угоди” 3 роки тому.

За останні роки Китай став основним торговим партнером Ірану. Утім, через санкції США та коронавірусну пандемію товарооборот між країнами впав на 60% у 1-2 кварталах 2020 року. Найімовірніше, згода підписати угоду з іранського боку — це спроба врятувати свою економіку та зовнішньоторговельні зв’язки, які все більше зав’язуються на КНР на тлі послаблення комунікацій із Європою.

Стратегічна угода, яка розрахована на 25 років, відкриє шлях до багатомільярдних інвестицій Китаю (близько $ 400 млрд) у стратегічні сектори економіки Ірану, що може послабити вплив зовнішніх американських санкцій. Передусім, китайська присутність може бути посилена у банківській, телекомунікаційній, інфраструктурній (порти та залізниця) та енергетичній сферах іранської економіки. Китай отримує знижки на регулярні поставки іранської нафти упродовж наступних 25 років.

Обидві країни також зобов’язуються посилити співпрацю у військово-оборонній сфері: спільні військові навчання, проекти виробництва нових видів озброєння, обмін розвідувальною інформацією, кібер-співпраця тощо.

Окрім спроби врятувати свої стосунки із Китаєм як головним торговим партнером та послабити вплив санкцій США, Іран також використовує цю угоду у межах своїх регіональних проєктів із розвитку енергетичної інфраструктури на узбережжі Перської затоки до середини 2021 року. Вона дозволить експортувати іранську нафту та газ в обхід стратегічної Ормузької протоки, якою користуються усі нафтогазовидобувні аравійські монархії.

Китай у іранських гео-енергетичних проєктах може зіграти роль ключового фінансового спонсора. Наприклад, стратегічна угода передбачає будівництво нового порту на іранському узбережжі, який буде контрольований Пекіном.

Добудова інфраструктури на узбережжі Перської затоки дозволить Ірану потенційно погрожувати повноцінним перекриттям Ормузької протоки у якості асиметричної відповіді Сполученим Штатам та їхнім союзникам у регіоні.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
⚡️Андреас Умланд, старший експерт програми європейських, регіональних та російських досліджень провів цікаві паралелі між анексією Криму та об’єднанням Німеччини.

Він впевнений, що Росія вже відчуває економічні наслідки окупації, а у майбутньому ціна утримання півострова лише зростатиме.

☝🏻Не пропустіть погляд у майбутнє у сьогоднішньому випуску WHITE HOUSE TALKS.

https://youtu.be/FQ7dYUenl04
​​​​✔️Вчора, 23 липня, Мінфін розмістив Євробонди, які скасували при відставці Смолія. До того ж, міністерство зробило це на 0.05% дешевше, ніж минулого разу і на велику суму. І це, звичайно ж, гарна новина. Хоча, як на мене, можна було б ще почекати ... дочекатися зростання економіки і взяти ще дешевше.

З іншого боку, вчора дуже засмутив уряд, який підписав залучення траншу ЄС за здачу національних економічних інтересів. ЄС прямо зажадав скасувати і не рухати закон про локалізацію і знову почав розмови щодо дозволу експорту кругляку. І це вкрай сумно. Тому що саме так здаються національні інтереси і саме так державними чиновниками підписуються умови по перетворенню нашої країни в сировинну колонію.

Можна скільки завгодно розповідати про розвиток української економіки, а потім просто здати її за кредит, який треба віддавати. Така ж ганьба в меморандумі з МВФ.

Тому я впевнений, що цей уряд заслуговує відставки і той факт, що депутати двічі вже не проголосували за програму, це теж підтверджує.

Данило Монін, експерт економічних програм UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​✔️ З боку Росії припинення вогню - це військове та політичне дзюдо.

Володимир Путін - дзюдоїст, тому завжди любить такий підхід. Я сам займався самбо і дзюдо, тому такі речі бачу. Спочатку підняти рівень ескалації, причому військово та емоційно. Згадайте лише, що зробили з нашим медиком Миколою Ільїним. Потім на цьому фоні зробити чергове припинення вогню.

Якщо далі буде вигідно, то звинувачувати нас у порушенні, вимагати всіх можливих політичних кроків, стверджуючи, що "ось вона - справжня безпека". Ну і звісно готуватися до саміту постійних членів Ради безпеки на початку осені, який так важливий Москві для домовленостей через голову всіх інших.

