Україна запровадить національну систему торгівлі викидами CO2 у 2026 році

Таймінг пов'язаний з планами ЄС розпочати в 2026 році стягнення вуглецевого податку з імпортерів в рамках запровадження Carbon border adjustment mechanism (CBAM).

«Для нас важливо звільнити український бізнес від сплати податку на викиди CO2 (CBAM) у 2026 році під час експорту продукції до ЄС. Тому, навіть попри війну в Україні, ми маємо впровадити власну, національну систему торгівлі викидами парникових газів (СТВ). Це амбітний проєкт, який не лише допоможе підтримати нашу економіку, а й виконає зобов'язання України з імплементації Директиви 2003/87/ЄС», – зазначила заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва.

Відомство розраховує на розгляд у Верховній Раді та прийняття законопроєкту про систему торгівлі викидами у 2024 році. Запуск СТВ у тестовому режимі планується у 2025 році, а повноцінна робота системи – у 2026.

Невдовзі буде презентований детальний план заходів щодо створення СТВ, що міститиме етапи, часові рамки та необхідну інфраструктуру.

У 2023 році АМКР скоротив виробництво сталі та прокату, але зберіг виробництво концентрату

Загалом результати роботи в 2023 році виглядають таким чином:
◾виробництво чавуну впало на 7,2% р/р до 1,5 млн т (1,6 млн т у 2022)
◾виробництво сталі скоротилось на 18,5% р/р до 1 млн т (1,2 млн т у 2022)
◾виробництво прокату впало на 19,2% р/р до 0,9 млн т (1,1 млн т у 2022)
◾видобуток руди склав 11,4 млн т, що на 2,1% менше за результат 2022 р в 11,6 млн т
◾виробництво концентрату зросло на 0,4% р/р до 4,6 млн т (4,5 млн т у 2022)
◾виробництв коксу впало на 20,3% до 0,9 млн тонн (1,1 млн т у 2022)

Минулого року потужності «АрселорМіттал Кривий Ріг» були завантажені на 25-30% у випадку металургійного виробництва та на 40% у гірничому департаменті. Серед основних факторів, які негативно позначились на роботі АМКР, гендиректор підприємства Мауро Лонгобардо відзначив перебої в постачанні електроенергії в першому кварталі 2023 року та проблеми з водопостачанням у 2 кварталі через підрив дамби Каховської ГЕС, що призвело до зупинки у виробництві сталі на кілька місяців. Вплив на конкурентоспроможність підприємства також мало зростання цін на електроенергію, транспортування, вугілля та інші складові собівартості.

Водночас цього року підприємство, за словами Лонгобардо, планує збільшувати виробництво продукції, щоб скоротити збитки, «а ще краще - вийти на нульову збитковість». «Адже до цього ми виживали завдяки підтримці корпорації», - зазначив він.

ДМЗ минулоріч збільшив виробництво прокату на 86%

За підсумками 2023 року Дніпровський металургійний завод, що входить до групи DCH, виготовив 105,6 тис. тонн металопрокату. Це на 86,2% більше у порівнянні з 2022 роком, коли виробництво склало 58,4 тис. тонн.

Серед основних видів продукції- шахтна стійка, рудничні рейки, невеликі обсяги швелерів та кутиків. На підприємстві прогнозують, що у 2024 році збережуть обсяги виробництва прокату на рівні минулого року.

У 2023 році на ДМЗ також наростили виробництво металургійного коксу на 38,5% р/р - до 292,7 тис. тонн

«На сьогодні металургійний кокс є основним в портфелі замовлень коксохіміків», - додали у ДМЗ.

❗НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%

Регулятор пояснив своє рішення необхідністю підтримувати курсову стійкість, збереження помірної інфляції у 2024 році та її приведення до цільового діапазону в 5%

НБУ очікує, що в найближчі місяці інфляція перебуватиме в межах цільового діапазону, а з середини року дещо пришвидшиться через вичерпання ефектів високих минулорічних врожаїв, перенесення витрат бізнесу на споживчі ціни і подальше відновлення споживчого попиту.

У 2024 році інфляція прогнозується на рівні 8,6%, у 2025 році – 5,8%, а в 2026 році – 5%.

Крім того, регулятор пояснив, що збереження облікової ставки на рівні 15% забезпечить привабливість гривневих інструментів, щоб їхня дохідність і надалі перевищувала поточну та очікувану інфляцію.

