​​✅До Верховної Ради проходять шість партій

🔸Перше місце у партійному рейтингу до парламенту займає «Слуга народу». За неї готові проголосувати 19% серед тих, хто визначився і піде на вибори.

🔸На другому місці партія «Європейська солідарність», яка набирає 16 % серед тих, хто визначився і піде на вибори.

🔸Тоді як третє місце займає ВО «Батьківщина» – 14% серед тих, хто визначився і піде на вибори.

🔸З невеликим відривом на четвертому місці у партійних рейтингах до Верховної Ради «Опозиційна платформа За життя» з 13% серед тих, хто визначився і піде на вибори.

🔸П’яте і шосте місце посідають «Сила і Честь» і Партія «Наші» відповідно. Кожна набирає по 5 % серед тих, хто визначився і піде на вибори.

🔻На межі проходження партія «Українська стратегія Гройсмана». За неї були б готові проголосувати 4%. Всі інші партії знаходяться за межею проходження до парламенту.

🖇Детальніше з результатами соціологічного дослідження UIF «Рейтинги і антирейтинги політиків. Соціологічні підсумки 2021 року» можна ознайомитися нижче👇

​​🔴 За балансом довіри Зеленський змістився на 4-те місце у грудні 2021

☝️Володимир Зеленський вперше за 2021 рік посідає умовне четверте місце за балансом довіри з показником у -33%.

🔹Разом із тим, з жовтня змінилася ієрархія лідерів балансу довіри: у грудні порівняно кращий баланс серед усіх політиків має Дмитро Разумков у -17%. Це удвічі краще за баланс довіри до Володимира Зеленського, який протягом всього року утримував перше місце за різницею довіри-недовіри громадян. З жовтня його показник майже повернувся до лютневої позначки.

🔹Також чинного президента за балансом довіри випереджає Ігор Смешко з -26% та Володимир Гройсман з -27%. Проте найгірші показники довіри, як і на початку літа, демонструють А.Єрмак з -57% та Віктор Медведчук з -59%.

✔️Детальніше з результатами соціології UIF «Рейтинги і антирейтинги політиків. Соціологічні підсумки 2021 року» можна ознайомитися за посиланням👇

​​🇺🇦Половина населення країни вважає, що ніхто з українських політиків не зробив нічого важливого для України за 2021 рік

❗️59% українців вважає, що ніхто з українських політиків не зробив нічого важливого для України за цей рік. Серед них 38% не обрали жодного політика, відповівши «ніхто» на питання, хто зробив для країни найбільше за 2021 рік. І ще 21% респондентів вказали, що їм важко дати відповідь.

🔴Проте перше місце громадяни все ж таки віддали В. Зеленському. Він найбільше запам’ятався 32% українців за 2021 рік. Серед них велику частку складає молодь до 24 років – 49%. А найменше він запам’ятався респондентам 55 і більше років – 23%.

🔻На другому місці серед політиків, які найбільше запам’яталися українцям цього року Д. Разумков – 12%. Третє місце належить П. Порошенко – 7%. І з невеликим відривом четверте місце посідає Ю. Бойко, він найбільше запам’ятався 6% українцям

🔴А ось на питання «хто найбільше зробив для країни?» 59% з респондентів не обрали нікого з політичних діячів. За чинного президента В. Зеленський - 24%, що в цілому збігається з його рейтингом. Згідно з віковим розподілом таку думку підтримують 44% молоді та 17% старшого покоління.

🔻Тоді як 3% респондентів вважають, що Д. Разумков зробив найбільше для країни. 4% – П. Порошенко, і ще 3% респондентів обрали Ю. Бойко. А в те, що прем‘єр-міністр Денис Шмигаль зробив щось хороше вірить 0,8% населення.

☝️Крім цього, ніхто з опозиціонерів не вийшов за межі 4% у питаннні чогось хорошого зробленого для громадян у 2021 році.

🤔У чому причина? Жоден з політиків не пропонує українцям майбутнього. Є гасла і красиві слова, в які люди не вірять.