Якщо не вигідно, а тут Кремль буде уважно дивитися на ситуацію у нас, а також передвиборчу кампанію у США та позицію Євросоюзу, то це припинення миттєво закінчиться.

Реальний шанс утримати будь-яке припинення вогню є лише тоді, коли його можна буде контролювати за допомогою постійної - це реально важливо - саме постійної міжнародної присутності як людей, так і обладнання. Тільки таким чином це працюватиме.

Павло Клімкін, керівник програми європейських, регіональних та російських досліджень UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​🇵🇱 Польща виходить зі Стамбульської конвенції

У Польщі оголосили про початок формальної процедури виходу зі Стамбульської конвенції щодо боротьби з насиллям відносно жінок та із домашнім насиллям. В уряді це рішення пояснюють “загрозою традиційним сімейним цінностям”, яку нібито несе цей документ.

Стамбульська конвенція була розроблена Радою Європи, та відкрита до підписання у 2011 році. На сьогоднішній день, вона підписана 46 країнами та Європейським Союзом. Конвенція набула чинності у 2014 році.

Документ вперше закладає правову базу для країн-підписантів у боротьбі з насиллям щодо жінок. Зокрема, вводить низку злочинів, які кваліфікуються як насилля відносно жінок (психологічне насилля, фізичне насилля, сексуальне насилля, примусовий шлюб, примусові аборти, примусова стерилізація, “вбивства честі” тощо), характеризує насилля щодо жінок як форму дискримінації та порушення прав людини, а також містить визначення гендеру.

Власне, останнє і стало об’єктом критики конвенції з боку переважно право-консервативної частини політичних еліт у низці держав, які вбачають у документі спробу нав’язати країнам нетрадиційне сприйняття гендера як “соціального”, а не біологічного, явища. Противники Стамбульської конвенції також стверджують, що вона відкриває дорогу до пропагування нетрадиційних гендерів та ЛГБТ-ідеології.

У цьому контексті, рішення про вихід Польщі із конвенції має кілька причин.

➡️ Перша — виконання передвиборчих обіцянок та гра на електорат. Президент Польщі Анджей Дуда, успішно переобравшись на другий термін, намагається зміцнити свій імідж поборника консервативних цінностей і захисника польських католицьких традицій. Саме із цією метою представники уряду пояснюють вихід із конвенції “боротьбою із загрозливою ЛГБТ-ідеологією”, до якої, утім, документ не має стосунку. Тим не менше, “боротьба із насадженням ЛГБТ-ідеології”, яку, на думку деяких польських політиків, нав’язує Варшаві Брюссель, є важливою складовою публічної риторики президента та партії “Право і справедливість”.

➡️ Друга — політичне та ідеологічне протистояння із Брюсселем. Вихід зі Стамбульської конвенції стане ще одним каменем спотикання у взаємовідносинах між Польщею та ЄС. У Брюсселі вже незадоволені польською судовою реформою, яка набула чинності 3 липня, а також зростанням зарегульованості польських ЗМІ. Проти Польщі навіть погрожувати запровадити санкції: позбавити права голосу та відрізати від бюджетних дотацій. З погляду поляків ця боротьба — питання захисту власного суверенітету та посилення політичної ваги на європейській арені.

➡️ Третя — слідування власним ідеологічним переконанням та консолідація прихильників. Партія “Право і справедливість” Ярослава Качиньського, яка перебуває при владі з 2015 року, послідовно стоїть на базі правого консерватизму, у тому числі у таких соціально-значущих питаннях, як аборти та гендерна рівність. Деякі положення конвенції входять у протиріччя із засадничими постулатами польських правих еліт. Відповідно, можна припустити, що вихід із конвенції був заздалегідь очікуваним. А момент обрали не випадково — якраз після успішних для партії та президента виборів.

Вихід Польщі зі Стамбульської конвенції створює прецедент для інших держав, де посилюються праві націонал-консервативні сили, які також можуть використати цю історію у своїх, передусім, електоральних інтересах. У самій Польщі це рішення поглибить ідеологічний розкол у суспільстві, який був яскраво продемонстрований за результатами президентських виборів.

Крім того, рішення Варшави призведе до подальшого загострення відносин із Брюсселем, а це означає, що очікувати на деескалацію у проблемних стосунках між європейською бюрократією та польськими національними елітами найближчим часом не варто.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​​​🇱🇧🇮🇱Ізраїльсько-ліванські зіткнення на кордоні.