НБУ очікує на збереження міжнародної фінансової підтримки, хоча й у менших обсягах. Зокрема, передбачається, що у 2024 році Україна отримає близько 37 млрд дол. США у вигляді зовнішніх кредитів і грантів.

🚈 Минулого року на потужностях Укрзалізниці збудували 528 вантажних вагонів

Як зазначила компанія, це стало рекордним показником за останні п’ять років.

Зокрема, УЗ збудувала дослідний зразок зерновоза, пристосованого для перевезень широкою та вузькою коліями, і розпочала серійне виготовлення 50 думпкарів та 50 хопер-дозаторів. Минулого року також виготовили 427 фітингових платформ.

⚡️Україна за два роки побудувала понад 660 МВт нових потужностей ВДЕ

☀️🌬️Мова про вітрові та сонячні електростанції, а також біогазові та малі гідроелектростанції, введені в роботу протягом 2022-2022 років, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.

🔽За даними міністра, внаслідок вторгнення РФ Україна також втратила значні потужності ВДЕ – 80% ВЕС та 20% СЕС.

▪️Водночас частка ВДЕ в енергоміксі України є значною – у 2023 році близько 10% електроенергії було вироблено на вітро- та сонячних електростанціях. Разом із ГЕС - 20,3%.

❕Енергетична стратегія України передбачає, що у 2030 році частка ВДЕ має становити не менше 25%.

На кордоні Угорщини та України з’явиться новий прикордонний перехід

Така домовленість була досягнута на зустрічі міністрів закордонних справ України та Угорщини Дмитра Кулеби та Петера Сійярто.

Сторони також домовилися про розширення діючих автомобільних та залізничних переїздів у Берегшурані та Захоні, та обговорили будівництво нового мосту через Тису.

Сентравіс збільшив виробництво труб у 2023 році на 12%

За підсумками року компанія, що спеціалізується на виробництві нержавіючих труб, виготовила 12,2 тис. т продукції проти 10,9 тис. т у 2022 році. Наразі середній рівень завантаженості промислових майданчиків Сетравіс в Нікополі та Ужгороді складає 60-70%.

Реалізація трубної продукції минулого року зросла на 7% р/р – до 12,3 тис. т Виручка склала 135 млн євро (у 2022 р. - 131 млн євро). Показник EBITDA вийшов на рівень 10 млн євро проти 11,3 млн євро у 2022 році.

Відвантаження 99% продукції відбувалось на зовнішні ринки. Основним ринком збуту стала Німеччина (близько 40%), швидко зростала частка США (близько 20%). В топі також були Італія, Австрія, Чехія.

Постачання на ринок України склали 70 тонн. При цьому потреба в нержавіючих трубах на українському ринку оцінюється компанією у 800 тонн.

❗❗Усі лідери країн ЄС погодили допомогу Україні у розмірі 50 мільярдів євро в рамках бюджету ЄС, повідомив голова Євроради Шарль Мішель.

«Ukraine Facility — це чотирирічна програма загальним обсягом 50 млрд євро. Значна частина цих коштів буде спрямована до держбюджету й допоможе у фінансуванні бюджетного дефіциту», - нагадав премʼєр Денис Шмигаль.

Ще один компонент програми передбачає створення спеціального інвестиційного інструменту для покриття ризиків у пріоритетних секторах. Він дозволить залучити додаткові кошти на інвестиції.

НБУ повідомив про погіршення ділових очікувань бізнесу в січні

«Посилення інтенсивності бойових дій, невизначеність щодо строків та обсягів надання зовнішньої фінансової допомоги, блокада західних кордонів, зростання виробничих витрат на посилення кіберзахисту, брак кваліфікованих кадрів, а також сезонне послаблення економічної діяльності на початку року сприяли погіршенню оцінок ділової активності підприємств усіх секторів, що беруть участь у щомісячних опитуваннях», – зазначили в Нацбанку, додавши, що індекс очікувань ділової активності в січні знизився до 41 з 45.7 у грудні.

Зокрема, підприємства промисловості посилили песимістичні очікування з огляду на зростання тиску з боку виробничих витрат та логістичні труднощі з перетином західного кордону.

Підприємства торгівлі вказували на подорожчання імпорту через блокування західних кордонів, високі ціни на пальне та сповільнення попиту.

Підприємства сфери послуг посилили негативні оцінки через зниження попиту внаслідок підвищення власних тарифів, а також безпекові ризики.

