UIF | Український інститут майбутнього
2.78K subscribers
226 photos
20 videos
32 files
1.34K links
🇺🇦UIF – незалежний український аналітичний центр, що прогнозує зміни та моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні.
👨🏻‍💻Сайт: https://uifuture.org/
Download Telegram
​​📌Для оцінки підсумків саміту НАТО важливо подивитися на реакцію Кремля

У цьому переконаний Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього.

Щодо відмови і запрошенні України до членства там особливих радощів немає, бо ніхто офіційного запрошення на цьому етапі і не очікував. А от щодо Декларації на підтримку України від G7 – в Москві реагують негативно і з елементами розпачу. Західний альянс публічно обіцяє довготривалу безпекову і економічну підтримку України: зброя, гроші, навчання, розвіддані, розвиток української оборонної промисловості. 👍💣

Деталі пропишуть у двосторонніх договорах. Для Росії офіційний вступ України до НАТО є звичайно питанням символічно-неприпустимим. Проте, для оцінки перспектив закінчення війни гарантії безпеки від G7 є вирішальними. Західний блок не пересварився у Вільнюсі по українському питанню, втоми від війни теж не спостерігається.

По контрнаступу говорять про планування нових наступальних операцій, з додатковими далекобійними ракетами та іншими видами озброєння.
На фоні цієї декларації і системної роботи союзників – побажання РФ щодо нейтрального або позаблокового статусу України виглядають малоперспективними та нелогічними.

Геополітичні рішення ухвалені, і Кремлю треба з ними змиритися.
​​Чому виросла кількість скандалів у соцмережах?👊

Останніми тижнями неможливо було б не помітити, як різко зросла кількість скандалів та й просто нервовості в соцмережах, переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.

Будь-які подібні речі зʼявляються не просто так. Давайте спробуємо розібратися, що стало причинами всіх цих історій.

📍1. Втома. Базова причина всієї цієї нервовості - втома. Півтора роки війни, погіршення життя, розірвані сімʼї - все це потребує окремих великих досліджень. Я неодноразово писав і говорив, що, на жаль, держава не робить регулярних досліджень про психоемоційний стан суспільства. На жаль, тільки Український інститут майбутнього, у межах своїх скромних можливостей раз в квартал робить про це соцдослідження, але воно потребує розширення, через фокус групи, збір інформації від психологів і т.д. Але що ми точно можемо констатувати, так це те, що накопичена втома починає каналізуватиму через примітивізований пошук винних.

📍2. Відсутність діалогу всередині держави і головне, відсутність адекватних відповідей на складні питання. Такою собі тригерною точкою для масового старту срачів, як на мене, став яєчний скандал в Міноборони. Відсутність адекватної відповіді на нього (посадки і відставки) не могло не спричинити реакцію суспільства. Всі подальші історії з барабанами та іншими дорогими речами призводять тільки до одного: до агресії. І ця агресія від втоми, схоже, буде тільки наростати. Люди хочуть чесного діалогу. Я розумію всю складність такого діалогу і бажання різного роду видатних політиків сучасності запустити чергові беззмістовні собачі бої по типу Шустера. Але цей діалог потрібно почати.
Відразу хочу окремо наголосити щодо єдиного марафону: його найбільше критикують ті, хто його не дивиться. Але окремо, варто звернути увагу: телеперегляди в країні впали приблизно в 2 рази, порівняно з 24.02.2022 року. Марафон не є джерелом інформації номер 1. І я персонально, вважаю, що він досі відіграє позитивну роль.

📍3. Дискусія про майбутнє, якої немає, заміняється пошуком простих рішень в складних ситуаціях. Я не скажу нічого нового, коли констатуватиму банальну істину: якщо влада чи опозиція не пропонують картину майбутнього, люди починають копирсатися в сьогоденні і самі вигадувати повістку дня. Я ні в якому разі не звинувачую простих людей. Я просто закликаю і владу, і опозицію чесно почати говорити про майбутнє. Не про вибори (а зараз велика маса експертів і політиків, де-факто, розпочали вибори), а саме про те, як має виглядати Україна потім.

І останнє. Ми маємо всі шанси зайти (напевне, вже почали заходити) на новий круг псевдоборотьби з корупцією. Зараз масово зʼявляється слово корупція в усіх можливих контекстах. Але корупція - це похідна від політичної системи держави. Без розбору причин виникнення такої системи, ми знову спустимося до рівня створення чергових антикорупційних інституцій чи збільшення чиїхось повноважень. Хоча це ніяк не вплине на корупцію. Корупція зменшується не від введення чи відсутності смертної кари. Корупцію ламає тільки домовленість еліт. А от про це, цим самим елітам, які розпочали вибори під антикорупційними гаслами, говорити не хочеться.
​​👉Друзі, нагадуємо, що вже цього вівторка, 18 липня, о 18:00, в Українському інституті майбутнього (м. Київ, пров. Памви Беринди, 6) відбудеться дуже актуальний захід«Основи російської державності» як нова ідеологія Росії на «після Путіна»

Для того, аби потрапити на офлайн-подію в Українському інституті майбутнього просимо заповнити гугл-форму.

