​​🧬Кожен десятий антивакцинатор боїться мутацій у своєму організмі

☝️10% антивакцинаторів вважають, що вакцина призводить до мутацій в організмі. Такі дані було отримано під час соціологічного дослідження Українського інституту майбутнього (UIF) «Українські антивакцинатори: хто вони».

👥 За словами опитаних, вони не забираются вакцинуватися насамперед через недовіру до вакцин – 48%. На наступному місці за популярністю такі причини, як страх мутацій в організмі – 10% та очікування результатів довгострокових досліджень вакцин проти Covid-19 – 9%. Також 1% респондентів боїться чіпування через вакцинацію. 

📍Проте варто розрізняти дві групи громадян у цьому питанні: перші – ті, хто не вакциновані, але хочуть це зробити нині; другі – ті, хто не вакцинований та не збирається це робити у майбутньому.

🤔 Основними причинами, за якими громадяни не вакцинувалися раніше, але сподіваються це зробити незабаром, є зміна критичної думки до вакцинації – 21%, відсутність часу – 18%, наявність антитіл – 16%. А також відсутність потреби вакцинуватися – 14%, чи доступності вакцини, якій би респондент довіряв – 13%.

ℹ️ Загалом майже три чверті з тих, хто не вакцинувався раніше, але хоче це зробити це зараз, позитивно ставляться до ідеї вакцинації як такої, включаючи щеплення від поліомієліту, правця тощо. Лише 10% серед них заявили, що проти щеплень і не щеплювали б навіть своїх дітей. 

☑️ Результати дослідження тут👇

​​🦠 Найгірша ситуація з вакцинацією серед молоді та на Півдні України

🇺🇦 В Україні найбільші проблеми з вакцинацією серед молодого покоління. 64% української молоді не хоче вакцинуватися.

📊Про це свідчать результати соціологічного дослідження Українського інституту майбутнього (UIF) на тему «Українські антивакцинатори: хто вони».

🙅🏼‍♀️ Також серед противників обов’язкової вакцинації 40% старшого покоління проти 53% прихильників. Такі відмінності зумовлені скептичним ставленням молоді до вакцинації від коронавірусу і меншій частці серед них тих, хто отримав принаймні одну дозу вакцини.

❌Найбільше противників обов’язкової вакцинації серед регіонів на Півдні – 63% проти 32% прихильників.

☝️ Загалом, більш ніж половина громадян – 53% виступають проти обов’язкової вакцинації від Covid-19. Підтримують її лише 41% респондентів.

✔️Результати дослідження можна знайти тут⬇️

🌐Чи інвестувати у криптовалюту сьогодні?

✅Нещодавно біткоїн побив свої рекордні максимуми ціни на ринку. Але багато експертів говорить про ризикованість криптовалюних активів, які не мають під собою економічної бази, що є у національних валют. То що таке криптовалюта? Універсальний біржовий інструмент, що зробить інвестора в рази багатшим, чи звичайний ринковий пузир?

🎥У сьогоднішньому випуску відповідь почуємо від Анатолія Амеліна, директора економічних програм UIF👇

https://youtu.be/Seo_6kWgOUY

​​​​❗️АНОНС: 25 листопада о 12:00 відбудеться презентація щоквартального дослідження Українського інституту майбутнього "Київський меридіан: зовнішні виклики України".

Третій у цьому році випуск буде охоплювати динаміку відносин України у період серпень-вересень з 8 країнами:

🇹🇷 Туреччина;
🇵🇱 Польща;
🇭🇺 Угорщина;
🇧🇾 Білорусь;
🇷🇺 Росія;
🇨🇳 Китай;
🇺🇸 США;
🇪🇺 Євросоюз.

3 квартал 2021 року виявився дуже динамічним і жвавим для зовнішньополітичних відносин України. Візит В. Зеленського до США, саміт "Кримської платформи", зустріч президентів України та Польщі, загострення кризи у Білорусі та тиск з боку Росії, прорив в області ВПК з Туреччиною та багато інших подій стали ключовими темами цього номеру.

Новинкою цього випуску стане поява таблиці оцінки інформаційного фону відносин України та партнерів.