Підприємства сфери будівництва надали найбільш песимістичні оцінки економічних результатів своєї діяльності, зважаючи на інтенсивні бойові дії, дефіцит кваліфікованих кадрів та сезонний фактор.

Усі учасники опитування прогнозували скорочення чисельності працівників та здорожчання власної продукції та послуг на тлі посилення очікувань щодо прискорення темпів зростання закупівельних цін.

УЗ повідомила про зростання перевезень на фоні розблокування портів

У січні Укрзалізниця перевезла 7,5 млн тонн вантажів на експорт, що на 25% більше порівняно з листопадом 2023 року, який став рекордним за обсягом перевезень з початку великої війни.

«Таких результатів вдалося досягти завдяки ефективній роботі українського морського коридору. У січні маємо рекордні показники перевезення вантажів на експорт, які в загальній структурі січневих перевезень становлять 53%. Найбільше було перевезено на експорт зернових вантажів», – зазначив голова правління АТ «Укрзалізниця» Євген Лященко.

За даними УЗ, на експорт перевезено 3,4 млн тонн зернових (+12,2% р/р) та майже 3 млн т залізної та марганцевої руди (у 2,6 раза більше р/р).

Загалом минулого місяця УЗ перевезла 14,1 млн тонн вантажів (+25% р/р).
Лідером у загальній структурі перевезень стали:
◾зернові – 3,9 млн тонн (+10,2% р/р), в т.ч. 3,4 млн т – на експорт
◾залізна та марганцева руда – 3,7 млн тонн (+2,3 раза р/р), в т.ч. майже 3 млн т на експорт
◾кам’яне вугілля – 2,3 млн тонн (+13% р/р)

❌Укрзалізниця не використовує націоналізовані вагони, що належать російському та білоруському перевізникам РЖД та БЧ, повідомила компанія у відповідь на запит журналістів видання Ґвара.

🚈Навесні 2022 року Бюро економічної безпеки встановило 17,8 тисячі вагонів з РФ та РБ – їх заарештували та передали Укрзалізниці на відповідальне зберігання із правом комерційного використання, володіння майном, а також правом розпоряджатися коштами, отриманими від їхнього використання.

🟢Верховна Рада спростила процедуру зміни цільового призначення землі для будівництва заводів

✔️Сьогодні депутати прийняли в цілому закон №9627, який скасовує необхідність обовʼязкового розроблення містобудівної документації та документації із землеустрою для зміни цільового призначення землі з сільськогосподарської на промислову.

✔️Зміна цільового призначення землі відбуватиметься на підставі висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури місцевої ради щодо можливості розміщення запланованого об’єкту. У підсумку замість 1-3 років отримання всіх необхідних дозволів для будівництва заводу чи іншого промислового або енергетичного обʼєкту займатиме не більше 1,5 місяця.

✔️Спрощена процедура застосовуватиметься за межами населених пунктів і лише там, де відсутня розроблена містобудівна документація. Поширюватиметься на визначений законом перелік обʼєктів промисловості та енергетики. Діятиме впродовж воєнного стану та п’ять років по його закінченню.

🚢Метінвест розповів про проблеми під час експорту через польські порти

🚈⛴️Простої потягів на кордоні України з Польшею та повільна перевалка металургійної продукції в польских портах є основними проблемами з транспортуванням вантажів компанії через сусідню країну, розказала керівниця відділу логістики Metinvest Polska Юлія Мєзєнцева в інтерв’ю польському виданню Puls Biznesu

💬«Польсько-українська угода передбачає, що шість поїздів на день зі сталлю і рудою мають проходити широкою колією на пункті пропуску Медика. Насправді пропускають три-чотири, оскільки польська прикордонна та залізнична адміністрації надають пріоритет іншому транспорту», — зазначила Мєзєнцева. Це призводить до збільшення часу в дорозі та зростання витрат.

✔️З 2022 року ефективність залізничних перевезень в напрямку польських портів, за оцінкою компанії, значно покращилась. Хоча в самих портах є труднощі з перевалкою.

💬«Сипучі вантажі, такі як залізна руда та вугілля, перевантажуються набагато швидше, ніж металопродукція. Перевалка в польських портах проходить учетверо повільніше, ніж на чорноморських терміналах», — зазначила вона, додавши, що це може відбуватися через брак персоналу в терміналах.

🟢Минулого року загальний обсяг експорту продукції Метінвесту до Польщі зріс на 16% і склав 1,9 млн тонн. З них 0,94 млн тонн були експортовані до інших країн з польських портів.