📹Пряма трансляція події також відбудеться на нашій Фейсбук-сторінці.

Ключові питання презентації:

📍 Хто є головним ідеологом в путінській Росії?
📍Що спільного між «Основами російської державності», «науковим комунізмом» та імперською тріадою?
📍Як розбудовувалася російська ідеологія у 2022-2023 рр.?

👤Спікер: Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього

😉 Дуже радимо послухати Сергія Громенка, який професійно розкладе по поличкам питання російської державності.👍
​​Росія та зернова угода 🌾

Пєсков заявив про вихід РФ із зернової угоди. І це було прогнозовано. Як і те, що Кремль повернеться до неї, але трохи згодом. Ближче до середини вересня

Чому? Відповідь на це питання дав Ігор Тишкевич, експерт «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього:

Логіка Росії у цьому питанні - намагатися намацати варіанти, в яких можна створювати прецеденти призупинення санкцій без вирішення проблеми сутнісно. Нагадаю, що паралельно з ще першою зерновою угодою було припинено обмеження на експорт із РФ добрив (всіх видів), імпорт частини комплектуючих для техніки. За рахунок надприбутків на добривах (а ціна злетіла в рази) Кремль частково компенсував втрату частини нафтових доходів і, граючи на штучному заниженні ціни для "своїх", посилював вплив на небагаті країни. А також, з огляду на те, що білоруський експорт добрив заблокований (калійне добриво Мінськ продавав більше за Москву), з'явився додатковий важіль тиску й на Лукашенко.

Зараз Росія спробувала вимагати виходу Россельхозбанку з-під обмежень (підключення до SWIFT), розмороження частини активів у країнах ЄС та трохи інших "дрібниць". Але переговори йшли так собі. Тобто без гарантовання нових поступок. Шантаж у вигляді зменшення кількості кораблів, що пропускаються (непроведення перевірки російською стороною оглядових груп) так само вказував на швидке припинення дії угод. На цьому фоні відбувається успішна атака України на Кримський міст. Відповісти Кремлю, по суті, нема чим. Крім, звичайно, використання цього кейсу як приводу сказати "ми образилися і ми пішли".

Якби не було приводу – все одно б "образилися". Адже є необхідність у черговий раз підняти ставки та пожвавити розмови про необхідність заморозки війни. А так само створити невелику знервованість на ринку, яка підніме ціни на продовольство і, що найголовніше, на добрива.
Тож, підходимо до термінів "повернення" РФ до угоди. Чому вересень? Тому що ринок добрив – сезонний. І один з піків укладання угод припадає на вересень-листопад місяці. Перш ніж повернутися до угоди можна спробувати, використовуючи ажіотаж, накрутити ціни для країн, які не підтримують санкції. А потім і для всіх інших. Та й новий врожай зерна на експорт вже буде готовий до продажу. Останнє не менш важливе, адже потужності для довготривалого зберігання зерна в Росії (як і в Україні) обмежені. Тобто треба продавати цьогорічний урожай, щоб був сенс сіяти наступний.

Чи може повернення Росії відбутися раніше?

Цілком. І тут треба уважно стежити за Туреччиною. Нагадаю, що перед втечею з Херсона росіяни також погрожували припиненням роботи "зернового коридору". Анкара відповіла тезою про можливість огляду кораблів турецькою стороною, якщо росіяни не хочуть. І відповідно конвоювання зерновозів силами турецьких ВМС.

Теоретично, сьогодні Ердогану🇹🇷 нічого не заважає повторити призабуту тезу. І Кремлю знову не буде, чим відповісти по суті. Адже значна частина експорту (у тому числі сірого), а також паралельного імпорту йде через Туреччину. Але навіть, якщо турецька сторона вирішить поки не піднімати ставки, РФ все одно повертатиметься до зернової угоди. Поки що ж пауза на місяць-два.
​​Чому осінні мирні мирні переговори поки є ілюзією🙏

Реакція на підрив Кримського мосту показала: горизонт планування Кремля березень-2024. Але в цьому плануванні, осінні переговори, про які так багато говорять останнім часом, мають невеликі шанси на втілення.

У цьому переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього:

Хочу зразу сказати: не розглядаю тут модальність чи, тим більше, можливі деталі переговорів. Поки, хочеться проаналізувати саму їх можливість, адже останнім часом дуже багато хто з експертів починає говорити, що восени нас змусять сісти за стіл переговорів.