🔗Детальніше з результатами соціологічного дослідження UIF «Підсумки-2021 та прогнози-2022» можна ознайомитися тут⬇️

​​💉Третина українців вважає головними подіями 2021 року пандемію і примусову вакцинацію

🔹Майже половина громадян - 47% - вважають, що за 2021 рік не було жодного досягнення української влади. Зокрема, 37% українців відповіли – «жодного досягнення не було», і ще 10% – «важко сказати». У той же час третина українців – 31% – вважає головною подією 2021 року пандемію і примусову вакцинацію. Відповідно 24% найбільше запам’ятали за 2021 рік пандемію коронавірусу. А ще 7% відзначили вакцинацію, у тому числі примусову.

🔹З величезним відривом на другому місці будівництво та ремонт доріг, яке найбільше запам'ятали 8% респондентів за цей рік. А серед подій, які менше запам’яталися українцям у 2021 році: війна на Донбасі – 6%, святкування 30-ї річниці незалежності України – 4%, підвищення цін на товари та послуги – 3%, справа вагнергейту (зрив операції щодо затримання бойовиків) – 2%, розвиток цифрових послуг (застосунок «Дія») – 0,4%.

❌Тоді як 19% українцям взагалі ніяка подія не запам'яталася за 2021 рік, а ще 15% важко відповісти на це питання. Це означає, що на думку громадян у державі фактично нічного не відбувалося.

🏆Що ж стосується досягнень української влади за 2021 рік, то на думку 40% українців головним ним стало саме будівництво доріг. Слід відзначити, що молодь до 24 років майже вдвічі більше називають це досягненням влади за цей рік — 56%, аніж люди старшого віку – 30%.  

🔸Водночас 12% визнають ключовим досягненням вакцинацію населення від COVID-19. І 6% говорять про розвиток цифрових послуг (проєкт «Держава в смартфоні», застосунок «Дія»), як про головний здобуток української влади у цьому році. І знову ж таки про це утричі частіше, як про досягнення влади за 2021 рік, згадує молодь – 13%. Тоді як серед до людей 55 років і старше лише 4%.

🔗Детальніше з результатами соціологічного дослідження UIF «Підсумки-2021 та прогнози-2022» можна ознайомитися тут⬇️
 

​​💰У 52% українців погіршилося фінансове становище за 2021 рік

👎Половина українців – 52% – відповіли, що за цей рік їхнє життя у фінансовому плані погіршилося. Серед них 27% відповіли, що «значно погіршилося» і 25% – «скоріше погіршилося».

👍Тоді як покращилося фінансове становище лише у 10% українців: 2% відповіли – «значно покращилося», а 8% – «скоріше покращилося». Без змін у фінансовому плані за 2021 рік залишилося життя 36% українців. І 2% респондентів вказали, що їм важко визначитися.

😐Крім того, на питання про те, позитивних чи негативних подій для вас особисто було більше у 2021 році, 35% респондентів відповіли, що негативних: 11% відповіли – «однозначно негативних», а 24% – «скоріш негативних». У той час як позитивних подій більше за цей рік було у 20% українців: 5% відповіли – «однозначно позитивних», а 15% – «скоріше позитивних».

✅ Загалом 42% респондентів відповіли що у 2021 році у їхньому житті були як позитивні, так і негативні події. І 3% вказали, що їм важко відповісти на це питання.

🔗Детальніше з результатами соціологічного дослідження UIF «Підсумки-2021 та прогнози-2022» можна ознайомитися тут⬇️
 

​​💥Українці назвали головні провали української влади
 
👉🏼Найбільшим провалом української влади у 2021 році стала боротьба з корупцією, так вважають 24% громадян.
 
👉🏼Наступним провалом влади у цьому році 20% українці визначили підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Водночас по 14 % респондентів вважають, що найгірше влада впоралася з вакцинацією населення від СOVID-19 та мирним врегулюванням на Донбасі.
 
👉🏼Також 12% громадян визнали провальним підвищення цін на товари та послуги в Україні. І ще 11% – боротьбу з олігархами.
 
🖇Детальніше з результатами соціологічного дослідження UIF «Підсумки-2021 та прогнози-2022» можна ознайомитися тут⬇️

​​🆘 Тривожність стала головним відчуттям про 2022 рік для жителів Півдня, Сходу та Донбасу
 
🤔На питання, які відчуття ви маєте, коли думаєте про 2022 рік – 35% громадян по всій території України відповіли надію. Також 30% обрали оптимізм, а 19% – тривогу. Проте найбільше тривогу від думок про наступний рік відчувають жителі Півдня – 29%, Сходу – 27% і Донбасу – 28%.
 
