UIF | Український інститут майбутнього
2.59K subscribers
199 photos
20 videos
32 files
1.26K links
🇺🇦UIF – незалежний український аналітичний центр, що прогнозує зміни та моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні.
📞За коментарями експертів звертайтесь: 0667049096 (Ольга Тимків), 0955885664 (Валерія Півень).
👨🏻‍💻Сайт: https://uifuture.org/
Download Telegram
​​🇺🇸За підсумками Супервівторка у США, переможцем став Дональд Трамп. Ніккі Хейлі знялася з виборів. Експерт UIF Ілія Куса виділив цікаві моменти щодо передвиборної кампанії у США👇

- Розрив між Хейлі та Трампом величезний, і тому партія не бунтуватиме проти Трампа на з'їзді.
- Хейлі показала, що партія не монолітна, і її фрагментація неминуча, просто вона станеться пізніше, ніж у демократів.
- Головна проблема Трампа – розширення його електоральної бази. Йому треба виходити за рамки свого MAGA-ядра, інакше він може програти в листопаді, як і в 2020 році. Проблем із ядром виборців у нього жодних немає.
- Байден теж очікувано переміг, оскільки суперників серйозних не мав. Навряд чи демократи змінюватимуть кандидата у розпал кампанії.
- Головна проблема Байдена – переконати електорат у тому, що вони мають прийти на вибори та проголосувати за нього. Багато розчарованих (мусульмани, молодь, прогресивні ліві, афроамериканці, іспаномовні тощо), багато бюлетенів "проти всіх", і є ризик апатії до листопада.
- Загалом вибори будуть важкими для всіх. Обидва кандидати у загальнонаціональних опитуваннях не викликають повної довіри, є запит на нове покоління політичних лідерів, а настрої загалом песимістичні.
- Питання України буде одним із топових у зовнішньополітичному блоці. Але, на жаль, воно вже узагальнилося у формат примітивного питання "Давати гроші чи ні?", заганяючи кандидатів у вузькі рамки дискусії щодо нашої війни. Також у зовнішньополітичному блоці буде багато про пріоритети у трикутнику Китай-Ізраїль-Україна, оскільки всі три точки зараз у топі порядку денного США.
​​🗳️За тиждень росіяни переобиратимуть Путіна. У результатах "виборів" ніхто особливо не сумнівається. Проте чи залишилися у Росії сили, здатні змінити ситуацію?

Експерт UIF Ігар Тишкевич дав коментар на цю тему порталу Comments.ua👇

💬«Крах путінського режиму навряд чи можна інспірувати ззовні, якщо ми маємо на увазі політичні технології чи інформаційну роботу. Тому що довкола громадян РФ створено досить потужний інформаційний кокон, який роками переконував їх у правильності обраного курсу – відновлення т.зв. "величі Росії". І на цю базу, як це неприємно нам було б визнавати, лягли тези Путіна, що війна проти України – це війна за виживання РФ, як вони кажуть – як великої держави.

З іншого боку, якщо ми розуміємо під зовнішнім впливом (і тут багато залежить від України) завершення війни, за умови, що російські еліти та населення розуміють, що РФ програла (не заморозка, а певний успіх Сил оборони України, помножений на дипломатію), то тоді можлива політична криза в Росії. Але вона буде інспірована зсередини. І загальна канва цієї кризи вкладається у тезу – "цар слабкий, царя треба міняти". Для України, на жаль, це не означає, що до Кремля прийде кращий політик. Але зміна режиму дає нам таку колосальну можливість як час.

За будь-якого незапланованого переділу влади відбувається внутрішньополітична криза. Так було й у Російській імперії. Так може статися й у Росії. Коли просто не вистачить людських, інтелектуальних ресурсів утримувати у сфері свого впливу країни, які називають своєю периферією. Це дає можливість Україні посилитися. І важливо, якщо так станеться, обов'язково цією можливістю скористатися. Тут все залежить лише від України.