📍1. З промови Путіна, яку він «виголосив» через 15 годин після вибуху на кримському мосту, ясно одне: в Кремлі прийняли рішення робити вигляд ніби нічого серйозного не відбулося. Очевидно, будуть обстріли української інфраструктури і росіяни скажуть, що щось знищили. Можливо буде масована атака на Київ і урядовий квартал зокрема. Але нічого нового тут нема і не може бути. Всі варіанти для підняття ставок, а їх у Путіна, аж три (зернова угода, ЗАЕС та прямий ядерний удар) так чи інакше вже задіяні. Нового нічого нема, а ядерного удару не буде.

📍2. Головні сподівання Кремля зараз - це Купʼянськ. Ситуація на тому напрямку складна вже, як мінімум, місяць. Росіяни там зосереджують свій ударний кулак не лише, щоб спробувати прорвати оборону на Харківщині, але й для того, щоб змусити нас перекинути частини з Бахмуту та Півдня. В той же час, ми маємо розуміти - це останні резерви Путіна, які він зміг сконцентрувати без мобілізації. І, судячи з усього, всі його сподівання, що тут у нього щось вдасться і тоді не треба оголошувати мобілізації. Якщо не вдасться - теж не проблема. Його план Б полягає в тому, щоб до виборів не втратити Мелітополь та Бахмут (останній має перш за все символічне значення). Всі інші рішення будуть прийматися після виборів.

📍3. Вся державна машина Росії зараз концентрується на президентських виборах березня 2024 року. Головна мета - не допустити політизації процесів і досягти потрібних реальних 60% голосів. Я неодноразово говорив: ті, хто вважає, що Путіну плювати на відсотки, глибоко помиляються. Він впаде без народної легітимності (еліти зрозуміють, що король голий, коли його реальні рейтинги впадуть нижче 40%).

📍4. Головні аспекти майбутньої кампанії: обʼєднання росіян навколо Путіна. Ця заготовка була доволі невдало апробована після маршу Пригожина, але заміну їй поки не пропонують і, можливо, не шукають. А не шукають, бо вона дуже подобається Путіну, який все більше занурюється в віртуальний світ, де комфортно перш за все все йому. Другий аспект виборів: комфортна країна (про це на днях писали російські “Вєдомості”). Комфортна країна - це куди з усіх ящиків буде говоритися про те, як розвивається економіка, як всім добре жити і т.д. І, нарешті, третій аспект: мігранти. При чому цей аспект буде виводитися в окрему мікрокампанію в Москві та області. На цьому фоні війна - щось другорядне.

📍5. Власне в усю цю картину мирні переговори можуть вписатися виключно за однієї умови: повна капітуляція України. Путін, з великою долею ймовірності, не може собі дозволити перед виборами робити напівкроки і говорити про поступки. Тому, виходячи з логіки виборчого процесу і відсутності можливості піднімати ставки, вірогідність переговорів восени відносно не велика.

📍6. За яких умов можуть теоретично початися такі переговори? Є два базових варіанти: а) політична або фізична смерть Путіна; б) спільна жорстка позиція США та Китаю (не поодинці, а саме спільна позиція).
​​⚡️«Основи російської державності»: в UIF презентували доповідь про нову ідеологію Росії на «після Путіна»

Сергій Громенко, керівник програми "Історична та культурна політика" Українського інституту майбутнього презентував доповідь «Основи російської державності» як нова ідеологія Росії на «після Путіна».

З 1 вересня 2023 року на першому курсі всіх спеціальностей і форм навчання в російських вишах буде викладатися нова обов’язкова дисципліна – «Основи російської державності». Попри конституційну заборону ідеології в Росії, весь 2022 рік був присвячений її розробці. За формою та позиціонуванням «Основи» схожі на «науковий комунізм» радянської доби, але за змістом ближчі до імперської тріади: «православ’я, самодержавство, народність». Поява де-факто обов’язкової ідеології є одним з найголовніших маркерів переходу Росії від персонального авторитаризму до тоталітаризму. Головна мета цього процесу – забезпечити збереження сучасного російського режиму в умовах «після Путіна».

Наявність в Росії державної ідеології чи офіційно проголошеної «національної ідеї» – правило, а не виняток. Після 1991 року офіційної ідеології в Російські Федерації немає, однак пошуки її ведуться на найвищому рівні, незважаючи на пряму заборону в 13-й статті конституції.