🙌Найвищі показники оптимізму за регіональними особливостями відчуттів щодо 2022 року у Центрі – 24% та на Заході – 25%. Переважає відчуття надії на наступний рік також на Заході – 31%.
 
❌Тоді як найвищі показники відчуття безвиході на Сході та Донбасі: 15% і 16% відповідно. Крім того, серед усіх регіонів відчуття страху переважає саме на Донбасі –17%,  Півдні – 16% та Сході – 15% .
 
🖇Детальніше з результатами соціологічного дослідження UIF «Підсумки-2021 та прогнози-2022» можна ознайомитися тут👇

​​💣 Українці вважають головною небезпекою у 2022 році – прямий напад РФ
 
⚡️47% українців вважають прямий напад Росії на Україну основною небезпекою у наступному 2022 році.
 
☝️Також серед найбільших небезпек для країни громадяни визначили корупцію на найвищих щаблях влади – 30%. І ще 29% вважають небезпекою пандемію COVID-19.
 
📌Крім цього, у 2022 році небезпечними для України респонденти вважають непрофесійність влади – 24%, та різке підвищення комунальних тарифів – 23%. Зокрема, по 22% респондентів визначили активізацію бойових дій з так званими ДНР та ЛНР, й різке погіршення економічної ситуації в країні одними з ключових загроз на наступний рік для нашої держави.

🔗Детальніше з результатами соціологічного дослідження UIF «Підсумки-2021 та прогнози-2022» можна ознайомитися тут⬇️

🇧🇾Що чекає на Білорусь у 2022 році?

🤔У наших білоруських сусідів ситуація складається не так просто, як їм того хотілось би. Відсутність підтримки від Заходу штовхає Лукашенка у бік РФ та змушує знаходити порозуміння з іншими гравцями. І це все на тлі невизнання його як Президента Білорусі після виборів, що пройшли, скажімо, у дуже непростий спосіб.

😯Все це спонукає Олександра Лукашенка на нестандартні кроки.

🎥У сьогоднішньому випуску WHITE HOUSE TALKS експерт УІМ Ігор Тишкевич розповість, які варіанти вирішення ситуації, що склалася для влади у Білорусі, стануть найвірогіднішими у новому 2022 році.


https://youtu.be/JJbrDPmPSms

⚔️Що вдалося талібам в Афганістані після виходу військ США?

🤔Минули перші 100 днів роботи уряду Афганістана, що був сформований «Талібаном». Але чи вдалося талібам налагодити нормальну економічну та адміністративну діяльність у країні?

Та як тепер працює «дипломатія Талібану» у зв’язках із закордонними партнерами?

🗣Про це поговоримо у сьогоднішньому відео з експертом УІМ Ілією Кусою👇

https://m.youtube.com/watch?v=_j7xVOvq7yc

​​💫Вітаємо з прийдешнім Новим роком та Різдвом Христовим!

💙Друзі!

Вже традиційно ми нагадуємо, що наступний рік не минеться без перешкод та проблем. Проте немає нічого нездоланного! Більше того, саме глобальні виклики роблять нас стійкішими, витривалішими та згуртованішими!

🗝 Ми зичимо вам натхнення та мудрості, сили та витримки, знань та рішучості у 2022 році! Не забувайте — ключ до успіху за будь-яких обставин є у тих, хто мислить прогресивно, адже саме такі люди та країни завжди долають усі перешкоди, що стоять на заваді їхньому розквіту!

Команда Українського інституту майбутнього💛

🎓Прогноз для галузі освіти на 2022 рік

🎥Про те, як світові освітні тренди будуть розгортатися у 2022 році та як Україні нарешті вирватися вперед у науково-дослідницькому секторі – у новорічному відео аналізує експерт УІМ Микола Скиба👇

https://youtu.be/YT_SKEZ32BA

​​🇺🇦Кожен другий чоловік готовий вступити в територіальну оборону

📊Серед чоловіків готовність взяти участь в теробороні складає 49%. Водночас серед жінок таких лише 18%.

⚡️Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Обізнаність та готовність громадян до участі у територіальній обороні», проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з New Image Marketing Group у період з 28 листопада до 10 грудня 2021 року. Обсяг вибірки склав 2400 респондентів.