Як і попередні рази, основні питання дослідження наступні 👇🏻

❓ Із якими країнами у України відносини складалися найкраще, а з ким - найгірше у 3 кварталі 2021 року?
❓ В яких сферах Україна розвиває відносини зі своїми партнерами, а де - пробуксовує?
❓ Як виглядає інформаційний фон двосторонніх відносин України?
❓ Що впливає на розвиток стосунків України з іншими державами?

Наші спікери:

Ігор Тишкевич - аналітик програми "Міжнародна та внутрішня та політика" Українського інституту майбутнього;

Ілія Куса - аналітик з міжнародних питань Українського інституту майбутнього;

Юлія Темник - молодший аналітик Українського інституту майбутнього;

Марія Кучеренко - аналітик фонду «Повернись живим».

📹 Онлайн-трансляція заходу буде доступна на Facebook-сторінці нашого інституту.

​​❗️АНОНС: 25 листопада о 15:00 Український інститут майбутнього та турецький Центр євразійських досліджень (Avrasya İncelemeleri Merkezi AVİM) проведуть експертну онлайн-дискусію на тему "Чорноморське співробітництво в контексті нового євразійського геополітичного середовища".

🌍Нині ми спостерігаємо фундаментальні зрушення у глобальній геополітиці. Ці трансформації призводять до серйозних змін у політичному, економічному і стратегічному світовому балансі. Чорноморський регіон - не виняток.

🇹🇷Посилення Туреччини на міжнародній арені створило нову політичну реальність на євразійській шаховій дошці. Каспійсько-Чорноморський регіон та Середземномор'я сьогодні є ареною протистояння глобальних гравців, інтереси нині тісно пов'язані з балансом сил у цих регіонах.

🗣Учасники дискусії обговорять нинішні процеси у Чорноморському регіоні у контексті формування нової геополітичної архітектури у Євразії, та обміняються думками щодо перспектив подальшої регіональної співпраці та інституціоналізації партнерства у Чорноморському регіоні.

💬 Спікери:

🇹🇷 Айка Ергун, Близькосхідний технічний університет, Центр досліджень Чорного моря та Центральної Азії;

🇹🇷 Тургут Тунчель, аналітик Центру євразійських досліджень (AVİM);

🇺🇦 Ілія Куса, аналітик з міжнародних відносин Українського інституту майбутнього;

🇺🇦 Андріан Прокіп, аналітик з енергетики та енергетичної безпеки Українського інституту майбутнього.

🗣 Почесні гості:

🇹🇷 Ягмур Ахмет Гюльдере, Надзвичайний і повноважний посол Туреччини в Україні;

🇺🇦 Василь Боднар, Надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині;

🇹🇷 Алев Килич, директор Центру євразійських досліджень (AVİM), Надзвичайний і повноважний посол;

🇺🇦 Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.

Модератор:

🎤 Олексій Кафтан, редактор відділу міжнародної політики видання "Деловая столица".

Робоча мова заходу: англійська.

❗️Увага! Прямої трансляції не передбачено.

📌Зареєструватись для участі у заході на платформі Zoom можна тут.

🇺🇦🇷🇺Чи піде РФ війною на Україну вже цієї зими?

⚔️Енергетичний шантаж, військові маневри біля кордонів, гучні політичні заяви – це лише невеликий список тих інструментів та засобів, що застосовує Росія по відношенню до України.

❗️Але останнім часом ми спостерігаємо зростання провокацій від нашого північного сусіда біля наших кордонів та в інформаційному полі.

🎥У сьогоднішньому випуску WHITE HOUSE TALKS проаналізуємо ситуацію, що складається у нашому геополітичному регіоні разом з експертом UIF Ігорем Тышкевичем👇


https://youtu.be/55ril_ZljrA

​​❗️ АНОНС: 1 грудня Український інститут майбутнього (UIF) спільно з литовським Центром Східноєвропейських досліджень (EESC) організує першу експертну панель на тему «Криза в Білорусі у контексті геополітичної конфронтації між Росією та Заходом»

Політична криза у Білорусі стала одним з найбільших регіональних викликів останніх років. По суті, мова йде про злам старого регіонального балансу сил, який тримався на міцній владі Олександра Лукашенка у Мінську, балансуванні України між Заходом та Сходом і збереженні впливу РФ на сусідні країни.