На кордоні між Ліваном та Ізраїлем відбулися збройні зіткнення. Позиції ізраїльських військових були обстріляні з гранатометів, і у відповідь вони обстріляли південні райони Лівану.

Ізраїль повідомляє, що в усьому винні бійці ліванського шиїтського руху “Хезболла”, опорні бази яких розташовані у південному Лівані. За словами речників Армії оборони Ізраїлю, “Хезболла” начебто здійснила спробу проникнення на їхню територію. Військові цій спробі запобігли та дали ворогу відсіч. Рух “Хезболла” в Ізраїлі вважається терористичною організацією.

Представники ж “Хезболли” від обстрілів ізраїльтян відхрещуються, та звинувачують їх у провокаціях: нібито ізраїльська армія першою відкрила вогонь через кордон, а також відправила у Ліван свої безпілотники, один з яких був збитий. Ліванський уряд також відкинув звинувачення Ізраїлю.

Це перші взаємні обстріли на лівансько-ізраїльському кордоні за останні півроку. Вони свідчать про те, що ситуація у регіоні погіршується на тлі коронавірусної пандемії та ерозії регіональної архітектури безпеки. Ізраїльсько-ліванський кордон завжди був точкою напруження у контексті ширшого арабо-ізраїльського конфлікту, який триває вже понад 70 років.

Однак присутність миротворців ООН, а також проміжні мирні домовленості між Ліваном та Ізраїлем (а також за участю “Хезболли” та Ірану), стабілізували ситуацію і заморозили конфлікт. Тим не менше, він іноді спалахує з новою силою. Востаннє, масштабні бойові дії на цьому напрямку велися у 2006 році.

Зіткнення на кордоні та регіональний контекст показують два дуже цікавих тренди на Близькому Сході.

✔️Першийзагострення ситуації навколо Лівану, який ризикує стати новою ареною регіональних війн.

Цьому сприяють як гостра соціально-економічна криза у Лівані, спровокована пандемією, неефективним державним управлінням, зовнішнім впливом та кризою політичної системи, так і послаблення США як основних архітекторів регіональної системи безпеки, що утворилася після 1990-х років у межах Близькосхідного мирного процесу. Зацикленість близькосхідної політики адміністрації Дональда Трампа на протистоянні з Іраном зумовлює спроби Вашингтона нейтралізувати “Хезболлу” як одного з головних союзників Ірану в Лівані.

Розхитування ситуації на кордоні — один із варіантів, який може спровокувати нову війну між Ізраїлем та “Хезболлою”. У цьому контексті, цікавими видаються нещодавні коментарі США з приводу необхідності завершити мандат миротворчої місії ООН на ізраїльсько-ліванському кордоні.

✔️Другийнебажання сторін воювати. Одразу після інциденту на кордоні, у результаті якого кілька людей були поранені, обидві сторони зайняли обережу позицію, і не стали провокувати подальшу ескалацію. І Ізраїль, і “Хезболла” поспішили зазначити, що не бажають війни між собою, а генсек шиїтського руху Хассан Насралла навіть заявив, що ризику спалаху війни з Ізраїлем не має, і його рух цього не хоче.

Обидві сторони не готові до масштабної війни з огляду на складну економічну ситуацію у регіоні та непопулярність такої ідеї у населення.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​​​⚡️Провал переговорів щодо греблі на річці Ніл.

Чергові тристоронні переговори між Єгиптом, Суданом та Ефіопією щодо запуску найбільшої в Африці греблі “Відродження” на річці Ніл знову провалилися.
⚡️Ситуація навколо греблі, що має стати однією з найпотужніших у світі, ризикує вилитися у міжнародний конфлікт неймовірних і величезних масштабів, оскільки мова йде про життя десятків мільйонів людей, які залежать від водних ресурсів Нілу.

Ефіопія почала будівництво греблі “Відродження” (Grand Ethiopian Renaissance Dam – GERD) у 2011 році. За підтримки своїх африканських союзників — Руанди, Уганди та Танзанії — Ефіопія денонсувала юридичні угоди колоніальної епохи, які закріплювали право Єгипту та Судану на користування більшою частиною водних ресурсів Нілу, а пізніше, користуючись антиурядовим повстанням у Єгипті та розділенням Судану на дві країни, почала будівництво греблі.

Нині, гребля майже готова, і Ефіопія має намір почати заповнювати своє водосховище. Єгипет і Судан виступають проти цього, адже заповнення водосховища позбавить країни як мінімум 50% води, а також призведе до втрати від 30% до 67% сільськогосподарських угідь, що призведе до страшної посухи, яка загрожуватиме життю десятків мільйонів єгиптян і суданців. Річка Ніл забезпечує водою 98% населення Єгипту (це 100 млн людей). У разі заповнення Ефіопією свого водосховища, обсяги водних ресурсів впадуть до 20%. Це катастрофа для Єгипту та Судану, які будуть змушені вирішувати питання військовим шляхом.

Для Ефіопії ж проєкт будівництва греблі — це вирішення усіх їхніх проблем, пов’язаних із дефіцитом електроенергії. 102-мільйонне населення Ефіопії, яке стрімко зростає, забезпечене світлом лише на 44%. Гребля потужністю 6,45 Гвт спроможна вирівняти цю ситуацію. До того ж, у будівництво греблі вклали вже мільярди доларів, а політичні еліти країни поставили на кін забагато власного політичного капіталу, щоб піти на поступки.

На сьогоднішній день позиції сторін на переговорах наступні.

Єгипет і Судан вимагають, щоб Ефіопія розтягнула заповнення водосховища на період 10-20 років, і лише у часи сезонних дощів. Додатково, єгиптяни вимагають гарантування поставок 40 млрд куб м електроенергії, щоб продовжувала працювати їхня Асуанська ГЕС.

На думку експертів, розтягнення заповнення водосховища на 20 років призведе до втрати Єгиптом і Суданом лише 5% води та 2,5% сільськогосподарських угідь, і дасть час для вирішення проблеми води іншим шляхом.

Ефіопія поки що не погоджується на ці вимоги. Вони хочуть якомога швидше заповнити водосховище — протягом 3-5 років. У цьому випадку, Єгипет і Судан втратять більшу частину своїх сільськогосподарських земель і водних ресурсів. Але офіційна Аддіс-Абеба зможе проголосити “перемогу” у довготривалому процесі реформи сектору електроенергії — одна з обіцянок нинішнього прем’єр-міністра.

✔️Зовнішні гравці також мають різні позиції щодо ситуації. 🇺🇸США схиляються до підтримки Єгипту, хоча виступають посередником на переговорах. Утім, їхні спроби залагодити конфлікт поки що не дали результату. Адміністрація Трампа часто публічно підтримує офіційний Каїр, що псує стосунки з Ефіопією.

🇷🇺Росія ж намагається стати альтернативним посередником на тристоронніх переговорах, пропонуючи свої медіаторські послуги замість невдалих американських зусиль. А от 🇨🇳Китай стоїть на боці Ефіопії, і навіть вклався у будівництво греблі “Відродження”.

☝🏻Потенційний конфлікт навколо греблі може стати справжньою регіональною проксі-війною. Ефіопія не бажає поступатися, роблячи ставку на цей проєкт як один з найпріоритетніших. Судан та Єгипет, вбачаючи у цьому одну з найбільших загроз власним країнам, активно вибудовують анти-ефіопські коаліції в Африці, намагаючись перетягнути на свій бік нещодавніх союзників Ефіопії — Південний Судан і Уганду, не виключаючи застосування військової сили. Провал переговорів ще більше загострює ситуацію.

Однак ті гравці, які допоможуть вирішити ситуацію мирно, можуть увійти в історію і суттєво посилять свою політичну вагу у регіоні.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​​​​​🇺🇦Україна vs 🇪🇺Європа: як вийти з кризи

Великобританія: знизила податок на прибуток з 1 квітня 2020 на 1 рік з 19 до 18%. Знижено ПДВ на туризм з 20 до 5%, з 15 липня до 12 січня 2021 року скасовано податок на нерухомість в 31.03.2021.

Німеччина: знизила ПДВ з 19 до 16% для основної ставки, і з 7 до 5% для зниженої ставки з 01.07.2020 до 31.12.2020, запустила прискорену в 2.5 рази амортизацію на 2020-2021 роки, збільшила 25% відрахування на інновації в 1 млн євро до 2025 року, що знижує витрати з податку на прибуток.

Чехія: знизила ПДВ з 15 до 10% для послуг.

Польща: перехід з 2021 року корпоративного податку на естонську модель (НнВК), при доході в 50 млн польських злотих (близько 300 млн гривень).

Австрія: знижена на 5% нижня планки прибуткового податку, запущена прискорена амортизація знижує витрати з податку на прибуток.

Франція: оголосила в планах зниження податків на 2021 і 2022 роки загальною сумою 10 млрд євро.

✔️Україна: загальна РРОризація з 2021 року, рента на руду + 25-50%, податок на прибуток — розширення бази податку по всіх фронтах, акцизи на 20% вгору, по ТВЕН (тютюнові вироби електричного нагрівання) на 320%. Штрафи збільшено у 2 рази, нові штрафи до 5 млн гривень. Платник вважається винним, якщо буде встановлено, що він мав можливість для дотримання правил і норм, за порушення яких передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання + інші задухи української економіки і бізнесу.

Україна — єдина країна в світі, яка більше за всіх не любить підприємців, які наповнюють її бюджет і збільшує податкове навантаження під час кризи!

Данило Монін, експерт економічних програм UIF
​​📈Прогноз розвитку економіки на 2021-2023 рік

Міністерство економіки підготувало для уряду макродані, на яких очевидно буде будуватися бюджет 2021-2023 років. Принаймні 2021 точно.

З хорошого. Міністерство бачить відновлення економіки швидше ніж МВФ. Якщо МВФ планує зростання 1.1% української економіки після падіння на 8.2%, то Міністерство економіки розраховує на зростання 4.6% в 2021 і більше 4% упродовж наступних років. Це не може не радувати.

2) Інфляція запланована бути досить високою: на рівні 7-8%, а промислова — ще вище. Це об'єктивно, як на мене. Думаю, що ймовірний навіть більший рівень підняття цін.

3) Разом економіка номінально зросте на 500+ млрд гривень в 2021 році, що загалом означає підняття доходів держави на 200 млрд гривень як мінімум.

4) Оскільки Україна має в планах величезний дефіцит бюджету на рівні майже 300 млрд (щоправда, він ймовірно за підсумками року буде меншим, адже після півріччя тільки 2 млрд дефіцит), то очевидно таке номінальне зростання економіки на 15% дозволяє стримувати зростання державних витрат.

По-перше, не буде стабілізаційного фонду. По-друге, загалом можна застосовувати стриманий сценарій зростання державних витрат, щоб піти від критичної цифри у 47,7% державних витрат у бік 42-43%.

5) Якщо Мінфін забезпечить такий рівень держвних витрат, то не бачу причин Україні не запускати податок на виведений капітал з 2021 року, аби ще швидше виходити з кризи і перезапускати економіку.

Звичайно ж, для кращого розвитку української економіки необхідно буде ще видалити безліч поганих норм з законопроєкту 1210. Але такий відкат готовий. Потрібні тільки герої: ті, хто візьме на прапор оздоровлення та запуск економічного зростання в Україні.

Данило Монін, експерт економічних програм UIF
​​📚Законопроєкт МОН щодо НАЗЯВО: про що не підозрюють вступники.

Нещодавно почалась вступна кампанія, а тим часом, МОН запустило на погодження з іншими органами влади законопроєкт «Про внесення змін до деяких Законів України».

Тож поки основна увага прикута до популярності тих чи інших спеціальностей та рейтингу університетів, які їх пропонують, вони навіть не підозрюють наскільки пропоновані МОН нові правила гри можуть вплинути на їх плани.

Йдеться про статус Національного агентства забезпечення вищої освіти (НАЗЯВО). На сьогодні НАЗЯВО є юридичною особою публічного права, яка діє відповідно до Закону «Про освіту» і статуту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Серед низки функцій НАЗЯВО — акредитація освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Університети та інші ЗВО мають право відкривати набір і видавати дипломи лише за програмами, на які видано документи про успішне проходження акредитації.

Текстом МОНівського законопроєкту пропонується передати функції НАЗЯВО центральному органу виконавчої влади у сфері забезпечення якості вищої освіти.

А оскільки такий ще слід буде створити, то це означає:

✔️що документи про акредитацію програм ЗВО можуть бути недійсними;
✔️відповідні функції «тимчасово» забере на себе МОН;
✔️поки триватиме тагянина з погодженням нових положень видача акредитацій і ліцензій здійснюватиметься у «ручному режимі».

Втім поспіх, з яким згаданий законопроєкт скомпонований і направлений на погодження (без обговорення із зацікавленими сторонами) може у підсумку мати банальне пояснення.

Під час призначення Сергія Шкарлета на т.в.о міністра виникло питання щодо наявності в його дисертації плагіату. І саме НАЗЯВО, в межах своїх повноважень, взялося провести перевірку на доброчесність.

Микола Скиба, експерт програми «Освіта» UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​💬Можна і варто посміятися над бойовиками ЧВК Вагнера, заарештованими у Мінську, які кажуть, що хотіли у Стамбулі подивитися на Святу Софію.

У Солсбері представники ГРУ теж казали, що на шпилі Собору Діви Марії поїхали дивитися. Просто неабиякий інтерес до історії християнства))).

До речі, зробити все, щоб отримати тих бойовиків, що воювали на Донбасі, є для нас питанням принципу.

Але історія з білоруськими виборами для нас насправді дуже серйозна. Білоруська, саме вона, а не польська чи російська, є найближчою до української. Я завжди зі своїми білоруськими друзями та знайомими розмовляю українською, вони - білоруською і ми розуміємося на 100%. Ми маємо більш, ніж тисячу років спільної історії, до речі, не завжди позитивної. Багато моїх білоруських знайомих згадують, що саме після унії Богдана Хмельницького з Московією почалося захоплення останньою білоруських земель.

Наразі у нас з'явилася "своя гра" щодо Білорусі, і я дуже хотів би, щоб білоруси відчули, що ми граємо разом з ними для того, щоб нашим сусідом була Європейська Білорусь, а наша гра є "європейською грою".

У будь-якому разі ми не можемо віддати Білорусь Росії або навіть дозволити збільшення її впливу, адже це питання нашого існування.

Павло Клімкін, керівник програми європейських, регіональних та російських досліджень UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF
​​​​⚡️Вибух в порту Бейрута став одним з найбільших в історії Лівану і першим подібним національним лихом з моменту завершення кривавої громадянської війни 1975-1990 рр.

Наразі станом на 12:00, загиблих не менше 100 чоловік, а поранених вже більше 4 тисяч. Лікарні переповнені, а на місці трагедії продовжують розгрібати завали, під якими знаходять тіла.

Вища рада оборони Лівану, що засідала вчора пізно ввечері, схиляється до версії вибуху в результаті зварювальних робіт на складі блоку №12, де з 2013 року зберігалися конфісковані хімікати і вибухонебезпечні речовини.

Після цього резонно ставити питання: чому їх зберігали там так довго і не перевезли в безпечне місце? Хто за це відповідав? І хто понесе покарання? Останнє питання особливо актуальне для ліванців, які переживають сильну кризу за останні 30 років.

Руйнування значної частини порту Бейрута позначиться на регіональних морських вантажопотоках, що ще сильніше вдарить по економіці Лівану, а особливо по їх продовольчій безпеці. Адже більшу частину зерна, яку імпортує Ліван з РФ і України, відвантажують в порту Бейрута.

Крім того, ця історія, якщо її будуть розганяти, може вплинути на регіональне суперництво за вплив у Лівані, і прискорити відставку уряду Хассана Діяба, якщо воно не впорається з подоланням наслідків трагедії.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF

📌Статтю експерта щодо наслідків вибуху в порту Бейрута в Лівані читайте нижче ⬇️
​​✔️Однією з перших пропозицій керівника української делегації в Тристоронній контактній групі у Мінську Леоніда Кравчука є створення у Донецькій і Луганській областях вільних економічних зон.

Та чи справді вони наразі потрібні?

Відповідь проста: спочатку потрібно зрозуміти, що це таке та “з чим його можна їсти”. Зрозуміло, що ніяких вільних або не зовсім економічних зон на Донбасі до того моменту, як там буде безпека і повний контроль України, бути не може.

Можу сказати, чим, як на мене, така "вільна економічна зона" не може бути за будь-яких умов.

Якщо під цим соусом будуть протягувати "чорну дірку", через яку буде вчорну здійснюватися вся або майже торгівля з Росією, то результатом буде руйнування нашої економіки та шалене зростання корупції та організованої злочинності. Щось на кшталт Придністров'я, тільки в десятки разів більше і на кордоні.

Ось це і є те, чого не можна допустити, а все інше - предмет для розмови, якщо, повторюся, безпека та контроль над окупованими територіями будуть відновлені.

Павло Клімкін, керівник програми європейських, регіональних та російських досліджень UIF

#фаховий_аналіз_трендівUIF