📍За регіональною ознакою порівняно більшу готовність доєднатися до територіальної оборони демонструють жителі західних та центральних областей – відповідно 36% та 37%. Водночас жителі регіонів, які з безпекових причин більше потребують створення бригад по 3-5 тисяч у кожній області, зокрема Донбас, набагато менше до цього готові – лише 21% особисто доєдналися б і 71% до цього не готові.

✅Зокрема більшість респондентів у межах всієї країни відповіли, що особисто не готові взяти участь в територіальній обороні. Готові це зробити лише 32%. Тож настрої щодо готовності особисто брати участь в територіальній обороні є ідентичними до аналогічних травневих.

🔎Ознайомитись з результатами дослідження

🇺🇦Прогноз внутрішньої політики України на 2022 рік

🤔Навіть постійно слідкуючи за інформаційним простором в Україні, ми досить важко орієнтуємося у всіх глибинних процесах, що відбуваються у її внутрішній політиці.

🔍Саме тому УІМ проаналізував ситуацію та дав найвірогідніші сценарії розвитку на найближчий рік.

🎥У сьогоднішньому випуску WHITE HOUSE TALKS експерт УІМ Ігор Тишкевич повідомить нам чотири основні можливі варіанти розвитку для внутрішньої політики в Україні.

https://youtu.be/-KLfu1SBRwM

​​🇰🇿Наслідки Казахстану: чи справді Україна отримала передишку в протистоянні з Росією

🗓Сьогодні експерти Українського інституту майбутнього обговорили нагальні події у Казахстані та розповіли, як вони вплинули на українське питання у контексті американсько-російських переговорів.

💬«На ситуацію в Казахстані більше впливали внутрішньополітичні фактори, аніж зовнішньополітичні. Це соціально-політичні проблеми, які існують в Казахстані протягом багатьох років і загострилися після пандемії. Друге – це внутрішньоелітний розкол, зокрема конфлікт між командою президента Токаєва і оточенням експрезидента Назарбаєва, який був головним сюжетом під час масових протестів. І третій – це напружені стосунки між різними політичними кланами, що формують політичну владу в Казахстані», – пояснив аналітик з міжнародних питань УІМ Ілія Куса.

🇺🇸🇷🇺🇺🇦Зокрема експерти приділили увагу переговорам США та Росії та українському питанню у цьому контексті.

💬«Ці переговори не лише про Україну. Американсько-російський порядок денний доволі широкий, і включає в себе питання як глобального характеру (нерозповсюдження ядерної зброї і питання роззброєння, зокрема скорочення наступальних стратегічних озброєнь), так і питання регіональної стабілізації, тобто проблеми, які пов’язані з декількома регіональними кризовими майданчиками – на Близькому Сході, у Північній Африці, Південній Азії та в Східній Європі, що цікаві як для США, так і для РФ. Україна – це звісно вагоме, але не головне питання.

Другий момент пов'язаний з тим, що Захід готовий до прагматичного діалогу з Росією. Це не означає, що найближчим часом нас «здадуть», але можуть бути домовленості в окремих напрямках, що може послаблювати наші позиції на міжнародній арені.

І третє – ці переговори можуть бути початком серйозного процесу з перегляду відносин між Вашингтоном і Москвою, які знову ж таки, будуть впливати на нас – і американці і росіяни будуть намагатися розділити питання, які їх цікавлять. РФ буде намагатися вивести питання України окремим треком, американці ж намагатимуться вивести його в «пакет» з іншими», – додав Ілія Куса.

✅ Своєю чергою Олексій Кафтан, редактор міжнародного відділу видання «Ділова столиця» вказав на один з міфів, що панують у інформаційному просторі України.

💬«Один з найрозповсюдженіших міфів, який курсує в інтернеті – це міф про те, що Росія після подій в Казахстані вже точно потрапила в пастку. Насправді вона точно нічого не виграла з цієї ситуації. І зараз справи розгортаються таким чином, що РФ отримає з цього досить великі дивіденди.

Що стосується останніх заяв, то напередодні переговорів щодо стратегічної стабільності між США та РФ, Росія зробила максимум, щоб тема Казахстану до порядку денного не була включена. Тут варто згадати про сьогоднішні заяви Путіна, Лукашенка чи Токаєва щодо того, що у Казахстані вже все гаразд, і російська сторона не дозволить переможної ходи «кольорових революцій», – заявив він.