Після 2014 року все змінилося. Війна в Україні, послаблення глобального впливу Росії на свою периферію і зростання ваги регіональних гравців, таких як Китай, Туреччина, Польща, призвели до переосмислення Мінськом своєї зовнішньої політики. Спроба Лукашенка загравати з багатовекторністю призвела до погіршення стосунків із Росією і стала однією з причин політичної кризи, що спалахнула у 2020 році.

Для України ситуація у Білорусі стала викликом як з політичного погляду (необхідність солідаризуватися з західними партнерами), так і з погляду економічної та енергетичної стабільності (необхідність зберігати прагматичні економічні інтереси), а відтак створила ще одну геополітичну "розтяжку" у 2021 році.

🗣 Наші спікери:

🇺🇦 Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
🇺🇦 Ігор Тишкевич, експерт програми “Міжнародна і внутрішня політика” UIF
🇱🇹 Максимас Мілта, молодший аналітик Центру східноєвропейських досліджень, стипендіат ReThink.CEE – Німецький фонд Маршалла
🇱🇹 д-р Лауринас Йонавічюс, доцент, науковий співробітник, викладач Інституту міжнародних відносин і політології Вільнюського університету
🇱🇹 Йонас Охман, кінорежисер, перекладач, журналіст, директор ГО «Blue / Yellow» з підтримки Збройних Сил України

🎙 Модератор: Володимирас Лаучюс, старший аналітик Центру східноєвропейських досліджень.

Робоча мова: російська.

Трансляція міжнародної дискусії буде відбуватись на нашій Facebook-сторінці.

​​💰Аналіз другої версії Бюджету 2022 року

👏🏻Ми вітаємо рішення держави переглянути Бюджет-2022 у бік збільшення, і таким чином змінити як прогнозні доходи, так і видатки Державного бюджету та привести їх до поточного стану економіки, коли ВВП країни буде суттєво вищим, ніж було закладено у 1-ій версії Бюджету.

☝️Через це доходи Державного бюджету зросли на 54,7 млрд грн, а видатки збільшено на 55,5 млрд.

Детальний аналіз другої версії Бюджету 2022 року читайте на нашому сайті.

🇨🇳🇺🇦Відносини України та Китаю: чого очікувати від Піднебесної?

🙁Українсько-китайські відносини сьогодні переживають не найкращі часи. Але ігнорувати роль та значення Китаю у світі – неможливо. І головне питання сьогодні — чи маємо ми чітку стратегію співпраці з цим економічним гігантом?

🎥У нашому новому відео директор економічних програм UIF Анатолій Амелін та експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Ілія Куса обговорять основні елементи китайської зовнішньої політики та можливі взаємовигідні зв’язки України з однією із двох найбільших економік світу👇

https://youtu.be/RIpuE5zp5PA

🇧🇾Заяви Лукашенка: кому адресовані його погрози?

💬Нещодавнє інтерв’ю Лукашенка Дмитру Кисельову наробило чимало галасу в інформаційному просторі. Тези про Крим, розміщення ядерної зброї та інші не менш ексцентричні висловлювання обговорюють на всіх ключових експертних майданчиках.

🧐Але чи справді Олександр Григорович збирається виконувати сказане, або ж це певна гра з його боку?

🤓Аналізуємо ситуацію разом з експертом УІМ Ігорем Тишкевичем👇

https://youtu.be/W0lMiS2m_6M

🇷🇺🇺🇦Чого хоче досягти РФ в Україні своїми діями?

⚔️Останнім часом з’явилося багато матеріалів про те, що РФ от-от готова до вторгнення в Україну. Але чи так це насправді? І чи дійсно Росії вигідно почати бойові дії саме зараз? А може наш сусід переслідує зовсім інші цілі?

🗣Поговоримо про нові геополітичні ігри навколо України з експертом УІМ Ілією Кусою👇


https://youtu.be/MxOZwebKm70

​​🇧🇾🇺🇦 Викладаємо ключові тези міжнародної експертної дискусії «Криза в Білорусі у контексті геополітичної конфронтації між Росією та Заходом».

Її провів 1 грудня Український інститут майбутнього спільно з колегами з аналітичного Центру Східноєвропейських студій EESC (Вільнюс, Литва). Питання залишається актуальним і дуже важливим, як для України, так і Литви - двох найближчих сусідів Білорусі.