Головним джерелом ідеології в нинішній Росії є Володимир Путін – його особисті погляди впливають на внутрішню та зовнішню політику країни. Можна упевнено стверджувати, що тріада: необмежений суверенітет (нерозрізнений з імперіалізмом) – консерватизм/традиціоналізм (з акцентом на гомофобію) – патріотизм (точніше, лояльність державі та йому особисто), – становить стрижень світоглядної картини президента, а відтак і всієї російської держави.

В останні кілька років було здійснено кілька спроб сформулювати офіційну російську ідеологію, обійшовши конституційні обмеження: «10 граней патріотизму», «пентабазис» (у двох версіях), «чотири ціннісні константи» та «Основи російської державності», які увібрали в себе попередні напрацювання. З 1 вересня 2023 року «Основи» будуть запроваджені в якості окремого курсу в російських вишах та на окупованих територіях України. Предмет «ОРД» буде задавати рамку для вивчення суспільно-гуманітарних предметів в наступні роки («єдино вірне вчення»).

Концепція «Основ» містить головний постулат нової російської ідеології державництва: «Росія – це окрема держава-цивілізація». Росію роблять унікальними розміри, природні багатства, культурне розмаїття, економіка та успішно пережиті в минулому випробовування. Основу російського світогляду становлять принципи: на рівні країни – єдності різноманіття, держави – суверенітету, суспільства – злагоди та співробітництва, родини – любові та відповідальності, людини – сотворення та розвитку. Головними цінностями російської цивілізації є стабільність, місія, відповідальність та справедливість.

Дві третини принципів та цінностей запозичені «ОРД» із імперської тріади «православ’я, самодержавство, народність», ще третина – з радянського комунізму. Ідеальна картина Росії та світу, викладена в «Основах», передбачає: а) глобальний вплив Росії на міжнародну політику, б) традиційність та непорушність її внутрішнього устрою, в) гордість та патріотизм росіян.

Таким чином, нову російську ідеологію можна виразити тріадою: імперіалізм – авторитаризм – шовінізм. Саме у напрямку посилення кожного з цих елементів і буде скерована діяльність російської влади в найближчому майбутньому. Запровадження єдиної державної ідеології у вишах є маркером переходу російського режиму зі стану персонального авторитаризму до стану тоталітаризму. Ідеологічно обґрунтований тоталітаризм радянського зразка – єдиний шлях збереження сучасного російського режиму після смерті/відходу/усунення Володимира Путіна.

Читайте повну доповідь на нашому сайті 👇
​​🌐Росія намагається запровадити тотальний контроль використання Інтернету, проте безуспішно

На початку липня, згідно повідомлень російських ЗМІ, було заплановано проведення наради у керівника Адміністрації Президента РФ А.Вайно на тему «забезпечення державних інтересів у мережі Інтернет».

Нараду було скасовано, проте російська влада продовжує діяльність, спрямовану на посилення контролю над доступом мешканців Росії до інформації в Інтернеті, а також на створення і розвиток власних Інтернет-платформ, які повинні замінити глобальні мережеві проекти.

Перенесення тоталітарних методів контролю суспільства до Інтернету поки що дає обмежені результати, внаслідок слабких технічних можливостей, помилок у менеджменті та масштабної корупції у фінансуванні цифрових проектів.

Більше про це - у новому матеріалі від експертів UIF👇

🇺🇦 UKR
🇬🇧 ENG
# RUS
​​Інфляція в Україні згасає📈📉

У червні 2023 споживча інфляція знизилась до 12,8% у річному вираженні порівняно з 15,3% у попередньому місяці.

У 2022 році внаслідок війни інфляція в Україні стрімко зростала і досягла 26,6% у грудні (в річному вираженні). З 2023 завдяки адаптації економіки, відновленню діяльності бізнесу, зниженню світових цін на енергоресурси інфляція поступово йде на спад, і це відповідає загальносвітовому тренду.

Незважаючи на те, що з липня-серпня 2023 року уряд ліквідує податкові пільги, що були введені на період воєнного часу, і це, ймовірно, призведе до підвищення цін, ми очікуємо зниження інфляції цього року до 13-13,5% (грудень 2023 до грудня 2022).

У цьому контексті надмірно жорстка монетарна політика НБУ виглядає недоцільно і виступає фактором, що обмежує ділову активність у країні і відповідно економічне зростання.

#тренди
Український бізнес налаштований на міграцію до Європи🇪🇺🇺🇦

За даними опитування НБУ, «бізнес вперше з початку повномасштабної війни оптимістично оцінив перспективи свого економічного розвитку».

Проте відповідно до фокус-груп, які проводить UIF, частина бізнесу налаштована на еміграцію до європейських та інших країн світу.

При існуючій податковій політиці та відсутності стимулів вести бізнес в Україні просто невигідно. Особливо це стосується МСБ.

Сусідні країни пропонують комфортнішу юрисдикцію, кращі фіскальні умови, доступ до капіталу, і головне – безпеку та передбачувані умови ведення бізнесу.

Тільки в 🇵🇱Польщі у 2022 р. українці зареєстрували близько 20 тис. нових підприємств, з яких 2/3 планують залишитись на польському ринку незалежно від результатів війни.

Якщо у найкоротші терміни не змінити підходи та вектор економічної політики, з України релокується вагома частина бізнесу.

Детальніше про тренди в економіці України читайте в нашому прогнозі економіки України на 2023-2024. 👉
​​👊💥Все те, що відбувається в медіапросторі останні пару тижнів - це класичне самопожирання, яке просто необхідно зупинити.

У цьому переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF:

Спробую дати свою відповідь на питання, що потрібно зробити, щоб мінімізувати наслідки і почати вирішувати проблему.

📍1. Поставити діагноз
Мій діагноз складається з двох пунктів:
а) жадібність на фоні втрати відчуття страху;
б) очікування виборів і перехід в логіку виборчої кампанії (і це при тому, що виборів найближчим часом не буде).

📍2. Історія хвороби
Іде боротьба за гроші. Місцева влада має ресурс. Цей ресурс у них хочуть забрати. Місцева влада виступає проти, бо вважає, що Техас мають грабувати техасці. І досі, без війни, формула «він краде, але щось і робить» працювала на місцевих виборах майже безвідмовно. Історична памʼять і елементарні закони психології поведінки, дозволяють великому прошарку (більшості) місцевих лідерів жити в логіці: ми зараз щось побудуємо (освоїмо/вкрадемо), а потім вони все одно за нас проголосують, працюватиме і надалі.
Центр живе в схожій логіці, яка зводиться до формули: «контролюємо силовиків і це все вирішує». І досі це також працювало. Точніше, і в першому, і в другому варіанті працювало тимчасово. В великій війні корупції чиновника проти корупції силовика/судді перемоги були виключно ситуативними. Війна нічого не змінила. Люди, оговтавшись від першого страху, продовжили жити так, ніби нічого не змінилося. І це стосується всіх рівнів.

📍3. Перший етап лікування
Головна наша проблема полягає в тому, що ми хочемо випити чарівну таблетку і вирішити одномоментно всі проблеми. І це при тому, що ми знаємо: так не буває. І зараз, перш ніж приступити до жорстких хірургічних методів лікування, потрібно застабілізувати стан пацієнта (опуститися на землю і дозволити випустити пар в суспільстві).
З моєї точки зору, стабілізація, полягає в кількох аспектах:
А) сторони мають відступити на крок назад: центр перестає зазіхати на гроші регіонів, регіони отримують чіткі правила гри. Як на мене, ці правила зводяться до простої формули: 80% бюджету (крім зарплат) ідуть на:
- підготовку до зими про які ми всі забули;
- медицину (обладнання, діагностика, надбавки лікарям і т.д);
- Освіта (перш за все допомога в онлайн освіті, яка буде базовою і в 2024 році, позашкільна робота, плюс надбавки вчителям)
- Допомога ветеранам, включно з психологічними центрами.
Останні 20% ідуть на все інше. Але барабани призводять до невідворотного покарання.
Б) центр не може більше тримати паузу щодо найгучніших скандалів. Має бути чітке публічне покарання винних у найгучніших скандалах. Якби яєчний скандал вирішили таким способом, багато речей пішли б за іншим сценарієм. Незавершений скандал веде до наступного скандалу і, в результаті, зʼявляється сніговий ком. Подобається це комусь чи ні, але люди памʼятають все.

📍4. Другий етап лікування
Зараз ми всі оголосити виборчий фальшстарт. І проблема цього псевдовиборчого циклу полягає в тому, що ми не хочемо вести діалог. Влада (на всіх рівнях) не хоче говорити з опозицією, опозиція з владою. Ми знову створюємо команди фанатів, які живуть за формулою «З ними нема чого говорити, бо вони ідіоти (злодії, олігархи і т.д).
Проблема України полягає в тому, що у нас не було ніколи продуктивного діалогу ні про рефлексії щодо минулого, ні про майбутнє. Робота над помилками зводиться тільки до осудження папєрєдніків. А майбутнє зводиться до формули одного премʼєра «Горизонт планування наступна прес-конференція». Без реального діалогу різних груп у нас не буде майбутнього. Проблема в тому, що до цього діалогу не готовий ніхто. Бо і вода, і опозиція і більшість громадянського суспільства, разом зі ЗМІ не хочуть змін. Їх все влаштовує.

Більше читайте тут👉👉👉
​​Частка і роль держави в економіці України зростає 🫰

📍Частка держвитрат як компоненту ВВП у 2022 році зросла до 38%, що стало рекордним.
📍Витрати консолідованого Бюджету у 2022 році склали 66% ВВП, а на 2023 ми оцінюємо на рівні 69% ВВП.

З одного боку, таке зростання очевидне в умовах війни, і державні витрати (у т.ч. на безпеку та оборону, соціальний захист) стримували економіку у 2022 році від ще більшого падіння.

З іншого боку, це вкрай негативний тренд з точки зору подальшої перспективи:

📍формується тенденція, за якої бізнес стає менш прибутковим, ніж державна посада, що створює підґрунтя для збільшення корупції і має негативні наслідки у вигляді міграції та стагнації економіки;
📍ефективність розподілу коштів через державу нижча, ніж коли гроші залишаються у приватного бізнесу і він сам вирішує, як ними розпоряджатися;
📍відбувається перехід економіки «в тінь», зокрема через фіскалізацію, яка проводиться для покриття високого рівня видатків.

Про те, якою має бути ефективна бюджетна політика, читайте в нашій доповіді «Нова економічна політика».👉

Детальніше про економічні тренди в Україні –
в прогнозі економіки України на 2023-2024.👉

#економічнітрендивУкраїні #тренди
​​💡Про міністерство культури. Точніше, що з ним робити

Станом на зараз - це міністерство-монстр, яке обʼєднує часто непоєднувані речі (інформполітику, телеканали, релігію, власне культурні сфери, історичну памʼять і охорону памʼяток).

У цьому переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF:

Але, як би це дивно не звучало, я б виступив проти того, щоб щось тут змінювати. І головна причина - нова реформа призведе виключно до втрати часу.

Треба просто дещо змінити функціонал. І, що, не менш важливо, поставити чіткі КРІ (цього ніхто не робив досі і не зробить зараз, але я ж про ідеальну модель).

Які головні завдання має поставити перед собою міністерство (КРІ міністра)?

📍Креативні індустрії мають виробляти ХХХ відсотку ВВП і в них має працювати не менше ХХХ тисяч людей з розбивкою по роках. Має бути реальна політика держави націлена на монетизацію культурних індустрій і її експортний потенціал.

📍Проведення аудиту інформпроектів, які курує міністерство. Найбільше дорікань викликає телеканал FREEDOM. І, звичайно, з популістичної точки зору його треба закрити. Але FREEDOM - це багато професійних людей, команд і можливостей. Їм просто не повезло з тим, що вони не зуміли виділити свою цільову аудиторію. Завданням каналу була інформвійна з РФ, як на території України, так і на території РФ. Тому, я за аудит і перепозиціонування каналу (якщо хочете мою думку - це має бути мультимедійна платформа з чіткими задачами по показниках в телеграмі, Тік-ток, Youtube і т.д.). Цей підхід має розповсюджуватися на всі інформпроекти, які входять в сферу відповідальності міністерства.

📍Інститут памʼяті має розпочати роботу по трьом базовим проектам: нова історія України, українська історія Другої світової війни, історія України з 1991 р. по 24.02.22 з умовною назвою «Чому нам не вдається». Скажу відразу - це викличе страшний спротив. Дивитися в дзеркало ніхто не хоче (всі виступатимуть за глорифікацію, а не пошук складніших конструктів). Паралельно (можете мене бити ногами) ми маємо взяти за основу російську модель створення політики історичної памʼяті і почати її розбудовувати. Знову, все має мати чіткі часові рамки і аудит процесів на кожному етапі.

📍Чи не найбільші «культурні» гроші крутяться не в фільмах, про які всі знають, а в охороні памʼяток культури (на охорону грошей нема, є корупційні гроші на дозволи). Це одне з найскладніших питань. Точно мають бути кадрові зміни, але, напевне, мають бути створені нові правила гри. І ці прозорі правила один з ключових КРІ нового міністра.

📍Одна з головних проблем України полягає в тому, що за час незалежності не було побудовано жодної архітектурної споруди (комплексу), який би став предметом гордості для нації. Зараз в час війни міністерство має почати роботу з містами і архітектурними майстернями по створенню міст майбутнього. Так, це робота «на шухляди», але саме зараз у нас є шанс вирватися із примітивної архітектури, яка зводиться до розмальованих в радісні кольори панельок і церков з російськими цибулинами. Час війни - це час на пошук майбутніх рішень.

📍Закон про заборону російських церков - пріоритет нового міністра. Так, тут від міністра залежить мінімум, але він має стати рупором цієї ідеї.

📍У нас вже почалася, але неймовірно туго йде цифровізація книг, музеїв, фільмів і взагалі всього. Створення державних безкоштовних онлайн бібліотек всього цифрового контенту - це основа основ. Тут мають бути чіткі завдання з не менш чіткими кількісними показниками.

Я розумію, що музейники, театрали і багато хто інший, скажуть, що ці КРІ недолугі, бо там немає про них. Про них, звичайно, треба ставити окремі амбітні задачі. Але, якби наступний міністр вийшов хоча б з частиною вище озвучених завдань, як своєю програмою, це вже був би великий крок вперед.
​​Лукашенко майже оголосив війну Польщі. Що криється за цією маячнею?🔥🇵🇱

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, прокоментував останній візит Лукашенка до Петербурга та чергові розповіді про анексію Західної України поляками:

Я б виділив кілька аспектів, які є важливими для нашого розуміння того, що в головах у цих двох маразматиків.

📍1. Вперше, як мінімум, мені здається, на зустрічі такого рівня задіяли двійника. Фотографування лже-Путіна з посполитими наочно це показало. Це не означає, що Путін віддає двійникам управління країною. Це означає тільки те, що Лукашенко для нього - це як домашні тапочки. І заяви Лукашенка підтверджують це. Він готовий і далі грати клоуна в обмін на гроші. І якщо відійти в сторону від нашої теми, у мене складається враження, що Лукашенко має дві цілі в житті: пережити (фізично) Путіна, щоб посміятися в нього на могилі, а потім передати владу улюбленому сину Колі.

📍2. Головний меседж цієї зустрічі зводиться до того, що Білорусь разом з Росією, готова звільнити Західну Україну від міфічного вторгнення поляків. Судячи з усього, найближчим часом буде створено якийсь західноукраїнський уряд, який має інформаційно качати історію про ополячення України. Не виключено, що також буде створено терористичну організацію, яка поставить за мету «зупинити» вторгнення поляків і навіть спробує провести якісь теракти на території Польщі.

📍3. Можна припустити, що пік інформаційної розкачки припаде на осінь-зиму. Зараз можна припустити, що поки мова не йде ні про великий наступ з Білорусі, а можемо говорити перш за все про інформаційні кампанії з мінімальними кінетичними діями і страшилками щодо рівненської АЕС.

Нічого нового. Просто до цього потрібно бути готовими.
​​Відбувається фіскалізація української економіки🫰🪙

У попередньому дописі ми писали про збільшення державних витрат, одним із наслідків чого є фіскалізація – збільшення податків.
Це вже відбувається у вигляді ліквідації податкових пільг, які були введені на період воєнного часу, повернення перевірок бізнесу у повному обсязі. З 2024 року очікується ухвалення Національної стратегії доходів, яка передбачає розширення бази оподаткування.

Ухвалення Стратегії доходів означатиме, що економіку заганяють у низхідну спіраль: підвищення податків спонукає бізнес та громадян йти в тінь, податкові надходження до бюджету стискаються, це змушує владу йти на чергове підвищення податків для покриття дефіциту бюджету, це зі свого боку призводить до ще більшої тінізації, стиснення економіки та доходів Бюджету.

Щоб зібрати більше податків - спочатку потрібно дати економіці оговтатися після шоку 2022 року і вийти на скільки-небудь стійке економічне зростання. Але, схоже, фіскальній владі треба пояснювати, що економічне зростання та багатство – це не те, що є в нас за замовчуванням. Що спочатку необхідно створити умови для створення багатства, перш ніж займатися його розподілом.

Детальніше про економічні тренди в Україні читайте в прогнозі економіки України на 2023-2024. 👉👉👉

#економічнітрендивУкраїні #тренди
​​В Україні запущено новий виток переділу активів та збагачення 🫰🇺🇦

У 2022 році в Україні фактично відбулася деолігархізація:

📍почав діяти закон про деолігархізація, деякі олігархи позбулися своїх медіаактивів;

📍через початок повномасштабної війни олігархи втратили частини своїх активів.

Сьогодні ж відбувається чергова спроба переділу активів та збагачення, використовуючи такі механізми:

📍a) «забрати награбоване» – попередні олігархи позбавляються власності через санкції, кримінальні справи, арешт активів.

📍b) створення штучних обмежень, які створюють поле для корупції і дають змогу заробити капітал певному колу людей (обмеження щодо участі в тендерах, виїзду із країни, логістичні складнощі тощо)

Таким чином, ми маємо два дуже серйозні і дуже загрозливі для економіки процеси:

📍1) Формування нових олігархів і надалі, ймовірно, нового олігархічного консенсусу

📍2) Збагачення корупціонерів і формування нового корупційного консенсусу

Детальніше про економічні тренди в Україні – в прогнозі економіки України на 2023-2024.👉

#економічнітрендивУкраїні #тренди
​​Сьогодні, завтра і післязавтра вірогідність обстрілів Одеси - мінімальна🌾🔥

Завтра, 27.07 розпочинається Африканський саміт в Росії і ключове питання там - зернова угода. Потім, на жаль, обстріли, з великою долею імовірності, можуть продовжитися.