🎥 Дивіться запис заходу тут.

📌 Лінк на текстову версію круглого столу додамо незабаром.

​​⚡️Росія може визнати «ЛНР» та «ДНР» незалежними державами. До чого це призведе?

🇰🇿Під час пресконференції на тему «Наслідки Казахстану: чи справді Україна отримала передишку в протистоянні з Росією» виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко заявив, що у Держдумі РФ зареєстровано законопроєкт про визнання «ЛНР» та «ДНР» незалежними державами, на що українська сторона має обов’язково звернути увагу.

💬«Цей проєкт зареєстрували представники Комуністичної партії РФ, а зазвичай в російській політиці те, що говорить Зюганов – це те, що в голові у Путіна, в тому числі. Ми повинні пам’ятати, що Путін говорить прямим текстом: «Я можу піти далі, я можу визнати ЛНР, ДНР як окремі держави типу Абхазії й Осетії». А маючи зараз в кишені Білорусь і, можливо, Казахстан – це змінює дуже багато речей. Не треба забувати, що згідно з так званою конституцією «ЛНР» і «ДНР», межі цих квазіреспублік – це межі колишніх областей. Тобто це не просто лінія розмежування, а це Луганська та Донецька області. Тоді виникає зовсім інша ситуація, коли росіяни говорять, що ми повинні відвойовувати території цих квазіреспублік.

☝️Окремо варто відзначити, що з 1 січня у нас повинна була запрацювати територіальна оборона. Максимум, що ми побачили – це те, що був призначений керівник територіальної оборони та відбулася пікіровка між міністром оборони та мером Кличко з приводу того, кому і як повинна підпорядковуватися тероборона», – зазначив він.

📊Також Денисенко додав, що нещодавно УІМ презентував соціологічне дослідження «Обізнаність та готовність громадян до участі у територіальній обороні». Згідно з його результатами, 49% чоловіків готові до вступу до тероборони.

💬«На жаль, це той ресурс, який українська влада сьогодні взагалі не використовує, який просто «відфутболюється» всіма головними гравцями, перш за все, владою – очевидно через те, що не хочеться загострювати ситуацію зайвий раз», – вважає він.

🤓📃Текстова версія пресконференції щодо наслідків подій в Казахстані для України

​​💣Сценарії розвитку ситуації на Донбасі у 2022 році

Розвиток ситуації в ОРДЛО залежатиме передусім від планів Володимира Путіна. Проте у доповіді «Прогноз 2022» експерти Українського інституту майбутнього виокремили чотири сценарії, які Кремль може реалізувати на Донбасі протягом найближчих двох-трьох років.

1️⃣ Перший сценарій — новий наступ та анексія всієї території Донецької та Луганської областей за аналогією захоплення і приєднання Криму до РФ у 2014 році. Наразі українські війська здатні дати гідну відсіч. Однак небезпека підвищується через те, що Москва може розглядати наступ на Донбасі, як частину масштабнішої воєнної операції проти України. Тож Кремль продовжуватиме шантажувати Київ цим сценарієм, намагаючись домогтися згоди України на мир на російських умовах.

🎯Вірогідність цього варіанту наразі невисока і складає 10-15%.

2️⃣ Другий сценарій — анексія без нового наступу. Приєднання маріонеткових «народних республік» до складу РФ у їхніх нинішніх фактичних межах. Варіантом цього сценарію є офіційне визнання Росією «народних республік», як незалежних держав без їхнього приєднання до складу РФ. Аналогічним чином Росія у 2008 році визнала як незалежні держави Абхазію та Північну Осетію. Але ця незалежність фіктивна. Тобто це все одно анексія, просто без надання окупованим територіям статусу суб’єкта РФ і відповідних формальних прав.

🎯Вірогідність такого сценарію значно нижча, ніж першого і не перевищує 5%.

3️⃣ Третій сценарій — збереження нинішнього статус-кво. Москва і Київ, як і попередні сім років, звинувачуватимуть одне одного у невиконанні та порушенні Мінських домовленостей. Кремль продовжить спроби посварити Україну з західними партнерами, сподіваючись, що Захід зрештою відмовиться від антиросійських санкцій. Цей сценарій фактично реалізується протягом усього часу після підписання «Мінська-2» з 12 лютого 2015 року.