❓Що сталось з спробою Лукашенка загравати з багатовекторністю?
❓Що буде після політичної кризи, що спалахнула у 2020 році?
❓Що означає ситуація у Білорусі для України та Литви?
❓Якою буде економічна та енергетична стабільність Білорусі та її сусідніх держав?

Наші спікери:

🇱🇹 Лаурінас Йонавічюс, доцент, науковий співробітник, викладач Інституту міжнародних відносин і політології Вільнюського університету.

🇱🇹 Йонас Охман, кінорежисер, перекладач, журналіст, директор ГО «Blue / Yellow» підтримки Збройних Сил України.

🇱🇹 Максімас Мілта, молодший аналітик Центру Східноєвропейських студій EESC, стипендіат ReThink.CEE – Німецький фонд Маршалла США.

🇺🇦 Ілія Куса, експерт програми “Міжнародна політика та політика Близького Сходу” УІМ

🇺🇦 Ігор Тишкевич, експерт програми “Міжнародна і внутрішня політика” УІМ

Модератор:

🗣 Владімірас Лаучюс, старший аналітик Центру Східноєвропейських студій EESC

Відеозапис дискусії доступний на нашій сторінці у Facebook👇

​​🇱🇹 Лаурінас Йонавічюс, доцент, науковий співробітник, викладач Інституту міжнародних відносин і політології Вільнюського університету.

🔹 Ключове питання — геополітичне. Що буде з Білоруссю після завершення нинішньої ситуації? Чи піде вона з Росією, чи залишиться у цій “сірій зоні” між РФ та ЄС, або прийдуть нові люди і Білорусь буде із Заходом? Це питання поки що не вирішене.

🔹 Білоруський народ не зовсім згоден із баченням О. Лукашенка. Звісно, співпраця з Росією ними бачиться як певною мірою потрібна і навіть неминуча для Білорусі. Але щодо Союзної держави та втрати суверенітету населення виступає проти. Відтак, я не певен, що для Кремля на даний момент необхідне створення Союзної держави, в якому б з’явився такий складний елемент як Білорусь зі своїм населенням, яке зовсім не прагне бути в такій державі разом з Росією.

🔹 У найближчому майбутньому може статися так, що саме українське питання буде визначальним, а саме протистояння Росії та НАТО. Ситуація в Україні може стати важливішою за Білорусь.

🔹 У політичній дискусії навколо Білорусі немає навіть теоретичного варіанту, щоб Захід чимось суттєво та конкретно пожертвував, щоб санкціонувати Білорусь.

📹 Криза в Білорусі у контексті геополітичної конфронтації між Росією та Заходом

​​🇱🇹 Максімас Мілта, молодший аналітик Центру Східноєвропейських студій EESC, стипендіат ReThink.CEE – Німецький фонд Маршалла США.

🔸 Один з факторів, який дозволяє режиму О. Лукашенка триматися — це фактор безкарності і нездатності створити зовнішній тиск. Це дозволяє Лукашенку займатися далі експлуатацією слабких місць Заходу або маніпулювати медійним порядком денним.

🔸 Я схильний вважати, що жодного балансу між Заходом і Росією немає, а у Білорусі була послідовна політика зближення з Росією, продиктована необхідністю забезпечити фінансування своїх проектів.

🔸 Здатність Лукашенка створити кризу на кордоні з Польщею та перенаправити медійну та експертну увагу з теми про порушення прав людини в Білорусі на цю кризу — це успішна спецоперація.

🔸 Для Лукашенка це питання виживання. У нього немає стратегії виходу з кризи, оскільки він та його посада президента є невіддільними, він вже понад 20 років лишається автократом і тираном у Білорусі. В цьому контексті немає іншого рішення, яке б дозволило йому зберегти статус-кво, дистанціюючись від кризи. Це — глибоко персоналізований автократичний режим.

🔸 Першопричина інтеграції Росії та Білорусі — це фігура О. Лукашенка, а не міфічний Захід. Саме Лукашенко є причиною того, що більшість економічних секторів Білорусі та її здатність проводити зовнішню політику, послаблюються.

📹 Криза в Білорусі у контексті геополітичної конфронтації між Росією та Заходом

​​🇺🇦 Ілія Куса, експерт програми “Міжнародна політика та політика Близького Сходу” УІМ

🔹 Конкретно ситуація з міграційною кризою на кордоні Польщі та Білорусі — це, на мою думку, історія про конфлікт виключно Польщі та Білорусі. Це була спроба О. Лукашенка відповісти на тиск з боку ЄС, і зокрема з боку Варшави та Вільнюса.

🔹 Все виглядає так, що білоруська влада намагатиметься провести політичний транзит через конституційні поправки у наступному році. Загальна ідея — це проведення транзиту влади, який створить ілюзію певних політичних поступок, щоб зняти хоча б частину претензій Заходу, і при цьому не втратити владу.

🔹 Дійсно, при О. Лукашенку Росія не могла закріпитися у критичних сферах економіки та політики Білорусі, оскільки Лукашенко переслідував не лише ліберально-демократичну, але й проросійську опозиції у своїй країні.

🔹 Після 2014 року, коли Росія анексувала Крим, Лукашенко почав гратися у багатовекторну зовнішню політику. Це пов’язано як із загальним послабленням міжнародного політичного впливу РФ, так і з появою регіональних гравців, які мають ресурси, волю, можливості кидати виклик Росії навіть у її периферії.

🔹 Нині О. Лукашенко перебуває у логіці політичного виживання. За результатами року, він стабілізувався, і його головна мета — лишитися у системі влади в Білорусі, або в ролі президента, або після певної трансформації, яка б створила ширму змін, яких нібито вимагали протестувальники.

🔹 Криза в Білорусі та невідповідна ситуації реакція Заходу на ці події пояснюється не тільки безкарністю Лукашенка, але зокрема тим, що в сучасній системі міжнародного права та міжнародних відносин немає механізмів покарання чи примусу держав до будь-якої реакції.

🔹 Ніхто на Заході не ставить за мету суворо покарати Білорусь та її сучасний режим жорсткими секторальними санкціями, оскільки це призведе до серйозного гуманітарного та політичного колапсу в країні, що зробить ситуацію тільки гіршою.

📹 Криза в Білорусі у контексті геополітичної конфронтації між Росією та Заходом

​​🇱🇹 Йонас Оман, кінорежисер, перекладач, журналіст, директор ГО «Blue / Yellow» підтримки Збройних сил України.

🔹 Після 7 років роботи в Україні в якості волонтера, я сприймаю сиутацію у Білорусі як ще один фронт війни з Росією.

🔹Частина відповіді на питання “Що буде у Білорусі?” лежить в Україні. Ключ від цієї кризи лежить в Україні, на мою думку. Це матиме величезне значення для регіону. Оскільки в Україні більше можливі реальні зміни.

🔹З мого погляду, санкції Заходу проти Білорусі — це смішно. Вони не допомагають. Заходу потрібне стратегічне мислення. Я не бачу саме відповіді на питання “А чого ми хочемо від Білорусі?”.

🔹Я постійно говорю своїм друзям у Литві, які виїхали з Білорусі — ви маєте розробити свою концепцію на 5 років вперед. Я зараз жодної альтернативи для Білорусі, окрім Росії, не бачу. І це мене непокоїть.

🔹 Ціль О. Лукашенка — бути при владі будь-якою ціною. Міграційна криза — це приклад, наскільки він готовий до конкретних дій, щоб зберегти владу.

🔹 Важливим питанням, яке залишається актуальним - це питання волі політиків та політичного режиму. Можна точно сказати, що в Україні, в українській політичній та соціальній ситуації - воля українського політикуму присутня на вагу проти Росії. Про Білорусь та білоруський політичний режим такого сказати не можна.

📹 Криза в Білорусі у контексті геополітичної конфронтації між Росією та Заходом

​​🇺🇦 Ігор Тишкевич, експерт програми “Міжнародна і внутрішня політика” УІМ

🔹 Перші три роки приходу до влади Олександра Лукашенка були повязані з зачисткою опонентів та ключових еліт.

🔹 Російьска Федерація вже одного разу використовувала розворот у сторону ескалацій після чергового потепління білорусько-європейських стосунків. Це було в 2011 році, де РФ зазначили, що Білорусь не зможе увійти тоді у Митний Союз. На Білорусь були накладені численні санкції, її борг виріс у мільярди, і очевидно - Росія допомогла Білорусі вийти з кризи, і таким чином Білорусь увійшла в Митний Союз.

🔹 У Росії задача # 1 - увійти в білоруську економіку. Це гра в довгу, щоб і’мя президента Білорусі (якщо влада буде змінюватись), не впливало на участь Росії в економіці Білорусі.

🔹 Потенційного проросійського виборця в Білорусі, навіть за умови наявності активних російських ЗМІ - 20% електорату. Цього мало для того, щоб контролювати білоруський народ. Але цього достатньо, щоб бути золотою акцією у важливих політичних та соціальних питаннях країни.

🔹 До 20 серпня 2020 року усі російські ЗМІ (як опозиційні, так і державні) підтримували опонентів Лукашенко. Росія свідомо працювала над ослабленням білоруських політичних інституцій, незалежно від діючого президента. Усі змінилось після протестів 2020 року.

🔹 Для Росії необхідно мати принаймні три варіанти майбутнього президента Білорусі (умовні - демократ, чорносотенець, та щось середнє поміж ними), якими будуть варіювати з огляду на стан та потреби білоруського народу.


📹 Криза в Білорусі у контексті геополітичної конфронтації між Росією та Заходом

​​⚡️Війна всіх проти всіх чи «молодий Лукашенко»: базові політичні сценарії на 2022 рік

✅Сьогодні, 11 грудня, у рамках третього форуму випускників Київської школи державного управління імені Сергія Нижного відбулася презентація доповіді «Прогнозу 2022» від Українського інституту майбутнього.

☝️У Прогнозі виокремлені чотири сценарії розвитку подій у внутрішній політиці України.

👉Перший сценарій – «Ідеальний шторм». Він передбачає домовленості ключових світових гравців про Україну, але, на жаль, без нашої участі, в результаті чого ми втрачаємо підтримку від ключових союзників. Паралельно відбувається зменшення цін на ключові товари, що ми традиційно експортуємо, внутрішні протести та протистояння влади із ключовими ФПГ, що контролюють основні медіаресурси. Як результат - у 2023 рік Україна входить у стан глибокої кризи.

📌Ймовірність сценарію вкрай мала – не більше 10%.

👉Другий сценарій – «Війна проти всіх». Умови його настання схожі з попереднім. Зовнішньо-політична ситуація складається не на нашу користь, ми не отримуємо достатньо необхідних для економіки ресурсів, у тому числі фінансових, вимушені йти на компроміс по Донбасу і отримуємо внутрішнє протистояння в якому Зеленський йде на союз із однією із ФПГ, але вже як молодший партнер. Як результат отримуємо те, що на кінець 2022 року повторюємо цикл та виходимо на стан літа 2021-го, тільки зі слабим Зеленським.

📌Ймовірність такого розвитку процесів досить велика – до 50-55%.

👉Третій сценарій – «Перші кроки, щоб стати Лукашенко». Умови настання сценарію аналогічні попередньому. Але всередині країни Зеленському доведеться піти на союз з однією чи декількома ФПГ, почати боротьбу проти «незгодних», захопивши повний контроль над силовим блоком. Обов’язковою умовою є проведення «популістських ініціатив» та початок риторики «всі хто проти нас – проти змін». У результаті отримавши перемогу, Зеленський почне переформатування влади.

📌Ймовірність настання сценарію (за умови його сильної привабливості для оточення Зеленського) не більше 30-40%.

👉І нарешті останній сценарій - «Батько нації». Ключовою умовою настання сценарію є подія, яка стане потрясінням для українського суспільства. Або подія, яку за допомогою ЗМІ, можна уявити такою. Це масштабне стихійне лихо, проблеми техногенного характеру чи відкрита агресія з боку Росії. Не йдеться про повноцінне вторгнення: досить різкого загострення на Донбасі.

Подія має бути досить масштабною для того, щоб викликати реакцію у зовнішніх партнерів та призвести до збільшення підтримки України. І надати гарантії (обіцянки) подальшого збільшення обсягів.

📌Вірогідність даного сценарію вкрай мала і не перевищує 5%.

📗Прочитати доповідь "Прогноз 2022" можна на нашому сайті.

​​⚡️Споживча інфляція у 2021 році складе не менше 9,5%. Прогноз Українського інституту майбутнього

📉Український Інститут майбутнього презентував економічний прогноз на 2022 рік. Підбиваючи підсумки 20221 року, ми бачимо, що найгірші наші побоювання не виправдалися, але економіка все рівно зросла гірше, ніж прогнозувалось.

💰За підсумками року загальні інвестиції не перевищать 10% ВВП (не більше ніж $18-19 млрд за рік). Для порівняння – у 2011-2012 роках у нас було $37-38 млрд. Немає інвестицій – немає основи зростання.

🔻У 2021 році ціни на сировину перевершили прогнози МВФ та Світового банку. Україна НЕ використовувала зовнішню сприятливу кон'юнктуру для:

👉модернізації економіки та переходу від моделі наздоганяючого розвитку до інноваційної моделі (інвестиції слабкі, продуктивність низька);
👉запуску внутрішніх реформ: податкової реформи (запуску НнВК), створення ринку капіталу (пенсійна реформа).

☝️Доходи Бюджету за підсумками 2021 року перевищать план на 200 млрд грн. Цього було б достатньо для виконання програми Зеленського та «слуг народу» для запуску податку на виведений капітал і створення стимулу для розвитку економіки. Але цього знову не сталося.

🔻Основними ризиками для української економіки у 2022 році будуть:
👉Глобальна інфляція
👉Підвищення волатильності на фінансових
👉Високі ціни на енергоресурси
👉Стагфляція
👉Згортання програм стимулювання

🔹Серед внутрішніх ризиків зазначені:
👉Енергетична криза
👉Підпорядкування НБУ Офісу Президента
👉Зростання фіскалізації
👉Інфляція - 10%
👉Зростання вартості ресурсів для бізнесу

🔸У прогнозі представлено три сценарії розвитку економіки, де за базового сценарію очікуються такі показники:
👉Зміна реального ВВП - 1,7%
👉Номінальний ВВП - $219 млрд
👉Дефлятор ВВП - 16,4%
👉Споживча інфляція – 9,5%
👉Частка інвестицій у ВВП - 12%
👉Сальдо поточного рахунку - $-4 млрд
👉Середньорічний курс UAH/USD 28,5 із завершенням року з курсом приблизно на рівні 30.

❗️У базовому інфляційному сценарії розвитку очікується, що Бюджет 2022 року може бути легко виконаний та сформований з резервами, які дають можливість виконати його з дефіцитом до 1,5% ВВП (за оцінками Мінфіну, дефіцит складе 3,6% ВВП).

📌Читати «Прогноз 2022».

​​⚡️Бліцкриг не вдався. Рейтинг Зеленського не змінився у порівняні з жовтнем

📍Володимир Зеленський займає першу сходинку електоральних преференцій громадян. Попри спад рейтингу президента на 7% у жовтні, зараз він стабілізувався на 25% серед тих, хто визначився і піде на вибори.

👉🏼Найближчий конкурент В. Зеленського – П. Порошенко – трохи покращив свою підтримку до 16%, у порівнянні з 13% у жовтні. А Ю. Бойко та Ю. Тимошенко набирають по 10% серед активного електорату і не демонструють зростання рейтингу.

👥За віковим розподілом електорату Зеленського найбільше підтримує молодь до 24 років – 28%. Зі збільшенням віку респондентів їхня готовність голосувати за нього зменшується і серед людей старшого віку становить лише 12%.

🌐Відповідно до регіонального розподілу у Центрі президент утримує перше місце з 18% проти 12% у  П. Порошенка та 8% В.Гройсмана. А також на Півдні значно випереджає всіх конкурентів з 23% підтримки.  Крім того, на Сході В.Зеленський випереджає Ю.Бойко – з 17% до 14%.  

🔻Втратив електоральне лідерство В. Зеленський на Заході з 16% проти 19% у П. Порошенко. І також Донбас залишається відверто проблемним регіоном для В.Зеленського впродовж 2021 року. Невелика підтримка там корелює з низькою довірою до діючого голови держави. На Донбасі він беззаперечно програє Ю.Бойко – 6% до 22% та Є.Мураєву, у якого 18% підтримки.

✔️У другому турі, за умови його проведення, Володимир Зеленський виграє у всіх своїх найближчих конкурентів майже з ідентичними показниками: 56% до 44% проти П. Порошенко серед тих, хто піде та визначився, 59% до 41% проти Ю. Бойко серед тих, хто піде та визначився та 56% до 44% проти Ю. Тимошенко відповідно.

📌Такі дані отримано за результатами соціологічного дослідження UIF «Рейтинги і антирейтинги політиків. Соціологічні підсумки 2021 року”👇