Станом на сьогодні у Росії є умовно ліберальний прошарок населення, який становить 22-23%. Але це не те, щоб антивоєнні настрої. Швидше, це про посилення ролі та значущості РФ, але за рахунок колишніх, не військових методів – економічний шантаж, втручання у внутрішню політику сусідніх держав. При цьому значна частина росіян була і залишається імперцями. Тут можна згадати відому фразу вже покійного ліберального політика Навального про те, що Крим – це не бутерброд, щоб його туди-сюди повертати».
❗️Ворога треба знати та вивчати. Дуже старі, перевірені часом тези.
Проте навіть сьогодні в нашому інформаційному полі маємо чимало «білих плям», різноманітних міфів та полярних висновків, де на одному полюсі «Росія вже розвалюється», на другому «все пропало». Фахового аналізу процесів та тверезих оцінок подій дуже мало.

📍Саме тому Український Інститут майбутнього ініціює дискусійні зустрічі на тему Росії.

Почнемо з оточення Путіна, так званих «Веж Кремля».

🤝Запрошуємо на першу дискусійну зустріч «Динаміка та конфлікти в оточенні Путіна» 19 березня, о 17.30, за адресою пров.Памви Беринди,6, м. Київ.

Щоб потрапити на зустріч – просимо обов’язково заповнити форму реєстрації за посиланням.

📹Також на фб-сторінці нашого інституту буде проходити онлайн-трансляція події.

Долучайтесь, буде цікаво!
⚡️Андріан Прокіп: В Україні підняття тарифів буває лише перед колапсом

Про те, чому питання російського газового транзиту значно ширше звичайної економічної доцільності, для противаги кого українські енергетичні компанії зацікавлені у приході великих іноземних гравців в Україну, як відрізняються підходи до енергетики Дональда Трампа та демократів, в інтерв'ю “ЕнергоБізнесу” розповів експерт з енергетики UIF Андріан Прокіп.
🤝Український інститут майбутнього запрошує на
Першу зустріч «Президенціалізм vs парламентаризм» із циклу заходів «Конституційна кузня»


📍21 березня, четвер, 17.30, за адресою пров. Памви Беринди, 6, м.Київ

Поговоримо про те:

-За якої форми правління ми насправді зараз живемо;
- В чому переваги та недоліки президенціоналізму та парламентаризму під час війни;
- Яка модель влади найкраще забезпечить повоєнне процвітання України.

❗️Щоб потрапити на захід просимо заповнити форму реєстрації.

📹Захід також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.

Реєструйтесь та приходьте
✍️Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього у своєму блозі називає один з основних інструментів зупинки війни в Україні

🛢️«Ембарго на російську нафту — основний інструмент зупинки війни через дефіцит ресурсів для її ведення. Саме це з початку війни казали всі експерти. Якщо світ не здатний запровадити ембарго, його запроваджують українські спецслужби», - переконаний Анатолій Амелін.

Більш детально читайте за 👉посиланням
🤝Український інститут майбутнього запрошує на публічну презентацію проекту «Візія 2035» та панельну дискусію після неї.

Подія відбудеться 20 березня 2024 року, середа, 18.00, за адресою пров. Памви Беринди, 6, м. Київ.

П
оговоримо
на наступні теми:
📍Глобальний світ у 2035 році;
📍Основні ризики та можливості найближчого десятиліття;
📍Навколо чого будуватиметься нова система глобальної безпеки;
📍Яким бачать майбутнє партнери України;
📍Чи є у майбутньому місце для України?

Модератори події: Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього, Євгеній Астахов, економіст.

Щоб взяти участь у заході, просимо заповнити форму 👉реєстрації.

Подія також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.

Буде цікаво👀!
⚡️Український інститут майбутнього радий запросити вас на експертну дискусію на тему «Культурні джерела конструювання української національної ідентичності»

🗺️22 березня (п’ятниця) 2024, 17.30, пров. Памви Беринди,6, м. Київ.

Питання, які будемо обговорювати:
📍Яка відповідальність культурних дієвців у становленні української національної ідентичності?
📍Як держава та суспільство замовляють культурний продукт?
📍Технологічний ланцюжок конструювання національної ідентичності в культурному продукті

Модератор: Богдан Бевза, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності», політичний психолог.