🎯Вірогідність такого сценарію складає 50%.

4️⃣ Четвертий сценарій — реалізація Мінських домовленостей на умовах Кремля. Путін прагнутиме кардинально змінити електоральну ситуацію в Україні, щоб проросійські сили отримали більшість місць у Верховній Раді та сформували свій уряд. Саме для цього Путін може формально повернути Україні ОРДЛО або погратися в інші дрібні поступки в питаннях алгоритму реалізації Мінських домовленостей.

🎯Вірогідність такого сценарію складає 35%.

❗️Отже, з огляду на ці перспективи, нинішня ситуація в ОРДЛО набагато гірша від тієї, яка була на час підписання «Мінська-2». І можна спрогнозувати, що протягом 2022 року вона ще серйозно погіршиться.

📕Прочитати доповідь «Прогноз 2022» можна тут.

​​⚡️Російська паспортизація та знищення економіки: кризові тенденції, що визначатимуть долю ОРДЛО у 2022 році

У доповіді «Прогноз 2022» експерти Українського інституту майбутнього виділили п’ять кризових тенденцій, які особливо загостряться і визначатимуть ситуацію в ОРДЛО протягом цього року.

👉🏼Тенденція 1 – Російська паспортизація. Слід готуватися до того, що Кремль інспірує нову хвилю нав’язування жителям ОРДЛО громадянства РФ і видасть від 300 до 600 тисяч російських паспортів. А повна «паспортизація» відбудеться до 2024 року, коли щонайменше 70-80% жителів окупованих територій матимуть російські паспорти. Крім того, існує ймовірність, що Кремль знову вирішить скористатися жителями ОРДЛО для фальсифікацій на президентських виборах у РФ, які очікуються 17 березня 2024 року.

👉🏼Тенденція 2 – Знищення економіки. Триватиме закриття доведених до банкрутства вугільних та інших підприємств, перехід найбільших металургійних і коксохімічних підприємств під оперативний контроль російського «інвестора». Виробничі потужності цих підприємств можуть бути фізично знищені шляхом диверсії або навмисного порушення виробничої технології.

👉🏼Тенденція 3 – Екологічна катастрофа. Після окупації території практично припинилося фінансування заходів, спрямованих на розв’язання екологічних проблем. Не робиться майже нічого для переробки породних відвалів вугільних шахт, рекультивації земель, очищення річок і водойм. До того ж відбувається систематичне затоплення шахтних виробок — це умисний акт окупантів, який фактично є екологічним злочином.

👉🏼Тенденція 4 – Трудова еміграція. Кремль заохочує працездатне населення ОРДЛО переселятися на далекий схід Росії: від Якутії і Чукотки до Бурятії і Приморського краю. Там особливо потрібні характерні для Донбасу професії: шахтар, металург, токар тощо. Це дозволяє РФ забезпечити свої регіони трудовими ресурсами, поглиблюючи демографічну кризу в ОРДЛО.

👉🏼Тенденція 5 – Вимирання від COVID-19. Окупаційна влада заборонила в ОРДЛО будь-які вакцини, окрім російських. Але при цьому РФ не поспішає завозити свої вакцини – штучно створюється дефіцит. Станом на 7 листопада 2021 року сумарно в ОРДЛО 9 613 померлих від COVID-19. Це дає підстави прогнозувати, що у 2022 році ОРДЛО залишаться одними з найгірших місць на планеті за ситуацією з COVID-19. І це теж буде одним з «дарунків» Україні від Путіна.

📒Прочитати доповідь "Прогноз 2022" можна тут

​​​​⚡️Одна доба без запобіжного заходу. Що далі?

🏆Перший раунд політичної гри «арешт Порошенка» виграв Порошенко.

☝️Проте далі «карнавал» буде замінений рутиною, яка буде помножена на високий рівень тривожності в суспільстві та поступовий вихід цього самого суспільства з політичної апатії. Звичайно, про жодні «майдани» мова наразі не йде, і це прекрасно розуміють всі сторони конфлікту. Але вихід з апатії — це не обов’язково Майдан.

🔜Тож, давайте спробуємо розібратися, що буде відбуватися в найближчі тижні у справі Порошенка.

✅Передумови і стартові позиції.