У цьому переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF.

Поки, на жаль, маємо констатувати наступне:

📍 Туреччина не поспішає тиснути на РФ в цьому питанні. Головна причина - для турків важливо, щоб в обмін на «втручання» в цю історію їм щось пообіцяли американці.

📍 США також поки тримає паузу. Причина цієї паузи полягає в тому, що американцям особливо нема, що запропонувати туркам, також є складна ситуація з невиконанням санкцій зі сторони країн Центральної Азії (в самій центральній Азії США, можливо, найслабші за останні 30 років).

📍 Китай також чекає. Крім всього іншого, не забувайте, якщо хтось і захоче швидко відновлювати наші порти, то це може бути якраз Китай.

На жаль, ця «пауза» може тривати ще приблизно місяць. Критична точка - кінець серпня, коли потрібно буде вирішувати питання добрив, де Росія та Білорусь займають до 40% світового ринку.
Як Росія продовжує встановлювати тотальний контроль над громадянами

11 липня Державна Дума РФ ухвалила закон про впровадження цифрового рубля. Документ набуде чинності 1 серпня 2023 року, за винятком положень, для яких встановлюється інший термін набрання чинності.

Пропонуємо разом розглянути, що таке цифровий рубль, і як його введення позначиться на житті росіян.

Посилання на матеріал👇

🇺🇦 UKR
🇬🇧 ENG
# RUS
​​Польський премʼєр заявив, що вагнерівці висуваються в сторону Сувалківського переходу. Що це може означати? 🇵🇱

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF,
прокоментував це питання:

📍1. У "Вагнера" поки немає достатньо можливостей, щоб робити будь-які серйозні операції. Навіть, якщо почалася вербовка білорусів, це займе відносно довгий проміжок часу, щоб мати достатньо сил для будь-яких серйозних операцій. Та й серйозна операція на території НАТО призведе до застосування Ст. № 5. Тому, вірогідність чогось масштабного просто мізерна.

📍2. Якщо щось і буде, то це провокації по типу Шебекіно, коли на територію Польщі чи Литви заходить невеликий загін, тримається там добу, а потім виходить. Не виключено, що це буде робитися людьми з українськими паспортами (жителі “ЛДНР”). Головна ціль - втрутитися в вибори і кричати про те, що Стаття № 5 НАТО не працює. Єдине питання: а навіщо це Лукашенку залишається незрозумілим.

📍3. Це може також бути і зворотня інсценізація: білоруси женуть мігрантів в Польщу чи Литву, поляки-литовці ніби-то відкривають вогонь і створюється картинка з десятками трупів сирійців.

📍4. Не виключено, що все це банальним ІПСО, коли створюється оманлива картинка, а натомість, готується удар по Україні. Знову-таки, поки ніяких серйозних загроз нема. Але давайте не забувати заяву Лукашенка про те, що поляки хочуть захопити Західну Україну та Західну Білорусь. Тому на територію України можуть найближчим часом заходити відносно невеликі групи «визволителі» під прапором умовної радянської України. Хоча ще раз повторюся: поки серйозних загроз там нема.

Поки це лише версії і ми не можемо виключати, що одночасно будуть задіяні різні сценарії. Просто потрібно бути готовими до різних, в тому числі і комбінованих варіантів.
​​Україна має рекордний торговий дефіцит, ризики девальвації в перспективі зростають📊📈

За даними НБУ, дефіцит торгового балансу за І пів. 2023 склав 17 млрд дол. що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2022 року.

За підсумками цього року, згідно з нашим прогнозом, торговий дисбаланс зросте до рекордних 34 млрд дол. або 19% ВВП.

Поки що за рахунок зовнішнього фінансування (кредити і меншою мірою гранти) Платіжний баланс вдається зводити додатнім – 7,8 млрд дол. за І пів. 2023, тому курс залишається стабільним.

Як і в інших секторах економіки, це лише ілюзія стабільності, в обмінниках курс гривні навіть зміцнюється.

Але такий дисбаланс не може існувати в економіці постійно.
Високий зовнішньоторговельний дефіцит формує передумови девальвації гривні, і коли зовнішня допомога Україні припиниться, ймовірність ослаблення гривні різко збільшиться.

Ця «хитка конструкція» може посипатися як картковий будинок.
Саме тоді НБУ і стануть у нагоді накопичені рекордні міжнародні резерви (39 млрд дол.), які доведеться продавати для стримування гривні від різкого падіння.

Детальніше про економічні тренди в Україні читайте в прогнозі економіки України на 2023-2024. 👉

#економічнітрендивУкраїні #тренди