Щоб потрапити на захід, просимо заповнити 👉реєстраційну форму.

📹Подія також буде транслюватися на фб-сторінці нашого інституту.

Приєднуйтесь
​​Ігор Тишкевич, Головний експерт Інституту вивчення Росії UIF прокоментував "перемогу" Путіна на "виборах" в РФ👇

«Вибори у Росії пройшли так, як і планувалося у Кремлі. Рейтинг Путіна дозволяв не маніпулювати голосами. Це якби обирали президента, але тут йшлося про легітимацію царя. Тому критичними були явка та відсоток голосів за Путіна, який не міг бути меншим, ніж на будь-яких попередніх виборах. При цьому цифри сприймалися не як результат електорального процесу, а як мірило лояльності місцевої влади (як губернатора, так і місцевих еліт) новому-старому губернатору. Тому навіть у проблемних регіонах і явка і голоси «за» зашкалювали. Особливо показово виглядає картина у регіонах, де з об'єктивних причин явку «нагнати» було складно. Там за Путіна нібито проголосували всі, хто може ходити або взагалі рухатися. Наприклад, та сама Бурятія, маючи менший відсоток явки (що логічно, враховуючи складну ситуацію з протестами) дає близькі до рекордних показники. Втім, як і Брянська, Бєлгородська та Курська області.

Друга відмінність формату «вибори царя» – ставлення до конкурентів. Поруч із імператором не може бути фігури, яку піддані можуть сприйняти як потенційну альтернативу. Отже, всі конкуренти задовольняються малим відсотком. До того ж, відсотком, який знаходиться нижче за «прохідний бар'єр» для партій на виборах до Держдуми. Теж логічно — політичне життя можливе виключно з волі царя. І він визначає, хто матиме більше «голосів» у парламенті. Виняток – монархісти (сьогодні Єдина Росія), які свого кандидата не висували. В інших Путін забиратиме навіть частину їхньої електоральної та ідеологічної бази:

• Комуністам відведено роль «свистка на чайнику» для людей похилого віку. З поступовим вимиранням електоральної бази вимиратиме і їхня позиція у російській політиці. А вихід на молодших, заснований на міфі про СРСР як «велику країну», вже замовлений, і ця ідеологема вже використовується Путіним.

• ЛДПР. Можливо, найсумніша доля у середньостроковій перспективі. Ця партія останні 20 років завжди виходила з більш радикальними, націоналістичнішими, ніж у Кремля гаслами. І мала свого виборця. Але в 2023-2024 роках Путін вирішив приручити «проблемну» для нього електоральну групу умовних «російських імперців-радикалів». Спочатку не залишив там яскравих постатей (Стрєлкова можна поки що не враховувати), а потім сам цар почав загравати з «ветеранами», «добровольцями», «захисниками Росії». Загравати, проте і лякаючи частину свого оточення – наприклад, тезою про «нову еліту» країни. Відповідно ЛДПР як проект вичерпав себе. Не може бути радикальніших патріотів, ніж сам «цар батюшка».

• Умовні ліберали. Не варто їх сприймати як ідейно споріднених лібералам європейського штибу. Це люди, які не заперечують імперських ідеологем, але виступають лише за ліберальніші механізми їх реалізації. Група стала і стабільна — їхня кількість коливається в районі 20%. Але оскільки цар грає на іншому полі (імперці), ця група не повинна мати єдиного центру об’єднання. Отже, її подрібнюватимуть. З одного боку, великий (як для цих виборів) відсоток віддали Даванкову. І він може стати одним із лідерів «парламентських» ліберальних проектів. З іншого, не списали в брухт Нечаєва. Тобто, навіть «думські ліберали» матимуть конкуренцію між собою. Частину віддадуть Надєждєну (але не відразу, а коли треба буде запускати нібито вуличні «акції протесту»). Він засвітився, але продемонстрував абсолютну керованість.

Залишиться група, яка орієнтується на лідерів в еміграції. Вона не є небезпечною, виходячи з динаміки гризні між російськими емігрантами. Простіше кажучи, умовні 5% «кухонних демократів, котрі слухають «ворожі голоси», навіть потрібні. Випуск пари та показові посадки когось із цієї групи будуть з чітко визначеною періодичністю».
👑Неоцаризм: динаміка та конфлікти в оточенні Путіна

📢В Українському інституті майбутнього відбулась перша дискусійна зустріч у рамках заходів, присвячених вивченню Росії. Головний експерт Інституту вивчення Росії UIF Ігар Тышкевіч розповів про зміни у відносинах Путіна з ключовими групами еліт.

У 2022 році Український інститут майбутнього пояснював систему функціонування «Веж Кремля» (груп впливу та систему влади у Росії). Проте з середини-кінця 2022 року почалась формуватись нова система відносин та прийняття рішень в РФ. Трансформація почалась, коли групу впливу «Сім’я Єльцина» почали розтягувати на частини і на межі 2023 року вона зникла. Ця подія є знаковою, адже до цього руйнування «Веж Кремля» не відбувалось.

За словами Тишкевича, якщо влада Путіна до 2023 року була владою «арбітра» між групами впливу, то вибори 2024 року закріпили за Путіним роль царя.

«Роль Путіна до 2023 року передбачала посередництво у вирішенні суперечок між ключовими елітами. Він був постаттю, яка, хай і була вищою, але намагалася знаходити у конфліктних ситуаціях компромісне рішення, водночас не даючи посилитися одній із груп, щоб не було спокуси замінити її. Формат царя дещо інший. «Вежі Кремля» можуть звертатися до Путіна, але вже не інформуючи про проблему, а просячи захисту. Цар може милувати і страчувати, а може і змінювати свою думку. Тобто функції арбітражу залишаються, але з'являється опція рішення за принципом бажання однієї особи», – пояснив Тишкевич.

Таким чином, Путін вибудовує своє царство, де, крім царя, є «бояри». Тобто відбувається капсулювання системи на її верхівці. Це означає, що у перспективі 4-5 років в РФ зупиняться соціальні ліфти👇

«Тут ми маємо «міну під системою» – активність «технократів» (групи Грефа-Кирієнка) щодо підготовки нових еліт. Поки управлінець молодий, який подає надії, він може рости, вибудовувати свою кар'єру. Але до певного рівня. Архаїчна закапсульована система передбачає реалізацію старого анекдоту часів СРСР "у генерала теж є діти". Далі капсулюється рівень, до якого встигла «дорасти» молода поросль. І соціальні сходи для нової генерації управлінців стають на кілька ступенів коротшими. Як результат, отримуємо «чайник, що поволі закипає», закопаний в основі піраміди влади».

Більше про нову систему відносин та прийняття рішень в РФ, яка поділяється на групи впливу «Силовий Блок», «Групу ВПК», «Газпром-Новатек», «Роснєфть-Лукойл», «Банк Росія», «Технократи» читайте у доповіді від Ігоря Тишкевича, яку ми опублікуємо вже зовсім скоро!

😉Слідкуйте за нашими соціальними мережами!

–––

Презентацію Ігоря Тишкевича у PPTX можна знайти тут.
Український інститут майбутнього ініціює презентацію-дискусію на тему «Як історія пояснює російсько-українську війну»

Запрошуємо вас приєднатися до цього заходу, якій відбудеться 26 березня, вівторок, о 17.30, за адресою: пров. Памви Беринди, 6, м. Київ.

Під час заходу ми обговоримо такі питання:
📍Чи була війна Росії з Україною невідворотною?
📍Як Кремль дійшов до рішення напасти на Україну?
📍Коли саме почалася війна, і чому це не сталося раніше чи пізніше?
📍Як і коли закінчиться ця війна?
📍Чому Захід так боїться поразки Росії?
📍І чи може Росія стати на шлях демократизації та перестати ворогувати з Україною?

✍️Щоб потрапити на цей захід, просимо заповнити 👉форму реєстрації.

📹Подія також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.

Приходьте, буде цікаво!
​​🚀🇺🇦 В Українському інституті майбутнього відбулась презентація першої частини дослідження «Візія 2035. Проект Україна 2.0». У рамках даного проекту експерти Інституту ділитимуться баченням того, яку країну ми уявляємо, можемо та маємо побудувати.

Директор економічних програм Анатолій Амелін пояснив, що війна внесла корективи щодо безпеки, можливостей і ролі України на європейській та світовій мапі. Саме тому ми маємо мати візію, куди рухається наша держава.

Під час заходу спікери Анатолій Амелін та економіст Євгеній Астахов поділились візією глобального світу у 2035 році.

💬«Наша мета – це розуміти інтереси наших стратегічних партнерів, ризики та можливості найближчого десятиліття та розвиток сценаріїв майбутнього, і головне – знайти місце у цьому для України», – зазначив Євгеній Астахов.

🌍За словами експертів, ми наразі знаходимось у фазі так званого міжсистемного переходу – визнання неспроможності існуючих правил і пошуці рішень накопичених суперечностей. Іншими словами, ми вступаємо у зону турбулентності, де ніхто не знає, яким буде новий світовий порядок і яка буде роль України у цьому порядку.

Інша сфера, через яку експерти прогнозують глобальний світ 2035 року – це глобальна безпека. Спікери зазначили, що у третьому десятилітті світові стане очевидним наступне: питання безпеки – це питання цінностей, які потребують захисту. Світ чітко розділиться на країни-донори глобальної безпеки і країни-реципієнти. І тут для України виникає можливість з країни-рецепієнта стати країною-донором глобальної безпеки.

Наступним важливим фактором є технології. Технології створять майбутнє, яке буде радикально відрізнятися навіть від недавнього минулого і до 2035 року світові доведеться винаходити технології, які будуть стримувати інші, раніше винайдені. Наприклад, Штучний Інтелект зробить ключовий внесок у вирішення фундаментальних проблем: продовження життя, кіборгізація людини, автономне управління транспортом, виробництво штучної їжі, кардинальне зниження фактора людини у війнах. Грандіозних змін зазнає робототехніка, квантові обчислення, фармацевтика та напівпровідники. Зокрема, космічна індустрія має потенціал розпочати етап експоненційного зростання до 2035 року.

📗Про ключові тренди та виклики перехідного періоду, а також головні зміни у демографії, економіці, освіті та інших галузях читайте у презентації.
​​📜У стінах Українського інституту майбутнього відбулась перша зустріч «Президенціалізм vs парламентаризм» із циклу заходів «Конституційна кузня».

Геннадій Друзенко, очільник Центру конституційного моделювання розповів, що цикл із 7 лекцій експерти планують завершити до 33-річчя Незалежності України, а тема президенціалізму і парламентаризму була обрана першою не просто так.

«Тема президенціалізму і парламентаризму є центральною, адже якщо ми говоримо про інституції, то завжди є особа, яка є наріжним каменем інституційної конструкції. Відповідно дана тема розкриває питання, хто є центральною особою в державі. Ця тема задає тон усім подальшим дискусіям», – пояснив Друзенко.

Під час заходу спікери обговорили те, за якої форми правління ми насправді живемо, в чому переваги та недоліки президенціалізму та парламентаризму під час війни і яка модель влади найкраще забезпечить повоєнне процвітання України.

⚡️Ми дякуємо почесному гостю заходу, в.о. Голови Конституційного Суду України Сергію Головатому за участь у дискусії, а також ми вдячні усім спікерам події: Максиму Андрущенко, кандидату політичних наук; Галині Зеленько, доктору політичних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України та Дональду Горовіцу, професору права та професору політичних наук в університеті Дюка (США).

🎥Запрошуємо вас до перегляду запису події за посиланням.
⚡️Український інститут майбутнього запрошує на експертну дискусію «Механізми залучення культурної та інтелектуальної еліти до конструювання національної ідентичності».

🗺️Подія відбудеться 29 березня, 2024 року, 0 17.30, за адресою - пров. Памви Бединди, 6, м. Київ.

Питання, які обговоримо:
📍Який досвід конструювання української ідентичності в українських еліт?
📍Як можна ефективно залучити до конструювання фахівців з різних сфер і з різними (часто протилежними) позиціями?
📍Яке майбутнє спільного конструювання української ідентичності культурними та інтелектуальними елітами?

Модератор: Богдан Бевза, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності», політичний психолог.

Щоб відвідати наш захід, просимо заповнити 👉форму реєстрації.

📹Подія також транслюватиметься онлайн на фб-сторінці інституту.

Приєднуйтесь!
​​🇺🇦Культурні джерела конструювання української національної ідентичності

📹Експертна дискусія «Культурні джерела конструювання української національної ідентичності» доступна до перегляду.

22 березня 2024 року в Українському інституті майбутнього відбулася експертна дискусія за участі мистецтвознавиці, есеїстки та публічної лекторки Діани Клочко, історика та народного депутата Володимира В’ятровича, кінорежисера та кінопродюсера Володимира Мули, юриста та експерта з розвитку територій Андрія Гінкула та експерта напрямку «Конструювання національної ідентичності», політичного психолога та модератора дискусії Богдана Бевзи.

До вашої уваги основні питання дискусії:

1. Яка відповідальність культурних дієвців у становленні української національної ідентичності?
2. Як держава та суспільство замовляють культурний продукт?
3. Технологічний ланцюжок конструювання національної ідентичності в культурному продукті

👉Запрошуємо до перегляду дискусії!
⚡️Минулого тижня трапилося те, до чого всі мали б психологічно приготуватися, але сподівалися, що цього не станеться — масовані обстріли енергосистеми. Чого очікувати тепер?

✍️Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього
аналізує та робить прогнози, як розвиватиметься ця ситуація далі.

💡«Енергетична система зазнала серйозних уражень і втрат. ДТЕК, наприклад, повідомляє про вибуття половини потужностей на тривалий період. Вагома втрата частини потужностей ДніпроГЕСу. Фактично серйозних ушкоджень зазнали балансуючі потужності. Здебільшого йдеться втрати у прифронтових областях, але й в інших регіонах є серйозні руйнування.

Удару зазнала й газова інфраструктура. А за ним пішла інформаційна атака ворога з метою поставити під сумнів надійність зберігання газу нерезидентів в українських сховищах», - пише експерт.

❗️Тож, які висновки слід зробити і головне - чого чекати далі? Відповіді на ці питання читайте 👉за посиланням.
​​📜Як історія пояснює російсько-українську війну

📢 В Українському інституті майбутнього відбулась презентація-дискусія на тему «Як історія пояснює російсько-українську війну». Під час заходу керівник програми «Історична та культурна політика» Сергій Громенко поділився історичною ретроспективою на перебіг російсько-української війни.

💬«Мій головний висновок роботи за останні роки полягає у тому, що теперішня російсько-українська війна може бути описана з російської точки зору як війна колоніальна: війна колишньої метрополії проти своєї бунтівної периферії або колонії, а з української точки зору, ця подія може бути описана як війна за незалежність», – зазначив Громенко.

☝️За словами експерта, насправді конкретна причина цієї війни полягає у тому, що Росія, особливо за часів Путіна, завжди вирішує внутрішні проблеми за рахунок зовнішньої агресії. І на жаль, їм так часто сходило це з рук, що Кремль не зміг втриматися від спокуси це повторити.

💬«Путін – це лише симптом російського імперіалізму. І він не створив, а успадкував російський курс на авторитаризм. А курс цей був закладений ще у 1993 році, коли після імпічменту Президента був знищений парламент Росії і встановлена суперпрезидентська влада Єльцина. Єльцин вже тоді поводився так само як Путін, але в межах міжнародно визнаної території РФ. Тут був закладений фатальний зв’язок між внутрішньою нестабільністю та зовнішньою агресію. Щойно в Росії починаються внутрнішні проблеми, чекай агресії назовні», – розповів Громенко.

Зокрема, спікер поділився важливими історичними фактами щодо вторгнення Росії до України. Експерт зазначив, що російська війна за Крим почалась навіть раніше за 2014 рік. Саме у 1992 почалась холодна російсько-українська війна за Крим. Холодна війна тоді не переросла у гарячу, тому що Росії не вистачило часу: у 1994 році вона була зайнята Чеченською війною. Зокрема, у Криму була чверть українців та потужний кримськотатарський рух.

💬«У 1992 році в Сімферополі Кримський парламент проголосив окрему республіку Крим, яка має вступити в договірний зв’язок з Україною. Того ж року у Москві парламент проголосував за те, щоб визнати передачу Україні Криму в 1954 році нечинним актом, а в 1993 році ухвалив постанову про те, що Севастополь – це «город федирального значения России», – розповів Громенко, описуючи початок холодної російсько-української війни за Крим.

📹Пропонуємо до перегяду повний запис події за участі гостів Інституту Євгена Магди (Інститут світової політики) і Володимира Горбачука (Інститут трансформації Північної Євразії) на нашій Фейсбук-сторінці.
⚡️Український інститут майбутнього запрошує на презентацію доповіді «Майнова агресія кремля»

Подія відбудеться 5 квітня, п’ятниця, о 17.30, за адресою пров. Памви Беринди, 6, м. Київ.

Ключові питання для обговорення:
• Що відбувалося з українською власністю на захоплених росією територіях?
• Чому Україні вже сьогодні варто фіксувати не тільки воєнні злочини, але факти майнової агресії рф?
• Як Україні створити передумови для повернення захопленого майна?
• Які п’ять першочергових кроків можна реалізовувати вже зараз для забезпечення належного захисту прав громадян після деокупації?

Спікер — Ольга Оніщук, керівниця програми «Правова безпека власності» Українського інституту майбутнього.

Вхід вільний. Проте просимо зареєструватися 👉за посиланням.

📹Подія також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.

Долучайтесь, буде цікаво!
​​🤝🗣️У стінах Українського інституту майбутнього відбулись “Відкриті діалоги про Human Capital”. Під час заходу спікери обговорили етичність в організації та бізнесі; роль керівництва в утворенні етичної культури; вирішення етичних дилем в сучасних умовах; глобальні етичні стандарти та як етичність впливає на організації в Україні.

За словами спікерів, з питанням етичності в робочих процесах ми зіштовхуємось щодня. У житті – з прийняттям та реакцією інших людей на події, рішення та думки; в організації – з рольовими моделями неетичної поведінки (крадіжка, шахрайство, обман, залякування та домагання, саботаж); у суспільстві – з недоброчесністю організацій, компаній задекларованим етичним нормам (КСВ). Саме тому, це питання стало настільки актуальним сьогодні, що навіть опинилось у перших рядках міжнародних стандартів професій.

📢До панельної дискусії долучились: Марія Чумак - виконавча директорка Українського інституту майбутнього; Олександр Новіков - Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (2020-2024), автор Посібника з розбудови доброчесних та ефективних організацій; Ігор Шишко - LL.M, юрист практики інтелектуальної власності, технологій, медіа та телекомунікацій в АО Arzinger та Ярина Ключковська - консультантка зі стратегічних комунікацій.

📹 Запрошуємо до перегляду запису панельної дискусії на нашому Фейсбуці.
⚡️Український інститут майбутнього запрошує на дискусійну зустріч «Від путінізму до рашизму: еволюція російської ідеології»

🗺️Подія відбудеться 2 квітня, вівторок, о 17.30 за адресою: пров. Памви Беринди, 6, м.Київ.

Поговоримо на такі теми:
- Як Кремль обґрунтовує свій терор та зовнішню агресію
- Чи є т.зв. «рашизм» справжньою ідеологією?
- З яких елементів складається колективна свідомість росіян?
- Що таке «Основи російської державності»?
- Навіщо Кремль веде пропаганду в школах і дитячих садочках?
- Як можна протидіяти поширенню російських наративів в Україні та світі?

🗣️Спікери: Сергій Громенко, Український інститут майбутнього
Лариса Якубова, Інститут історії України НАН
Дмитро Золотухін, Інститут постінформаційного суспільства
🗣️Модератор: Ігар Тишкевіч, Український інститут майбутнього

📍Участь у заході є вільною. Проте просимо пройти попередню реєстрацію 👉за посиланням.

Подія також транслюватиметься онлайн на фб-сторінці нашого інституту.

Приєднуйтесь, буде цікаво!