1️⃣Влада, після невдалої спроби вручити повістку Порошенку наприкінці 2021 року, зосередила весь свій інформаційний удар на двох темах: Порошенко злякався і втік; Порошенко «подєльнік» Медведчука.

Перша тема була знищена, і в цьому питанні Порошенко обіграв всіх. Щодо теми Медведчука, то вона, в принципі, не знизила рівень підтримки Порошенка. Тема настільки недотягнута в інформпросторі (про правдивість чи брехливість, на жаль, взагалі не доводиться говорити), що вона просто поки не працює.

Є ситуація, яку можна описати терміном «слово на слово» без будь-якої доказової бази і інформпідтримки цієі самої доказової бази.

2️⃣Влада виходить з позиції, що новорічне турне Порошенка по країнам Заходу провалене, і його ніхто активно підтримувати не буде. В цьому, очевидно, є велика доля правди, але ключовими тут будуть не стільки фактори підтримки/непідтримки Порошенка, скільки те, з якими ініціативами по деескалації конфлікту з РФ буде виходити Зеленський. Поки про ці ініціативи ми не знаємо нічого. А тому, заява ЄС про скликання позачергової сесії Ради саме з безпекових питань - це, очевидно, спроба зіграти на випередження і завдати контрудар.

Гра, з однієї сторони, дуже ризикована, але, з іншої, довгоочікувана великою частиною суспільства, яка хоче отримати хоч якісь орієнтири. Зараз склалася така ситуація, що велика частина суспільства чекає на когось, хто візьме нас за ручку і переведе через дорогу, як малих дітей. Власне, традиційно, ми чекаємо чуда. Але є й достатньо велика частина суспільства, яка хоче почути: ми будемо захищатися не лише на словах. І власне цю частину буде акумулювати Порошенко. Щодо першої частини, то ці люди все ще з надією дивляться на Зеленського.

3️⃣Щодо ресурсів, то єдиний можливий варіант для політичної нейтралізації Порошенка - арешт. Інші варіанти, в тому числі і домашній арешт, взагалі не вирішують жодного із питань влади: бізнес працює, канали працюють, арешт майна не стосується задекларованої готівки. Іншими словами, для вирішення поставлених задач, владі, як мінімум, потрібно закривати телеканали, що в цей момент виглядає малоімовірно.

Домашній арешт, за цих умов, не зменшує інформаційної присутності Порошенка в інформаційному просторі взагалі. Тому будь-які варіанти, крім арешту, не вирішують задачу політичної нейтралізації Порошенка.

4️⃣«В час, коли ворог стоїть біля воріт, не можна воювати всередині» – саме цю тему проґавив Офіс Президента. Спроба влади у відповідь сказати, що немає ніяких політичних переслідувань, а є виключно кримінальне провадження – є доволі слабкою.

Продовження ⬇️

​​✅Наслідки і ризики

1️⃣Нинішня ситуація призведе до певного росту рейтингу Порошенка та ЄС (поки складно спрогнозувати, але можна допустити зростання в районі 2-3% по місяцю. На рейтинги Зеленського, ця історія особливо не вплине.

2️⃣Порошенко та ЄС будуть пробувати качати історію «Ми єдина опозиція», але в нинішній ситуаціі навряд чи їм вдасться це здійснити в середньостроковій перспективі (занадто великий антирейтинг). Проте не уміння переступити через самих себе всіх лідерів опозиції може ще зіграти з ними злий жарт: поки Порошенко випереджає їх на крок.

3️⃣В країні буде збільшуватися поляризація суспільства. Зараз ми почали виходити з суспільно-політичної апатії, яка тривала весь минулий рік.

І можна з великою долею імовірності говорити про зростання настроїв «Все задобало», при чому незалежно від політичних поглядів (ці настрої будуть і в прихилтників Зеленського, тільки вони будуть каналізувати свій негатив на противників Президента).

4️⃣У нас домінуватимуть три різновекторні тенденції: бажання захищатися і посилювати державу, бажання пересидіти проблемний період десь так, щоб ніхто не знайшов і бажання піти на всі поступки РФ. Власне від домінування однієї з цих трьох тенденцій буде залежати майбутнє України.

⚡️І останнє. На жаль, ми не можемо не пам‘ятати: хід історії змінюють не лише герої. Але й зрадники. В усій цій історії переможе той, у кого буде менше продажних людей в команді.
____

👤 Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF